CC BY
49
© Карлова Е. А., Яворовський О. П., *Шейман Б. С., Чайковський Ю. Б.
УДК 615. 916'1:546. 815:612. 017. 1:576. 3
Карлова Е. А., Яворовський О. П., *Шейман Б. С., Чайковський Ю. Б., Осадча О. I. ОСОБЛИВОСТ iМУНОЛОГHНОÍ РЕАКТИВНОСТ У ПРАЦiВНИКiВ
ЕКСПОНОВАНИХ СВИНЦЕМ
Нацюнальний медичний унiверситет iM. О. О. Богомольця (м. КиГв) *Нацюнальна дитяча спецiалiзована лiкарня «ОХМАТДИТ» МОЗ УкраГни (м. КиГв)
Дана робота виконувалась у рамках планово! на-уково-дослщно! роботи Нацiонального медичного уыверситету iM. О. О. Богомольця «Органи нерво-во!, iмунноI та сечостатево! систем в умовах експе-риментального пошкодження», № держ. реестраци 0112U001413.
Вступ. Вiдомо, що вплив факторiв мало! Ытен-сивностi, зокрема свинцю, спричинюе низьку рiз-номаытних ферментативних зсувiв. Свинець - про-топлазматична отрута широкого спектра дм, яка викликае переважно змiни в нервовм та серцево-судиннiй системах, порушення ферментативних реакцiй, якi беруть участь у синтезi гемоглобiну та втамшного обмiну, зниження iмунобiологiчно! реактивной органiзму[1,2,3,7]. Але свинець, перш за все, вщомий як «кров'яна» отрута, i тому вiн вщнесе-ний до класифкацп отрут, що дють на систему кровi [5,9].
Ц змiни виникають як на ^тинному рiвнi, де най-бiльш раным та загальним проявом е ушкодження лiзосомального апарату 1^тини з пщвищенням ак-тивностi кисло! фосфатази у сироватц кровi та го-могенатах тканин. Важливим негативним впливом ксенобютика на органiзм людини вважаеться зниження адаптацмно! та гомеостатично! ролi iмунно,|, системи [4,5,6,8,9]. Встановлена дозо-залежнють дi! токсиканту та iмунологiчних змш, вiд iмуносупре-сi! до iмуностимуляцi!.
Дослiдження iмунологiчного статусу працiвникiв, що зазнають експозицi! важкими металами, вста-новили певнi порушення iмунологiчного статусу у виглядi пригнiчення фагоцитарно! активной ней-трофiлiв, зниження активностi комплiменту, змiн ^тинно! i гуморально! ланок iмунiтету. Наведенi ознаки змiн iмунологiчного профiлю обумовлюють формування алергiчних та аугамунних захворювань [4,5,6,9].
Саме тому, рання дiагностики iмунологiчних змiн у разi дi! ксенобiотика е важливою для запобкання виникнення та подальшого прогресування усклад-нень, пов'язаних зi змЫою iмунологiчно! реактив-ностi органiзму у робп*ниюв, що професiйно контак-тують зi свинцем.
Мета роботи - встановлення особливостей iму-нологiчно! реактивност у пацiентiв експонованих свинцем в залежност вiд його рiвнiв в кровг
Об'ект i методи дослщження. Об'ектом бюме-дичних дослiджень були 203 працiвника кабельних мереж, вс чоловiки, вiком 38-47 р. З них 146 - елек-тромонтера кабельних мереж, зi стажем роботи у професп 8-9 рокiв склали основну групу, а 57 пра-щвниюв iнших професiй - контрольну групу.
Кл^чы обстеження працiвникiв у вщповщнос-тi до наказу МОЗ Укра!ни вiд 21 травня 2007 року № 246 здмснювали на базi ДПС МСЧ № 18 МОЗ Укра!ни, а додатковi поглиблен обстеження пра^в-никiв - на кл^чнм базi кафедри Гiгiени пращ та про-фесiйних захворювань Нацюнального медичного унiверситету iм. О. О. Богомольця.
