CC BY
71
Вiдзначимо такi особливостi впровадження дшово! гри в навчальний процес:
• наявшсть спецiально створених умов навчального середовища, в яких учасники не можуть не дiяти, залишатися стороннiми глядачами, досягаеться використанням вщповщних дидактичних матерiалiв, методiв та засобiв навчання;
• активна дiяльнiсть курсанпв, зумовлена бажанням отримати знання та забезпечена мобшзащею резервних здiбностей i вiдповiдною мотивацiею;
• iндивiдуальний шдхщ до кожного учасника навчального процесу, що передбачае зацiкавленiсть викладача розвитком особистюних рис курсантiв;
• позитивний емоцшний фон дiяльностi, що дае змогу перетворити навчання як важку наполегливу працю в процес, який викликае позитивне сприйняття.
Дiлова гра належить до активних методiв навчання, що забезпечують активну творчу дiяльнiсть курсанта, створюють умови для шдвищено! мотиваци та емоцiйностi, розвивають критичне мислення. Дшова гра як зашб навчання вiдрiзняеться вiд пасивних методiв, оскiльки мае можливiсть продемонструвати в коротю термiни динамiку ситуацiйних змш i багатоварiантнiсть розв'язання поставлених задач. Результати, одержат тд час дшово! гри, можуть бути узагальнеш, проаналiзованi та спiвставленi, що значно шдвищуе рiвень пiдготовки.
Застосування дiлових ^ор дае змогу максимально наблизити навчальний процес до практично! дiяльностi, приймати рiшення в умовах конфлiктних ситуацш, вiдстоювати сво! пропозицi!, розвивати в учасниюв гри колективiзм та вщчуття команди, отримати результати за обмежений час тощо. Моделюючи або iмiтуючи умови i динамiку вiдносин, дшова гра служить засобом штенсифшацп навчального процесу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Козяр М. М. Екстремально-професшна пвдготовка до дшльносп у надзвичайних ситуац1ях: / М. М. Козяр. - Льв1в: Сполом, 2004. - 374 с.
2. 1нтерактивш технологи навчання: теор1я, практика, досввд: метод. поабник / авт.-уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. - К.: АПН, 2002. - 135 с.
3. Курлянд З. Н. Педагопка вищо! школи: навч. поабник / З. Н. Курлянд. - К.: Знання, 2005. - 399 с.
4. Яворська Ж. Дшов1 при та !х роль у шдготовщ сучасних фах1вщв / Ж. Яворська // Вюник Льв1вського ушверситету. - 2005. - Вип. 19. - С. 241-246.
5. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. - М.: Просвещение, 1995. - 208 с.
6. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход: метод. пособие / А. А. Вербицкий - М.: Высшая. школа, 1991. - 207 с.
удк 378.1+371.487:174.4+37.07
н. в. беляева
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ВИХОВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО-ЕТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТН1Х МЕНЕДЖЕР1В ОСВ1ТН1Х ЗАКЛАД1В
Визначено й охарактеризовано педагоггчнг умови виховання профестно-етичних якостей майбутшх менеджер1в освгтнгх закладгв: органгзацгя виховного середовища, наближеного до майбутньоI професшно! дгяльностг кергвника; стимулювання мотивацИ майбуттх менеджер1в шляхом включення в Iнтерактивш форми органгзацИ навчально-виховного процесу; орган1зац1йно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу. !х обтрунтування здтснено через призму пров1дних концептуальних тдход1в: системного, особистгсно ор1ентованого, дгяльтсного, середовищного та культурологгчного, що е теоретико-методолог1чним пгдтрунтям визначених педагоггчних умов. Розкрито сутнгсть створення виховного середовища, яке мае бути оргатзоване за принципом професшно-етично'1 взаемодП та суб 'ект-суб 'ектних стосунюв I стати моделлю-еталоном взаемов1дносин майбутнього кер1вника у профестнт дгяльностг.
Ключовi слова: менеджер освтнього закладу, педагоггчш умови виховання професшно-етичних якостей майбутшх менеджер1в освгтнгх закладгв, майбуттй маггстр «Управлтня навчальним закладом», виховне середовище, суб 'ект-суб 'ектн1 взаемостосунки.
н. в. беляева
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ВОСПИТАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ЭТИЧЕСКИХ КАЧЕСТВ БУДУЩИХ МЕНЕДЖЕРОВ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ
УЧРЕЖДЕНИЙ
Определены и охарактеризованы педагогические условия воспитания профессионально-этических качеств будущих менеджеров образовательных учреждений: организация воспитательной среды, приближенной к будущей профессиональной деятельности руководителя; стимулирование мотивации будущих менеджеров путем включения в интерактивные формы организации учебно-воспитательного процесса; организационно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса. Их обоснование осуществлено через призму ведущих концептуальных подходов: системного, личностно ориентированного, деятельностного, средового и культурологического, которые являются теоретико-методологическим основанием определенных педагогических условий. Раскрыта сущность создания воспитательной среды, которая должна быть организована по принципу профессионально-этического взаимодействия и субъект-субъектных отношений и стать моделью-эталоном взаимоотношений будущего руководителя в профессиональной деятельности.
