CC BY
26
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 612.13:617-001-031.14]-073.173/176 DOI: 10.22141/2224-0586.1.96.2019.158752
Матолнець Н.В.
Льв1вський нацональний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в, Укра'на
Нешвазивний мониторинг серцевого викиду в пащенпв i3 полiтравмою
Резюме. Актуальтсть. Стандартом оцтки napaMempie центральног гемодинамки й eidnoeidi на тфузтну тератю вважають монторинг серцевого викиду. 1нновацтна meхнoлoгiя нетвазивного розрахункового безперервного вимipювaння серцевого викиду (Estimated Continuous Cardiac Output — esCCO) дозволяе вимipювamи його в online-peжимi й може забезпечувати покращений монторинг гeмoдинaмiчнoгo статусу naцiенmiв. Мета: оцтити ефективтсть i доцшьтсть нетвазивного безперервного монторингу серцевого викиду за допомогою технологи esCCO у naцiенmiв у гостро-му nepMi полтравми. Mamepimu та методи. Наведет дат клМчного обстеження й лкування 40 naцiенmiв iз полтравмою, доставлених у вiддiлeння анестезюлоги й ттенсивног терапИ КНП «КлЫчна лкарня швидко1 медичног допомоги м. Львова». У 20 naцiенmiв 1-i групи, окрш визначення рутинних napaмempiв, проводили монторинг показнитв центральног гемодинамки за допомогою модуля esCCO, ттегрованого в монтор Life Scope (Nihon Kohden, Япотя). У 2-й (контрольнт) грут (n = 20) для nopiвняльнoгo aнaлiзу реестрували тыьки традицшт показники — apmepiaльний тиск (АТ), електрокардюграму, сатуращю кpoвi (SpO) — за допомогою багатофункщональних мoнimopiв Philips IntelliVue (MP20), виконували стандартт лабораторт aнaлiзи. Результати. З першог по другу добу в обох групах naцiенmiв спостергались статистично знaчущi змти лабо-раторних показнитв: piвeнь гематокриту знижувався з 32,0 ± 1,0 % до 29,0 ± 0,8 % (р < 0,01); вмкт гемоглобту знижувався в середньому з 91,5 ± 2,1 г/л до 87,0 ± 1,9 г/л (р < 0,05); piвeнь лей-кoциmiв зростав у середньому з (9,8 ± 0,4) • 106 до (12,0 ± 0,5) • 106 (р < 0,001). Щ змти свiдчamь пророзвиток анеми, системногзапальног реакци, що мае суттевий вплив наpeoлoгiчнi властивос-mi кpoвi й гемодинамку. Уnaцiенmiв 1-i групи визначалися стабшьт показники АТ (сисmoлiчний АТ — 122,9 ± 6,2 мм рт.ст., дiaсmoлiчний АТ — 69,7 ± 2,3 мм рт.ст.) nopiвнянo з контрольною групою (сисmoлiчний АТ — 112,2 ± 5,9 мм рт.ст., дiaсmoлiчний АТ — 67,5 ± 2,1 мм рт.ст.). Ухво-рих 1-i групи спостергалося зменшення обсягу тфузтног mepanii на 13,5 % i зниження на 11,5 % рантх ускладнень nopiвнянo з пащентами контрольног групи. Висновки. Ми встановили, що в умо-вах гострого пероду полтравми на фот загальног запальног вiдnoвiдi оргатзму розвиваються ре-oлoгiчнi змти, що потенщюють недостаттсть кровообку. Нетвазивний монторинг показнитв центральноггемодинамжи за допомогою модуля esCCO е простим та тформативним методом, що дозволяе ефективно прискорити onmимiзaцiю гeмoдинaмiчнoгo статусу naцiенmiв при noлimpaвмi. Ключовi слова: серцевий викид; монторинг гемодинамжи; полтравма
Вступ
Травматизм, ця глобальна проблема сьогодення, залишаеться актуальним i прюритетним питанням у ronyBi сучасно! охорони здоров'я. Останш статис-тичш дослщження свщчать про те, що травма е од-шею з основних причин смерт й швалщносп у свь ri, кшьюсть випадюв ll постшно зростае. За даними
Всесвггньо! оргашзацп охорони здоров'я, травми становлять 16 % у загальнш структ^ захворюва-носп й призводять до 5,8 млн смертей щорiчно [1].
