Научная статья на тему 'Хронічний гепатит, асоційований з вірусом Епштейна-Барра'

Хронічний гепатит, асоційований з вірусом Епштейна-Барра Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
525
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ГЕПАТИТ / ЕПШТЕЙНА-БАРР ВіРУСНА іНФЕКЦіЯ / КЛіНіЧНИЙ ПЕРЕБіГ / ЛАБОРАТОРНі ПОКАЗНИКИ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Боднар В. А.

В статті узагальнені результати обстеження 43 хворих на реплікативну форму хронічної Епштейна-Барр вірусної інфекції, з яких 18 осіб були госпіталізовані в клініку з попереднім діагнозом хронічного гепатиту неуточненої етіології. Показано, що хворі з ознаками дифузного ураження печінки потребують ретельного загально-клінічного та лабораторного обстеження на предмет виявлення реплікативної форми хронічної Епштейна-Барр вірусної інфекції, яка може маніфестуватися хронічним гепатитом. Клінічна картина хронічного гепатиту, асоційованого з Епштейна-Барр вірусом, характеризується поліморфізмом клінічної симптоматики з поєднанням ознак ураження печінки та типових проявів хронічної Eпштейна-Барр вірусної інфекції: вираженими астеновегетативним (100%), диспептичним (88,8%), абдомінально-больовим (77,7%), артралгічним (33,3%) синдромами, лихоманкою (100%), генералізованою лімфаденопатією (88,8%), тонзилофарингітом (66,7%), гепато(100%), спленомегалією (33,3%), цитолізом (100%), холестазом (66,7%) та диспротеїнемією (88,8%).

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Хронічний гепатит, асоційований з вірусом Епштейна-Барра»

равновесия при ходьбе с заданным сниженным темпом и при ходьбе с дополнительным когнитивным заданием достигается за счет постоянства ширины базы опоры и перестройки шагового цикла в сторону увеличения доли длительности контакта стопы с опорной поверхностью и уменьшения доли длительности фазы переноса. При ходьбе с дополнительным когнитивным заданием, в отличие от ходьбы с заданным сниженным темпом, значительно большими оказались показатели пространственной и часовой асимметрий.

Ключевые слова: пространственно-временные параметры ходьбы, юноши, девушки.

Стаття надшшла 23.12.2013 р.

Maintenance of equilibrium at walking with given diminished rate and at walking with additional cognitive task is realized by the constancy of the support base width and reorganization of the step cycle in the side of increasing the part of the contact time of foot with a floor and diminishing the part of the swing time. At walking with additional cognitive task, unlike walking with given diminished rate, indices of the spatial and temporal asymmetries appeared considerably more.

Key words: spatio-temporal parameters of walking, boys, girls.

Рецензент Запорожець Т.М.

УДК 616.98-036.12-071

ХРОН1ЧНИЙ ГЕПАТИТ, АСОЦ1ЙОВАНИЙ З В1РУСОМ ЕПШТЕЙНА-БАРРА

В стата узагальнеш результати обстеження 43 хворих на реплкативну форму хрошчно! Епштейна-Барр вiрусноI шфекцп, з яких 18 оаб були госпiталiзованi в клшку з попередшм дiагнозом хрошчного гепатиту неуточнено! етюлогл. Показано, що хворi з ознаками дифузного ураження печшки потребують ретельного загально-клшчного та лабораторного обстеження на предмет виявлення реплжативно! форми хрошчно! Епштейна-Барр вiрусноI шфекцп, яка може машфестуватися хрошчним гепатитом. Клтачна картина хрошчного гепатиту, асоцшованого з Епштейна-Барр вiрусом, характеризуемся полiморфiзмом кйшчно! симптоматики з поеднанням ознак ураження печшки та типових проявiв хрошчно! Епштейна-Барр вiрусноI шфекцп: вираженими астеновегетативним (100%), диспептичним (88,8%), абдомшально-больовим (77,7%), артралпчним (33,3%) синдромами, лихоманкою (100%), генералiзованою лiмфаденопатiею (88,8%), тонзилофаринптом (66,7%), гепато- (100%), спленомегалiею (33,3%), цитолiзом (100%), холестазом (66,7%) та диспротеIнемiею (88,8%).

