CC BY
16
УДК 174.4:37.07
ОБОСНОВАНИЕ ВАЖНОСТИ ОБЛАДАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ЭТИЧЕСКИМИ КАЧЕСТВАМИ ДЛЯ МЕНЕДЖЕРОВ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ
© 2014
Н. В. Беляева, аспирант кафедры педагогического мастерства и менеджмента Полтавский национальный педагогический университет имени В. Г. Короленко, Полтава (Украина)
Аннотация. В статье раскрыто подходы к пониманию содержания деятельности управленца системы образования и сформулировано авторскую дефиницию «профессионально-этические качества менеджера образовательного учреждения»; отмечено человекоцентрическую направленость образовательной сферы и таким образом доказано важность обладания профессионально-этическими качествами для менеджеров именно этой отрасли.
Ключевые слова: менеджер образовательного учреждения, профессионально-этические качества менеджера образовательного учреждения, человекоцентризм, будущий магистр «Управление образовательным учреждением».
Постановка науково'1 проблеми та и значення. Змша прюритепв i цшшсних орГентацш сучасного суспшьства призвела до змш у системi освгга, И гумашзаци, як в загальноосвггнш, так i у вищш школг Гумашстична концепцiя передбачае створення у середовищi навчального закладу, орiентованому на особиспсть, оптимальних умов для розкриття та розвитку усiх суб'ектш навчально-виховно! дiяльностi. Визначальною ланкою у виршенш цих завдань е менеджер освггаього закладу.
У провiдних нормативних освгтшх документах -Нацiональнiй доктриш розвитку освiти Украши у XXI ст., Законах Украши «Про освпу», «Про вищу школу» - акцентуеться на особистiснiй орГентаци; реалГзаци особиспсного пiдходу, що забезпечуе ставлення до кожно! людини як до сощально! цiнностi; врахуван-ня у процес взаемоди суб'ектiв освiти механiзмiв професшно! особистостi. У контекстi реалГзаци цих положень керiвниковi освiтнього закладу необхГдно володiти комплексом особистiсних характеристик та якостей, що забезпечать злагоджену, гуманютичну, етичну взаемодiю усiх суб'ектiв навчально-виховного простору, включаючи учнiв, батьк1в, учителiв.
Анализ остантх дослгджень з ц1е! проблеми. Аналiз теорiй управлiння з метою визначення змiсту дiяльностi менеджерiв, характеру !х поведiнки пiд час виршення професiйних завдань, необхГдних про цьому якостей та рис особистосп керiвника показуе, що досить глибоко щ питання розробленi в працях з економiки, менеджменту, соцюлоги, психологи впчизняних та заруб1жних авторiв (Пиер Ф. Друкер, Р. Лiкерт, Е. Мейо, Р. Оуен, М. Беседш, £. Климов, В. Нагаев, П. ПГдкасистий, £. Ходак1вський та шш1).
Важливими у дослiдженнi нами особливостей професшно! дiяльностi керiвника освиньо! установи стали пращ впчизняних та зарубiжних науковцiв (В. Береки, В. Бондаря, М. Гриньово1, Л. Даниленко, Г. £льниково1, Л. Калшшо!, Л. Карамушки, Н. Кoлoмiнського, В. Кричевського, В. Крижка, В. Лунячека, В. Маслова, М. МихайлГченка, Л. Орбан-Лембрик, £. Павлютенкова, Т. Сорочан, £. Хрикова, Т. Шамово1), у яких розглядаеться управлiнська дГяль-нiсть менеджера освгга як особливий вид професшно! дiяльностi, виокремлюються професiйно важливi риси та якосп менеджера освiтнього закладу.
Формулювання мети та завдань статт1. Мета статп полягае в обгрунтуванш важливосп володiння професiйно-етичними якостями для менеджерiв освiтнiх закладiв.
Науковi пошуки в статтi зосередженi на виршення завдань з: розгляду основних пiдходiв до розумiння змiсту дiяльностi управлшця системи освiти; визначення авторсько1 дефшщи «професiйно-етичнi якостi менеджера освiтнього закладу»; доведенш важливостi володiння професiйно-етичними якостями для менеджерiв освiти через розкриття людиноцентричного спрямування ще! галузi.
