CC BY
36
study. Experience of Ukrainian - Austrian expeditions makes it possible to talk about importance and need for landscape planning in Ukraine.
Keywords: landscape planning, hierarchy, systematic comparison, structuralism.
УДК338.244.2 Доц. В.€. Слюсаренко, канд. екон. наук - Ужгородський НУ
ВПЛИВ ПАРТНЕРСЬКИХ В1ДНОСИН ДЕРЖАВИ, Б1ЗНЕСУ ТА 1НСТИТУТ1В ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСШЛЬСТВА НА РОЗВ'ЯЗАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОБЛЕМ
Розглянуто сутшсть взаемодп влади, бiзнесу та третього сектору як важливого чинника соцiально-економiчного розвитку. Проан^зовано сучасний стан трьохсто-роннього партнерства в Украш та вказано напрями його подальшого впровадження. Доведено значущiсть сощально! вiдповiдальностi трьох секторов як необхщно! складо-во! економiки. Обгрунтовано основнi концептуальнi моделi спiвпрацi мiж трьома структурами та показано мехашзми 1'х функцiонування. Визначено результати i наслiдки ре-атазацн ефективно! взаемодп влади, шдприемщв i громади в напрямi розвитку сощаль-но! сфери.
Ключовi слова: влада, бiзнес, соцiальне партнерство, моделi взаемодп, сощальна вiдповiдальнiсть.
У процесi новiтнiх соцДальних, економiчних та iнституцiйних трансфор-мацДй змiнюeться роль держави, правила та форми ц участi в економiцi, а також способи регулювання, пов'язанД з цими процесами, умови функцюнування бДз-несу та ступiнь впливу громади на трансформацiйнi процеси. ВнаслДдок глоба-лiзацií та посилення взаемозалежностД суб'eктiв економiчноí дiяльностi, усклад-нення вiдтворювального процесу, завдань економiчного регулювання виникае необхiднiсть вивчення нових форм взаемодп всiх основних економiчних суб'ектав, держави, бiзнесу та третього сектору.
Вчеш-економкти та практики протягом багатьох рокДв намагаються знайти шляхи вирДшення проблем тдвищенням соцiальноí вiдповiдальностi держави, бiзнесу i третього сектору, що стримуе процес реформування суспДль-ства загалом. 1снуюча в Украíнi система взаемин трьох секторiв зумовлюе необ-хiднiсть формування нових механiзмiв партнерства та взаемодп мiж ними на основi поеднання принципiв державного регулювання економДки з метою забез-печення цДлей, завдань та прiоритетiв розвитку сусшльства, враховуючи Днтере-си бiзнесу та громади.
У сучаснiй ринковДй економiцi формуються регульованi економiчнi вДд-носини з тiсною взаемоддею та сшвкнуванням трьох секторДв, що проявляеться у розвитку рiзноманiтних форм партнерства та 'х поширення в рДзних сферах. Отже, науковий пошук та обфунтування ефективних методДв, форм Д механДз-мДв економДчного партнерства Д взаемодп бДзнесу держави та третього сектору, якД сприяли б дДловДй активностД, е важливим завданням.
Вивченням проблем формування рДвноцшних вДдносин у процесД тран-сформацп економДки й обгрунтуванням заходДв щодо вдосконалення механДзмДв партнерства з метою залучення ресурсДв трьох секторДв займалися такД вичиз-нянД та зарубДжнД вченД, як: О. ВДкарчук, М. Войнаренко, I. Бернштейн, М. Бо-гуславський, З. ВарналДй, В. Денисюк, В. ОсДпов, Т. Пузанов, Я. Усенко, В. Че-
шногата та iH. OKpeMi аспекти iнституцiйно-правового та економДко-оргашза-цiйнoгo забезпечення реaлiзaцií рДзних форм створення iнституту трьохсто-роннього партнерства дослДджували В. Варнавский, В. Геець, О. Головко, М. ДерябДна, С. Дрига, Т. бфшенко, О. Кужель, В. Ляшенко, Я. ЖалДло та iн. Однак вiдсутнe комплексне дoслiдження щодо використання рiзних моделей такого партнерства, обгрунтування оптимальних форм для вiтчизнянoí практики у процесД реaлiзaцií стрaтегiчних сусшльних i приватних iнiцiaтив.
