CC BY
111
© О. О. Карлова, Б. С. Шейман*, О. П. Яворовсьюй , Ю. Б. Чайковський
УДК 615. 9:546. 815:57. 017. 4
О. О. Карлова, Б. С. Шейман*, О. П. Яворовсьюй, Ю. Б. Чайковський ОСОБЛИВОСТ 3MiH ПОКАЗНИМВ НЕСПЕЦИФННО'1" PEЗИCTEHTHОCTi У
ПAЦiCHTiВ З MiKP0CATyPHi3M0M
Hацiональний медичний унiверситет iM. О. О. Богомольця (м. КиГв) *Нацюнальна дитяча спецiалiзована лiкарня хОХМА^И^» МОЗ УкраГни (м. КиГв)
Дана робота виконувалась у рамках планово! на-уково-дослщно! роботи Нацiонального медичного уыверситету iм. О. О. Богомольця «Органи нерво-во!, iмунноI та сечостатево! систем в умовах експе-риментального пошкодження», № держ. реестраци 011211001413.
Вступ. Широке застосування у виробничому виробницга важких металiв, зокрема, свинцю зу-мовлюе активному створенню дiагностичних кон-цепцiй дiагностики на етап формування патологи. Дослiдження останнiх роюв важливу увагу прид^ ляють вивченню питання неспецифiчно! резистент-ностi оргаызму у разi дм на оргаызм iнфекцiйного та неiнфекцiйного агенту, важливою ланкою якого е фагоцитоз [3-6]. Провщним ланцюгом фагоцитозу е нейтрофти та макрофагi, якi володiють антигенпре-зентуючою та ефекторною функцiею iмунно! вщпо-вiдi [1,2].
Таким чином, функцюнальний стан нейтроф^ лiв та моноци^в, та його змiни пщ впливом важких металiв, зокрема, свинцю в умовах експозицп ма-лими дозами ксенобютика, вiдiграе важливу роль у збереженн гомеостазу та формуванн патологи [8,9,15,16,17]. Найбiльш iнформативними для оцш-ки фагоцитарно! активностi у практично! дiяльностi е вивчення фагоцитарного Ыдексу (Ф1), фагоцитарного показнику (ФП), та стану фагоцитарно! активности за допомогою дослiдження активност спонтанного та iндукованого НСТ- тес^в нейтрофiлiв та моноцитiв.
Вщомо, що активнiсть спонтанного НСТ- тесту гранулоци^в та моноцитiв в^зеркалюе стан 1-го етапу фагоцитозу - захоплення екзо- та ендоток-сиыв з великими розмiрами часток (бiльше 200 нм) або великою молекулярною масою (бiльше 17 тис. Дт). 1ндукований НСТ-тест гранулоцитiв, у свою чергу, вiдображае 2-й етап фагоцитозу - здатнють до перетравлення захопленого токсину. При цьому, шдукований НСТ-тест моноци^в свiдчить про актив-нiсть презентуючих функцiй [1,2,3,7].
Викладене вище свщчить про актуальнiсть вивчення Ытегральних показникiв фагоцитозу, що е важливим у розумiннi питання виникнення iму-нопатологп при мiкросатурнiзмi. Слiд зауважити, що до тепер в медичнм лiтературi ми не знайшли
шформацп про досл1дження особливост1 зм1н фагоцитарно! активност1 у пац1ент1в з м1кросатурн1змом.
Мета досл1дження - вивчити функцюнальний стан фагоцитарно! активност1 неспециф1чно! ланки 1мун1тету в залежност1 вщ ступеня експозиц1! свин-цем при м1кросатурн1зм1.
Об'ект i методи дослщження. П1д нагл ядом знаходились 203 пац1ента, що проходили обстежен-ня на баз1 ДПСМСЧ №18 МОЗ Укра!ни у м. Киев1.