Ключов! слова: гепатит, Епштейна-Барр в1русна шфекщя, юншчний перебш, лабораторш показники.

Робота е фрагментом НДР «Визначення ролi полiморфiзму Toll-подiбних рецепmорiв у патогенезi шфекцшних захворювань», № державноI реестраци 0113и005006.

В1руси герпесу надзвичайно поширеш в популяци { здатш вражати практично вс органи й системи оргашзму. Патогенез ус1х шфекцш, спричинених ними, пов'язаний з1 здатшстю до тривалого персистування в оргашзмь При цьому в1руси можуть зберпатися в кл1тинах у вигляд1 пров1рус1в, штегрованих у геном, та за певних умов реактивуватися.

Одшею з найбшьш розповсюджених гериес-в1русних шфекцш е шфекщя, зумовлена в1русом Епштейна-Барр (ЕБВ) [1,4]. При первиннш гострш форм1 ЕБВ-шфекцп, що машфестуеться шфекцшним мононуклеозом, гепатит е одним ¡з характерних типових прояв1в [8]. Однак ураження печшки при хрошчнш ЕБВ-шфекцп шфекцп менш дослщжене. Про поодиною випадки персистуючого гепатиту, пов'язаного з хрошчною ЕБВ-шфекщею (ХЕБВ1), було повщомлено в 1муноскомпроментованих ос1б [5]. Припускають, що ураження печшки може бути одшею з машфестних форм реактивовано! ХЕБВ1 [11,12]. При анатз1 ктшчних { лабораторних даних, отриманих при обстеженш хворих на хрошчний гепатит, асоцшований з ЕБВ, вказуеться на незначш або пом1рш ктшчш симптоми без високих ЕБВ-специф1чних титр1в антитш чи в1русного навантаження, але з вираженими ознаками цитол1тичного та холестатичного синдром1в [7,9].

В той же час юнують повщомлення, що гепатити при ЕБВ-шфекцп проявляються лихоманкою, жовтяницею, гепато-, спленомегатею, абдомшально-больовим синдромом та асцитом та характеризуются яскраво вираженими ознаками холестазу, значним тдвищенням активност аланш- та аспартатамшотрансфераз [6,10]. Таким чином, широке розповсюдження ЕБВ-шфекцп, обмежеш, а часом й суперечлив1 даш щодо уражень печшки, асоцшованих з ЕБВ, зумовили напрямок нашого дослщження.

Метою роботи було вивчення клшшо-бюх1м1чш характеристик хрошчного гепатиту асоцшованого з репткативною формою ХЕБВ1.

Матерiал та методи дослiдження. Для реатзацп поставлено! мети обстежили 43 хворих на реплшативну форму ХЕБВ1 вшом вщ 18 до 48 роюв (чолов1чо! стат - 20, жшочо! - 23). В залежност вщ наявносп ознак хрошчного гепатиту хвор1 були розподшеш на дв1 групи: основну { контрольну. В

© Боднар В.А., 2014

18

основну увшшли 18 oci6 (чоловтв - 8, жшок - 10) вшом вщ 18 до 48 роюв, яК були госпiталiзованi в клiнiку з попереднiм дiагнозом хронiчного гепатиту не уточнено! етюлоги в зв'язку 3i стiйко пiдвищеними показниками АлАТ протягом не менше 6 мiсяцiв; в контрольну - 25 хворих (чоловшв -12, жшок - 13) вшом вiд 18 до 46 роюв без ознак гепатиту.

Дiагноз ХЕБВ1 встановлювали на пiдставi комплексу клшко-анамнестичних i лабораторних даних [2, 3] та пщтверджували за наявносп специфiчних серологiчних i молекулярно-бiологiчних маркерiв ЕБВ у сироватцi кровi: anti-VCA IgM, anti-VCA IgG, anti-EA IgG, anti-EBNA IgG, якi визначали методом 1ФА (тест-системи DSL, США), та ДНК ЕБВ у полiмеразнiй ланцюговш реакци (набiр реагентiв «Ампли-Сенс TV 9-100», Росiя). Всiм проведене ретельне загально клiнiчне обстеження, проаналiзованi даш амбулаторних карт, виконанi бiохiмiчнi та шструментальш дослiдження згiдно iз стандартами дiагностики хронiчних дифузних уражень печшки, виключено iнфiкування HCV, HBV, HIV, HGV, TTV, CMV тсля отримання шформовано! письмово! згоди. В жодного з обстежених при поглибленому клшко-лабораторному обстеженш не виявленi ознаки первинного iмунодефiцитного стану. Хворих спостерiгали протягом 2-х роюв.