В Украш щорiчно травми рiзноl тяжкосп отри-мують понад 4,5 млн людей. За абсолютними по-казниками летальних випадюв травматизм посдае друге мюце тсля серцево-судинних захворювань, а
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцп: Матолшець Наталiя Ва^вна, кандидат медичних наук, доцент кафедри анестезюлоги та штенсивноТ терапи, Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, УкраТна; e-mail: е-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (067) 7741348. For correspondence: Nataliya Matolinets, Department of Anesthesiology and Intensive Care Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (067) 7741348.
серед oci6 працездатного вГку — перше. 1з числа по-мерлих вщ дорожньо-транспортних пригод в Укра-!т 18,6 % постраждалих помирае на госпГтальному етапi, а 84 % — безпосередньо на мгсщ пригоди. У 80 % постраждалих i3 травматичними ушкоджен-нями смерть настае в першi шiсть годин, головним чином вщ некомпенсованого шоку [2].
Згiдно i3 сучасним визначенням, шок — це за-грозлива для життя генералiзована форма гостро! недостатностi кровообiгy, при якш доставки кис-ню до клГтин i тканин недостатньо для тдтримки нормального аеробного метаболiзмy. По суп, це дисбаланс мiж доставкою субстрапв i потребою в них на клггинному рiвнi. СлГд розрiзняти такi на-слГдки шоку, як загальне порушення кровообiгy в оргашзм^ що призводить до системно! вщповщ, i мiсцева iшемiя з реперфyзiею. Гiпоперфyзiя тканин пов'язана з низкою компенсаторних серцево-судинних i нейроендокринних реакцiй. Величина шокового впливу залежить вщ вираженостi й три-валостi шоку. НаслГдки шоку можуть коливатися вщ мiнiмальних фiзiологiчних порушень, що закш-чуються повним вщновленням, до глибоких цир-куляторних порушень, рецепторних дисфункцш i смертi [3]. Зростаюча доказова база вказуе на те, що швидка дiагностика шоку та яюсний безперервний монiторинг життево важливих фyнкцiй у гострому перiодi травми дозволяють зменшити показники летальносп й ускладнень i скоротити термш пере-бування пацiентiв у вщдшенш штенсивно! терапп. З 2014 р. дiе консенсус бвропейського товариства штенсивно! терапГ!, присвячений циркуляторному шоку, що е найпоширешшим видом, i його гемоди-намiчномy монiторингy [4].
МонГторинг дозволяе клiнiцистам виявляти характер i стyпiнь патолоп! й допомагае ощнити ре-акцiю на терапго Серцево-судинна система — це система оргашв, що найчастiше потребуе контролю в умовах критичного стану. Це допомагае виявити наявшсть i характер шоку шляхом визначення час-тоти серцевих скорочень i ритму, ощнки стану системно! резистентностi судин [5].
Золотим стандартом ощнки параметрiв центрально! гемодинамжи й вщповщ на ГнФузГйну те-рапiю вважають монГторинг серцевого викиду (СВ). 1снуе низка методГв вимГрювання серцевого викиду, що вГдрГзняються за ступенем швазивносп й безпе-рервною або переривчастою методикою дослщжен-ня [6, 7].
1нновацшна технологГя неГнвазивного розрахун-кового безперервного вимГрювання серцевого викиду (Estimated Continuous Cardiac Output — esCCO), Nihon Kohden, Япон1я, дозволяе отримати шфор-мацго про динамжу кровообГгу пацГента на всГх ета-пах дГагностики й лГкування. Метод esCCO оцГнюе СВ за даними пульсоксиметрГ! й сигналГв ЕКГ для кожного циклу ЕКГ i за часом передачГ пульсово! хвилГ (PWTT), вГн дозволяе надГйно, безперервно й нешвазивно вимГрювати серцевий викид в online-режимГ. Тобто дае змогу вГдслГдковувати змГни
^т
серцевого викиду й забезпечувати покращений мошторинг гемодинамiчного статусу пацieнта без ш-вазивностi [8, 9].
Огляд сучасно! медично! лiтератури говорить про те, що використання методу безперервного не-швазивного гемодинамiчного монiторингу (esCCO) дозволяе швидко реагувати на виникнення невщпо-вщносп об'ему кровi й судинного русла в моменти швидкого перерозпод!лу кровi при критичних станах i на рiзних етапах операц!!, а також об'ективно ощнювати реакцiю серця на зб!льшення передна-вантаження, що постшно змiнюеться [10, 11].
