CC BY
13
Клшшна пед1атр1я
УДК 612.015.3:577.118]-053.2
ГНАТЕЙКО О.З.*, ЛИЧКОВСЬКА О.Л.", КУЛАЧКОВСЬКА 1.Ю.", СЕМЕН ВА *АУ «1нститут спадково! патологи НАМН Укра'/ни», м. Львв **Льввський нацюнальний медичний ун'верситетм. Аанила Галицького ***КЗ Льввська обласна дитяча кл1нчна л1карня «Охматдит»
ФУНКЦЮНАЛЬЫ РОЗЛАДИ БШАРНОГО ТРАКТУ ПРИ ПАТОЛОГИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОТ ЗОНИ У Д|ТЕЙ
Резюме. Хротчш захворювання гастродуоденальног' зони у дтей у бiльшостi випадтв супроводжу-ються розладами функци жовчовивiдних шляхiв. Дисфункция жовчовидлення без належно'г' корекци може nогiршувати перебк основного захворювання, знижувати ефективнсть лкування. Застосу-вання у схемахлiкування Урсолiзину сприяе нормалЬзаци жовчовидыення та суттево пришвидшуере-грес провiдних клiнiчних симптомiв гастродуоденально'г' патологи.
Ключовi слова: хротчт захворювання гастродуоденально'г зони у дтей, розлади моторики жовчовивiдноi системи, урсодезоксихолева кислота.
Функцюнальш захворювання жовчовивщних шляхiв (ЖВШ) — комплекс ктшчних симптомiв, що е наслщком моторно-тошчно'1 дисфункцп жов-чного мiхура (ЖМ), жовчних проток i сфiнктерiв [1, 5]. Умовно 1х можна розподшити на первинш та вторинш. Первинш найчаспше пов'язаш зi змен-шенням м'язово'1 маси жовчного мiхура або зни-женням чутливостi рецепторного апарату ЖВШ до нейрогуморальних регуляторiв тонусу та моторики [4]. Вторинш (1х бiльшiсть, за даними лгге-ратури, вони становлять 85—90 % умх дисфункцiй бiлiарного тракту (БТ) у дгтей [1]) виникають при вегетативних дисфункшях на фонi стресу, гормональному дисбаланс^ при шших захворюваннях травно'1 системи. Зокрема, хрошчш захворювання гастродуоденально'1 зони (ГДЗ) у 80—90 % випадшв супроводжуються розладами моторики ЖВШ [1, 3]. Пов'язано це з рядом передумов:
— сшльшсть деяких факторiв ризику форму-вання захворювань ГДЗ i жовчовидшьно'1 системи (ЖВС) (порушення режиму харчування, стреси, психоемоцшш перевантаження, вегетативнi дисфункцп та ш.);
— сшльшсть шнервацп позапечiнкових ЖВШ i дванадцятипало'1 кишки (ДПК) на Грунтi пов'язаного онтогенетичного розвитку;
— розлади моторики БТ можуть виникати у тому чи^ через вюцеро-вюцеральш рефлекси — по-дразнення вюцеральних нервових закшчень;
— застосування у терапп захворювань ГДЗ лшв, що можуть посилювати холестаз (макролiди, амок-
сицилiн, Н2-блокатори) [2, 6] або при лшуванш розладiв моторики жовчного мiхура, посилювати подразнюючу дiю жовчi на слизову оболонку (СО) ДПК (жовчопнш засоби), шлунка та стравоходу (при дуоденогастральному та гастроезофагеально-му рефлюкм).
Вiдтiк жовчi та соку шдшлунково'1 залози вщбува-еться за рахунок скоординованого функцюнування жовчного мiхура i сфiнктера Оддi (СфО), однак вш залежить ще вiд цiлого ряду факторiв. Зокрема, вiд стану СО ДПК: при наявност змiн СО порушуеться синтез i секрецiя 1-клгтинами холецистокшш-пан-креозимiну, основного гормонального регулятора функцюнування ЖМ i СфО. Окрiм цього, вплив на жовчовидiлення мають моторна активнiсть самого травного каналу, рiвень тиску у ДПК, ентероге-патична циркуляцiя жовчних кислот, порушення з боку центрально1 та вегетативно1 нервово1 системи. Порушення будь-яко'1 з цих ланок регуляцп може призвести до розладiв жовчовидiлення.
