CC BY
32
В1СНИК ВДНЗУ «УкраИнська медична стоматологгчна академЫ»
microbiocaenosis in vitro and the virulence factors produced by pathogenic microorganisms in paradontium. We used modified Kitta-Taroci medium and an analogue of tooth for the experimental model. After 72 hours of cultivating the smears taken from some biotopes models were studied microscopically as well as collagenase, hemolytic and phospholipase biocenosis activity of experimental model was explored. It was proven that the model suggested created the conditions for different microbial groups, which were close to microbio-cenosis of dental and gum surfaces. During the cultivation of microorganisms by using the material taken from patients with soft tissue lesions of periodontium the pathogenic factors with collagenase, hemolytic and phospholipase biocenosis activity were identified.
УДК 611.133.27.013-053.15
Хмара Т.В., Комар Т.В., Нiкорич Д.М., Хмара А.Б.
ТОПОГРАФОАНАТОМ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПОВЕРХНЕВО1 СКРОНЕВО1 АРТЕРИ У ПЛОД1В 5 М1СЯЦ1В
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний уыверситет», м. Черывц
Макроскопiчне досл'дження типовоУ / вар'1антноУ анатоми' поверхневоУ скроневоУ артери проведено на 6 препаратах плод'в людини 136,0-185,0 мм т'ш'яно-куприково'У довжини (ТКД) за допомогою ме-тод'в анатом'чного препарування з використанням ¡н'екф' судин / морфометри. У плода 181,0 мм ТКД виявлена асиметр'я топографй, к'тькост'! i довжини гток правоУ / лiвоl' поверхневих скроневих артерiй. Встановлена асиметр'я довжини / топографУУ лобово'У / т'м'яно'У гток призводить до пев-них зм/'н дтянок кровопостачання правоУ / л'юо'У поверхневих скроневих артерiй, зокрема, лобова г'т-ка правоУ поверхневоУ скроневоУ артери розвинута краще, нiж УУ т'м'яна г'тка. Дослiдження галужен-ня поверхневоУ скроневоУ артерУУ у межах апоневротичного шолома не ттьки дае нам в'домост'! про вар 'анти кровопостачання окремих дтянок голови, а також про особливост/ його структури, оск'ь льки у досл'джених плод'!в апоневротичний шолом ще не мае типовоУ будови / представлений спо-лучнотканинними пластинками. Спостергаються широк меж!' коливання довжини правоУ / лiвоl' се-реднх скроневих артерiй. О^м цього встановлено в'дм'тност'! в топографУУ, к'тькост'! i довжин передних вушних / привушних гток. У даного плода також виявлено початок правоУ вилично-очноямково'У артерУУ в'д лобово'У г'тки правоУ поверхневоУ скроневоУ артерш в 'дсутн'ють лiвоl' вилич-но-очноямково'У артерУУ.
Кпючов1 слова: поверхнева скронева артер1я, анатом1я, топограф1я, плщ, людина.
Дослiдження е фрагментом плановоУ комплексноУ мiжкафедральноУ теми кафедр анатоми людини iм. М.Г. Туркевича (зав. -проф. В.В. Кривецький) i кафедри анатоми, топографiчноУ анатомi та оперативноУ хiрургh' (зав. - проф. О.М. Слободян) ВДНЗУкраУни «Буковинський державний медичний унiверситет» «Особливостi морфогенезу та топографй систем i оргашв у пре- та постнатальному перюдах онтогенезу людини», № державно'У реестрацП' 0115и002769.
