© Д.С. Аветков, Д.В. Каплун, С.1. Данильченко
УДК 616-089.844
Д.С. Аветков, Д.В. Каплун, С.1. Данильченко
КЛ1Н1КО-МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНГ1ОСОМНИХ КЛАПТ1В З СКРОНЕВОГ I Т1М'ЯНО"Г Д1ЛЯНОК ДЛЯ ЗАМ1ЩЕННЯ ДЕФЕКТ1В I ДЕФОРМАЦ1Й НА ГОЛОВ1 I ШИГ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом НДР кафедри хiрур-гiчноI стоматологiI та щелепно-лицево! хiрургiI з пластичною та реконструктивною хiрургiею голо-ви та ши! «Вроджен та набутi морфофункцiональнi порушення зубощелепно! системи, органiв i тканин голови та ши!, !х дiагностика, хiрургiчне та консерва-тивне лiкування», № держ. реестрацп 0111и006301; та «Визначення закономiрностей морфогенезу орга-нiв, тканин та судинно- нервових утворень оргаызму в нормi, експериментi та пщ дiею зовнiшнiх чинникiв. Морфо-експериментальне обфунтування дм нових хiрургiчних шовних матерiалiв при використаннi !х в кжычнм практицi», № держ. реестрацп 0113и00124.
Вступ. Проблема замiщення дефектiв i дефор-мацiй на головi i ши! впродовж багатьох рокiв за-лишаеться актуальною [1, 2, 6]. На сьогодн вона обумовлена наявнютю величезно! категорi! хворих, хiрургiчне л^вання яких е медико-соцiальною проблемою [1, 3, 8].
Клапт з рiзних анатомiчних областей голови в^ домi давно i широко застосовуються в реконструк-тивнiй хiрургi! голови i ши! [2, 5, 9]. Проте недостат-ньо вивченi !х топографоанатомiчнi характеристики: хiд домiнантних плок в клаптях, !х дiаметр, кути вщ-ходження вiд основного судинного стовбура i т. д. [4, 6, 7].
Метою даного дослщження була деталiзацiя хiрургiчно! анатомi! поверхнево! скронево! артерi! стосовно пiдйому i мобiлiзацi! скронево-тiм'яних ангиосомных клаптiв i розробка нових методик !х пщйому i мобiлiзацi! використовуючи технологi! комп'ютерного моделювання.
Об'ект I методи дослщження. Топографоана-томiчнi дослiдження проводилися на 39 формалiзо-ваних i 24 свiжих трупах. Застосовувалися методики пошарового анатомiчного препарування, наливки судин самотверднучими пластмасами з свинцевим суриком, виготовлення корозмних анатомiчних пре-паратiв, наливки судин фарбниками для вивчення зони кровопостачання.
Об'ектом доотдження були 29 хворих яким проведен пластичнi реконструктивно-вщновлюваль-нi операцi! ангiосомними клаптями з скронево! i тiм'яно! дiлянок. Проаналiзовано 56 iсторiй хвороб пацiентiв, у яких спостерталися ускладнення пiсля
подiбних операцiй. Для дослiдження показникiв ге-модинамiки пересаджених клаптiв застосовувалася iмпедансна реоплатизмографiя i доплерографiя.
Результати дослщжень та Ух обговорення.
При пiдйомi i мобiлiзацi! скронево-тiм'яних клап-^в необхiдно пам'ятати, що скронево-тiм'яна фас-цiя вiдокремлена вiд глибоко! фасци, що покривае скроневий м'яз, прошарком рихло! сполучно! тка-нини, яка найбтьш виражена наперед над вушною раковиною, а до периферi! стоншуеться. Живлення цього репону забезпечуеться поверхневим скроне-вим судинним пучком, який виходить з верхньо! час-тини привушно! слинно! залози на 1,5 см наперед вщ козелка вушно! раковини. У 72,5 випадкiв вени розташовуються назад i глибше за артерю.
Унаслiдок проведених нами топографоанато-мiчних дослiджень встановлено, що шдивщуальы особливостi зовнiшньо! будови поверхнево! скронево! артерп пов'язанi з формою голови. У нашому доотджены частше зустрiчався магiстральний тип (54,7 випадюв), рiдше розсипний (45,3 випадкiв). Нами встановлено взаемозв'язок мiж типом роз-галуження поверхнево! скронево! артерi! i формою голови. Частiше магiстральний тип зустрiчався у до-лiхоцефалiв (67,5 ), а розсипний - у брахiцефалiв (81,2).