Метою роботи е вивчення дoсвiду трьохстороннього партнерства та його вплив на вирiшення сoцiaльнo-екoнoмiчних проблем краши.
Зaгaльнoсвiтoвi, нaцioнaльнi тенденцц розвитку сусшльства, прагнення Украши до штеграцц у свiтoве господарство та пов'язаш з цим проблеми форму-вання екoнoмiки вiдкритoгo типу потребують грунтовного aнaлiзу для вирДшен-ня сoцiaльнo-екoнoмiчних проблем, що свiдчить про необхДдшсть та гoтoвнiсть сусшльства до переходу на нoвi принципи та мехашзми сoцioгумaнiтaрнoгo розвитку, а саме: переходу до немaтерiaльних чинникДв виробництва, змiни струк-тури кашталу, а також посилення конкуренцц, пов'язано!' 3i зростанням взаемно!' вiдпoвiдaльнoстi шд час подолання нaслiдкiв свiтoвoí екoнoмiчнoí кризи.
Тому важливо вчасно ощнити нaслiдки прoцесiв, що вiдбувaються, та 1х вплив на розвиток та становления екoнoмiчнoí системи. У цих умовах у вирД-шеннi проблем, пов'язаних з екoнoмiчним зростанням, беруть участь державш iнститути, бiзнесoвi структури та грoмaдськi iнституцií, що вДдображено у чис-ленних працях вДтчизняних вчених: В.М. Гейця, О.В. Мартякова, А.В. Пильтяя, У Я. Садово1, якД видДляють однин iз прioритетiв: формування паритетно1 взаемодл цих трьох секторДв.
Така взaемoдiя е невiдклaднoю тд час розроблення сoцiaльних прoектiв. Питання - як з'еднати ресурси рiзних форм влaснoстi з метою реалДзацц, а отже i фiнaнсувaння сощально значущих прoектiв та програм е актуальними з огляду на те, що самостшно нi один iз названих сектoрiв не може ш розробити, нi про-фiнaнсувaти, ш дати подальшого життя таким проектам i програмам.
Важливим питанням е те, що за умови залучення "трьох" секторДв необ-хiднo знайти пoрoзумiння при вiдмiннoстях iнтересiв мiж такими партнерами та мoжливi шляхи гармошзацп iнтересiв.
Тaкi шляхи мають враховувати вплив численних чинникДв, якД приводять до змiн, що формують будь-якi зaгaльнoнaцioнaльнi та групoвi ризики в соцД-альному сектoрi. Цд ризики в загальному виглядi можна визначити як ризики скорочення засобДв, що беруть участь у реaлiзaцií сoцiaльних прoектiв i знижен-ш шaнсiв на розвиток вже даючих. Для упрaвлiния сoцiaльними ризиками в Ук-рaíнi ствoренi держaвнi шститути сoцiaльнoгo захисту (соцДальне страхування вДд нещасних випaдкiв на виробництвД, безробДття, втрати прaцездaтнoстi за вД-ком i через хворобу). Разом Дз тим, держава неповною мДрою вбачае ризики со-щально1 спрямованостД, що виникають у локальних груп населення. До них можна вДднести проблеми дией-сиргг, швалДдДв, бДженцДв, переселенцев, що пДд-далися насильству, маргДнальних верств населення.
Зниження життевих шансДв соцДальних проектДв вДдбуваеться внаслДдок зменшення íх державного фшансування. Об'ективнД умови сучасностД, пов'язаш
з високими державними соцiальними витратами, новi сучасш ризики та проблеми, збшьшена соцiальна iнiцiатива бiзнесу, орieнтованого на мiжнароднi ринки i некомерцiйнi оргашзацц, як реакцiя на соцiальнi проблеми, що виникли, а не-можливкть кожного сектору економiки самостiйно вирiшувати виникаючi су-перечностi об'ективно приводять до необхiдностi партнерства.
У партнерських стосунках некомерцiйнi iнституцií мають потужнш по-тенцiал у виявленнi потреби сощально!' проблеми сусшльства, на виртення яко1 необхiдно звернути увагу з уже чинними сощальними програмами, дове-деннi цих потреб до держаних та бiзнесових структур, виявленнi потенцшних можливостей останнiх для вирiшення прюритетно1 потреби, залученнi необхщ-них фахнвщв та донорських органiзапiй для додаткового фшансування об'еднання всiх перерахованих шститупв задля досягнення поставлено!' мети.