В залежност1 в1д ступеню експозиц1! свинцем пац1енти були розпод1лен1 на 3 групи. До 1-! групи ув1йшли особи з встановленим максимальним р1в-нем свинцю в кров1 (2,12 ± 0,013 мкмоль/л); до 2-! групи - з середым р1внем свинцю (1,92 ± 0,013 мкмоль/л); до 3-! групи - з м1н1мальним р1внем свинцю (1,72 ± 0,028 мкмоль/л). Ус1 обстежен1 пац1енти були особами чолов1чо! статт1. Середнм в1к пац1ен-т1в 1-! групи (51 особа) склав 43,5 ± 1,3 рок1в; 2-! (46 ос1б) - 39,9 ± 1,8 роюв; 3-! (49 ос1б) - 40,3 ± 1,4 рок1в. У контрольну групу увмшли 57 практично здорових ос1б (чолов1ки), середн1й в1к яких склав 44,7 ± 1,5 роки. Пац1енти основно! та контрольно! групи були репрезентативними за вком та статтю, що дозволило в наступному !х пор1внювати.
Нами було проведено вивчення особливостей формування реакцм неспециф1чно! резистентност1 у пац1ент1в з м1кросатурн1змом з визначенням функ-цюнально! активност1 нейтроф1льних гранулоцит1в та моноцит1в в тест1 в1дновлення н1тросинього те-тразолю (НСТ-тест) в двох модиф1кац1ях: спонтан-ний та 1ндукований л1пополюахаридом бактер1аль-но! кл1тини, фагоцитарного Ыдексу, фагоцитарного показника, загально! фагоцитарно! активност1 м1-елопероксидази та в1дсоток нейтрофтьних грану-лоцит1в з апоптичними зм1нами за стандартними методиками.
Для збору та результат1в досл1джень була побу-дована база даних у формат! Microsoft Excel 2007. З урахуванням вщсутност апрюрно! 1нформац1! про вид розподту значень показник1в, що вивчалися у виб1рках, вважали доц1льним використовувати для !х обробки критер1! як параметрично! так i непара-метрично! статистики. Було використано програм-не забезпечення Statistica for Windows 6. 0 (Statsoft Inc., США). УЫ даы, розподт яких наближався до
Таблиця 1
Показники функцюнальноТактивностi фагоцитуючих кл^ин в НСТ-тест
Дослщжуват показники i група ii група iii група Практично здоров! особи
Спонтанний НСТ-тест гранулоцит1в ( %) 17,5 ± 0,7* 12,67 ± 0,2* 16,31 ± 0,6* 9,22 ± 0,78
Ыдукований НСТ-тест гранулоцит1в ( %) 5,43 ± 0,27* 9,93 ± 0,16* 12,34 ± 0,34* 10,22 ± 0,34
Спонтанний НСТ-тест моноцит1в ( %) 5,68 ± 0,32* 11,03 ± 0,16 15 ± 0,53* 10,22 ± 0,74
!ндукований НСТ-тест моноцит1в( %) 3,04 ± 0,25* 7,07 ± 0,19* 11,07 ± 0,16 12,45 ± 0,73
Активн1сть м1елопе-роксидази (у. о.) 1,34 ± 0,04* 1,54 ± 0,06* 1,97 ± 0,04 2,04 ± 0,09
Кшьюсть кл1тин з апоп-тичними зм1нами ( %) 19,56 ± 0,22* 12,67 ± 0,19* 8,80 ± 0,12* 2,03 ± 0,05
Прим1тка: * - вiдмiнностi мiж зазначеним параметром у групах та групою практично здорових oci6 е достовiрними.
нормального, представлен як середне та стандарт-не вщхилення (М ± SD), iншi данi - як М та 95 % дови рчий штервал (95 % Д1).
Кореляцiйний аналiз проводили з розрахунком парного коефМенту кореляцií Пiрсона, з визначен-ням його достовiрностi та коефiцiентiв лшмного рiв-няння регресií
Рис. 1. Параметри спонтанного та шдукованого НСТ-тесту гранулоци^в у пащен^в з мiкросатурнiзмом 1-3 груп.
О 5 10
В 1ндукований НСТ-тест моноцитт(%) I Спонтанний НСТ-тест моноцитт (%) Рис. 2. Параметри спонтанного та шдукованого НСТ-тесту моноци^в у пащен^в з мiкросатурнiзмом 1-3 груп.
