CC BY
23
ОСВ1ТН1 ПЕРСПЕКТИВИ ПОДОЛАННЯ ГЛОБАЛЬНО! КРИЗИ
DOI: https://doi.org/10.31874/2309-1606-2018-23-2-70-99 УДК:167.7:37.013
ОСВ1ТА ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО: РОЗДУМИ НАД ЮВ1ЛЕЙНОЮ ДОПОВ1ДДЮ РИМСЬКОГО КЛУБУ
(в межах конференцп «Ыновацп в освiтi: цiннiсно-компетентнiсний пщхщ» 29 травня 2018 року)
Анотацiя
Шд такою назвою вiдбулось заЫдання Круглого столу, оргатзованого Укра-г'нським синергетичним товариством в рамках науково-практичног конференцп «1нноваци в освМ: цттсно-компетенттсний пiдхiд», що пройшла 29травня 2018 року в Нащональному педагогiчному унiверситетi iменi М.П.Драгоманова.
Традицшно для таких заЫдань роль медiатора виконувала Президент Украг'нського синергетичного товариства професор 1рина Добронравова. Уви-ступах учаснитв були висловлеш думки щодо певного резонансу тез доnовiдi Римського клубу з iдеями синергетики: заклик до вiдмови вiд редукцютзму i лжйного мислення, визнання цшсного тдходу до розумЫня наявног ситуацП на планетi i вироблення плану дш для сприятливих перспектив, заклик до синергп ди та балансу стшкого розвитку, заклик до дисциплiнарноi комплементарнос-тi в до^дженнях i навчант. Акцентувалося на фыософських засадах необ-хiдноi трансформацП мислення, яке мае стати нтегральним, на iдеях «нового Просвтництва», полтики «глобального громадянства», стратегiях освти як «грамотностi щодо майбутнього», яка базуеться на коннективiзмi, на ут-версальних цтностях i повазi до культурних вiдмiнностей, яка фокусуеться на стткому розвитку, яка виходить з плюралiзму змкту i е iнклюзивною, тобто включае весь спектр суперечливих i комплементарних перспектив, не обмеж-уеться аналтичним, а культивуе ттегральне мислення.
Зроблено висновок, що ця доповiдь мае безумовно велике методологiчне значения для освтшх до^джень та освтньог полтики, особливо в прояснены проблем стшкого (збалансованого) розвитку, глобалiзацii, iнтернацiоналiзацii та становлення глобального громадянського сустльства. Освта для стшкого розвитку та П складова — Освта для глобального громадянства ерелевантни-ми в контекстi поставлених щею доповiддю проблем планетарного розвитку людства.
К^^^о^^ слова: Римський клуб, глобалiзацiя, синергетика, нове Просвтни-цтво, стшкийрозвиток, тдтримувана цивiлiзацiя, освтш тновацп, цiннiсно-компетенттсний пiдхiд.
Учасники: 1рина Добронравова, 1рина Драч, Людмила Горбунова, Любов Бевзенко, ЛщЫ Сидоренко, Юрш Мелков, Лвдя Богатая, 1рина 6ршова-Ба-бенко, НаталЫ Кочубей, Мар'я Нестерова, Анатолш Пипич, Олена Комар, Тетяна Бшоус, 1нна Книш
1рина Добронравова: Як ви пам'ятаете, колеги, ми вир1шили присвя-тити цей круглий ст1л обговоренню юв1лейно1 доповiдi Римського клубу (виповнилося 50 рокiв дiяльностi цiei поважно1 органiзацii вчених плане-ти), тому що в н1й побачили багато тез, що резонують з нашими синер-гетичними 1деями. Тут i заклик до в1дмови в1д редукдiонiзму i л1н1йного мислення, визнання д1л1сного п1дходу до розум1ння наявноi ситуад1i на планетi i вироблення плану д1й для сприятливих для людства перспектив ii розвитку. Згадано було навпъ терм1н «синерпя», правда у дещо обме-женому розумшт балансу мж протилежностями: суспшьства та приро-ди, коротко-терм1новими та далекосяжними перспективами ix спшьного розвитку, м1ж 1ндив1дуальним i колективним, м1ж чолов1ками та ж1нками, м1ж державою та релтею. В доповщ е багато р1зноматтного матер1алу -економ1чного, еколоичного, полпичного, свпоглядного, але ми вир1ши-ли зосередитись на i^i нового Просвпнидтва, вироблент новоi методологи, нових д1нностей та рол1 осв1ти у дьому продес1. Таким чином наше зас1дання вщповщатиме тем1 конференди, в рамках якоi ми прадюемо.
Майбутне, заради якого мае прадювати освгга, за думкою допов1да-ч1в Римського клубу - де шдтримувана див1л1зад1я (sustainable civilization). Це сприятливий вар1ант розвитку под1й на планет1, оскшьки в1н передбачае виживання i людства, i живоi природи на Земл1. Саме д1н-ност1 п1дтримуваного свпу (sustainable world) мае виробляти майбутня освпа. Для дього вона повинна забезпечити отримання учнями таких здатностей (компетенд1й), як готовшсть прадювати в умовах склад-ност1 та невизначеност1. Засобами для такоi здатност1 передбачаеться вмшня мислити не аналпичним, а системним 1нтегральним чином, на основ1 ствробпнидтва в м1ждисдипл1нарних колективах, спроможних узгоджувати науков1 1нтереси з 1нтересами сусп1льного д1лого. Щодо педагоичних прийом1в, як1 мають забезпечити таю властивост1 у учн1в, то згадуеться колективне навчання, практична робота, персональний зв'язок м1ж вчителями i учнями та учнями м1ж собою, а не т1льки зв'язки в сод1альних мережах та за допомогою гаджет1в. Зм1стовно треба заохо-чувати обговорення широких тем за допомогою р1зних дисдипл1н, а не зосереджуватись в окремих дисдипл1нарних межах .
Hi педагоичш прийоми, m постановка завдань не виглядають радикально новими для спед1ал1ст1в в галуз1 ф1лософц освпи. Але система-тизований виклад дих задач та прийом1в у контекст1 попереднього роз-гляду проблем людства, наведення надихаючих приклад1в - все де дуже важливо для того, щоб д1 1деi стали надбанням як широкого загалу, так i надюнальних та м1жнародних 1нститут1в та оргатзадш.
Наша ф1лософська та освпня спшьноти, як видаеться, добре тдготов-лена 1дейно до таких нагальних зм1н в освпн1й практид1 усвщомленням
виробленого в процес1 глобальног науковог революцп постнекласичного типу науковог рацiональностi. Постнекласична наука, що ним послу-говуеться, мае в якостi свого предмету системи, яю глибоко небайдужi суб'ектам пiзнання. Це складнi об'екти, що вивчаються iсторiею, психо-логiею, бюлоиею, медициною. Комплекснi задачi дослщження складних систем вимагають спiвробiтниитва вчених р1зних спецiальностей та Гхньог спшьног ди на базi трансдисииплiнарниx методологiй типу синергетич-ног. Але понад усе об'ектившсть пiзнання на цьому етат забезпечуеться вiдношенням до позанаукових щнностей суб'екта. Це означае, що дослщ-ник мае засв1дчувати свог щнтсш настанови, прокламувати власну 1ден-тичтсть для того, щоб на нег зважали 1нш1 досл1дники, покладаючись на результати його кторичних, пол1тичних, гендерних, когн1тивних i нав1ть природничих досл1джень. Здатнiсть до визначення власног 1дентичност1 -це окрема задача не т1льки осв1тня, але й щеолопчна.
Практичному застосуванню таких настанов i виконанню окреслених задач багато в чому заважае застар1ла система оц1нки роботи виклада-ч1в вищог школи, де дос1 визначаються види аудиторних робгг (лекцп та сем1нари) та Гх к1льюсть замгсть в1льног педагопчног роботи в межах за-пропонованог викладачем програми. Зокрема, наполягаючи на переваз1 самост1йног роботи студент1в в дус1 европейських зразк1в, Мшктерство науки та освгги не передбачае оплачуваного часу викладач1в на перев1р-ку виконання таких завдань. Повернемося ж до б1льш ц1кавого теоретичного обговорення.
Лiдiя Сидоренко: Римський клуб розпочав свою д1яльн1сть в 1968 р., проголосивши, що бере на себе вщповщальнкть за долю людства, окреслив складш перспективи цивЫзацшного розвитку та кнування особливого виду проблем - глобальних проблем. Вперше членами Рим-ського клубу була запропонована методолог1я оц1нювання можливостей природи не просто з точки зору потреб розвитку сусшльства, а з пози-цп врахування можливостей природи витримати антропогенний тиск, що зростае. Члени Римського клубу наголосили на кнуванш реальних еколог1чних меж в науково-технологчному розвитку людства. Вони д1-йшли висновку, що глобальнсть еколоичних проблем потребуе для гх розв'язання колективних зусиль людства, об'еднання держав i народ1в.
З цього моменту людство все б1льшою м1рою рухалося до визнання того, що цивтзацшний розвиток мае еколоичш меж1 В ХХ1 ст. клуб за-дае ц1нн1сн1 ор1ентири для значноГ частини свгговог елгги, залишаючись на позиц1ях в1дпов1дального глобал1зму та сл1дування концепци сталого розвитку. В юв1лейн1й допов1дь Римського клубу (2018) «Come On» ви-
словлена консол1дована позиц1я клубу, що окреслила подальший «порядок денний» та представила новий проект планетарного розвитку.
Новий «порядок денний» - це заклик до альтернативно1 економ1ки, до холктичного св1тогляду, до планетарно1 цивтзацп. Хол1зм розгляда-еться Римським клубом як свггоглядна та методологiчна альтернатива редукцюшстському мисленню, що веде до фрагментарного знання -до розгляду реальноста не як цiлого, а як розд1леного на багато др1б-них фрагментов. В1дпов1дно, в практичн1й площиш таке призводить до помилок людства. Рух до хол1стичного св1тогляду передбачае, на думку Римського клубу, культурну ситуац1ю, яка метафорично означена як «нове Просв1тництво», пов'язане з фундаментальною трансформащею мислення, в результата яко1 новий - ц1л1сний свггогляд може бути гу-ман1стичним, але в1льним в1д антропоцентризму. Важливо, щоб такий свггогляд виходив з синергп - пошуку мудроста та балансу.
В доповад означене стратепчне бачення того, як1 завдання мае реал1зовувати сучасна освгга. Йдеться про грамоттсть стосовно майбутнього - «futures literacy». Для цього освгга мае надати молод1 весь спектр суперечливих та комплементарних перспектив. Сучасн студенти потребують 1нклюзивно1 освгги, в як1й форми знання доповнюють одна одну, а не виключають. Члени клубу переконаш, що освгга «для майбутнього» мае бути ц1нн1сно означена - Грунтуватися на ушверсальних ц1н-ностях та водночас поважати культурш в1дм1нноста. Особливий наголос робиться на потреб1 в процес1 осв1ти культивувати 1нтегральне мислен-ня, яке здатне поеднувати багатоман1тн1 фрагменти для створення щ-л1сной картини складно1 реальности Проект планетарного майбутнього, бачення завдань осв1ти, представлен1 Римським клубом, сп1взвучн1 тим завданням та перспективам, як1 розгортаються в сьогоденнш Украт та загалом в сучасному свт, 1 тому сприймаються з величезним 1нтересом.