В залежност вiд ктькост свинцю кровi пац^ енти були розподтеы на 3 групи. До 1-! групи ув^ йшли особи, що вщнесеы до небезпечних (загроз-ливих здоров'ю) рiвнiв свинцю кровi (2,12 ± 0,013 мкмоль/л); до друго! вiднесенi пацiенти з допусти-мим вмiстом свинцю кровi, однак в залежност вiд кл^чних проявiв астенiчного синдромокомплексу серед пацiентiв видтеы двi групи хворих: II група (з вираженою астено-вегетативною симптоматикою) - рiвень свинцю 1,92 ± 0,013 мкмоль/л; III група (з окремими симптомами астено-вегетативного синдрмокомплексу)- рiвень свинцю 1,72 ± 0,028 мкмоль/л.
УЫ обстежен пацiенти були особами чоловiчо! статтi. Середнiй вк пацiентiв 1-! групи (51 особа) склав 43,5 ± 1,3 роюв; 2-! (46 осiб) - 39,9 ± 1,8 рокiв; 3-! (49 оЫб) - 40,3 ± 1,4 роюв. У контрольну групу увмшли 57 практично здорових чоловiкiв, серед-нiй вiк яких склав 44,7 ± 1,5 роки. Пацiенти основно! та контрольно! групи були репрезентативними за вком та статтю, що дозволило в наступному !х порiвнювати.
Всiм пацiентам дослiджуваних груп були прове-денi iмунологiчнi обстеження:
• юльюсна оцiнка Т-та В-ланок iмунiтету проводили з використанням тест- систем для iму-ноферментного методу виробництва ООО МПЛ «Гранум-ООО» компани «Алкор-Бiо» за методикою виробника;
• пролiферативну активнють лiмфоцитiв (за до-помогою реакцiI бласттрансформацiI (РБТЛ) з ФГА фiрми Дифко, з лтолюахарщом (ЛПС) i монокультура без мюгену [8].
Для збору та обробки результа^в дослiджень була побудована база даних у формам Microsoft Excel 2007, яка включала роздти вщ демографiчних даних до результа^в монiторингу i кгмычного спо-стереження. З урахуванням вщсутност апрiорноI ш-формацiI про вид розподiлу значень показниюв, що вивчалися у вибiрках, для 1х обробки використову-вали критерп як параметрично! так i непараметрич-но! статистики за допомогою програмного забезпе-чення Statistica for Windows 6. 0 (Statsoft Inc., США). УЫ даы, розподт яких наближався до нормального, представлен як середне та стандартне вiдхилення (М ± SD), iншi данi - як М та 95 % довiрчий штервал (95 % Д1). Кореляцiйний аналiз проводили з розра-хунком парного коефiцiенту кореляцiI Прсона, з ви-значенням його достовiрностi та коефiцiентiв лЫм-ного рiвняння регресiI.
Результати дослiджень та Ух обговорення. Отриман результати дослiдження iмунноI функцiI обстежених пацiентiв наведенi у табл. 1.
Встановлено, що для па^ен^в I групи характеры особливост змЫ клiтинноI та гуморально! ланки iму-нiтету, якi проявлялися iмунним дефiцитом субпо-пуляцiй Т-лiмфоцитiв. У па^ен^в 1-! ктычно! групи зареестровано вiрогiдне зниження вмiсту у 1,36 разiв рiвнiв CD3+(40,23±0,36 %) по вщношенню до значень у практично здорових оЫб (55,07±1,45 %; p<0,05). Встановлено значне зниження вмiсту CD 4+ (22,67±0,27 %) та CD 8+ (17,54±0,18 %) по вщношенню до показниюв у здорових оЫб (55,07±1,45%; у 1,44 рази та у 1,27 разiв, вщповщно;р<0,05). Зазна-ченi вище змiни основних субпопуляцм лiмфоцитiв водночас супроводжувались зниженням рiвня О1РК до 1,29 у. о. При цьому показники ктькост CD16+ склали 12,46±0,22 %, що було вiрогiдно нижче значень у практично здорових оЫб (20,7±0,70 %; p<0,05).