Ключевые слова: менеджер образовательного учреждения, педагогические условия воспитания профессионально-этических качеств будущих менеджеров образовательных учреждений, будущий магистр «Управления учебным учреждением», воспитательная среда, субъект-субъектные взаимоотношения.
n. v. belyaeva
THE PEDAGOGICAL CONDITIONS OF TRAINING PROFESSIONAL AND ETHICAL QUALITIES IN FUTURE EDUCATIONAL MANAGERS
The article deals with the pedagogical conditions of training professional and ethical features of future educational managers, investigating, in particular, the following: organization of the educational environment, imitating future professional activity; stimulation of future managers' motivation through involvement in interactive forms of the organization of study process, its organzation and methodical support. Their substantiation was carried out in the light of major conceptual approaches - system, person centered, activity, environmental and cultural - that is theoretical and methodological foundation of the defined Pedagogical conditions. The article also considers development of an educational environment, whicht should be organized on the basis of professional and ethical interaction, subject-subject relationships, and become a model, a standard for interrelationhips of a future manager in professional activities.
Keywords: manager of an educational establishment, pedagogical conditions of training professional and ethical qualities of future educational managers, future Master in "Management of an educational establishment", educational environment, subject-subject relationships.
У XXI ст. - столгтп глобатзацп та шформатизаци - пом^но ютотно зростають сощокультурне середовище дiяльностi pi3H^ фaхiвцiв, розширюються професшш контакти, вщбуваеться бшьш штенсивний обмш шформащею мiж суб'ектами дiяльностi, посилюсться взаемовплив у комушкаци. Володшня професшно-етичними якостями, нормами загально! та професшно! поведшки, здатшсть встановлення комфортних та етичних мiжособистiсних контакпв забезпечують можливють усшшно розвиватися у професп та сощум^ будувати професшно! кар'еру. Особливого значення це набувае щодо професш типу «людина-людина», до яких належать менеджери, зокрема управлшщ осв^ньо! галузь
В умовах гумашзацп та демократизацп осв^и рiзних рiвнiв i профшв посилюеться людиноцентричний характер взаемоди ушх суб'екпв педагопчно-управлшсько! дiяльностi, при цьому набувае актуальносп виховання професшно-етичних якостей у майбутшх менеджерiв осв^шх заклащв.
У такому контексп нами проанатзовано виховш можливостi дисциплiн навчальних плaнiв тдготовки мaгiстрiв «Упрaвлiння навчальним закладом» та умови виховних середовищ вищих навчальних зaклaдiв, в яких здiйснюеться ця тдготовка, а також опрацьовано широке коло науково! лiтерaтури, це дало змогу виявити певш протирiччя:
- мiж вимогaми щодо peaлiзaцiï вeктоpa Ha людиноцeнтpизм, який пepeдбaчae pозвиток духовно^ кyльтypноï, моpaльно-eтичноï cфepи оcобиcтоcтi, i тpaдицiйним ^^шетом нaвчaльного пpоцecy нaд виховним;
- мiж пpогpecивним pозвитком iнновaцiйних тeхнологiй, pозшиpeнням ïx виховних можливоcтeй i нeбaжaнням бiльшicтю виклaдaчiв виконyвaти виховш фyнкцiï в нaвчaльномy пpоцeci, ro3a обов'язкaми кypaтоpa, a тaкож в^^утшего мотивaцiйниx оpieнтиpiв caмовиxовноï дiяльноcтi Maricrparna;
- мiж потpeбою оcвiтньоï Ta^y3i у фaxiвцяx мeнeджмeнтy, здaтниx до eфeктивноï eтичноï взaeмодiï в пpофeciйнiй дiяльноcтi пpи виpiшeннi cклaдниx yпpaвлiнcькиx зaвдaнь, в yмовax моpaльного вибоpy, тa вiдcyтнicтю вiдповiдниx мeтодик фоpмyвaння пpофeciйно-eтичноï cфepи мaйбyтнix мeнeджepiв оcвiтнix зaклaдiв.
Виявлeнi cyпepeчноcтi aктyaлiзyють вaжливicть yдоcконaлeння пpоцecy виxовaння пpофeciйно-eтичниx яко^ет мaйбyтнix мeнeджepiв оcвiтнix зaклaдiв.