1рина Драч: Головна мета доповш - привернути увагу 1нтелектуаль-но1 елгги р1зних краш до реальних загроз 1 небезпек, що нараз1 постали перед людством в результата всього попереднього розвитку. Основний ii посил: свгг знаходиться в небезпещ 1 порятунок лежить у зм1н1 свггогля-ду. I насамперед, у зм1н1 економ1чно1 св1домоста, за яку великою м1рою несе вщповщальнкть вища освгга. В1дправною точкою для автор1в служить концепщя «повного свггу», запропонована американським еколо-гом 1 економктом Германом Дейт. Людська цивтзацш сформувалася в умовах «порожнього свггу» - свггу незасвоених територ1й 1 надлишку ресурс1в. Вс1 1нститути, 1деолог1г, звички мислення сформувалися в той час, але продовжують кнувати дониш. В реальноста ж людство ув1йшло в «повний свгг», з вельми неясними перспективами подальшого роз-
ширення кордон1в. Якщо i дал1 продовжувати жити за правилами «по-рожнього свпу», на людство чекае колапс, в результата якого планетарна дивтзад1я просто загине.
Анал1з поточноi ситуадп, який проводять автори допов1д1, не радуе: ст1йкий розвиток не в1дбуваеться, планета деградуе... Римський клуб вва-жае, що у в1с1мдесятих роках минулого столптя в1дбулося виродження ка-ппапзму, в рамках якого основним джерелом прибутку стали ф1нансов1 спекулядп. Як зазначаеться у доповщ, дев'яносто в1с1м в1дсотюв ф1нан-сових операд1й носять нит спекулятивний характер. В офшорних зонах заховано в1д дваддяти одного до триддяти двох трильйон1в долар1в.
Але нар1жним каменем критики з боку Римського клубу, на якому будуеться економ1чна наука i освгга класичного каттал1зму епохи «по-рожнього свпу», е ВВП.
Цей показник став фактором, що здшснюе постшний вплив на по-лпичт р1шення, але в його структур! закладено прагнення до необ-меженого зростання. В1н в1дображае витрати, а не благополуччя або суб'ективне щастя, не в1дображае блага, що кнують поза ринком. бди-не, що вим1рюе ВВП - швидк1сть, з якою грош1 рухаються в економь д1. Для 1люстрадп абсурдного використання дього показника автори наводять парадоксальний приклад: розлив нафти зб1льшуе ВВП через пов'язаш з ним витрати на л1кв1дад1ю аварп; хвороби, лиха i нещаст ви-падки також збшьшують ВВП, навпъ якщо вс1 вони, як де вс1м очевидно, зменшують добробут. Б1льше того, можна стверджувати, що 1мпера-тив економ1чного зростання породжуе б1льш1сть економ1чних i сусп1ль-них проблем, з якими сьогодт зггкнулося людство. А в наш1й св1домос-т1, треба визнати, економ1чне зростання стало вже поняттям культовим, перетворилося на догмат в1ри сучасного суспшьства.
В той же час прагнення людства до стшкого характеру розвитку ви-магають «1ншоi полiтичноi та дивiлiзад1йноi фшософп». Саме тому ще невелика на сьогодш, але надзвичайно впливова група економ1ст1в ви-щого р1вня вимагае зупинити економ1чне зростання i шукае шляхи, як зробити де безбол1сно i навпъ приемно. Кондептуальною основою таких моделей е «еколоична економ1ка», або «ст1йка економ1ка», роз-робниками якоi е Герман Дейл1 та його посл1довники. Його 1деi знахо-дять в1дображення в прадях видних еколог1в: наприклад, в книз1 «Свп на краю» Лестера Брауна, книз1 Т1ма Джексона «Продвпання без зростання», проекта пост-вугледевоi економ1ки Джерем1 Р1фк1на. В1льям Р1с розробив загальноприйняту сьогодт концепцю екологiчного слidy. 1х 1деi надихають р1зн рухи - «рух зворотного зростання» (de-growth), «по-в1льт грошЬ>, культура «зроби сам», сучаст бартерт системи, рух «по-д1лимося автомоб1лями» тощо.
Мiжнародний рух за еколог1чну економ1ку формально почався ще на початку 80-х, коли Герман Дейл1 разом з Робертом Констанзем заснува-ли наукове товариство i журнал «Еколопчна економ1ка». Сьогодш на-уков1 товариства, якi вивчають принципи екологiчноi економiки, дiють в Америщ, бврот та Австралп, надають платформу для широких фору-м1в з рiзних аспект1в цього руху. З ус1х 1дей концепцiя ^m^i економ1ки Дейлi - найсувор1ша i максималктська.
Але, на жаль, наша економ1чна освгга ще не сприймае нов1тн1 1деi «ст1йкоi економ1ки». Саме тому наше завдання - завдання науковщв i викладач1в - полягае, як про це стверджують автори доповад Римського клубу, у новому Просвпнищш, яке допоможе сформувати новий свгго-гляд, нове свггов1дношення, новий спос1б мислення про буття людини у сьогодн1шньому свт.
Людмила Горбунова: Продовжуючи думку пан 1рини, хочу зауважи-ти, що рух за еколоичну економ1ку поступово набирае силу, хоч його прихильникам доводиться боротися за визнання у пров1дних економ1ч-них колах. Це тим б1льше важко, що носи 1дей екологiчноi економ1ки стирають грань м1ж економ1чним та еколоичним, створюють новий по-лггичний вим1р. Але на сьогодш вже ясно, що шяка велика полпична сила не готова шдтримати «еколоичну економ1ку». Час екологiчноi еко-номжи на державному р1вн1 поки не прийшов. Знадобиться широкий всесвпнш рух, под1бний до руху за громадянськ1 права 60-х або руху за еколопю 80-х. То ж приеднуймося до руху «громадян ст1йкого розвитку» - саме так можна розушти заклик «Come On!»
Кр1м концепцп «ст1йкоi економ1ки», автори доповш апелюють до альтернативних моделей економ1ки, зокрема до концепцп «Cиньоi еко-номжи» Гюнтера Паул1, яка пропонуе нов1 принципи i модел1 оргатза-цп б1знесу в1дпов1дно до функцюнування екосистем. В1дома його книга «Синя економ1ка: 10 рок1в, 100 1нновац1й, 100 м1льйон1в робочих м1сць», написана як допов1дь Римському клубу. Ii мета - показати 1нновац1йн1 способи управлшня i використання доступних ресурс1в i таким чином боротися з проблемами екологп та змши кл1мату. Книга показуе, як на-сл1дуючи природним процесам, можна створювати нов1 усп1шн1 б1з-нес-модел1, як1 будуть мати економ1чш, сощальн та еколоичш вигоди, пропонуе альтернативу звичайним 1ндустр1альним процесам, зм1щуючи акцент з використання викопних ресурс1в на б1льш прост1 i еколоичн технологи, привертае 1нтерес п1дприемц1в до 1нновац1йних б1знес-про-ект1в, як1 могли б приносити економ1чну вигоду, усп1шно конкуруючи з традицшними п1дходами в економгщ. Основн принципи «Cиньоi еко-ном1ки»: будь-який ресурс можна зам1нити 1ншим, якщо в1н потр1бен
для виробнидтва; в природ1 не кнуе в1дход1в; будь-який поб1чний продукт е джерелом для нового продукту, тобто виробнидтво мае в1дбува-тися за «каскадним приндипом». В основ1 такого виробнидтва лежать технолотачн шновади.
У лютому 2012 року Гюнтер Паул1 приiздив в Украiну на презентад1ю украiнського видання «Синьоi економ1ки», яка в1дбулася в б1знес-шко-л1 Кшвського м1жнародного 1нституту менеджменту. Сама особистасть Паул1 привертае неабияку увагу: за походженням вш бельпедь, але його можна з повним правом називати громадянином свпу. В1н вт1люе образ новоi людини - громадянина Земл1, який дае над1ю для ii майбутнього.
В основ1 нових економ1чних кондепд1й i моделей лежать б1льш фун-даментальн1 приндипи на свггоглядному р1вш, про як1 вдеться в допо-в1д1 Римського клубу. Як зазначають автори, патолоичш риси сучасно-го свггогляду пов'язан1 з домшуванням редукд1он1стського мислення i фрагментад1ею знання. Фрагментад1я знань призводить до втрати д1ло-го та його перспективи. Розрив м1ж д1лим та його компонентами, зокре-ма, сформував органзадда ун1верситет1в i досл1днидьких 1нститут1в за вузькими дисдипл1нарними напрямами, оргатзадда управл1ння пол1-тичними i адмшктративними функд1ями за все б1льш спед1ал1зованими областями компетенд1й, в1д1рваними в1д соцiальноi реальноста, части-нами якоi вони е. Фрагментад1я дисдипл1н в1дбулася в ус1х природних i суспшьних науках з аналоичними насл1дками, в результата спед1ал1зад1я здобула перемогу над 1нтегральним баченням реальности Тому автори доповад в межах «нового Просвпнищва» закликають до фундаменталь-ноi трансформадп мислення, результатом якоi мае стати дтсний свгго-гляд, дтсне бачення складноста свпу на основ1 системного п1дходу.
Мен особисто дуже приемно, що в доповад згадуються 1мена i прад1 науковд1в, на як1 я давно спиралася як на засаднич1 у своix досл1дженнях, а саме: кондепд1я ступен1в навчання Грегор1 Бейтсона, теор1я аутопоеза Умберто Матурани i Франс1ско Варели, «системне бачення життя» Фр1-тьофа Капра i П'ера Лу|дж1 Луiзi. До фундаментальних засад нового св1-тогляду я б додала теор1ю складного мислення Едгара Морена, Мюррея Гелл-Манна та 1нших, «планетарного мислення» Ерв1на Ласло, «транс -версальноi радюнальноста» Кельв1на Шрага, «трансверсального розуму» Вольфганга Вельша, теор1ю самоорганзади складних в1дкритих систем (синергетика) 1лл1 Пригожина, Германа Гакена, Клауса Майндера тощо.
Експерти Клубу вважають, що потр1бно зм1нити систему осв1-ти, щоб формувати у молод1 «грамотнкть щодо майбутнього» (futures literacy). Для дього освпа повинна бути заснованою на «пов'язаноста» (connectivism), а також носити дшнюний характер, тобто спиратися на ушверсальш д1нноста
На мою думку, буде правильним розглядати «зв'язатсть» у б1льш широкому контекстi як трансверсальность, тобто здатнiсть поеднува-ти вщмшносп, долати межi i бар'ери м1ж дисципл1нами, парадигмами, системами цшностей, вибудовуючи мости м1ж культурами, вщнаходжу-ючи переходи, створюючи простори термшал1в «м1ж», не н1велючи, не редукуючи вiдмiнностi, а стверджуючи i поеднуючи комплементарно. Таким чином, саме завдяки трансверсальностi ми можемо формувати iнтегральне мислення, про яке йдеться у доповiдi, i яке мае бути основою стшкого розвитку суспшьства.
