CC BY
20
УДК 616.45.-008.6-055.1
Результати дослщження функщонування симпато-адреналовоУ та ваго-шсулярноУ систем у чоловшв у залежност вщ Ух вжу
Резшченко Н. Ю.t, Дюдюн А. Д.*, Резшченко Ю. Г.#
тКУ «Запор1зькый обласний шк1рно-венеролог1чний клшчний диспансер» ЗОР %ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни» #Запор1зький державний медичний утверситет
Протягом останшх десятил^ь спостер^аеться подовження тривалостi життя людей та зростання частки населен-ня старшоТ вiковоí групи. З вком спостерiгаеться порушення контролю за функцюнуванням клiтин i органiв з боку ендокринноТ системи. Важливу роль у регуляцп вегетативноТ рiвноваги в^грають симпато-адреналова та ваго-iнсулярна системи. Мета роботи - визначення функцюнування вегетативноТ ланки нервовоТ та ваго-шсулярноТ системи у чоловiкiв рiзних вкових груп. Матерiал i методи. Обстежено 56 чоловшв. Визначали добову екскре-цiю адреналiну, норадреналiну, ДОФА, дофамшу з сечею; концентрацiю iнсулiну i кортизолу в сироватцi кровi iмуноферментним методом. Результати й обговорення. Встановлено, що показники концентрацií гормонiв та Тх спiввiдношення у чоловiкiв 35-44^чного вiку майже не вiдрiзняються вщ результатiв, отриманих у групi вком 25-34 роки. У чоловiкiв 45-54^чного вiку вмiст адреналiну, норадреналiну, дофамшу i ДОФА у добовiй сечi був достовiрно вищим, нiж у чоловшв 25-34- та 35-44-рiчного вку, що вказуе на тенденцií до гальмування бюсинтезу катехоламiнiв на етат ДОФА - дофамiн i на прискорення перетворення дофамiну в норадреналш. Пiдвищення функцiональноí активностi i резервних можливостей симпато-адреналовоТ системи у чоловшв вiком 45-54 роки супроводжувалось дисо^а^ею в активностi ТТ ланок, порушеннями бiосинтезу катехоламiнiв. У цiй втовш катего-рií спостерiгалось достовiрне збтьшення екскрецií з сечею ДОФА, дофамшу та норадреналшу. Поеднання швид-костей синтезу та екскрецп ДОФА, дофамшу та норадреналшу з сечею можна розглядати як результат пщвищеноТ секрецп дофамшу центральними дофамiнергiчними структурами i норадреналiну - центральними та периферш-ними ланками симпатичноТ нервовоТ системи i деякого вiдставання швидкостi синтезу дофамшу i норадреналiну вiд швидкост Тх секрецií. У чоловiкiв 55-64^чного вiку виявленi вищi концентрацií катехолам^в та бiльш виразнi змiни Тх стввщношення, нiж у чоловiкiв 45-54^чного вiку, пiдвищення рiвня кортизолу i зниження рiвня iнсулiну та синерпчне пiдвищення активностi як симпатичного, так i парасимпатичного ТТ вiддiлiв. У чоловшв 55-64-рiчного вiку на тгл подальшого пiдвищення рiвня кортизолу вщбуваеться зниження рiвня iнсулiну. Це говорить про неадек-ватну реакцiю оргашзму на збiльшений у цьому вiцi рiвень цукру в кровi та вiрогiдну виснаженiсть можливостей пiдшлунковоí залози. Коефiцiент кортизол / iнсулiн, який е найбтьш об'ективним критерiем тяжкост пошкоджую-чоТ дií стресора i активностi компенсаторних процесiв, що розвиваються у вiдповiдь на пошкодження, у чоловшв 45-54^чного вiку був вищим, шж у чоловiкiв 25-34-рiчного вту. Встановлено превалювання тонусу i реактивност симпатичноТ нервовоТ системи над парасимпатичною i порушення вегетативного гомеостазу у чоловшв 55-64^ч-ного вiку. Результати ктьюсного аналiзу показникiв активностi симпато-адреналовоТ, ваго-шсулярноТ систем i глюкокортикоТдноТ функцп надниркових залоз вказують на односпрямоване пщвищення Тх активностi. Висновок. У чоловшв втом 45-54 рокiв вщзначено субкопенсованi змiни симпато-адреналовоТ та ваго-шсулярноТ' систем. Враховуючи збтьшення патолопчних сташв у чоловiкiв 55-64-рiчного вiку у порiвняннi з когортою 25-44-рiчних, а також появу парадоксальних реакцш i змiн гормонального стану, можна передбачити перехщ функцiонування симпато-адреналовоТ та ваго-шсулярноТ систем iз стадií субкомпенсацií до стадп декомпенсацií. КлючовI слова: вк, iнсулiн, катехоламiни, кортизол, чоловк.
