CC BY
15
Prospects for further research. In the future, it is necessary to study in more detail non-antibacterial effects of antibiotics, namely: the effect on cytokines, neutrophils, the intensity of oxidative stress and eosinophilia inflammation.
Keywords: chronic obstructive pulmonary disease, professional etiology, exacerbation, bacterial infections, antibiotic resistance.
Рецензент - проф. Дев'ятюна Т. О. Стаття надшшла 19.10.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-144-149 УДК 577.122.38:[577.175.82:577,175,5].86,6:618,39-092 Коровай С. В.
ОСОБЛИВОСТ1 ОБМ1НУ КАТЕХОЛАМ1Н1В У Ж1НОК З ПЕРЕДЧАСНИМИ ПОЛОГАМИ У Р1ЗН1 ТЕРМ1НИ ГЕСТАЦЙ"
Харк1вська медична академ1я шслядипломноТ осв1ти (м. Харк1в)
Роботу виконано в рамках НДР кафедри акушерства, перинатологи i гшекологп: «Особливостi л^-вання i профтактики патологiчних станiв у прегра-вщарному перiодi гестацiI та шляхи 1х корекцiI» (№ державно! реeстрацiI 0111и003583).
Вступ. Актуальною медико-соцiальною та демо-графiчною проблемою на сучасному етап е перед-часнi пологи. Частота патологiI коливаеться у дiапазонi 10-30% при вiдсутностi тенденцiI до зни-ження [5,12,13]. Патогенез розвитку передчасного переривання ваптност е досить складним, за сучас-ними поглядами мае мультифакторiальну природу [5], що спонукае фахiвцiв на бiльш глибоке його ви-вчення з метою визначення ефективного комплексу лiкувально-профiлактичних заходiв з попередження репродуктивних втрат та вщдаленого розвитку аку-шерських ускладнень.
Важливе мiсце у процесах компенсаторно-адап-тацiйного характеру, необхiдних для забезпечення нормального переб^ вагiтностi та пщготовки ор-ганiзму жiнки до полопв, займають катехоламiни [4,11,12]. Крiм того, Ц фiзiологiчно активнi речови-ни беруть участь у забезпеченн оргаызму ваптно! жiнки енергетичними ресурсами, вщповщають за цiлий ряд обмiнних i гемодинамiчних змiн, виника-ючих пщ час вагiтностi [3,13]. Доведений зв'язок активной обмiну катехоламiнiв з розвитком аку-шерських ускладнень, у тому чи^ й передчасних пологiв [1,2,7,12], але у багатьох випадках дан е поодинокими або суперечливими, що спонукае провести подальше вивчення у цьому напрямку з метою виявлення початкових порушень, розроблен-ня нових заходiв щодо !х корекцiI та профiлактики з метою запобiгання передчасних полопв у жшок.
Доведено, що рiвень дофамiну, норадреналiну, адреналiну та !х попередника дiоксифенiлаланiну (ДОФА) у добовiй сечi е дзеркальним вщображен-ням !х вмiсту в кровi [6]. Звiдси висновок щодо стану обмшу катехоламiнiв за !х екскре^ею з сечею вва-жаеться достатньо вiрогiдним.
Мета дослiдження - вивчити особливост об-мiну катехоламiнiв шляхом визначення рiвня !х екс-
крецм з добовою сечею у жiнок з pi3HMMM термшами переривання BariTHOCTi.
Об'ект i методи дослiдження. Обстежено 227 ваптних жiHOK, якi поступили до Харювського MiCb-кого перинатального центру, з них 190 мали icni-ычы ознаки загрози передчасних полопв у термш гестацп 23-36 тижыв. Формування клiнiчних груп проводилось залежно вщ тepмiну вaгiтностi у ви-глядi передчасних та своечасних пологiв. До I групи залучено 48 жшок з раным недоношуванням вапт-ностi (сepeднiй вiк 23,6±5,1 pокiв), що завершилась пологами у термш вiд 23 до 27 тижыв. Залежно вiд гeстaцiйного термшу всi вaгiтнi iз загрозою недо-ношування мали наступний pозподiл: 23-25 тижыв - 23 вaгiтних (Ia пiдгpупa); 26-27 тижнiв - 25 ваптних жшок (1б пiдгpупa). До II групи залучено 142 жшки (середнм вiк 24,7±4,2 pокiв) з тзым тepмiном не-доношування ваптност в тepмiн вiд 28 до 36 тиж-нiв, яких залежно вщ тepмiну пологiв pозподiлили по пщгрупах: IIa - 38 оЫб, 28-30 тижнiв; II6 - 48 оЫб, 31-33 тижнi; Ив - 56 оЫб, 34-36 тижнiв. До III (контрольно!) групи увмшли 37 жшок з фiзiологiчним пере-бiгом вaгiтностi (сepeднiй вiк 26,1±2,7 pокiв), що завершилась пологами без ускладнень у термш 38-41 тиждень. Кpитepiями включення жiнок до груп були: молодий репродуктивний вк, одноплiднa вaгiтнiсть, вiдсутнiсть гестозу, гострих i хpонiчних гшеколопч-них та соматичних захворювань. Дiaгностикa передчасних полопв проводилась за наявнютю абдом^ нального больового синдрому та структурних змiн шийки матки. Дослiджeння проводились з дотри-манням пpинципiв бюетики.