Виклад основного матергалу й обтрунтування отриманих результат1в дослгдження. У перекладi з
англшсько! мови «менеджер» означае «керуючий», «директор», «уповноважений вести переговори» тощо.
Згiдно з тлумаченням у «Польськш енциклопеди бiзнесу» менеджер - керуючий колективом людей, роль якого вбачаеться в реалГзаци досягнення запланованих цшей, як1 або висуваються ззовнi, або формуються за участю колективу [1, с. 11-12]. Це людина, яка професшно здшснюючи функц1ю управлiння, вщповвдае за отримання результатiв вiд роботи шших людей, як1 працюють iндивiдуально чи об'еднанi у групи, та е основною зв'язуючою ланкою оргашзацп з оточенням.
Таким чином, можемо зробити висновок про людиноцентричну направленiсть дiяльностi менеджера. До яко! б сфери, спецiалiзацil чи ланки не належав керiвник, перш за все, ця дiяльнiсть здiйснюеться з людьми або через людей. Сшвробггаики органiзацil, менеджери всiх рiвнiв, фахiвцi та пращвники допом1жного сектору, а також зовшшш суб'екти - усi включенi в едину складну систему органiзацiйних та мiжособистiсних взаемовiдносин.
Американський експерт у галузi менеджменту Пiтер Ф. Друкер таким чином визначае людиноцентричш завдання менеджера: «Завданням менеджера е така оргашзащя ресурсiв та зусиль спiвробiтникiв, що забезпечуе досягнення значущого результату». При цьому керiвник виступае кимось бшьшим, ан1ж управляючий. «Людьми не можна так керувати, як речами. Задача процесу керiвництва в тому, щоб управляти стосунками мiж людьми, а не !х обов'язками» [20, с. 45].
Росшський психолог £. Климов розробив класифжацш професiй, за якою менеджери належать до гуманитарного напряму. Профес1я менеджера мютить усi характеристики типу «людина-людина», для якого, крiм суто професшних знань i умiнь, фах1вець повинен володгш знаниями i умiннями по робоп з людьми [7, с. 302]. Водночас £. Климов тдкреслюе наявшсть для цих професiй особливо! спрямованосп розуму, здатностi «в1дчувати душу» шшо! людини, бути спостережливим до прояву И почуттiв, характеру, поведшки, умiти уявити, змоделювати й! внутршнш свiт, бути спроможним до ствпереживання, саморегуляцil, до оптимiстичного прогнозування в умовах нестандартних соцiальних ситуацiй.
Уа цi якостi та здатностi неодмшно мають бути притаманнi керiвниковi освгга, менеджеру освiтнього закладу. Не заперечуючи наявнiсть спГльних ознак у менеджерiв рГзних профГлГв та типГв, 1х осо6истГсних та професiйних характеристик г якостей, що виявляються у поведшщ менеджера, його взаемодГ! з шшими суб'ектами управлГнсько! сфери; наявнГсть загальних компетентностей, що виражають певною мГрою стандартизований перелГк знань та вмшь керГвника, у нашому дослГдженнГ зосереджуемо увагу на «найлюдиноцентричнГшому» типГ менеджера -керГвниковГ освГтньо! сфери. Саме специфжа дГяльностГ менеджера освГтнього закладу зумовлюе важливГсть розвитку у нього якостей гумашстичного, морально-етичного спрямування.
Н. В. Беляева психолого-педагогическое
ОБОСНОВАНИЕ ВАЖНОСТИ ОБЛАДАНИЯ ... направление
Тому постае завдання грунтовного вивчення якостей, як забезпечують професшно-етичну д!яльшсть менеджера освггаього закладу задля ефективного досягнення управлшських цшей, створення комфортного та здоров'язберпаючого психолопчного ктмату в установи
Особливютю управлшщв ще! галуз1 е широкий спектр суб'екпв сшлкування та взаемоди. 1з одного боку зовшшш: вище кер1вництво в управлшнях освгга, регюнальш методичш об'еднання, науков! установи, суб'екти фшансово-господарських взаемоввдносин, шод! навиъ конкурента на ринку освггшх послуг; та з шшого - внутршш суб'екти взаемоди, з якими ствпрацюють саме менеджери освпшх установ. Якщо сшлкування кер1вника шшо! спешал!зацп зосереджуеться на суб'екп «тдлеглий» 1 при цьому розр1знюеться лише його р1вень 1 ранг, то «шдлегл1» менеджера освггаього закладу - це складов! ще одше! трьохсторонньо! субодиниш штеракци: учител1, учш, батьки. Кожен !з цих суб'екпв взаемод1е як м1ж собою, так 1 з кер1вником; як у двостороншх вщносинах, так 1 в три- чи чотиристороншх; мае свш характер, статусш, гендерш, в1ков1 особливосп, вимагае специф1чних метод1в 1 форм сшлкування.