Методика esCCO використовуеться як шстру-мент монггорингу для спостереження за пащентами з нестаб!льним або скомпрометованим станом гемодинамжи, що е корисним i ефективним в ощнщ тяжкост стану пацiента й подальшо! тактики лжу-вання й ранньо! ресусцитацп [12].
У даний час тривае вивчення можливостей за-стосування esCCO при рiзних критичних станах, у тому числ1 при полiтравмi, i недавнi дослiдження щодо порiвняння показниюв СВ, вимiрюваного методом esCCO i методом термодилюц!!, показали добру кореляцго м1ж цими двома методами, з невеликим вщхиленням (вщ 0,04 до 0,13 л/хв). Порiвняння даних esCCO з результатами трансторакально! ехо-кардюграфп також показало добру кореляцго в пащенпв iз коливанням вiд —0,60 до 0,68 л/хв [13—15].
Нешвазивш технологи визначення показниюв центрально! й периферично! гемодинамiки достат-ньо точно вщображають клiнiчний перебiг травматично! хвороби: вказують на синдром малого серцевого викиду й гшоперфузго в умовах шоку, зростання серцевого викиду й оптимiзацiю мжроциркуляцп пщ дiею протишокових заходiв. Адже сучасна апаратура дозволяе не т!льки отримувати уривчасту шформа-ц1ю, а й проводити безперервний монггоринг стану центрально! й периферично! гемодинамжи, що по-легшуе контроль проведения штенсивно! терапи й сприяе покращенню и якост1 [16, 17].
Мета дослщження: оц1нити ефектившсть i до-ц1льн1сть вимiрювания даних нешвазивного безперервного мон1торингу серцевого викиду за допомо-гою технологи esCCO у пащенпв у гострому перюд1 полiтравми.
Матерiали та методи
У робот! наведен! дан клтчного обстеження й л1кування 40 пащенпв !з пол1травмою, доставлених у вщдшення анестезюлоги та штенсивно! терапп (ВА1Т) Комунального некомерц1йного пщприем-ства «Клшчна л1карня швидко! медично! допомо-ги м. Львова». Середнш в1к постраждалих становив 48,4 ± 5,2 року. Мехашзм травми: дорожньо-транс-портна пригода — 78 %, падшня з висоти — 5 %, побутова травма — 17 %. Термш госттал1защ! до стащонару в середньому становив 0,5 години. На догосттальному етат хворим проводилась тран-спортна !ммобшзац1я, введення знеболювальних препарат1в, шфузшна терап1я.
Уci пацieнти з полiтравмою 6ули госпи^зо-ванi в протишокову палату BAIT, де проводився комплекс клшко-лабораторних та шструменталь-них дослщжень iз визначенням характеру й тяж-коcтi травматичних ушкоджень i тяжкост стану пацieнта (cтратифiкацiя пацieнтiв груп дослщжен-ня за шкалою ISS, прогноз для життя за шкалою APACHE II).
У 20 пащенпв 1-ï групи проводили монiторинг показникiв центрально! гемодинам^ за допомо-гою модуля esCCO, iнтегрованого в монiтор Life Scope фiрми Nihon Kohden (Японiя). Для безпе-рервно! реестрацГ! додаткових показниюв обробля-лась iнформацiя вiд трьох стандартних електродiв для запису електрокардюграми (ЕКГ) i пульсокси-метричного датчика.
У 2-й (контрольнш) грyпi (n = 20) для порiв-няльного аналiзy реестрували тiльки традицiйнi показники — артерiальний тиск (AT), ЕКГ, сатура-щю кровi — насичення кровi киснем (SpO2) за до-помогою багатофункцюнальних монiторiв Philips IntelliVue (MP20).
Нами використовувався метод esCCO для ощн-ки сприйнятливост до шфузшно! терат! й корекщ! волемiчноï й вазопресорно! пiдтримки в пащентш у гострому перiодi полиравми, тому що данi esCCO, отримаш на оcновi часу передачi пульсово! хвилi, високо корелюють iз серцевим викидом, вимiря-ним за допомогою методу термодилющ! з викорис-танням катетера Свана — Ганца (тобто швазивною методикою). Пацieнта вважали сприйнятливим до волемiчноï терат! й продовжували поповне-ння об'ему циркулюючо! кров^ якщо iнфyзiйнi болюси в обcязi 500—1000 мл викликали вiрогiдне тдвищення серцевого викиду (норма 4—6 л/хв) i ударного об'ему (норма 60—100 мл). За вщсутносп позитивно! гемодинамiчноï реакцГ! розглядали не-обхiднicть застосування вазопресорних i шотроп-них препарапв.
