Научная статья на тему 'Особенности диагностики гастроэзофагеальной рефлюксной болезни на фоне гипотиреоза'

Особенности диагностики гастроэзофагеальной рефлюксной болезни на фоне гипотиреоза Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
266
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНАЯ РЕФЛЮКСНАЯ БОЛЕЗНЬ / ГИПОТИРЕОЗ / ЩЕЛОЧНОЙ РЕФЛЮКС / ДИАГНОСТИКА

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Рева Т. В.

В работе приведены данные обследования 128 больных гипотиреозом. Изучена частота развития дуоденогастроэзофагеального рефлюкса. Произведены рентгенологическое, эндоскопическое и антропометрическое исследования, рН-метрия, изучена скорость желудочной эвакуации.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Рева Т. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Особенности диагностики гастроэзофагеальной рефлюксной болезни на фоне гипотиреоза»

СТАТТ1

УДК 616.441-008.64:616.32/.33-07 Т.В. Рева

0С0БЛИВ0СТ1 Д1АГН0СТИКИ ГАСТР0Е30ФАГЕАЛЬН01 РЕФЛЮКСН01 ХВОРОБИ НА ТЛ1 Г1П0ТИРЕ03У

Буковинський державний медичний утверситет, Черн1вц1

ВСТУП

Строке зростання темпт життя, збтьшення негативного впливу чинникт довктля вносять корективи у загальну картину захворюваност на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) серед населення УкраТни. Актуальшсть проблеми шлунково-стравохщного реф-люксу зростае у раз1 атипових проявт захворювання та ускладнень, що знижують яккть та обумовлюють невчас-шсть д^гностики ¡, вщповщно, ускладнюють добф адекватно!' л^вальноТ тактики [1, 2]. Кр¡м того, внаслщок пог¡ршення еколопчноТ ситуаци в краТш спостер¡гаеться ст¡йка тенденц¡я до поширення уражень щитоподЮноТ залози, зокрема, тиреоТдиту та г¡потиреозу. Част¡шають ¡ випадки поеднання ГЕРХ ¡ ппотиреозу.

Досв¡д останн¡х десятил¡ть дов¡в, що клштна д^гнос-тика г¡потиреозу далеко не завжди над¡йна. Адже його симптоматика варю залежно в¡д ступеня тяжкост¡ клЬ н¡чного переб¡гу та тривалост тиреоТдноТ недостатност¡, а також в^ пац¡ента ¡ наявност¡ супутньоТ патологи.

За деф¡циту тиреоТдних гормошв, абсолютно необ-х¡дних для нормального функцюнування практично кожноТ кл¡тини, розвиваються патолопчш зм¡ни в ус¡х без винятку органах ¡ системах, у тому чи^ у травн¡й системк Виникають гепатомегал¡я, диск¡нез¡я жовчо-вивщних шлях¡в ¡ товстоТ кишки, метеоризм ¡ схильн¡сть до закреп¡в, зниження апетиту та атрофтний гастрит [3-5]. Усе це разом у поеднанн з пподинам^ю та збть-шенням маси тта створюе сприятлив¡ передумови для розвитку ГЕРХ.

Мета дослщження — визначення особливостей розвитку, клштного переб^ та д¡агностики гастроезофа-геальноТ рефлюксноТ хвороби у хворих з¡ зниженою функц¡ею щитопод^ноТ залози.

МАТЕР1АЛ I МЕТ0ДИ

Нами було обстежено 128 хворих з¡ зниженою функ-ц¡ею щитопод^ноТ залози. Серед них жшок було 112, чолов^в — 16. Розпод¡л хворих за в^ом ¡ статтю наведено на рис. 1.

Як видно з наведених даних, серед обстежених пере-важали ж¡нки в^ом в¡д 41 до 60 рокт. В¡к чолов¡к¡в скла-дав вщ 51 до 80 рок¡в. Основними причинами розвитку г¡потиреозу були такп первинний ¡д¡опатичний ппотире-

оз — 59 (46,09%) хворих, пооперацшний ппотиреоз — 46 (35,95%), авто¡мунний тиреоТдит — 23 (17,96%) пац¡енти.

За давшстю захворювання хвор¡ розпод¡лились таким чином: вщ 1 до 5 рокт — 28 пац¡ент¡в, вщ 5 до 10 рок¡в — 64, понад 10 рокт — 36 хворих.

