Організаційно-інституційні механізми фінансового забезпечення розвитку депресивних територій Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

повiдаe вимогам Закошв Украши "Про основи нацюнально!' безпеки Украши", "Про шдприемництво", принципам концепцц сталого розвитку.

Лiтература

1. АзГзов С.П. Органiзацiя аграрного виробництва i 6i3Hecy / С.П. АзГзов, П.Т. Саблук, П.Т. Каннський; за ред. С.П. АзГзов^ П.Т. Саблука. - К. : ННЦ "1н-т аграрно! економ.", 2006. - 788 с.

2. Економша Украши: нащональна стратегiя розвитку / за ред. д-р екон. наук, проф. Л.С. Гришв. - Львгв : Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка, 2009. - 445 с.

3. Закон Украши "Про особисте селянське господарство" // Урядовий кур'ер. - 2003. - № 106. - 11 червня.

4. Збарський В.К. Методолопчш пiдходи щодо понятийного апарату "малi форми господарювання" / В.К. Збарський // Агрошком. - 2005. - № 3-4. - С. 56-62.

5. Збарська А.В. Мал форми господарювання сшьських поселень Украши i екологш /

A.В. Збарська // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2011. - № 1. - С. 130-133.

6. Липчук В.В. Розвиток малого шдприемництва в сшьському господарствi : монографш /

B.В. Липчук, С.В. Коробка. - Львгв : Вид-во "Сполом", 2011. - 227 с.

7. Малж М.Й. Основи аграрного тдприемства / М.Й. Малш, В.В. Зшовчук, Ю.О. Лупенко та гн. - К. : Вид-во 1н-ту аграрно! економжи, 2001. - С. 5.

8. Оргатзацшно-екожмчш шструменти державно! аграрно! политики в Украiнi: аналiт. доп. / В.М. Русан, О.В. Собкевич, А.Д. Юрченко. - К. : Вид-во Н1СД, 2012. - 88 с.

9. Сшьське господарство Украши за 2012 рж: статистичний зб. / за ред. Н.С. Власенко. - К. : Вид-во Державно! служба статистики Украши, 2013. - 392 с.

10. Сшьське господарство Украши у 2012 рощ / Державна служба статистики Украши; ред. Н.С. Власенко. - 2013. - № 06.2-40/293. - 11 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ukrstat.gov.ua

11. Яворська Т.1. Особист селянсью господарства: визначення категорГ! та тдприемницько! дiяльностi / Т.1. Яворська // Економжа АПК : мгжшр. наук.-виробн. журнал. - 2010. - № 10. - С. 112-116.

Назаркевич О.Б. Малое аграрное предпринимательство: тенденции и проблемы развития

Проанализированы состояние и проблемы развития малых аграрных предприятий в Украине. Исследованы перспективы развития личных крестьянских хозяйств как предпринимательских структур. Рассмотрены основные проблемы, возникающие в процессе развития малого предпринимательства в Украине. Проанализированы типы малых сельскохозяйственных предприятий.

Ключевые слова: предпринимательство, личное крестьянское хозяйство, малое аграрное предпринимательство, фермерское хозяйство.

Nazarkevych O.B. Small agricultural entrepreneurship: trends and problems of development

The current state and problems of development of the small agricultural enterprises in Ukraine are analyzed in the article. The prospects of development of private peasant farms units have been investigated. Main problems which appear during small agricultural entrepreneurship development in Ukraine have been considered. Different types of small farms were analyzed. Keywords: entrepreneurship, private peasant farms, small agricultural entrepreneurship, farm.

УДК332.1:336.01 Ст. викл. О.М. Потвняк, канд. екон. наук -

Дрогобицький ДПУ т. 1вана Франка

ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-1НСТИТУЦ1ЙН1 МЕХАН1ЗМИ Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСИВНИХ ТЕРИТОР1Й

Дослщжено актуальш питання щодо формування механiзмiв фшансового забезпе-чення розвитку депресивних територш. Узагальнено свгтовий досвщ фшансового забез-печення соцiо-еколого-економiчного розвитку депресивних територш на мюцевому та

регiональному рiвнях. Розроблено оргашзацшно-шституцшш мехашзми фшансового за-безпечення розвитку депресивних територiй та формування системи заходiв для !х запро-вадження, що передбачають сшвпрацю державних iнституцiй iз громадськiстю та структурами бiзнесу для виршення важливих економiчних, сощальних та еколопчних регь ональних проблем.