Встановлено вiрогiдне зниження вмiсту CD 22+ (10,32±0,22 %) вiдносно значень у здорових оЫб (15,0±0,62 %; у 1,45 рази; р<0,05).
Таким чином, отриман змiни у пащен^в I групи вказують на виснаження iмунноI вiдповiдi з роз-витком iмунодефiциту у клiтиннiй (Сй3+, Ой 4+,Сй 8+, Сй16+) та гуморальнм (Сй 22+) ланки iмунiтету. Для па^енпв 2-1 клiнiчноI групи притаманн змiни основних субпопуляцiй лiмфоцитiв у виглядi зниження вмiсту Сй3+50,22±0,45 % вщносно до значень у практично здорових оЫб (55,07±1,45 %; у 1,1 рази; р<0,05). При цьому вiдслiдковуеться тенден-^я до деякого зниження у 1,08 разiв показникiв для Сй4+ (30,34±0,31%) вiдносно до значень у практично здорових оЫб. Вмiст Сй8+ склав 20,23±0,31%, що у 1,1 рази нижче таких у практично здорових оЫб (22,29±0,67%; р<0,05). 1РК становив 1,50 у. о., що дещо перевищувало значення у пацiентiв референтно! групи (1,47). Визначено вiрогiдне зниження у 1,12 рази кшькост Сй16+ (18,45±0,9 %) у периферичнм кровi пацiентiв 2-1 ктычно! групи по вiдношенню до таких у практично здорових оЫб (20,7±0,70%; р<0,05). У хворих дано! кгмычно! групи нами встановлено вiрогiдне зниження вмюту Сй22+ (12,67±0,27 %) вщносно значень у практично здорових оЫб (15,0±0,62%). Дослiджуванi показники у 1,18 рази були нижче (р<0,05).
У хворих 3-! групи спостерталася гiперфункцiя/ гiперактивнiсть iмунно! системи, що проявлялося пщвищенням у 1,26 разiв вмiсту Сй3+ (69,71±0,45%) вiдносно до значень у практично здорових оЫб (55,07±1,45 %; р<0,05). При цьому встановлено, що показники вмюту Сй4+ та Сй 8+ (42,22±0,27 % та 27,49±0,27 %, вiдповiдно) вiрогiдно перевищували у 1,28 та 1,23 рази значення практично здорових оЫб вщповщно (р<0,05). Основний iмунорегуля-торний коефМент (1РК) визначали в межах 1,53 у. о., що перевищувало такий у практично здорових оЫб (1,47 од.). Рiвень Сй16+ становив 19,40±0,18% та не перевищував значення у практично здорових осiб (19,40±0,18%). Встановлено значне пщвищен-ня у 1,95 разiв вмiсту Сй 22+ (29,24±0,31 %) вщнос-но такого у практично здорових оЫб (15,0±0,62 %; р<0,05).
Таким чином отриман змiни основних субпопу-ляцiй лiмфоцитiв в групi з допустимими значеннями свинцю кровi мали окремi особливостi. Для пацiентiв
таблиця 1
Показники вм1сту субпопуляц1й л1мфоцит1в у пац1ент1в (M±m)
Показники Одн. вимлру Iгрупа II група III група Практично здоровi особи
Небезпечш (загроз-ливi для життя) Допустимi (носiйство металу) Допустимi (носмство металу) Оптимальнi ^зю-логiчна норма)
CD3+ (Т^мфоцити) % 40,23±0,36* 50,22±0,45* 69,70±0,45* 55,07±1,45
CD4+ (Т-хелпери) % 22,67±0,27* 30,34±0,31 42,22±0,27* 32,78±1,78
CD8+ (Т-супресори) % 17,54±0,18* 20,23±0,31* 27,49±0,27* 22,29±0,67
1РК У. о. 1,29 1,50 1,53 1,47
CD16 + (NK-кiлери) % 12,46±0,22* 18,45±0,9* 19,40±0,18 20,7±0,70
CD 22+ (В-лiмфоцити) % 10,32±0,22* 12,67±0,27* 29,24±0,31* 15,0±0,62
Примггка: * - при р<0,05 в поршняннл з показниками у здорових осЮ; ** - при р<0,05 в пор1внянн1 з показниками обстежених хворих.
Таблиця 2
Показники функцюнально'Гактивностi лiмфоцитiв периферичноГ кровi пацieнтiв з мiкросатурнiзмом у реакцм бласттрансформацГГ (РБТл)
Показники Од. вим1ру Iгрупа II група III група Практично здоров! особи
Небезпечш (загрозлив1 для життя) Допустим! (носмство металу) Допустим! (носмство металу)
ФГА у. о. 0,66±0,03* 0,85±0,05 1,38±0,08 1,26±0,23
ЛПС у. о. 0,33±0,07* 1,07±0,09* 1,97±0,09 2,00±0,21
Примггка: *при р<0,05 в пор1внянн1 з показниками у здорових ос1б; ** при р<0,05 в пор1внянн1 з показниками обстежених хворих.
3-! групи ц змiни характеризувалися гiперфункцiею iмунно! системи, що проявлялася перевищенням як кттинно! ланки iмунiтету, а саме, Сй3+, Сй 4+, Сй 8+, так й гуморально! Сй 22+ланки iмунiтету, при незм^ нених рiвня Сй 16+. Натомiсть для па^енпв 2-! групи характерним було виснаження iмунно! вiдповiдi з розвитком iмунодефiциту у кJliтиннiй (зниження суб-популяцм Сй3+, Сй 4+, Сй 8+, Сй16+) та гуморальнiй Сй 22+ланки iмунiтету.
Отриманi результати можна пояснити рiзною на-правленiстю iмунно! вщповщ в залежностi вiд адап-тацмно-пристосувально! реакцi! органiзму в умовах тривало! дi! малих доз свинцю. Виявлен порушення кJliтинного та гуморального у груп з допустимим вмiстом свинцю дозволили виявити певн особли-вост у iмунно! вiдповiдi для па^енпв 3-! групи у ви-глядi гiперфункцi! iмунно! системи та виснаженням iмунно! вiдповiдi з розвитком iмунодефiциту у кл^ тиннiй та гуморальнм ланки для пацiентiв 2-! групи, максимальн прояви яко! були виявлен у пацiентiв 1-! групи.
Нами було проведено визначення показниюв функцюнально! активностi лiмфоцитiв у перифе-ричнм кровi в реакцi! бласттрансформацi! (РБТл; табл. 2).
При дослщжены функцюнально! активной лiм-фоцитiв в реакцм РБТл у пацiентiв 1-! ктычно! групи встановлено значне зниження у 1,90 рази функц^ онально! активност Т-лiмфоцитiв в реакцi! РБТл у присутност ФГА (0,66 ±0,03 у. од.) вщносно значень у практично здорових оЫб (1,26±0,23 у. од.; р<0,05). Встановлено зниження функцiонально! активной В-лiмфоцитiв у вiдповiдь на ЛПС в РБТл. Значення показнику склало 0,33±0,07 у. од., що у 6,06 разiв (р<0,05) нижче значень практично здорових оЫб (2,00±0,21 у. од.).
Аналiзуючи значення вивчаемих показниюв РБТл для пацiентiв з допустимими значеннями (носмство металу), встановленi певн особливостi для кожно!
з груп пащен^в. Так для пацiентiв 2-! групи встановлено зниження у 1,48 разiв функцюнально! активност Т^мфоци^в у вщ-повiдь на стимуля^ю ФГА до 0,85±0,05 у. од. вщносно значень у практично здорових оЫб (1,26±0,23 у. од.). Значення функцюнально! активност В-лiмфоцитiв у вщпо-вiдь на навантаження ЛПС характеризува-лося в 1,86 разiв вiрогiдним зниженням до 1,07±0,09 у. од. вщносно значень здорових оЫб (р<0,05).
У пацiентiв 3-! групи визначали пщ-вищення коефiцiенту функцюнально!
активност Т- i В-лiмфоцитiв у вщповщь на мiтогенну стимуляцiю. Встановлено, що показники РБТл для ФГА склали 1,38±0,08 у. од., що у 1,09 рази вище значень у практично здорових оЫб (1,26±0,23 у. од.), також визначено пщвищення функцюнально! активност В-лiмфоцитiв в РБТл в присутн ЛПС до 1,97±0,09, що у 1,01 рази перевищуе значення практично здорових оЫб 2,00±0,21 у. од.
Таким чином, вщповщь на мтогенну стимуляцiю у па^енпв 1-! групи характеризувалася iмуносупре-сiю як для Т-, так й для В^мфоци^в. Для 2-! групи па^ен^в характерно зниження ФГА для Т - лiмфо-ци^в, та вiрогiдного зниження ЛПС для В- лiмфоци-тiв. Для пащен^в 3-! групи характерно пiдвищення вмюту ФГА для Т-лiмфоцитiв при незмшному вмiстi ЛПС для В-лiмфоцитiв.
Висновки.
1. У пащен^в з мiкросатурнiзмом встановленi особливостi iмунологiчних проявiв в залежност вiд вмiсту свинцю кровг
2. Для пацiентiв 3-! групи характеры змЫи кJliтинного та гуморального iмунiтету, якi проявля-ються пперфунк^ею/пперактивнютью iмунно! системи.
3. Для пащен^в 2-! та 1-! групи характеры змЫи кJliтинного та гуморального iмунiтету з формуван-ням iмуносупресi!.
4. Виявленi iмунологiчнi особливостi в залеж-ностi вiд вмiсту свинцю кровi е пщфунтям для про-ведення диференцiйовано! iмунологiчно! корекцi! в залежност вiд стану iмунно! системи.
Перспективи подальших досл1джень. З метою ранньо! дiагностики порушень iмунiтету при експозицi! свинцем плануеться подальше вивчен-ня гуморально! ланки iмунiтету, у працiвникiв, що професiйно контактують зi свинцем. Отриманi данi можуть використовуватися для розробки iмунопро-фтактичних заходiв в залежностi вiд вмюту свинцю кровг
Л1тература
Ахметзянова 3. X. Роль свинца в формировании артериальной гипертензии (обзор литературы) / 3. X. Ахметзянова, А. Б. Бакиров // Медицина труда и промышленная экология. - 2006. - № 5. - С. 17- 21.
Бёккельман И. Нейротоксические эффекты многолетней экспозиции свинцом / И. Бёккельман, Э. Пфистер // Медицина труда и промышленная экология. - 2001. - № 5. - С. 22- 25.
Влияние хронической свинцовой интоксикации на организм человека (сообщение 1) / М. А. Новикова [и др.] // Сибирский медицинский журнал, Иркутск. - 2013. - Т. 117, № 2. - С. 13-16.
4. Дмитруха Н. М. Експериментальне до^дження впливу важких металiв (свинцю та кадмш) на неспецифiчну резистентнiсть оргашзму бiлих щурiв / Н. М. Дмитруха // Современные проблемы токсикологии. - 2004. - № 4. -С.27-31.
