CC BY
36
УДК 340.115
I. I. Онищук
1вано-Франкшський ушверситет права iMeHi Короля Данила Галицького, канд. юрид. наук, доцент кафедри теорп та iсторiï держави i права
ПРАВОВИЙ МОН1ТОРИНГ I3 ЗАЛУЧЕННЯМ ГРОМАДСЬКИХ ОБ'еДНАНЬ ТА НАУКОВИХ ШСТИТУЦШ
© Онищук 1.1., 2014
Розкрито питання залучення громадських об'еднань та наукових шституцш до правового мошторингу. Обгрунтовано, що результати правового мошторингу i3 залученням громадських об'еднань та наукових шституцш мають стати основою для внесення змш оргашв державно!' влади у поточну роботу, шд час стратегiчного планування та визначення пршритетних напрямiв сусшльного розвитку.
Ключовi слова: правовий мошторинг, громадський монiторинг, юридична технiка, правотворчий процес, правове регулювання, нормативно-правовий акт.
И. И. Оныщук
ПРАВОВОЙ МОНИТОРИНГ С ПРИВЛЕЧЕНИЕМ ОБЩЕСТВЕННЫХ ОБЪЕДИНЕНИЙ И НАУЧНЫХ ИНСТИТУТОВ
Раскрыты вопросы привлечения общественных объединений и научных институций к правовому мониторингу. Обосновано, что результаты правового мониторинга с привлечением общественных объединений и научных институтов должны стать основой для внесения изменений органов государственной власти в текущую работу, во время стратегического планирования и определения приоритетных направлений общественного развития.
Ключевые слова: правовой мониторинг, общественный мониторинг, юридическая техника, правотворческий процесс, правовое регулирование, нормативно-правовой акт.
I I. Onyshchuk
LEGAL MONITORING WITH PARTICIPATION OF PUBLIC ASSOCIATIONS AND SCIENTIFIC INSTITUTES
Issues of attraction of public associations and scientific institutes of the legal monitoring. It is proved that the results of the legal monitoring with attraction of public associations and scientific institutes should become the basis for amending of the state authorities in the ongoing work, during strategic planning and definition of priority directions of social development.
Key words: legal monitoring, public monitoring, legal technique, law-making, legal regulation, legal act.
Постановка проблеми. Сучасна св^ова практика сввдчить про те, що одшею i3 засадничих умов демократичжй правовоï держави е забезпечення належного державного управлшня. А це видаеться неможливим без встановлення та п1дтримки ткного зв'язку державного управлiння i3 суспшьством, громадянами, науковими iнституцiями, впровадження i гарантування здiйснення
139
ефективного громадського контролю за дiяльнiстю оргашв влади, налагодження прозоростi функцiонування оргашв виконавчо! влади, мiсцевого самоврядування.
Часта змши, що вносяться у нормативно-правовi акти, стали проблемою для умх адресатiв вiдповiдних норм права. Це призводить до iстотного зниження науково! обrрунтованостi виданих нормативно-правових актiв, i як наслiдок, - до зниження рiвня якостi правового регулювання рiзних сфер державного управлiння. Це ввдбуваеться тому, що у цих обставинах неможливо якнайточнiше оцiнити ефективнiсть ди норми права, оскiльки за часто! 11 змiни вiдсутня можливiсть збору достатнього для таких висновюв аналогичного матерiалу.
Пiдвищення ефективностi дiяльностi оргашв державно! влади нерозривно пов'язане з тдвищенням стабiльностi правового регулювання, i насамперед стабiльностi законодавства, а, значить, необхвдш науковi iнструменти, як заслони ввд нескiнченних спроб недоцшьно! змiни чинного законодавства.
Мета дослiдження - обгрунтувати потребу залучення громадських об'еднань та наукових органiзацiй до правового монiторингу.
Стан дослщження. Питання теорп та практики правового мониторингу дослiджують переважно зарубiжнi ученi, зокрема Ю. Арзамасов, С. Миронов, Т. Мордасова, С. Сабженов, М. Савш, Ю. Тiхомiров, М. Турецький, Д. Шнайдер та ш. До когорти укра!нських учених-дослвдниюв правового монiторингу можна зараховувати О. Боринську, Ю. Градову, в. Довженко, О. Зайчука, В. Косович, В. Купрiя, О. Копиленка, Л. Паливоду, I. Шутака та iн.