ЦЫсний св1тогляд, який може бути сформований завдяки викладан-ню фшософп, мае бути гуматстичним, але вшьним вiд антропоцентризму, вщкритим, але зор1ентованим на синергiю, стшкий розвиток 1 баланс.
У майбутньому знадобляться люди, здатт шукати вщповад на питания, як1 не можна «загуглити», люди з особливим поглядом на реч^, як1 зможуть дати критичну оцшку даним, забраним алгоритмами. Виходячи з потреб суспшьства можна прогнозувати зростання попиту на гумаш-тарну осв1ту в найближш десятилптя, 1 насамперед, на фшософську.
Особливими навичками гуманiтарiiв, як1 будуть затребуват компаниями майбутнього, експерти називають критичне мислення, творчий потенциал, комуиiкативнiсть, спiвпереживання (емпатiя), вмшня слухати 1 проникливкть. Сучасний фшософсько-освгтнш дискурс акцентуе на здатносп до трансформацп 1 самотрансформацп iидивiда , а також на фронезис^ як практичнш мудрости, здатносп до виршення проблем у р^зноматтних контекстах.
Така освгтня политика мае бути спрямована на стратеичну мету социального розвитку - формування глобального громадянського суспшь-ства як новоi планетарноi сп1льноти, вiдповiдальноi за майбутне люд-ства 1 планети Земля. Таким чином, думка про переважно алармктський характер допов1д1 Римського клубу заперечуеться оптишстичним за-кликом до спiльноi дп у напрямку стойкого розвитку на свгтоглядних засадах «нового Просвгтництва». На м1й погляд, ця допов1дь мае безумов-но велике методолоичне значення для осв1тн1х дослщжень та освiтньоi политики 1 практики.
Юрш Мелков: Знайомство з ювшейною доповщдю Римського клубу, присвяченою зокрема й констатацп необхiдностi розбудови новоi концепцп освети для цивтзацп майбутнього, залишае по со61 скорше двоЬте враження. Представники цiеi поважноi оргатзацп, не будучи у бшьшосп свош специалистами у фшософп, так само як 1 в економгщ, освт, соцюлогп тощо, протягом половини столгття пiднiмають важлив^ питання щодо життя та д1яльност1 людства, як1 майже не були й не е
новпн1ми за своГм змiстом, проте чи не вперше виявилися презентованi таким чином для найб1льш широкого загалу. В цьому, мабуть, полягае важливкть i значимiсть «аларм1зму» як напряму роботи Римського клубу: доводити науковi та ф1лософсью 1дег до полпик1в, до загальног маси, популяризуючи та пропагуючи гх.
На м1й погляд, дещо подiбну роль вщграе й остання на сьогоднi допо-в1дь за авторством сп1вгол1в щег поважног м1жнародног органiзацii, Ернста фон Вайцзеккера та Андерса Вiйкмана, а зокрема й те в н1й, що стосуеться «освии для ст1йког цивЫзаци» (або, точн1ше, для «цивЫзаци, що сама себе Щдтримуе»): вдеться зокрема про те, що освпш цЫ потребують «фундаментального зсуву» з навчання запам'ятовувати та розумии до навчання вм1нню мислити новими, системними способами. Власне, цi думки не е новими анi для впчизняног осв1ти, анi для нашог традиц1i фiлософування: загалом, у них можна почути в1длуння вс1ег класичног фшософськог думки - й таких 1деал1в осв1ти, як виховання гармоншног та р1зно61чно розвиненог людськог особистост! Тим бiльше, що основний пафос доповщ Римського клубу присвячений ще одн1й темi з тих, що добре пасують до впчизняног думки: викриттю короткозорост1 сучасного капiталiзму (та неол1беральног 1деолог1i, на як1й базуеться останнш), його саморуйнац1i.
Саморуйнац1я полягае, насамперед, у самознищенш суб'екта - лю-дини як цЫсносп, що за доби модершстськог економ1ки шддаеться фрагментац1г та дез1нтеграц1г, в1дчужуючи повноту свогх якостей та роз-щеплюючись на окрем1 непов'язан1 один 1з одним «вим1ри». Саме такою, зокрема, була (й дос1 подекуди залишаеться) настанова щодо осв1-ти: виховання так званих «профес1йних компетенцш», що мають слабке в1дношення до виховання цЫсног людини. На протилежшсть цьому, й у повн1й в1дпов1дност1 з д1алектикою, постнекласична ф1лософ1я освпи виявляеться свого роду «поверненням» до класики, до 1дей цтсност1, едност1, ун1версальност1, - проте, на новому р1вш, як до «едност1 у мно-жинностЬ>, з урахуванням (але не з преференцшшстю) множинност1 та партикулярност! 1дея цЫсног та гармоншног людськог особистост1 ви-ступае й проявом таких характерних рис сучасног науковог рацюналь-ност1 як еколоичтсть 1 людином1рн1сть, засв1дчуючи необх1дн1сть виховання не низки «компетенцш», а цЫсног людськог компетентности
Така настанова визначае й потребу в 1нновац1ях у систем1 освпи: ви-мога створення та використання нових ефективних освпн1х метод1в е однею з найбшьш нагальних у наш1 часи. Розрахований на реалп мину-лого столптя п1дх1д до вищог освпн, який передбачае жорстку стандар-тизац1ю та регламентащю навчального процесу й який, на жаль, поки що демонструеться в1тчизняними урядовими органами, не в1дпов1дае ситуац1г доби сьогодення, доби прискореного розвитку як техногенного
суспшьства, так 1 людськоi особистост^. Там, де класична рациональность «примушувала до розумшня» детермшктичних ктин, постнекласична рациональность може лише запросити здобувача освети до спроби осмис-лення, тобто до творчоi спiвпрацi.
Осв^чена людина, людина компетентна, еколоична, цтсна, той ще-ал, що визначае мету системи освгти, - це та особисткть, що вщр^зня-еться повнотою наявного в нш набору сми^в, за допомогою якого вона сприймае свгт навколо не^ який складае горизонт и свгтобачення. Саме така осв^четсть 1 виступае, на м1й погляд, запорукою формування та на-явносп в людини, у випускника вищого навчального закладу творчого, критичного мислення, здатносп мати справу з неспод!ванками майбутнього, або, за словами доповш Римського клубу, здатносп протистоя-ти складности та невизначеност! Специфжа сучасноi ситуацп полягае зв1сно в и нелiиiйностi: готових моделей, вз^рщв поведiики за будь-яких умов, «ефективних» стратегий прийняття ршень, на «навчання» яким налаштована стара система освгти доби Модерну, сьогодн1 просто не 1с-нуе й кнувати не може. А тому основною ц1нн1стю та метою освгти може виступати лише культурна людина, що волод^е значним «набором смис-л1в», а тому 1 здатна мати справу з описаною ситуащею невизначеност! Саме загальний культурний рiвень розвитку особистосп, що забезпечу-еться засвоенням фшософп та гуманитарного знання людства, виступае тлом 1 запорукою компетентности людини практично в будь-якш сфер^ життедiяльностi, падГрунтям для формування на цш загальнокультурнiй основа партикулярних знань, умшь 1 навичок.
Любов Бевзенко: Для мене доповщь Римського клубу е важливою не ст1льки як науковий анализ, що може справедливо критикуватися, а як певна социальна та культурна под1я, як спонукання до роздушв 1 д1й. Як на мене, це спонукання моститься в перших словах назви цiеi доповщ «Соте Оп!», а також 1 щдсумковому висновку - «Старий свгт приречений, Новий св1т невiдворотиiй». Саме цього 1 стосуються моi власт роздуми.
Я хочу знайти для себе вщповщь на питання - яким же може бути цей Новий свгт, що настане тсля долання кризи, що констатуеться в допо-вщ1. I як можна уявити адекватна кроки йому назустр^ч. Зв1сно, я хочу побачити перш за все позитивна варианта такого сценарда, хоча моя на-лежнсть до синергетичноi сп1льноти змушуе думати, що ш можуть бути 1 альтернативи. Про це теж не варто мовчати. Як социолог 1 приб^чниця самоорганiзацiйного погляду на сощальш процеси (що спираеться на впевнен^сть в наявносп самоактивносп социокультурного середовища), я не можу скористатися прившеем ф1лософ1в - говорити про те, як воно мае бути. Мене щкавить перш за все можливють побачити - як воно
може бути, спрогнозувати, нехай 1 вариативно, перспективи соцюкуль-турних трансформацiй, що вже на час!
Звичайно, прогнози майбутнього р1ч невдячна, та й робити к можна в р1зн1й логщ1. Наприклад, у термiиах розвитку технологiй, - 1 тод1 ми будемо рухатися за ланцюжком: шдустргальне, постiидустрiальне, 1н-формацiйне, постiнформацiйне суспшьство. Але мене б1льше ц1кавить вим1р, що пов'язаний з людиною 1 тим способом и поеднання з1 светом, що характеризуе р1зн1 сощокультурш епохи. Думаю, т1 базов! пережи-вання св1ту, що вiдповiдають основним культурним епохам, через як1 пройшла европейська культура, найрельефнiше можна описати в терминах типового переживання людиною в1дносин Я - Св1т, що було при-таманним цим епохам. I в ц1й логщ1 побачити, що ж може очжувати нас в часи, що е невщворотними з точки зору доповщач^в Римського клубу.
В основа свош ця схема виявляеться досить простою: 1)Традиц1я - Я занурене 1 розчинене у Св1т1; 2) Модерн - Я усвщомлюе свою шдивщу-альшсть 1 протистогть Св1тов1; 3) Постмодерн - Я роздшене з1 Светом 1 навить в со61 (криза iдентичностi). Тод1 в1д Новоi епохи логично чекати синтезу ус1х цих переживань, а саме: Я усвщомлюе себе як шдивщуаль-нють, але в той же час переживае свою едн1сть з1 свгтом, Я належить Св1тов1 1 творить його одночасно. Якщо в1д такоi абстракцп спуститися до бiльшоi конкретики, то лоичне питання: де зараз ми можемо побачити прототип такого ставлення до свпу? Думаю, спостер1гаючи за грою дитини 4-5 рокв. Вона вже знае свое Я, але в нш величезний потенциал до створення свок Свтв в процесс гри. При цьому, занурюючись в цю гру, вона не розчиняеться в н1й повшстю, зберiгаючи знання про це свое унжальне Я. Якими можуть бути ключов! слова, що описують стосунки з1 светом людини такоi Новоi епохи? Думаю це слова: Гра, Створення сво-1х Св^в, Входження у щ Сети (занурення), Вихiд з цих Св^в (свобода).