Пшвння пiдготовки кepiвникiв оcвiти тa пeдaгогiчниx пpaцiвникiв виcвiтлювaли в cвоïx пpaцяx M. В. Гpиньовa, Л. I. Дaнилeнко, В. I. Macлов, M. В. M^aâmeH^, О. M. Mоcкaлeнко, В. C. Пiкeльнa, Т. I. Cyщeнко, G. M. Хpиков тa íh.
Вивчeнням моpaльниx, пpофeciйно вaжливиx тa eтичниx якоcтeй мeнeджepiв зaймaлиcя I. О. Блоxiнa, G. Г. Гpaбapeнко, В. О. rypiH, H. Л. Зaмковa, Е. Ф. 3eep, I. А. Зязюн, А. Д. Кyзнeцовa, В. Д. Шaдpiков.
Пeдaгогiчнi умови оптимiзaцiï пpоцecy пpофeciйно-eтичноï тдготовки фaxiвцiв piзниx пpофeciй пpeдcтaвлeнi у доcлiджeнняx M. А. Лeвiноï, О.В. Пономapeнко, H. C. Тимчeнко,
H. П. Cтeпaновоï, Л. M. Шapовоï.
Мета статт - визнaчити пeдaгогiчнi умови виxовaння пpофeciйно-eтичниx якоcтeй мaйбyтнix мeнeджepiв оcвiтнix зaклaдiв i тeоpeтично обrpyнтyвaти ïx 4epe3 пpизмy ^овщних концeптyaльниx пiдxодiв у виxовaннi; pозкpити cyтнicть оpгaнiзaцiï виховного cepeдовищa, нaближeного до мaйбyтньоï пpофeciйноï дiяльноcтi кepiвникa, як однieï з пeдaгогiчниx умов.
У pозpобцi тa peaлiзaцiï eфeктивниx шляxiв yдоcконaлeння пpоцecy виxовaння пpофeciйно-eтичниx якоcтeй мaйбyтнix мeнeджepiв оcвiтнix зaклaдiв тeоpeтико-мeтодологiчним пiдrpyнтям e тaкi концeптyaльнi пiдxоди в ix гapмонiйномy поeднaннi: cиcтeмний, оcобиcтicно оpieнтовaний, дiяльнicний, cepeдовищний, кyльтypологiчний.
Cyтнicть cиcтeмного шдходу у виxовaннi полягae у тому, що вiдноcно caмоcтiйнi компонeнти pозглядaютьcя He iзольовaно, a у взaeмозв'язкax, pозвиткy, pyci. Його доцiльно зacтоcовyвaти для пояcнeння iнтeгpaтивниx влacтивоcтeй тa якоcтeй об'eктa, для комплeкcного доcлiджeння явищa. Цiннicть cиcтeмного пiдxодy у виxовaннi пpофeciйно-eтичниx якоcтeй полягae в тому, що викоpиcтaння його щодо чинниюв виxовaння зовнiшнього i внyтpiшнього cepeдовищ дозволяе гapмонiзyвaти ïx взaeмовплив i зpобити виховний пpоцec бшьш кepовaним i коpeктовaним. Iдeï вкaзaного пiдxодy тa можливоcтi його зacтоcyвaння у виxовaннi пов'язaнi з доcлiджeннями A. M. Aлeкcюкa, Ю. К. Бaбaнcького, В. П. Бecпaлькa, Г. H. Cepiковa, К. Д. Ушижького. Вибip cиcтeмного пiдxодy зaбeзпeчye вивчeння пpоцeciв фaxовоï пiдготовки, виxовaння моpaльноï, духовно^ iнтeлeктyaльноï cфepи оcобиcтоcтi в ïx динaмiчномy взaeмозв'язкy.
Вpaxовyючи, що виxовaння пpофeciйно-eтичниx якоcтeй 3a cвоeю cyтнicтю гyмaнicтично оpieнтовaнe, a його peзyльтaт вiдобpaжaeтьcя у пpaктичнiй cпpямовaноcтi мaйбyтнього мeнeджepa, вaжливими мeтодологiчними пiдxодaми визнaчeно тaкож оcобиcтicно оpieнтовaний тa дiяльнicний.
Оcобиcтicно оpieнтовaний пiдxiд дae змогу виокpeмити тa peaлiзyвaти людиноцeнтpичнy cпpямовaнicть виховного пpоцecy. Його викоpиcтaнню у виxовaннi вaжливa pоль в^водш^я у доcлiджeнняx I. Д. Бexa, О.M. Пехоти, В. О. Cyxомлинcького, О. В. Cyxомлинcькоï,
I. C. Якимaнcькоï. З позицiй цього шдходу у ^о^ш фaxовоï пiдготовки тa виxовaння фоpмyeтьcя He лишe оcобиcтicть cтyдeнтa (мaгicтpaнтa), a pозвивaeтьcя його здaтнicть бути оcобиcтicтю, з ïï духовною cфepою, моpaльними якоcтями тa iндивiдyaльними оcобливоcтями. Maйбyтнiй кepiвник, будучи aктивним yчacником cyб'eкт-cyб'eктниx взaeмовiдноcин, cпpоeктовye тaкy взaeмодiю як iдeaл отоб^^но оpieнтовaноï, пpофeciйно-eтичноï дiяльноcтi в yпpaвлiннi.
