Особенности лечения хронических гастритов, ассоциированных с герпесвирусами, у детей Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

®

ребёнка

КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics

УДК 616.33-002-036.1:616.523:616.98-08-053.2 АБАТУРОВ O.e.1, ЛЕОНЕНКО Н.Й.2

1Державний заклад «Анпропетровська медична академя Мнстерства охорони здоров'я Укра!ни» 2Аержавна установа «1нститутгастроентерологИ НАМН Укра'/ни», м. Ан'пропетровськ

ОСОБЛИВОСП AiKYBAHHß ХРОЫЧНИХ ГАСТРИПВ, АСОЦМОВАНИХ i3 rEPnECBiPYCAM^ Y ДiТEЙ

Резюме. У cmammi наведет дат щодо кл1тчних прояв1в та особливостей лтування хротчних гастрит1в, асоцшованих ie eipycHUMU тфекщями, у dimeü.

Ключовi слова: гастродуоденальна патолог1я, eipycmi тфекщ, dimu, npomueipycmi препарати.

Вступ

Активне вивчення Helicobacterpylori виявило числены факти його участ в naToreHe3i захворювань шлунка. Сучасн епщемюлопчт дослщження свщчать про високу поширенiсть хелжобактерно! iнфекцГi як серед дгтей, так i серед дорослих. Поряд 3i значенням Helicobacter pylori у розвитку патолог!! гастродуоде-нально! зони як конкуруючий етiологiчний фактор сьогодт розглядаеться специфiчна внутр1шньокл1-тинна шфекцш. В ураженнi шлунка та дванадцяти-пало! кишки iнфекцiйному фактору, зокрема вiрусам сiмейства герпесу, надаеться виняткова роль. Нако-пичуються дан про можливу роль цитомегалов1рус-но! шфекцц, вiрусу Епштейна — Барр (EBV) у розвитку гастриту в дгтей. Одним iз найбгльш поширених представник1в сiмейства герпесвiрусiв е в1рус EBV. За структурою геному та бюлопчними властивостями це гамма-герпесв!рус, за класифiкацiею герпесвiрусiв, патогенних для людини, EBV — герпесв!рус IV типу або HHV-4 (human Herpesvirus type 4) [1].

Ускладнення етюлопчно! структури захворювань гастродуоденально! зони у дгтей та виявлення но-вих патогенiв спричинило зм1ну у подходах до терапц. Тому актуальною на сьогодш залишаеться проблема оптимального диференщального подходу до первин-но! диагностики, що вимагае розробки нових ефектив-них методов лкування дано! патологи [2, 3]. У роботах, присвячених вивченню проблем лкування хротчно! в1русно! шфекцц Епштейна — Барр, больше уваги при-дiляеться iнтерферону а, у ряда випадов з индукторами iнтерферону. 1нтерферон застосовуеться для створення против1русного стану природних кглерш, пщвищення р1вня фагоцитарно! активностi моноцитов, пщвищення кглькост л1мфоцит1в, що сприяе формуванню повно-цшно! Гмунно! вщповщ i прокращуе прогноз захворю-вання. Одним 1з перспективних напрямкiв розвитку

сучасно! фармакологи е розробка лшосомальних препарат, що мають ряд безсумнвних переваг: захист кл1тин органiзму в1д токсично! да лiкарських засобш, пролонгування дд введеного в органiзм лкарського засобу, сприяння прояву нацглено! специфiчностi за рахунок селективного проникнення з кров! у тканини, змiна фармакокшетики, пщвищення фармаколопчно! ефективностi препаратiв, дозвгл створення водороз-чинно! форми ряду лкарських субстанцiй, пщвищення !х бюдоступносп [4—6]. Ц1 характеристики препарату спонукали до вивчення його ефективностi при лку-ваннi дiтей з хрончним гастритом, асоцiйованим 1з внутр1шньокл1тинною в1русною iнфекцiею.

Мета дослщження — вивчити кл1н1чну ефектив-н1сть використання рекомбшантного iнтерферону а2Ь у дiтей з хрончним гастритом, асоцiйованим 1з внутр1шньокл1тинною в1русною iнфекцiею.