Лоичним е питання: якщо цей прогноз правильний, то ми маемо спостер1гати певш точки зародження такого свгтопереживання, точки його росту. Думаю, вони е, г спостер1гати це ми можемо не десь, а в на-шш краш1, а нашому культурному середовищг, наших конкретних соц1-альних реал1ях. Ц1 точки росту з'являються, як це 1 вщбуваеться на злам! епох, на марг1нал1ях ргзних соцгальних iиститутiв. Але саме це - холгзм, гра, активна шдивщуальн1сть, зануренгсть, а не спостереження, - характеризуе суть под1й в цих точках. В якост! прикладгв можна назвати:
1) Т1 формати театральних под1й, що йдуть на змшу старому модерному театру. Тут глядач 1 актор вже не роздшеш жорстко 1 1мпров1зують у створенн! театрального дшства.
2) В УкраМ з'являються нов! експериментальш початков! школи, клю-човими словами для к характеристик е слова «жива школа», «азарт», «гра».
3) Яскравим 1 масштабним прикладом таких осередк1в самоорганза-ц1йного утворення нових соцальних мереж-едностей е волонтерський рух в Украгш, що е безпрецедентним навгть у свгтовому масштаба На в1дм1ну в1д волонтерства в зах1дних крагнах, наш1 волонтери зам1нили свого часу собою нед1ездатш сощальн 1нститути, створивши свог свгти комун1кац1г 1 взаемод1г.
4) 1нтернет майданчики, сайти, веб-стор1нки, що дають можливкть утворювати неформальн сп1льноти, неформальн журнали - теж при-клади з цього ряду, 1 в них занурюеться дедал1 б1льша частина украгнц1в. Особливо активно до створення свогх свшв у в1ртуальному простор1 за-лучаеться молодь.
Криза освгти, про яку теж вдеться в доповад Римського клуби, змуси-ла нас заговорити про компетенци, що йдуть на зм1ну знаниям. Але в ус1 епохи стосунки з1 свогм соцальним та ф1зичним оточенням людина вибу-довувала через свог компетенци. Просто в р1зш епохи вона отримували гх у р1зний спос1б. Той спос1б прийти до компетенц1й, який ми знаемо, породила епоха Модерну, 1 в1н пролягае через попередне отримання знання (освгти). Зараз на цей довгий ланцюжок - шкшьш знан - знання вищог школи - життев1 компетенц1г - у нас просто немае часу. Компетенци по-тр1бш швидко 1 часто таю, на яю модерна осв1та 1 не зважала.
Якими мають бути компетенци людини новог епохи? Думаю, саме у в1дпов1дност1 до названих вище ключових сл1в - маркер1в. Це вм1ння створювати свог Свгти, занурюватися в ц свгти, виходити з них, вм1ння включатися в 1гри, що пропонуе життя 1 пропонувати йому свог. I йдеть-ся не про 1гри - симуляц1г 1 не 1гри - ман1пуляц1г, притаманн1 попере-дн1м епохам, а про вже достатньо забуту розюш бути чесним 1 щирим в цих свогх нрах-зануреннях. Адже якщо Я дор1внюе Св1тов1, то немае сенсу бути нещирим чи нечесним з самим собою. А це вимагатиме гли-боког рефлексивност1 1 усв1домленост1, що теж е мало розвиненою у нас компетенцею.
Що могло б виступати ознакою того, що освпш реформи рухаються в потр1бному напрям1? Думаю, ц1 ознаки треба найперше шукати не в нових циркулярах мшстерств, а в тих повсякденних освпнзх практиках, що реально працюють. Впевнена - поки ця повсякденнкть буде опи-суватися в термшах - школа, клас, аудитор1я, вчитель, викладач, п1д-ручник, урок, завдання, екзамен тощо, про в1дх1д в1д модерних формат1в 1 про реальш трансформаци в освпньому жит говорити буде зарано. Жива школа, в1льна гра, створення свогх свшв на цих тдмурках н1як не може бути вибудованою. Чи не е таке оч1кування 1 такий прогноз за-надто утотчним? Чи може надто радикальним? Думаю, що Нова епоха буде радикально в1др1знятися в1д сьогодення. Це саме те, що м1ститься
у фразi Римського клубу «Старий cbít приречений, Новий cbít нев1д-воротнш». Але в реальностi все може виявитися не таким райдужним. Адже гра - це завжди напруження, агональнiсть. Через якi 1гри будуть творити сво1 свiти люди майбутнього - саме тут той джокер невизна-ченостi i варiативностi, що в1дпов1дае складному i нелiнiйному свпов! Адже в1йна - це теж гра за Й.Хейзингою.
Тому останне важливе тут слово - ц1нност1. А ц1нн1сть у будь-яку епоху завжди йде за тим уявленням про усп1шне життя, що його спов1дуе люди-на 1 що його пропонуе в1дпов1дна культура. Усп1хом для людини Традици був усп1х роду, усп1хом для людини Модерну е його 1ндив1дуальний усп1х. Що можна сказати щодо людини Ново1 епохи? I тут в1дкриваеться широ-ке поле для ф1лософських та культуролопчних м1ркувань про те, чи буде кнувати поняття усп1ху в наступну епоху. Чи не розмиеться на цьому фот уявлення про ц1нност1? Спод1ваюся, щ дискусп у нас ще попереду.
Лiдiя Богата: В последнее время, оказываясь в ситуации бесконечного разрастания объемов информации, мы сталкиваемся с проблемой: как объять необъятное? Как прочесть все то, что хотелось бы прочесть? Как не пропустить самое интересное и важное? Определенным путем к решению этой проблемы, на мой взгляд, является обращение к тому, что сейчас пытаются обозначать аббревиатурой SFTs - small-format texts (small sized texts, mini texts, short texts). В русскоязычном исследовательском континууме эта проблемная лакуна рассматривается сквозь призму «феномена заголовка», «заголовочного комплекса». Одним из первооткрывателей этого направления, без сомнения, можно считать Сизигмунда Кржижановского, с его «Поэтикой заглавий» (следует особо сказать о всплеске современного интереса к творчеству этого талантливого человека). В заголовках, наборе ключевых слов, аннотациях заключена своеобразная семантическая, смысловая компрессия. Практически мгновенный просмотр множества заголовков позволяет человеку моментально выделить те тексты, которые интересны. Понятно, что это всегда весьма субъективный индивидуальный выбор.
Если с этих позиций посмотреть на название юбилейного доклада «Римского клуба», то лично меня бы этот заголовок не привлек. Хотя понятно, что оставить этот документ без внимания едва ли возможно. Попытаюсь аргументировать свою точку зрения.
Англо- и русскоязычная версии заголовка выглядят следующим образом: «Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet», «Come On! Капитализм, близорукость, население и разрушение планеты». В названии важно проанализировать каждое слово и концепцию заголовка в целом.
1. Словосочетание «Come On!» является чрезвычайно «раскрученным» в английском языке. Эти слова содержатся во множестве песенных шлягеров, которые бесконечно прокручивались в памяти людей. Любимые мелодии, хорошо известные и привычные слова - все это гарантирует моментальное подключение аудитории: принимают быстро то, что понятно и приятно. Получается - отличный маркетинговый ход: «бренд» Римского клуба укрепляет свои позиции на интеллектуальном рынке!
2. Слово «Капитализм». Это слово является одним из ключевых для «модернистского лексикона». Складывается впечатление, что этим словом нас пытаются опять вернуть к малоперспективным в современной ситуации экономико-политическим дискуссиям. Так и хочется сказать авторам: господа, проект под названием «модерн-постмодерн» практически себя исчерпал! Пора искать новые объекты внимания, открывать новые горизонты. Интересно, к примеру, прислушаться к очень «осторожному» термину, который употребляет Бруно Латур: «немодерн». Давайте говорить об этом!
3. «Destruction ofthe Planet» -уж этот тезис очевидно не нов. Авторы доклада опять делают акцент исключительно на негативном аспекте взаимодействия с Планетой. Настойчиво нагнетается эмоция страха. Страха от того, что может случиться после разрушения. Но, быть может, пора перестать рисовать апокалиптические картинки и застревать в собственных страхах, время начинать спокойный разговор о переформатировании наших взаимодействий с Геей, включиться, к примеру, в научную полемику с Джеймсом Лавлоком?
4. Теперь о слове «Population». Всем достаточно понятно, что между терминами «население» и «человечество» лежит бесконечна пропасть. Слово население - это часть бюрократического или научного лексиконов, которые являются лишь ограниченными словарями полноценного языка. Переживаемый кризис сотворили «человеки» и именно им нужно искать ответственный выход из сложившейся ситуации. Не так ли?
5. И, наконец, последний элемент заголовка - «Short-termism»: недальновидность. Вот это слово считаю очень точным в данном заголовочном комплексе. С моей точки зрения - весь этот заголовок свидетельствует о некоторой недальновидности позиции авторов юбилейного доклада.
Поэтому мое общее заключение может быть таким: заголовок рассматриваемого текста лично меня не привлек. При этом, конечно же, никак нельзя умалять честного, добросовестного научного труда тех исследователей, которые подготавливали этот документ. Подобный труд несомненно заслуживает уважения. Уважение - есть, а интереса - нет! Заголовок - не привлекает и не увлекает!
Вот если бы все члены украинского синергетического общества вдруг осмелились, потрудились и подготовили свой небольшой манифест по
поводу прогнозов на будущее? Критиковать других проще. Поэтому призываю всех к коллективным интеллектуальным поступкам. Думаю, что, в определенной мере, примером подобного поступка и является этот Круглый стол.
Олена Комар: Оцшки загроз 1 ризикв найчастгше зводяться до про-гнозування майбутнього для св1ту, Земл1, ун1версуму, тобто для лшшно-го сценаргю розвитку, не винятком е 1 доповщь Римського клубу, у як1й йдеться про можливгсть створення планетарног цивтзацп. Мен1 ж н1-коли не 1мпонували лшшн1 модел! 1сторп, адже культурна, економ1чн1, пол1тичн1 розлами м1ж крагнами, наявн! зараз, можуть у майбутньому навпъ поглибитися, 1 я гадаю, що бшьше шанс1в, що людськ1 цивтзацп припинять свое юнування, анж об'еднаються в едину. Кр1м того, про-гнозуючи майбутне на Щдстав1 наявних тенденцш, ми керуемось шдук-тивною логгкою, суттевим же змгнам, як1 радикально мгняють способи кнування людини, ми завдячуемо под1ям непередбачуваним. Так, при-пускаючи, як змшиться св1т 1з вдосконаленням 1 повсюдним поширен-ням розумних штернет-технологш 1 розвитком нейронних мереж, ми, наприклад, очгкуемо, що значна кшьюсть простих операцгй, як1 вико-нуе людина, будуть автоматизоваш. Навпъ якщо не брати на в1ру об1-цянки техноутоп1ст1в, слщ визнати, що традицшна освгта не лише не готуе до нового технологичного майбутнього, але й не дозволяе добре оргентуватися у тепергшньому. Саме тому роль фшософп в освт також мае бути переглянута пщ новим кутом зору. Заявлен! у головнш тем! на-шого згбрання цшшсн1 ор1ентацп справд! змушують мене поглянути на те, що залишаеться ц1нним у фшософп для освгти. Такою цшшстю вже не можуть бути саме по соб1 знання 1 шляхи до нього, адже йдеться про актуальность фшософп як системного мислення за доби не лише вшь-ного доступу до знання, але 1 перенасичення шформацгею. Погляньмо на неГ спершу з позицп передбачуваного 1 передбачливого. Чому навчае фшософ1я? Уваги до першоджерел, умгння вщнайти справжне - вщ метафизичного розргзнення фундаментального, засадничого, суттевого, незамшного, з одного боку, 1 того, що може зачекати, що може бути вщ-кладене, замшене чимось гншим, з гншого. Чи зникне потреба у фшософп як фундамент! освгти? Це залежить вщ того, наскшьки вона змгнюе буття людини у свт, що безперервно змгнюеться. Тобто, нового про-читання потребують широко вщом1 тези «Кожна людина - фшософ» 1 «Навгщо фшософи?», адже фшософ1я завжди була ц1нна тим, що давала готовность до будь-яких змгн.
