CC BY
16
Клштна пед1атр1я
УДК 616.33-002-036.1:614.8.026.1:616.98-053.2 АБАТУРОВ o.e.
A3 «Анпропетровська медична академя Мнстерства охорони здоров'я Укра!ни» ЛЕОНЕНКО Н.Й.
КЗ «Анпропетровська мська дитяча клнчна л1карня № 1» Анпропетровськоi обласноi ради»
KAiHiHHi OCOBAMBOCTi ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ B ДiTEЙ XРOHiЧHИX ГАСТРИТ, АСОЦМОВАНИХ i3 BHУTРiШHbOKAiTИHHИMИ BiРУCHИMИ iHФEKЦiЯMИ
Резюме. У cmammi наведет дат щодо Kaiтчних особливостей та факторiв ризику формування у дтей хротчних гастритiв, асоцшованих i3 внутршньоклтинними eipycHUMU тфекщями. Використаний по-caiдоений аналiз Вальда, на основi якого розроблено математичну модель прогнозу ймовiрностiрозвитку в дтей хротчного гастриту, асощйованого з внутршньоклтинними вiрycними тфекщями. Ключовi слова: хротчний гастрит, внyтршньоклiтиннi вiрycнi тфекцп, дти, факториризику.
Вступ
Хвороби оргашв травления займають провщне мюце в загальнш CTpyKTypi захворювань дитячого вжу. Щ тенденци пов'язують i3 високою частотою хелжобактерюзу в дитячому ввд [1, 5]. Одиак остан-шм часом з'являються иечислеииi дослщження, у яких активно обговорюеться значения деяких вь русних iифекцiй при формyваииi хрошчно! гастро-ентеролопчно! патологи в дiтей, у тому чи^ особлива увага придiляеться вiрyсy Епштейна — Барр (Epstein — Barr virus, Human Herpes Virus type 4 — EBV) та цитомегаловiрyсy (Cytomegalovirus — CMV) [2—4].
Вiрyс Епштейна — Барр та цитомегаловiрyс дуже поширеиi серед людей. Як показали етдемюлопчш дослiджеиия, у Росп шфжовашсть вiрyсом Епштейна — Барр дгтей до 5 рокiв становить 50 %, дорос-лих — 80 % [3]. Внутршньоклгтинш вiрyси мають тропiзм до епiтелiальиих клгтин шлунково-кишко-вого тракту. На сьогодш взаемозв'язок хроиiчиого гастриту та вiрyсних виyтрiшиьоклiтиииих iифекцiй у дiтей вивчений недостатньо. Можливостi контролю та прогнозування перебiгy хроиiчиих гастритiв на сучасному етапi е обмеженими, що обумовлюе иеобхiдиiсть пошуку нових методiв дiагиостики та лiкyваиия.
Хроиiчиi гастродуоденальш захворювання, асо-цiйоваиi з внутршньоклгтинними вiрyсиими ш-фекцiями, вiдрiзияються великою рiзиомаиiтиiстю клiиiчиих, еидоскопiчиих i морфолопчних проявiв. Серед факторiв, що предетермшують формування
запалення слизово! оболонки шлунка внутршньо-клiтинними вiрусними збудниками, значну роль вь дiграють медико-бiологiчнi та сощально-ппешчт чинники органiзму шфжовано! дитини.
Метою нашого дослiдження було вивчення кль нiчних особливостей та виявлення iнформативно значущих медико-бiологiчних та сощально-ririe-нiчних факторiв ризику розвитку в дггей хронiчного гастриту, асоцiйованого iз внутрiшньоклiтинними вiрусними iнфекцiями.
Матер1али та методи дослщження
Пiд наглядом знаходилася 71 дитина вжом вщ 6 до 18 рокгв iз хротчним гастритом у стадГ! заго-стрення, якГ перебували на обстеженнi та лiкуваннi в гастроентерологiчному вГддГлент КЗ «Дншропе-тровська МДКЛ № 1» ДОР».