Сучаснi схеми лшування захворювань ГДЗ у дгтей дозволяють у бiльшостi випадкiв досягнути швидко-го усунення клiнiчних проявiв хвороби, однак при-значення препарапв, що нормалiзують жовчовидь лення, у гострш стадп запальних захворювань ГДЗ вважаеться протипоказаним через подразнюючу дш жовчi на СО ДПК, що може привести до поси-лення больового та диспептичного синдромiв, зрос-тання активностi запального процесу та альтерацп СО. Тому вториннi розлади з боку БТ часто залиша-ють поза увагою. З шшого боку, так функцiональнi
гаоробёв' К^аГТфЗямня
розлади при тривалому переб^у можуть призвести до формування згустшв жовчi, жовчнокам'яно! хво-роби, холециститу, панкреатиту.
Все викладене вище обГрунтовуе необхiднiсть патогенетично! терапп розладiв iз боку БТ у дией iз хронiчними захворюваннями ГДЗ.
У цьому планi перспективним е впроваджен-ня у схеми лшування захворювань ГДЗ препаратiв урсодезоксихолево! кислоти (УДХК). Дiя третинно! жовчно! кислоти (ЖК) — урсодезоксихолево! — пов'язана зi здатнiстю витiсняти з пулу первинш та вториннi ЖК — холеву, хенодезоксихолеву та дезоксихолеву, при цьому не змшюючи загального вмюту ЖК у жовчь Останш бiльш лiпофiльнi, тобто мають бшьш виражену здатнiсть утворювати мiцели з жирами '¿ш, що стають водорозчинними. Однак цей мехашзм зумовлюе i потенцiйну токсичнiсть ЖК. Взаемодiючи з кштинними мембранами, вони здатнi руйнувати !х за рахунок сво!х детергентних властивостей. При захворюваннях ГДЗ, коли СО бшьшою чи меншою мiрою втратила сво! захиснi властивостi, ЖК можуть шдтримувати чи навiть посилювати альтерацiю тканин. УДХК бiльш пдро-фiльна, а отже, менш токсична для клггин i тканин. Зростання и частки у жовчi, рефлюксат може зни-зити пошкоджуючу дш на СО ГДЗ.
Метою дано! роботи було вивчення ефективнос-т застосування препаратiв УДХК (зокрема Урсо-лiзину) у схемах лiкування дией з патологiею ГДЗ, поеднаною з розладами з боку ЖВС.
Матер\али \ методи досл\дження
У дослщженш брали участь 83 дитини вшом 6—11 рокiв, якi перебували на стацюнарному лшу-ваннi у вщдш старшого дитинства КЗ Львiвсько! обласно! дитячо! клМчно! лiкарнi «Охматдит» iз приводу хронiчних захворювань ГДЗ (основна трупа — ОГ). Вибiр дией до основно! групи здшсню-вався вiдкритим когортним методом. Критерiями включення були:
— дiагностоване хрошчне захворювання ГДЗ;
— iнформована згода батьшв на участь у досль дженнi;
— вiдсутнiсть шшо! супутньо! патологи.
Усi дiти ще! групи отримували стандартну но-зоспецифiчну терашю в поеднаннi з УДХК, що призначалася з розрахунку 10—15 мг/кг/добу. Курс лшування становив 2—4 тижш.
До групи контролю (ГК) увшшли 45 дiтей, що також вщповщали вищеназваним критерiям. Вони
отримували лшування за загальноприйнятими схемами. Розподш хворих ОГ та ГК за основними дiа-гнозами наведений у табл. 1.
Обстеження дией обох груп включало загально-прийнятi кшшко-анамнестичш, лабораторнi, ш-струментальнi дослiдження (ФЕГДС з прицшьною бiопсiею СО антрального вщдшу з подальшим мор-фолопчним дослiдженням, рН-метрiя, ультразвуко-ве дослщження). Дисфункцiю жовчного мiхура дiа-гностували за даними ультразвукового дослщження, вщсутшсть жовчi в ДПК при ФЕГДС вважали непрямою ознакою дисфункцп СфО. Стан вегетативно! нервово! системи (ВНС) оцшювали за диферен-цiйно-дiагостичними таблицями О.М. Вейна. Стан дггей обох груп оцiнювали при надходженш, на 5-й та 10-й день, а також через 1 мюяць. Об'ективiзацiю ефективностi лiкування проводили шляхом обробки результапв iз використанням пакету програм Ехсе1 з визначенням вiрогiдностi рiзницi даних.