Вступ. Протягом останнiх десятилiть у кра!ш спостерiгаються значнi демографiчнi змши, якi характеризуються збiльшенням тривалостi життя людей, прогресивним зростанням частки на-селення старшо! вшово! групи. Постаршня на-селення впливае на розвиток суспшьства, еконо-мiчну ситуащю, структуру i функцiю «м'1 та ставить важливi завдання перед охороною здоров'я.
Збiльшення тривалостi життя привертае ува-гу дослiдникiв до вшових змiн гомеостазу орга-
шзму i пошуку !х корекцн як у жшок, так i у чоловшв, оскшьки подовження активного способу життя дозволить зменшити захворювашсть i шд-вищити якiсть життя ще! когорти населення [5].
Розвитку вiкових змiн сприяе порушення контролю за функцюнуванням клггин i оргашв з боку ендокринно! системи, яке розглядаеться як неспроможнiсть регулювати гомеостаз оргашзму у вщповщь на змши, що вщбуваються як у ньому самому, так i в зовшшньому середовищi [4].
У бшьшосп ендокринних оргашв людини з вiком вiдбуваються змши, що призводять до IX атрофи i фiброзу, внаслiдок чого зменшуеться секрецiя гормонiв. Разом з тим, концентращя гормонiв у кровi змшюеться незначно або за-лишаеться на попередньому рiвнi, а в бшьшос-тi випадкiв знижуеться активнiсть деяких кль тинних рецепторiв i досить часто зменшуеться пост-рецепторна реакщя на гормони, особливо -на шсулш, катехоламши, стеро!дш гормони [3].
Симпато-адреналова система (САС) займае важливе мюце у пiдтриманнi гомеостазу [12]. Функцюнальна активнiсть симпато-адреналово! системи з втом послаблюеться, що позначаеться на багатьох бюлопчних функцiях органiзму людини. Важливу роль у патогенезi багатьох захво-рювань, у тому чи^ i серцево-судинних, вiдiграе посилення активност симпатично! нервово! системи; при цьому важливе значення мають над-мiрне надходження калорiй з !жею i психосощ-альний стрес, яю супроводжуються пiдвищенням центрально! симпатично! стимуляцп i неспри-ятливими змiнами метаболiзму [1, 2]. Виражене пiдвищення центрально! симпатично! активност призводить не тшьки до бiльшого вивiльнення норадреналiну з симпатичних нервових закш-чень, але й до пiдвищено! секрецi! адренал^ мозковою речовиною надниркових залоз [11].
Катехоламши чинять суттевий вплив на ЦНС - адреналiн вiдiграе велику роль у тдтри-маннi активное ретикулярно! формацн, а через не! - i кори великих швкуль. Оскiльки бiосинтез i метаболiзм катехоламшв найбiльш iнтенсивно протiкають у гшоталамуа, очевидним е великий модулючий вплив симпато-адреналово! системи на дiяльнiсть уае! ендокринно! системи.