УсГм дГтям дiагноз установлювався на пiдставi анамнезу, об'екгивного обстеження органiв та систем, комплексного лабораторно-шструментального дослiдження.
Для оцГнки ендоскотчних особливостей характеру запального процесу вам дГтям проводилась езофагогастродуоденоскопiя страховоду, шлунка та дванадцятипало! кишки апаратом Pentax FG-15W (Японгя) Гз взяттям бюптатГв слизово! оболонки антрального вГддГлу шлунка за загальноприйнятою методикою. Проводилось ультразвукове дослГджен-ня органГв черевно! порожнини, визначення кисло-то- та секретоутворюючо! функцГ! шлунка.
(^ъюробье ^ЛГ/рвбёши
Для виявлення етiологiчного фактора BciM дь тям проводилось серологiчне дослiдження KpoBi методом 1ФА на наявнiсть сумарних iмуноглобу-лiнiв (IgM, IgA, IgG) до антигену (Ag) CagA бшка Helicobacter pylori (використовували дiагностич-ш тест-системи «ХелжоБест-антитша» компанп «Вектор-Бест», Рося), визначення в сироватцi ве-нозно! кровi IgM, IgG до цитомегаловiрусу, анти-тiла IgM до капсидного антигену (VCA) EBV, IgG до раннього антигену (ЕА) EBV, IgG до ядерного бшка (EBNA) EBV (використовувалися дiагнос-тичш тест-системи «Вектор-Бест», Роая). Уам пацieнтам проводилося визначення ДНК вiрусу Епштейна — Барр та цитомегаловiрусу в слизовiй оболонщ шлунка та шлунковому соку методом полiмеразноI ланцюгово! реакцп (ПЛР). Для ви-дiлення ДНК використовувався набiр компанп «Амплi-Сенс» (Росiя).
На основi результатiв серологiчного дослщжен-ня, а також за даними ПЛР ^агностики видшя-лися латентна та активна фаза внутршньоклггин-но! вiрусноI iнфекцГl. Маркери IgM - VC A-EBV та IgG-EA-EBV, що вщповщають активацп вiрусноI шфекцп, визначалися яюсним, а маркер IgG-NA-EBV — кшьюсним методом. Умовнi одиницi в кшь-кiсному визначеннi IgG-NA-EBV розраховували за формулою, визначеною компанieю — виробником тест-системи. Маркерами активно! фази хрошчно! шфекцп Епштейна — Барр та цитомегаловiрусноI шфекцп були: 1) наявшсть антитiл класу IgM до капсидного антигену (VCA) EBV, IgG до раннього антигену (ЕА) EBV, IgM до CMV; 2) наявшсть позитивного результату визначення ДНК EBV i CMV у бюптатах слизово! оболонки шлунка та/чи у шлун-ковому соку за результатами ПЛР.
Статистична обробка отриманих даних була проведена за допомогою статистичних програм Statgraf i Matstat, послщовного аналiзу Вальда. За допомогою математично! програми нами було оброблено 66 параметрiв, якi включали медико-бюлопчш та соцiально-гiгieнiчнi показники розвитку дитини, фоновi стани, показники фiзичного розвитку, наяв-нiсть хронiчних супутшх захворювань.
При вивченнi значущостi вщмшностей статистичних вибiрок використовувались пара- i непара-метричнi критерп.
1нформатившсть дослiджуваних ознак ощ-нювалася за критерieм Кульбака з урахуванням рiзницi зустрiчальностi конкретно! ознаки в трупах, що порiвнювались (у даному випадку група iз внутрiшньоклiтинними вiрусними iнфекцiями та група без них), та з розрахуванням дiагностичного коефвдента вiдносного ризику для дослщжувано! ознаки.