УДХК призначали у виглядi препарату Урсоль зин. Урсолiзин доступний у двох варiантах дозу-вання — 150 та 300 мг, що особливо важливо у пе-дiатричнiй практицi (препарат може призначатися диям вагою вщ 10 кг). Дiтям вагою понад 30 кг та-кий варiант дозування дае бiльшi можливостi шди-вiдуального пiдбору дози (наприклад, 150 i 300 мг на добу).
Результати досл\дження та Тх обговорення
Анaлiз анамнестичних даних в обох групах спо-стереження дозволив виявити, що тривалють захворювання коливалась у межах 1—6 рошв, середня становила 1,8 року. Порушення режиму харчування (вщсутшсть у рацюш перших страв, нерегулярне харчування — менше шж 3 рази протягом дня, зло-вживання гострою, пряною !жею, шдсилювачами смаку) мали мiсце лише у 39,8 % випадшв. Шкшьш перевантаження вiдзнaчaли 68,7 % дией та !х бать-кiв, 66,3 % дгтей вели гiподинaмiчний спомб життя, надаючи перевагу телебаченню, комп'ютеру.
Обтяжений спадковий анамнез щодо захво-рювань шлунка i дванадцятипало! кишки був у 55 дией (66,3 %). Обтяжену спадковють по материн-ськiй лiнi! виявлено у 24,1 % обстежених пащенпв, по батьшвськш лiнi! — у 16,9 % дгтей, по обох лшь ях — у 25,3 %. У 33,7 % дией спадковий анамнез був необтяжений. При цьому серед пащенпв iз функ-цiонaльними розладами домшувала обтяженiсть по бaтькiвськiй лшп, при оргaнiчнiй патологи — по
Таблиця 1. Розподл хворих ОГ та ГК за основними дагнозами
Дiагноз Основна група (п = 83) Група контролю (п = 45)
Абс. % Абс. %
Функцюнапьна (невиразкова) диспепая 21 25,3 12 26,7
Хронiчний гастродуоденiт 43 51,8 24 53,3
Ерозивний гастрит, бульб^, виразка ДПК 19 22,9 9 20,0
www.pediatric.mif-ua. сот
35
материнськш або обох лiнiях. Характерна сезон-нiсть загострень (весна — осшь) спостерiгaлaся лише у 12 дгтей (14,5 %).
Кислотоутворююча функцiя була шдвищеною в переважно! бiльшостi пащенпв — 56 (67,5 %) з ОГ та 31 (68,9 %) iз ГК. При цьому лише у чверт дией була збереженою кислотонейтрaлiзуючa функцiя. Суттевих змiн iз боку зaгaльноклiнiчних, бiохiмiч-них aнaлiзiв не виявлено в жодно! дитини.
Астеновегетативний чи астеноневротичний синдроми спостериали у приблизно 80 % обсте-жених пaцiентiв. При дослщженш початкового вегетативного тонусу виявлено, що серед пащенпв обох груп переважали прояви помiрноl ваготонп (68,7 % в ОГ i 66,7 % в ГК), переважання саме таких розлaдiв пiдтвердили даш кaрдiоiнтервaлогрaфi!. Серед скарг aстенiчного спектра найчастшим було постiйне вiдчуття втоми, знижено! прaцездaтностi, сонливостi вдень (69,9 та 60,0 % вщповщно), при цьому шчний сон був часто порушений (проблеми з засинанням, част пробудження виявлено у 39,8 % дгтей з ОГ та 42,2 % — iз ГК).
За даними копрограми у дией обох груп виявлено помiрну стеаторею (вщ 1+ до 3 + ), незначну кiлькiсть зерен крохмалю (в1д 1+ до 2+), рiдше ви-являли помiрну кiлькiсть слизу.