Математичний аналiз резyльтатiв доcлiдження здшснено за допомогою лiцензiйних пакетiв при-кладних програм: табличного редактора Microsoft Office Excel, пакета статистичного аналiзy даних Statistica. Порiвняння статистичних характеристик
у рiзних групах i в динамiцi спостереження проводилось i3 використанням параметричних i непара-метричних критер!!в (з урахуванням закону розподь лу). Результати при p < 0,05 вважалися статистично в!рог!дними.
Результати та обговорення
З першо! по другу добу в загальнш груп! пащен-т!в спостер!гались так! змши. Р!вень гематокриту знижувався статистично значуще з 32,0 ± 1,0 % на першу добу до 29,0 ± 0,8 % на другу добу (р < 0,01). Р!вень гемоглобшу знижувався статистично значуще (р < 0,05) в середньому з 91,5 ± 2,1 г/л на першу добу до 87,0 ± 1,9 г/л на другу добу. Найпереконли-вш! змши стосувались р!вня лейкоципв, який зрос-тав статистично значуще (р < 0,001) в середньому з (9,8 ± 0,4) • 106 на першу добу до (12,0 ± 0,5) • 106 на другу добу тсля травми.
На 1-шу добу п!сля травми р!вень лейкоци-т!в кров! постраждалих коливався в межах норми (рис. 1).
На другу добу тсля травми на фон! зниження гемоглобшу з'являлись пащенти з ознаками запально! реакц!!, у яких к!льк!сть лейкоцит!в перевищувала 12 • 109 (рис. 2).
В!домо, що пщвищення в'язкост! кров! е маркером запально! активносп, оск!льки зб!льшення агрегац!! червоних кров'яних т!лець е вщображен-ням запалення. Отже, через його потенцшну роль у гемодинамщ, тромбоз! й запаленн! визначення в'язкост! щльно! кров! може надати корисну шфор-мац!ю для д!агностики й проф!лактики гншно-сеп-тичних ускладнень [18].
Тяжка систол!чна й д!астол!чна недостатшсть, ri-покал!ем!я, вазодилатац!я, гемодинам!чно значущ! клапанн! проблеми, легенева ембол!я, перикардний вип!т — !мов!рн! причини гемодинам!чно! неспро-можност! в гострому перюд! пол!травми [19].
При надходженн! у хворих 1-! ! 2-! груп до-сл!дження в!рог!дно не в!др!знялися серед-н! значення систол!чного артер!ального тиску (САТ) — 86,5 ± 2,5 мм рт.ст. ! 85,5 ± 2,5 мм рт.ст. вщповщно; д!астол!чного АТ (ДАТ) — 46,0 ± 1,7 мм рт.ст. ! 48,5 ± 1, 5 мм рт.ст. вщповщно; частоти
Рисунок 1. Взаемозв'язок р'вня гемоглобiну й лейкоцитарноУ реакцП' у хворих i3 полтравмою на 1-шу добу
Рисунок 2. Взаемозв'язок р'вня гемоглобiну й лейкоцитарноУ реакцП' у хворих i3 полтравмою на 2-гу добу
Таблиця 1. Показники системноi гемодинамки в пац'1ент1в i3 полтравмою
Показник Група 1 год 3 год 6 год 12 год 24 год
САТ, 1 86,5 ± 2,5 97,7 ± 3,0 100,7 ± 5,7 114,8 ± 2,3 122,9 ± 6,2
мм рт.ст. 2 85,5 ± 2,5 95,6 ± 2,9 102,7 ± 2,7 111,5 ± 2,2 112,2 ± 5,9
ДАТ, 1 46,0 ± 1,7 54,0 ± 2,2 58,5 ± 1,9 65,5 ± 1,7 69,7 ± 2,3
мм рт.ст. 2 48,5 ± 1,5 53,7 ± 2,1 58,5 ± 1,7 62,5 ± 1,6 67,5 ± 2,1
ЧСС, 1 119,9 ± 1,5 110,3 ± 1,7 102,6 ± 1,6 102,6 ± 1,6 92,6 ± 1,7
уд/хв 2 120,2 ± 1,5 113,2 ± 4,7 107,3 ± 1,3 105 ± 1,2 98,5 ± 1,3
серцевих скорочень (ЧСС) — 119,9 ± 1,5 уд/хв i 120,2 ± 1,5 уд/хв вiдповiдно (табл. 1).