тканин скроневоУ дтянки [4,5]. Актуальною е ро-
Вступ
Дослщження BapiaHTiB топографй поверхневоУ скроневоТ артери у плодiв людини з позицш макроскошчного погляду в сучаснш анатоми вважаеться актуальним i перспективним. Остан-шм часом ктькють хipуpгiчних втручань з використанням реваскуляризованих комплешв тканин для усунення дефек^в лиця зростае [1,5,6]. Тому з'являеться необхщнють вдосконалення знань щодо топогpaфоaнaтомiчних особливос-тей поверхневоТ скроневоТ артери. Зокрема, встановлення вapiaнтiв aнaстомозiв мiж поверх-невою скроневою apтеpiею i задньою вушною apтеpiею забезпечуе усшх операцш з реконстру-кци дефек^в носа [2,3]. З'ясування вapiaбельно-стi плок поверхневоТ скроневоТ apтеpiТ вiдiгpaе значну роль у стоматолопчнш хipуpгiТ для вщно-влення пошкоджень щелепно-лицевоТ дтянки голови [4]. Отримання нових даних про кл^чну aнaтомiю гiлок зовншньоТ сонноТ apтеpiТ дозво-ляе розширити можливостi Тх використання у пластичнш хipуpгiТ. Вивчення особливостей анп-оарх^ектошки поверхневоТ скроневоТ артери дае змогу уточнити меж1 безпечного формування вapiaнтiв донорських клaптiв на судиннiй ыжц iз
зробка нових видiв трансплантант у зонi галу-ження зовшшньоТ' сонноТ артери для зaмiщення дефек^в тканин та уражених оpгaнiв i структур голови [1,5,6]. Бiопсiя поверхневоТ скроневоТ артери дозволяе отримати цшну шформацш при встaновленнi дiaгнозу, а також для проведення подальших дослiджень, спрямованих на визна-чення патогенезу i боротьбу з синдромом Хор-тона [7]. Однак, у джерелах л^ератури вщсутш дaнi щодо типовоТ' i вapiaнтноТ aнaтомiТ поверхневоТ скроневоТ артери у плодiв людини piзних вiкових груп.
Мета дослщження
Встановити топогpaфоaнaтомiчнi особливостi поверхневоТ скроневоТ артери та ТТ плок у плодiв 5 мiсяцiв.
Об'ект i методи дослiдження
Дослiдження типовоТ i вapiaнтноТ анатоми кн нцевих плок зовшшньоТ сонноТ артери, зокрема поверхневоТ скроневоТ артери, проведено на 6 препаратах плодiв людини (136,0-185,0 мм ™'яно-куприково'Т довжини (ТКД)) за допомогою методiв aнaтомiчного препарування з викорис-
танням ш'екци судинi морфометри.
Дослiдження проведено з дотриманням осно-вних бiоетичних положень Конвенци Ради бвро-пи про права людини та бiомедицину (вщ 04.04.1997 р.), Гельсшсько! деклараци Всесвп"-ньо! медично! асо^аци про етичн принципи проведення наукових медичних дослщжень за участю людини (1964-2008 рр.), а також наказу МОЗ Укра!ни № 690 вiд 23.09.2009 р.
Результати дослщжень та 1х обговорення
У плодiв 5 мiсяцiв поверхнева скронева арте-рiя мае двi постiйнi гiлки: лобову i ™'яну, наяв-нiсть i кiлькiсть шших гiлок характеризуються великою варiабельнiстю. У 5 дослщжених плодiв спостерiгаеться симетричнють розвитку поверхнево! скронево! артери та и гiлок.
У плода 181,0 мм ТКД виявлено атиповий ва-рiант галуження i кшькост гiлок поверхнево! скронево! артери. Поверхнева скронева артерiя проходить пiд шюрою перед вушною раковиною, вкрита поверхневою фасцiею, яка е продовжен-ням сухожилкового шолому (рис. 1). У дослщжених плодiв сухожилковий шолом ще не мае апо-невротично! будови i складаеться з дектькох шарiв сполучнотканинних пластинок.