Системоутворюючим чинником пiд час реалiзапií шновапшно!' моделi розвитку сопiального сектору економжи е сопiальна вiдповiдальнiсть. Ця вiдпо-вiдальнiсть передбачае узгоджену систему обов'язюв i певну сферу компетенпií, а отже, i загальну вiдповiдальнiсть оргашв влади, бiзнесу й органiзапiй " третьо-го" сектору перед реальними та потенпiйними споживачами сопiальних послуг.
Надання сопiальних послуг - одна з найважливших складових виртен-ня сопiальних проблем внаслiдок недостатнього фшансування з боку держави. Отже, можливе залучення за рахунок альтернативного отримання ресурсов вiд усiх партнерш сощальних вiдносин i суспiльного контролю за реалiзацiею сощ-альних пiлей розвитку, виршило б яшсне та швидке надання сопiальних послуг. Така постановка питання щодо вирiшення сопiальних проблем, що склались у суспiльствi зумовлюе необхiднiсть утворення системи, у рамках яко1 влада, бiз-нес i громадськi органiзапií могли б ефективно працювати для пiдвищення тоста життя населення. Тшьки конструктивна взаемодiя всiх секторiв може додати Мщативам, спрямованих на забезпечення сталого розвитку, iнновапiйний i пос-лiдовний характер, що дае змогу виршувати складш сопiальнi завдання.
Це ефективний споаб взаемодд!', що вiдрiзняеться не тшьки здатнiстю оперативно реагувати на потреби населення, новi сопiальнi виклики i проблеми, але i низькими адмЫстративними витратами. Роль неприбуткових громадських оргашзацш як одного з основних елеменпв громадських iнститупiй, чи1 знания i досвiд вiдiграють вирiшальну роль пiд час визначення стандартiв i специфжи створюваних iнфраструктурних сопiальних об'ект1в i послуг, що надаються, а також як органiзаторiв сусп1льного нагляду за дотриманням умов реалiзапií со-щальних проектiв е незаперечною, оск1льки вони е "рупором" громадянського суспiльства та активною об'еднуючою його частиною.
У виртенш сопiальних проблем необх1дно визначити особливосп сопi-альних проектiв, а ними е постановка Цлей, при якш обов'язково опрацьову-ються таи позицп, як: сопiальна кориснiсть, сощальна значущiсть i сопiальнi наслiдки. Цшепокладання мае грунтуватися на чiтко формалiзованiй моделi майбутнього, а пiлi - вiдповiдати вектору еволюпiйного розвитку сусшльства. Пiд час розроблення стратегií обов'язково враховуються особливосп сопiокуль-турного простору (суб'екпв i об'ектiв, що знаходяться в ньому), також необхiд-но враховувати специфжу сопiальноí ситуапií на територп; стратегiю i тактику
цiледосягнення. А остання мае грунтуватися на реальних потребах i можливос-тях об'екта управлшня. Пiд час здшснення сощального проекту враховуемо такi аспекти: погодження цiлей й iнтересiв всiх сощальних груп, державних i сус-шльних iнститутiв, комерцiйних органiзацiй, що знаходяться в зонi дií проекту. Шд час реалiзацií соцiального проекту необидно проводити супровiд проекту, його соцiалiзацiю i монiторинг. Отож, соцiальний проект - це проект, що реаль зуеться в рiзних сферах життедiяльностi держави й суспiльства, результатом якого е змша соцiального суб'екта, об'екта, процесу або явища на кращий варь ант майбутнього (наприклад: створення моделей суспiльних явищ, соцiальних шститутав, нових форм соцiального устрою i суспiльного життя, розроблення систем управлшня, закошв тощо, що приводять до тих або iнших позитивних сощальних змш) [3].