Дiаметр артерi! коливаеться вщ 1,7 до 2,1 мм, довжина судинно! ыжки вiд 4,1 до 4,9 см.
У нашнй клшМ ми використовуемо ангiосомний фас^альний скронево-тiм'яний клапоть. До його переваг вщносять порiвняно великi розмiри (до 17x14 см), невелику рiвномiрну товщину i хороше кровопостачання при вщносно великому дiаметрi живлячих судин.
Ми рекомендуемо узяття клаптя за допомогою Т-подiбного доступу в межах волосисто! частини голови перед вушною раковиною. У пщшюрнм жи-ровiй кгмтковиы легко iдентифiкуеться судинно-не-рвовий пучок. Пюля цього шкiру з кттковиною вщ-шаровують, розтинаючи тканини пщ волосяними фолiкулами.
На периферiйних дтянках клаптя препарування фасцi! стае бтьш складним завданням, унаслiдок !! щтьного з'еднання фiброзними перемичками з шюрою.
Враховуючи проведен топографо-анатомiчнi дослiдження необхiдно пам'ятати, що скронево-тiм'яний клапоть може бути використаний як склад-ний клапоть з видтенням фрагментiв фасци на пл-ках поверхнево! скронево! артерiI.
Можлива мобiлiзацiя двошарового аутотран-сплантату з двох складених разом дтянок фасцiI, одна з поверхонь якого може бути заздалегщь за-крита розщепленим шкiрним трансплантатом.
До пюляоперацмних ускладнень слiд вiднести можливють подальшого розвитку облисiння у цм дiлянцi та небезпеку пошкодження поверхнево роз-ташованих гiлок лицевого нерва. У 4 пащен^в було вiдмiчене розширення пiсляоперацiйного рубця у зв'язку з натягненням на лiнiI ш^в.
Одним з перспективних у використанн при плас-тицi дефектiв на головi i ши! е передаурикулярний шюрно-хрящовий клапоть. Тканини, що входять в його склад, дозволяють сформувати крило носа i купол юнчика носа. Клапоть видiляють на поверх-невих скроневих судинах. Закриття донорського дефекту може потребувати перемщення завитка для зменшення косметичного дефекту. Для закриття об'емних дефекпв його можна використовува-ти в комбшаци з шшими клаптями, наприклад, з потилично-™'яним або скронево-тiм'яним.
У наший клiнiцi виконувалися реконструктивно-вiдновлювальнi операцп з використанням ретро-аурикулярного анпосомного клаптя, який може бути пересаджений на заднiй гiлцi поверхнево! скронево! артери. Вiн розташований за вушною раковиною, i частина його шюри мае волосяний покрив. Таким чином, його пересадка дозволяе формувати межу волосяного покриву. Необхщно диференцiювати цей клапоть вщ завушного, який мобiлiзуеться на базi гiлок задньо! вушно! артери. Його беруть на рiвнi нижньо! i середньо! третини вушно! ракови-ни. Ретроаурикулярний клапоть на базi поверхнево! скронево! артерi! моб^зують на рiвнi верхньо!
третини вушно! раковини, яку артерiя i кровозабез-печуе. Г! при цьому визначають наперед вiд вушно! раковини i видiляють в дистальному напрямку, збе-рiгаючи гiлки, що йдуть до клаптя. Однойменн вени можуть йти разом або назад вщ поверхнево! скронево! артери. В цьому випадку вони i артерiя йдуть разом усередин поверхнево! фасцi! над глибокою фасцiею. Коли вени розташован осторонь i назад вiд артери, вони можуть проходити в пщшюрнм жи-ровiй клiтковинi над вушною раковиною. В цьому випадку дана зона повинна бути обов'язково включена в клапоть.
Наступним етапом моб^зацп клаптя, е вид^ лення його донизу, пщ поверхневою фас^ею. Якщо венозний вiдтiк вiд клаптя недостатнм, то для за-безпечення достатнього венозного дренажу може бути використана задня вушна вена. При виборi до-норсько! зони необхщно враховувати розташування межi i напрямок зростання волосся.
Висновки. Клапт з скронево! i тiм'яно! дiлянок е перспективними для замiщення дефектiв i дефор-мацiй на головi i ши!. Проте для правильного !х пщ-йому i мобiлiзацi! необхщно враховувати топографо-анатомiчнi данi про поверхневу скроневу артерю якi вартють i залежать вiд форми голови.
Враховуючи дан проведених топографоанато-мiчних дослiджень i комп'ютерного моделювання плок поверхнево! скронево! артерi!, в клшМ опти-мiзованi методики пiдйому i мобiлiзацi! ангiосомних передаурикулярних, постаурикулярних i фас^аль-них скронево-тiм'яних клаптiв. Результат цих опера-цiй задовiльний.