6 два види роб1т, з яких найбшьш 1мов1рно людину, якщо не виис-нять цшком, то в них суттево зменшиться потреба у людськш прац1 як
неефективн1й. По-перше, прост1 повторюван1 операц1г, яю не потребу-ють нестандартних р1шень, так зваш низько1нтелектуальн1 види робгт. По-друге, високоштелектуальш операц1г, як1 можуть бути алгоритмь зован 1 вимагають швидког обробки великого масиву 1нформац1г. Але, якщо для Х1Х-ХХ столптя р1зновидом першого була праця робгтника в умовах масового виробництва, яка замшилась на автоматизовану, у XXI столгтл, завдяки масовому поширенню 1нтернету 1 розвитку нейронних мереж, категор1ю розумових профес1й залишить переважна б1льш1сть посередницьких профес1й, яю передбачають використання якогсь 1з людських зд1бностей, на зразок обчислень, вибору з альтернатив 1 сп1л-кування. Покращене розум1ння природи людськог соц1альност1 дозволить у найближчому майбутньому стандартизувати основн1 найпоши-решш комун1кативн1 практики. У XX столпи набули надзвичайного поширення посередницью профес1г, велика к1льюсть нових професш покликана пов'язувати м1ж собою багатьох людей з метою задоволення простих потреб. Наприклад, м1ж виробником базовог продукци, при-значення яког не зм1нилося за тисячу рок1в, 1 к1нцевим споживачем е вже не просто посередники, пов'язан з продажом 1 транспортуванням, так1 як продавц1, орендодавц1, власники торг1вельних 1 складальних прим1щень, вод1г, але й велика кшьюсть посередник1в, як1 впливають на прийняття р1шення про споживання: д1етологи, рекламодавц1, коп1рай-тери, дизайнери упаковки, режисери рекламних ролик1в, композитори, телеоператори, актори, ан1матори, мерчандайзери, розповсюджувач1 рекламних флайер1в тощо. Однак це профес1г вчорашнього дня. Розви-ток пошукових систем уже зараз робить непотр1бною працю багатьох менеджер1в, а вдосконалення 1 ушф1кац1я баз даних 1 леитимац1я елек-тронних форм документаци зробить безробпними арм1г офгсних прац1в-ник1в, бухгалтер1в, нотар1ус1в 1 реестратор1в. Немае сумн1ву, що до екзо-тичних профес1й минулого потраплять «оператор кол-центру» 1 «касир», а деяю професи, таю як перекладач чи фотограф стануть творчими, а не масового поширення. До другог категор1г роб1т, як1 можуть бути зам1не-ш штучним штелектом, п1дпадають аналпики 1 навпъ нин надзатребу-ваш 1Т-1нженери, оск1льки проста коди зможе писати програма. Однак ц1лком передбачувано, що на зм1ну гм прийдуть нов1 професи, пов'язан з новими комун1кативними практиками, 1 найб1льш рацюнальним е готувати до останн1х, оск1льки перш1 ще навпъ не виникли, але будуть обумовлен такими практиками. Отже, та нелтингсть, про яку йшло-ся в обговоренш, виступае як ц1лком практичний спос1б утримання в1д ор1ентац1г у вищ1й осв1т1 на сьогоденний попит, а ф1лософ1я як завжди пропонуе студентам шляхи, якими можна досягнути максимальног ба-гатовекторност1 застосування свогх вм1нь без втрати ц1л1сност1.
Але ж 1нший сценарш, за якого на перший план можуть вийти технологи, яких ще навпъ не 1снуе, або вщбудуться поди з ряду неперед-бачуваних шдуктивно, потребуе зовс1м 1ншого застосування фшософц в освт. За такого розвитку под1й вона стосуватиметься передбачення непередбачуваного або прийняття р1шень за умов невизначеност!. Як освгта, традицшно заснована на повторенш 1 вщтворенн1 засвоеного, перевгреного, вщомого, може пщготувати до такого майбутнього? Зо-крема, користуючись 1ншою здатшстю фшософц. Не дарма ф1лософ1я вщходить вщ збереження «золотого стандарту 1нтелектуальних тради-ц1й» 1 дедал! б1льше асоцгюеться з розвитком критичного мислення. Попри те, що таке епютемолоичне перемикання вщ «що?» до «як?» дещо нагадуе неопозитивгстську щею фшософц як д1яльност1, з т1ею суттевою вщмшнктю, що сучасна практичность фшософц пов'язуеться з ц1ннос-тями та етикою, саме таке спрямування фшософц видаеться мен! нараз! найбшьш перспективним.
Тетяна Быоус: Вже кшька рокв м1й улюблений показовий образ но-вог для нас ситуацп в аудиторц - це пристрш, який лежить в кишеш у кожного студента та завдяки якому у нього е доступ до майже всього, що було створено людством. Студенти, яким сьогодн! по 20 рок1в, навгть не можуть уявити соб1, що життя могло бути без смартфонв та 1нтернету. Отже, я б хотша додати дв1 теми для мгркувань щодо начебто новог ситуацп в освт, в яку ми вже сьогодш потрапили, та яка пов'язана з так званими «новими технолопями».
Насамперед, нас фшософгв давно вже не дивують страхи того, що нова техн1ка зруйнуе дещо важливе в людиш, страхи того, що чим бшь-ше технгчних удосконалень, тим менше людина е пристосованою до не-стандартних ситуацш. Щойно нов! технологи на час!, то будьте певш, що зазвучать нов! аларм1стськ1 застереження на кшталт «небезпеки руйнацц духовног культури людини». Сьогодн! це голоси про шбито те, що вс1 сучасн! електронн! пристрог вбивають креативность людини. Ба бшьше, вони ще становлять загрозу важливим когнгтивним здгбностям сучасног людини: навгщо пам'ятати, якщо Гугл пам'ятае все, нав1що знати, якщо Гугл знае все. То е вщвгчш страхи. У Платона у «Федр1» е такий сюжет про винайдення письма. Гермес демонструе фараону глиняну табличку - винахщ, який дозволить людям пам'ятати те, що вони забували наза-вжди: «Хитрий та розумний Тот! Пам'ять дивний дар, гг потргбно постгй-но пщтримувати. Тв1й винахщ поиршить пам'ять людей. Вони будуть пригадувати не з внутр1шнього зусилля, а завдяки зовшшнш пщтримщ». Платон, звгсно, гронзуе про те, що шаблонно прогнози про загрозу природ! людини добре продаються. Прогнози про майбутне взагал! добре
продаються, а найкраще продаються прогнози про катастрофи в май-бутньому. Ми ж добре знаемо, що письмо аж н1як не вбило пам'ять в лю-диш. Як часом писав Умберто Еко, якщо ран1ше пам'ять тренували для збереження факт1в, то п1сля винаходу письма почали тренувати гг задля утримання в н1й книжок. Не маючи часу для занурення у проблематику, зазначу також, що досл1дники природи пам'ят1 не схильш вважати, що сучасна людина пам'ятае б1льше чи менше, н1ж ран1ше. Радше нов1 де-вайси пам'ят1 не зам1нюють, а доповнюють гг у можливостях, прим1ром, под1бно до функц1й швейцарського ножику.
Отже, якщо повернутися до т1ег ситуацп, в як1й ми сьогодн1 опинилися в аудиторп, то на м1й погляд, що зм1нилось, так це переважно доступн1сть до 1нформац1г. В свою чергу ми також можемо скористатися ситуац1ею. Нам вже не варто зосереджуватись на донесенн1 до студент1в фактичного матер1алу, щ знания здобувають 1ншим шляхом. У загальному вигляд1 нам потр1бно робити ц знання ц1кавими: пояснювати, провокувати, ви-кликати на д1алог, критику, тощо. Пришром, важливим елементом пращ в аудиторп е демонстрац1я та прояснення певних «мотивац1й» в органза-ц1г наукового знання. Я маю на уваз1 практику знайомства студент1в не з тим, «що е так», а з тим - «чому саме так». Принципово для нас тут немае нчого нового. Певно, що вагомою щдставою (окр1м вс1х шших, в тому числ1 1 зв1сно 1иституцiональних) в1дв1дувати лекцп, а не лише читати пщ-ручники чи тексти для студента завжди було розум1иня, що саме на лекцп 1 можна д1знатися таю «мотивацп» в1д викладача. Тод1 для нас тут е добра новина: нов1 технолог1чн1 девайси де факто звшьняють час та розширю-ють простр для прац саме в площиш «мотивац1й».
Друга тема, на яку нам варто зважати тепер - це тема профес1й май-бутнього. Певно, ми живемо п1д час потужних зм1н в систем1 органза-ц1г пращ. Сьогодн1 говорять про глобальну модерн1зац1ю сусп1льства, пов'язану з переходом до четвертог промисловог революцп. I хоча картина тут виглядае ще досить туманною, проте очевидно, що ктор1я майбутнього - це ктор1я тотальног роботизацп та автоматизацп практично вс1х сфер людськог д1яльност1. Вже можна передбачити, що бшьшкть рутинног прац навгть в таких шляхетних профес1ях як юристи, медики, економкти, журналкти буде замшена комп'ютерами та роботами, а десь - кардинально змшена, примром, на нових платформах блокчейн технологи. Проте потр1бно розумпи також, що автоматизацп поки що може бути п1ддано лише те, що п1ддаеться статистичному збору даних. Зв1сно, все може змшитися, технологи розвиваються, та 1 вс1 технологи, яю можуть бути створеш, будуть створеш. Однак, поки що не мае п1дстав для побоювань, що буде втрачено запит на високу експертнкть в професи чи на ушкальнкть д1яльност1, р1вно як 1 на креативнкть за-
галом. Зв1сно, деякi професп з часом взагал1 зникнуть, проте з'являться нов1. Як люблять повторювати економiсти: у свт рiдкостi завжди icHye неск1нченна кiлькicть робочих мicць. А ф1лософи, якi завжди ще шир-ше мислять, вже давно нас попереджали, що в1д проекту европейсько! людини з 11 настановою «працювати для того, щоб уже б1льше н1коли не працювати» (П.Слотердайк) варто було б в1дмовитись.