Ключовг слова: оргашзацшно-шституцшш механiзми, фiнансове забезпечення, деп-ресивнi територн, фiнансово-економiчнi методи, шструменти фiнансового забезпечення.

Постановка проблеми. Пвдтримка оптимальних пропорцiй мiж рiвнями розвитку окремих територiй кра'ни е одним iз найважливiших макроекономiчних завдань. Територiальна вiдмiннiсть регiонiв, що визначаеться 'х спецiалiзацiею, обсягами вироблених товарiв i послуг, трудовим, природно-ресурсним i фшансо-вим потенциалом, у визначених межах е позитивною, адже стимулюе вiдсталi реп-они до пошуку шлянв пiдвищення сво'х конкурентних переваг. Оптимальний роз-виток регiонiв е метою державно!' регюнально!' полiтики.

На сьогодш державна регiональна полiтика Украши потребуе змiни форм i метод1в управлшня депресивними територ1ями для досягнення збалансованого 'х соцiо-еколого-економiчного розвитку та оптишзацц розвитку окремих територiй держави, що змушуе вчених шукати шляхи виртення ще!' проблеми.

Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Проблеми депресивносп тери-торiй та основш аспекти фшансового забезпечення регiонального розвитку широко висвилюються у працях вичизняних та зарубiжних науковщв, зокрема: О. Амосова, Д. Амборського, I. Вахович, З. Герасимчук, М. Дацишина, I. Камшсь-ко!', М. КозорДз, Г. Юрейцева, Н. Мусис, Г. Оданцово!', В.М. Опарша, П. Сегварi, С. Слави, А. Фшпенко, В. Ярощук та ш.

Однак, незважаючи на значну кшьшсть праць з ще!' проблеми, !х iстотне наукове та практичне значення, питания щодо розробки даевих оргашзащйно-ш-ституцшних механiзмiв фiнансового забезпечення розвитку депресивних територш потребуе уточнення та нових тдходав до реалiзацií.

Метою дослщження е розроблення органiзацiйно-iнституцiйиих мехашз-мДв фiнансового забезпечення розвитку депресивних територш та формування системи заходав для 'х запровадження.

Виклад основного матерiалу. Оскшьки управлшня депресивними терито-р1ями е категорiею економiчною, тому потребуе дослiджения взаемовщносин на трьох р1внях: макро-, мезо- та мжроекономши. На сучасному етап трансформацiй видаеться дещо спрощеним уявлення про мiсце та роль управлiння депресивними територ1ями, сформоване: по-перше, шд впливом базового визначення об'екта управлшня - "депресивно!' територií", яке передбачало, що предметом управлiння буде розроблення та впровадження системи заход1в, ят сприятимуть й виведенню з депресивного стану; по-друге, певною мДрою воно спровоковане не позицшнктю самого предмета управлшня [1].

Мехашзми регулювання розвитку депресивних територiй на державному та регюнальному р1внях повинш стосуватись не лише розподшу фiнансових ресурав мДж окремими територ1ями держави, але й слугувати засобом формування оргаш-зацiйно-iнституцiйиого середовища, що сприятиме послщовним змiнам законо-давчо!' бази, полшшенню правового поля розвитку депресивних територш.

Оргашзацшно-шститущйний шдхвд до фiнансового забезпечення розвитку депресивних територш передбачае формування дiевих оргашзацшних й шститу-

щйних мехашзм1в, а також вадповадних iнститутiв на национальному, регюнально-му та локальному рiвнях, якi е базою фшансово!' системи та визначаються напря-мами подолання депресивностi територiй i забезпечують оптимальний розподл фшансових ресурсiв мiж окремими регiонами держави та за економiчною, сощаль-ною та еколопчною сферами розвитку регiону.

Пiд оргашзацшно-шститущйними механiзмами фiнансового забезпечення розвитку депресивних територiй розумiемо сукупнiсть взаемозв'язюв мiж фор-мальними та неформальними шститутами, а також органiзацiями, якi сприяють подоланню депресивност! територiй краши та реалiзацií принципв 1х сталого розвитку, забезпечують координацгю сумкно!' даяльносп на шляху досягнення цшей сталого розвитку як окремого регюну, так i держави загалом.