Особистiсть е суб'ектом дiяльностi та шзнання, який формуеться у дiяльностi та спiлкування. К.Д. Ушинський [13] вiдзначав, маючи на yBa3i дiяльнiсний характер виховання, що майже Bei правила виховання «випливають безпосередньо з основних положень: давайте дyшi вихованця правильну дiяльнiсть i збагатггь ïï засобами до необмежено1 поглинаючо1 душу дiяльностi». Дiяльнiсний пiдхiд, орiентований на вiдтворення i реалiзацiю досвщу етичноï поведiнки, у виховному процес забезпечуе конструювання нового досвiдy на основi активноï взаемодiï yсiх його суб'екпв, стае важливою умовою усшшного розвитку професiйно-етичних якостей у майбутнього фахiвця.
Спрямованiсть дiяльнiсного пiдходy на вщтворення у виховному процесi реальних ситyацiй yправлiнсько-педагогiчного середовища актyалiзyе новi можливостi для адаптацiï щодо практики виховання середовищного пiдходy. Ще А. С. Макаренко та К. Д. Ушинський неодноразово середовище ототожнювали з вихованням у ньому i вважали одним i3 ключових понять педагопки. «Виховуе не вихователь, а середовище», - писав перший з них [6]. Не називаючи як таке, середовище згадуе в сво1'х роботах Л. С. Виготський, зазначаючи, «що коли вчитель безсилий в безпосереднш ди на учня, то вш всесильний при опосередкованому впливi на нього через середовище виховного впливу» [3, с. 3]. Ниш на середовищному пiдходi наголошують В. В. Радул, В. М. Вакуленко, згадують його А. М. Алексюк, I. А. Зязюн та О. М. Пехота. Середовищний пiдхiд дозволяе перенести акцент у дiяльностi викладача, вихователя, куратора з активного педагопчного впливу на особистють магiстранта, у контекст формування виховного середовища, в якому формуеться його професшно-етична сфера. За тако1' оргашзаци виховання включаються мехашзми внyтрiшньоï активностi майбутнього менеджера у взаемоди з yсiма компонентами реального виховного середовища як моделi взаемоди у майбутньому професiйномy.
У контекст нашого дослiдження важливим кyльтyрологiчний шдхщ, за якого опора у вихованш ставиться на суб'ектну, тобто шдивщуально iнтерпретованy, iндивiдyально надбудовану, специфiчно пережиту культуру, на шдхщ «зсередини», вщ людини як носiя культури, з урахуванням його рiзноманiтних культурних установок, щнностей, iдеалiв (В. С. Бiблер, Б. М. Бiм-Бад, Н. Б. Крилова). Вказаний шдхщ дае можливють розглядати виховання професшно-етичних якостей особистосп майбутнього освпнього менеджера як сощокультурний процес взаемопов'язаного розвитку його моральних i професiйно важливих якостей, формування системи особистюних та загальнокультурних щнностей, гармошзацп власного еталону етичного керiвника iз загальноприйнятими нормами i правилами етики та професшно1' моралi.
Опираючись на сучасш пiдходи у вихованш та враховуючи виявлеш недолiки виховно1' роботи пiдроздiлiв, якi готують магiстрiв-менеджерiв освiти, недостатню наповненiсть або вщсутшсть професiйно-етичноï складово1' у планах шдготовки, наступний крок наших наукових пошуюв вбачаемо у виокремленнi та обгрунтуванш педагогiчних умов, що мають забезпечувати ефективну органiзацiю процесу виховання професшно-етичних якостей майбутшх менеджерiв освiтнiх закладiв.
У «Фiлософськомy словнику» поняття «умови» тлумачиться як обставини або середовище, вщ яких залежить певна рiч та в яких вона функщонуе [14, с. 707].
Умови, в межах яких вщбуваеться педагогiчний процес, називають «педагопчними умовами». 1снуе ряд варiацiй у визначеннi педагогiчних умов вченими, проте спшьне для кожно1' дефiнiцiï - це кiнцева мета як результат ix втiлення.