Соцiальнi проблеми виртуються через реалiзацiю соцiальних проектiв, а сощальний проект характеризуеться глибоким опрацьовуванням соцiальних завдань i мiстить заходи не тшьки соцiально-дiагностичного, але й оргашза-цiйно-управлiнського (технологiчного) забезпечення. Сощальний проект повинен мктити систему загальних параметра проектованого об'екта, що характеризуют його цiлiснiсть, а також систему параметрiв складових його шдсистем, блокш, елементiв, 1х зв'язюв. Проект майбутнiх можливих станiв сощальних систем, процеав i явищ мае вiдповiдати таким умовам: вiн повинен бути ство-рений на науковш основi, не суперечити етичним нормам, вщображати й за-гальноприйнятi сощальш цiнностi, виражати соцiальне замовлення, бути ефек-тивним щодо реалiзацií, не мае мктити суперечностей, мае бути призначений для реатзацп. Соцiальний проект установлюе параметри, основнi характеристики розвитку сощальних систем на обмежений, чико визначений промiжок часу. Проте мало встановити стратепчно важливi цiлi, необидно визначити тактику досягнення намiчених щлей.
З наведених вище особливостей реалiзацií соцiальних проектав, третiй сектор у таких проектах займають мiсце органiзатора та тих, хто об'еднують зу-силля бiзнесу i влади на поставлення щлей та íх досягнення, та збереження ш-тересiв всiх сторiн-учасниць проектав. Отже, третiй сектор впливае на виртен-ня соцiальних проблем через вплив на фундаментальнi iнститути ринку, а саме: приватно!' власносп, конкуренцп, економiчноí свободи, обмежене втручання держави в регулювання економiчноí життедiяльностi. Це е свдаенням того, що громадсью iнституцií поступово беруть на себе виконання тих функцiй, з якими не можуть самостiйно впоратися ш державнi органи влади, нi бiзнесовi структу-ри, внаслiдок чого ш у суспiльствi вiдводиться важлива роль.
Оскшьки врахування рiзноманiтних, часто рiзноспрямованих, iнтересiв е справою трудомiсткою, демократична держава, створюючи ввдповвдш умови (але тшьки не нав'язуючи зверху, що часом намагаються у нас робити), стиму-люе самого iндивiда, а також рiзнi об'еднання громадян як носш цих iнтересiв, самостiйно виртувати проблеми сусшльства. Власне, це одна з основ принципу субсидаарност!
Ниш цившзоваш демократичнi держави прагнуть провадити полiтику, спрямовану на сталий розвиток, вирiшення соцiальних суперечностей, на сощ-
альну згуртовашсть i взаемну вiдповiдальнiсть усiх секторiв на основi сощаль-но1 справедливости Сьогоднi Украшська держава робить спроби переглянути свое ставлення до сощально!' полiтики загалом (звiдси виникла щея прюритет-них напiональних проектiв та шдписання Мiжнародноí конвенпií з прав ^аль д1в), проте на еташ реалiзапií полiтичних рiшень керiвниптво виявилося нездат-ним проконтролювати виконання прийнятих рiшень.
Безумовно, рiвень iнститупiйного розвитку визначаеться i сощально-економiчним рiвнем стльноти, в якiй особливе мкце займае розвиток се-реднього бiзнесу як такого, що утворюе фшансове шдгрунтя реалiзапií сощаль-них проекпв через наповнення бюджету податками, про це свiдчить той же мiжнародний досвiд. Вiдбулося безпрецедентне для Украши поширення бвднос-тi. Розмитiсть базових сопiально-групових iнтересiв призвело до того, що на пе-реднiй план вийшли вузькопартiйнi iнтереси олiгархiчних i кланових груп, якi гальмують i деформують весь процес становлення нормальних сусшльнпх ввд-носин, а третш сектор може залучити значну частину звшьнено!' робочо!' сили, забезпечивши ш "необхiднi засоби до життя i можливiсть займатися суспiльно корисною працею". Процес глобалiзапií сопiальноí економiки вш вважае "ос-танньою надiею на краще майбутне".
Свiтовий досввд розвитку демократп продемонстрував дiевiсть трьохсто-роннього партнерства, на íх конструктивна взаемодц (державного, комерцшно-го, некомерцшного) у вирiшеннi сопiально значущих проблем. В основi такого партнерства лежить принцип субсидiарностi, що визначае критерц для розпода-лу зон вiдповiдальностi громадських секторш за конкретнi дшянки роботи в цьому напрямi. 1накше кажучи, субсидiарнiсть передбачае можливiсть втручан-ня держави лише тодi, коли це неминуче, що, зауважимо, не шдмшяе необхщ-ностi втручання влади тодi, коли це потрiбно, оскшьки бездiяльнiсть в таких умовах попршуе ситуапiю. Принцип субсидiарностi належно визнано в крашах iз так званою сощально орiентованою економiкою: наприклад, у Шмеччиш со-пiальна держава зобов'язуе себе i своíх громадян до солщарностц при цьому од-ночасно через принцип субсидiарностi створюються передумови i для сопiаль-но!' ввдповщальносп, що не менш важливо для сталого розвитку.