5. Дмитруха Н. М. Характеристика адаптацмних реакцм оргашзму у працюючих, експонованих важкими металами / Н. М. Дмитруха, Т. О. Бтько, Т. К. Короленко // Труды Крымск. гос. мед. университета им. С. И. Георгиевского. - 2007. - Т. 143,Ч. 1. - С. 41-44.
6. Дмитруха Н. М. 1мунотоксична дiя свинцю i кадмш як ппешчна проблема (до патогенезу, дiагностики та профУпактики штоксикацм важкими металами) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора бюл. наук : спец. 14. 02. 01 «Ппена» / Н. М. Дмитруха; ДУ «1н-т медицини прац АМН УкраУни». - К., 2010. - 32 с.
7. Зербино Д. Д. Свинець: ураження судинноУ системи (огляд) / Д. Д. Зербино, Т. М. Соломенчук // Укр. медичний часо-пис. - 2002. - № 2. - С. 79-83.
8. Лимфоциты: Методы : Пер. с англ. / Под. ред. Дж. Клауса. - М.: Мир,1990. - С. 310-326.
9. Порушення iмунного статусу оргашзму людини за дИ хiмiчних чинниюв та методи Ух визначення (методичш рекомендаций / [Трахтенберг I. М., Дмитруха Н. М., Моложава О. С., Миронюк Ю. М.]. - КиУв, 2008. - 45 с.
УДК 615. 916'1:546. 815:612. 017. 1:576. 3
ОCОБЛИВОCTi iМУНОЛОПЧНОT РЕАКTИВНОCTi У ПРАЩВНИМВ ЕКСПОНОВАНИХ СВИНЦЕМ
Карлова О. О., Яворовський О. П., Шейман Б. С., Чайковський Ю. Б., Осадча О. i.
Резюме. Важливим аспектом сучасноУ профпатологii виступае вплив важких металiв на iMyHHy систему. Зокрема, свинець, як протоплазматична отрута, впливае не ттьки на систему кров^ нервову, юсткову системи, але здатен викликати розлади з боку iмунноУ системи. Мета роботи - встановлення особливостей iмунологiчноУ реактивност у пацiентiв в залежностi вщ вмiсту свинцю кровi.
Обстежено 203 патента, що проходили обстеження на базi ДПСМСЧ №18 МОЗ УкраУни у м. Киев^ якi мали безпосереднм професiйний контакт зi свинцем. В залежност вiд кiлькостi свинцю кровi пацiенти були розподiленi на 2 групи. До 1-У групи увмшли особи, що вщнесеы до небезпечних (загрозливих здоров'ю) рiв-ыв свинцю кровi (2,12 ± 0,013 мкмоль/л); до другоУ вiднесенi пащенти з допустимим вмiстом свинцю кровг Однак в залежностi вiд кл^чних проявiв астенiчного синдромокомплексу серед па^ен^в видiленi двi групи хворих II група (з вираженою астено-вегетативною симптоматикою) - рiвень свинцю 1,92 ± 0,013 мкмоль/л; III група (з окремими симптомами астено-вегетативного синдрмокомплексу)- рiвень свинцю 1,72 ± 0,028 мкмоль/л.
У пащен^в встановленi особливостi iмунологiчних проявiв в залежностi вiд вмюту свинцю кровi. Отриманi змiни взаемопов'язан з вмiстом свинцю кровi.
Ключовi слова: iмунограма,свинець, лiмфоцити.
УДК 615. 916 '1 : 546. 815:612. 017. 1:576. 3
ОСОБЕННОСТИ ИММУНОЛОГИЧЕСКОЙ РЕАКТИВНОСТИ У РАБОЧИХ ЭКСПОНИРОВАННЫХ СВИНЦОм
Карлова Е. А., Яворовский А. П., Шейман Б. С., Чайковский Ю. Б., Осадчая О. И.