На думку С. В. Висоцького, педагопчш умови - це сyкyпнiсть об'ективних можливостей змюту навчання, методiв, оргашзацшних засобiв його здiйснення, коли забезпечуеться усшшне вирiшення поставленого педагогiчного завдання. У цьому контекстi умови е динамiчним регулятором iнформацiйниx, особистiсниx, психолопчних i педагогiчниx факторiв пiдготовки [4, с. 91].
В. I. Андреев розглядае педагопчш умови як результат щлеспрямованого вщбору, конструювання та застосування елеменпв змiстy, методiв, а також оргашзацшних форм навчання i виховання для досягнення освггшх цiлей [1, с. 68].
Найближчою у контекст нашого дослiдження вважаемо позицiю О. М. Пехоти котра визначае педагопчш умови як систему, основними складовими яко].' е певш форми, методи,
матерiальнi чинники, реальнi ситуаци, що об'ективно склалися та створенi суб'ективно i необхiднi для досягнення певно! педагопчно! мети [8], а гакож А. Я. Найна, когрий розглядае педагопчш умови як сукупнють об'екгивних можливосгей змiсгу, форм, мегодiв, засобiв i магерiально-просгорового середовища, спрямованих на вирiшення поставлених завдань [7, с. 44].
Синтезуючи пiдходи вщомих науковцiв, розумiемо педагогiчнi умови як сукупнють можливостей виховного середовища, взаемопов'язаних об'ективних та суб'ективних обставин, форм i методiв виховного впливу, що мають забезпечити ефективний розвиток професшно-етичних якостей майбутнього керiвника.
У контекст дослщжувано! проблеми привертають увагу роботи, в яких розглядаються рiзнi пiдходи до комплексу педагогiчних умов, що сприяють ефективному вихованню професшно-етично! сфери особистостi.
Так, на думку Н. С. Тимченко, педагопчш умови, яю забезпечують реалiзацiю виховних можливостей навчального процесу формування професiйно-етичних якостей курсанив митно! справи, - це рацюнальний добiр навчального матерiалу; комплексне й творче застосування ефективних методiв i прийомiв, спрямованих на його засвоення, вибiр оптимального !х поеднання з урахуванням особливостей курсанта, групи; створення атмосфери творчого процесу мiжособистiсного спшкування; залучення курсантiв до активно! шзнавально! дiяльностi; стимулювання прагнення до морального самовиховання, самовдосконалення, вщданосп сво!й справi [12, с. 103].
Л. М. Шарова [15, с. 152] та О. В. Пономаренко [9, с. 14] у визначенш детерм^ючих умов формування професшно-етично! культури педагога, сощального педагога зосереджують увагу на: рiзних формах ознайомлення студентiв з професшними знаннями, етичним кодексом i гуманiстичними цiнностями педагогiчно! дiяльностi; наявносп широкого спектра практичних занять, спрямованих на розвиток навичок i вмшь професiйно! та мiжособистiсно! взаемодi!; оргашзаци неформального професiйного спiлкування; створеннi можливостей для творчо! самореалiзацi! та саморозвитку студенев; приведеннi всiх компонентiв формування професшно-етично! культури в едину цшеспрямовану дiеву систему виховання майбутнiх педагопв. Н. П. Степанова додае до цього перелшу гармонiйне поеднання знань предмета, методики i технологi! викладання, а також умiнь i навичок культури педагопчного спiлкування з метою досягнення педагопчно! компетентностi [11, с. 174].
Професшно-етична пiдготовка, на думку М. А. Левшо!, буде проходити успiшно, якщо забезпечити спрямованiсть вузiвсько! професiйно! програми на використання культуротворчого потенщалу всiх навчальних дисциплiн i рiзних видiв практик; використання культуротворчо! системи суб'ектно-реалiзацiйних, змiстовно-технологiчних та предметно-результативних завдань як засобу становлення суб'ектного, об'ектного i предметного компонентiв отримуваних знань, сприяти розвитку професiйно-етично! iндивiдуальностi особистостi [5, с. 27].
У вихованш професiйно-етичних якостей майбутнiх менеджерiв навчальних закладiв нами визначенi три взаемопов'язаш та взаемодоповнюючi педагогiчнi умови. Кожна з них е штегральною i включае по три складов^ реалiзацiя яких мае забезпечити розвиток професшно-етичних якостей магiстрiв-менеджерiв осв^ньо! галузi.
Першою з педагогiчних умов називаемо оргашзащю виховного середовища, наближеного до майбутньо! професiйно! дiяльностi керiвника. I! складовими е:
• особистюно орiентована взаемодiя суб'ектiв виховного процесу;
• дiяльнiсть Школи професiйно-етичного самовиховання (дiловi iгри, конференцi!, подорожi);
• удосконалення роботи викладача у напрямку морального виховання майбутнього фахiвця.