Результата досл1джень та ix обговорення
Наявшсть IgM CMV, IgM-VCA-EBV у сироват-цi кровi та ДНК EBV, CMV у шлунковому соку та слизовш оболонщ шлунка дала тдставу розподши-
ти всiх дiтей на 2 групи: основну, у яку ввшшли 26 дiтей iз хрошчним гастритом, асоцiйованим iз внутрГшньоклГтинними вiрусними iнфекцiями, та гру-пу порiвняння, у яку ввiйшли 45 дггей iз хронiчним гастритом без шфжованосп внутрГшньоклГтнни-ми вiрусними шфекц1ями.
За статевою ознакою в основнш групi та групi порiвняння вщзначалися такi показники: кiлькiсть хлопчикiв в основнш груш — 73 %, у груш порГвнян-ня — 51 %, дiвчаток — вщповщно 27 та 49 %. 1стот-них вiдмiнностей за статевою ознакою в групах не вiдзначалося.
Середнш вiк дiтей у групi шфжованих внутрш-ньоклiтинними вiрусними iнфекцiями — 8,2 ± 0,8 року, у груш порiвняння — 11,0 ± 1,2 року. Зрос-тання шфжування внутрiшньоклiтинними вГрусни-ми iнфекцiями рееструвалася найбiльш часто у вiцi 6-11 рокв (ВР = 1,42).
Питома вага загострень в основнш груш та груш порiвняння була максимальною в осшньо-зимовий перюд (78 %), мтмальною — улiтку (18 %).
КлГшчш особливостi перебiгу гастродуоденаль-но! патологи, асоцшовано! з вiрусом Епштейна — Барр та цитомегаловiрусом, у дГтей проявлялися рГз-номанiтно — вгд рГзкого болю в живот до розлитого болю з вираженими диспептичними явищами. Дис-пептичнi симптоми були бГльш вираженими у дггей основно! групи — розлад апетиту, нудота, блювота, метеоризм. Серед дГтей основно! групи 6Гль був ви-раженим у 13 (50 %), помГрним — у 8 (30,7 %), мь нiмальним — у 5 (19,3 %) на вщмшу вГд дiтей групи порГвняння (у 9 — 20 %, 15 — 33,3 %, 21 — 46,7 % дггей вщповщно).
Ендоскошчш особливосп хронГчного гастриту залежали вгд наявносп внутрГшньоклГтинних вГрус-них шфекцш. В основнГй групГ частГше зустрГчались деструктивнГ змГни слизово! оболонки шлунка та дифузш поверхневГ запальнГ змши — гастрит еро-зивний та гастрит дифузний поверхневий.
Установлено медико-бюлопчш та сощально-п-гГенГчнГ фактори, що визначають ризик розвитку у дггей запального процесу шлунка, асоцГйованого Гз внутрГшньоклГтинними вГрусними збудниками.
Серед пащенпв, хворих на хронГчний гастрит, асоцшований Гз внутрГшньоклГтинними вГрусними шфекц1ями (Гз гастритичними скаргами), перева-жали дгти з тривалГстю захворювання понад 2 роки, початок якого припадае на 6-7-рГчний вГк.
Вивчення преморбГдного фону виявило його об-тяженГсть у всГх обстежених дГтей. Причому в пащенпв Гз внутрГшньоклГтинними вГрусними ГнфекцГями вГрогщно частГше, н1ж у дГтей групи порГвняння, рееструвались фактори ризику в матерГв (соматичш захворювання — 37 %, обтяжений акушерський анамнез — 22 %, загроза переривання вагГтностГ — 61 % та наявшсть шфекцшних захворювань пщ час вагГтностГ — 30 %) та в д1гей (лГмфатичний дГатез — 40 та 22 %, атошчний дерматит — 30 та 28 %, част ресшраторш вГруснГ захворювання — 58 та 22 % вщповщно в основнГй та групГ порГвняння).