Дои в украшськш теорп права не створено належно! доктринально! бази та методологи правового мониторингу, що е одним з негативних чинниюв на шляху до вдосконалення правово! системи.
Виклад основних положень. Час ввд часу громадянин Укра!ни, реалiзуючи свое конституцшне право, приходить на виборчу дшьницю, щоб таемним голосуванням обрати та органи, якi легiтимно можуть репрезентувати його iнтереси i здiйснювати управлiння державою вiд iменi громадян ще! держави.
Громадяни постiйно мають справу з органами влади рiзного рiвня з певного питання: отримання адмшстративно! послуги, захисту прав, реалiзацп штереЫв тощо. Державнi шституцп за умови !х ефективностi та дiевостi допомагають людям управляти власними ризиками, справедливее розподiляти ресурси та забезпечувати !х сталий прирiст, пiдвищувати сприятливiсть середовища для провадження власно! справи i навiть зменшувати ймовiрнiсть громадянських конфлжтав.
Правовий монiторинг полягае у виявленш суперечностей, колiзiй, прогалин у нормах чинного законодавства, результатом якого е вироблення пропозицш щодо вдосконалення законодавчого акта (окремих положень, норм), а також тдзаконних нормативно-правових актiв, спрямованих на реалiзацiю положень аналiзованого нормативно-правового акта. За результатами проведеного аналiзу нормативно-правових актав i практики !х застосування розробляеться Концепцш i проект нормативно-правового акта. Шд час тдготовки Концепцп та проекту нормативно-правового акта основним питанням е проведення роботи з прогнозування наслiдкiв прийняття законодавчих актiв, якi дають можливiсть ощнити можливi негативнi соцiально-економiчнi наслiдки правотворчоста [8].
Правотворчий процес поеднуе специфiчну дiяльнiсть як уповноважених оргашв держави, так i громадських об'еднань, наукових шституцш, що охоплюе систему дш з пiдготовки, затвердження та офiцiйного оприлюднення нормативно-правових актiв [14, с. 215].
Залучення громадських об'еднань до правового мониторингу по^бне, щоб знизити рiвень зловживання владою, надати об'ективну оцiнку дiяльностi органiв державно! влади та уникнути суб'ективного тдходу.
Останшм часом в Украlнi вiдбуваеться iнституалiзацiя таких iнструментiв забезпечення пiдзвiтностi та прозороста органiв влади, як громадська експертиза i громадський монiторинг. З
140
ухваленням Урядом Укра!ни "Порядку сприяння проведенню громадсько! експертизи органiв виконавчо! влади" (Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни № 976 ввд 5 листопада 2008 року), Постанови "Про забезпечення участ громадськостi у формуваннi та реалiзацп державно! полiтики", набранням чинностi закону Укра!ни "Про доступ до публiчноl шформацп", а також запровадженням адмшстративного судочинства перед громадськiстю вiдкриваються новi можливостi у реалiзацп свого права на громадський контроль за дiяльнiстю оргашв усiх гiлок влади та оргашв мкцевого самоврядування, експертизи та громадського мошторингу дiяльностi органiв влади рiзного рiвня стала iстотною складовою багатьох iнститутiв громадянського суспiльства. 1снуе чималий як позитивний, так i не зовсiм досвiд застосування цих iнструментiв.
1снуюча практика демонструе доволi широкий спектр проблем у цш сферi. З одного боку, державш службовцi та посадовi особи мкцевого самоврядування проявляють доволi низьку готовшсть впроваджувати згаданi механiзми пiдзвiтностi, ^оли вiдверто !х iгнорують, доводячи ситуащю до конфлiкту та судових процеив. З iншого боку, iнститут громадянського сустльства засвiдчуе неготовнiсть демонструвати належний професiоналiзм у проведеннi громадсько! експертизи та громадського мошторингу, дискредитуючи цим самими саму iдею, а також незнання призначення цих iнструментiв здшснення демократичного контролю за владою [7, с. 6-7].
Концепщя правового мошторингу не е абсолютно новою у свгговш практищ. Правовий монiторинг устшно застосовуеться у Францп, 1талп, 1спанп тощо, а в державах пострадянського простору, зокрема у Казахстанi, Росп, Бiлорусi, проведення монiторингу нормативно-правових аклв затверджене на рiвнi закону (у цих кра!нах дiють закони про нормативно-правовi акти), розроблено його методичш основи та створено спещальн органи [8; 10; 11]. Використання цього досвiду буде корисним i для Укра!ни. У контекстi систематизацп комплексних галузей законодавства монiторинг необхiдно розглядати як шдготовчу процедуру, за допомогою яко! повинш визначатися прiоритетнi напрямки та основш заходи систематизацп, суб'екти !! здшснення та основна мета [3, с. 628].