Через це студенти мають бути готовими до того, що радше за все не один раз в житл вони будуть вимyшенi зм1нити профес1ю. Тож долати т1 настро! апат1i до навчання, про як1 сьогодн1 вже йшлося, та як1 часто виникають у cтyдент1в, на жаль, не на порожньому м1сц1, на мою думку, сл1д за допо-могою зм1ни уявлення про умови устшносп 1х профес1йного майбутнього. Адже усшшшсть радше за все буде залежати здебшьшого в1д креативнос-т1, певних skills, примром, вм1ння навчатися та перенавчатися, вм1ння не тшьки продукувати нов1 ще!, а вщквдати т1, що не працюють, працювати з шформащею, ухвалювати р1шення тощо. А нас ф1лософ1в може вт1шати лише те, що для ф1лософ1в вистачить пращ ще на довгий час.
Анатолш Пипич: 1стор1я Римського клубу - ктор1я боротьби, насам-перед, з еколоичними насл1дками ставлення бвропейсько! цивтзацп, породженого епохою Модерну, до природи та сусшльних стосунюв. Це спроба по гарячих сл1дах роз1братися в тому, що в1дбуваеться в результата дй так звано! «цивтзацшно! людини» на планета Земля та спробувати спрогнозувати 1х насл1дки у найближшй перспектива
Осюльки ми, на вщмшу вщ Захщних кра!н, т1льки входимо у завершаль-ний етап модерного розвитку цивЫзацл, побудовано! в Зах1дн1й бврот, то для нас, з одного боку, багатьох проблем, на яю звертае увагу Римський клуб ще просто не гснуе, а з 1ншого - форма протжання вщповщних ката-кл1зм1в не дозволяе прямого перенесення отриманого Заходом досв1ду на терени пострадянсько! Укра!ни. Унжальт процеси, котр1 в1дбуваються в незалежних кра!нах, утворених на ру!нах колишнього «Союзу», зокрема в УкраМ, залишаються ще не тальки не осмисленими достатньою м1рою у нас, але й на Заход1. Пришром, феномен що отримав назву «номенклатур-но! приватизацл», який часто навпъ не усв1домлюеться як проблема.
Хоча саме цей процес, маючи сощальне-економ1чне пщГрунтя, прямо обумовлюе ту еколопчну ситуац1ю, яка, маючи транскордонний характер, стае нев1домою складовою сучасного свттового каппапзму. Його «буд1вництво» псля десятилпь руху у протилежному напрямку так i не переосмислене як ункальний процес, хоча в1н i мае сво!м результатом не просто загострення свпових сощально-економ1чних, але й суто еколо-г1чних проблем. Про це промовисто св1дчать 1 перманентн1 територ1альн1 спори, i вщкрита та приховат в1йськов1 конфл1кти на пострадянському
простор1, що загострюють стар1 1 породжують нов1 не тшьки локальш, але й глобальш соц1ально-гуман1тарн1, економ1чн1 та еколоичш проблеми.
I хоча Римський клуб - це чи не перша шституц1я, яка винесла у пу-бл1чну сферу нищ1виу критику активктського свпосприйняття та бачен-ня св1ту з позиц1г 1нструментального розуму, сказати, що було запропо-новано чгтко артикульовану альтернативу такому п1дходу навряд чи мож-на. Сучасний етап Постмодерн1зму, як епохи суц1льног деградац1г самих основ рацюнальност1, залишае на перифер1г розгляду те, що т1льки 1 може скласти перспективу виршення проблем, як1 виникають на ругнах Модерну - проблему спiввiдношення активностi i пасивностi (Ж.Дер1да).
Якщо п1зн1й Модерн ще хоч якось м1г ор1ентуватися на справжне, розтзнаючи ивдробки на основ1 ще не забутих «в1чних ц1иностей», про-дукуючи уи1кальне, то сучасний свгт - це свгт вже суц1льног ттащ та симулящ, свгт штучних котй та симулякр1в (коп1й без оригшал1в). А тому його осмислення у межах старого мислення стае не т1льки не ефек-тивним, а й просто небезпечним своею неадекватн1стю.
Старе мислення - це мислення, засноване, найперше, на активкт-ському ставленш до навколишнього свпу, природного 1 соц1ального до-вк1лля, яке розглядаеться лише як зас1б задоволення потреб, природа яких залишаеться утаемниченою. Штучне продукування цих потреб не усв1домлюеться як проблема, опиняючись в таш, на перифери розгляду, оск1льки залишаеться прихованою сама «природа» штучностi як сощального феномену, як другог природи людини. Знаково-символ1ч-н практики - нев1д'емна складова соц1ального процесу - стають його прокляттям, перетворюючи сучасний свгт на тл1 науково-техн1чних до-сягнень на чергову «матрицю». Прорватися з1 свпу-ивдробки у справ-жн1й, реальний свгт стае дедал1 складнше ...
Складн1сть ситуаци полягае, насамперед, в тому, що сучасна техм-ка, забезпечуе те, що можна було б назвати «тунельним переходом» в1д означуваного до знаку 1 навпаки, продукуючи гiбриди, яю вт1люють 1лю-з1ю спекулятивног фшософп про тотожнсть поняття з реальтстю. Але продукуе у багато б1льш прагматичн1й форм1 тотожност1 справи 1 мовного дискурсу - слова 1 ди. Актив1зм набувае завершеног форми, спекулюючи на схожост1 людських д1й 1 «божественного д1яння»: «Вш сказав 1 воно стало!» (Майстер Екхард). Мереж людських 1 речових зв'язк1в, перепль таючись, утворюють един комплекси «соц1альних машин» - «соцаль-них автоматов», яю стае не можливо зупинити навгть у раз1 катастроф1ч-них збогв у гх робот1. Вираз «Бог в машиш» перестав бути метафорою.
бдиною альтернативою залишаеться вщмова вщ актив1зму, спро-ба згадати, що м1ж знаком 1 означуваним окрш «вол1 до дп» е ще один «зв'язок-запоб1жник», який часто в умовах паиувания актив1зму як без-
альтернативног установки, виглядае як «фол останньог надп», як «стоп-кран» потягу, який втратив керування. Йдеться про вмонтований у саму «природу людини» як сустльноИ ктоти принцип «утримання-вщ-дп», ко-трий у стародавнгй форм! принципу «увей» китайськог фшософп чи його европейського аналогу «не зашкодь» вже був осмислений як розумна альтернатива активгзму, а сьогодш, зокрема, й як еколоична настанова.
Залишаеться побачити в ц1й настанов! «св1т в кшц1 тунелю» т1ег безви-ход1, в як1й опинилося людство завдяки бездумному оптим1зму щодо так званого «социального 1 науково-техн1чного прогресу», зворотну сторону якого так яскраво демонструе сучасний св1т повсякденного абсурду.
1рина Сршова-Бабенко: Образование для будущего предполагает использование современных технологий в учебном процессе. Я коснусь здесь одной из них, а именно, так называемых облачных технологий. Сегодня термином «облачные технологии» никого не удивишь, тем более, что в каждом 1рИопе присутствует к1оиё. Но время не стоит на месте и на смену облачным технологиям приходят туманные технологии. Конечно, им есть место и в образовании. Начнем с терминов и позиции «как я их понимаю» - гуманитарий, методолог, психолог, педагог, т. е. не спе-циалист-айтишник, и «как я представляю» вхождение туманных технологий в вопросы организации образования, создания образовательных программ и в решение подобных задач.
Облачная технология - это дистанционное хранение всей информации в одном месте.
Туманная технология - это распределенная, но с ограничением места точек информации в пространстве: они должны быть на границе обозначенного информационного пространства.
Туманные технологии в образовании. Если представить пространство образовательной программы, дисциплины (кластера дисциплин), то можно изобразить дисциплину или ее программу как круг или как любую другую фигуру. Допустим, что перед нами фигура (конфигурация) некоторого пространства учебной дисциплины, ее программы, информации. Тогда на границе подобной конфигурации должны находиться любые структурные или содержательные или иные единицы образовательной программы или дисциплины, или группы (кластера) дисциплин. Возьмем круги (конфигурации) и в разных сочетаниях наложим их друг на друга -два и более (до бесконечности). Вращая эти конфигурации (круги), мы можем совмещать точки на их границе и тем самым создавать новое как «слоеность», «слоеная конфигурация», которая стремится к бесконечности. Это и есть новая модель обучения, образования и программ, если подготовить мышление учащегося и учителя к этому.
Как известно, в теории композиции кадра (кино, фото) и в нелинейной динамике есть термин «конфигурация». Начиная с 90-х гг. ХХ в. этот термин вошел в социально-философские, психологические, педагогические постнеклассические работы. В частности, он широко применяется нами в психосинергетике при рассмотрении конфигурации внут-риличностного, внутрипсихического пространства человека (группы людей) как в теоретическом плане, так и в практическом. Например, на конфигурации макроизображения (геометрической композиции) из 10-ти рисунков основана наша диагностическая К-методика «10х10» и коррекционно-развивающий К-метод «Создающая Сила» (методики и метод подтверждены диссертационными исследованиями).
Но в туманных технологиях акцент делается еще и на том, что все расположено не на пространстве фигуры, а только на ее границах. Это очень похоже на сцепленные кольца в руках фокусника - когда зрителю кажется, что кольца вроде бы не расцепить. Итак, мы приходим к выводу, что путем перемещения и наложения конфигураций программ разных дисциплин (и/или их кластеров), мы из «организованной» системы информации - программы, можем создать самоорганизующуюся (психомерную, человекомерную, социомерную) индивидуализированную для любого учащегося в любом будущем времени.
1нна Книш: Мене зац1кавила частина допов1д1, яка присвячена ще1 формування у молод1 «грамотносп стосовно майбутнього» (futures literacy). Головна роль при цьому авторами выводиться 1нклюзивн1й освт, яка повинна базуватися на «взаемопов'язаностЬ» не т1льки у в1д-носинах «учень (студент) - учень (студент)»; «учитель (викладач) - учень (студент)»; «учитель (викладач) - учитель (викладач)», але й на м1ждис-циплшарносп, при цьому мати цшшсний характер (основа - цшшсш ушверсалп), а також поважати культурне р1зноматття; базуватися на ст1йкост1; культивувати iнтегральне мислення та илюрал1зм думок.