Статистична обробка отриманих результатiв проводилася за стандартними методиками варiацiйноl статистики з урахуванням вщмшностей за t-критерieм Стьюдента, непараметричних методiв: критерiю Манна-У!тш, Уiлксона. Вiдмiнностi вважали достовiрними при р < 0,05.

Результати дослщження та ix обговорення. Поглиблене обстеження показало, що у хворих основно! групи ознаки ураження печiнки поеднувалися з типовими проявами ХЕБВ1.

Так, провiдними у цш групi були диспептичний й абдомшально-больовий синдроми, якi виявлялися майже стовщсотково. Переважна бiльшiсть обстежених скаржилася на пркоту в ротi (66,7%), зниження апетиту (44,4%), перiодичну нудоту (33,3%), нестшкють випорожнень та здуття живота (55,5%). Загалом диспептичш розлади дiагностували у 88.8% осiб, що втричi перевищило кiлькiсть хворих iз такими ж проявами у груш контролю - 36,0%, р < 0,05. На вщчуття важкосп, бшь у правому пщребер'! звертали увагу 66,7% хворих, в ешгастральнш дiлянцi, за ходом петель кишечника та в лiвому пщребер'! 33,3%, 22,2% та 11,1% вщповщно, що загалом дало змогу дiагностувати абдомiнально-больовий синдром у 77,7% обстежених основно! групи (в контрольнш -44%, р < 0,05).

Перюдичне пiдвищення температури тiла вiдмiчали всi хворi основно! групи: до субфебрильних цифр - 77,7%, в межах 38-39С - 22,2%. В контрольнш груш лихоманка рееструвалася достовiрно рщше, i лише субфебрильна - у половини обстежених (56,0%). Пщвищення температури супроводжувалося загальною слабкiстю, головним болем, погiршенням сну, апетиту, штливютю, що були бшьш вираженими i тривали довше у хворих основно! групи. Стовщсотково в цш груш вiдмiчалися прояви астеновегетативного синдрому: загальна слабкiсть (100,0%), швидка втомлюванiсть i зниження працездатностi (88,8%), штливють (55,5%), рiдше - головний бшь (33,3%), порушення сну (22,2%). Аналопчш прояви рееструвалися також i у переважно! бiльшостi хворих групи зютавлення - 72,0%.

Третина хворих основно! групи (33,3%) вщчувала артралгп iз залученням як великих, так i дрiбних суглобiв, що перевищило кшькють хворих з такими ж проявами у груш зютавлення - 12,0%, р < 0,05. При об'ективному оглядi привертала увагу генератзована лiмфаденопатiя, яка вдвiчi частiше вiдмiчалася у хворих основно! групи - 88,8% (в контрольнш -37,5%, р < 0,05). Ознаки тонзилггу i фаринпту виявлялися з однаковою частотою в групах (основна - 66,6% i 44,4%, контрольна - 72,0% i 40,0% вщповщно). Гепатомегалiю дiагностували стовiдсотково у хворих основно! групи i бiльш нiж у половини (68,0%) в груш контролю. У хворих основно! групи край печшки виступав з-шд реберно! дуги на 2-3 см, пальпаторно виявлявся щшьним, чутливим чи болючим при пальпаци, в контрольнiй - печiнка виявилася збiльшеною не бiльш нiж на 2 см, !! край при пальпаци був безболюним. Гепатомегалiя поеднувалася зi спленомегалiею бiльш нiж у третини обстежених як основно!, так i контрольно! груп (33,3% та 40,0% вщповщно).