Перспективи подальших дослiджень. В пер-спективi плануеться провести цiлеспрямованi топо-графоанатомiчнi дослiдження iнших гiлок зовнiшньо! сонно! артери та провести !х комп'ютерне моделювання за допомогою пакету РОАй. На базi отрима-них результа^в обфунтувати та оптимiзувати методики пщойму та мобiлiзацi! анпосомних клаптiв у дiлянках кровопостачання цих артерй
Лiтература
1. Ипполитов В. П. Клиника, диагностика и лечение травматических деформаций скулоорбитальной области. Диагностика, лечение и реабилитация больных с повреждениями челюстно-лицевой области / В. П. Ипполитов, В. М. Безруков, А. А. Брусова [и др.]. - Смоленск, 1981. - С. 88-92.
2. Неробеев А. И. Пластическое восстановление ушной раковины с использованием височно-теменного фациального лоскута / А. И. Неробеев, Г. И. Осипов, П. Л. Царевский // Стоматология. - 1990. - № 5. - С. 46-48.
3. Орлов Г. А. К хирургической анатомии общей сонной артерии и основных ее ветвей / Г. А. Орлов, Л. М. Плюснина // Хирургия. - 1940. - № 2. - 78 с.
4. Brent B. Experience with the temporopariclall fascial free flap / B. Brent, J. Upton, R. D. Acland // Plast. Re^nst^ surg. -2001. - Vol. 76, № 2. - P. 177-188.
5. Chowdaiy R. P. Use of temporoparietal fascia free flap in digital reconstruction / R. P. Chowdaiy // Ann. Plast. Surg. - 1999. -Vol. 23, № 6. - P. 543-546.
6. Kobayashi S. Rctroauricular hairline fiari transfer to the face / S. Kobayashi, S. Yoza, M. Kakibuchi [el al.] // Plast, reeonstr. Surg. - 1995. - Vol. 96, № 1. - P. 42-47.
7. Upton J. Clinical applications of free temporoparietal flaps in hand reconstruction / J. Upton, C. Roger, G. Durham-Smith, W. M. Swartz // J. Hand Surg. - 1998. - Vol. 11. - P. 475-483.
8. Upton J. The use of prefabricated fascial flaps for lining of the oral and nasal cavities / J. Upton, N. Ferraro, C. Healy [el al.] // Plast. reeonstr. surg. - 1994. - Vol. 94, № 9. - P. 573-579.
9. Yano H. A clinical and histologic comparison between free temporoparietal and scapular fascial flaps / H. Yano, C. Nishimura, S. Kaji [el al.] // Plast. reeonstr. surg. - 1995. - Vol. 95, № 3. - P. 452-462.
УДК 616-089. 844
КЛ1Н1КО-МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНГ1ОСОМНИХ КЛАПТ1В З СКРОНЕВОТ I Т1М'ЯНОТ Д1ЛЯНОК ДЛЯ ЗАМ1ЩЕННЯ ДЕФЕКТ1В I ДЕФОРМАЦ1Й НА ГОЛОВ1 I ШИТ
Аветшов Д. С., Д. В. Каплун, С. I. Данильченко
Резюме. Проблема замщення дефекпв i деформацм на головi i ши! впродовж багатьох роюв залиша-еться актуальною. На сьогодн вона обумовлена наявнютю величезно! категорiI хворих, xipypri4He лкування яких е медико-соцiальною проблемою.
Клапт з скронево! i тiм'яноI дтянок е перспективними для замiщення дефекпв i деформацiй на головi i ши!. Проте для правильного !х пщйому i мобгтзаци необхiдно враховувати топографоанатомiчнi данi про по-верхневу скроневу артерю, якi варiюють i залежать вщ форми голови.
Враховуючи дан проведених топографоанатомiчних дослiджень i комп'ютерного моделювання гiлок поверхнево! скронево! артери, в клЫщ оптимiзованi методики пiдйому i мобiлiзацi! анпосомних передаури-кулярних, постаурикулярних i фас^альних скронево-тiм'яних клаптiв. Результат цих операцм задовiльний.
Ключовi слова: ангiосом, поверхнева скронева артерiя, скронево-тiм'яний клапоть, ретроаурикуляр-ний клапоть.