Поняття "громадський мошторинг" стосуеться мошторингу роботи оргашв державно! виконавчо! влади i фокусуеться на системному та комплексному дослвдженш !х дiяльностi у сферi тдготовки та прийняття рiшень, контролю за !х виконанням. Метою громадського мошторингу е шдвищення пiдзвiтностi, прозоростi дiяльностi органiв влади та просування реформ в штересах суспiльства через виявлення "слабких мiсць" та внесення змш до кнуючо! процедури прийняття, виконання та контролю за рiшеннями оргашв влади. Для цього необхвдно: 1) виявити iснуючi практики щодо визначення органами влади суспiльно важливих потреб та очжувань; 2) вiдслiдкувати кнукч пiдходи до прийняття рiшень щодо питань, якi потребують оперативного втручання [7, с. 56-57].
У класифжапи суб'ектв правового монiторингу iснують деяю розбiжностi. Так, С. Миронов диференщюе суб'ектпв правового монiторингу на конституцшних та шщативних [9, с. 8-13]. I. Жужгов, В. Негробов, Н. Толмачов визначають склад суб'ектiв правового мошторингу залежно вiд статусу органу, який здiйснюе монiторинг, або рiвня !х дiяльностi. Тому ефективне проведення правового мониторингу уможливлюеться лише за взаемодй держави та громадських об'еднань [3, с. 628].
20 вересня 2011 р. в рамках сесп Генерально! Асамбле! ООН 8 кра!н-засновниць (Бразилiя, Сполученi Штати Америки, Iндонезiя, Мексика, Норвегiя, Фiлiппiни, Швденно-Африканська Республiка, Великобританiя) започаткували мiжнародну шщативу "Партнерство Вiдкритий Уряд" (далi - ПВУ). ПВУ спрямоване на шдвищення рiвня вщкритосп та прозоростi дiяльностi державних органiв, пiдтримку залучення неурядових органiзацiй до формування державно! политики, впровадження високих стандартiв професшно! чесност у державному управлiннi. Станом на 1 липня 2013 р. 58 кра!н свiту е учасницями Партнерства.
Укра!на долучилася до ПВУ-iнiцiативи (Постанова Кабшету Мiнiстрiв вiд 13 червня 2012 р. № 671) ввдразу пiсля !! проголошення [12]. До кв^тня 2012 р. проводилось розроблення нацiонального плану з впровадження шщативи. План дiй Укра!ни охоплюе п'ять прюритетних напрямкiв: 1) залучення громадянського сустльства до державно! политики; 2) забезпечення доступу до публiчноl шформацп, 3) запобiгання та протидiя корупцй; 4) сприяння ефективному
141
управлшню через вдосконалення адмшстративних послуг; 5) впровадження технологiй електронного врядування. План дш Украïни був розроблений у тiсному дiалозi з Коалщею оргашзацш громадянського суспiльства на пiдтримку ПВУ-шщативи, був схвалений Керiвним комiтетом глобальжй iнiцiативи та отримав позитивнi ввдгуки щодо змiсту.
З метою забезпечення альтернативноï оцiнки результатiв дiяльностi Уряду в напрямку впровадження ПВУ-шщативи коалщею з дев'яти мотторингових громадських оргашзацш Украши (Transparency International, Украïна (Юровоград), Украïнський незалежний центр полiтичних дослвджень (Киïв), Iвано-Франкiвське вiддiлення 1нституту полггичжй освiти (1вано-Франювськ), ЗОГО "Народний захист" (Запорiжжя), 1нститут масовоï шформацп (Киïв), Центр полiтико-правових реформ (Кшв), ГО "Фiлософiя Серия" (Вiнниця), 1нформацшно-правовий центр "Наше право" (Львiв), Координащйно-експертний центр з питань регуляторноï политики (Днiпропетровськ) був проведений комплексний мониторинг Плану заходiв Украïни з впровадження 1шщативи "Партнерство Вiдкритий Уряд".