Важливу роль у регуляцл вегетативно! р1в-новаги вщграють симпато-адреналова та ваго-шсулярна системи, залучення яких вщбуваеться у реакцл на р1зномаштш впливи. Вщома ушвер-сальнють ц1е! реакцл, широкий спектр впливу б1о-лопчно активних речовин, тюний функщональний взаемозв'язок, направлений на посилення ф1зюло-пчних ефекпв дозволяе розглядати щ системи як ведуч1 ланки единих регуляторних мехашзм1в [10].
Разом з тим, вiковi особливостi функцюну-вання цих систем вивчеш недостатньо, що спо-нукало нас до проведення власного дослщження.
Мета роботи - визначення функцюнування вегетативно! ланки нервово! та ваго-шсулярно! системи у чоловiкiв рiзних вшових груп.
Завдання дослiдження - визначення екскре-
ци катехоламiнiв, вмiсту шсутну та кортизолу в сироватцi кровi у чоловiкiв рiзних вiкових груп.
Матерiал i методи. Для виршення постав-леного завдання були обстежеш 56 чоловiкiв, якi були розподшеш у чотири групи у залеж-ностi вiд вiку:
- вшом 25-34 роки;
- вiком 35-44 роки;
- вшом 45-54 роки;
- вшом 55-64 роки.
Обстеження пащенпв включало загально-клiнiчне та лабораторне обстеження:
- функщональний стан симпато-адреналово! системи оцшювали, проводячи вивчення добо-во! екскрецн з сечею:
1) адренал^ (А);
2) норадреналшу (НА);
3) ДОФА;
4) дофамшу (ДА);
- концентрацiю у сироватщ кровi:
1) iнсулiну (I);
2) кортизолу (К), -
визначали iмуноферментним методом з ви-користанням стандартних наборiв реактивiв.
Як вщомо, добова екскрецiя катехоламiнiв i ДОФА з сечею характеризуе не тшьки функцюнальний стан перифершних утворень САС (мозковий шар надниркових залоз, симпатична нервова система) i резервш !! можливосп, але, у певнш мiрi, i стан центральних адренерпчних структур гiпоталамуса.
Отриманi в результат обстеження данi були обробленi методом варiацiйно! статистики. Роз-рахованi параметри нормального розподшення:
- середня арифметична (Х);
- стандартна помилка середньо! арифметич-но! (т).
Порiвняння середшх арифметичних двох ви-бiрок проводили шляхом обчислення коефщ> ента Стьюдента; рiзницю мiж даними вважали достовiрною при р < 0,05.
Результати й обговорення. Важливим пред-ставляеться з'ясування характеру взаемовщносин м1ж симпато-адреналовою 1 ваго-шсулярною системами, яким выводиться значна роль як у забез-печенш захисно-пристосувальних реакцш орга-шзму при ди на оргашзм надзвичайних подразни-юв, так { здшснення адаптащйно-троф1чних про-цешв у тканинах оргашв, як тддалися агресп.
Концентращя гормошв у чоловшв р1зних в1ко-вих груп представлена у Табл. 1, а стввщношен-ня гормошв - на Рис. 1; для наочност на Рис. 1
1-4 2017
результати, отримаш у чоловЫв 25-34^чного юв концентрацш гормонiв та !х сшввщношен-вшу, прийнятi за 1. Як видно з Табл. 1 та Рис. 1, у ня особливо не в^^зняються вщ результат, чоловiкiв 35-44^чного вiку бiльшiсть показни- отриманих у чоловшв 25-34-рiчного вiку.