Визначення piвня добово! eкскpeцiI ДОФА та його метаболтв - дофамшу, ноpaдpeнaлiну, aдpeнaлiну проводили в два етапи. На першому eтaпi методом колонково! хpомaтогpaфiI на оксидi алюмшт вико-нували абсорбування та елю!рування 0,25 н оцтовою кислотою (ДОФА, що залишився на aдсоpбeнтi елю-!рували 1 н соляною кислотою). На другому етап ДОФА та його метаболгги пiдцaвaли окисленню феррМанщом кaлiю при piзних значеннях рН з на-ступним вимipювaнням !х концентраци флюориме-
тричним методом на спектрофлюориметрi МРР-4А фiрми «ХтачЬ> (Японiя). Спочатку використовуеться набiр св^лофтьщв з максимумом поглинання 436 нм i 550 нм; вимiрюеться штенсивнють флюресцен-цiI дослiдних проб з рН 4,2 i рН 6,2 (адреналш, нора-дреналiн, оцтовокислий ДОФА) та контрольно!. При рН 4,2 флюоресцуе лише адреналш, а при рН 6,2 - адреналш та норадреналш. Пiсля цього використовуеться шший набiр свiтлофiльтрiв з максимумом поглинання 360 нм i 550 нм; вимiрюеться штенсив-нiсть флюоресценци проб з рН 6,2 (адреналш, но-радреналiн, ДОФА) та проб солянокислого елюату, окиснених при рН 6,2. По завершенню вимiрювань знаходиться рiзниця мiж iнтенсивнiстю флюоресценци дослiдних i контрольних проб. Статистичне опрацювання одержаних результатiв проводили з використанням лщензмних стандартизованих паке-^в прикладних програм багатомiрного статистично-го аналiзу Statistica 6.1. Ураховуючи вщсутнють нормального розподiлу даних використовували медiану вибiрки (Ме), значення нижнього (025) i верхнього (075) квартиля. Порiвняння показникiв у групах проводили за непараметричним тестом Манна-У^нг
Результати дослщження та Ух обговорення. У пацiенток III групи рiвнi екскрецiI з сечею ДОФА, но-радреналiну та адреналiну були вище референтних значень, якi для ДОФА знаходяться у межах 198,3378,6 нМ/добу, норадреналшу - 95,8-179,6 нМ/ добу та адреналшу - 15,4-33,7 нМ/добу (табл. 1). При цьому вмют у добовм сечi дофамшу знаходив-ся у дiапазонi референтних значень (1219,1-2311,9 нМ/добу). Осктьки участь катехолам^в у реалiзацiI компенсаторно-адаптацiйних процеЫв е одним iз суттевих механiзмiв розвитку стану напруження або стресу, то збтьшення !х вмiсту при фiзiологiчнiй ва-гiтностi можна розглядати як результат розгортання вщповщних реакцм [8,9].
У жiнок II групи з тзым недоношуванням вапт-ност в термiн вiд 28 до 36 тижыв вiдмiчалось вiрогiд-не (р=0,000) зниження (в середньому на 49%) рiвня екскрецiI ДОФА при порiвнянi з представницями III
Змша вм1сту д1оксифен1лалан1ну та йог<
спостереження
групи (табл. 1). Слщ вщзначити, що у 117 осiб (82%) ^е! групи вмiст ДОФА знаходився вище дiапазону референтних значень. По пщгрупах рiвень цього по-казника найютотнше знижувався (р=0,000) по вщ-ношенню до контролю у жшок На пiдгрупи - на 61%, тодi як у жiнок Мб та Ив пщгруп вiдповiдно на 53% та 41%.
