CC BY
18
8. Проект Концепцц реформи адмшстративно-териге^ального устрою в YKpaiHi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minregionbud.gov.ua/index.php? id=1670.
Попивняк О.М. Организационно-институционные механизмы финансового обеспечения развития депрессивных территорий
Исследованы актуальные вопросы формирования механизмов финансового обеспечения развития депрессивных территорий. Обобщен мировой опыт финансового обеспечения социо-эколого-экономического развития депрессивных территорий на местном и региональном уровнях. Разработаны организационно-институционные механизмы финансового обеспечения развития депрессивных территорий и формирования системы мероприятий для их внедрения, которые предусматривают сотрудничество государственных институций с общественностью и структурами бизнеса для решения важных экономических, социальных и экологических региональных проблем.
Ключевые слова: организационно-институционные механизмы, финансовое обеспечение, депрессивные территории, финансово-экономические методы, инструменты финансового обеспечения.
Popivniak O.M. Organizing and institutional mechanisms of the financial providing of development of the depressed territories
The actual questions of forming of mechanisms of the financial providing of development of the depressed territories are investigated in this article. It is generalized the world experience of the financial providing of social, ecological and economic development of the depressed territories at local and regional levels. It is developed the organizing and institucional mechanisms of the financial providing of development of the depressed territories and forming of the system of measures for their introduction, which provide the collaboration of state institutes with public and business structures for the decision of important economic, social and ecological regional problems.
Keywords: organizing and institucional mechanisms, financial providing, depressed territories, financial and economic methods, instruments of the financial providing.
УДК338.244.2 Доц. В.€. Слюсаренко, канд. екон. наук - Ужгородський НУ
НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПАРТНЕРСЬКИХ В1ДНОСИН ДЕРЖА-ВИ, Б1ЗНЕСУ ТА 1НСТИТУТ1В ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПГЛЬСТВА
Розглянуто сутшсть взаемоди влади бiзнесу та третього сектору як важливого чин-ника сощально-екож^чного розвитку. Проаналiзовано сучасний стан трьохстороннього партнерства в Укра'лш та зазначено напрями його подальшого впровадження. Доведено значущють сощально! вщповщальност трьох секторов як необхщно! складово! економь ки. Обгрунтовано основш концептуальш моделi сшвпращ мiж трьома структурами та показано мехашзми !х функцюнування. Наведено нормативно-правову основу функцюну-вання трьохстороннього партнерства.
Ключовi слова: влада, бiзнес, третш сектор, сощальне партнерство, моделi взаемодй, сощальна вщповщальшсть.
Будь-яке суспiльство подшяеться на три сектори. Перший сектор - держава. Держава регулюе вс сфери життя: захист кордотв, порядок, здоров'я людей. Вона тклуеться про всiх загалом, у май, не фжсуючи увагу на проблемах окремо-го громадянина. Другий сектор - бiзнес. Бiзнес забезпечуе громадян товарами та послугами. Намагаеться дайти до кожного, запропонувати iндивiдуальнi послуги чи товари. Але бiзнес за будь-яких умов i в будь-якш краíнi потребуе передусш грошей. Тобто бiзнес - це сектор сусшльства, який турбуеться про нас за нашi ж грошi. Третiй сектор - некомерцшш органiзацií. Це об'еднання людей, якi зiбрали-ся разом, щоб допомогти собi та iншим, не маючи на метi одержати прибутки. Це
асощащ1, туристичш клуби, благодiйнi фонди та еколопчш групи. Сюди можуть входити полггичш napTii, профспiлки, релiгiйнi органiзацií, об'еднання за профе-сiйними iнтересами чи стльним дозвшлям. Це Ti, хто не чекае "милостей вiд природа", об'еднавшись, намагаються щось змшити у своему житга. Представники третього сектору також намагаються дшти до кожного, тшьки з iншою мiркою, тому що мають iншi завдання: захист прав людини; допомога в бвд; подолання са-мотностц розвиток таланту; пiдтримка в новш справi.
Новiтнi соцiальнi, економiчнi, шститущйш трансформаци та процеси гло-балiзацií, яш змiнюють правила, та форми учасп всiх сектор1в сустльства в регу-люваннi цими процесами, а саме ускладнення вiдтворювального процесу, вирь шення завдань економiчного та сощального регулювання, зрозумшо викликають злагоджену роботу всх секторiв. Тому i виникае необхвдшсть вивчення нових форм 1х взаемодй' задля розвитку сустльства.