Усе це характерно i зрозум1ло для традицiйноi осв1ти. Але постшна iнтенсифiкацiя iнформацiйних потокiв i впровадження 1КТ у всi сфери життя сусп1льства зумовлюють створення, розповсюдження, накопи-чення, збер1гання й утил1зац1ю шформацп. Тотальна 1нформатизац1я i поширення 1КТ спричинили радикальнi зм1ни у ментальному плат осо6истост1. На противагу нос1ям традиц1йного типу св1домост1 та мислення, з'явилися люди з проявами «клшовостЬ», i вона, пронизуючи полпику, економжу, освпу, побут тощо, поступово стае всепроникним феноменом сучасност1, докоршно зм1нюючи саме кнування людини та допомагаючи iй адаптуватися в 1нформац1йному сусп1льств1
У сучасн1й гуматтаристищ сусп1льство, якому притаманш таю риси, розглядаеться як складне утворення нового типу - шформацшного. Зм1-нюються звичт для людського кнування шституци с1м'!, права, освгти, культури тощо, натомкть на перший план виходять практики трансгре-сп, трансформаци, трансфггурацп, сущидальт практики й експеримен-тування над собою, агрес1я з1 знищенням середовища кнування тощо. Пров1дними стають 1нвестицц в людсью можливост1 та формування на ц1й основ1 1нтелектуального капталу сусп1льства - яюсно нового свгто-вого «шновацшного анклаву».
Законом1рно актуал1зуеться питання про те, якою мае бути освгта для людей 1з «кл1повим» мисленням. Учителям (викладачам), на нашу думку, необх1дно враховувати суттст особливост1 «клшовостЬ> в освгтньо-му процес1, впроваджуючи нов1 методи, методики, технгки та зм1шане навчання. Також !м необх1дно враховувати шдив1дуально-психолоичт особливост1 учн1в, як1, з одного боку, легше адаптуються до зм1н у ба-гатовим1рност1, засвоюючи базов1 знання (постфиуративний тип культурного обм1ну), сп1лкуючись 1з однолгтками (коф1гуративний тип), легше i швидше розв'язуючи к1лька завдань одночасно (багатозадач-тсть), з шшого - стимулюють до розвитку i навчання впродовж усього життя (Lifelong Learning), з постшним оновленням ресурс1в (преф1гура-тивний тип). Ми вважаемо, що за цих умов мають переважати яскра-в1, чгтю, коротю презентацп з1 зрозум1лими для учн1в образними, легко запам'ятовуваними формулюваннями й обмеженим обсягом 1нформа-цц, подано! у вигляд1 кл1п1в. Учителям (викладачам) потр1бно ставати коучами та фасилгтаторами, сприймати учшв як партнер1в i пом1чниюв, залучаючи !х до подальшо! спгвпращ (а не використовуючи як зас1б до-сягнення певно! мети), сприяти у розкритл та реал1заци креативних i творчих якостей, зд1бностей та можливостей вихованц1в.
Наталiя Кочубей: К1лька десятилгть, починаючи 1з 70 роюв минуло-го столтя свгт збурюеться псля прочитання допов1д1 Римського клубу. Ми можемо погоджуватися чи не погоджуватися 1з висловленими 1дея-ми, говорити про сильш чи слабю сторони допов1д1. Але не можемо не погодитись, що будь-яка допов1дь не залишае байдужих. Особисто мет в останн1й доповш 1мпонуе к1лька позиц1й: 1) близьюсть до синергетич-но! методологи; 2) розумшня необх1дност1 суттевих зм1н саме в освт; 3) 1дея об'еднання людства для вир1шення нагальних проблем. Хочу зу-пинитися на двох останн1х моментах.
У допов1д1 йдеться про нове Просвгтництво. Д1йсно, якщо застосу-вати концепц1ю Кеннета Боулдшга, то можна сказати, що людство зараз знаходиться у процес1 переходу в1д економгки ковбо!в до економгки косм1чного корабля. Тобто, якщо до цього часу екстенсивна економь
ка вимагала б1льше i б1льше людських i природних ресурс1в, то тепер на наших очах справджуеться прогноз Медоуз1в щодо меж зростання. Земля стае косм1чним кораблем, жигтед1яльн1сть якого мае бути зба-лансованою, безв1дходною, пост1йно п1дтримуваною. Тобто, мислення та дп «ковбош» в1дпов1дають економ1чному розвитку та 1нститутам по-передн1х епох, а мислення í дп «космонавтов» мають бути виробленими, причому у досить короткий терм1н. Для цього 1 потр1бне нове Просвп-ництво, побудоване на 1ншому мисленш.
Для того, щоб наукоемтсть людського життя не зб1льшувала небез-пеки, а процеси глобал1зацп не призводили до ушф1кацц й однополяр-носто, необх1дно спиратися на зм1ни в сам1й освт. В освт ХХ1 стор1ччя необх1дно перейти в1д навчання саме до освгти, тобто перенести акцент 1з необх1дносто засвоення певно! суми знань на ц1леспрямований само-розвиток особистосто, 11 способу мислення 1 моральних ор1ентир1в, на становлення культурних зразк1в, що в1дпов1дають розвитков1 сусп1ль-ства в умовах визначених меж. У цьому випадку встановлюеться примат мислення над засвоенням знань, особистосного самовибудовування, осв1тньо1 мотивацп, ум1ння працювати в колектиш 1 визнавати позитив у 1нш1й точщ зору над устшшстю, ум1ннями 1 навичками.
Сучасну освпу не можна сприймати т1льки як проблему кожно! окре-мо1 держави - це «загальна справа» ус1х людей, що живуть на Земл1, ус1х «космонавтов». Про розвивальний характер освпи сьогодт треба го-ворити не т1льки з позицп розвитку особистосто чи навпъ окремо! держави. Мова, насамперед, мае йти з позицп зм1ни умов, завдяки яким особист1сний розвиток кожного в1дпов1дав би створенню нового соц1-ального середовища, 1нших культурних зразк1в. Тому на самих високих м1жнародних р1внях необх1дно об'еднуватися для виршення нагально! проблеми - чому 1 як навчати. Осв1та, побудована на застар1лих концеп-туальних шдставах «ковбо!в» 1 реал1зована в умовах сучасного 1нформа-ц1йного сусп1льства й економ1ки знань, несе загрозу, а не розвиток.
Мар'я Нестерова: Сучасне турбулентне та невизначене геополпичне середовище, нестаб1льтсть структур та процес1в в сощо-економ1чних системах р1зного р1вня, швидю змши не т1льки в технолопях, а й в думках та настроях людей потребують 1нновац1й, але сучасна специф1ка 1ннова-ц1йних процес1в в сощо-економ1чних системах полягае в тому, що голо-вним суб'ектом шновацш стае людина. Нараз1 ми можемо казати про св1т high hume vs. св1т high tech. 1накше кажучи, суттевим трендом можна вважати шлях перетворення не виробничих технолог1й, а шлях перетво-рення людини, 11 св1домосп. Вочевидь, це е завданням та викликом для сучасно! освпи. В першу чергу, потр1бен розгляд складно! навколишньо!
реальност1 як ц1лого, що вимагае становлення не т1льки критичного, а й холктичного мислення, тобто, за допомогою освгти треба розвивати 1нтегральне мислення, а не обмежуватися аналгтичним мисленням. В допов1д1 Римського клубу ц1лком в дус1 постнекласики п1дкреслюеться взаемод1я досл1дника-спостер1гача з його об'ектом, отже лептимними стають в1зюнерсью концепти (Г. Бейтсон), метастани св1домост1 (М. Холл), аутопоэзис (У. Матурано та Ф. Варела), 1нтегральне бачення (К. У1лбер) та 1нш1 теори, яю фактично знаходяться на меж! рел1г1йних та наукових пошуюв. Метафора стр1чки Мьоб1уса на етап постнекласич-но! науки працюе не т1льки для зняття дихотоми м1ж фундаментальною наукою та практикою, а й для зняття дихотоми науки та релии, духовних практик. Наука все б1льше перетворюеться на проектну д1яльшсть (С. Кримський), причому проектом може бути, наприклад, фундаментальна трансформац1я мислення, результатом яко! мае стати цтсний свгто-гляд. Вочевидь, це потребуе певних когттивних вм1нь, зокрема, прак-сеолоичного оц1нювання нових 1дей, що також повинно знайти свое в1дображення в освт. Зг1дно докладу Римського клубу 2018 року, нам потр1бна освгта для майбутнього, а не для минулого. Завдання освгти полягае у формуванш у молод1 «грамотност1 щодо майбутнього» (futures literacy), що в1дпов1дае загальному тренду прагматичних досл1джень майбутнього, а саме «сталого майбутнього» (sustainable future). Але не треба забувати й про сьогодення, зокрема, про сощальний, в1дпов1дно, й освгтнш простар. Одне з найголовн1ших завдань освгти - соцальна згуртовансть, адже в1дносини були i будуть суттю навчання. Техноло-ичш, 1Т-1нноваци в освт, що забезпечують !! в1дпов1дн1сть цифров1й економ1ц1 повинн в1дбуватись, але основним критер1ем ефективност1 освгтн1х технолог1й доц1льн1ше вважати р1вень сошального зв'язку м1ж людьми. Адже т1льки тод1, коли п1двищуеться р1вень соцально! згурто-ваност1, соцально! зв'язносл, можна говорити, що освгта виконуе свое важливе сощальне завдання - активно! адаптивност1 (а краще проак-тивност1) до складного навколишнього середовища. 1нтегральне, хол1с-тичне мислення е вимогою не т1льки з боку науки та економ1ки для до-сл1дження та ефективно! взаемоди з матер1альним навколишн1м свгтом, це «час збирати кам1ння» i в сошальнш, комун1кативнш сфер1. Еволю-ц1я людства цикл1чно в1дображае згуртування як чинник виживання в складш часи. А хто може назвати наш час простим?
1рина Добронравова: Закриваючи наше зас1дання, я хот1ла б сказати юлька сл1в про сво! враження в1д нашо! розмови. Меш вона здалась щ-кавою i цтсною, попри р1зноман1тн1сть тем i настро!в. Д1йсно, сьогодн1 ми почули схвальш думки щодо ктори Римського клубу i обговорюва-
ног доповш. Було висловлено 1 дещо зверхш, хоча й поблажлив1 оцшки профес1йними ф1лософами намагань природничник1в ф1лософувати. Прозвучав 1 заклик до вщмови вщ актив1зму, до утримання вщ ди. Од-нак вс1 учасники круглого столу, здаеться, почули заклик доповщачш Римського клубу готуватись до настання неминучо нового свпу, 1 в свогй освпянськш робот1 готувати до нього учшв 1 студентов, вчитись у них тому, що для нас нове, а для них нормальне. I це не дивно для членв Украгнського синергетичного товариства, позаяк готовнкть зустрпи нове, емерджентне, те, що постае у невизначеному заздалегщь вибор1 у точках б1фуркаци - це саме те, чому навчае синергетика. Для мене було великою радгстю чути, як тонко 1 особливо окреслював кожен свог передчуття, заснован на усв1домленн1 власного людського та освгтньо-го досвщу. бднкть же висловлених думок, вражень 1 навпъ технологш виразилась у загальнш нади на самоорганзашю 1 готовносто працюва-ти на гг сприятливий вар1ант. Ця над1я 1 ця праця не виглядали як суто рацюнальна високочола справа. Вшьне залучення людини у повното гг здатного до рефлекси втоленого розуму, емоцшно стверджених культур-них м1ф1в та 1гор, трансверсальних практик та когнгтивних зусиль - ось основа м1жлюдськог та мiжиародног синерги на шляху негарантованого, небезпечного, але обнадшливого майбутнього. Дякую вс1м!