Для пащенток з раным недоношуванням ваггг-ност (I група), що завершилась пологами в термш вiд 23 до 27 тижыв, спостерiгалась аналогiчна динамка змш вмiсту ДОФА у добовм сечi, але бiльш виражена - зниження (р=0,000) становило в середньому 79% при порiвняннi з пащентками III групи (у !а пiдгрупi - 81%, а у !б пiдгрупi - 77%) (табл. 1). Для вЫх оЫб (100%) I групи рiвень екскрецп ДОФА знаходився за межами дiапазону референтних значень. По вщношенню до значень у жiнок II групи рiвень попередника катехоламiнiв був статистично значимо (р=0,0078) зниженим у середньому на 58%. У добовм сечi жiнок I групи визначено також зниження (р=0,000) концентраци дофамiну порiвняно з жш-ками контрольно! групи в середньому на 44% (у !а пщгруп на 43%, Iб пiдгрупi на 45%). Слщ вщзначити вiрогiдне (р=0,0045) зниження дофамiну й при по-рiвняннi з II групою на 16%. У вЫх пацiенток (100%) I групи вмют дофамшу виходив за межi дiапазону референтних значень. У жшок з передчасними пологами у термш гестацп 28-36 тижыв (II група) рiвень цього показника також вiрогiдно (р=0,000) зменшу-вався по вiдношенню до III групи (в середньому на 34%), але знаходився у межах фiзiологiчно! норми. Зниження рiвня дофамшу по вщношенню до контрольно! групи становило вщповщно у На та Ив пщгрупах 35%, а Мб пщгруп - 32%.
При порiвняннi вмюту норадреналшу та адреналшу у добовм сечi пащенток I групи виявилось вiрогiдне (р=0,000) по вщношенню до контролю зниження в середньому на 60% та 71% вщповщно. Аналопчна тенден^я змш виявлена й при порiвняннi з II групою - зниження (р=0,000) на 50% норадреналшу та 75% адреналшу. Для норадреналшу у 22 оЫб
Таблиця 1.
> метаболтв (нМ/добу) у сеч1 жшок груп (Ме (025; 075))
Показник I група (23-27), n=48 II група (28-36), n=142 III група (38-41) n=37
ка (23-25) n=23 I6 (26-27) n=25 На (28-30) n=38 II б (31-33) n=48 IIb (34-36) n=56
ДОФА 171,2 (152,2; 187,1)1 406,0 (346,5; 460,2)12 804,0 (728,1; 871,0)
153,9 (143,7; 160,9)1 186,9 (178,5; 195,5)1 311,5 (306,1; 320,6)1 379,7 (354,1; 403,2)1 471,4 (445,1; 493,9)1
Дофамш 1177,3 (1149,1; 1192,0)1 1390,0 (1350,2; 1427,8)12 2101,9 (2029,7; 2171,1)
1193,3 (1180,8; 1198,0)! 1149,2 (1145,8; 1160,2)! 1361,9 (1357,2; 1370,7)1 1423,7 (1394,2; 1453,8)1 1345,7 (1325,5; 14??,7)1
Норадреналш 98,8 (77,1; 109,0)1 192,7 (167,1; 212,3)12 240,7 (223,2; 250,1)
75,4 (71,0; 86,0)1 108,4 (104,6; 117,1)1 149,2 (144,8; 154,2)1 177,8 (171,7; 188,4)1 215,8 (206,4; 230,0)1
Адренал1н 14,0 (12 4; 16,3)1 56,2 (46,9; 63,5)12 48,4 (44,4; 53,2)
12,3 (11,3; 12,8)1 16,3 (14,9; 17,6)1 42,2 (41,2; 43,7)1 51,0 (48,3; 54,7)1 64,1 (61,4; 68,2)1
Примпжа: 1 - вщмшносп вщ III групи статистично 3Ha4MMi на piBHi р<0,05-0,001; 2 - вщмшност мiж I та II групами статистично значимл на piBHi р<0,05-0,001.
(46%) групи рiвень був поза межами референт-них значень, для адреналшу це спостерiгалось у 32 випадках (67%). Слщ вiдзначити суттеве зниження (р=0,000) по вiдношенню до контролю екскреци но-радреналiну та адреналшу у жiнок з передчасними пологами на терм^ 23-25 тижнiв (1а пiдгрупа) в се-редньому на 67% та 75%, тодi як на термн 26-27 тижнiв вщповщно на 54% та 67%.
У сечi жiнок II групи концентра^я норадреналiну
норадреналiну у пацieнток III групи вщбуваеться при зростанн синтезу та секрецп 1х попередникiв до-фамiну та ДОФА, що сприяе також рацiональному регулюванню обмiнних процеЫв протягом вагiтностi [8,10].