Результати дослщжень та Тх обговорення. Результати досли джень спонтанного та шдукованого НСТ - тесту гранулоцилв та моно-цитiв при мiкросатурнiзмi - наведе-нi у табл. 1.
Встановлено, що у па^ен^в I групи спостерiгалися максимально низки значення спонтанного НСТ-тесту моноци^в, як становили 5,68 ± 0,32 %, та вiрогiдно в^^зня-лися вiд такого в II, III групи та практично здорових оаб (11,03 ± 0,16 %, 15 ± 0,53 %, 10,22 ± 0,74 %, вщпо-вiдно; p < 0,05). Ыдук^я моноцитiв приводила до супресií презента-тивноí активностi моноцитарного пула кл^ин (3,04 ± 0,25 %, що у 4,09 разiв нижче показниюв практично здорових осiб; p < 0,05), що, у свою чергу, вказувало на вщсутнють
(значне зниження) резервiв, виснаження активностi ефекторноí кл^ини.
Поряд з цим, у па^ен^в I групи встановлено мак-симальне пщвищення спонтанного НСТ-тесту грану-лоцилв у порiвняннi з таким в па^ен^в II, III групи та практично здорових оаб (17,5 ± 0,7 %, 12,67 ± 0,2 %,
16,31 ± 0,6 % та 9,22 ± 0,78 %, вiдповiдно), що опосередковано вказуе на значне на-вантаження цих клiтин високомолекулярни-ми токсинами та гiперактивнiсть 1-го етапу фагоцитозу. Напроти, Ыдук^я гранулоци^в приводила до зниження показника, що свщ-чило про неспроможнiсть гранулоци^в до завершення 2-го етапу фагоцитозу - пере-травлення токсину.
Слщ зазначити, що аналогiчнi порушен-ня функцюнально!' активностi фагоцитарних клiтин рiзного ступеня виразностi спостери галися в уах 3-х групах пацiентiв (рис. 1, 2).
Таким чином, отриман дан вказують, що при мiкросатурнiзмi у пацiентiв вщбува-еться наступш змiни неспецифiчноí ланки патогенезу:
• спонтанний НСТ-тест нейтрофтьних гра-нулоци^в для всiх груп хворих е достовiр-но пiдвищеним, у порiвняннi з референтною нормою;
• iндукцiя гранулоцилв призводить у всiх хворих до зниження показнику НСТ-тесту (p < 0,05);
• активнють мiелопероксидази знижена у вах групах обстежених хворих;
• встановлено накопичення кл^ин з апоп-тичними змiнами у вах групах пацiентiв, з максимальним вмютом у пацiентiв I
Рис. 3. Кореляцшна залежнiсть (p < 0,05) мiж концентращею свинцю в KpoBi та piBHeM спонтанного та шдукованого НСТ-теслв моноцитiв.
Рис. 4. Kорeляцiйна залeжнicть мiж концентращею свинцю в KpoBi та рiвнeм спонтанного (p > 0,05) та шдукованого (p < 0,05) HCТ-тecтiв гранулоци^в.
1,6 1,8 2,0 Концентрашя свинцю в KpoBi
Рис. 5. Кореляцшна залежшсть г/нж концентращею свинцю в кpoвi та piвнeм мieлoпepoкcидази (p < 0,05).
групи, та м^мальним BMicTOM у пацieнтiв III групи.
Для встановлення зв'язку мiж piBHeM свинцю в KpoBi та змшами, що зареестрова-нi у показниках спонтанного та Шдукованого НСТ-тесту, та piвнeм мiелoпepoксидази, проведено аналiз кopeляцiйнoí залeжнoстi Mix ними (рис. 3-5).
Встановлена дoстoвipна кopeляцiйна за-лeжнiсть мiж кoнцeнтpацiею свинцю, спон-танним та iндукoваним НСТ-тестом моно-цитiв (r = -0,69 та r = -0,80, вiдпoвiднo) - чим вище кoнцeнтpацiя свинцю, тим менше функцioнальна активнiсть 1-го етапу фагоцитозу та презентуючо! функцп мoнoцитiв.