Iнституцiйна складова таких механiзмiв охоплюе даяльшсть шститущ-ональних елеменпв - шститутав, як! представлеш суб'ектами державно!' репональ-но1 полГтики, зокрема й державно!' поливки фшансового забезпечення розвитку депресивних територш, та результат 1х функщонування - шституцл, що е уособ-ленням прийнятих ними нормативно-правових актав, норм, правил тощо.

1нститутами у систем! полггики фшансового забезпечення розвитку депресивних територш е сукупшсть державних Г недержавних оргашзацшних структур Г установ, ят покликан! забезпечувати фшансування íх розвитку з метою подолання депресивностг До таких шституцш належать:

• суб'екти державного управлiння - Президент Украши, Верховна Рада Украши, органи виконавчо! влади (вищого, центрального i регiонального рiвнiв) та упов-новаженi органи з питань репонально! полiтики;

• органи та посадовi особи мiсцевого самоврядування (мiсцевi ради та !х виконавчi органи, iнститут голiв територiальних громад);

• недержавт органiзацií (суспiльно-полiтичнi групи, партп, громадсью органiзацií та iншi об'еднання громадян);

• суб'екти господарювання усiх форм власноси та органiзацiйно-правових форм господарювання;

• науковi структури (науково-дослiднi iнститути, вишД навчальнi заклади).

З метою детально!' конкретизацл Г структуризацц недержавних шститутав, яш безпосередньо залучаються до процесу фшансового забезпечення розвитку депресивних територш на основ! узагальнення досвщу европейських краш, ми пропонуемо таку íх класифкацто: 1) асощацц мушципалгге'пв; 2) нащональш агентства розвитку; 3) торгово-комерцшш та промисловГ палати; 4) технополки; 5) технопарки; 6) бГзнесовГ та шновацшш центри; 7) консалтинговГ центри; 8) вен-чурш фонди; 9) кластери; 10) бГзнес-шкубатори; 11) мкцевГ агентства розвитку; 12) агентства регюнального розвитку [2].

Так! шститути виконують функцц управлшського, координуючого, мобш-зуючого та контролюючого характеру щодо фшансового забезпечення розвитку депресивних територш. Функцл з управлшня процесами фшансового забезпечення депресивних територш покладено на рГзш органи, зокрема - на центральному рГвш - на Мшктерство фшанс1в Украши та його територГальш обласш й районш фшансовГ, контрольно-ревГзшш служби, регюнальш казначейсью та податковГ служби. Функцл, ят виконуе той чи шший орган управлГння в систем! фшансового забезпечення розвитку депресивних територш, визначають його внутршню структуру та мкце в систем! оргашв публГчно! влади.

Основним iнститутом у системi територiального управлiння повиннi стати органи мiсцевого самоврядування, якi зможуть впливати на розвиток територц, уз-годжувати потреби територiальноí громади з 11 фiнансовими можливостями. Для подолання депресивних явищ передуам необхвдне об'еднання зусиль обласних та мкцевих оргашв виконавчо! влади, оргашв мiсцевого самоврядування та загально-державних iнституцiй, вiд злагоджених та узгоджених дiй яких залежатиме ефек-тивнкть управлiння усш механiзмом [3].

Оргашзацшна складова органiзацiйно-iнституцiйних механiзмiв фшансово-го забезпечення розвитку депресивних територiй мехашзму формування та реаль зацií державно!' репонально! полiтики забезпечуе функцюнування шститутав (суб'екпв) державно!' регiональноí политики на основа

• встановлення функцiональноí структури управлшня та регламентацп взаемодп учасниюв, упорядкування 'íх повноважень, розмежування функцш i вщповщаль-ностi центральних оргатв виконавчо'1 влади (а також центральних i регюналь-них), органiв виконавчо'1 влади та органiв мiсцевого самоврядування;

• формування кадрового забезпечення (пщготовки фахiвцiв) державно! регюналь-но! поли-ики та ф^ангово? полiтики розвитку депресивних територш;

• консультування i громадського обговорення проектiв державно! репонально: по-лiтики та внутршньо! полiтики самих регютв, механiзмiв !х формування, реаль зацп i монiторингу виконання;

• надання, опрацювання, збирання, поширення i електронне висвiтлення шформа-Ц11 на офщшних сайтах КМУ та МФУ щодо результатiв реалiзацií репонально: шштики, рiвня розвитку регiону та його фшансового забезпечення;

• забезпечення матерiальними i технiчними ресурсами;

• державного фшансування розвитку депресивних територiй та програм подолання депресивноси територiй;

• сприяння ефективному використанню коштiв державного та мюцевого бюджетiв;

• державно-приватного партнерства (наприклад фiнансовi гарантп кредипв муш-ципалiтетам та бiзнесу).