Квал1ф1кацшна тдготовка менеджер1в для освгтньо! сфери здшснюеться в Укра!ш з початку XXI ст. Галузева компонента державних стандарпв освгга затверджена у лютому 2006 р. 1 е основою оцшки освггаього та освггаьо-квал1ф1кацшного р1вня слухач1в мaгiстpaтуpи, визначае структуру, напрями i спещальносп, за якими здшснюеться !х фахова тдготовка. У Галузевому стандарт! вищо! освгга Укра!ни з тдготовки фах1вщв за спещальшстю 8.18010020 «Управлшня навчальним закладом» Квал1ф1кацИ «Кер1вник пвдприемства, установи та оргашзаци (у сфер! освгга та виробничого навчан-ня)» зазначено, що фах1вець, пвдготовлений за такою спешальшстю, здатний виконувати професшну роботу у галуз1 освгга, обшмаючи посади директора вищого навчального закладу, техшкуму, коледжу; директора заклад!в професшно-техшчно! освгга, навчально-вихов-них загальноосвпшх заклащв; директора позашк1льного закладу, дошк1льного, директора навчально-виробничо-го комбшату, тренувального центру, навчального пункту; начальника курав тдвищення квал1ф1кацИ, училища фшалу; заввдувача навчально-науково! бази, освпньо! лаборатори, студентського дослщного бюро; начальника вщдшу, сектору [2, с. 2-3].
Сутшсна д!яльшсть менеджера освгга, ввдшчае Г. Сльникова, - це сощальне управлшня, метою якого е гармоншний розвиток пвдростаючого поколшня, а жит-тед1яльшсть останнього необхвдно забезпечуе збережен-ня 1 подальший розвиток сошального оргашзму та куль-тури сустльства [6, с. 9].
Розглядаючи д!яльшсть менеджера освгга з професшно-етичних, людиноцентричних позицш, знаходимо сшвзвучш думки у В. Крижка та £. Павлютенкова, яш бачать кер1вника освггаього закладу як людину, що здшснюе цшеспрямовану д!яльшсть по узгодженню субект-субектних стосуншв та дш для пвдтримки цшсносп системи та приведення И у заданий стан [9, с. 41].
Теоретичш пошуки та практична д1яльшсть !з пвдготовки фах1вц1в управлшня навчальним закладом дали змогу М. Гриньовш визначати менеджера освгга як фах1вця, який волод1е професшними знаннями для реал1заци ефективного управлшня, е лщером з високим р1внем професюнал!зму, зокрема компетентносп в менеджмент! [4, с. 42].
Управлшець-менеджер у В. Маслова - це фах1вець, який встановлюе взаемозв'язки м1ж структурними складовими 1 процесами. «Робить вш це через людей, звертаючись до них, дшчи на них, однак не нав'язуе !м сво!х (або заданих «зверху») цшей. Бо кожна людина (цьому вчить сощальна психолог1я) охочше виконуе 44
власне ршення, шж нав'язане ззовш» [10, с. 36].
Людиноцентристський пвдхщ до управлшня сошальними системами 1 ор1ентащя на людину як головну цшшсть школи е ключовими у поглядах та практичному досвщ Ю. Конаржевського. Пщкреслюеться необхвд-шсть розповсюдження творчо! самостшносп, 1н1ц1ати-ви, «педагопчно! заповзятливост1», як1 потребують со-щально-психолопчних метод1в управл1ння [8, с. 45].