Друга педагогiчна умова у нашому дослiдженнi передбачае стимулювання мотивацi! майбутшх менеджерiв шляхом включення в штерактивш форми органiзацi! навчально-виховного процесу i забезпечуеться такими складовими:
- використання штерактивних методiв в оргашзаци навчальних занять;
- залучення магютраипв до виршення управлiнсько-педагогiчних ситуацiй, учасп в тренiнгах i майстер-класах;
- створення професiйно-етичниx автопортретв, етичного кодексу менеджера освiти.
Третьою педагопчною умовою визначено органiзацiйно-методичне забезпечення
навчально-виховного процесу, що включае:
• збагачення yправлiнськиx дисциплiн змютом професiйно-етичного характеру;
• впровадження курсу «Етичш основи професiйноï дiяльностi менеджера освгги»;
• включення етико-дiяльнiсного компонента в програму наyково-педагогiчноï yправлiнськоï практики.
Розглядаемо першу педагопчну умову, оскшьки провiдне мiсце в ефективнiй шдготовщ магiстра-менеджера вiдводимо органiзацiï виховного середовища, наближеного до майбyтньоï професiйноï дiяльностi керiвника.
У виxованняi професiйно-етичниx якостей майбутшх менеджерiв освiтнix закладiв визначеш певнi педагогiчнi умови, серед яких провщне мiсце вiдводимо органiзацiï виховного середовища, наближеного до майбyтньоï професiйноï дiяльностi керiвника.
Виховне середовище, оргашзоване за принципом найбiльшоï наближеностi до умов майбyтньоï професiйноï дiяльностi фаxiвця, найкраще, на нашу думку, здатне сформувати комплекс якостей особистосп, необхщних для професiйно-етичноï взаемоди у професшному середовищi.
Середовище - це сукупшсть природних, а також соцiально-побyтовиx умов, в яких проходить життедiяльнiсть людини; ïï оточення [14, с. 1016].
У сучаснш наyцi визначають таю основш види середовища: природне, життедiяльностi, освiтне. Дослiдженням спецiально органiзованого освпнього, зокрема виховного, середовища присвяченi пращ А. М. Алексюка, I. Д. Беха, В. М. Вакуленко, I. А. Зязюна; О. М. Пехоти, В. В. Радула, В. А. Ясвша й шших науковщв.
У психолого-педагопчнш лiтератyрi вживаються два поняття: «освiтне (виховне) середовище» та «освпнш (виховний) простiр». В. В. Радул стверджуе, що «середовище може мютитися в просторi; простiр мiстить одночасно минулий, тепершнш та майбyтнiй часи, а середовище - реалiзацiю подш кожного разу в нинiшнiй час» [10, с. 12]. Керуючись розмежуванням автора, у контекст нашого дослщження звертаемось до «середовища», оскiльки вважаемо, що, коли мова йде про досягнення конкретноï мети, орiентyватися доцшьно на створення та реалiзацiю конкретних умов в реальних просторово-часових межах.
Вчеш називають три основнi параметри освпнього (виховного, навчального) середовища: фiзичне оточення (арxiтектyра бyдiвлi, дизайн, легюсть просторовоï трансформаци тощо); людськi фактори (особистюш вiдмiнностi та yспiшнiсть, розподш статyсiв i ролей, нацiональнi особливосп yчасникiв педагогiчного процесу та ш.); програму навчання та виховання (акщональну, дiяльнiснy структуру, стиль спiлкyвання й характер сощально-психолопчного контролю, його кооперативш або конкyрентнi форми, змiст, традицшшсть, консерватизм або гнyчкiсть тощо) [11].
Для реалiзацiï можливостей середовища виховання професшно-етичних якостей майбутшх менеджерiв освггшх закладiв доцiльно виокремити такi його складовi у контекстi нашого дослщження:
- соцiально-матерiальна (бiблiотека з управлшсько-педагопчною i художньою лiтератyрою, методичний, кадровий потенцiал та традици випускаючих кафедри, факультету, рiзнi гуртки, стyдентськi об'еднання);
- освiтньо-дозвiллева (змiст гyманiтарниx та професшно орiентованиx дисциплiн, етико-дiяльнiсний характер yправлiнськоï практики, конференци, подорож^ рiзноманiтнi культурно-дозвiллевi заходи);
- етико-психолопчна (спiлкyвання викладачiв у колективi та зi студентами на засадах толерантносп та взаемоповаги, суб'ект-суб'ектний характер взаемоди, позитивний психоемоцшний клiмат).