Бшьше того, вважаемо, що сферу 1х даяльносп варто розширити функциями, якД Грунтуються на використаннi фiнансово-економiчних методов:

• цiльове iнвестування державою каттальних вкладень у розвиток виробничо! та тонально: iнфраструктури депресивних територш;

• надання державних гарантiй за позиками для реалiзацií проектiв, спрямованих на розвиток депресивних територiй;

• фшансову пiдтримку прiоритетних галузей розвитку депресивних територш, за-лучення швестицш та створення сприятливого iнвестицiйного ^мату;

• надання податкових пiльг для суб'екив господар^те: дiяльностi депресивних територш, яю створюють новi постшт робочi мiсця вiдповiдно до закотв Укра!'ни;

• надання прiоритету шдприемствам, що зареeстрованi на депресивних територiях, пiд час розмiщення державних та регюнальних замовлень;

• спрямування державних заходiв щодо пiдтримки малого бiзнесу i створення ш-фраструктури пщприемництва на депресивних територiях;

• здшснення комплексу заходiв щодо створення нових постiйних робочих мiсць, розвитку житлового будiвництва та охорони довкiлля;

• надання на поворотнш основi цшьових позик для реалiзацií проектiв, спрямованих на розвиток депресивних територш, з можливютю часткового !х списання за умови досягнення певних результаив, якi визначаються в умовах !х надання;

• прюритетне спрямyвaння мiжнaродноï технiчноï допомоги на виршення сощаль-них, економiчних та еколопчних проблем депресивних територiй;

• фшансову пiдтримкy розвитку iнновaдiйноï д1яльностц

• пiдтримкy виробництв, якi впроваджують ресурсо-, енергозберiгaючi технологи, застосовують технологй' використання вiдходiв i вторинно'1 сировини як промiж-но'1 продукцп, що дае змогу пiдвищити ефективнiсть виробництва та рiвень еко-логiчностi територп;

• сприяння мiжрегiонaльномy спiвробiтництвy та штеграцп;

• надання фiнaнсовоï шдтримки розвитку малого i середнього бiзнесy.

Для поспйного вдосконалення оpгaнiзaцiйно-iнститyцiйниx меxaнiзмiв фь нансового забезпечення розвитку депресивник теpитоpiй пpопонyeмо зaлyчити до оргашзацшно!' ïx складово!' нayково-освiтнiй потенцiaл, який наповнить його но-вим змктом та iнстpyментaми фiнaнсового забезпечення розвитку депресивн^ теpитоpiй.

На нашу думку, основними напрямами вдосконалення оргашзацшно-шсти-тушт^ меxaнiзмiв фiнaнсового забезпечення розвитку депресивнж теpитоpiй можна визначити:

1) вдосконaлення нормaтивно-прaвовоï бaзи фiнaнсового зaбезпечення розвит-Ky депресивних територш;

2) вдосконaлення пiдходiв до формyвaння оргaнiзaцiйно-iнститyцiйного сере-довищa фантового зaбезпечення розвитку депресивних територш;

3) посилення ролi держaви тa визшння ïï провiдного знaчення y ф^нсовому зaбезпеченнi розвитку депресивних територш;

4) узгодження iнтересiв держaви з iнтересaми депресивних регiонiв тa стиму-лювaння 1х розвитку.

Цi напрями потpiбно розглядати в едносп та взаемодц задля досягнення ба-жaниx остаточн^ pезyльтaтiв.

В основi оpгaнiзaцiйно-iнститyцiйниx меxaнiзмiв фiнaнсового забезпечення розвитку депpесивниx територш мають бути поклaденi тaкi принципи:

1) сyбсидiaрностi тa достaтностi повновaжень, що передбaчae те, що тaкi мехa-нiзми повиннi бути необхщними i достaтнiми для ефективно'1 реaлiзaцiï пок-лaдених функцш;

2) вщповщносп повновaжень i вiдповiдaльностi, що досягаеться шляхом узгодження не тшьки повновaжень тa вiдповiдaльностi, a й зaдеклaровaних цiлей тa нaявного ресурсного зaбезпечення;

3) комплексностi охоплення соцiо-еколого-економiчних проблем депресивних територш;

4) динaмiчностi тa гнyчкостi, що зумовлюе необхщшсть постiйного вдоскош-лення тa aдaптaцiï тaких мехaнiзмiв до конкретних регiонaльних ситyaцiй. Ефективнiсть оpгaнiзaцiйно-iнститyцiйниx меxaнiзмiв фшансового забезпечення розвитку депpесивниx територш на державному та регюнальному piвнi буде досягнута за умови ïx абсолютного та цшковитого дотримання, внаслщок чого лише можна буде сподiвaтись на реальний ïx сталий розвиток.