У контекст1 профес1йно важливих якостей визначае менеджера освггаього закладу В. £рш. Кер1вник осв1т-нього закладу - фах1вець, що займаеться оргашзащею роботи педагог1чного колективу, його д1яльшсть висту-пае як система дш, що забезпечують злагоджену роботу колективу педагопв з оптимальними педагопчними результатами функц1онування, збереження 1 розвитку освггаьо! установи. При цьому кер1вник мае волод1ти такими якостями 1 рисами особистосл: дом1нантн1сть (вм1ння впливати на п1длеглих); впевнен1сть в собц емоц1йна вр1вноважен1сть 1 стресост1йк1сть; креатив-н1сть, здатн1сть до творчого виршення завдань; високий практичний 1нтелект; прагнення до усп1ху; в1дпов1даль-н1сть; гнучшсть повед1нки; товариськ1сть [5, с. 38].
Як бачимо з вищевикладеного, сучаснш науц1 притаманний певний плюрал1зм не тшьки у визначенн1 сутност1, а й у формулюванш терм1ну, що окреслюе фах1вця управл1нсько! ланки осв1ти. Ряд науковщв говорить про «менеджера загальноосвггаього закладу», «кер1вника школи», деяк1 дослвдники розширюють поняття до «кер1вника закладу освгга», «управл1нця-менеджера осв1ти», «кер1вника з управл1ння осв1тн1м закладом» [15-19]. Ураховуючи погляди провщних науковц1в, у нашому досл1дженн1 будемо говорити про «менеджера освггаього закладу», оск1льки вважаемо, що таке формулювання найб1льш чгтко в1дображае функцЦ, компетенцИ та спектр займаних посад випускника маг1стратури, яш регламентован1 Галузевим стандартом спец1альност1 [2].
Менеджер освггаього закладу, нашу думку, -спещально п1дготовлений фах1вець для управлшня установами р1зних тип1в 1 р1вшв у галуз1 осв1ти, що волод1е певними знаннями, ум1ннями та сукупшстю особист1сних 1 профес1йних якостей, необхвдних для ефективно! управл1нсько! д1яльност1.
Сукупн1сть профес1йних 1 особист1сних якостей називае основою пpoфeсioнaлiзму I. Зязюн. «Для про-фес1онала замало лише двох компоненпв (профес1йно! компетентност1 та зд1бностей), потр1бно ряд особист1с-них та професшних якостей» [13, с. 13].
Щд поняттям «особист1сть професюнала» розум1еться макросистема, складне 1нтегральне утворення вс1е! структури особист1сних властивостей, уае! системи, що включае профес1йно значущ1 якост1 1ндив1да, суб'екта профес1йно! д1яльносп, 1 власне особист1сн1 властивост1 (тобто властивост1, що характеризують потребн1сно-мотивацшну сферу особистост1 профес1онала, И спрямовашсть) [3, с. 42].
Вид1ляють три р1вш профес1онал1зму кер1вника загальноосв1тнього навчального закладу: виконавчий, компетентний, досконалий. Виконавчий р1вень в основному передбачае репродуктивну д1яльн1сть; досконалий - виступае як щеальний р1вень; компетентний - як р1вень поглибленого знання, адекватного виконання завдань через розвиток процес1в самоанал1зу та саморегулювання, а також готовносп до 1нновац1йно! д1яльност1.
Л. Пашко в1дм1чае, що р1вень профес1онал1зму сучасного кер1вника залежить в1д ор1ентацИ його управлшсько! д1яльност1 на гуман1стичну домшанту. Концепц1я нового типу управл1ння гармоншно узгоджуеться 1з все б1льш популярною на Заход1 сучасною теор1ею оргашзацшного гуман1зму, в основу яко! покладено положення про необх1дн1сть створення умов для змютовно! творчо! профес1йно! сшвпращ, яка займае в житт1 1 систем! цшностей сп1вроб1тника Балтийский гуманитарный журнал. 2014. № 4
центральне мюце. Завдання ефективного керГвника -оргашзащя м1жособистюно! взаемоди двох активних елеменпв, а саме: керГвника-суб'екта та тдлеглого-суб'екта [12, с. 11, 13].