Виявлений piBeHb екскрецiI катехоламiнiв та 1х по-передника ДОФА у жiнок з передчасними пологами у термш 28-36 тижыв свiдчить про зниження функщ-онально! активностi та резервно! здатност симпато-
адреналово! системи,
Таблиця 2
Змша спiввiдношень мiж BMicTOM дiоксифенiлаланiну та його метаболiтiв у ce4i жiнок груп спостереження (Ме (Q25; Q75))
Показник I група (23-27), n=48 II група (28-36), n=142 III група (38-41) n=37
!а (23-25) n=23 I6 (26-27) n=25 На (28-30) n=38 II б (31-33) n=48 IIb (34-36) n=56
ДА/ДОФА 6,89 (6,21; 7,62)1 3,42 (3,02; 3,98)12 2,59 (2,44; 2,90)
7,75 (7,44; 8,22)1 6,15 (5,97; 6,41 )1 4,36 (4,25; 4,47)1 3,75 (3,46; 4,11)1 2,85 (2,68; 3,20)1
НА/ДА 0,08 (0,07; 0,09) 0,14 (0,12; 0,15)12 0,11 (0,10; 0,12)
0,06 (0,05; 0,07) 0,09 (0,09; 0,10)1 0,11 (0,10; 0,11) 0,12 (0,11; 0,14)1 0,16 (0,15; 0,17)1
А/НА 0,15 (0,12; 0,17)1 0,29 (0,25; 0,35)12 0,20 (0,18; 0,22)
0,15 (0,15; 0,16)1 0,14 (0,14; 0,15)1 0,28 (0,28; 0,29)1 0,28 (0,27; 0,28)1 0,30 (0,29; 0,31)1
ДОФА/ ДА+НА+А 0,13 (0,12; 0,15)1 0,25 (0,21; 0,28)12 0,34 (0,31; 0,36)
0,12 (0,11; 0,13)1 0,15 (0,14; 0,15)1 0,20 (0,19; 0,21)1 0,23 (0,21; 0,25)1 0,29 (0,26; 0,30)1
Примiтка:
вiдмiнностi вiд III групи статистично значима на piBHi р<0,05-0,001; 2 - вiдмiнностi млж I та II
групами статистично значим! на р1вн1 р<0,05-0,001.
вiрогiдно (р=0,000) по вiдношенню до жшок з ф^ зiологiчним перебiгом гестаци, вагiтнiсть яких завершилась пологами без ускладнень, знижувалась на 20%, а адреналшу, навпаки, пщвищувалась в середньому на 15% (табл. 1). У 101 особи (71%) II групи концентра^я норадреналшу була вище референтного дiапазону, тодi як у випадку адреналiну це було характерно для 25 оЫб (18%). У пщгрупах жiнок вiдзначалось вiрогiдне (р<0,001) зниження рiвня норадреналшу, вагiтнiсть яких закiнчилась пологами у термш 28-30 тижнiв у середньому на 37%, 31-33 тижн - на 25%, тодi як у термш 34-36 тижыв - лише на 9%. Для адреналшу характерна шша картина змш: вiрогiдне (р=0,000) по вiдношенню до контролю зниження на 13% у жшок На пщгрупи, вiрогiдне (р=0,0034) пщвищення на 35% у жiнок Ив пщгрупи при практично незмшному рiвнi (р=0,068) у жiнок Мб пщгрупи.
Рiвень виведення з сечею норадреналшу та адреналшу вщдзеркалюе ступiнь активност сим-патоадреналово! системи, а рiвень ДОФА та дофа-мiну - II резервы здатностк Одержанi результати свщчать про збiльшення функцiональноI активной та резервно! спроможностi симпатоадреналово! системи лише у жшок з фiзiологiчним переб^ом вагiтностi, що закiнчилась пологами без будь-яких ускладнень. За даними лтератури [3] пщвищений синтез катехолам^в протягом вагiтностi через ви-бiркове стимулювання адренорецепторiв матки сприяе гальмуванню скоротливо! активностi мю-метрiя, забезпечуючи тим самим II нормальний пе-ребiг Зростання синтезу та секрецш адреналiну та
а у жiнок з пологами у термiн 23-27 тижыв -про деяке виснажен-ня. Такi змiни вказують також на недостатнють компенсаторно-адап-тацiйних можливостей органiзму вагiтних iз загрозою спонтанного переривання вагггнос-тi.