Серед у ах 128 дiтей з ОГ та ГК ультразвукове дослщження ЖВС при надходженш виявило дис-моторнi порушення у 95 (74,2 %) з вираженим пе-реважанням гшотошчно-гшокшетичних розлaдiв жовчного мiхурa (табл. 2). При цьому частота по-рушень з боку ЖВС частше зустрiчaлaсь при ор-гaнiчнiй (гaстродуоденiт) та деструктивнш (ерозп, виразки) пaтологi! ГДЗ. При функцюнальних роз-ладах переважали розлади тонусу жовчного мiхурa, при деструктивних формах патологи ГДЗ вiрогiд-но частше спостерiгaли порушення функцп СфО. Ознаки внутрiшньомiхурового холестазу у виглядi неоднорiдно! ехогенностi вмiсту жовчного мiхурa переважали при функцiонaльнiй та недеструктив-нiй патологи ГДЗ, тодi як при деструкци СО вн ропдно чaстiше виникав внутрiшньопечiнковий холестаз. Вiрогiдно! рiзницi частоти ознак холециститу у виглядi потовщення стiнки жовчного мiхурa
Таблиця 2. Розлади жовчовидшьно/' системи удтей ¡з хрон1чною патолопею ГДЗ (частота подаеться у вдсотках вд загально/ клькост д'ией у груш)
Патолопя ГДЗ Дисфунк^я БТ ^^^^^^^ ФД, п = 33 Гастродуодеыт, п = 67 ЕрозГГ, виразки, п = 28
1 2 3
Розлади жовчовидтьно'| системи (всього) 63,6 ± 8,2 76,1 ± 6,2 82,1 ± 5,6
Дисфункщя жовчного мiхура 54,5 ± 8,5 47,8 ± 7,2 46,4 ± 7,3
Дисфункщя сфЫктера Оддi (не-прямi ознаки) 9,1 ± 4,9 28,4 ± 6,61-2* 35,7 ± 7,01-3*
Ознаки внутрiшньомiхурового холестазу 30,3 ± 7,9 32,8 ± 6,9 17,9 ± 5,6
Ознаки внутршньопечЫкового холестазу 6,1 ± 4,1 3,0 ± 2,5 25,0 ± 6,31-3, 2-3*
Ознаки холециститу 9,1 ± 4,9 7,5 ± 3,8 3,6 ± 3,8
Кл^чш показники При надходженш 5-й день 10-й день
ОГ ГК ОГ ГК ОГ ГК
Бопi в етгастри 93,4 ± 4,2 86,6 ± 4,9 14,7 ± 5,2** 33,3 ± 6,9* 6,6 ± 3,6 15,6 ± 5,3
С-м правого пiдребер'я 47,5 ± 8,6 46,7 ± 7,3 21,3 ± 6,0* 28,9 ± 6,6 4,9 ± 3,2* 17,8 ± 5,6
Диспептичний синдром:
Нудота, блювання 42,6 ± 8,5 46,7 ± 7,3 13,1 ± 5,8* 13,3 ± 5,0* 3,3 ± 3,1 7,7 ± 3,6
Зниження апетиту 50,8 ± 8,6 55,6 ± 7,2 23,0 ± 7,2* 24,4 ± 6,3* 9,8 ± 5,1 15,6 ± 5,3
Швидке насичення 55,7 ± 8,5 51,1 ± 7,3 19,7 ± 6,8* 28,9 ± 6,6* 8,2 ± 4,7 17,8 ± 5,6
Печiя 23,0 ± 7,2 28,9 ± 6,6 9,8 ± 5,1 17,8 ± 5,6* 3,3 ± 3,1* 8,9 ± 4,2
Вiдрижка кислим 31,1 ± 7,9 35,6 ± 7,0 11,5 ± 5,5* 13,3 ± 5,0 3,3 ± 3,1 6,7 ± 3,6
Вщрижка гiрким 11,5 ± 5,5 8,9 ± 4,2 6,6 ± 4,2 6,7 ± 3,6 1,6 ± 1,2 4,4 ± 3,0
Вiдрижка повiтрям 67,2 ± 8,1 60,0 ± 7,1 34,4 ± 8,1* 51,1 ± 7,3 14,8 ± 6,1** 15,6 ± 5,3
Кишкова диспепая 47,5 ± 8,6 46,7 ± 7,3 19,7 ± 6,8* 28,9 ± 6,6 1,6±2,1* 4,4 ± 3,0*
Примтки: * — р1зниця в1рогщна мж групами з'ютавлення (р < 0,05);* — р1зниця в1ропдна у динамц спо-стереження (р < 0,05).
Примтка: * — р1зниця в1рогщна у пор1внянн1 мж нозолопчними формами патологи ГДЗ (р < 0,05).