На тлГ проведения штенсивно'1 терапп протягом першо! доби тсля травми у хворих 1-1 групи показники системно! гемодинамiки покращилися, серед-нi значення становили: САТ — 122,9 ± 6,2 мм рт.ст., ДАТ — 69,7 ± 2,3 мм рт.ст., ЧСС — 92,6 ± 1,7 уд/хв через 24 год лжування. При цьому у хворих 2-1 групи швидюсть вщновлення показникiв була мен-шою, через 24 год тсля травми 1х середнi значення становили: САТ — 112,2 ± 5,9 мм рт.ст. i ДАТ — 67,5 ± 2,1 мм рт.ст., ЧСС — 98,5 ± 1,3 уд/хв.
Отже, у пащенпв 1-1 групи на фош безперервно-го вимiрювання СВ (рис. 3) визначалися бГльш ста-бiльнi показники АТ i ЧСС.
У хворих 1-1 групи на фонi безперервного вимь рювання СВ спостерiгалося зменшення обсягу ш-фузшно! терапп на 13,5 % (4790,0 ± 165,0 мл/добу) порiвняно з 2-ю групою (5540,0 ± 132,0 мл/добу). Отже, застосування методики неiнвазивного контролю гемодинамГки дозволяе виявити швидкi змiни серцевого викиду в пацiентiв у гострому перiодi по-лiтравми й дае бшьш повну й вiрогiднy шформацго, нГж традицiйнi показники в контрольнш грyпi, тому що, незважаючи на вщмшшсть в обсягах iнфyзГ1, показники АТ не мали статистично значущо'1 рГзницГ.
У резyльтатi проведеного аналiзy визначено зни-ження на 11,5 % раншх ускладнень, пов'язаних Гз пГзнГм вГдновленням тканинно'1 перфузГ1, порГвняно з пацГентами контрольно! групи.
Наведет нами показники вказують на те, що ви-користання нешвазивного монГторингу серцевого викиду за допомогою технологГ1 esCCO у пацГентГв у гострому перюдГ полГтравми забезпечуе швидкий безперервний монГторинг гемодинамГчного профь лю починаючи з етапу протишокових заходГв, дозволяе провести цГлеспрямовану шфузшно-транс-фузГйну терапГю й оптимГзувати вазопресорну й шотропну пГдтримку, а також у максимально корот-кГ термши досягнути цГльових значень гемодинамь ки, впливаючи таким чином на результати лГкуван-ня пацГентГв Гз полГтравмою.
НормалГзацгя гемодинамГки й перфузГ1 — одна з основних складових тлеспрямовано1 штенсивно'1 терапГ1 критичних сташв, що забезпечуе по-кращення наслщюв захворювань i травм. Основою для вибору адекватних методГв вщновлення й пщ-тримки необхвдно! перфузГ1 тканин е монГторинг гемодинамГки, волемГ1, крововтрати, гемокоагуляци
й метаболiзму. Цiннiсть мошторингу полягае у ви-користаннi отриманих даних для визначення цiлей терапевтичного впливу [20].
Також слщ зауважити, що на тлi клшчно^ кар-тини травматичного шоку й проведення ургентних операцш, коли в бшьшосп випадкiв органiзацiя ультразвукового чи швазивного визначення серцевого викиду е серйозно обмеженою, для монiторингу оптимально використовувати саме метод нешвазив-но^ esCCO. Вiзуалiзацiя цих гемодинамiчних показ-никiв забезпечуе бiльш цiлеспрямований пщхщ до прийняття рiшень у контролi системи кровообiгу й корекци, дозволяе клшщистам зрозумiти напрямок i тенденцго гемодинамiчних змiн пацiента при тяжких травматичних ушкодженнях, об'ективно визна-чити оптимальну терапевтичну стратегiю [21, 22].
Попршення плинностi кровi типове для хворих, яю перебувають у вщдшенш штенсивно^ терапп. Пiдвищена в'язкють кров1 створюе додатковий оп1р кровотоку й на фош мжроциркуляторних розлад!в сприяе прогресуванню тканинно^ гшоксп. При ге-модинамiчному криз1 в'язк1сть кров! зростае й через зниження швидкосп кровотоку. Виникае хибне коло, що тдтримуе стаз i шунтування кров1 в мжро-циркуляторному русл1 [18, 19].