Односпрямованi кiлькiснi змiни у жшок I та II груп не дають можливост визначи-ти найбiльш активну складову симпатоа-дреналовоI системи.У зв'язку з цим проведений аналiз коефiцiентiв спiввiдношень II показ-
никiв (табл. 2).
Для з'ясування сумарно'| активностi утворення дофамiну (ДА) розраховували стввщношення ДА/ ДОФА. Виявлено суттеве пщвищення у жшок I групи коефМента ДА/ДОФА по вщношенню до III групи (в середньому на 162%) та по вщношенню до II групи (на 98%), що вщображуе прискорений синтез дофа-мшу з ДОФА. У !а та !б пщгрупах це становило вщповщно 193% та 135%. На цьому тл у жшок I групи вiдмiчалось вiрогiдне (р=0,000) при порiвняннi з контролем зниження значення стввщношення но-радреналiн (НА)/ДА на 27% (Iа пiдгрупа - на 36%, а !б пщгрупа - лише на 13%), що вказуе на деяке гальмування реакцп гщроксилювання дофамiну, в результатi якоI утворюеться норадреналiн. Слiд вщ-значити, що у жшок II групи спостер^алось порiвня-но з контролем пщвищення коефщента ДА/ДОФА (р=0,0034) менш виражено, нiж у жiнок I групи, в середньому на 32% (На пщгрупа - на 64%, Мб пщгрупа - на 42%, Ив пщгрупа - на 10%). На вщмшу вщ жшок I групи коефМент НА/ДА у пащенток II групи збть-шувався в середньому на 27%, вiрогiдним (р=0,000) по вщношенню до контролю це виявилось у Мб та Ив пщгрупах вщповщно на 18% та 45%, тодi як у На пщгруп практично дорiвнював значенню контролю (р=0,061). Таю результати вказують на прискорен-ня у вагггних жшок, пологи яких вщбулись у термш 28-36 тижыв, штенсивност синтезу дофамшу та но-радреналiну.
Для оцшки балансу мiж центральною та пери-ферiйною складовою симпатоадреналовоI системи
розраховували стввщношення BMicTy адреналiну до вмюту норадреналшу (А/НА). Для пацieнток з раным недоношуванням BarÍTHOCTÍ (I група), що завершилась пологами в термш вiд 23 до 27 тижыв, вияви-лось вiрогiдне (р=0,000) при порiвняннi з контролем зниження коефщента А/НА в середньому на 20%, тодi як для пацieнток з тзым недоношуванням вапт-ностi (II група), що завершилась пологами в термш вщ 28 до 36 тижыв, навпаки, пiдвищення в середньому на 50%. Таю результати свщчать про пере-вищення активност нервово! складово! симпатоадреналово! системи над гормональною у випадку I групи жшок та перевищення гормонально! складово! над нервовою у випадку II групи жшок.
Для з'ясування секреторно! активностi симпато-адреналово! системи розраховували стввщношен-ня ДОФА/А+НА+ДА. Результати показали вiрогiдне по вщношенню до III групи зниження цього коефщг ента в середньому на 61% (р=0,000) у жiнок I групи та на 24% (р=0,0045) у жшок II групи. По пщгрупах чтео простежувалось вiрогiдне порiвняно з контролем зниження ДОФА/А+НА+ДА, особливо виражене у !а та I6 пiдгрупах (на 64% та 58% вщповщно), менш - у На, II6 та Ив пiдгрупах (на 39%, 30% та 12% вщповщно). Таю результати пщтверджують зниження секреторно! активной симпатоадреналово! системи, перш за все, у жшок iз загрозою переривання вапт-ностi на раннiх термiнах (23-27 тижыв) та свiдчить про недостатнють резервних можливостей оргаыз-му ваптних на момент дослiдження.
Отже, компенсаторно-адаптацмы механiзми при вагiтностi е складним нейрогуморальним про-цесом, що реалiзуються через моноамiнергiчнi системи, дестаб!гмзащя яких е суттевим чинником !! переривання. За одержаними результатами, у ваптних iз загрозою передчасних полопв виникае напруже-нiсть нейроендокринно! регуляци гестацiйного про-цесу iз розвитком зриву компенсаторно-адаптацй них реакцм, що пiдтверджуеться динамiкою змiн
вмюту катехоламiнiв - дофамiну, норадреналiну, адреналшу та !х попередника ДОФА. Зниження ак-тивностi та резервних можливостей симпатоадреналово! системи у ваптних жшок може бути патоге-нетичним фактором розвитку передчасних полопв. Тому своечасне визначення початкових проявiв дисбалансу в обм^ катехолам^в можливо дозволять попередити втрату вагiтностi на раных строках.
Висновки
1. У жшок з передчасними пологами у термш 23-36 тижыв по вщношенню до жшок з фiзiологiчним перебком ваптност^ що завершилась пологами без ускладнень у термiн 38-41 тиждень, вiдбуваеться зниження функцiонально! активностi та резервно! можливост симпатоадреналово! системи, що свщ-чить про зрив адаптацмних механiзмiв, спрямова-них на збереження ваптностк
2. У жiнок з раным недоношуванням вагiтностi, що завершилась пологами у термш вщ 23 до 27 тиж-нiв, порушення обмшу катехоламiнiв при порiвняннi з жшками з фiзiологiчним перебiгом вагггност характе-ризуються прискоренням синтезу на етап ДОФА-до-фамiн, суттевим зниженням штенсивност синтезу i секрецi,|, норадреналшу та адреналшу, перевищенням активностi нервово! складово! над гормональною у дiяльностi симпатоадреналово! системи.
3. У жшок з тзым недоношуванням вагггност^ що завершилась пологами у термш вщ 28 до 36 тижыв, порушення обмшу катехолам^в характеризують-ся прискоренням штенсивност синтезу та секреци дофамшу i норадреналiну, гальмуванням синтезу на етап норадреналiн-адреналiн, перевищенням активностi гормонально! складово! над нервовою у дiяльностi симпатоадреналово! системи.
Перспективи подальших дослiджень. У по-дальшому плануеться продовжити комплекс дослг джень, спрямованих на вивчення стану процеЫв нейроендокринно! регуляци у жiнок на рiзних термiнах невиношування вагiтностi.
^iTepaTypa
1. Adrenoreaktivnost eritrotsitov, opredelyaemaya po ih adrenozavisimoy agglyutinatsii, u zhenschin na razlichnyih etapah reproduktivnogo protsessa / A.I. Volodchenko, V.I. Tsirkin, S.V. Hlyibova, S.L. Dmitrieva // Vyatskiy meditsinskiy vestnik. - 2013. - № 1. - S. 25-31.
2. Vzaimosvyaz pokazateley bioelektricheskoy aktivnosti matki i produktsii kateholaminov u zhenschin pri ugrozhayuschih prezhdevremennyih rodah / A.A. Kozyirina, A.O. Nazarova, A.I. Malyishkina, S.B. Nazarov // Aktualnyie voprosyi akusherstva, ginekologii, neonatologii i pediatrii: sbornik nauchnyih trudov, posvyaschennyiy 35-letiyu so dnya osnovaniya instituta. - Ivanovo: izd-vo MIK, 2015. - S. 18-22.
3. Vorobey L.I. Rol porushen funktsiyi simpatoadrenalovoyi sistemi v patogenezi platsentarnoyi disfunktsiyi / L.I. Vorobey, R.R. Tkachuk// Zdorove zhenschinyi. - 2015. - № 8 (104). - S. 135-139.
4. Gutikova L.V. Rol biogennyih aminov v realizatsii reproduktivnoy funktsii organizma / L.V. Gutikova, D.A. Bubeshko // Zhurnal Grodnenskogo gos. med.un-ta. - 2014. - № 2. - S. 5-9.
5. Nevinoshuvnnya vagitnosti: suchasni poglyadi na problemu (oglyad literaturi) / I.I. Vorobyova, A.A. Zhivetska-Denisova, V.B. Tkachenko [ta in.] // Zdorove zhenschinyi. - 2017. - № 3 (119). - S. 113-117.
6. Mirimanova R.P. Osobennosti sdvigov urovney biogennyih monoaminov u zhenschin s boleznyu polikistoznyih yaichnikov i funktsionalnoy giperprolaktinemiey / R.P. Mirimanova, Yu.M. Demin, E.A. Torosyan // Med. nauka Armenii. - 1999. - T. 39, № 4. - S. 98-105.
7. Pokazateli regulyatornyih gazov krovi i adrenoreaktivnosti u zhenschin s fiziologicheskoy beremennostyu i ugrozoy prezhdevremennyih rodov / A.A. Kozyirina, A.I. Malyishkina, S.B. Nazarov [i dr.] // Novosti dermatovenerologii i reproduktivnogo zdorovya. - 2015. - № 2. - S. 161-165.