Вчеш протягом багатьох роюв намагаються знайти шляхи тдвищення ефективностi дiяльностi бiзнесу, усунення iнституцiйнжх недолiкiв його функць онування, пiдвищення соцiальноí вiдповiдальностi держави, бiзнесу i третього сектору, один перед одним, що стримуе процес реформування суспльства загалом. Коли вся кнуюча в Украíнi система взаемин держави, бiзнесу i третього сектору зумовлюе необхiднiсть формування нових механiзмiв партнерства та взаемодй' мiж ними на основi поеднання принцишв державного регулювання з метою забез-печення щлей, завдань та прюритетш розвитку суспшьства з врахуванням мотива-цiйнжх iнтересiв бiзнесу та громади.
З цiеí проблематики вiтчизнянi науковщ видшяють однин з пiдходiв - це взаемодя держави та бiзнесу О. Веретеннiкова, А. Бондаренко, Б. Винницький, М. Лендьел, Б. Онищук, П. Сегварi, I. Нейкова, С. Грищенко та iншi не вирдаують питания щодо обгрунтування ефективно! форми взаемодй' трьохстороншх пар-тнерських вщносин з урахуванням особливостей реалiзацií рiзних шфраструктур-них ироектав. А таю вчеш, як: В.М. Геець, О.В. Мартяков, А.В. Пильтяй, У.Я. Са-дова одним з прiоритетiв ставлять формування паритетно!' взаемодй' трьох секторов. Але Грунтовно ця проблема ще не вивчена та науковщ не запропонували модель конструктивно!' сЩвпращ трьох сектор1в.
Метою дослщження е аналiз сутi трьохстороннього партнерства, кнуючо!' нормативно-правово! бази, що регулюе таке партнерство та дослiджения моделей його ефективно! взаемодй'.
Важливим питанням е те, що за умови залучення "трьох" сектор1в у вирдаенш питань глобальних перетворень суспльства, необидно знайти точки дотику при вщ-мшностях штереов мiж такими партнерами та можливi шляхи гармошзащ1 штереав.
Системоутворюючим чинником пiд час реалiзацií iнновацiйноí моделi розвитку сустльства е вiдповiдальнiсть. Ця вiдповiдальнiсть передбачае узгоджену систему обов'язюв, сферу компетенид та контролю, а отже, i загальну вщповщаль-нiсть оргашв влади, бiзнесу й "третього" сектору один перед одними.
У партнерських стосунках громадсью iнституцií виконують роль активу-ючо! лаки яка мае потужнш потеицiал у виявленнi потреби сощально!' проблеми, суспшьства i не тальки, на вирiшеиня яко! необидно звернути увагу з поряд вже чинними сощальними програмами, доведеннi цих потреб до держаних та 6Дзшсо-вих структур, виявленш потенщйних можливостей останшх для вирiшения на-гально! потреби, залученню необхндаих фахiвиiв та донорських органiзацiй, 6дз-
нес-структур для додаткового фшансування, об'еднання всiх перерахованих шсти-тутш задля досягнення поставлено!' мети.
А метою е збереження базових принципiв громадянського суспльства, ят враховують множиннiсть iнтересiв i прагнення до !х максимального врахування при прийнятт рiшень у будь-якiй сферi та будь-яким iз секторiв. Але врахування р!зномаштних, часто р!зноспрямованих, !нтерес1в видаеться справою надзвичайно трудомкткою, оскшьки демократична держава, створюючи вiдповiднi умови, сти-мулюе самого iндивiда самосттйно вирiшувати проблеми, що накопичились у сус-пiльствi не порушуючи основного принципу субсидарносп, який лежить в основi справжньо! демократií та повинен вщповвдати принципам партнерства та взаемно' вiдповiдальностi.
Цей принцип випливае з вде!' трансформацií взаемовiдносин держави, б!зне-су i громадянського суспшьства шляхом розширення сфери впливу останнiх, здат-них забезпечити громадянам ефективне самоврядування, розширюючи демокра-ттю i таким чином сприяючи змiцненню громадянського суспшьства, який ствер-джуе, що в держави повинш залишитися лише функцií управлiння.