Поверхнева скронева артерiя разом iз верх-ньощелепною артерiею беруть початок вiд зов-шшньо! сонно! артери у товщi привушно! слин-но! залози на рiвнi шийки нижньо! щелепи i е и кiнцевими гiлками. Поверхнева скронева артерiя е безпосереднiм продовженням зовшшньо! сонно! артери, на вщмшу вiд верхньощелепно! артери, яка вiдходить вiд не! пiд прямим кутом. До-вжина право! зовшшньо! сонно! артерi! до и по-дiлуна кiнцевi гiлки становить 10,0 мм, лiво! -14,0 мм. Поверхнева скронева артерiя прямуе вгору та вщдае 3 привушн гiлки, якi забезпечу-ють кровопостачання привушно! слинно! залози. Поперечна артерiя лиця (права - довжиною 15,0 мм, лiва - 16,0мм) вщходить вiд поверхнево! скронево! артерi! пщ прямим кутом, розмщуеть-ся горизонтально, пронизуе привушну слинну залозу, кровопостачаючи останню. Далi поверхнева скронева артерiя проходить по зовнiшнiй поверхн жувального м'яза мiж нижнiм краем ви-лично! дуги i привушною протокою. Поперечна артерiя лиця живить шфу лиця i мiмiчнi м'язи щiчно! i пiдочноямково! дiлянок голови. Кiнцевi гiлки поперечно! артерi! лиця пщ рiзними кутами анастомозують з плками лицево! артерi!. На рiв-нi вiдгалуження право! поперечно! артери лиця вiд право! поверхнево! скронево! артери вщхо-дять 4 передн вушнi гiлки довжиною 5,0±1,5 мм, що кровопостачають передню поверхню право! вушно! раковини.
Рис. 1. Кровопостачання длянки голови плода 181,0 мм ТКД. Л1ва задньоб1чна проекц/я. Макропрепарат. Зб. 2,6х:
1 - сухожилковий шолом; 2 - т1м'яна глка поверхневоТ скроневоТ артери; 3 - лобова глка поверхневоТ скроневоТ артери; 4 - л:ва поверхнева скронева артер1я; 5 - середня скронева артер1я; 6 - поперечна артер1я лиця; 7 - потили-чна артер1я.
Права середня скронева артерiя бере свш початок на 6,0 мм вище вщходження поперечно! артери лиця, прямуе горизонтально, пронизуе поверхневу пластинку скронево! фасци, а далi розгалужуеться у товщi скроневого м'яза. Дов-жина право! середньо! скронево! артери дорiв-нюе 3,0 мм, у той час як довжина лiво! одной-менно! артери сягае 11,0 мм. Права вилично-очноямкова артерiя довжиною 6,0 мм, вщходить вщ лобово! плки право! поверхнево! скронево! артери, мае звивистий хщ, пщшмаеться вгору, проходить над виличною дугою до бiчного кута очно! ямки (рис. 2). Вилично-очноямкова артерiя анастомозуе з поперечною артерiею лиця i очною артерiею та кровопостачае коловий м'яз ока i вiдповiднi дiлянки шкiри.
Лобова i тiм'яна гiлки е кшцевими гiлками поверхнево! скронево! артери, як вiдходять на одному рiвнi з середньою скроневою артерiею. У даного плода лобова плка право! поверхнево! скронево! артерi!, довжиною 28,0 мм, крупшша за ™'яну гiлку, що мае довжину 22,0 мм, яка в шших дослщжених плодiв була краще розвину-тою.
ТОМ 16, ВИПуСК 4 (56) частина 1 287
В1СНИК ВДНЗУ «Укрсанська. медична стоматологгчна академЫ»
Рис. 2. Кровопостачання длянки голови i ши)' плода 181,0 мм ТКД. Права 6i4Ha проек^я. Макропрепарат. Зб. 2,8х:
1 - права зов^шня сонна артерiя; 2 - тiм'яна глка поверхнево)' скроневоÏ артерп; 3 - лобова глка поверхнево)' скронево)' артерп'; 4 - поперечна артерiя лиця; 5 - передн вушш гЛки; 6 - середня скронева артеря; 7 - вилично-очноямкова артерiя; 8 - привушна слинна залоза; 9 - привушнi лiмфатичнi вузли; 10 - жирове тло щоки; 11 - верхньощелепна артеря.
Рис. 3. Кровопостачання длянки голови плода 181,0 мм ТКД. Лiва передньобiчна проекция. Макропрепарат. Зб. 2,6х: 1 - лобова глка поверхнево)' скронево)' артерп'; 2 - тiм'яна глка поверхнево)' скронево)' артерп'; 3 - середня скронева артеря; 4 - передня вушна глка; 5 - поперечна артеря лиця; 6 - лiва зовншня сонна артерiя;
7 - привушна слинна залоза.