Ефективний менеджер-професюнал - це суб'ект управлшня, зобов'язаний завжди бути коректним, повинен вмгга ставити конкретш завдання, попереджати Г вирГшувати конфлтш професшш ситуацп, не допускати прояву агресп в мГжособистюних професшних вГдносинах.
У працях О. Оболенського наголошуеться на пов'язаносл професюналГзму й моральности ввдшчаеться що професюналГзм Г ефектившсть дГяльносп керГвника Г е показником його моральности вГрносп своему професшному покликанню [11, с. 285].
У своему дослГдженш ми зосереджуемося на тому аспекп професюналГзму, що забезпечуе комфортну взаемодш керГвника з тдлеглими, створення сприятливого професшного та мГжособистюного середовища, безконфлГктне виршення професшних ситуацш, оптимальний вибГр методГв Г стилГв, тобто на етичному аспекп професюналГзму менеджера освггаього закладу, що характеризуеться наявшстю професшно-етичних якостей та вмшням ефективно ними володгга у рГзних ситуац1ях управлшсько! д1яльносп. У цьому контекст розглядаемо професшну дГяльшсть менеджера освгга з трьох сторш, в яких проявляються професшно-етичш якосп: управлшська, педагопчна, сощально-особиспсна (Таблиця 1).
Таблиця 1 - Сторони професшно! д1яльносп менеджера освггаього закладу, у яких проявляються
проф эесшно-етичш якосп
№ Сторони професшно! дГяльносп Вияв професшно-етичних якостей у:
1. сощально-особистюна актуальних моральних цГнностях Г установках суспГльства; загальнолюдських нормах моралГ; соцГальних правилах поведшки; загальних етичних орГентирах керГвника як людини Г громадянина
2. педагогГчна володГннГ педагопчною технГкою; педагогГчнГй позицГ! та моральнш направленостГ; мотивацГйно-вольовГй поведГнцГ; гуманГстичнГй спрямованосп педагога Г керГвника
3. управлГнська ГндивГдуальному стилГ керГвництва; принципах дГлово! та управлшсько! етики; культурГ та моральних цшностях управлГнсько! дГяльностГ; моральнГй надГйностГ та авторитета
Висновки Г перспективи подальших дослщжень. Таким чином, професшна д1яльшсть менеджера освгга спрямована на виконання функцш управлшня в освггаьому закладц забезпечення цшсного функцюнування, збереження Г розвитку педагопчного колективу; оргашзацш дГяльносп шших суб'еклв (вчителГв, допомГжного персоналу, учшв, батьк1в) в напрямку досягнення спшьних цшей; регулювання взаемоди цих суб'екпв; безпосередня робота з персоналом, шдбГр кадрГв, визначення !х посадових обов'язшв, навчання, виховання, мотиващя пращ; оргашзащя Г тдтримка комушкацш, попередження та виршення конфлжпв, спшкування Гз зовшшшми суб'ектами тощо. Як пГдсумок, головна професшна функц1я менеджера - працювати з людьми, що передбачае, насамперед, наявшсть сукупносп професшно-етичних якостей як базово! особиспсно! характеристики. ПодальшГ науковГ пошуки вбачаемо у видшенш та систематизаци професшно-етичних якостей менеджерГв освишх закладГв, необхГдних для !х устшно! управлшсько! д1яльностг
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Влодарска-Зола Л. Професшна подготовка майбутшх менеджерГв у вищих техшчних навчальних закладах. Автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. пед. наук зГ спец. 13.00.04 - теорГя Г методика професшно! освгш / Л1д1я Влодарска-Зола. - К., 2003. - 25 с.
2. Галузевий стандарт вищо! освгга Укра!ни. Шдготовка мапстра за спещальнютю специфГчних категорш 8.000009 «Управлшня навчальним закладом». КвалГфшацп 12 „ КерГвник шдприемства, установи та оргашзацп (у сферГ освгга та виробничого навчання). Освггаьо-професшна програма. Освггаьо-квалГфГкацшна характеристика: ГСВОУ-_-06. - [Чинний вщ 2006-0221]. - К. : МОН Укра!ни, 2006. - 99 с.
3. Гейзерська Р. А. Формування професшно значущих якостей майбутшх мапстрГв економГчного профшю у процеа фахово! подготовки Дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. Наук 13.00.04. теорГя Г методика професшно! освгга / Ра!са Анатоллвна Гейзерська. - Донецьк, 2008. - 254 с.