До друку тдготувала Людмила Горбунова
Круглый стол «Образование для будущего: размышления над юбилейным докладом Римского клуба» (в рамках конференции «Инновации в образовании: ценностно-компетентностный подход» 29 мая 2018)
Под таким названием состоялось заседание Круглого стола, организованного Украинским синергетическим обществом в рамках научно-практической конференции «Инновации в образовании: ценностно-компетентностный подход», прошедшей 29 мая 2018 г. в Национальном педагогическом университете имени М.П.Драгоманова.
Традиционно для таких заседаний роль медиатора выполняла президент Украинского синергетического общества профессор Ирина Добронравова. В выступлениях участников были высказаны мнения относительно определенного резонанса тезисов Римского клуба с идеями синергетики: призыв к отказу от редукционизма и линейного мышления, признание целостного подхода к пониманию сложившейся ситуации на планете и выработки плана действий для благоприятных перспектив, призыв к синергии действия и балансу устойчивого развития, призыв к дисциплинарной комплемен-тарности в исследованиях и обучении. Акцентировалось на философских основаниях необходимой трансформации мышления, которое должно стать интегральным, на идеях «нового Просвещения», политике «глобаль-
ного гражданства», стратегиях образования как «грамотности относительно будущего», которая базируется на коннективизме, на универсальных ценностях и уважении к культурным различиям, фокусируется на устойчивом развитии, на образовании, которое исходит из плюрализма содержания и является инклюзивным, то есть включает весь спектр противоречивых и комплементарных перспектив, не ограничивается аналитическим, а культивирует интегральное мышление.
Сделан вывод, что этот доклад имеет, безусловно, большое методологическое значение для образовательных исследований и образовательной политики, особенно в прояснении проблем устойчивого (сбалансированного) развития, глобализации, интернационализации и становления глобального гражданского общества. Образование для устойчивого развития и его составляющая - образование для глобального гражданства являются релевантными в контексте поставленных этим докладом проблем планетарного развития человечества.
Ключевые слова: Римский клуб, глобализация, синергетика, новое Просвещение, устойчивое развитие, поддерживаемая цивилизация, образовательные инновации, ценностно-компетентностный подход.
Round table "Education for the Future: Reflections on the Anniversary Report of the Club of Rome" (in the framework of the conference "Innovation in Education: Value-Competence Approach" May 29, 2018)
Under this title, a meeting of the Round Table organized by the Ukrainian Synergetic Society was held within the framework of the scientific-practical conference "Innovations in Education: Value-Competence Approach", held on May 29, 2018 at the Dragomanov National Pedagogical University.
Traditionally, for such meetings, the role of moderator was performed by the president of the Ukrainian Synergetic Society, Professor Iryna Dobronravova. The participants expressed views on a certain resonance of the theses of the Rome Club with the ideas of synergetics: a call to abandon reductionism and linear thinking, recognition of a holistic approach to understanding the current situation on the planet and developing an action plan for favorable prospects, calling for synergy of action and a balance of sustainable development , call for disciplinary complementarity in research and training.
It focused on the philosophical foundations of the necessary transformation of thinking, which should become integral, on the ideas of the "new Enlightenment", the "global citizenship" policy, education strategies as "literacy about the future", which is based on connectivity, universal values and respect for cultural differences, focuses on sustainable development, on education, which comes from the pluralism of content and is inclusive, that is, it includes the whole range of contradictory and complementary perspectives, not limited to analytical, but cultivates integral thinking.
It is concluded that this report is certainly of great methodological importance for educational research and educational policy, especially in clarifying the problems
of sustainable (balanced) development, globalization, internationalization and the development of a global civil society. Education for sustainable development and its component — education for global citizenship are relevant in the context of the problems posed by this report of the planetary development of humanity.
Keywords: Club of Rome, globalization, synergetics, new Enlightenment, sustainable development, supported civilization, educational innovations, value-competence approach.
Добронравова 1рина СерафМвна - доктор фшософських наук, професор, зав1дувач кафедри фшософи та методологи науки, Кшвський нащональний ушверситет 1мет Тараса Шевченка, Президент Украшського синергетич-ного товариства, член Центра системних досл1джень 1меш Людв1га Берта-ланф1 (В1день, Австр1я). E-mail: dobronra@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-8767-4045 ResearcherlD in Web of Scince: F-3705-2018
Dobronravova Iryna, Dr habil. in Philosophy, Professor, Chair of Philosophy and Methodology of Science, Kyiv National Taras Shevchenko University, President of Ukrainian Synergetic Society, member of Bertalanffy Center for the Study of Systems Science(Vienna, Austria). E-mail: dobronra@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-8767-4045 ResearcherlD in Web of Scince:: F-3705-2018
Горбунова Людмила Степаншна - доктор фшософських наук, головний науковий ствробггник в1дд1лу штернацюнал1зацп вищо'1 освгги 1нституту вищо!.' освпи НАПН Украши, головний редактор наукового часопису «Ф1-лософш освии. Philosophy of Education», вще-президент Украшського товариства фшософи освгги.
E-mail: lugor2048@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-5388-145X
Gorbunova Lyudmyla - Doctor of philosophical sciences (hab.), Leading researcher at Institute of Higher Education, National Academy of Educational Sciences of Ukraine; Editor-in-Chief ofJournal «Фшософ1я освии. Philosophy of Education», Vice-president of the Ukrainian Society of Philosophy of Education. E-mail: lugor2048@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-5388-145X
Драч 1рина ¡вашвна - доктор педагопчних наук, доцент, перший заступник директора 1нституту вищо].' осв1ти, Нащональна академ1я педагог1чних наук Укра'1ни. E-mail: drach_i@ukr.net
Drach Iryna - Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, First Deputy Director of the Institute of Higher Education, National Academy of Educational Sciences of Ukraine. E-mail: drach i@ukr.net
Сидоренко Лвдя 1ван1вна - доктор фшософських наук, професор, про-фесор кафедри фшософи та методологи науки, Кигвський нац1ональний ун1верситет 1мен Тараса Шевченка. E-mail: 16sidorenko16@gmail.com
Sidorenko Lidia - Doctor of Philosophy, Professor, Professor ofthe Department of Philosophy and Methodology of Science, Kyiv National Taras Shevchenko University. E-mail: 16sidorenko16@gmail.com
Бевзенко Любов Дмитр1вна - доктор сощолопчних наук, пров1дний на-уковий сп1вробиник в1дд1лу сотально! психологи 1нституту сощологи НАН Украши. E-mail: lbevzenko@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-4020-1937
Bevzenko Lyubov - Doctor of Social Sciences, Leading Researcher, Department of Social Psychology, Institute of Sociology of NAS of Ukraine. Email: lbevzenko@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-4020-1937
Мелков Юрш Олександрович - доктор фшософських наук, заступник за-в1дувача кафедри полиологи, соцюлоги та сотально! роботи, ПрАТ „Ви-щий навчальний заклад «Мжрегюнальна академ1я управлшня персоналом». E-mail: uka7777@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-8186-0357
Mielkov Yuriy - Doctor of Philosophy, Deputy Head of the Department of Political Science, Sociology and Social Work, Higher Educational Institution «Interregional Academy of Personnel Management». E-mail: uka7777@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-8186-0357
Богата ЛщЫ МиколаТвна - доктор фшософських наук, доцент, професор кафедри культурологи фшософського факультету, Одеський нащональний ушверситет iменi Ы.Мечникова (Укра'ша, Одеса). E-mail: libogataya@mail.ru https://orcid.org/0000-0002-1250-8608
Bogataya Lidia - Doctor of philosophical sciences, associate professor of culturology department, Faculty of Philosophy, Odessa National I. I. Mechnikov University. E-mail: libogataya@mail.ru https://orcid.org/0000-0002-1250-8608
Сршова-Бабенко 1рина В1ктор1вна, доктор фшософських наук, професор, профессор кафедры загальногуман1тарних дисциплш, М1жнародний гума-ниарний ушверситет, Одеса. E-mail: chokaiv@gmail.com.
Yershova-Babenko Irina - Doctor of philosophical Sciences, Professor, Professor of the Department of General humanitarian disciplines, International Humanitarian University, Odessa. E-mail: chokaiv@gmail.com.
Кочубей НаталЫ Васи.ивна — доктор ф1лософських наук, професор, за-в1дувач кафедри менеджменту та шновацшних технолог1й сощокулыурно'1 дшльносп Нац1онального педагог1чного ун1верснтету iм. М.П.Драгоманова. E-mail: n.v.kochubey@ua.fm
Kochubei Natalia — Doctor of Philosophy, Professor, Head Department of Management and Innovative Technologies of Socio-Cultural Activities of the National Pedagogical Dragomanov University. E-mail: n.v.kochubey@ua.fm
Нестерова Марья — доктор фшософських наук, доцент, Нащональний педагопчний ушверситет iм. М.П. Драгоманова. E-mail: marja@nesterova. com.ua
Nesterova Maria — Doctoг of philosophical sciences, Associate Professor, National Pedagogical Dragomanov University. E-mail: marja@nesterova.com.ua
Пипич Анатолш ¡ванович — кандидат фшософських наук, доцент кафедри фшософп та метoдoлoгiï науки Кшвського нащонального yнiверситетy iме-нi Тараса Шевченка
Pypych Anatoliy — Candidate of philosophical sciences, associate professor of the Department of Philosophy and Methodology of Science of Kyiv National Taras Shevchenko University
Комар Олена В1ктор1вна — кандидат фшософських наук, доцент кафедри фшософп та методологи науки Кшвського нащонального ушверситету iме-ш Тараса Шевченка. E-mail: olena_komar@ukr.net
Komaг Olena — Ph.D. in Philosophy, Associate Professor, Department of Philosophy and Methodology of Science, Kyiv National Taras Shevchenko University. E-mail: olena_komar@ukr.net
Бшоус Тетяна — кандидат фшософських наук, доцент кафедри фшософи та методологи науки Кшвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. E-mail: tatbelouz@gmail.com
Bilous Tatyana — Candidate of philosophical sciences, Associate Professor of the Department of Philosophy and Methodology of Science, Kyiv National Taras Shevchenko University. E-mail: tatbelouz@gmail.com
Книш !нна Василшна — кандидат фшософських наук, доцент, докторант Нацюнального педагопчного yнiверситетy iменi М. П. Драгоманова. E-mail: knysh_sumy@ua.fm
Knysh Inna — candidate of philosophical sciences, associate professor, doctoral student of the National Pedagogical Dragomanov University. E-mail: knysh_ sumy@ua.fm