Лобова плка право! поверхнево! скронево! артери прямуе вентрокрашально, дае початок 6 плкам, ям кровопостачають лобове черевце по-тилично-лобового м'яза, коловий м'яз ока, сухо-жилковий шолом, шфу вщповщних дтянок голови. ^м'яна плка право! поверхнево! скронево! артери в дтянц вушно! раковини вщдае вщповь дну гтку довжиною 8,0 мм, а згодом прямуе кранюдорсально, де розгалужуеться на двi кш-цевi плки. Ця ™'яна плка кровопостачае скро-нево-™'яний м'яз, сухожилковий шолом i шфу скронево! i ™'яно! дтянок.
Розгалуження лiвоl поверхнево! скронево! артери на лобову i ™'яну плки знаходиться на 13,0 мм вище вщходження середньо! скронево! артери. Лобова плка лiво! поверхнево! скронево! артери на своему протязi не галузиться, окрiм 2 кшцевих плок, ям кровопостачають вщповщш частини лобово! дшянки (рис. 3).
Довжина лобово! плки лiвоl поверхнево! скронево! артери дорiвнюе 26,0 мм, а и ™'яно! плки - 34,0 мм. ^м'яна плка на 10,0 мм вище мюця роздвоення лiво! поверхнево! скронево! артери, в свою чергу, подтяеться на плки на-ступного порядку. Лiва вилично-очноямкова ар-терiя вiдсутня, виявлено одну лiву передню ву-шну гiлку довжиною 7,0 мм i двi привушнi гiлки, довжиною 3,5 i 5,0 мм, лiво! поверхнево! скронево! артери.
Висновки
1. У бтьшосп дослщжених 5-мiсячних плодiв спостерiгаеться симетрiя топографi! гiлок право! i лiво! поверхневих скроневих артерiй.
2. У плода 181,0 мм ТКД виявлено асиметрш щодо ктькосп, топографi! i довжини гiлок право! i лiво! поверхневих скроневих артерiй: вщсут-нiсть лiво! вилично-очноямково! артери, початок право! вилично-очноямково! артери вщ лобово! плки право! поверхнево! скронево! артери, рiзну ктькють переднiх вушних i привушних гiлок та рiзну довжину лобово! i тiм'яно! плок i середнiх скроневих артерiй зазначених вище артерiй.
3. На даному етап розвитку апоневротичний шолом анатомiчно не сформований i являе собою сукупнють сполучнотканинних структур.
Перспективи подальших дослiджень
Результати проведеного дослiдження засвщ-чують необхiднiсть подальшого вдосконалення знань про варiантну анатомiю плок зовшшньо! сонно! артери у плодiв i новонароджених людини.
Лiтература
1. Дьяконов И.Н. Анатомо-хирургическое обоснование использования донорских ресурсов височной области в реконструктив-но-восстановительной хирургии: автореф. дис. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.00.27 «Хирургия» / И.Н. Дьяконов.-Саратов, 2003. - 24 с.
2. Заднепровская И.В. Применение лоскутов, васкуляризиро-ванных поверхностными височными сосудами в восстановительной хирургии челюстно-лицевой области: автореф. дис. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.01.14 «Стоматология» / И.В. Заднепровская. - М., 2010. - 20 с.
3. Кожевников А.М. Височно-заушный лоскут в реконструктивной вы и шеи / Л.Д. Роман, А.В. Карпенко, Р.Р. Сибгатуллин [и др.] хирургии дефектов носа / А.М. Кожевников, А.М. Горячкин // // Вопросы онкологии. - 2012. - № 5. - С. 684-687. Медицина и образование в Сибири. - 2011. - №6. - Режим 6. Турчинский И.Ф. Применение свободных реваскуляризиро-достуга http://www.ngmu.ru/cozo/mos/ariic|e/pdf.php?id=562. ванных комплексов тканей для устранения дефектов лица /
4. Неробеев О.1. Хipуpгiчнa анатс^я термшальних плок зовнш- И.Ф. Турчинский, В.В.Рогинский, А.В. Шахин [и др.]. - Режим ньоТ сонноТ артери стосовно до анпосомних клатгв голови та доступу: http://shemshur.narod.ru/Portfolio/Roginsky/10-шиТ / О.1. Неробеев, Д.С. Аветков, В.М. Соколов // Вюник про- Year_42.pdf.