Резюме. Важным аспектом современной профпатологии выступает влияние тяжелых металлов на иммунную систему. В частности, свинец, как протоплазматический яд, влияет не только на систему крови, нервную, костную системы, но и способен вызвать изменения со стороны иммунной системы. Цель работы - установление особенностей иммунологической реактивности у пациентов в зависимости от содержания свинца крови.
Обследовано 203 пациента, проходивших обследование на базе ДПСМСЧ № 18 МОЗ Украины в г. Киеве. В зависимости от количества свинца крови пациенты были разделены на 3 группы. 1-ю группу составили пациенты, отнесенные к опасным (угрожающих здоровью) уровням свинца крови (2,12±0,013 мкмоль/л) ; ко 2-ой пациенты с допустимым содержанием свинца крови уровень свинца 1,92±0,013 мкмоль/л; 3-я группа - уровень свинца 1,72±0,028 мкмоль/л. Обследованые пациенты были лицами мужского пола. Средний возраст пациентов 1- ой группы (51 человек ) составил 43,5±1,3 лет, 2-ой (46 человек) - 39,9±1,8 лет, 3- ей ( 49 человек ) - 40,3±1,4 лет. Контрольную группу составили 57 практически здоровых лиц (мужчины ), средний возраст 44,7±1,5 года.
У пациентов экспонированных свинцом выявлены особенности иммунологических проявлений. Полученные изменения взаимосвязаны с содержанием свинца крови.
Ключевые слова: иммунограмма, свинец, лимфоциты.
UDC 615. 916 '1 : 546. 815:612. 017. 1:576. 3
The Features of Immunological Reactivity in Workers Exposed by Lead
Karlova O. O., Yavorovskiy O. P., Sheyman B. S., Tchaikovsky J. B.,
Osadcha O. I.
Abstract. The influence of heavy metals on the immune system is an important aspect of modern occupational diseases. In particular, lead as protoplasma poison influences not only on a blood system, nervous and skeletal systems, but is able to cause disorders of the immune system. Therefore the question of resolving the status of the immune response is an important factor in the formation of the subsequent preventive and therapeutic measures.
Objective. Set the features of immunological reactivity in patients depending on the lead content of blood.
Materials and methods. The study involved 203 patients who were examined at the base of SES MSP number 18 MOH of Ukraine in Kiev, which had a direct professional contact with lead.
Patients were divided into 3 groups depending on the amount of lead levels. To the 1st group includes persons with hazardous ( dangerous to health) blood lead levels (2,12 ± 0,013 mcmol / l), to the second group included patients with acceptable lead content of blood. However, was identified two groups of patients according to clinical manifestations of the patients: second group - the level of lead 1,92 ± 0,013 mcmol / l, the third group - the level of lead 1,72 ± 0,028 mcmol / l. Studied patients were male. The average age of the patients of the 1st group ( 51 persons ) was 43,5 ± 1,3 years; 2nd ( 46 people ) - 39,9 ± 1,8 years, 3rd ( 49 people ) - 40,3 ± 1. 4 years. The control group included 57 healthy patients (males), average age was 44,7 ± 1,5 years. Immunological examination was performed by the standard method.
Results: the immunological changes in patients of the first group indicate on exhaustion of the immune response in the development of immune cell CD3 +, CD 4 +, CD 8 +, CD16 + and CD 22 + humoral immunity.
For the second group of patients is characterized by exhaustion of the immune response in the development of immune cell (reduced subpopulations of CD3 +, CD 4 +, CD 8 +, CD16 +) and CD 22 + humoral immunity.
For the third group of patients characterized overactivity of the immune system, manifested as excess cellular immunity, namely, CD3 +, CD 4 +, CD 8 + and CD 22 + humoral immunity at the level of unmodified CD 16 +.
Conclusions. In patients with microsaturnism were set the features of immunological manifestations depending on the lead content of blood. These changes are linked with the lead content of blood.
Key words: immunogram, lead, and lymphocytes.
Рецензент - проф. Скрипник I. М.
Стаття надшшла 27. 03. 2014 р.