Ниш цившзоваш демократичнi держави прагнуть провадити полiтику, спрямовану на сталий розвиток, усунення суперечностi, соцiальну згуртованiсть i взаемну вiдповiдальнiсть усiх секторш на основi соцiальноí справедливостт Як показало недавне мiжнародне дослiдження, в якому порiвнювалися щннкш ор!ента-ци i переваги европейцев, п прагнуть якомога швидше подолати соцiальну роз'еднашсть, роблячи при цьому ставку на яккть життя (що правда, не завжди збтаеться з вщзначенням у конкретнш держав! поливкою) [4].
У контекст! партнерства держави, б!знесу та третього сектору та участ! у такому партнерств! держави, Укра'нська держава лише робить спроби перегляну -ти свое ставлення до социально!' полиики загалом, тому виникла щея прюритетних нащональних проектов та шдписання Шжнародно!' конвенцл по правам Тнвалвдв, проте на етап реалТзацц полгтичних ртень кер1вництво виявилося нездатним проконтролювати виконання прийнятих ртень.
Тому доводиться визнати, що проблема громадянського сусшльства та формування громадянськосп як особливо' форми социального кашталу, яка висту-пае основою сощально!' р1вноваги, що включае кооперацда, добробут для всх верств населення, громадянську залучешсть все ще сто'ть на порядку денному су-часно' Украши. II виртення е необхвдними завданням шд час сустльно!' глобально' трансформацп суспшьства.
Отож, у держави ! громадянського суспшьства в умовах демократ!!' е загаль-ш цш ! завдання, спрямоваш на процв!тання суспльства, розвиток якого проходить в умовах, пов'язаних не ильки з кризовими явищами, коли люди стурбоваш проблемами виживання, а й значною шрою з вщношенням до нього держави. Останне мае передбачати посМдовну реальну тдтримку громадянських Шщатив, застосування конкретних крокш конструктивно' взаемодо, вщкритого суспльного даалогу, усунення бар'ерш у податковш сфер! для даяльностт громадських оргашзацш, благо-дшносп, а головне - врахування думки громадськост! тд час прийняття ртень.
Безумовно, ргвень шститущйного розвитку консолщуючих структур трьох-стороннього партнерства визначаеться ! сощально-економ!чним ршнем стльноти. Натомкть розмипсть базових сощально-групових штерес1в призвела до того, що на переднш план вийшли вузькопартшш штереси олтармчних ! кланових груп,
кристалiзацiя ж цих iнтересiв гальмуе i деформуе весь процес становления сус-шльних вiдиосии. Спостерiгаючи за тим, що соцiальиа екоиомiка може взяти на себе виртення таких иайважливiших завдань, як реконструкщя iифраструктури, лiквiдацiя нардов екологiчижх i техногенних катастроф тощо, а третiй сектор може залучити значну частину звiльнюваноí робочо! сили, забезпечивши !й "необ-хiднi засоби до життя i можливiсть займатися суспшьно корисною працею" у про-цесi глобалiзацií економiки партнерство секторiв вимальовуе новi сфери впливу кожного сектору в новому " свгш".
Але практично поза увагою дослщниюв, стосовно розбудови здорового громадянського суспшьства, залишаеться така форма взаемодо, як влада i бiзнес -конструктивна взаемод1я. У не! е багато проблем у сферi реалiзацií взаемних ште-ресiв, зокрема питань низько! iнвестицiйноí привабливостi того чи шшого сектору економiки, чи окремого iнвестицiйного проекту, якi знаходяться не в економiчнiй чи правовiй площиш, а в полiтичнiй. У реалiзацií такого партнерства першим кро-ком мае бути проголошення принциЩв партнерства на полиичному рiвнi. Держава на вищому полiтичному рiвнi мае оголосити необх1дшсть, можливiсть i готов-нiсть розвитку такого партнерства. Держава мае визнати, що державно-приватне партнерство е ефективною формою взаемовiдносии влади i бiзнесу в економiчнiй i iнших сферах суспiльноí даяльносп, спрямованих на забезпечення поступального розвитку сустльства. При цьому повиннi бути чггко визначенi мета такого спвро-бггництва, сфера його до, а також принципи, на яких воно здшснюватиметься. На нашу думку, в широкому розумшш трактування поняття державно-приватного партнерства включае конструктивну взаемодаю держави, приватного сектору, гро-мадянських iнститутiв в економiчнiй, полiтичнiй, соцiальнiй, гуманiтарнiй та ш-ших сферах суспiльноí д1яльност! З огляду на це, державно-приватне партнерство можна розглядати як сустльно-приватне партнерство, визначаючи його як конструктивне спiвробiтництво держави, суб'ектав пiдприемницькоí д1яльност1 i громадянських iнститутiв в економiчнiй, полiтичнiй, соцiальнiй, гуманiтарнiй та шших сферах суспiльноí даяльносп для реалiзацií суспiльно значущих проектав на засадах прюритетносп iнтересiв держави, 11 полггично! пiдтримки, консолiдацií ресурс1в сторiн, ефективного розподшу ризикiв мiж ними, рiвноправностi i прозо-рост! вiдносин для забезпечення поступального розвитку суспшьства.