8. Sosyuka V.G. Otsenka vzaimodeystviya simpato-adrenalovoy sistemyi i psihoemotsionalnogo sostoyaniya beremennyih / V.G. Sosyuka // Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal. - 2015. - № 1 (88). - S. 66-69.
9. Hlyibova S.V. Simpaticheskaya aktivnost po dannyim kardiointervalografii u zhenschin s fiziologicheskim i oslozhnennyim techeniem beremennosti / S.V. Hlyibova // Ros. vestnik akusherstva i ginekologii. - 2007. - № 1, T. 7. - S. 7-10.
10. Altered uterine contractility in response to р-adrenoceptor agonists in ovarian cancer / В. Modzelewska, M. Jozwik, S. Sulkowski [et al.] // J. of Physiological Sciences. - 2017. - Vol. 67. - P. 711-722.
11. Hormonal Physiology of Childbearing, an Essential Framework for Maternal-Newborn Nursing / Carol Sakala, Amy M. Romano and Sarah J. Buckley // JOGNN. - 2016. - Vol. 45. - P. 264-275.
12. Pike I.L. Maternal stress and fetal responses: evolutionary perspectives on preterm delivery / I.L. Pike // Amer. J. of Human Biology. - 2005. - Vol. 17, № 1. - Р 55-65.
13. Risk Factors for premature birth in a hospital / Margarita E. Ahumada-Barrios, German F Alvarado // Rev. Latino-Am. Enfermagem. - 2016. - Vol. 24. - P. 1-8.
ОСОБЛИВОСТ1 ОБМ1НУ КАТЕХОЛАМ1Н1В У Ж1НОК З ПЕРЕДЧАСНИМИ ПОЛОГАМИ У Р1ЗН1 ТЕРМ1НИ ГЕСТАЦЙ
Коровай С. В.
Резюме. Передчасн пологи е актуальною медико-сощальною та демографiчною проблемою на су-часному етапг Катехоламши - це фiзiологiчно активы речовини, як займають важливе мюце у процесах компенсаторно-адаптацмного характеру, необхщы для забезпечення нормального переб^ ваптност та пщготовки оргаызму жшки до полопв.
Обстежено 227 ваптних жшок, з них 190 мали ктычы ознаки загрози передчасних полопв у термш гестаци 23-36 тижыв. Формування ктычних груп проводилось залежно вщ термiну вагiтностi у виглядi передчасних та своечасних полопв. Доотдження проводились з дотриманням принцитв бiоетики.
У жiнок з передчасними пологами у термш 23-36 тижыв по вщношенню до жiнок з фiзiологiчним перебiгом вагiтностi, вiдбуваеться зниження функцюнально! активностi та резервно! можливост симпатоадреналово! системи. У жiнок з раным недоношуванням вагiтностi, що завершилась пологами у термш вщ 23 до 27 тижыв, порушення обмшу катехоламiнiв характеризуються суттевим зниженням штенсивност синтезу i секрецй' норадреналiну та адреналшу, перевищенням активностi нервово! складово! над гормональною у дiяльностi симпатоадреналово! системи. У жшок з тзым недоношуванням ваптност порушення обмiну катехолам^в характеризуються прискоренням iнтенсивностi синтезу та секрецй дофамшу i норадреналiну, гальмуванням синтезу на етап норадреналiн-адреналiн, перевищенням активной гормонально! складово! над нервовою у дiяльностi симпатоадреналово! системи.
Ключовi слова: передчаснi пологи, катехоламiни, норадреналш, адреналiн, дофамiн, симпатоадрена-лова система.
ОСОБЕННОСТИ ОБМЕНА КАТЕХОЛАМИНОВ У ЖЕНЩИН С ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫМИ РОДАМИ В РАЗНЫЕ СРОКИ ГЕСТАЦИИ
Коровай С. В.
Резюме. Преждевременные роды являются актуальной медико-социальной и демографической проблемой на современном этапе. Катехоламины - это физиологически активные вещества, которые занимают важное место в процессах компенсаторно-адаптационного характера, необходимые для обеспечения нормального течения беременности и подготовки организма женщины к родам.
Обследовано 227 беременных женщин, из них 190 имели клинические признаки угрозы преждевременных родов в срок гестации 23-36 недель. Формирование клинических групп проводилось в зависимости от срока беременности в виде преждевременных и своевременных родов. Исследования проводились с соблюдением принципов биоэтики.