Таблиця 1 - Екскрещя катехоламiнiв з сечею, вмкт кортизолу, iнсулiну в кровi у чоловiкiв рiзного вiку (Х ± т)
Показники Розм1ршсть Чолов1ки вжом (роки)
25-34 35-44 45-54 55-64
Адреналш нмоль/добу 35,6 ± 0,54 36,1 ± 0,50 40,3 ± 0,73', 2 30,5 ± 0,49^ 2, 3
Норадреналш нмоль/добу 79,3 ± 0,50 85,2 ± 0,551 99,6 ± 0,79!, 2 84,8 ± 0,64^ 3
Дофамш нмоль/добу 1665 ± 19 1691±20 1779 ± 221, 2 1470 ± 181, 2, 3
ДОФА нмоль/добу 187,9 ± 2,2 198,0 ± 2,01 224,4 ± 1,4>, 2 197,1 ± 2,1>, 3
Кортизол нмоль/л 277,8 ± 1,5 271,8 ± 2,01 309,5 ± 2,41, 2 332,9 ± 2,91, 2, 3
1нсулш мкМО/мл 6,9 ± 0,03 6,9 ± 0,03 7,6 ± 0,021, 2 6,8 ± 0,021, 2, 3
ПРИМ1ТКИ: достов1рна р1зниця (р < 0,05) при пор1внянш з вщповвдними показниками чоловшв вжом:
1 - 25-34 роки;
2 - 35-44 роки;
3 - 45-54 роки.
1,3 1,2 1,1
0,9 0,8 0,7
МШМ!
А / НА
ДА / Д
НА / ДА
НА / I
К/ I ДОФА/(ДА+НА+А)
25-34 роки П 35-44 роки □ 45-54 роки □ 55-64 роки
Рисунок 1. Сшвввдношення гормошв у чоловшв р1зних вжових груп (результати, отримаш у чоловЫв
25-34-р1чного в1ку, прийнято за 1).
У чоловшв 45-54-рiчного вiку вмiст адрена-лiну, норадреналiну, дофамiну i ДОФА у добо-вiй сечi був достовiрно вищим, нiж у чоловшв 25-34- та 35-44-рiчного вiку. Оскшьки величина екскрецп адреналiну та норадренал^ з сечею характеризуе рiвень активностi симпато-адреналово! системи, а ДОФА i дофамiну - !! резервнi можливостi, отриманi даш вказують на пiдвищення функцюнально! активносп та резервних можливостей симпато-адреналово! системи у цих групах. У чоловшв 45-54 - рiч-ного в^ зменшене спiввiдношення адрена-лiн : норадреналш, ДА / Д та збшьшене - нора-дреналiн / дофамш (Рис. 1).
Отриманi даш, наведеш на Рис. 1, свщчать про наявнi у чоловiкiв 45-54^чного вiку тен-денци до гальмування бiосинтезу катехоламiнiв
на етапi ДОФА - дофамш ^ навпаки, про при-скорення перетворення дофамiну в норадреналш, що побiчно вказуе на зниження у них активносп ферменту ДОФА - декарбоксилази i незначну тенденцiю до збшьшення активностi дофамiн р-оксидази.
При рiзнонаправленому характерi бюсин-тезу катехоламiнiв на етапах ДОФА - дофамiн та дофамш - норадреналш спостершалось до-стовiрне збiльшення !х екскреци з сечею. Таке поеднання швидкостей синтезу та екскрецп ДОФА, дофамiну та норадренал^ з сечею можна розглядати як результат:
- тдвищено! секреци дофамiну центральни-ми дофамшерпчними структурами i норадрена-лiну - центральними та перифершними ланками симпатично! нервово! системи;
1
- деякого вщставання швидкост синтезу до-фамiну i норадренал^ вiд швидкостi ïx секрецiï.