В УкраЫ yпpaвлiння депресивними теpитоpiями здшснюеться у двоx вимь pax: вертикальному i горизонтальному. Вертикальний piвень теpитоpiaльноï' оргаш-зацй' влади передбачае yпpaвлiння розвитком депpесивниx територш з боку держа-ви, а горизонтальний - безпосередне yпpaвлiння сталим розвитком самим pегiоном.

а й-

2 й

Нащональний р1вень

охоплюе законодавчий ракурс, принципы програноста та методологи оцшки цшьових швестицш, а також особливосп шститущйно-оргашзащйно! системи

Регюнальний (мищевий) ршспь

включае наявшсть обгрунтованих програм розвитку, вироблення нагашв| партнерства, сегрегацпо маргшальних| верств, зв'язки з yнiвepcитeтaми та доандними установами

Н

<<

<<

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАН13МУ ДОСЯГНЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ ДЕПРЕСИВНИХ ТЕРИТОРШ

1нституцшно-оргашзацшш метода

Сощально-еконотчш регулятори

Еколопчш шдикатори

1нвестицшно-шновацшш пал;е.м

НЕ

Фшансош шструменти

Нормативно -правова база

ЗМ1НИ У ПОВЕД1НЦ1 СУБ'£КТ1В ГОСПОДАРЮВАННЯ

Рис. Оргатзацшно-тституцшт мехашзми фшансоеого забезпечення розвитку депресиених тер и тор ш

(розроблено автором)

Таким чином, оргашзацшно-шститущйш мехашзми фшансового забезпе-чення розвитку депресивних територш формуються на нацюнальному (державному) та регюнальному рГвнях (рис.).

Нащональний рГвень охоплюе законодавчий ракурс визнання депресивних територш, оргашзацшного забезпечення íх розвитку, сучасш державнидью тдхо-ди до стимулювання сталого розвитку регюшв, взаемовщносини мГж державним та мкцевими бюджетами щодо запровадження шструменпв державно! шдтримки регюшв тощо. До компетенцц вищо! ланки оргашв державно! влади вщнесено зат-вердження ввдповГдних стратегш розвитку та ухвалення закошв (Верховна Рада Укра!ни) Г контроль за !х виконанням (Кабшет МГнктр1в Укра!ни). Державн мь нктерства та ввдомства повинн розробляти сво! програми шдтримки депресивних територш, ят згодом штегруються у програми розвитку конкретних територш, що мають статус депресивних. На р1вн мШстерств встановлюеться загальна сума кошпв на реалГзацгю цих програм, оцшюеться !х ефективнкть, визначаються кон-кретн джерела фшансування, розробляються мехашзми взаемодц державних вь домств. На МШстерство економГчного розвитку Г торпвлГ Укра!ни покладаються функцц з координацц дГяльностГ мШстерств Г ведомств щодо шдтримки депресивних територш.

Для забезпечення фшансово! спроможносп та самодостатносп депресивних територш необх1дно вдосконалити як на державному, так Г на регюнальному (мкцевому) р1внях шдходи, методи та даяльнкть шституцш управлшня розвитком депресивних територш, використовуючи досвщ розвинених кра!н [3]. На наш пог-ляд, досить ефективним е використання для цих цшей мехашзму управлГння, який мае бути зоркнтований на фшансове забезпечення комплексного розвитку депресивних територш у трГадГ "соцю-еколого-економГчний розвиток".

За умови поспйного дефщиту державного бюджету та обмеженост! бюджетного фшансування впровадження "стимулювального" типу регюнально! еко-номГчно! поливки е одним з прюритетних завдань формування шститущйних засад, створення сприятливого шституцшного середовища для розвитку далово! активности на цих територГях. Такий шдхщ сприяе стимулюванню розвитку депресивних територш за ринковими методами господарювання та активГзацц потенциалу приватно! Шщативи.