У женщин с преждевременными родами в срок 23-36 недель по отношению к женщинам с физиологическим течением беременности, происходит снижение функциональной активности и резервной возможности симпатоадреналовой системы. У женщин с ранним недонашиванием беременности, завершилась родами в срок от 23 до 27 недель, нарушение обмена катехоламинов характеризуются существенным снижением интенсивности синтеза и секреции норадреналина и адреналина, превышением активности нервной составляющей над гормональной в деятельности симпатоадреналовой системы. У женщин с поздним недонашиванием беременности нарушения обмена катехоламинов характеризуются ускорением интенсивности синтеза и секреции дофамина и норадреналина, торможением синтеза на этапе норадреналин-адреналин, превышением активности гормональной составляющей над нервной в деятельности симпатоадреналовой системы.
Ключевые слова: преждевременные роды, катехоламины, норадреналин, адреналин, дофамин, сим-патоадреналовая система.
FEATURES OF THE CATECHOLAMINES EXCHANGE IN WOMEN WITH PREMATURE BIRTH IN DIFFERENT TERMS OF GESTATION
Korovay S. V.
Abstract. Preterm labor is an urgent medical-social and demographic issue at the present stage. The frequency of this pathology varies in the range of 10-30% with the absence of a tendency to decrease. Pathogenesis of the
premature abortion development is quite complicated and has a multifactorial nature. It stimulates specialists on its deep study in order to determine the effective complex of treatment and prevention measures for reproductive loss prevention and development of complications in the further.
Catecholamines take an important place in the processes of compensatory and adaptive nature, which are necessary for ensuring the normal course of pregnancy and woman's body preparing for childbirth. In addition, these physiologically active substances provide the pregnant woman's body of energy sources, which are responsible for a number of metabolic and hemodynamic changes occurring during pregnancy. It has been shown that the level of dopamine, norepinephrine, epinephrine and their precursor dioksiphenylalanine (DOPA) in a daily urine is a mirror image of their blood content. Thus, the study of the peculiarities of the catecholamines exchange by determining the level of their excretion with daily urine in women with different periods of abortion had been the study goal.
227 pregnant women were examined, 190 among them have had clinical signs of premature birth in the gestation period of 23-36 weeks. Formation of clinical groups was carried out depending on the term of pregnancy in the form of premature and timely childbirth. The criteria for including of women into groups were: young reproductive age, single-pregnancy, absence of gestosis, acute and chronic gynecological and somatic diseases. Diagnosis of preterm labor was carried out in the presence of abdominal pain syndrome and structural changes in the cervix. The research was carried out in according to the bioethics principles. The results obtained have been statistically processed with using Licensed Standardized Applications for Multivariate Statistical Analysis of Statistica 6.1. The comparison of the indices in the groups was carried out by using the non-parametric Mann-Whitney test.
The functional activity decreasing and sympathoadrenal system reserve ability occurs in women with preterm labor in the period of 23-36 weeks in relation to women with a physiological course of pregnancy, which ended with childbirth without complications in the period of 38-41 weeks. This indicates a adaptation mechanisms failure that are preserving pregnancy aimed.
The disruption of the catecholamines exchange is characterized by acceleration of synthesis at the stage of DOPA-dopamine, a considerable decreasing of norepinephrine and epinephrine synthesis and secretion, excess of the nervous component activity over the hormonal one of the sympathoadrenal system in women with early premature pregnancy, which ended in childbirth period from 23 to 27 weeks, while comparing with physiological course of pregnancy.
The disruption of the catecholamines exchange is characterized by acceleration of the dopamine and norepinephrine synthesis and secretion intensity, inhibition of synthesis at the stage of norepinephrine-epinephrine, excess of the hormonal component activity over the nervous system one of the sympathoadrenal system in women with late premature pregnancy, which ended in childbirth in the period from 28 to 36 weeks.
Thus, compensatory and adaptive pregnancy mechanisms are a complex of neurohumoral process, which are realized through monoaminergic systems, the destabilization of which is important factor in its interruption. According to the obtained results, the tension of the neuroendocrine regulation with the development of the compensatory-adaptive reactions disruption occurs in pregnant women with the threat of premature birth. This is confirmed by the changes dynamics in the content of catecholamines - dopamine, norepinephrine, epinephrine and their precursor DOPA. Reducing the activity and reserve capacity of the sympathoadrenal system in pregnant women may be a pathogenetic factor in the development of preterm labor.
Therefore timely determination of the initial manifestations of imbalance in the exchange of catecholamines may possibly prevent the loss of pregnancy in the early stages.
Keywords: premature birth, catecholamines, norepinephrine, epinephrine, dopamine, sympathoadrenal system.
Рецензент - проф. Жуков В. I.
Стаття надшшла 18.10.2017 року