Коефщент ДОФА / (дофамiн + норадреналш + адреналш) був вищим у чоловшв вшом 45-54 роки у порiвняннi з чоловiками вiком 25-34 та 35-44 роки, що свщчить про гальмування переходу ДОФА у катехоламши. Виявлене у чолов> юв вiком 45-54 роки зниження коефщенту адре-налiн : норадреналш е наслiдком бiльш вираже-ного, у порiвняннi з адреналiном, збшьшення екскрецiï норадреналiну, що вказуе на перевагу у них тонусу та реактивносп нервовоï ланки адренергiчноï системи над гормональним. Результати вивчення екскрецн та обмiну катехола-мшв у чоловiкiв вiком 45-54 роки дають основу констатувати, що тдвищення функцiональноï активностi i резервних можливостей симпато-адреналово1' системи у них супроводжувалось дисоцiацiею в активностi ланок, порушеннями у бiосинтезi катеxоламiнiв. Зазначеш вище осо-бливостi функцiонування симпато-адреналово1' системи вказують на ïï дисфункщю, неспро-можнiсть, оскiльки вiдомо, що при збереженш системою фiзiологiчного стану функщонально1' активностi спостерiгаеться односпрямований характер змш бiосинтезу, а також динамiчна рiвновага мiж процесами бiосинтезу i секрецн.
У чоловiкiв 55-64-рiчного в^ виявленi ще вищi концентрацiï катехоламшв та бiльш вира-женi змши ïx спiввiдношення, нiж у чоловiкiв 45-54-рiчного вiку, що свiдчить про ïx зниженi заxиснi можливостi.
Вмют кортизолу в кровi у чоловшв 45-54^ч-ного вiку статистично достовiрно перевищував значення, отриманi у чоловшв вшом 25-34 та 35-44 роки; така ж тенденщя вiдмiчалась у них i за вмютом шсулшу. Коефiцiент кортизол / шсулш у чоловiкiв 45-54-рiчного вiку був таким, як i у чоловшв вшом 25-34 та 35-44 роки.
Дослщження функцюнального стану вегетативно!' нервово1' системи виявило синергiчне тдвищення активносп як симпатичного, так i парасимпатичного ïï вщдшв. Ступiнь напруги нервовоï ланки симпато-адреналовоï системи (за результатами кшьюсного аналiзу) перевищував напруження глюкокортикоïдноï функцн надниркових залоз i, судячи з дисощаци в активносп ланок симпато-адреналовоï системи i характера порушень в обмш катеxоламiнiв,
Л1ТЕРАТУРА
знаходився на межi фiзiологiчного реагування. Наведенi данi дозволяють стверджувати, що активна реакцiя нервовоï ланки САС у даному випадку виконуе патогенетичну роль i, вщпо-вiдно, може розглядатися як важливий фактор патогенезу патологiчниx станiв, що частше дiа-гностуються у чоловшв вшом 45-54 роки.
У чоловшв 55-64^чного вiку на тлi подаль-шого пiдвищення рiвня кортизолу вщбуваеться зниження рiвня iнсулiну. Це говорить про не-адекватну реакцiю оргашзму на збшьшений у цьому вщ рiвень цукру в кровi та вiрогiдну виснаженiсть можливостей пiдшлунковоï за-лози. Коефiцiент кортизол / шсулш у чоловiкiв 45-54-рiчного вiку був вищим, шж у чоловiкiв 25-54^чного вiку.
Орiентуючись на кiлькiснi стввщношення величини екскрецн норадреналiну i рiвня шсу-лiну в кровi у порiвняннi з чоловiками 25-34- та 35-44^чного вiку, а також на величину коеф> цiента норадреналiн : шсулш, що вщображае адекватнiсть реакцн вiддiлiв вегетативноï нер-вовоï системи, можна говорити про превалю-вання тонусу i реактивносп симпатичноï нерво-воï системи над парасимпатичною i, вщповщно, про наявнi порушення вегетативного гомеостазу у чоловшв 55-64^чного вшу.
Стушнь напруги нервовоï ланки симпато-адреналовоï системи перевищував напруження глюкокортикоïдноï функцп надниркових залоз i знаходився вище фiзiологiчноï меж реагування. Наведет данi дозволяють стверджувати, що активна реакщя нервовоï ланки симпато-адреналовоï системи, яка е необхщним елементом фiзiологiчноï реакцп захисно-пристосувальних меxанiзмiв, у даному випадку виконуе не лише саногенетичну, а й патогенетичну роль.