Отже, у держави, бiзнесу i громадянського суспiльства в умовах демократу е загальш пiлi i завдання, спрямованi на процрггання суспiльства. Якщо створюються сприятливi умови для переходу вщ взаемно!' конфронтапií до партнерства i взаемовигiдноí спiвпрапi, то це може стати своерiдним алгоритмом зни-ження напруження сопiальних та iнших конфлiктiв у суспiльствi. В УкраЫ такi умови очевидно не створеш, бiльше того, сама логiка розвитку веде до того, що принциповi державш рiшения прийматимуться виключно на користь багатих, навiть надбагатих як у сена фшансових, так i владних засобiв, тобто меншини, що посилить i без того високий рiвень сопiальноí напруженостi i полггично!' нес-таб1льност!. Це неминуче, враховуючи, що протягом п'яти рок1в 80 % населення почало жити прше, i тiльки 20 % - краще. Нам варто задуматися про все це, якщо хочемо вийти з кризи i знайти гiдне мiспе в свiтi. I не останню роль в цьому може вдаграти активна громадянська позищя хоча б частини суспiльства, ос-к1льки бiльшiсть украíнпiв залишаеться поки пасивними спостерiгачами.
Не можна не погодитися i з тим, що послiдовнi перетворення, спрямова-ш на демократизацiю держави i шдвищення ролi соцiального дiалогу в прийнятп державних рiшень, передусш у сощальнш сферi, здатнi створити сприятливi умови як для устшного соцiально-економiчного розвитку краши, так i для становления громадянського сусшльства. П1д час вироблення ново!' Соцiальноï повiстки бвропейсько!' комiсiï, розраховано!' нинi до 2015 р., в якш акцентовано увагу на гумашзацп соцiально-економiчного життя сусшльства, сощальному дiалогу вiдведено особливе мiсце, оскшьки його розглядають "в якостi ключового параметра успiшного проведення реформ", подолання глибо-ко! загальноцивiлiзацiйноï кризи, що загрожуе еколого-економiчною та сощаль-ною катастрофами. Водночас доводиться визнати, що в нашш краïнi до такого сощального дiалогу, тим бшьше соцiального партнерства, ще далеко.
Отже, трьохсторонне партнерство впливае на виртення соцiальних проблем, а громадськi шституцп займають в процесi спiвпрацi зв'язуючу ланку, яка допомагае збалансувати штереси всiх учасникiв.
Лiтература
1. Конституция Украши: Прийнята на V ceciï Верховно'1' Ради Украши 28.06 1996 р. // Ведомости Верховно'1' Ради Украïни. - 1996. - № 30. - Ст. 141. Податковий кодекс Украши. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
2. Закон Украши "Про державно-приватне партнерство" вiд 1 липня 2010 р., № 2404-VI. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nau.ua/druk.php? name=332930-01072010-0.txt.
3. Гршнова О.А. Сощальна вiдповiдальнiсть у контекстi подолання системно'1' кризи в Ук-ршш / О.А. Гршнова // Демографiя та соцiальна економжа. - 2011. - № 1. - С. 39-46.
4. Геець В.М. Суспшьство, держава, економжа: феноменологiя взаемодп та розвитку : мо-нографiя / В.М. Геець; 1н-т економжи та прогнозування НАН Украïни. - К., 2009. - 864 с.
5. Мартякова О.В. Розвиток взаемодп держави, бiзнесу й суспiльства / О.В. Мартякова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pips/2011_2/tom2/ 458.pdf.
6. Мельник С.В. Шляхи стимулювання сощально'1' вщповщальност вiтчизняного бiзнесу / С.В. Мельник, Т.А. Тресвятська, Л.В. Будьонна; ДУ НД1 СТВ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lir.lg.ua/shlahi.doc.
7. Садова У.Я. Сощальна шштика в Укршш: регiональнi дослiдження i перспективи розвитку / У.Я. Садова. - Л^в : Вид-во 1РД НАН Украши, 2011. - С. 157.