До основних принцишв органiзацiï виховного середовища вщносять: колективне проектування i здшснення задуму освiтньоï взаемод^; багатоварiативнiсть змюту освiти, засобiв i форм входження в нього - аж до iндивiдyальниx програм органiзацiï виховного процесу; цшюшсть i спадкоемнiсть в змют i логiцi рiзниx органiзацiйниx форм шдготовки магiстрiв; стимулювання i шдтримка бyдь-якоï освiтньоï активностi; прiоритетнiсть
особистiсно!, а не функцюнально-рольово! взаемодi! органiзаторiв i слухачiв; сприятливий для виховання емоцiйний клiмат [2, с. 38].
Визначаючи виховне середовище як основоположну умову iндивiдуального розвитку професшно-етичних якостей керiвника, вважаемо, що активна роль виховного середовища полягае в тому, щоб сприяти самореатзаци людини, розкриттю !! потенцiйних можливостей, яю е основою активного професшного i особистiсного саморозвитку. Iндивiдуальна свщомють студента, переробляючи зовнiшню iнформацiю, адаптуючись до навколишшх умов, намагаеться визначити свое мюце в суспiльствi - сьогодш та у майбутньому, створити власний стиль життя iз вщповщними соцiально-культурними установками i нормами, цшнюними орiентацiями, морально-етичними основами поведiнки в житп та професi!.
Наявнiсть таких шдивщуально усвiдомлених дiй неможлива без позитивно! мотивацп магiстранта. Така мотиващя накопичуе позитивнi емоцi! та установки i коли !х iнтенсивнiсть досягае порогу то людина включаеться в дiяльнiсть. Формувати мотиващю означае не закладати готовi мотиви та цш у свiдомiсть людини, а створювати умови та ситуаци розгортання активносп, за яких бажаш мотиви та цш утворюватимуться та розвиватимуться через призму наявного досвiду.
Важлива роль при цьому належить викладачам, кураторам, перед якими стоять завдання допомогти магiстрантовi увшти до нового для нього св^у, створити в студентському колективi особливий мiкроклiмат, що сприяе професiйно-етичному спiлкуванню, творчiй дiяльностi, розвитку позитивно! мотивацп до навчання та майбутньо! професi!.
Класики та сучасники педагопчно! науки стверджують, що особистють може виховати лише особистiсть, професюнала може пiдготувати лише професiонал, а формуе осв^не середовище найкраще середовище близьке до професшно! дiяльностi. Тож провщш орiентири у вихованнi професшно-етичних якостей майбутшх менеджерiв освiтнiх закладiв, пiдготовцi !х до етично!, толерантно! взаемодi! у фаховiй дiяльностi, гуманютичного спiлкування на суб'ект-суб'ектних засадах ми бачили в оргашзаци такого виховного середовища, найбшьш наближеного до майбутньо! професшно! дiяльностi керiвника, яке вщповщае засадам особистiсно орiентовано! освгш.
Отже, складовими реалiзацi! цiе! педагопчно! умови визначаемо:
• особистюно орiентовану взаемодда суб'ектiв виховного процесу;
• мотиващю магютраипв шляхом залучення !х до дiяльностi «Школи професiйно-етичного самовиховання»;
• удосконалення роботи викладача щодо морального виховання майбутнього фахiвця.
З метою перевiрки ефективност педагогiчних умов виховання професшно-етичних якостей майбутшх менеджерiв осв^шх закладiв нами розроблено заходи, спрямоваш на навчально-виховну та позанавчальну дiяльнiсть слухачiв магiстратури «Управлiння навчальним закладом», а також для викладачiв, якi забезпечують навчально-виховний процес магютратури.
При цьому вважаемо за необхщне дотримувалися таких ключових лiнiй в оргашзаци:
- утвердження позицi! магютранта як рiвноправного учасника навчально-виховного процесу, що сприяе шдтриманню доброзичливого психолопчного клiмату в колективi, реалiзацi! мiжособистiсно! неформально! iнтеракцi! на суб'ект-суб'ектних засадах та принципах взаеморозумшня, спiвпереживання, вшьного обмiну думками;
- забезпечення умов для прояву майбутшм керiвником осв^и активно! життево! i професiйно! позици, позитивного суб'ектного досвiду самовизначення у дiяльностi, самовиховання морально-етично! сфери магютранта, стимулюе його внутршш сили до творчого зростання i самовдосконалення;
- створення ситуацi! успiху, оптимiстичного прогнозування, позитивних моральних установок майбутнього менеджера у дiяльностi, спрямованiй на розкриття можливостей його iндивiдуального професiйного та особистюного саморозвитку.
Таким чином, нами визначено та охарактеризовано педагопчш умови виховання професшно-етичних якостей майбутшх менеджерiв осв^шх закладiв, розкрито особливостi створення виховного середовища, оргашзованого за принципом професшно-етично! взаемоди та суб'ект-суб'ектних стосунюв, яке мае стати моделлю-еталоном взаемовщносин майбутнього керiвника у професiйнiй дiяльностi. В перспективi подальших дослiджень вбачаемо
ПРОФЕСШНА ОСВIТА
експериментальну перевiркy визначених педагопчних умов в процесi пiдготовки мапс^в зi спецiальностi «Управлiння навчальним закладом».