Висновок. Наведет вище результати про-веденого дослщження свщчать, що у чоловшв вшом 45-54 роюв наявнi субкопенсованi змiни симпато-адреналовоï та ваго-iнсулярноï систем. Враховуючи збшьшення патолопчних сташв у чоловiкiв 55-64^чного вiку у порiвняннi з когортою 25-44^чних, появу парадоксальних реакцiй i змш гормонального стану, можна пе-редбачити перехщ функцiонування симпато-адреналовоï та ваго-iнсулярноï систем iз стадп субкомпенсацп до стадн декомпенсацп.
1. Беляев Г. М. Современное представление о па- этих больных. Дерматовенерология. Косметоло-
тогенезе псориатической артропатии и лечении гия. Сексопатология. 2010. № 1-2. С. 160 - 183.
2. Добржанська С. I. Дослщження регулятор-них механiзмiв нейроендокринно! системи та iмунного статусу у хворих на псорiаз. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2008. № 1-2. С. 277 - 279.
3. Калинченко С. Ю., Тишова Ю. А., Ворслов Л. О.
Возрастной андрогенный дефицит у мужчин: вопросы терминологии и современные подходы к выбору метода заместительной гормональной терапии. Урология. 2006. № 6. С. 28 - 34.
4. Резшченко Ю. Г., Резшченко Н. Ю., Резшчен-
ко Г. I., Ярцева М. О. Корекщя дисбютичних сташв у мешканщв шдус^альних центрiв. Запорiжжя : Просвгга, 2013. 148 с.
5. Корпачева-З1нич О. В. Вiковi та антропоме-тричш особливосп змши концентраци тестостерон естрадюл-зв'язувального глобутну у кровi хворих на цукровий дiабет типу 2 за-лежно вiд статi та шсулшеми. Буковинський медичний вiсник. 2010. № 4. С. 47 - 50.
6. Резшченко Н. Ю. Дiагностика, л^вання та про-
филактика алергодерматозiв чоловiкiв у вшово-му аспектi. Запорiжжя : Просвiта, 2014. 132 с.
7. Резшченко Н. Ю. Д1агностика, лшування та профь
лактика псор1атично! хвороби у чоловшв у вшо-
РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ СИМПАТО-АДРЕНАЛОВОЙ И ВАГО-ИНСУЛЯРНОЙ СИСТЕМ У МУЖЧИН В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ИХ ВОЗРАСТА Резниченко Н. Ю., Дюдюн А. Д., Резни-ченко Ю. Г.
КУ «Запорожский областной кожно-венеро-логический клинический диспансер» ЗЮС ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
Запорожский государственный медицинский университет
В течение последних десятилетий наблюдается увеличение продолжительности жизни людей и рост части населения старшей возрастной группы. С возрастом наблюдается нарушение контроля за функционированием клеток и органов со стороны эндокринной системы. Важную роль в регуляции вегетативного равновесия играют симпато-адреналовая и ваго-инсулярная системы. Цель работы - определение функционирования вегетативного звена нервной и ваго-инсулярной системы у мужчин различных возрастных групп. Материал и методы. Обследовано 56 мужчин. Определялась суточная экскреция адреналина, норадреналина, ДОФА, дофамина с мочой; концентрация инсулина и кортизола в сыворотке крови иммуноферментным методом. Результаты и обсуждение. Установлено, что показатели концентрации гормонов и их соотношение у мужчин 35-44-летнего возраста почти не отличаются от результатов, полученных в группе в возрасте 25-34 года. У мужчин 45-54-летнего возраста содержание адреналина, норадреналина, дофамина и ДОФА в суточной
вому аспекп. Запор1жжя : Просвгга, 2014. 308 с.