Громадсью експерти оцiнювали дiяльнiсть центральних та мкцевих органiв влади, задiяних у реалiзацiï Плану заходiв на перюд травень 2012 - червень 2013 року. Експерти проаналiзували поточний стан виконання окремих заходiв Плану дш, дослiдили позитиви у реалiзацiï ПВУ-iнiцiативи та ключовi виклики у впроваджент ПВУ в Украïнi. Експерти додатково тдготували набiр рекомендацiй для уряду та ввдповвдальних органiв влади щодо реагування на виявленi проблеми [6].
1з травня 2012 р. розпочалося фактичне впровадження ПВУ-iнiцiативи. Для цього Кабшет Мiнiстрiв Украïни затвердив ввдповвдний план заходiв. Вiн передбачае супровiд у парламентi та розроблення проектiв законiв, спрямованих на покращення взаемодiï органiв влади з громадсьюстю, створення сприятливих умов дiяльностi оргашзацш громадянського суспшьства, розвиток мiсцевого самоврядування. Також передбаченi заходи iз забезпечення доступу до публiчноï iнформацiï, iмплементацп в Украïнi, iнiцiативи щодо прозорост видобувних галузей (Е1Т1). Значна частина заходiв плану охоплюе питання протидп корупцiï [6].
Iнiцiатива Партнерство Ввдкритий Уряд стала однiею is додаткових можливостей для органiв публiчноï влади Украïни модернiзувати свою дiяльнiсть шляхом впровадження зручного механiзму консультацiй з громадсьюстю та залучення до подготовки проектов законiв профiльних експертiв. Використання njeï можливостi та вибору прюритетш усе ще залежить вiд полггичжи та управлiнськоï волi керiвництва конкретних органiв влади. У 2012-2013 рр. було фактично сформоване належне правове середовище для забезпечення участi громадськост в управлiннi державними справами. Натомкть практика практичного впровадження норм все ще далека ввд встановленого стандарту.
Як приклад, у лютому 2013 р. набув чинност закон Украши "Про благодшну дiяльнiсть i благодшт органiзацiï". Вiн, зокрема, позитивно регулюе питання запровадження нових iнструментiв для здшснення як громадянами, так i юридичними особами благодiйноï дiяльностi, зокрема ендавменлв, благодiйних сервiтутiв, права благодшних органiзацiй отримувати благодiйну спадщину та ставати виконавцями заповiтiв для реалiзацiï благодiйних програм тощо. Натомiсть так само у лютому 2013 р. Президент Украïни доручив Мiнiстерству юстицп Украïни пiдготувати змiни до закону. 1снуе побоювання, що nj змiни можуть спричинити вилучення iB закону значжй кiлькостi лiберальних та демократичних норм [6].
Прийняття Верховною Радою Украши 18 травня 2013 р. закону Украши "Про внесення змш до деяких законодавчих акта Украïни щодо реалiзацiï державноï антикорупцшжй полiтики" частково врегулювало процедуру державного контролю за поданням державними службовцями деклараций та конфлiктом iнтересiв державних службовцiв [4].
Верховна Рада Украши прийняла закон Украïни "Про внесення змш до Кримшального та Кримшально-процесуального кодексiв Украïни", який передбачив введення у Кримiнальному кодексi поняття "спещальна конфiскацiя", включно з можливiстю ïï застосування за вчинення злочинiв, в яких фiгурують усi форми общянки, отримання або надання неправомiрноï вигоди (хабара).
142
Украïною з 25 рекомендацш, наданих за результатами третього раунду мошторингу Групи держав Ради Свропи проти корупцп (GRECO) та Стамбульського плану дш Органiзацiï економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР) частково або задовшьно виконано лише 14. Регiональнi програми запобтання i протидiï корупцiï прийняли 14 оргашв мiсцевоï влади з 27.
Устх в ухваленнi законодавчих змш антикорупцшного спрямування був досягнутий не через високу сввдомкть полiтичноï елгги Украïни, а через високий тиск мiжнародних структур (в контекстi можливого пiдписання Угоди про Асоцiацiю з Свропейським Союзом). Як приклад, розроблений Мiнiстерством юстицiï Украïни та оприлюднений у червнi 2013 р. проект закону Украши про внесення змш до закону Украïни "Про полгтичш партiï в Украш" (щодо фшансування дiяльностi полiтичних партiй) лише незначною мiрою враховуе рекомендацiï Венецiанськоï комки та ОБСС. Всерединi краïни немае консенсусу щодо змкту реформ партшних фiнансiв [6].