блем бюлогп i медицини.-2014. - Т.2, № 2. - С. 41-44. 7. Schmidt D. Temporal arteriitis / D. Schmidt, K.U. Loftier // Acta
5. Роман Л.Д. Опыт применения свободных реваскуляризиро- Ophtalmologica. - 1994. -T. 72, № 3.- P. 319-325. ванных лоскутов для пластики онкологических дефектов голо-
Реферат
ТОПОГРАФОАНАТОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПОВЕРХНОСТНОЙ ВИСОЧНОЙ АРТЕРИИ У ПЛОДОВ 5 МЕСЯЦЕВ Хмара Т.В., Комар Т.В., Никорич Д.М., Хмара А.Б.
Ключевые слова: поверхностная височная артерия, анатомия, топография, плод, человек.
Макроскопическое исследование типичной и вариантной анатомии поверхностной височной артерии проведено на 6 препаратах плодов человека 136,0-185,0 мм теменно-копчиковой длины (ТКД) с помощью методов анатомического препарирования с использованием инъекции сосудов и морфоме-трии. У плода 181,0 мм ТКД обнаружена асимметрия топографии, количества и длины ветвей правой и левой поверхностных височных артерий. Установленная асимметрия длины и топографии лобной и теменной ветвей приводит к определенным изменениям участков кровоснабжения правой и левой поверхностных височных артерий, в частности, лобная ветвь правой поверхностной височной артерии развита лучше, чем ее теменная ветвь. Исследование ветвления поверхностной височной артерии в пределах сухожильного шлема не только дает нам сведения о вариантах кровоснабжения отдельных областей головы, а также об особенностях его структуры, поскольку у исследованных плодов сухожильный шлем еще не имеет типичного строения и представлен соединительнотканными пластинками. Наблюдаются широкие пределы колебания длины правой и левой средних височных артерий. Кроме этого, установлены различия в топографии, количестве и длине передних ушных ветвей и ветвей к околоушной железе. У данного плода также обнаружено начало правой скулоглазнич-ной артерии от лобной ветви правой поверхностной височной артерии и отсутствие левой скулоглаз-ничной артерии.
Summary
TOPOGRAPHIC AND ANATOMICAL CHARACTERISTICS OF superficial temporal artery in 5-month foetuses
Khmara T.V., Komar T.V., Nikorych D.M., Khmara A.B.
Key words: superficial temporal artery, anatomy, topography, human fetus.
Macroscopic study of typical and variant anatomy of superficial temporal artery was performed on 6 human fetal preparations 136,0-185,0 mm parietal-coccyx length (TCL) using the methods of anatomical dissection with vascular injection and morphometry. Fetus 181.0 mm TCD demonstrated asymmetry in the topography, in the number and length of the branches of the left and right superficial temporal artery. The asymmetry detected in length and in topography frontal and parietal branches determined certain changes in the blood supplying in the right and left superficial temporal artery, and in particular in the frontal branch of the right superficial temporal artery better developed than its parietal branch. The research of the superficial temporal artery branching within the tendon helmet not only gives us information about the cases of blood supply to certain areas of the head, as well as about the nature of its structure, as the studied fetal tendon helmet does not have the typical structure and is represented by connective tissue plates. There is a wide fluctuation limits in the length of the left and right middle temporal arteries. In addition, we established differences in topography, in the number and length of the front auricular branches and branches near the parotid gland. We also found out the starting point of right zygomatico-orbital artery originating from frontal branch of the right superficial temporal artery and the absence of left zygomatico-orbital artery.
Том 16, Випуск 4 (56) частина 1 "" w