УДК 616-089. 844
КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА АНГИОСОМНЫХ ЛОСКУТОВ ИЗ ВИСОЧНОЙ И ТЕМЕННОЙ ОБЛАСТЕЙ ДЛЯ ЗАМЕЩЕНИЯ ДЕФЕКТОВ И ДЕФОРМАЦИЙ НА ГОЛОВЕ И ШЕЕ
Аветиков Д. С., Каплун Д. В., Данильченко С. И.
Резюме. Проблема замещения обширных дефектов на голове и шее на протяжении многих лет остается актуальной. На сегодняшний день она обусловлена наличием огромной категории больных, хирургическое лечение которых является медико-социальной проблемой.
Лоскуты из височной и теменной областей являются перспективными для замещения дефектов и деформаций на голове и шее. Однако для правильного их подъема и мобилизации необходимо учитывать топографоанатомические данные о поверхностной височной артерии, которые варьируют и зависят от формы головы.
Учитывая данные проведенных топографоанатомических исследований и компьютерного моделирования ветвей поверхностной височной артерии, в нашей клинике оптимизированы методики подъема и мобилизации ангиосомных преаурикулярных, постаурикулярных и фасциальных височно-теменных лоскутов. Результат этих операций удовлетворительный.
Ключевые слова: ангиосом, поверхностная височная артерия, височно-теменной лоскут, ретроаури-кулярний лоскут.
UDC 616-089. 844
Clinical and Morphological Characteristics of Angiosome Flap in the Temporal and Parietal Area for Replacing the Defects and Deformities of the Head and Neck
Avetikov D. S., Kaplun D. V., Danylchenko S. I.
Abstract. The problem of substitution of extensive defects on the head and neck remains relevant for many years. For present time it is reasonable due to the presence of a huge group of patients whose surgical treatment is a medical and social problem.
Flaps from temporal and parietal regions are promising to replace the defects and deformities on the head and neck. However, for their correct lifting and mobilization, topographoanatomic data of the superficial temporal artery which varies and depend on the shape of the head should be considered.
The purpose of this research was to detail the surgical anatomy of superficial temporal artery in relation to the raising and mobilization of temporo- parietal angiosome flaps and development of new methods of their raising and mobilization by using computer simulation technology.
The objects of the study were 29 patients. The reconstructive plastic recovery operations with angiosome patches of the temporal and parietal areas were performed for them. 56 case histories of patients who experienced complications after these operations were analyzed. To investigate the hemodynamic of transplanted grafts, impedance plethysmography and dopplerography were used. When lifting and mobilizing temporo- parietal flaps you must remember that the temporo- parietal fascia is separated from the deep fascia who covers the temporal muscle with layer of loose connective tissue, which is most pronounced above the ear, and thinning to the periphery. Power in the region is provided by superficial temporal vascular bundle that extends from the top of the parotid salivary gland for 1. 5 cm ahead of the tragus of the ear. In 72. 5 of cases veins settle back and deeper than the artery. As a result of our topographic anatomic researches we found that individual characteristics outside the structure of the surface of the temporal artery are connected with the form of the head. In our study main type met more often (54. 7 of cases ) than the loose one (45. 3 of cases ). We found a relationship between the type of branching superficial temporal artery and the shape of the head. Main type was mostly met in the case of dolichocephaly (67. 5 ), and the loose type in the case of brachycephaly (81. 2 ).
Artery diameter ranges from 1. 7 to 2. 1 mm and longevity of vascular pedicle ranges from 4. 1 to 4. 9 cm.We recommend taking a flap using the T-shaped access within the scalpto ear. Neurovascularbundle tissue is easily identified in the subcutaneous adipose. After that, the skin with the cellulose should be laminated by cutting the tissue in the hair follicle. In the peripheral areas of the fascia, flap dissection becomes more difficult due to its tight connection of fibrous ridges with the skin.
Considering the conducted topographic anatomic researches we should remember that the temporo - parietal flap can be used as a sophisticated flap with the release of fragments of the fascia on the branches of superficial temporal artery.
The mobilization of two- layer autograft made of two composed together sites of fascia, one surface of which can be closed with split skin graft beforehand is possible. The possibility of further development of alopecia in this area and the danger of damage to the superficial branch of the facial nerve should be attributed to the postoperative complications. There were 4 cases when patient had postoperative scar expansion due to the tension in the line of stitches.
Considering the data of topographoanatomic research and computer modeling branches of the superficial temporal artery, lifting and mobilization methods of angiosome preauricular, postauricular and temporoparietal fascial flaps are well optimized in our clinic. The result of these operations is satisfactory.
Key words: angiosome, superficial temporal artery, temporoparietal flap, retroauricular flap.
Рецензент - проф. Соколов В. М.
Стаття надшшла 10. 02. 2014 р.