Матер1али та методи дослщження

п1д спостереженням перебували 50 дгтей в1ком вщ 6 до 17 рок1в 1з хрон1чним гастритом, асоцшованим 1з внутр1шньокл1тинною в1русною шфекщею, в ста-дг! загострення, як1 знаходились на обстеженнi та л1-куваннi в м1ському дитячому гастроентеролопчному вщдалент ДЗ «МДКЛ № 1 ДОР» м. Дншропетровська.

Д1ти, як1 були пщ наглядом, розподалет методом випадкового розподглу на 2 групи. Основну (I) гру-пу становили 26 дгтей, у яких лкування проводилось згГдно з утфкованими клш1чними протоколами ме-дично! допомоги дпям 1з захворюваннями орган1в травлення: при гшерацидному хрон1чному гастрит! блокатори Н2-рецептор1в г1стамину або 1нг1б1тори Н+

© Абатуров О.6., Леоненко Н.Й., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014

К+ АТФази, антациди, прокiнетики, цитопротектори. До комплексно! терапц нами включено лтосомальний препарат рекомбiнантного а-штерферону (лiпоферон, «Вектор-Меджа», Рос1я) по 500 МЕ на добу впродовж 14 дiб. До групи пор1вняння (II) увiйшло 24 хворих, якi отримували симптоматичну терапто.

Ус1м хворим дiтям разом i3 з'ясуванням скарг i анамнезу захворювання, фiзикальним оглядом, лабо-раторним обстеженням (загальноклiнiчнi дослщжен-ня кровi, сечi та калу, бiохiмiчна гепатограма) проведено ендоскопчне дослщження стравоходу, шлунка, дванадцятипало! кишки (Pentax FG-15W, Япошя), визначення кислото- та секретоутворюючо! функцц, ультразвукове дослщження органiв черевно! порож-нини, визначення специфiчних iмуноглобулiнiв IgM, IgG до CMV, антипл IgM до капсидного антигену (VCA) EBV, IgG до раннього антигену (EA) EBV, IgG до ядерного антигену (EBNA) EBV. Дезрибонукле-!нову кислоту (ДНК) вiрусiв CMV та EBV визначали у бюптата слизово! оболонки шлунка та шлунковому соцi методом полiмеразноl ланцюгово! реакщ! (тест-системи «АмплЮенс», Рос1я).

Критерieм наявностi EBV-асоцшовано! шфек-цц або свщоцтвом контакту з EBV у минулому були специфiчнi серологiчнi маркери. При цьому в гострiй фазi захворювання або пщ час загострення хрошчно-го процесу в сироватщ кровi з'являються специфiчнi IgM-антитiла до вiрусного капсидного антигену (IgM-VCA-EBV), що зникають, як правило, через чоти-ри — шють тижнiв. У гострш фазi також визначаються поверхневi рант IgG-антитiла (IgG-EA-EBV), як1 е маркерами активно! реплжащ! в1русу i при одужанш зникають. Через два-три мюящ п1сля гостро! EBV-шфекщ! в сироватщ кров! виявляються IgG-антитiла до ядерного антигену (IgG-EBNA-EBV); !х продукт зберiгаеться протягом усього життя.

Як критерш ефективностi лiкування розглядались термши купiрування больового i диспептичного син-дром1в, динамiка загального стану, середнш л1жко-день та частота рецидиву захворювання впродовж року п1сля закiнчення лжування.

Тривалiсть лiкування становила 2 тижш з контролем ефективностi на 7-й i 14-й день вщ початку те-рапП. Контроль наявносп герпесвiрусних iнфекцiй проводили через 6 мсяцш та р1к потому тсля закш-чення лiкування.

Статистична обробка отриманих даних була проведена за допомогою статистичних програм Statgraf,

Ма181а1. Вiрогiднiсть розходжень оцiнювалася за допомогою 1-критерго Стьюдента (дат з нормальним роз-подлом) та критерш Манна — Уйш (при розподш, вiдмiнному вщ нормального).