4. Гриньова М. В. Менеджмент загальноосвишх навчальних закладГв [Текст]: навчальний посГбник / М.В. Гриньова, Л.В. Малаканова, Г.Ю. Сорок1на / ПНПУ Гмеш В.Г.Короленка. - Полтава: «АСМ1», 2014 .- 292 с.
5. Ерин В. В. Творческая направленность личности руководителя как условие инновационного подхода к организации образовательного процесса в профессиональном колледже: Дис. канд. пед. наук: 13.00.08 - теория и методика профессионального образования / Вячеслав Васильевич Ерин. - Ставрополь, 2004. - 175 с.
6. £льникова Г. В. НауковГ основи розвитку управлшня загальною середньою освггою в репош. МонографГя / Галина ВасилГвна £льникова. - К.: ДАККО, 1999. - 303 с.
7. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения / Евгений Александрович Климов. -Ростов-на-Дону : Феникс, 1996. - 512 с.
8. Конаржевский Ю. А. Внутришкольный менеджмент / Юрий Анатольевич Конаржевский. - М.: МП Новая школа, 1993. - 140 с.
9. Крижко В. В., Павлютенков £. М. Менеджмент в освт: Навчально-методичний поабник. - К.: Школяр, 1998. - 192 с.
10. Маслов В. I. НауковГ основи та функци процесу управлшня загальноосвп'шми навчальними закладами: Навчальний посГбник / Валентин 1ванович Маслов. -Тернопшь: Астон, 2007. - 150 с.
11. Оболенський О. Ю. Державна служба : навч. поаб. / О. Ю. Оболенський. - К.: КНЕУ, 2003. - 344 с.
12. Пашко Л. А. Людсьш ресурси у сферГ державного управлшня: теоретико-методолопчш засади оцшювання. Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управлшня за спещальнютю 25.00.03 - державна служба / Людмила Андрпвна Пашко. -1нститут законодавства Верховно! Ради Укра!ни. - Ки!в, 2007 - 27 с.
13. Педагопчна майстершсть: Шдруч. / I. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, I. Ф. Кривонос та ш; За ред. I. А. Зязюна. - 3-те вид., доповн. Г переробл. - К.: СПД Богданова А.М., 2008. - 367 с.
14. Погребняк Л. П. Правовая культура руководителя образовательного учреждения // Современные проблемы профессиональной и деловой культуры. - Сб. науч. ст. и мат. Всероссийской научно-метод. конференции. Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, 2001. - С. 57-60.
15. Фирсова Е.Ю. Генезис исторических идей становления профессии менеджера // Вестник Самарского государственного технического университета. Серия: Психолого-педагогические науки. 2012. №2 2 (18). С. 234-237.
16. ГрабарникА.М. Формированиепрофессиональной компетентности при подготовке менеджеров в сфере образования // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психоло-
гия. 2013. № 3 (14). С. 74-76. гия. 2013. № 1 (12). С. 180-183.
17. Гуськова Т.В., Разуваев С.Г. Условия повышения 19. Рыжаков В.В., Рыжаков М.В. Синтез качества подготовки специалистов в высшем феноменологического критерия оценивания качества профессиональном образовании // XXI век: итоги образования и его использования в образовательном прошлого и проблемы настоящего плюс. 2012. № 3 (07). менеджменте // XXI век: итоги прошлого и проблемы С. 101-107. настоящего плюс. 2012. № 4 (08). С. 141-145.
18. Пастовенский А.В. Исследование тенденций 20. Шванфельдер В. Мудрость Конфуция в развития системы управления общим средним менеджменте. Истина и опыт в ХХ1 веке / Пер. с нем. / образованием // Вектор науки Тольяттинского государ- Вернер Шванфельдер. - СПб.: «Издательство «ДИЛЯ», ственного университета. Серия: Педагогика, психоло- 2008. - 224 с.