8. Резшченко Н. Ю. Змши симпато-адреналово! та вагошсулярно! систем у мешканщв гше-рурбашзованих мют. Актуальш проблеми акушерства i пнекологн, ктшчно! iмуноло-ri! та медично! генетики : зб. наук. праць. Вип. 26. К. ; Луганськ, 2013. С. 454-463.
9. Резшченко Н. Ю. Стан симпато-адреналово! та вагошсулярно! систем у чоловшв зршого в^, хворих на алергодерматози. Таврический медико-биологич. вестник. 2013. Т. 16, № 1. Ч. 3 (61). С. 233 - 236.
10. Chrousos G. P. Stress and disorders of the stress system. Nature Reviews Endocrinology. 2009. Vol. 5, No 7. P. 374 - 381.
11. Maestripieri D. Between- and within-sex variation in hormonal responses to psychological stress in a large sample of college students. Stress. 2010. Vol.13, No 5. P. 413 - 424.
12. Turner A. I. Stressor specificity of sex differences in hypothalamo-pituitary-adrenal axis activity: cortisol responses to exercise, endotoxin, wetting, and isolation/restraint stress in gonad-ectomized male and female sheep. Endocrinology. 2010. Vol. 151, No 9. P. 4324 - 4331.
RESULTS OF INVESTIGATING THE SYMPATHOADRENAL AND VAGO-INSULAR SYSTEMS' FUNCTIONING IN MEN VERSUS THEIR AGE
Reznichenko N. Yu., Dyudyun A. D., Reznichenko Yu. G.
"Zaporizhzhya Regional Dermatovenerological Clinical Hospital of Zaporizhzhya Regional Council" CI "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health Care of Ukraine" SI Zaporizhzhya State Medical University
The growth of people life duration and increase of population quota of older age group may be observed during the last decades. With increase of the age the violation of the endocrine system's control over functioning of cells and organs is seen. Sympatho-adrenal and vago-insular systems play an important role in the regulation of a vegetative balance. The aim of the investigation is determining the functioning of vegetative section of nervous and vago-insular systems in men of different age groups. The Facts and Methods. 56 men were examined. The daily excretion of adrenaline, noradrenaline, DOFA, dopamine in urine, the level of insulin and cortisol in blood serum were determined by immuno-enzyme method. Results and Discussion. It was established that the levels of hormones and their ratio in men aged 35-44 years almost did not differ from the results obtained in the group of men aged 25-34 years. The levels of adrenaline, noradrenaline, dopamine and DOFA in daily urine were significantly higher in men aged 45-54 years as compared with men aged 25-34 and 35-44 years; these data showed the tendency to the inhibition of catecholamine biosynthesis at the DOFA - dopamine stage and to acceleration of the
моче было достоверно выше, чем у мужчин 25-34- и 35-44-летнего возраста, что указывает на тенденцию к торможению биосинтеза катехоламинов на этапе ДОФА - дофамин и на ускорение преобразования дофамина в норадреналин. Повышение функциональной активности и резервных возможностей симпато-адреналовой системы у мужчин в возрасте 45-54 года сопровождалось диссоциацией в активности ее звеньев, нарушениями биосинтеза катехоламинов. В этой возрастной категории наблюдалось достоверное увеличение экскреции с мочой ДОФА, дофамина и норадреналина. Сочетание скоростей синтеза и экскреции ДОФА, дофамина и норадреналина с мочой можно рассматривать как результат повышенной секреции дофамина центральными дофаминерги-ческими структурами и норадреналина - центральными и периферическими звеньями симпатической нервной системы и некоторого отставания скорости синтеза дофамина и норадреналина от скорости их секреции. У мужчин 55-64-летнего возраста обнаружены высокие концентрации катехоламинов и более отчетливые изменения их соотношения, чем у мужчин 45-54-летнего возраста, повышение уровня кор-тизола и снижение уровня инсулина и синергичное повышение активности как симпатического, так и парасимпатического ее отделов. У мужчин 55-64-летнего возраста на фоне дальнейшего повышения уровня кортизола происходит снижение уровня инсулина. Это говорит о неадекватной реакции организма на увеличенный в этом возрасте уровень сахара в крови и достоверное истощение возможностей поджелудочной железы. Коэффициент