При аналiзi показниюв гемограми у хворих основно! групи достовiрно вищим визначався вiдносний вмют лiмфоцитiв у периферичнiй кровi - 50,77 ± 2,5% (вiд 43 до 69) (в контрольнш - 38,32 ± 2,2%; вщ 26 до 67, р < 0,05). За даними iндивiдуального аналiзу у переважно! бшьшоси обстежених основно! групи виявляли лейкопешю (66,7%) та анемда легкого ступеню (55,5%), тодi як у груш зютавлення щ змши рееструвалися вiрогiдно рiдше - у 32,0% i 20,0% обстежених вщповщно, р<0,05. Лейкоцитоз, моноцитоз, тромбоцитопенiя та прискорення швидкоси осiдання еритроцитiв вiдмiчалися з однаковою частотою в групах. Атипових мононуклеарiв не виявлено в жодного з обстежених.

Бiохiмiчнi показники, що характеризують функцюнальний стан печшки, виявилися змiненими у хворих основно! групи стовiдсотково. Активнiсть АлАТ рееструвалася мiнiмально пiдвищеною (до 3-х верхшх меж норми (ВМН) - у 66,7%, помiрно пiдвищеною (до 10 ВМН) - у 33,3% обстежених. Середнш показник активностi АлАТ визначався на рiвнi 95,6 ± 9,1 од/л (вщ 65 до 163). Поряд 3i змiненими показниками АлАТ у 77.7% хворих основно! групи вiдмiчалося тдвищення активностi АсАТ (середнш показник - 68,1 ± 6,8 од/л (вщ 39 до 127) та лактатдепдрогенази (середнiй показник -473,3 ± 11,4 од/л, вщ 419 до 565).

В хворих основно! групи вмют загального бiлiрубiну визначався на рiвнi 25,3 ± 2,2 мкмоль/л (вiд 18 до 48) i виявився пiдвищеним бшьш нiж у половини - 66,7%. В ушх обстежених з гiпербiлiрубiнемiею рееструвалося пiдвищення активностi гамаглутамiлтранспептидази (ГГТП) в 1.52.0 рази (середнш - 36,1 ± 2,7 од/л, вщ 24 до 57) та у 44.4% - незначне тдвищення лужно! фосфатази (ЛФ) (середнiй - 90,22 ± 8,61 од/л., вщ 40 до 130). В контрольнш - в поодиноких випадках (16,0%) рееструвалося тдвищення вмюту загального бшрубшу до 23 мкмоль/л без посилення активностi ГГТП та ЛФ. У 88,8% хворих основно! групи спостерпалася диспроте!немiя зi зниженням альбумшо-глобулшового коефiцiенту та гiпергамаглобулiнемiя, тодi як в груш зютавлення аналогiчнi змши виявлялися у 48,0% та 44,0% обстежених вщповщно.

1. Хворi з ознаками дифузного ураження печiнки потребують ретельного загальноклiнiчного та лабораторного обстеження на предмет виявлення реплiкативно! форми ХЕБВ1, яка може манiфестуватися хрошчним гепатитом.

2. Клiнiчна картина хрошчного гепатиту, асоцiйованого з ЕБВ, характеризуеться полiморфiзмом клiнiчно! симптоматики з поеднанням ознак ураження печiнки та типових проявiв ХЕБВ1: вираженими астеновегетативним (100%), диспептичним (88,8%), абдомшально-больовим (77,7%), артралпчним (33,3%) синдромами, лихоманкою (100%), генератзованою лiмфаденопатiею (88,8%), тонзилофарингiтом (66,7%), гепато- (100%), спленомегатею (33,3%), цитолiзом (100%), холестазом (66,7%) та диспроте!немiею (88,8%).

Перспективи подальших дослгджень. В подальшому плануетъся визначити роль nолiморфiзму Toll-nodi6Hux pe^nmopie у патогенезi гепатuтiв, асоцшованих з ЕБВ, розробити möueidyanbHy дiагностuчну тактику та тдходи до л^вання.

1. Волоха А.П. Епштейна-Барр-в1русна шфекщя у д1тей / А.П.Волоха, Л.1 .Чернишова // Сучасш шфекци. - 2003. - № 4. - С. 79-93.

2. Литвиненко Н.Г. Епштейна-Барр-в1русна шфекщя. 1нфекцшш хвороби у д1тей (Клшчш лекцп) / Н.Г. Литвиненко // - К.: МОР1ОН, - 2003. - С. 56-68.