Прийняття регiональних програм запобiгання i протидiï корупцiï та здшснення аналопчних антикорупцiйних заходiв мкцевого рiвня вiдбуваеться фактично без участ громадськостi. Так само вiдкритим залишаеться питання пасивностi низки регiональних оргашв влади у прийнятп власних антикорупцшних програм, розроблених ще у 2012 рощ.
Правовий мошторинг за участю громадських об'еднань та наукових шституцш може здшснюватися шляхом:
1) збору та накопичення шформацп щодо думки громадськост про нормативно-правовi акти та практику ïх застосування;
2) аналiзу та iнтерпретацiï зiбраноï iнформацiï вщповвдно до мети та завдань правового мошторингу;
3) тдготовки та представлення рекомендацiй щодо вдосконалення нормативно-правового акта чи окремих норм права;
4) ощнки правових та сощально-економчних настдюв прийняття нормативно-правових актв;
5) аналiзу практики застосування на основi вивчення матерiалiв з практики застосування, тдготовлених органами державноï влади.
Збiр шформацп про роботу оргашв державжй влади може ктотно впливати на державних службовцiв i депутатiв, дисциплшуючи ïх. Громадський монiторинг може впливати не тшьки на об'екти, але i на суб'екти (наприклад, виборщ розумтоть, що вiд ïхньоï активностi та громадянсь^ позицiï залежать тдсумки та лептимшсть виборiв, а також i те, як звпуеться перед ними ïхнiй депутат).
У правовому монiторингу можуть брати участь: громадсько об'еднання; засоби масовоï шформацп; активы члени громадянського сустльства; журналкти, науковщ, експерти; тдприемщ та iн.
До eudie громадського мошторингу належить:
1) систематичний / регулярний (запланований);
2) спонтанний (реакщя на дiï влади).
До об'eктiв громадського мошторингу належать:
1) законодавча гшка влади умх рiвнiв;
2) виконавчi органи усiх рiвнiв;
3) судова гшка влади уих рiвнiв;
4) функцiï, полiтики, процедури, практики, що використовуються рiзними гiлками влади.
До предмета громадського мошторингу належать:
1. Нормативна база, функци та компетенщя оргашв влади, а саме:
1) наявшсть нормативжй бази, що регулюе вирiшення цiеï проблеми;
2) що органи влади повинш робити ввдповщно до закону;
3) чи визначеш структура та повноваження;
4) яю нормативно-правовi акти регулюють функци та завдання влади i як;
5) чи кнують показники дшльноста влади;
6) якi заохочення та покарання iснують.
2. Дiяльнiсть, процеси та процедури, а саме:
1) як органи влади повинт виконувати своï функцiï, вiдповiдно до закону;
143
2) чи побудована робота ввдповвдно до закону;
3) ввдповвдшсть функцш мет! та завданням;
4) чи досягаються необхвдш результати;
5) порушення та недолжи у процедурах i практикщ роботи;
6) наявнiсть порушень;
7) iншi [7, с. 60].
Залучення громадських об'еднань та наукових шституцш до справи змiцнення законностi та правопорядку не повинно обмежуватися лише стадiею реалiзацil вже прийнятого законодавства. Це дасть змогу домогтися стрiмкого просування по таких актуальних напрямках, як: тдвищення якостi та ефективност законодавства за рахунок використання штелектуального потенцiалу суспiльства; виявлення та врахування усього спектра соцiальних iнтересiв; ктотного тдвищення рiвня наукового забезпечення законопроектно! роботи; зниження ступеня вiдчуження мiж владою та суспiльством шляхом забезпечення максимально можливо! вiдкритостi законотворчого процесу; подолання тенденцп до корпоратизацп законодавчо! дiяльностi, !! тдпорядкування приватним, груповим, партiйним iнтересам на шкоду штересам суспiльства i держави; пiдвищення рiвня суспшьно! злагоди та зниження гостроти соцiальних конфлiктiв в результатi громадського обговорення та узгодження позицiй рiзних защкавлених сторiн, орiентацil законодавця, але вираз у закон загально! волi i узгодженого спiльного iнтересу; подолання усталених традиций правового нiгiлiзму за допомогою формування у людей почуття причетностi до законотворчого процесу i вiдповiдальностi за його результати, тдвищення довiри до законодавця i закону [8].