Для ефективно! взаемодií трьох секторiв суспльства самою ж державою створенi таю шституцц, як Громадсьш ради при обласних державних адмШстращ-ях, як! е постшно даючим колегiальним виборним консультативно-дорадчим органом, що д!е на тдстав! Постанови Кабшету МЫстр1в Укра!ни ввд 3 листопада 2010 р. №996 для забезпечення учасп громадян в управл!нш державними справами, здшснення громадського контролю за даяльнктю оргашв виконавчо! влади, налагодження ефективно! взаемодц зазначених оргашв з громадськктю, врахуван-ня громадсько! думки шд час формування та реал!заци державно! полиики.
До складу Громадсько! ради обираються представники громадських, рель гшних, благодайних оргашзацш, професшних сшлок та !х об'еднань, творчих ст-лок, асощацш, оргашзацш роботодавщв, недержавних засоб1в масово! шформацц та !нших нешдприемницьких товариств ! установ, легал!зованих вщповщно до за-конодавства Укра!ни. До складу Громадсько! ради може бути обрано не бшьше шж по одному представнику ввд кожного шституту громадянського сусшльства. Членство в Громадськш рад! е щдивщуальним.
Також для конструктивно' спшпращ трьох сектор!в кнуе ще Координа-щйна рада з питань мкцевого самоврядування при голов! обласно! ради ! е колеп-альним, постшно дтючим дорадчо-консультативним органом ! дае при голов! обласно! ради на громадських засадах протягом скликання ради, що утворився на тдстав! Розпорядження голови обласно! ради та керуеться положеннями Консти-туцц Укра!'ни, Законом Укра!ни "Про мкцеве самоврядування в УкраЫ", шшими законами Укра!'ни, Положениям.
Координащйна рада у сво!'й практичнш робот! взаемодк з посттйними ко-мк1ями обласно! ради та !! виконавчим апаратом, сприяе органiзапií обговорення в органах мкцевого самоврядування, депутатами мкцевих рад, членами територь альних громад сш, селищ, мкт, област!, проектш закошв, що вносяться на розгляд до Верховно!' Ради Укра!'ни, шдтримуе зв'язки з асощащями та шшими добровшь-ними об'еднаннями в систем! мкцевого самоврядування, сприяе реалТзацц принципа бвропейсько! Харти про мкцеве самоврядування, рекомендацш Ради бвро-пи та й оргашв з цих питань, анал!зуе ефективнкть впровадження в практику мкцевого самоврядування перспективних програм заруб!жного досвщу тощо. До 11 складу входять заступники голови обласно! ради, голови районних рад та мкью голови мкт обласного значення за !х згодою.
Ще один орган, який уповноважений здшснювати даалог трьох секторш, -Координащйний центр з упровадження економ!чних реформ е консультативно-до-радчим органом при Президентов! Украши, що утворився на тдсташ Указу Президента Укра!ни вщ 21 грудня 2010 р. № 1154/2010 та у свош д1яльностт керуеться Конститущею та законами Украши, актами Президента Украши, Кабшету Мшстрш Укра!ни, шшими актами законодавства, Положенням, а також ртеннями Комитету з еконошчних реформ, вказшками Керуючо! ради Комитету з еконошчних реформ.
Основним завданням Координацшного центру е сприяння впровадженню положень Програми економ!чних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне суспшьство, конкурентоспроможна економжа, ефективна держава" плашв-графшв з упровадження економ!чних реформ.
Координащйний центр мае право порушувати питання про залучення до ви-конання окремих робтт ! завдань, вивчення окремих питань пращвниюв центральних та мкцевих оргашв виконавчо! влади, оргашв мкцевого самоврядування, шд-приемств, установ ! оргашзащй, провщних вттчизняних та шоземних учених ! фахш-цв, зокрема експерттв мТжнародних фшансових оргашзащй, представник1в об'еднань громадян, шших неприбуткових оргашзащй (зокрема на догов!рнш основ!).