Враховуючи досвщ розвинених кра!н (зокрема кра!н бвропейсько! Ств-дружносп), в УкраШ потрГбно вщмовитися ввд практики "традищйно!" бюджетно! шдтримки депресивних територш, яка породжуе утримансьш настро! та гальмуе процес стратепчного швестування на сшльн потреби для ефективного сощально-економГчного розвитку регюшв та загалом держави [4].

Необхщною е сшвпраця державних шституцш Гз громадськктю та структурами бГзнесу залежно вщ наявносп мкцевих ресурсш для вирШення важливих економГчних, сощальних та еколопчних проблем на мкцевому, регюнальному рГвнях [5, 6].

Актуальною сьогодш в УкраШ залишаеться адмШстративно-територГаль-на реформа у напрямГ укрупнення оргашв мкцевого самоврядування [7]. Для забезпечення подальшого розвитку органв мкцевого самоврядування необхщно сформувати первинний суб'ект мкцевого самоврядування Гз самодостатшми для розвитку мкцевими бюджетами зпдно з Конститущею та законами Укра!ни. Це

сприятиме пошуку нових альтернативних шляхДв до самозабезпечення, самофД-нансування та забезпечення стабшьностД бюджетно! системи, стшкосп мДжбю-джетних вДдносин та пiдвищення ефективностi бюджетного регулювання [8].

На практищ економiчна ефективнiсть органiзацiйно-iнституцiйних меха-шзмДв фiнансового забезпечення розвитку депресивних територш, визначальною мДрою залежать вДд держави, яка реалiзуе притаманнi !й функцц за умов оптималь-них витрат на !х виконання. Роль держави вДдповДдно до визначених функцш -сприяти розвитку економiки депресивних територш, розвивати конкурентоспро-можнДсть, забезпечення сощальних стандартов населению, створивши вДдповДдш шститути та умови для 1х дДяльностг Для виконання сво!х функций Д завдань держава використовуе рДзноманиш важелД, засоби та шструменти регулювання соцъ ально-економДчного розвитку депресивних територш

Висновки. За результатами дослДдження встановлено, що для забезпечення фДнансово! спроможностД та самодостатностД депресивних територш необидно вдосконалити як на державному, так Д на регюнальному (мДсцевому) ршнях шдхо-ди, методи та шститути управлДння 1х розвитком, використовуючи досвДд розвине-них кра!н. Це стало передумовою розробки оргашзацшно-шституцшних механДз-мДв фДнансового забезпечення розвитку депресивних територш та формування системи заходДв для 1х запровадження, що передбачають ствпрацю державних Дн-ституцш Дз громадськДстю та структурами бДзнесу для вирДшення важливих еконо-мДчних, соцДальних та екологДчних регДональних проблем. Визначено, що основ-ним шститутом у системД територДального управлшня повиннД стати органи мДсце-вого самоврядування, якД зможуть впливати на розвиток територц, узгоджувати потреби територДально! громади з ц фДнансовими можливостями.

Отже, реалДзащя названих вище оргашзацшно-шституцшних мехашзмДв фДнансового забезпечення розвитку депресивних територш мае вДдбуватись шляхом розроблення та виконання конкретних антидепресивних програм за напряма-ми державно!' регюнально! политики вДдповДдно до цДлей, сформульованих у кон-цепцп державно! регДонально! поливки на перспективу, та згДдно з прДоритетами, визначеними в державнш стратеги регДонального розвитку.

Лiтература

1. Амосов О.Ю. Перетворення механiзмiв державного регулювання екожмчного розвитку // Державне управлiння та мiсцеве самоврядування : зб. наук. праць. - У 2-ох ч. / за заг. ред. Г.1. Мостового, Г.С. Одшцово!. - Х.: ХарР1 УАДУ, 2001. - Вип. 2. - С. 10-16.

2. Слава С. Розвиток екожмчно проблемних територш: мiжнародний досвщ / С. Слава, Д. Амборський, П. Сегварi, М. Дацишин // Проект партнерства Канада - Укра!на "регюнальне врядування та розвиток". - К. : Вид-во "К.1.С.", 2007. - С 49-50 (144 с.).

3. Вахович 1.М. Теоретико-методологiчнi засади формування та реалiзацi! регiонально! политики финансового забезпечення сталого розвитку : дис. ... д-ра екон. наук: спец. 08.00.05 / 1.М. Вахович. - Одеса, 2008. - 494 с.