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреев В. И. Педагогика: учебный курс для творческого саморазвития. - 2-е изд / В. И. Андреев.
- Казань: Центр инновационных технологий, 2000. - 124 с.
2. Вакуленко В. М. Методолопчш аспекти профе^йно^ компетентносп менеджера освгги / В. М. Вакуленко // Витоки педагопчно1 майстерностг зб1р. наук. праць Полтавського нацюнального педагопчного ушверситету 1меш В. Г. Короленка. Сергя «Педагопчш науки». -
2011. - Вип. 8. - Ч. I. - С. 36-39.
3. Выготский Л. С. Педагогическая психология; под ред. В. В. Давыдова. / Л. С. Выготский -М.: Педагогика, 1991. - 480 с.
4. Высоцкий С. В. Структура психолого-педагогических условий формирования поисково-творческой направленности личности в процессе обучения / С. В. Высоцкий // Науковий вюник Швденноукрашського державного педагопчного ушверситету 1м. К. Д. Ушинського: - Одеса, 1999. - Вип. 8-9. - С. 90-94.
5. Левина М. А. Культурообразующие основы профессионально-этической подготовки студентов медицинского университета: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / М. А. Левина. - Москва,
2012. - 31 с.
6. Макаренко А. С. Публичные выступления (1936-1939 гг.): аутентичное издание; сост., автор комментариев Г. Хиллиг / А. С. Макаренко. - Елец: ЕГУ им. И. А. Бунина, 2012. - 502 с.
7. Наин А. Я. Проблемы развития профессионального образования: региональный аспект /
A. Я. Найн, Ф. Н. Клюев. - Челябинск: Изд-во ЧИРПО, 1998. - 264 с.
8. Пщготовка майбутнього вчителя до впровадження педагопчних технологш: навч. поабник; за ред I. А. Зязюна, О. М. Пехоти. - К.: А.С.К., 2003. - 240 с.
9. Пономаренко О. В. формування професшно-етично1 культури сощального педагога: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / О. В. Пономаренко. - К., 2001. - 18 с.
10. Радул В. В. Розвиток щей А. С. Макаренка стосовно середовища життедгяльносп особистосп /
B. В. Радул // Витоки педагогiчноï майстерносп: зб. наук. праць Полтавського нацюнального педагопчного ушверситету 1меш В. Г. Короленка. - 2011. - Вип. 8. - Ч. I. Сер1я «Педагопчш науки». - С. 8-15.
11. Степанова Н. П. Формирование профессионально-этической культуры студентов заочной формы обучения в процессе педагогического общения: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Н. П. Степанова.
- Ставрополь, 2004. - 254 с.
12. Тимченко Н. С. Формування професшно-етичних якостей майбутшх службовщв-митнишв: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Н. С. Тимченко. - К., 2003. - 239 с.
13. Ушинський К. Д. Теоретичш проблеми виховання i освгга: вибраш педагопчш твори: у 2-х т. / К. Д. Ушинський. - К.: Вища школа, 1983. - Т. 1. - 187 с.
14. Философский словарь / авт.-сост. И. В. Андрущенко, О. А. Вусатюк, С. В. Линецкий, А. В. Шуба. -К.: А.С.К., 2006. - 1056 с.
15. Шарова Л.М. Формирование профессионально-этической культуры будущего учителя в процессе педагогического общения: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Л. М. Шарова. - Брянск, 2003. - 196 с.
удк 378:656.7-057.87
л. с. немл1й
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВ1РКА ТЕХНОЛОГИ ФОРМУВАННЯ nEAArOri4HOÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ДИСПЕТЧЕР1В-1НСТРУКТОР1В УПРАВЛ1ННЯ ПОВ1ТРЯНИМ РУХОМ
Висвтлено результати експериментально'1 перевгрки технолога формування педагог1чно'1 компетентностi майбуттх диспетчергв-тструкторгв управлтня повтряним рухом (УПР). Показано, що на етат формувального експерименту до навчального процесу фаховог пiдготовки майбутшх диспетчерiв-iнструкторiв УПР уведено спецкурс «Основи педагогiчноï дiяльностi диспетчера-тструктора УПР», вiдповiдно до плану спецкурсу органiзацiя навчального процесу здшснювалася за ттерактивною технологieю. Встановлено що, результати тсля експериментального зрiзу стосовно рiвня сформованостi педагогiчноï компетентностi майбутшх диспетчерiв-iнструкторiв УПР свiдчать про ефективтсть вказаног технологи.