Клтт'чна педтатр!я
8(43) • 2012
Висою показники вщносного ризику розвитку хрошчного гастриту, асоцiйованого iз внутршньо-клгганними вiрусними iнфекцiями, спостерГгали-ся у дггей, якi народились iз масою тша бшьше нiж 4000 г (ВР = 3,84), перебували на тривалому грудному вигодовуванн до 36 мгсяцш (ВР = 5,22). Однак при грудному вигодовуванш до 12,7 мюяця ВР був дуже низьким та становив 0,17.
Перше мюце за частотою алергчних реакцш за-ймала харчова алергiя, питома вага яко! становила 36 % в дггей, хворих на хрошчний гастрит, асоцшо-ваний Гз внутрГшньоклгганними вГрусними шфекщ-ями. Однак вплив харчово! алергГ! в анамнезГ в таких дггей був помГрним, вщносний ризик становив 1,76.
Визначали суттевий ризик формування хро-шчного гастриту з внутршньоклгтнними вь русними шфекцГями в дггей Гз наявшстю супут-ньо! патологи: хрошчний тонзилГт (ВР = 2,75), обмшна дисметаболГчна нефропатя та хрошчний шелонефрит (ВР = 2,21), патолопя шдшлунково!
залози (ВР = 3,30), дискшезГя жовчовивщних шля-хГв (ВР = 2,81).
Вагомими сощальними факторами ризику розвитку хрошчно! гастродуоденально! патологи були: незадовГльн сощально-гтешчш умови про-живання дитини, професшш шюдливост батьюв, палшня — без вГрогдних розбГжностей в обох трупах дггей.
Одним Гз засобГв, яю допомагають лжарю при прогнозуванш можливого розвитку захворюван-ня, е математичш моделГ прогнозування. У зв'язку з цим нами був використаний послщовний аналГз Вальда [6] для прогнозування вГрогщносп розвитку хрошчного гастриту, асоцшованого з внутршньо-клгганними вГрусними шфекцГями, на основГ анам-нестичних даних дитини, що включають вщомосп про медико-бюлопчнГ та сощально-ппешчнГ фак-тори (табл. 1).
У таблицю прогнозу увшшли тГльки показники, яю мають високошформативне навантаження.
Таблиця 1. Математична модель 1мов1рност1 розвитку у дтей хрошчного гастриту, асоцйованого з внутр1шньокл1тинними в1русними ¡нфекц1ями
№ п/п Ознака Градieнти Прогностичний коефщieнт
Вт (рошв) 5-9 +1,3
1 9-13 13-17 +0,3 +0,4
Вага при народженн (г) До 3000 +1,0
2 3000-4000 Понад 4000 +0,1 -3,8
Загальна тривалють грудного вигодову- 1,0-12,7 -0,1
3 вання (мю.) 12,7-24,3 24,3-36,0 -0,2 +5,2
Алерпчш реакцп на алергени Харчова +1,7
4 Рослинна Вщсутня -0,8 -0,2
5 Спадкова обтяженють за батька -2,1
гастропатологieю по лжи матерi +1,0
6 Хроычний тонзилiт Так +2,7
Ы -0,4
7 Дисметаболiчна нефропа™ Так -2,2
Нi +0,3
8 Патологiя пiдшлунковоí залози Так +5,1
Нi -0,1
Житлова площа на одного члена сiм'í (м2) 2-4 +2,0
9 5-7 8-10 +0,9 -2,2
Диспептичний синдром Вщсутнш +1,4
10 Помiрний Виражений +0,8 +2,2
Синдром загальноí штоксикаци Вщсутнш +0,9
11 Помiрний Виражений -3,3 +0,8
12 Гастроезофагеальний рефлюкс Так -1,0
Нi +0,9
13 Гастрит вогнищевий поверхневий Так Ы -1,1 +0,8
14 Гастрит ерозивний Так Нi +1,9 -0,9
Принцип роботи з прогностичною таблицею поля-гае в складаннi прогностичних коефщенпв (ПК), вщповщних виявленим ознакам у даного пащента. При досягненнi суми ПК рiвня 6 балiв iмовiрнiсть формування хронiчного гастриту з внутршньокль тинними вiрусними iнфекцiями в дггей дорiвнюе 80 %, 9,5 бала - 90 %, 13 б;тв - 95 %.