8. Пильтяй О.В. Сучасш концепцп та пiдходи до визначення державно-приватного партнерства / О.В. Пильтяй. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrppp.com/images/ sto-ries/PPP_Concept_2011 .pdf.
Слюсаренко В.Е. Влияние партнерских отношений государства, бизнеса и институтов гражданского общества на решение социально-экономических проблем
Рассмотрена сущность взаимодействия власти, бизнеса и третьего сектора как важного фактора социально-экономического развития. Проанализировано современное состояние трехстороннего партнерства в Украине и указаны направления его дальнейшего внедрения. Доказана значимость социальной ответственности трех секторов как необходимой составляющей экономики. Обоснованы основные концептуальные модели сотрудничества между трема структурами и показаны механизмы их функционирования. Определены результаты и последствия реализации эффективного взаимодействия власти предпринимателей и общества в направлении развития социальной сферы.
Ключевые слова: власть, бизнес, социальное партнерство, модели взаимодействия, социальная ответственность.
Slyusarenko V.Ye. Influence of partnership between the state, business and institutions of civil society on the solving of the socio-economic problems
The essence of the interaction between government, business and the third sector as an important factor of social and economic development is considered. The current state tripartite partnership in Ukraine is analyzed and directions for its further implementation are shown. The importance of social responsibility of 3 sectors as a necessary component of the economy is proved. The basic conceptual models of cooperation between 3 structures are substantiated and mechanisms of their functioning is shown. Outcomes and implications of effective interaction between government, business and community towards the development of the social sphere are defined.
Keywords: governance, business, social partnership, models of cooperation, social responsibility.
УДК65.012.34:338.512 Астр. О.Б. Телшевська1 -Львiвський НУ
ветеринарног медицини та бютехнологт т. С.З. Гжицького
ФАКТОРИ, ЯК1 ВИЗНАЧАЮТЬ ВИТРАТИ НА ЛОГ1СТИЧНО-ПОСТАЧАЛЬНИЦЬКУ Д1ЯЛЬН1СТЬ ШДПРИ6МСТВА
Недосконалють вивчення проблеми лопстики i повшьне впровадження ще! науки у практичне застосування пояснено невщповщним екож^чним розвитком краши.
Широкий спектр лопстичних витрат, зокрема у постачальницькш дiяльностi, пот-ребуе детального вивчення розподшу факторов, як визначають суму витрат на матерь ально-техшчне забезпечення. Досвщ втизняних пiдприемств показуе, що часткове (ешзодичне) вивчення впливу факторiв, яю визначають склад лопстично-постачаль-ницьких витрат, призводить до збитковостi цих шдприемств.
Ключовi слова: лопстичш витрати, шформацшний потiк, фiнансовий потiк, заку-швл^ конкуренцiя, оптимiзацiя, контроль, собiвартiсть, прибуток, логiст, логiстика, ло-гiстично-постачальницькi витрати, партя поставки, транспортування, складування, за-мовлення, сервiс, потреби, стратегiчнi ршення.
Постановка проблеми. Постачання е важливою ланкою в дiядьностi пiдприемства, оскшьки вiд якостi й обсягу поставлених матерiалiв та термiнiв поставки залежать: ритмiчнiсть процесу виробництва, дотримання термшв ви-конання контракту, якiсть виготовдено!' продукцп, вiдсутнiсть браку, наявнiсть чи вщсутшсть запасiв тощо.
Логiстично-постачальнипька дiядьнiсть пiдприемства е доводi популярною темою у сучасному науковому середовишд, оскiдьки постiйно постае пи-тання матерiального забезпечення пiдприемства, яке впливае на постачальниць-ку мережу, транспорта перевезення, а також враховуе цiновi бар'ери в ринково-му середовищд та ситуацп на мiжнародних ринках (умови митного регудюван-ня, шльги, стандарти якостi).
Сутнiсть догiстики постачання полягае у своечасшй доставпi матерiаль-них пiнностей у визначене мкце в потрiбному асортиментi, кiлькостi, якосп, з мiнiмальними витратами. Як зазначае 1.М. Камiнська, на загальний рiвень витрат iстотний впдив здшснюють транспортнi, складськi та iншi складовi допс-тичних витрат [1].
1 Наук. кергвник: проф. О.€. Кузьмш, д-р екон. наук - НУ " Льв1вська полггехшка"