Встановлена кopeляцiйна залeжнiсть мiж кoнцeнтpацiею свинцю, спонтанним (p > 0,05) та шдукованим (p < 0,05) НСТ-тестом гранулоци^в (r = ± 0,12 та r = -0,70, вiдпoвiднo) - чим вище концентращя свинцю, тим бтьше функцioнальна активнiсть 1-го етапу фагоцитозу та, тим менше функ-цюнальна активнiсть 2-го етапу фагоцитозу гранулоци^в (рис. 4).
Встановлена кореляцмна залeжнiсть мiж кoнцeнтpацiею свинцю, та piвнeм мiелoпe-роксидази (r = -0,73) - чим вище концентра-фя свинцю, тим piвeнь мiелoпepoксидази (рис. 5).
Таким чином, oтpиманi данi вказують, що при мiкpoсатуpнiзмi у пащен^в вiдбуваеться наступнi змiни нeспeцифiчнoí ланки патогенезу по даним НСТ - тесту моноци^в спонтанного та шдукованого:
• у пащен^в I групи пащен^в зниження НСТ - тесту спонтанного та шдукованого моноци^в.
• для пащен^в II групи встановлено тен-денщя до перевищення НСТ - тесту спонтанного та вipoгiднoгo зниження НСТ -тесту шдукованого моноци^в.
• для пащен^в III групи встановлено в^ poгiднe перевищення НСТ - тесту спонтанного та тенденщя до зниження НСТ -тесту шдукованого моноци^в.
Для кшькгсноТ оцшки нeспeцифiчнoí ланки патогенезу при мiкpoсатуpнiзмi нами проведено визначення фагоцитарного шдексу (ФI), фагоцитарного показнику (ФП), загаль-но! фагоцитарно! активной (ЗФА) нами проведено вивчення особливост стану по-казникiв фагоцитозу (табл. 2).
Встановлено, що у пащен^в I групи вщ-буваеться вipoгiднe зниження дослщжува-них пoказникiв, а саме фагоцитарний шдекс (ФI) мав максимально низки значення та склав 4,01 ± 0,14 у. од. (p < 0,05). Фагоцитарний показник мав вipoгiднo низькi значення показнику 72,15 ± 1,63 % пopiвнянo з гру-пою практично здорових оаб (p < 0,05), що супроводжувалось вipoгiдним зниженням
Таблиця 2 змшами з боку спонтан-Особливост 3MÍH розрахункових MeTOAiB фагоцитарноГ ного та iндукованого НСТ
активност при мiкросатурнiзмi - тестУ Для Фанул°ци"пв та
моноцитiв.
2. Формування порушен-ня неспецифiчноI ланки фагоцитозу при мiкросатурнiзмi пiдтверджуe пряма
кореляцмна залежнiсть мiж вмiстом свинцю та спон-тантанним НСТ - тестом, що вказуе на функцiональну активнють 1-го етапу фагоцитозу та зворотна кореляцмна залежнiсть мiж вмютом свин-
Дослщжувальш показники Од. вим1ру i група ii група iii група Практично здоров! особи
Фагоцитарний Ыдекс од. 4,01 ± 0,14* 6,28±0,60 7,20±0,63 7,21 ±0,50
Фагоцитарний показник % 72,15 ± 1,63* 79,90±1,75 80,80 ± 3,57 80,51 ± 2,49
Загальна фагоцитарна активнють у. од. 90,34 ± 2,20* 98,36 ± 4,55 107,71 ± 9,55 107,00 ± 4,21
Примiткa: * - в1дм1нност1 м1ж зазначеним параметром у групах та групою практично здорових ос1б е достов1рними.
загально! фагоцитарно! активной 90,34 ± 2,20 у. од. (Р < 0,05).
Для пащен^в II групи характерна тенденцiя до зниження Ф1 до 6,28 ± 0,60 од. у 1,14 разiв та вщ-сутнiсть змiн ФП 79,90 ± 1,75 % та тенден^я до зниження загально! фагоцитарно! активной у 1,08 разiв вщносно показникiв практично здорових осiб 107,00 ± 4,21 у. од.