На проведення обстеження було отримано добро-вшьну iнформовану письмову згоду батьюв пацieнтiв.

Результати досоджень та Тх обговорення

У I групi детей хлопчики становили 60,0 %, у II гру-пi — 57,1 %; давчатка — вщповщно 40,0 i 32,9 %. Серед-нш вiк хворих — 12 роюв.

У клiнiчнiй картинi бiльшостi хворих до початку лжування домшували больовий, диспептичний та ас-теновегетативний синдроми. Основш клiнiчнi симп-томи наведет у табл. 1.

Клтчш особливосп перебiгу гастродуоденально! патологи, асоцшовано! з вiрусом Епштейна — Барр та цитомегаловiрусом у дiтей характеризувалися се-зоннiстю загострень захворювання (весна — осшь) на тлi або тсля гостро! вiрусноI ресшраторно! шфекци, стшкими астеновегетативними порушеннями. При-еднання герпесвiрусних iнфекцiй у хворих вiрогiдно попршуе прогноз гастродуоденальних захворювань. Аналiз скарг пащенпв показав, що найчастiше в об-стежених спостерiгався больовий синдром (до 100 %). Найбшьш типова локалiзацiя болю вiдмiчалась в ет-гастральнiй та пiлородуоденальнiй зонах з однаковою частотою у дiтей рiзних вiкових груп. Больовий синдром найчастше поеднувався з диспептичним i ас-теновегетативним синдромами. Диспептичний синдром характеризувався розладом апетиту, нудотою, блювотою, печiею, метеоризмом. Практично в уск хворих дiтей визначався чггкий зв'язок больового синдрому з прийомом ж. Астеновегетативний синдром проявлявся вегетативною нестабшьшстю, дратавли-вiстю, швидкою стомлюванiстю, головним болем.

Динамiка вираженосп основних клiнiчних симп-томiв на 7-й та 14-й день лжування наведет на рис. 1 (больовий синдром), рис. 2 (диспептичний синдром), рис. 3 (астеновегетативний синдром).

При порiвняннi динамки клтчних проявiв на 7-му та 14-ту добу вщ початку лiкування було вста-новлено, що на тлi комбшовано! терапи з включен-ням лiпосомального препарату рекомбшантного a-iнтерферону вiдбувався швидший регресс штенсив-ностi основних синдромiв захворювання, внаслщок чого середнiй лiжко-день становив 12,5 проти 15,5 дня

Таблиця 1. Кл1н1чн1 прояви хронiчних гастрит1в, асоцйованих iз герпесв1русами

Основш кл^чш симптоми Дослщна група, n = 26 Контрольна група, n = 24

Бть у живот штенсивний, n (%) 12 (46,2) 10 (41,7)

Бiль у живот помiрний, n (%) 8 (30,8) 12 (50,0)

Бть у живот незначний, n (%) 6 (23,1) 2 (8,3)

Нудота, n (%) 18 (69,2) 16 (66,7)

Блювання, n (%) 10 (38,5) 9 (37,5)

Здуття живота, метеоризм, n (%) 12 (46,2) 10 (41,7)

Порушення апетиту, n (%) 18 (69,2) 20 (83,3)

14

Здоровье ребенка, ISSN 2224-0551

№ 4 (55) • 2014

120 100 80 60 40 20 0

До лжування

7-й день

14-й день

□ Основна група ■ Група порiвняння

Рисунок 1. Динамка ¡нтенсивносл больового синдрому

90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

До лтування

7-й день

14-й день

□ Основна група ■ Група порiвняння

90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

шш

До лiкування

7-й день

14-й день

□ Основна група ■ Група порiвняння

Рисунок 2. Динамка ¡нтенсивносл диспептичного синдрому

у груш ж^вняння, частота рецидиву протягом пер-шого року тсля проведеного лжування була значно нижчою на вiдмiну вщ хворих iз групи порiвняння: 2,4 проти 35,6 %.