Розлади в системi гемореологп являють собою унiверсальний мехашзм патогенезу критичних ста-н1в, тому оптимiзацiя реологiчних властивостей кров1 е найважлившим iнструментом штенсивно^ терапп У наших пащенпв бачимо вiрогiдне пщви-щення р1вня лейкоцитiв на другу добу пор1вняно з першою. Лейкоцитоз у першу добу травми е фактором несприятливого результату захворювання. Чим вищий лейкоцитоз, тим бшьша к1льк1сть лейкоцитiв
Рисунок 3. Динамка серцевого викиду у 1-й rpyni пац1ент1в i3 полтравмою
■
вступае у реакц!ю утворення лейкоцитарно-еритро-цитарних агрегат!в [23].
Отже, методика esCCO, як бачимо, вщповщае б!льшост! вимог, поставлених до адекватного гемо-динам!чного мон!торингу в режим! реального часу.
Висновки
Ми встановили, що в умовах гострого перюду полиравми на фон! загально! запально! вщповщ ор-ган!зму розвиваються реолог!чн! змши, що потенщ-юють недостатн!сть кровообяу. Не!нвазивний мо-н!торинг показник!в центрально! гемодинам!ки за допомогою модуля esCCO е простим ! !нформатив-ним методом, що дозволяе ефективно прискорити оптим!зац!ю гемодинам!чного статусу пащенпв при пол!травм!.
Конфлiкт штересш. Автор заявляе про вщсутнють конфл!кту !нтерес!в при п!дготовц! дано! статт!.
Список лператури
1. Injuries and violence: the facts 2015 / World Health Organization, 2015. — https://www.who.int/gho/publications/world_ health_statistics/en/; https://www.who.int/violence_injury_pre-vention/road_safety_status/2015/en/
2. Усттов О.В. Травматизм — головна причина смер-mi серед молодi та людей вжом до 40 poKie? [Електронний ресурс]. — 2017. — https://www.umj.com.ua/article/114805/ travmatizm-golovna-prichina-smerti-sered-molodi-ta-lyudej-vikom-do-40-rokiv
3. Feliciano D.V., Mattox K.L., Moore E.E. Trauma. — NY: The McGraw-Hill Companies, Inc., 2009.
4. Cecconi M. Consensus on circulatory shock and hemody-namic monitoring. Task force of the European Society of Intensive Care Medicine / Cecconi M, De Backer D., Antonelli M, Beale R [et al.]//Intensive Care Med. — 2014. — 40(12). — Р. 1795-815. doi: 10.1007/s00134-014-3525.
5. Pinsky M.R., Payen D. Functional Hemodynamic Monitoring (Update in Intensive Care Medicine). — Springer, 2005.
6. Hemodynamic Monitoring in practice Intensive Care Unit/ 1.А. Iovenko, Yu.Yu. Kobelyatsky, A.V. Tsarev, E.A. Kuz-mova, A.M. Mashin // Медицина невiдкладних сташв. — 2016. — № 5(76). DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.5.76.2016.76433
7. Vincent J.L. Clinical review: Update on hemodynamic monitoring — a consensus of 16 / J.L. Vincent, А. Rhodes, А. Pe-rel, G.S. Martin [et al.]// Crit. Care. — 2011. — № 15(4). — P. 229-235.
8. A Novel Technology to Non-Invasively Measure Continuous Cardiac Output from ECGandSpO2[Internetresourse]. — Mode of acsess: http://www.nihonkohden.de/uploads/media/ esCC0_Info_Vol.1_10.pdf.
9. The next generation of non-invasive hemodynamics monitoring [Internetresourse]. — 2012. — Mode of acsess: http://www. nihonkohden.de/uploads/media/esCC0_Info_Vol.2_09.pdf.
10. Hemodynamic monitoring: To calibrate or not to calibrate? Part 1 — Calibrated techniques / Y. Peeters, J. Bernards, M. Me-keirele, B. Homann, M. De Raes, Manu L.N.G. Malbrain//An-aesthesiol. Intensive Ther. — 2015. — № 47(5). — P. 487-500.
11. Hemodynamic monitoring: To calibrate or not to calibrate? Part 2 — Non-calibrated techniques / J. Bernards, M. Mekeirele, B. Hoffmann, Y. Peeters, M. De Raes, Manu L.N.G. Malbrain// Anaesthesiol. Intensive Ther. — 2015. — № 47(5). — P. 501-516.