Для па^ен^в III групи характерна вщсутнють змiн з боку показникiв фагоцитозу, вщповщно ФI 7,20 ± 0,63 од, ФП 80,80 ± 3,57 %, ЗФА 107,71 ± 9,55 у. од.
Висновки.
1. У пащен^в з ммкросатурызмом виявленi лабораторнi змiни у юльюсних та якiсних характеристиках фагоцитозу в залежност вiд рiвня концентрацп свiнцю кровi, що пщтверджуеться
цю та рiвнем iндукованого НСТ- тесту на порушення функцiонально! активной 2-го етапу фагоцитозу гранулоцитiв.
3. Встановлено, чим вище концентрацiя свинцю, тим менше функцiональна активнють 1-го етапу фагоцитозу та презентуючо! функцп моноцитiв, що пщтверджуеться кореляцмною залежнiстю мiж концентрацiею свинцю, спонтанним та шдукованим НСТ - тестом моноци^в.
Перспективи подальшихдосл!джень. З метою ранньо! дiагностики хронiчно! iнтоксикацi! свинцем на етапi мiкросатурнiзму плануеться подальше ви-вчення особливостей змш про- та протизапальних цитокиыв. Отриманi данi можуть використовуватися для розробки профтактичних та лiкувальних заходiв в залежностi вiд ступеню експозицп свинцем при мiкросатурнiзмi.
Л!тература
1. Афонина Г. Б. Липиды, свободные радикалы, иммунный ответ [Текст] / Г. Б. Афонина, Л. А. Куюн. - К.: НМУ, 2000. -285 с.
2. Бережная Н. М. Нейтрофилы и иммунологический гомеостаз [Текст] / Н. М. Бережная. - Киев : Наук. Думка, 1988. -192 с.
3. Бтецька Е. М. Ппешчш аспекти важких метал1в у навколишньому середовищ1 [Текст] / Е. М. Бтецька // Буковинський медичний вюник. -1999. -Т. 3, №2. -С. 207. -211.
4. Тяжелые металлы в окружающей среде и их влияние на организм [Текст] / Р. С. Гильденскиольд, Ю. В. Новиков, Р. С. Хамидули // Гигиена и санитария. -1992. -№5-6. - С. 6-9.
5. Дм1труха Н. М. Експериментальне доошдження впливу ацетату свинцю, препарату альпнат кальц1ю та кверцетин на 1мунолопчну реактивнють оргашзму бтих щур1в [Текст] / Н. М. Дм1труха, О. I. Голуб // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2005. - № 2. - С. 74-79.
6. Забродский П. Ф. Механизмы токсического действия металлов и их влияние на иммунную систему [Текст] / П. Ф. За-бродский // Токсикологический вестник. - 1998. - № 6. - С. 9-15.
7. Клиническая иммунология и аллергология [Текст] / Под ред. А. В. Караулова. - М.: Мед. информ. Агенство, 2002. -651с.
8. Кундиев Ю. И. Эколого-гигиенические аспекты проблемы тяжелых металлов как техногенных загрязнителей [Текст] / Ю. И. Кундиев, И. М. Трахтенберг // Гигиена труда. - 1991. -№ 27. -С. 3-8.
9. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на иммунный статус населения [Текст] / Н. М. Паранько, Э. Н. Белиц-кая, Н. Г. Карнаух, Н. И. Рублевская. - Днепропетровск : «Полиграфист», 2002. -141 с.
10. Потапнев М. П. Апоптоз клеток иммунной системы и его регуляция цитокинами [Текст] / М. П. Потапнев // Иммунология. - 2002. - № 4. - С. 237-242.
11. Введение в иммунологию [Текст] / Р. И. Сепиашвили. - Цхалтубо-Кутаиси, 1987. -230 с.
12. Сердюк А. М. Навколишне середовище i здоров'я населення Укра'ши [Текст] / А. М. Сердюк // Довктля та здоров'я. -1998. -№ 4 (7). - С. 2-6.