Процес проведення правового мошторингу iз залученням громадських об'еднань i наукових iнституцiй можна зобразити так:
Пасивний 1. Вивчення проблеми
2. Збiр iнформацil
3. Аналiз iнформацil
4. Оцшка правових та соцiально-економiчних наслвдюв
5. Розробка висновкiв
6. Шдготовка та представлення рекомендацiй
7. Оприлюднення результатiв
8. Формулювання вимог
9. Впровадження реформ
Активний 10. Наполегливiсть
Згiдно з висновками за результатами проведення Мониторингу стану незалежностi суддiв в Укра!т-2012, його обговорення за "круглим столом" та на замдант Ради суддiв Укра!ни, ефективним прийомом проти незаконного впливу на суд е таю принципи судочинства, як гластсть та вiдкритiсть. У разi вiдкритого дiалогу мiж судом i суспiльством в останнього формуватиметься ясне розумшня ситуацп. У такому випадку шхто не матиме можливостi незаконно впливати на iнститут правосуддя. Адже прозоркть судово! влади сприятиме тдвищенню авторитету правосуддя.
Результати опитування громадян-вiдвiдувачiв суду засввдчили, що громадяни, як мають досввд звернення до суду, ощнюють процес правосуддя, дiяльнiсть суддiв та пращвниюв апарату судiв загалом позитивно. З 20 668 громадян, яю вiдповiли на питання: "Чи можете Ви сказати, що суд при розглядi Вашо! справи був незалежним та неупередженим та був забезпечений справедливий судовий розгляд?", - надали позитивну оцiнку 16 360 оЫб (79,16 %); iснують претензп до процесу правосуддя - у 9,38 % опитаних; 11,47 % опитаних громадян не визначилися з ввдповвддю [2].
У жовтш 2010 р. в ввропейському Союзi прийнято доктрину "Розумне регулювання в вС", що передбачае подальший розвиток процедур ОРР та вдосконалення механiзмiв публiчних
144
консультацш тд час прийняття проектiв нормативних правових актiв iз подальшою оцшкою ефективностi ïх дiï. "Ум гшки державноï влади визнали, що продукти дiяльностi влади потенцiйно та дшсно продукуються з рiзноманiтними видами похибки. Hi жорстка форма регулювання економжи, нi практичне усунення держави ввд ïï регулювання не йдуть на користь як держав^ так i економщ (бiзнесу) чи суспiльству (громадянам). Ця гшотеза фактично стала теорiею" [5].
Принципово важливе значення мае визначення соцiально значущих завдань сустльного розвитку, на виконання яких мае бути зорiентований правовий монiторинг. За результатами соцюлопчних опитувань можна виявити доволi широкий спектр таких завдань. Це насамперед шдвищення ефективност правовоï системи, державного управлiння, шдвищення якост прийнятих законiв, розвиток механiзму зворотного зв'язку мiж органами державноï влади, мкцевого самоврядування та громадянами, реалiзацiя конституцшного обов'язку держави щодо дотримання i захисту прав i свобод людини та громадянина тощо [13, с. 110].
На цьому етат необхвдно здiйснювати облiк усiх фактс^в, що позитивно впливають на розвиток законотворчого процесу. Перевага надаеться створенню системи незалежжй експертизи та врахуванню громадськоï думки у законотворчому процесг
Прикладом залучення громадських об'еднань i наукових шституцш е дiяльнiсть мiжнародних асоцiацiй, що здiйснюють монiторинг дотримання прав людини, урядовi органiзацiï, нацюнальш органiзацiï спостерiгачiв, нацiональнi оргашзацл, пов'язаш з виборами. Однiею з найвпливовших мiжнародних органiзацiй е ENEMO (European Network of Election Monitoring Organizations -Свропейська мережа оргашзацш зi спостереження за виборами). Це асощащя 18 неурядових оргашзацш з 16 краш колишнього СРСР i Схвджй Свропи, яка протягом багатьох роюв проводить широкомасштабнi спостереження за виборами у своïх краïнах. Загалом оргашзацл-учаснищ ENEMO провели спостереження за бшьш як 140 виборчими кампанiями нацюнального рiвня, взяли участь у робота понад 40 мiжнародних мiсiй, тдготували бiльше 100 тисяч спостерiгачiв. Здшснюючи монiторинг виборчого процесу, ENEMO мае на мета тдтримання демократичних процеЫв шляхом неупередженого спостереження за оргашзащею та проведенням виборчих кампанiй, ощнку вiдповiдностi виборчого процесу нацiональному законодавству, мiжнародним стандартам з проведення демократичних виборiв [1, с. 79-80].
Висновок. Результати правового мошторингу iз залученням громадських об'еднань та наукових шституцш мають стати основою для внесення змш у роботу оргашв державжй влади, законодавчих органiв пiд час стратепчного планування та визначення прюритетних напрямкiв розвитку краïни. Про результати мошторингу необхвдно проiнформувати громадськiсть загалом та тих об'еднань, яю впливають на виршення суспiльних питань.
Завдяки залученню громадських об'еднань та наукових шституцш до правового мошторингу здшснюватиметься науково-обгрунтований пошук балансу iнтересiв громадян, бiзнесу та держави. Правовий мошторинг мае стати юридичним iнструментарiем, за допомогою якого встановлюватимуться такi законодавчi вимоги, якi "розумно" стимулюватимуть i обмежуватимуть життедiяльнiсть громадян, бiзнесу та чиновниюв пiд час досягнення поставлених сощально-економiчних i полiтичних щлей.
1. Боринська О. Монторинг виборчого процесу як сприяння розвитку демократiï / О. Боринська // Полтичний менеджмент. — №1(34). — 2009. — С. 79-86. 2. Висновки за результатами проведення Мошторингу стану незалежностi суддiв в Украт^2012, його обговорення на "круглому столГ' та на зааданш Ради суддiв Украни. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://court.gov.ua/ 969076/visnovki1. 3. Довженко С. В. Поняття та завдання правового монторингу / С. В. Довженко // Управлтня проектами, системний аналiз i логктика. Техтчна серiя. — 2012. — Вип. 10. — С. 627-631. 4. Закон Украши "Про внесення змт до деяких законодавчих актiв Украши щодо реалвацп державноï антuкорупцiйноï полтики" // Вiдомостi Верховноï Ради (ВВР). — 2014. — № 11. — Ст. 132.
145
5. Использование современных юридических технологий (оценка регулирующего воздействия, правовой мониторинг, правовое прогнозирование) в механизме принятия управленческих решений //Аналитический вестник Совета Федерации ФС РФ, 2012 г. — [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.budgetrf.ru/Publications/Magazines/VestnikSF/2012/VSF_NEW201303151129/VSF_NEW201303151 129. 6.1нщатива, партнерство, вiдкритий уряд. Громадська оцiнка першого року впровадження (липень 2013). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ogp.gov.ua/sites/.../First%20year_cs_ 19_07_2013.pdf. 7. Купрш В., Паливода Л. Громадська експертиза та громадський монторинг дiяльностi оргатв влади: навч. пс^б. / В. Купрш, Л. Паливода. — К.: Макрос, 2011. — 200 с. 8. Методические рекомендации по проведению правового мониторинга нормативних правових актов и по подготовке Концепций и проектов НПА. - [Электронный ресурс]. - Режът доступа: http://www.minjust.kz/ru/node/15896. 9. Миронов С. М. Теория и практика мониторинга правового пространства и правоприменительной практики: итоги и перспективы / С. М. Миронов // Вестник Совета Федерации. Мониторинг права в Российской Федерации. — 2006. — № 4, 5. — С. 8-13. 10. Об утверждении Правил ведения мониторинга подзаконных нормативних правових актов. - [Электронный ресурс]: постановление правительства Республики Казахстан от 25.08.2006 г. № 817.— Режим доступа: http://www.ru.government.kz/docs/h060817 — 2 htm. 11. Об образовании центра по мониторингу за регистрацией нормативно-правових актов. -[Электронный ресурс]: указ Президента Республики Узбекистан от 15 декабря 2005 г. № ПП — 237. — Режим доступа: http://www.minjust.uz. 12. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 13 червня 2012р. № 671. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/671-2012-п. 13. Савин М. Мониторинг права в оценках общественого мнения / М. Савин // Мониторинг права в Российской Федерации: Вестник Совета Федерации. — М. — 2006. — №4 (5). — С. 109-112. Теорiя держави i права: навч. посiб. /С. К. Бостан, С. Д. Гусарев, Н. М. Пархоменко та т. — К.: ВЦ "Академiя,", 2013. — 348 с.
146