3. Малашенкова И.К. Клинические формы хронической Эпштейна-Барр-вирусной инфекции: вопросы диагностики и лечения / И.К. Малашенкова, Н.А.Дидковский, Ж.Ш.Сарсания // Лечащий врач. - 2003. - № 9. - С. 32-38.

4. Cohen J.I. Epstein-Barr virus infection/ J.I. Cohen //N. Engl. J. Med. - 2000. - №343. - Р. 481-492.

5. Catalina M.D. Differential evolution and stability of epitope-specific CD8(+) T cell responses in EBV infection / M.D.Catalina, J.L.Sullivan, K.R.Bak [et al.] // J. Immunol. - 2001. - № 167. - Р. 4450-4457.

6. Devereaux C.E. Devereaux C.E. Ascites and severe hepatitis complicating Epstein-Barr infection / C.E. Devereaux, T. Bemiller, O. Brann //Am. J. Gastroenterol. - 1999. - № 94(1). -Р. 236-240.

7. Drebber U. The role of Epstein-Barr virus in acute and chronic hepatitis/ U. Drebber, H.U.Kasper, J.Krupacz [et al.] // J. Hepatol. -2006. - № 44(5). - Р. 879-885.

8. Kimura H. Severe hepatitis caused by Epstein-Barr virus without infection of hepatocytes / H.Kimura, T.Nagasaka, Y.Hoshino [et al.] // Hum. Pathol. - 2001. - № 32. - Р. 757-762.

9. Mendez-Sanchez N. Hepatic manifestations of Epstein-Barr viral infection / N.Mendez-Sanchez, C.Aguilar-Dominguez, N.C.Chavez-Tapia [et al.]//Ann. Hepatol. - 2005. - № 4(3). - Р.205-209.

10. Shaukat A. Epstein-Barr virus induced hepatitis: An important cause of cholestasis / A. Shaukat, T. Henry, R. Rutherford [et al.] // Hepatology Research. - Vol. 33, Issue 1. - P. 24-26

11.Shibuya A. Severe chronic active Epstein-Barr virus infection associated with multiple necrotic lesions in the liver / A.Shibuya, T.Tsuchihashi, M.Watanabe // Hepatol. Res. - 2003. - № 25. - Р. 447-454.

12. Yuge A. Persistent hepatitis associated with chronic active Epstein-Barr virus infection / A.Yuge, E.Kinoshita, M.Moriuchi [et al.] // Pediatr. Infect. Dis. J. - 2004. - №23. - Р. 74-76.

ХРОНИЧЕСКИМ ГЕПАТИТ, АССОЦИИРОВАННЫМ С ВИРУСОМ ЭПШТЕЙНА-БАРРА Боднарь В.А.

Пациенты с гепатитом нуждаются в тщательном общеклиническом и лабораторном обследовании с целью выявления

CHRONIC EPSTEIN-BARR VIRUS-ASSOTIATED HEPATITIS Bodnar V.

The patients with hepatitis need a complex clinic and laboratory examination for diagnostic of

репликативной формы хронической Эпштейна-Барр вирусной инфекции. Клиническая картина хронического гепатита, ассо-циированного с Эпштейна-Барр вирусом, характеризуется полиморфизмом клинической симптоматики с сочетанием признаков поражения печени и типичных проявлений хронической Эпштейна-Барр вирусной инфекции: выраженными астеновегетативным, диспептическим, абдоминально-болевым, артралги-ческим синдромами, лихорадкой, генерализованной лимфаденопатией, тонзиллофарингитом, гепато-, спленомегалией, цитолизом, холе-стазом и диспротеинемией.

Ключевые слова: гепатит, Эпштейна-Барр вирусная инфекция, клиническое течение, лабораторные показатели.

Стаття надшшла 15.01.2014 р.

chronic replication Epstein-Barr virus infection. Chronic Epstein-Barr virus-assotiated hepatitis have a polymorphic clinical current with combination signs of dysfunction of liver and typical manifestation of Epstein-Barr-virus infection: expressive asthenic, abdominal pain, dyspeptic syndromes, fever, generalized lymphodenopathy, tonsillopharingitis, hepato-, splenomegaly, cytolysis cholestasis and dysproteinemia.