13. Стежка В. А. Сравнительное исследование токсического влияния кадмия на нейтрофилы и лимфоциты периферической крови крыс в опытах in vivo и in vitro [Текст] / В. А. Стежка, Н. Н. Дмитруха, Е. Г. Лампека // Гигиена труда. - 2001. -Вып. 32. - С. 245-255.
14. Стежка В. А. Сравнительная оценка иммунотоксического действия свинца на нейтрофильные лейкоциты и лимфоциты периферической крови крыс в опытах in vivo и in vitro [Текст] / В. А. Стежка, Н. Н. Дмитруха, Т. Н. Покровская [и др.] // Проблеми медицини пращ. - 1998. - С. 149-159.
15. Трахтенберг И. М. Тяжелые металлы как химические загрязнители производственной и окружающей среды [Текст] / И. М. Трахтенберг // Довюлля та здоров'я. -1997. - № 2. - С. 48-51.
16. Профилактическое применение пектина при хроническом воздействии свинца на производстве [Текст] / И. М. Трахтенберг, В. П. Луковенко, Т. К. Короленко [и др.] // Лкарська справа. -1995. -№1-2. - С. 142-135.
17. Хаитов Р. М. Экологическая иммунология [Текст] / Р. М. Хаитов, Б. В. Пинегин, Х. И. Истамов. - М.: Изд-во ВНИРО, 1995. - 219 с.
УДК 615. 9:546. 815:57. 017. 4
ОСОБЛИВОСТ 3MiH ПОКАЗНИЮВ HEСПEЦИФiЧHОT РЕЗИСТЕНТНОСТ У ПАЩеН^В З MiKPOCATYPHi3MOM
Карлова О. О., Шейман Б. С., ЯворовськшО. П., Чайковський Ю. Б.
Резюме. Дослщження останн1х роюв важливу увагу прид1ляють вивченню питання неспециф1чно! резис-тентност1 орган1зму у раз1 дИ на орган1зм шфекцмного та не1нфекц1йного агенту,зокрема, свинцю, важливою ланкою якого е фагоцитоз.
Мета доотдження - вивчити функц1ональний стан фагоцитарно! активност1 неспециф1чно! ланки 1мун1те-ту в залежност1 в1д ступеня експозицп свинцем при м1кросатурн1зм1. Було проведено вивчення особливос-тей формування реакцм неспециф1чно! в1дпов1д1 шляхом визначення функцюнально! активност1 нейтрофть-них гранулоцит1в та моноцит1в в тест1 вщновлення н1тросинього тетразол1ю (НСТ-тест) в двох модифкац1ях: спонтанний та 1ндукований лтополюахаридом бактер1ально! кл1тини, фагоцитарного 1ндексу, фагоцитарного показника, загально! фагоцитарно! активност1 м1елопероксидази та в1дсоток нейтроф1льних гранулоцит1в з апоптичними зм1нами.
В статт викладен1 зм1ни неспециф1чно! в1дпов1д1 оргаызму за допомогою визначення спонтанного та н дукованого НСТ - тесту для нейтрофтьних гранулоцит1в та моноцит1в, зм1ни активност1 м1елопероксидази та особливост1 накопичення кл1тин з апоптичними властивостями.
У пац1ент1в з м1кросатурн1змом виявлен лабораторн1 зм1ни у к1льк1сних та яюсних характеристиках фагоцитозу в залежност1 в1д р1вня концентрац1! св1нцю кров1, що п1дтверджуеться зм1нами з боку спонтанного та шдукованого НСТ - тесту для гранулоцит1в та моноцит1в та встановленими м1ж показниками кореляцмними взаемозв'язками.
Ключовi слова: м1кросатурн1зм, фагоцитоз, 1ндекси.
УДК 615. 9:546. 815:57. 017. 4
СОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ ПОКАЗАТЕЛЕЙ НЕСПЕЦИФИЧЕСКОЙ РЕЗИСТЕНТЕОСТИ ПРИ МИКРОСАТУРНИЗМЕ
Карлова Е. А., Шейман Б. С., Яворовский А. П., Чайковский Ю. Б.