Bmchobkm
1. Найбгльш значущими медико-бiологiчними та сощально-ппетчними чинниками, що визна-чають ризик розвитку у дггей хронiчного гастриту, асощйованого iз внутрiшньоклiтинними вiрусними iнфекцiями, е: маса тiла при народжент бгльше н1ж 4000 г (ВР = 3,84); тривале грудне вигодовування (ВР = 5,22); наявнiсть у дггей патологи пщшлунко-во! залози (ВР = 3,30); жовчного мiхура (ВР = 2,81); хронiчного тонзилггу (ВР = 2,75), обмшно! дисме-таболiчноl нефропатГ! та хронiчного телонефриту (ВР = 2,21); атопiчного дерматиту, харчово! алерпч-но! реакцп (ВР = 1,76).
Висока надшшсть, простота застосування мате-матично! прогностично! моделГ, що не вимагае до-даткового забезпечення спещальним обладнанням, дозволяють рекомендувати !! для використання у практичнГй дгяльностГ лГкарГв-педГатрГв та лГкарГв загально! практики.
Список л1тератури
1. Абатуров O.G., Герасименко О.Н. Медико-бюлогiчнi фак-тори ризику розвитку хелжобактерно1 шфекцй у дтей // Современная педиатрия. — 2010. — № 1. — С. 117-120.
2. Гублер Е.В. Математические методы анализа и распознавания патологических процессов. — Л.: Медицина, 1978. — 294 с.
3. Зубрицкий М.Г., Недзьведь М.К. Морфолическая диагностика герпетических инфекций при хроническом гастрите у взрослых // Медико-биологические проблемы жизнедеятельности. — 2011. — № 2(6). — С. 114-119.
4. Крулевский В.А. Хронический гастрит и герпетические инфекции у лиц разного возраста //Архив патологии. — 2010. — № 1. — С. 33-35.
5. Селезнева М.Г. Острые эрозивные гастропатии // Архив патологии. — 2010. — № 5. — С. 57-60.
Отримано 25.09.12 □
Абатуров А.Е.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины» Ёеоненко Н.И.
КУ «Днепропетровская городская детская клиническая больница № 1» Днепропетровского областного совета»
КЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ И ФАКТОРЫ РИСКА РАЗВИТИЯ ХРОНИЧЕСКИХ ГАСТРИТОВ, АССОЦИИРОВАННЫХ С ВНУТРИКЛЕТОЧНЫМИ ВИРУСНЫМИ ИНФЕКЦИЯМИ У ДЕТЕЙ
Резюме. В статье представлены данные о клинических особенностях и факторах риска формирования у детей хронических гастритов, ассоциированных с внутриклеточными вирусными инфекциями. Использован последовательный анализ Вальда, на основе которого разработана математическая модель прогноза вероятности развития у детей хронического гастрита, ассоциированного с внутриклеточными вирусными инфекциями.
Ключевые слова: хронический гастрит, внутриклеточные вирусные инфекции, дети, факторы риска.
Abaturov O.Ye.
State Institution «Dnipropetrovsk State Medical Academy of Ministry of Public Health of Ukraine» Leonenko N.Y.
Municipal Institution «Dnipropetrovsk City Children's Clinical Hospital № 1» of Dnipropetrovsk Regional Council, Dnipropetrovsk, Ukraine
CLINICAL FEATURES AND RISK FACTORS FOR CHRONIC GASTRITIS ASSOCIATED WITH INTRACELLULAR VIRAL INFECTION IN CHILDREN
Summary. The article presents data on the clinical features and risk factors for the development of chronic gastritis associated with intracellular viral infections in children. There had been used Wald's sequential analysis served as a base for mathematical model for prediction of probability of chronic gastritis associated with intracellular viral infections in children.
Key words: chronic gastritis, intracellular viral infections, children, risk factors.