Key words: hepatitis, Epstein-Barr-virus infection, clinical current, laboratory signs.

Рецензент Дубинська Г.М.

УДК 616.89-008.441.1+613.1

ЭПИДЕМИОЛОГИЯ ЭПИЗОДИЧЕСКИХ ЗЛОУПОТРЕБЛЕНИЙ ПРИ АЛКОГОЛЬНОЙ ЗАВИСИМОСТИ С УЧЕТОМ ВЛИЯНИЯ ГЕЛИОГЕОФИЗИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ

\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ /\ / В работе представлены результаты изучения архивных материалов 25169 стационарных больных с алкогольной

зависимостью (Т10.2 - Б10.4) Полтавской областной клинической психиатрической больницы имени А. Ф. Мальцева за один полный одиннадцатилетний солнечный цикл в период с 1997 по 2007 годы. Представленные данные о частоте возникновения алкогольных запоев за длительное время по одному региону показали, что это сложный психобиологический процесс. Число госпитализированных больных с эпизодическими запоями при алкогольной зависимости за последние годы увеличилось. Полученные эпидемиологические данные свидетельствуют о наличии связи между возникновением эпизодических запоев с цирканнуальными ритмами, которые обусловливают клинические проявления этих состояний и флюктуацию поступлений больных на стационарное лечение в тот или иной период года. Начало заболевания коррелирует с пиками солнечной активности и сезонностью (чаще весна-осень). Наиболее выраженные максимумы поступлений больных с эпизодическими алкогольными запоями в марте-мае, менее выраженный подъем в октябре-декабре. Поэтому лечебно-профилактические и психотерапевтические мероприятия больным с изучаемым заболеванием целесообразно проводить в феврале-марте и сентябре-октябре.

Ключевые слова: эпидемиология, злоупотребление ^ алкоголем, цирканнуальные ритмы, гелиогеофизические факторы.

В последние десятилетия в Украине отмечается неуклонный рост алкогольной зависимости, особенно среди молодого поколения людей, то есть лиц наиболее трудоспособного возраста [9]. При этом среди первостепенных вопросов современной наркологической науки остается проблема изучения психопатологических проявлений алкоголизма, их патогенетических механизмов и учет этих факторов в разработке комплексных терапевтических методов воздействия для более эффективного лечения данной патологии [7,12,14].

Современные формы алкогольной зависимости, трансформировавшиеся под влиянием клинического патоморфоза, претерпели значительное усложнение клинической картины и утяжеление соматоневрологических и психических нарушений у больных с запойными состояниями. Современные представления свидетельствуют о том, что появление в клинике алкоголизма запойных форм пьянства указывают на особую тяжесть и злокачественность синдрома зависимости. В клинике эти проявления можно охарактеризовать периодической, циклически неотвратимо и приступообразно наступающей, массивной тяжелой алкоголизацией, с непреодолимой компульсивной потребностью в приеме очередной опьяняющей дозы алкоголя. Отмечается специфический перепад толерантности, развитие на этом фоне проявлений абстинентного синдрома с тяжелым соматическим, неврологическим и психическим истощением к концу запоя, грубыми поведенческими девиациями, а также перемежающейся инверсией влечения к спиртному до начала следующего запоя. По своей сути запой - это круглосуточное пребывание больного в состоянии «сквозного» алкогольного опьянения. Купирование запоев является наиболее сложной проблемой современной наркологии, требует реализации индивидуализированных и строго дифференцированных лечебно-реабилитационных программ [6,8].

Так же значительным пробелом в разработке изучаемой проблемы является и то, что авторы практически не уделяют внимания циркадианным ритмам больных и сезонности возникновения клинических проявлений алкоголизма, особенно при эпизодических злоупотреблениях алкоголя и запойных формах алкогольной зависимости, хотя ряд исследований убедительно доказывают что, алкогольные запои достаточно часто связаны с биоритмологической дезадаптацией [2]. Установлено, что существуют тесные и многовекторные взаимосвязи между медико-биологическими явлениями и активностью Солнца [1,11].

©БорисенкоВ.В., 2014 2 1

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.