Координащйний центр у процес! виконання покладених на нього завдань взаемодае з !ншими допом!жними органами ! службами, створеними Президентом Украши, з комитетами та Апаратом Верховно! Ради Украши, Секретар!атом Кабь нету Мшстрш Укра!'ни, центральними та мкцевими органами виконавчо! влади, Верховною Радою Автономно! Республжи Крим, Радою мшктрш Автономно! Рес-публжи Крим, органами мкцевого самоврядування, шдприемствами, установами, оргашзащями, об'еднаннями громадян, !ншими неприбутковими оргашзащями. Координащйний центр систематично шформуе громадськкть про свою д1яльнкть.
Отже, здорове сусшльство може розвиватись тальки за умови налагоджено! сшвпращ трьох секторш, узгодженоста !х дш та прозорш нормативно-правовш баз! що регулюе таку сшвпрацю, актившй громадськш позицц члешв сшльноти, та максимальнш ввддач! б!знес-структур.
Лiтература
1. Проекти в галузi шфраструктури: партнерство державного та приватного секторов / П.В. Захарченко, А.О. Сосновський, О.М. Гавриш, С.А. Ушацький. - К. : Вид-во СПД "Павленко", 2010. - 252 с.
2. Шедяков B.C. Сощальна вiдповiдальнiсть 6Î3œcy i сталий розвиток краши / B.C. Шедяков // Соцiальна психологш. - 2011. - № 3 (47). - С. 69-77.
3. Шедяков B.C. Сощальна вщповщальшсть бiзнесу за розвиток соцiального капiталу суспшьства / B.C. Шедяков // Вюник Одеського нацiонального ушверситету : зб. наук. праць. -Сер.: Сощологш i полiтичнi науки. - Одеса : Вид-во ОНУ. - 2011. - Т. 16, вип. 8. - С. 15-25.
4. Гриценко А. Методолопчш основи модершзацл Украши / А. Гриценко // Економжа Украши : полiтико-економiчний журнал. - 2011. - № 1. - С. 38-47; № 2. - С. 4-12.
5. Геець В.М. Суспшьство, держава, економжа: феноменологш взаемодц та розвитку : монографiя / В.М. Геець; 1н-т економжи та прогнозування НАН Украши. - К. : Вид-во "Л1бра", 2009. - 864 с.
6. Мартякова О.В. Розвиток взаемодц держави, бiзнесу й суспшьства / О.В. Мартякова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pips/2011_2/tom2/ 458.pdf.
Слюсаренко В.Е. Нормативное регулирование партнерских отношений государства, бизнеса и институтов гражданского общества
Рассмотрена сущность взаимодействия власти, бизнеса и третьего сектора как важного фактора социально-экономического развития. Проанализировано современное состояние трехстороннего партнерства в Украине и указаны направления его дальнейшего внедрения. Доказана значимость социальной ответственности трех секторов как необходимой составляющей экономики. Обоснованы основные концептуальные модели сотрудничества между трема структурами и показаны механизмы их функционирования. Приведена нормативно-правовая основа функционирования трехстороннего партнерства.
Ключевые слова: власть, бизнес, третий сектор, партнерство, модели взаимодействия, социальная ответственность.
Slyusarenko V. Ye. Normative regulation of partnership between the state, business and civil society institutions
The essence of the interaction between government, business and the third sector as an important factor of social and economic development is considered. The current state tripartite partnership in Ukraine is analyzed and directions for its further implementation are shown. The importance of social responsibility of 3 sectors as a necessary component of the economy is proved. The basic conceptual models of cooperation between 3 structures are substantiated and mechanisms of their functioning is shown. Regulatory framework of functioning tripartite partnership is refer.
Keywords: administration, business, third sector, social partnership, models of cooperation, social responsibility.
УДК 336.22 Здобувач Ю.1. Турянський1, канд. екон. наук -Львiвська КА
ПОДАТКИ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ НАДХОДЖЕНЬ ДЕРЖАВИ
Визначено роль i мюце бюджету у фшансовш систе]ш суспшьства. Розглянуто еко-но)шчну природу бюджету, обгрунтовано зростаючу його роль в забезпеченш та регулю-ванш макроекож^чних пропорцш у нестабшьних умовах. Охарактеризовано методи, види i джерела формування державних доходiв та розкрито значения у цьому процеи по-датюв. Визначено i систематизовано основш принципи побудови податково! системи та
1 Наук. кергвник проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук
