Особливості кровопостачання м’яких тканин голови та шиї Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Проблеми екологц та медицини

1НТЕГРАТИВНА МОРФОЛОГ1Я

© Ольховський В.О. УДК: 616-089.844-545

0С0БЛИВ0СТ1 КР0В0П0СТАЧАННЯ М'ЯКИХ ТКАНИН Г0Л0ВИ ТА ШИ1

Ольховський В.О.

Хармвський Нацiональний медичний унiверситет, м. Харш

В клинической практике восстановление утраченных тканей головы и шеи представляет большую проблему для хирургов и, в первую очередь, поиски наиболее рациональных донорских регионов. Дефекты тканей на голове и, особенно, на лице, представляют достаточно сложную функциональную и косметическую проблему. Учитывая проведенные топографоанатомические исследования терминальных веток наружной сонной артерии нами были предложены лоскуты для пластики субтотальных дефектов уха, латерального края глазницы и крыла носа, а также верхней губы. Основные параметры, которые характеризуют ход терминальных веток наружной сонной артерии зависят от формы головы.

Ключевые слова: наружная сонная артерия, задняя ушная артерия, верхнечелюстная артерия, мягкие ткани головы.

У кгмшчшй практик вщновлення втрачених тканин голови I шиТ становить велику проблему для пластич-них х1рурпв I, насамперед, пошуки найбтьш рацюна-льних донорських тканин [1, 4, 8].

Застосування артер1зованих клапт1в I трансплан-тат1в для замщення великих дефекпв тканин внесло революцшний вклад у розвиток щелепно-лицевоТ хь рурпТ [2, 5]. Дефекти тканин на голов1 I, особливо, на обличч1, становлять досить складну функцюнальну I косметичну проблему сам1 по соб1, а використання мь сцево-пластичних операцш, що приносять додаткову травму свщомо нерацюнально по медичних I соц1аль-них показаннях [3, 6, 7].

Наш1 дослщження були присвячен розробц1 нових вид1в артер1зованих трансплантат1в з голови, у зон1 розгалуження задньоТ вушноТ I верхньощелепноТ ар-тер1Т для зам1щення дефект1в тканин I втрачених ор-ган1в на обличч1.

Матерiали та методи дослiдження

Нами було проведено 56 топографо-анатом1чних досл1джень на 28 трупах I 48 клУчних спостережень при проведены пластичних реконструктивно-вщновлювальних I косметичних операц1й з викорис-танням артеризованих клапт1в 1з зон, як1 кровозабез-печуються дослщжуваними артер1ями. Анатом1чна 1нформац1я, отримана при пщйом1 I моб1л1зац1Т цих клапт1в також включена в дане дослщження.

У ход1 топографо-анатом1чних досл1джень викори-стовувалися наступн1 методи: пошарове анатом1чне препарування, ш'екцп туш1 I свинцевого сурику, напо-внення зовн1шньоТ сонноТ артер1Т пластмасами, що самотверд1ють, контрастна рентгенограф1я.

Результата та 1х обговорення

Нами встановлено, що р1вень вщходження задньоТ вушноТ артер1Т щодо точки роздвоення загальноТ сонноТ артери мае досить велик! коливання I залежить вщ форми голови. У числових значеннях ця вщстань бь льше всього в дол1хоцефал1в, менше в мезоцефал1в I найменше в брахщефал1в.

Пост1йна шило-соскопод1бна плка ф1ксуе задню вушну артер1ю в напрямку шило-соскопод1бного отво-ру. Тут задня вушна артер1я знаходиться в тюному контакт! з лицьовим нервом на вщстаы дек1лькох м1-л1метр1в. Перетинання шило-соскопод1бноТ г1лки е ключовою точкою в цьому вид1ленн1, що приводить до подовження артер1альноТ шжки I дозволяе прийняти Тй менш звивистий х1д. Це той момент, коли може бути ушкоджена задня вушна артер1я. Шило-соскопод|бна артер1я входить в отв1р I проходить уздовж лицьового нерва, забезпечуючи кров ' ю барабанну порожнину антрума I нап1вкружних канал1в. У ц1й борозенц1 задня вушна артер1я лежить дуже глибоко на окют1 соскопо-д1бного в1дростка й охрястю слухового проходу. Без-посередньо над ц1ею борозенкою в1д ТТ в1дходить по-тилична г1лка, що проходить латерально поперек пе-редньоТ частини соскопод1бного в1дростка, пот1м по-вертае назад над прикр1пленням грудино-ключично-соскопод1бного м'яза для кровопостачання скальпа за вухом, потиличного черевця лобово-потиличного м'яза. Вона анастомозуе з потиличною артер1ею. Цю пл-ку можна пальпувати, коли вона перетинае сосцевид-ний вщросток над прикртленням грудино-ключично-соскопод1бного м'яза.

Артер1я пщшмаеться до заднього вушного м'яза I розгалужуеться на черепшй основ! вуха. Деяк1 з цих г1лок простромлюють хрящ, а Ыш1 обгинають його для кровопостачання його б1чноТ поверхш. У нашому до-сл1дженн1 19 з 28 трутв мали вушну плку, що продов-жувалася нагору до скроневоТ област1.

Нами встановлено, що задня вушна артер1я в 9 % випадюв в1дходить не вщ зовн1шньоТ сонноТ артер1Т, а е плкою потиличноТ артер1Т. Як правило, вушна плка при цьому мае дуже маленький д1аметр (особливо в брахщефал1в). У цьому випадку використовувати за-вушний шматок практично неможливо.

У 20 труп1в ч1тко простежувалася вушна г1лка задньоТ вушноТ артери, що пщшмалася нагору до скроневоТ област1 переходячи на скроневу фасцю. У скро-нев1й област1 вона розгалужувалася на велику каптя-

Том JJ4. № 3-4 2010 р.

рну мережу, анастомозируя з плками поверхневоТ скроневоТ артерiТ.

На основi отриманих даних був розроблений i за-стосований у клiнiцi артерiзований завушний шматок iз включенням у живильну шжку однieТ з плок задньоТ вушноТ артерiТ.

Верхньощелепна артерiя як одна з двох кшцевих гiлок зовнiшньоТ сонноТ артерiТ мае досить велику дь лянку свого поширення, складний хiд i значну ктькють живильних гiлок.

Верхньощелепна артерiя вiдходить вiд зовнiшньоТ сонноТ артери на рiвнi шийки суглобного вщростка нижньоТ щелепи на 3 - 5 мм нижче вщ нижньощелеп-ноТ вирiзки, причому в долiхоцефалiв ця вiдстань мае меншi значення, у брахiцефалiв набувае максималь-них значень (5 мм). Початковий вщдт артерiТ пiд ниж-ньощелепним суглобом покритий привушною слин-ною залозою i розташовуеться поверхнево вiдносно основно-нижньощелепноТ зв'язки; потiм артерiя про-ходити косо вперед. поверхневше i медiальнiше пщ-скроневоТ ямки, поверхневiше або глибше латерального крилоподiбного м'яза. Юнцевий вiддiл верхньо-щелепноТ артери ще наперед, угору, медiальнiше криловерхньощелепноТ щилини i досягае крилопщне-бЫноТ ямки, де дiлиться на кiнцевi гiлки. Таким чином, розрiзняють три вщдти артерiТ - нижньощелепний, крилоподiбний i крилопiднебiнний.

Унаслiдок проведених нами топографо-анатомiчних дослiджень установлено, що Ыдивщуа-льнi вiдмiнностi зовнiшньоТ будови верхньощелепноТ артерiТ в бiльшостi випадюв пов'язанi з формою голо-ви.

^м того, було встановлено, що вщстань вiд бь фуркацiТ загальноТ сонноТ артери до початкового вщ-дту верхньощелепноТ артерiТ досить варiабельна i досягае найбiльших розмiрiв в оаб з долiхоцефаль-ною формою, найменших - в осiб з брахщефальною формою. В осiб з мезоцефальною формою ця величина мае середн значення.

Хiд верхньощелепноТ артери варiабельний i свщ-чить про ТТ адаптацiю до навколишнiх тканин. Найчас-тiше артерiя мае S-подiбну форму (34.5% випадкiв), рiдше - вона з^нута опуклiстю донизу (20.7% випад-кiв). Лише в 6.9% випадгав хiд артерiТ прямолiнiйний. За даними нашого дослiдження було встановлено, що в 37.9% випадюв форма артери комбшована.

Взаемовiдношення верхньощелепноТ артери i гiлок нижньощелепного нерва - язикового i нижнього луно-чкового нервiв - становлять практичний штерес для хiрургiв-стоматологiв, онкологiв та пластичних хiрур-гiв при втручаннях на глибокш дiлянцi обличчя, зок-рема, при видаленн верхньоТ або нижньоТ щелепи з приводу злоякюних пухлин. При розташуванн артерiТ на внутршшй поверхнi латерального крилоподiбного м'яза в процес дослiдження були визначенi шють ти-пiв цих взаемовiдношень. Перший, найпоширенший тип (50% випадкiв) характеризуеться розташуванням верхньощелепноТ артери назовш вщ гiлок нижньощелепного нерва. При шшому типi (19.4% випадкiв) ар-

терiя проходити досередини вiд плок нижньощелепного нерва. При третьому тип верхньощелепна арте-рiя проходити мiж гiлками нижньощелепного нерва -досередини вщ нижнього луночкового i назовн вiд язикового нервiв (13.9%). Проходження артери через петлю нижнього луночкового нерва i по зовншньому краТ язикового нерва властиве четвертому типу (8.3% випадгав). При п'ятому тип верхньощелепна артерiя розташовуеться назовш вщ стовбура нижньощелепного нерва до його подту на гтки (5.6% випадкiв). Шостий варiант, який зуст^чаеться найрiдше (2.8% випадкiв), характеризуеться глибоким розмщенням артерiТ - досередини не лише вщ гiлок нижньощелепного нерва, а i вщ крилоподiбно-остистоТ зв'язки.

Нами також були вивчен взаемовiдношення ствбура лицьового нерва i початкового вщдту верхньощелепноТ артери. Внаслщок проведеного досль дження встановлен три варiанти цих утворень: верхньощелепна артерiя розташовуеться вщ стовбура лицевi нерви, нище стовбура або на одному рiвнi.

Висновки

З огляду на проведенi топографо-анатомiчнi до-слiдження термiнальних гiлок зовшшньоТ сонноТ артери' нами був запропонован клаптi для пластики субто-тальних дефектiв вуха, латерального краю очниц i крила носа, а також верхньоТ губи. Основы парамет-ри, що характеризуюсь хiд терминальних гiлок зовнш-ньоТ сонноТ артери (мюце i кут вiдходження, дiаметр, напрямок ходу артерiального стовбура i т.д.) зале-жать вiд форми голови.

Лтратура

1. Буланкина И.А. Совершенствование способов диагностики, оценки границ повреждения структур кожи при различных видах воспаления / И.А Буланкина, В.Ю.Лебединский // Морфология. - 2002. - Т. 121, № 2-3,

- С. 27-28.

2. Григорян С.С. Биомеханика и некоторые общие вопросы биологии / С.С. Григорян, С.А. Регирер // Проблемы биомеханики : III Всесоюзная конференция по проблемам биомеханики : Мат. конф. - Рига. 1983. - С. 6-7.

3. Гурьянов А.С. Применение аллосухожильного шовного материала при пластических операциях на лице : авто-реф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / А.С. Гурьянов. - С-Пб., 1993. - 17 с.

4. Каган И. И. Соединительнотканные структуры органов в аспекте микрохирургии / И.И. Каган // Морфология. -2002. - Т. 121, № 2-3, -С. 60-61.

5. Мулдашев Э.Р. Регенеративная хирургия на основе трансплантационных технологий аллоплант / Э.Р. Мул-дашев, С.А. Муслимов, Р.Т. Нигматуллин // Морфология

- 2002. - Т. 121, № 2-3, - С. 109-110.

6. Нигматуллин Р.Т., Габбасов А.Г., Кийко М.Ю. и др. Лицо человека: аспекты хирургической и функциональной анатомии / Р.Т. Нигматуллин, А.Г. Габбасов, М.Ю. Кийко // Морфология. - 2002. - Т. 121, №2-3. - С. 113-117.

7. Ali-Salaam Р. Persing Anatomy of the Caucasian alar groove / Р. Ali-Salaam, М. Kashgarian, J. Davila // Plast. Reconstr. Surg. - 2002. - V. l10, №1. - P. 261-266.

8. Jelks G.W. Medial canthal reconstruction using a medially based upper eyelid myocutaneous flap / G.W. Jelks, P.M. Glat , E.B. Jelks , M.T. Longaker // Plast. Reconstr. Surg. -2002. - V. 110, № 7. - Р. 1636-1643.

npoSAeMH eKOAorii Ta MeanuHHH

Summary

THE FEATURES OF HEAD AND NECK SOFT TISSUES BLOOD CIRCULATION Olkhovsky V. O.

Key words: external carotid artery, posterior auricular artery, internal maxillary artery, soft tissues of head.

The renewal of lost head and neck tissues, and first of all the search of the most rational donor regions, - constitutes a significant problem for surgeons in clinical practice. The deficiencies of head tissues, and especially the deficiencies on face, present both functional and cosmetic challenge. Taking into account the performed topographical and anatomical researches of terminal branches of external carotid artery, we have offered flaps for plastic reconstruction of subtotal defects of the ear, orbital edge and the wing of nose, as well as the upper lip. The basic parameters which characterize the motion of external carotid artery terminal branches depend on the form of head. Ministry of Public Health of Ukraine Kharkiv National medical university, Kharkiv

Mamepian Hadiumoe do pedaKU,ii 4.10.2010 p.