Ефекгивтсть успшно! ерадикаци вiрусноI шфекци контролювали через 6 мюящв та 1 рiк пiсля закш-чення противiрусноI терапи шляхом визначення ДНК вiрусу Епштейна — Барр та ДНК цигомегаловiрусу у шлунковому соку та бiоптатi слизово! оболонки шлунка. У дiтей основно! групи через рiк пiсля закшчення лiкування не було виявлено ДНК вiрусу Епштейна — Барр та ДНК цитомегаловiрусу.

Висновки

1. Виявлення ДНК вiрусу Епштейна — Барр i ДНК цитомегаловiрусу в шлунковому соку та/або в слизо-вш оболонцi шлунка свiдчить про активну реплiкацiю

Рисунок 3. Динамка ¡нтенсивносл астеновегетативного синдрому

BipyciB у шлунку та е показанням до включення у схему лжування противiрyсного препарату.

2. Доведена безпечнють та ефекгивнiсть застосу-вання перорального лiпосомального рекомбшантного iнгерферонy альфа-2Ь за рахунок б1льш швидкого змен-шення больового, диспептичного i астеновегетативно-го синдромiв, внаслщок чого зменшуеться перебування хворого на л1жку та знижуеться частота рецидивiв.

Список лгсератури

1. О причинах вариабельности Helicobacter pylori-ассоцииро-ванных гастродуоденальных заболеваний у детей [Электронный ресурс]/ ЕА. Корниенко, П.В. Антонов, О.Н. Нажиганов [и др.]// РМЖ. Детская гастроэнтерология и нутрициология. — 2003. — Т. 11, № 13. — Режим доступа: http://www.rmj.ru/articles_681.htm

2.Абатуров O.G., Герасименко О.Н. Медикаментозна регулящя активностi механiзмiв неспецифiчного захисту слизовоt оболонки травного тракту у дтей, хворих на хротчний Helicobacter pylori-асоцШований гастродуодетт // Современная педиатрия. — 2011. — № 4. — С. 130-133.

3. Современный алгоритм обследования и лечения гастродуо-денальной патологии у детей и подростков // Гастроентерологы: Мiжвiдомчий збiрник. — Вип. 37. — Днтропетровськ, 2006. — С. 440-445.

4. Ершова И.Б., Косенко В.С., Осычнюк Л.М., Осипова Т.Ф., Мочалова А.А. Липосомные формы интерферонов в педиатрической практике при лечении ОРВИ у детей // Здоровье ребенка. — 2009. — № 2(17).

5. Медикаментозное преодоление анатомических и клеточных барьеров с помощьюлипосом/Подред. Л.М. Кузяковой, В.И. Ефре-менко. — Ставрополь, 2000. — С. 170.

6. Бажутин Н.Б., Золин В.В., Колокольцов A.A., Таргонский С.Н. Перспективы применения липосомальных препаратов в медицинской практике //Здоров 'я Украти. — 2007. — № 3. — С. 71.

Отримано 20.05.14 ■

Абатуров А.Е.1, Аеоненко Н.И.2 ^Государственное учреждение «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»

2Государственное учреждение «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепропетровск

ОСОБЕННОСТИ ЛЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКИХ ГАСТРИТОВ,

АССОЦИИРОВАННЫХ С ГЕРПЕСВИРУСАМИ, У ДЕТЕЙ

Резюме. В статье приведены данные о клинических проявлениях и особенностях лечения хронических гастритов, ассоциированных с вирусными инфекциями, у детей.

Ключевые слова: гастродуоденальная патология, вирусные инфекции, дети, противовирусные препараты.

Abaturov O.Ye.1, Leonenko N.Y.2

1State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy

of Ministry of Healthcare of Ukraine»

2State Institution «Institute of Gastroenterology of National

Academy of Medical Sciences of Ukraine», Dnipropetrovsk,

Ukraine

PECULIARITIES OF TREATMENT FOR CHRONIC GASTRITIS ASSOCIATED WITH HERPESVIRUSES IN CHILDREN

Summary. The article presents data on the clinical manifestations and peculiarities of treatment for chronic gastritis associated with viral infections in children.

Key words: gastroduodenal pathology, viral infections, children, antivirals.