ОБГРУНТУВАННЯ ВАЖЛИВОСТ1 ВОЛОД1ННЯ ПРОФЕС1ЙНО-ЕТИЧНИМИ ЯКОСТЯМИ ДЛЯ МЕНЕДЖЕР1В ОСВ1ТН1Х ЗАКЛАД1В
© 2014
Н. В. Беляева, асшрант кафедри педагопчно1 майстерност та менеджменту Полтавський нащональний педагог1чний утверситет 1мен1 В. Г. Короленка, Полтава (Украгна)
Анотащя. У статп розкрито тдходи до розумшня змюту дгяльносп управлшця системи освгга та сформульова-но авторську дефшщш «професшно-етичш якосп менеджера освггаього закладу»; наголошено на людиноцентрич-ному спрямуванш освггаьо1 сфери i таким чином доведено важливють володшня професшно-етичними якостями для менеджерiв саме цieï галузi.
Ключовi слова. менеджер освггаього закладу, професшно-етичш якосп менеджера освггаього закладу, людиноцентризм, майбутнш магiстр «Упpaвлiння навчальним закладом».
JUSTIFICATION IMPORTANCE OF PROFESSIONAL-ETHIC FEATURES OWNERSHIP FOR MANAGERS OF EDUCATIONAL INSTITUTIONS
© 2014
N. V. Belyaeva, postgraduate student of the Department of pedagogical skill and management
Poltava National Pedagogical University named after V. G. Korolenko, Poltava (Ukraine)
Annotation: The article deals with approaches to understanding the meaning of the manager of the education system and formulated the author's definition of «professional and ethical as manager of educational establishments»; stressed the man-focused the educational sphere and thus proved the importance of owning a professional-ethics features for managers of this Specialization.
Keywords: manager of educational establishments, professional-ethics features of future managers of educational establishments, man-focuses, future master «Management of educational establishments».
УДК 378:004
ФОРМИРОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТОВ ВУЗА С ПРИМЕНЕНИЕМ ТЕХНОЛОГИИ УЧЕБНЫХ ПОЛЕЙ КАК НАУЧНАЯ ПРОБЛЕМА
© 2014
А.В. Богданова, кандидат педагогических наук, начальник отдела менеджмента качества
и оптимизации бизнес-процессов
Тольяттинский государственный университет, Тольятти (Россия)
Аннотация: В статье перечислены предпосылки для включения в систему высшего образования компонента, обеспечивающего эффективное формирование у студентов способности ориентироваться в условиях постоянного роста информации и появления новых информационных и коммуникационных технологий, применять их для взаимодействия с другими участниками образовательного процесса, а также для выполнения различных профессиональных задач в контексте потребностей системы высшего профессионального образования и образовательным потребностям личности. Решение проблемы формирования информационно-коммуникативной компетентности студентов вуза предлагается с помощью технологии учебных полей. Технология учебных полей - совокупность форм, методов, способов, приемов обучения, основанная на приближении обучения к реальной профессиональной деятельности путем выделения ее значимых аспектов в виде деятельностных полей, которые преобразовываются в учебные поля, составляющие содержание обучения. В статье описана суть технологии и ее инструментарий. Приведена методология и методы применения технологии учебных полей. Выделены перспективные направления практической работы по формированию информационно-коммуникативной компетентности студентов вуза с использованием технологии учебных полей: разработка практико-ориентированных учебных курсов с обязательными занятиями на базе, предоставляемой потенциальными работодателями в рамках сотрудничества с вузами; переход еще на этапе обучения на практический уровень работы со сложными прикладными информационными технологиями и программами; использование возможности интерактивного размещения материалов в сети Интернет для организации проведения занятий; общее увеличение точек проникновения информационных и коммуникационных технологий в образовательный процесс, преподавание различных дисциплин. Формирование информационно-коммуникативной компетентности студентов вуза с применением технологии учебных полей как научная проблема представлено как выражение ряда связей образовательной системы, описываемых средствами педагогики, социологии, информатики и теории информации.
Ключевые слова: информационные и коммуникационные технологии, технология учебных полей, учебная дисциплина, тематическое планирование, учебный план, компетенция, учебные поля, деятельностные поля, информационно-коммуникативная компетентность.
Необходимость включения в систему высшего об- формирование у студентов способности ориентиро-разования компонента, обеспечивающего эффективное ваться в условиях постоянного роста информации и по-