кортизол/инсулин, который является наиболее объективным критерием тяжести повреждающего действия стрессора и активности компенсаторных процессов, развивающихся в ответ на повреждение, у мужчин 45-54-летнего возраста был выше, чем у мужчин 25-34-летнего возраста. Установлено преобладание тонуса и реактивности симпатической нервной системы над парасимпатической и нарушения вегетативного гомео-стаза у мужчин 55-64-летнего возраста. Результаты количественного анализа показателей активности симпато-адреналовой, ваго-инсулярной систем и глюкокортикоидной функции надпочечников указывают на однонаправленное повышение их активности. Вывод. У мужчин возрастом 45-54 лет отмечены суб-компенсированные изменения симпато-адреналовой и ваго-инсулярной систем. Учитывая увеличение патологических состояний у мужчин 55-64-летнего возраста по сравнению с когортой 25-44-летних, а также появление парадоксальных реакций и изменений гормонального состояния, можно предположить переход функционирования симпато-адреналовой и весо-инсулярной систем со стадии субкомпенсации в стадию декомпенсации.
Ключевые слова: возраст, инсулин, катехоламины, кортизол, мужчина.
transformation of dopamine to noradrenaline. Increase of the sympatho-adrenal system functional activity and reserves in men aged 45-54 years was accompanied by dissociation in activity of the system's links and violations of catecholamine biosynthesis. The reliable increase of urinary excretion of DOPA, dopamine and noradrenaline was seen in this age group. The combination of speeds of synthesis and urine excretion of DOPA, dopamine and noradrenaline could be seen as a result of the increased secretion of dopamine by central dopaminergic structures and the increased secretion of noradrenaline by the central and peripheral links of the sympathetic nervous system, and some delay of the synthesis of dopamine and noradrenaline from the speed of their secretion. Men aged 55-64 years found to have higher levels of catecholamines and more distinct changes in their ratio than men aged 45-54 years. The increased level of cortisol and reduced level of insulin, and synergistic increased activity of the sympathetic and parasympathetic links were found in men aged 55-64 years. The reduction of insulin level on the background of further increase of the cortisol level was seen in men aged 55-64 years. It showed the inadequate reaction of the organism to increased level of sugar in blood at this age, and probable depletion of capabilities of the pancreas. Cortisol / insulin index, being the most objective criterion of severity of the stressor damaging effects and activity of compensatory processes, developing in response to the damage, was higher in men aged 45-54 years than in men aged 2554 years. The predominance of tonus and reactivity of sympathetic nervous system over the parasympathetic system and violations of vegetative homeostasis in men aged 55-64 years were established. The results of quantitative analysis of activity indices of sympatho-adrenal, vago-insular systems and corticoid adrenal function showed the unilateral increase of their activity. Conclusions. Subcompensative changes in sympatho-adrenal and vago-insular systems were seen in men aged 45-54 years. Taking into consideration the increase of pathological changes in men aged 55-64 years compared with cohort of men aged 25-44 years and also the occurrence of paradoxical reactions and changes of hormonal status, we can talk about the transition of the functioning of sympatho-adrenal and vago-insular systems from the subcompensation stage to decompensation one. Keywords: age, catecholamines, cortisol, insulin, male.
Резниченко Наталья Юрьевна - доктор медицинских наук, доцент, врач-дерматовенеролог кожно-венерологического отделения № 1 КУ «Запорожский областной кожно-венерологический клинический диспансер» СОЖ
Дюдюн Анатолий Дмитриевич - доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины».
Резниченко Юрий Григорьевич - доктор медицинских наук, профессор, профессор кафедры госпитальной педиатрии Запорожского государственного медицинского университета. [email protected]