4. Мусис Н. Усе про спшьш политики Свропейського Союзу / Н. Мусис. - К. : Вид-во К.1.С., 2005. - 466 с.

5. Фшпенко А. Державне сприяння розвитку депресивних i проблемних регюшв /

A. Фшпенко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.icps.com.ua.

6. Ярощук В.М. Практика управления регiонами в Gвросоюзi: досвщ для Укра!ни /

B.М. Ярощук // Стратегш регiонального розвитку: формування та мехашзм реалiзацi! : матер. щорiч. Мiжнар. наук.-практ. конф. - Одеса : Вид-во ОР1ДУ НАДУ, 2007. - Т. 1. - 442 с.

7. Про схвалення Концепщ! реформи мiсцевого самоврядування: Розпорядження Кабинету Мiнiстрiв Укра!ни: вiд 29 липня 2009 р.: № 900-р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kmu.gov.ua/control/uk/newsnpd? npdList_stind=61.

8. Проект Концепцц реформи адмшстративно-теритс^ального устрою в YKpaiHi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minregionbud.gov.ua/index.php? id=1670.

Попивняк О.М. Организационно-институционные механизмы финансового обеспечения развития депрессивных территорий

Исследованы актуальные вопросы формирования механизмов финансового обеспечения развития депрессивных территорий. Обобщен мировой опыт финансового обеспечения социо-эколого-экономического развития депрессивных территорий на местном и региональном уровнях. Разработаны организационно-институционные механизмы финансового обеспечения развития депрессивных территорий и формирования системы мероприятий для их внедрения, которые предусматривают сотрудничество государственных институций с общественностью и структурами бизнеса для решения важных экономических, социальных и экологических региональных проблем.

Ключевые слова: организационно-институционные механизмы, финансовое обеспечение, депрессивные территории, финансово-экономические методы, инструменты финансового обеспечения.

Popivniak O.M. Organizing and institutional mechanisms of the financial providing of development of the depressed territories

The actual questions of forming of mechanisms of the financial providing of development of the depressed territories are investigated in this article. It is generalized the world experience of the financial providing of social, ecological and economic development of the depressed territories at local and regional levels. It is developed the organizing and institucional mechanisms of the financial providing of development of the depressed territories and forming of the system of measures for their introduction, which provide the collaboration of state institutes with public and business structures for the decision of important economic, social and ecological regional problems.

Keywords: organizing and institucional mechanisms, financial providing, depressed territories, financial and economic methods, instruments of the financial providing.

УДК338.244.2 Доц. В.€. Слюсаренко, канд. екон. наук - Ужгородський НУ

НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПАРТНЕРСЬКИХ В1ДНОСИН ДЕРЖА-ВИ, Б1ЗНЕСУ ТА 1НСТИТУТ1В ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПГЛЬСТВА

Розглянуто сутшсть взаемоди влади бiзнесу та третього сектору як важливого чин-ника сощально-екож^чного розвитку. Проаналiзовано сучасний стан трьохстороннього партнерства в Укра'лш та зазначено напрями його подальшого впровадження. Доведено значущють сощально! вщповщальност трьох сектор]в як необхщно! складово! економь ки. Обгрунтовано основш концептуальш моделi сшвпращ мiж трьома структурами та показано мехашзми !х функцюнування. Наведено нормативно-правову основу функцюну-вання трьохстороннього партнерства.

Ключовi слова: влада, бiзнес, третш сектор, сощальне партнерство, моделi взаемодй, сощальна вщповщальшсть.

Будь-яке сусшльство подшяеться на три сектори. Перший сектор - держава. Держава регулюе вс сфери життя: захист кордотв, порядок, здоров'я людей. Вона тклуеться про всГх загалом, у масг не фжсуючи увагу на проблемах окремо-го громадянина. Другий сектор - бГзнес. БГзнес забезпечуе громадян товарами та послугами. Намагаеться дайти до кожного, запропонувати ГндивГдуальнГ послуги чи товари. Але бГзнес за будь-яких умов Г в будь-якш краЫ потребуе передуем грошей. Тобто бГзнес - це сектор сусшльства, який турбуеться про нас за наш! ж грош! Третш сектор - некомерцшш оргашзацц. Це об'еднання людей, ят зГбрали-ся разом, щоб допомогти собГ та Гншим, не маючи на мета одержати прибутки. Це