Таблиця 3. Динамка основних кл1н1чних прояв 'в при поеднанй патологи ГДЗ та ЖВШ у д 'ией (частота симптом'т подаеться у в'щсотках вщ загально/ клькост д'ией у групi)
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
И
ОГ I гк При надходжент
ОГ I ГК 10-й день
7
ОГ I ГК 1-й мюяць
■ Ознаки дисфункцм ЖВШ □ Ознаки ураження ГДЗ □ Вегетативнна дисфункц1я
Рисунок 1. Динам1ка основних синдром1в у д 'ией ¡з патолопею ГДЗ
та згущення жовчi залежно вш нозолопчно1 форми патологи шлунка i ДПК не виявлено.
Як вщомо, тиск жовчi в протоках ЖВС визначае тонус гладких м'язiв системи та секреторний тиск печшки, який власне забезпечуе пасаж жовчi вiд печiнки до жовчного мiхура i далi в просвгт ДПК. Нормальний вiдтiк жовчi вiдбуваеться за рахунок градiенту тиску в протоках ЖВС та у просвт ДПК. Цим можна пояснити суттево вищу частоту появи ознак внутршньопечшкового холестазу та пору-шення функци СфО при деструктивних формах патологи ГДЗ, яш супроводжуються бшьш вираже-ними запальними змiнами СО та розладами моторики, що спричинюють дуоденальну ппертензш [6, 7].
При надходженш дiтей у кишку больовий аб-домiнальний синдром спостериався у всiх дiтей обох груп (табл. 3). Так званий синдром правого пiдребер'я (болi у правому шдребер'1, вiдчуття тяж-костi, тиску) спостерiгали майже у половини обсте-жених пацiентiв (47,5 % в ОГ та 46,7 % в ГК), тодi як за даними УЗД розлади жовчовидшення виявлено у 74,2 % дгтей. Отже, у кожно'1 третьо'1-четверто1 дитини з патолопею ГДЗ розлади жовчовидшення перебиають субклМчно.
Серед диспептичних скарг домшували нудота, блювання, вшрижка кислим, повiтрям. Приблиз-но у кожно'1 четверто'1-п'ято1 дитини спостерiгався кишковий диспептичний синдром у виглядi схиль-ностi до проносiв або закрешв, метеоризму.
Якщо на початку спостереження вс описанi вище показники клМчного та лабораторно-шстру-ментального обстеження в обох групах вiрогiдно не в^^знялися, динамiка '1х протягом часу спостереження була рiзною. Регрес больового та диспептич-ного синдромiв був бшьш вираженим в ОГ вже на 5-ту та на 10-ту добу. На фош призначення Урсоль зину спостерiгали статистично вiрогiдне зменшен-ня частоти не лише синдрому правого шдребер'я, але й ознак ураження ГДЗ (болiв в ешгастри, шлун-
ково'1 та кишков'1 диспепси). Виражену позитивну динамiку основного захворювання в ОГ можна пояснити зменшенням альтернуючо'1 ди жовчi на ура-жену СО ДПК за рахунок збшьшення частки УДХК.
Динамша основних синдромiв в обстежених групах при спостереженш протягом мiсяця також суттево в^^знялася (рис. 1). За даними ультразвукового дослшження, що повторно проводилося на 10-ту добу перебування у стащонар^ кшьшсть дгтей iз розладами жовчовидiлення зменшилася в обох групах з вiрогiдно бшьш вираженою динамкою в ОГ.
Слш пiдкреслити, що специфiчного лшуван-ня розладiв жовчовидiлення (тобто призначення власне жовчогшних препаратiв) протягом часу спостереження не проводилося в обох групах, а отже, можна припустити, що сприятливий вплив на пере-би патологи ГДЗ та функцш жовчовидшення мала позитивна динамша основного захворювання шд впливом застосування у схемi лшування Урсолi-зину. 1ншим iмовiрним механiзмом дГ1 Урсолiзину може бути змша пiд впливом УДХК фiзико-хiмiч-них характеристик жовчi зi збiльшенням 11 гiдро-фiльностi ^ вiдповiдно, покращенням реологiчних властивостей.
Протягом мiсяця спостереження бiльше нiж у половини дiтей (понад 50 % в обох групах) утри-мувався синдром вегетативно! дисфункци, тодi як розлади жовчовидшення регресували паралельно з основним захворюванням. Такий стан речей можна пояснити бшьш вагомим впливом на формування розладiв ЖВС при патологи ГДЗ мюцево1 запаль-но1 реакцП СО та вюцеро-вюцеральних рефлексiв порiвняно iз впливом надсегментарних вшдшв вегетативной нервово1 системи. Пiдтверджуе це також вища частота порушень жовчовидшення при деструктивних формах патологи ГДЗ порiвняно з функцюнальними розладами.