Резюме. Исследования последних лет важное внимание уделяют изучению вопроса неспецифической резистентности организма при воздействии на организм инфекционного и неинфекционного агента, в частности, свинца, важным звеном которого является фагоцитоз.
Цель исследования - изучение функционального состояния фагоцитарной активности неспецифического звена иммунитета в зависимости от степени экспозиции свинцом при микросатурнизми. Было проведено изучение особенностей формирования реакций неспецифической ответы путем определения функциональной активности нейтрофилов и моноцитов в тесте восстановления нитросинего тетразолия (НСТ -тест) в двух модификациях: спонтанный и индуцированный липополисахаридом бактериальной клетки, фагоцитарного индекса, фагоцитарного показателя, общей фагоцитарной активности миелопероксидазы и процент нейтрофильных гранулоцитов с апоптические изменениями.
В статье изложены изменения неспецифической ответа организма посредством определения спонтанного и индуцированного НСТ- теста для нейтрофилов и моноцитов, изменения активности миелопероксидазы и особенности накопления клеток с апоптическими свойствами.
У пациентов с микросатурнизмом обнаружены лабораторные изменения в количественных и качественных характеристиках фагоцитоза в зависимости от уровня концентрации свинцом крови, что подтверждается изменениями со стороны спонтанного и индуцированного НСТ - теста для гранулоцитов и моноцитов и предустановленными между показателями корреляционными взаимосвязями.
Ключевые слова: микросатурнизм, фагоцитоз, индексы.
UDC 615. 9:546. 815:57. 017. 4
Features of Changes of Indexes of Nonspecific Resistance in Patients with Microsaturnism
Karlova Ye. A., Sheyman B. S., Yavorovsky O. P., ^aikovsky Yu. B.
Abstract. Introduction. Recent studies focusing on the study of important issues nonspecific resistance of the body in the event of an organism to infectious and non-infectious agent, particularly lead, this is an important element of phagocytosis.
The activity of spontaneous NBT test of granulocytes and monocytes reflects the state of the 1st stage of phagocytosis - Capture exo-and endotoxins with large particle sizes (over 200 nm) or high molecular weight (more than 17 thousand DT). Induced NBT test of granulocytes reflects the 2nd stage of phagocytosis - the ability to digest the captured toxin. Induced NBT-test monocytes indicates the activity of presenting functions.
objective: to study the functional state of the phagocytic activity of non-specific immunity, depending on the degree of exposure of lead in microsaturnism.
Materials and methods. The study included patients with different levels of lead in blood, which were divided into 3 groups depending on the concentration of the xenobiotic. Studied the features of formation of nonspecific response's reactions by determining the functional activity of neutrophils and monocytes in recovery nitroblue tet-razolium test (NBT-test) in two versions: the spontaneous and lipopolysaccharide-induced bacterial cells phagocytic index phagocytic index, total phagocytic activity of myeloperoxidase and neutrophil percentage granulocytes with apoptotic changes.
Results. In article presents the changes of nonspecific response by determining spontaneous and stimulated NBT test for neutrophils and monocytes, changes in the activity of myeloperoxidase and features of the accumulation of cells with apoptotic properties.
conclusions. In patients with microsaturnism was detected the laboratory changes in the quantitative and qualitative characteristics of phagocytosis depending on the concentration levels of lead, as evidenced by changes in spontaneous and induced NBT - test for granulocytes and monocytes and the correlation relationships established between parameters. establishing relationships between indicators correlated.
It was established that than is higher the concentration of lead is so is less functional activity of the 1st stage of phagocytosis and presenting functions of monocytes. It is evidence by correlation between the concentration of lead, spontaneous and induced NBT-test monocytes.
For the purpose of early diagnostics of chronic intoxication by lead at a stage of a microsaturnism the subsequent studying of features of changes of pro-inflammatory and antiinflammatory cytokines is planned. The obtained data can be used for development of preventive and medical actions depending on exposition degree by lead at a microsaturnism.
Key words: microsaturnism, phagocytosis, indexes.
Рецензент - проф. Скрипник I. М.
Стаття надшшла 20. 01. 2014 р.