Було проведено пролонговану рН-метрю стравоходу та шлунка впродовж 2-3 годин за допомогою приладу ИКЖ-2 (Кам'янець-Подтьський, УкраТна), ендоскоп¡чне дослщження, яке за необх¡дн¡стю доповнювали бюпаею, ультразвукове досл¡дження орган¡в черевноТ порожнини та щитоподЮноТ залози, пробу з метиленовим сиым, рент-генолог¡чне до^дження з контрастуванням стравоходу та шлунка, пщ час якого також визначали час евакуацп контрасту з¡ шлунка. Пщ час ендоскоп¡чного досл¡дження також брали проби шлункового вмкту та рефлюксату з нижньоТ третини стравоходу для подальшого визначення у ньому наявност холестерину та жовчних кислот. Визначали ртень тиреотропного гормону ппофва (ТТГ), в¡льного тироксину (Т4) ¡ в¡льного трийодтирон¡ну (Т3).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА 0БГ0В0РЕННЯ

В обстежених переважали скарги на загальну кво-лкть, швидку втомлюван¡сть — 121 (94,5%) патент, сонлив¡сть — 64 (50%), пркий присмак у рот¡ — 61 (47,65%), загруднинний бть — 82 (64,06%), вщрижку — 73 (57,03%), част зригування — 19 (14,8%), тривале вщ-чуття важкост в етгастри п¡сля Тди — 116 (90,6%), зниження апетиту — 84 (65,62%), у 73% випадкт спостер^а-лись закрепи та здуття живота.

Уах пафентт обстежено клштним методом, проведено антропометричн вим¡рювання. Розраховували ¡ндекс маси тта (1МТ), вим¡рювали окружн¡сть тали (ОТ) ¡ стегон (ОС), визначали сшввщношення ОТ/ОС. Нор-

Рис. 1. Розподш хворих за в1ком I статтю.

мальний IMT вщзначено у 19 (14,8%) хворих, надмфну масу тта (IMT 25,0-29,9 кг/м2) — у 34 (26,5%), ожиршня 1-го ступеня (IMT 30,0-34,9 кг/м2) — у 35 (27,34%), 2-го ступеня (IMT 35,0-39,9 кг/м2) — у 19 (14,8%), 3-го ступеня (IMT понад 40,0 кг/м2) — у 21 (16,4%) патента. У 58 хворих було д1агностовано ожиршня з абдомшальним типом вщкладення жиру (¡ндекс OT/OC вщ 0,89 до 1,11). У 34 пацкнтт ¡з надм¡рною масою т¡ла тип розпод¡лу жиро-вих вщкладень носив центральний характер (¡ндекс OT/OC в¡д 0,86 до 1,04).

Шляхом езофагогастродуоденофЮроскопи виявлено так¡ змши у слизов¡й нижньоТ третини стравоходу та шлунка:

• ерозивний езофапт — 27 (21,09%) хворих;

• катаральний езофапт — 52 (40,6%) хворих;

• атрофтний гастрит — 114 (89,06%) хворих.

За результатами аналву шлункового вмкту жовчн кислоти та холестерин виявлено у 117 (91,4%) пацкнтш. Водночас рефлюксат нижньоТ третини стравоходу м¡стив жовчн¡ кислоти та холестерин лише у 76 (59,37%) хворих.

Рентгенолопчне обстеження засвщчило зтння кар-ди у 104 (81,25%) хворих, потовщення складок слизовоТ стравоходу та закид контрастно'' речовини з¡ шлунка у стравох¡д — у 99 (77,34%) випадках. Вщзначено рвке упов¡льнення шлунковоТ перистальтики, зменшення ампл^уди скорочення шлунка в ус¡х обстежених. Звертали на себе увагу ознаки дуоденостазу та дуодено-гастрального рефлюксу. Пщ час рентгенолог¡чного обстеження ми визначали час випорожнення шлунка, час надходження першоТ порцп контрасту у дванадцяти-палу кишку (ДПК) ¡ час повноТ евакуацм контрасту з¡ шлунка.

Oтриман¡ дан¡ св¡дчать, що у переважноТ б¡льшост¡ — 85 (66,4%) — хворих контрастна речовина потрапляла у ДПК у перш¡ 10 хвилин ¡з моменту надходження ТТ у шлу-нок, у значноТ частини — 43 (33,6%) — пацкнтт контраст потрапляв у ДПК лише через 15 хвилин ¡ бтьше (рис. 2).

Дан¡, наведет на рис. 3, свщчать, що у переважноТ бшьшосп хворих мало мкце упов¡льнення шлунковоТ евакуацм, а у 43 (33,59%) пацкнтт повна евакуацт контрасту з¡ шлунка тривала понад 3 години.