Висновки
1. У бшьшосп дiтей iз хрошчними захворюван-нями шлунка i дванадцятипало1 кишки спостерiга-ються порушення з боку жовчовидшьно1 системи, при функцюнальнш патологil гастродуоденально1 зони переважають розлади тонусу жовчного мiху-ра, при деструктивних формах дано1 патологП вiро-гiдно частiше спостерiгаються порушення функци сфiнктера Оддi.
2. Бiльш вагомий вплив на формування розладiв жовчовидшьно1 системи при патологП гастродуоде-нально1 зони у дiтей мае мюцева запальна реакцiя слизово1 оболонки та вюцеро-вюцеральш рефлекси порiвняно з впливом надсегментарних вшдшв ве-гетативно1 нервово1 системи.
3. Застосування Урсолiзину у схемах лшування дiтей з поеднаною патолопею верхшх вiддiлiв травного каналу та жовчовившних шляхiв сприяе нор-малiзацil жовчовидiлення та суттево пришвидшуе регрес провшних клiнiчних симптомiв гастродуо-денально1 патологП.
www.pediatric.mif-ua. com
37
Список л1тератури
1. Запруднов А.М. Заболевания билиарного тракта у детей // Российский вестник перинатол. и педиатрии. — 2005. — № 5. — С. 36-42.
2. Коровина Н.А., Захарова И.Н., Малова Н.Е. Синдром холестаза у детей // Вопросы современной педиатрии. — 2005. — Т. 4. — С. 39-43.
3. Мельникова И.Ю., Новикова В.П. Эрозивно-язвенное состояние у детей // Экспер. и клин. гастроэнтерология. — 2005. — № 1. — С. 72-76.
4. Чернова В.М. Функщональт розлади бiлiарного тракту: клiHiKa, дiагностика, тдходи до лжування // Мисте-цтво лкування. — 2006. — № 8 (34). — С. 7-10.
5. Behar J., CorazziariE., GuelrudM., Hogan W., Sherman S., Toouli J. Functional Gallbladder and Sphincter of Oddi Disorders //Gastroenterology. — 2006. — Vol. 130 (5). — P. 1498-1509.
6. Fisher A.A., Le Couteur D.G. Nephrotoxicity and Hepatotoxicity of Histamine H2 Receptor Antagonists // Drug Safety. — 2001. — Vol. 24, № 1. — P. 39-42.
Отримано 02.02.12 □
Гнатейко О.З.*, Аичковская О.Л.**, Кулачковская И.Ю.**, Семен В.Д.***
*ГУ «Институт наследственной патологии НАМН Украины», г. Львов
**Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
***КУЛьвовская областная детская клиническая больница «Охматдет»
ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ РАССТРОЙСТВА БИЛИАРНОГО ТРАКТА ПРИ ПАТОЛОГИИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЙ ЗОНЫ У ДЕТЕЙ
Резюме. Хронические заболевания гастродуоденаль-ной зоны у детей в большинстве случаев сопровождаются расстройствами функции желчевыводящих путей. Дисфункция желчеотделения без должной коррекции может ухудшать течение основного заболевания, снижать эффективность лечения. Применение в схемах лечения Ур-солизина способствует нормализации желчеотделения и существенно ускоряет регресс ведущих клинических симптомов гастродуоденальной патологии.
Ключевые слова: хронические заболевания гастродуоде-нальной зоны у детей, расстройства моторики желчевыво-дящих путей, урсодезоксихолевая кислота.
Gnateyko O.Z.*, Lychkovska O.L.**, Kulachkovska I.Yu.**, Semen V.D.***
*SI «Institute of Hereditary Pathology of NAMS of Ukraine», Lviv
**Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky
***MI «Lviv Regional Children's Clinical Hospital «Maternity and Childhood Protection», Lviv, Ukraine
FUNCTIONAL DISORDERS OF BILIARY TRACT AT GASTRODUODENAL PATHOLOGY IN CHILDREN
Summary. Chronic gastroduodenal disorders in children are in general associated with dysfunctions of biliary tract. Disorder of bile production without a proper correction can impair the course of underlying disease, decrease efficiency of the treatment. Use of Ursolisin in therapeutic regimens promotes the normalization ofbile production and significantly accelerates the regression of main symptoms of gastroduodenal pathology.
Key words: chronic gastroduodenal diseases in children, biliary motility disorders, ursodeoxycholic acid.