Шляхом рН-метрм стравоходу виявлено, що у 70 пацкнтт значення рН було у межах норми ¡ в середньо-му склали 6,8±0,2. У решти 58 хворих вщзначено пщви-

Рис. 2. Швидккть надходження контрасту у ДПК.

Рис. 3. Час повноТ евакуацм контрасту 3i шлунка.

щення рН до 7,6±0,2. Заф^совано також значне пщви-щення показникт pH у шлунку — у середньому до 5,4±0,2.

^реоТдний гомеостаз вивчали ¡муноферментним методом. Cередн¡й р¡вень TTr склав 27,9 ^MO/мл ¡ коли-вався у межах в¡д 16,8 до 84,7 ^MO/мл. Cередн¡й вмст в¡льного T4 склав 7,8±0,2 пмоль/л, втьного T3 — 1,3± ±0,2 пмоль/л.

За допомогою УЗД щитопод^ноТ залози виявлено ознаки ппотиреозу: зменшення розм¡р¡в та об'ему (за методом Brunn) правоТ ¡ л¡воТ часток, товщини переший-ка — у 105 (82,03%) хворих, вщсутшсть одн¡еТ частки або ТТ частини — у 46 (35,94%) оаб, г¡поехогенн¡сть тканини залози — у 128 (100%) хворих, неоднорщшсть ехострук-тури за рахунок д¡лянок ф¡брозу — у 87 (67,97%) пац^н-т¡в. УЗ ознаки тиреоТдиту з вузлоутворенням — у 14 (10,94%) хворих, УЗ ознаки тиреоТдиту без вузлоутворен-ня — у 9 (7,03%) хворих.

Проба з метиленовим сишм, проведена за стандартною методикою, дала позитивний результат лише у 52 (40,6%) хворих.

ВИСНОВКИ

1. У переважноТ бтьшосл хворих на ппотиреоз роз-виваються атрофтний гастрит та явища дуоденостазу, що обумовлюють уповтьнення шлунковоТ евакуацм у 78,9% випадкт.

2. Явища дуоденогастроезофагеального рефлюксу виникають у 77,34% хворих ¡з давшстю захворювання понад 2 роки.

3. До д^гностичного комплексу для даноТ категорп хворих слщ включати рентгенолопчне та ендоскоптне досл¡дження з бюпаею за показаннями.

4. Д¡агностичну цшшсть рН-метрГТ у даноТ категорТТ хворих знижено внаслщок наявност¡ у них ппо- або анацидного стану.

Перспективи подальших досл¡джень. Плануеться вивчити змши концентраци жовчних кислот ¡ холестерину залежно вщ типу ¡ тяжкост¡ переб¡гу г¡потиреозу.

Л1ТЕРАТУРА

1. Алексеенко С.А. Алгоритмы диагностики и лечения

гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / С.А.

Алесеенко // Фарматека. — 2006. — № 1. — С. 48-49.

2. Бабак О.Я. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь / О.Я. Бабак, Г.Д. Фадеенко — К.: Интерфарма. — 2000. — 175 с.

3. Фадеев В.В. Современные концепции диагностики и лечения гипотиреоза у взрослых / В.В. Фадеев // Проблемы эндокринологии — 2004. — № 2. — С. 1-7.

4. Болезни щитовидной железы. Пер. с англ. / Под ред. Л.И. Бравермана. — М.: Медицина, 2000. — 432 с.

5. Балаболкин М.И. Дифференциальная диагностика и лечение эндокринных заболеваний: Руководство / М.И. Балаболкин, Е.М. Клебанова, В.М. Креминская. — М.: Медицина, 2002. — 752 с.

РЕЗЮМЕ

Особенности диагностики гастроэзофагеальной рефлюксной болезни на фоне гипотиреоза Т.В. Рева

В работе приведены данные обследования 128 больных гипотиреозом. Изучена частота развития дуоденогастроэзо-фагеального рефлюкса. Произведены рентгенологическое, эндоскопическое и антропометрическое исследования, рН-метрия, изучена скорость желудочной эвакуации.

Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, гипотиреоз, щелочной рефлюкс, диагностика.

SUMMARY

Peculiarities of gastroesophageal reflux disease diagnostics under hypothyroidism T. Reva

The results of investigation of 128 patients with hypothyroidism are presented. Frequency of gasroesophageal reflux disease development is studied. Radiographic, endoscopic, antropometric investigation, pH-metry and gastric evacuation speed were determined.

Key words: gastroesophageal reflux disease, hypothyroid-

ism.

Дата надходження до редакци 10.05.2010 p.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.