12. Demetrios Sirounis Assessment of adequacy of volume resuscitation / J.H. Boyd// Current Opinion in Critical Care: Post Author Corrections. — July 29, 2016.
13. Multicenter study verifying a method of noninvasive continuous cardiac output measurement using pulse wave transit time: a comparison with intermittent bolus thermodilution cardiac output/ Yamada T, Tsutsui M, Sugo Y, Sato T, Akazawa T, Sato N, Ya-mashita K.., Ishihara H., Takeda J. //Anesthesia and analgesia. — 2012. —115(1). — P. 82-7. DOI: 10.1213/ANE.0b013e31824e2b6c.
14. Comparison of esCCO and transthoracic echocardiog-raphy for non-invasive measurement of cardiac output intensive care/B. Bataille, M. Bertuit, M. Mora [et al.] //Br. J. Anaesth. —
2012. — № 109(6). — P. 879-86.
15. Yastrebov S. A simplified approach for avaluating hae-modinamic state in ICU with Echocardiography [Electron re-sours]. — https://intensivecarenetwork.com/echo-for-shock-hae-modynamics/ assessed 2/12/2018.
16. Hironori Ishihara. Impact of changes in systemic vascular resistance on a novel non-invasive continuous cardiac output measurement system based on pulse wave transit time: a report of two cases/ Hironori Ishihara, Masato Tsutsui// Journal of Clinical Monitoring and Computing. — 2014. — Vol. 28, Issue 4. — P. 423-427.
17. Perioperative cardiovascular monitoring of high-risk patients: a consensus of 12 / Vincent J.L., Pelosi P., Pearse R. [et al.]// Crit. Care. — 2015. — № 8(19). — P. 224.
18. Harbrecht B.G. Inflammation and the host response to injury, a large-scale collaborative project: patient-oriented research core-standard operating procedures for clinical care: VI / Har-brechtB.G, Minei J.P., ShapiroM.B., NathensA.B., MooreE.E., West M.A., Bankey P.E., Cuschieri J., Johnson J.L, Maier R.V. et al. //The Journal of trauma. — 2007. — № 63(3). — P. 703-708.
19. Pop G.A.M. The clinical significance of whole blood viscosity in (cardio)vascular medicine / G.A.M. Pop, D.J. Duncker, M. Gardien, P. Vranckx, S. Versluis, D. Hasan, C.J. Slager Neth // Heart J. — 2002. —10(12). — P. 512-516. PMCID: PMC2499821
20. Teylor B.S., Harbrecht B.G. The physiologic response to injury //Peitzman A.B., Rhodes M, Schwab C.W. et al. The Trauma Manual. — 2nd ed. — Philadelphia: Lippincott; Williams and Wilkins, 2002. — P. 17-20.
21. Cherpanath T.G. Predicting Fluid Responsiveness by Passive Leg Raising: A Systematic Review and Meta-Analysis of 23 Clinical Trials / Cherpanath T.G., Hirsch A., Geerts A, Bart F. [et al.] // Critical Care Medicine. — 2016. — Vol. 44 (Is. 5). — P. 981-991.
22. Van Genderen M.E. Peripheral perfusion index as an early predictor for central hypovolemia in awake healthy volunteers / Van Genderen M.E., Bartels S.A., Lima A., Bezemer R.., Ince C., Bakker J., van Bommel J. // Journal Anesthesia & Analgesia. —
2013. — № 116. —P. 351-356.
23. Critical care considerations in the management of the trauma patient following initial resuscitation / R..F. Shere-Wolfe, S.M. Galvagno, T.E. Grissom // Scandinavian Journal of Trauma, Resuscitation and Emergency Medicine. — 2012. — 20. — P. 68. doi: 10.1186/1757-7241-20-68
OTpuMaHO 18.11.2018 ■
m
Матолинец Н.В.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Неинвазивный мониторинг сердечного выброса у пациентов с политравмой
Резюме. Актуальность. Стандартом оценки параметров центральной гемодинамики и ответа на инфузионную терапию принято считать мониторинг сердечного выброса. Инновационная технология неинвазивного расчетного непрерывного измерения сердечного выброса (Estimated Continuous Cardiac Output — esCCO) позволяет измерять его в online-режиме и может обеспечивать улучшенный мониторинг гемодинамического статуса пациентов с политравмой. Цель: оценить эффективность и целесообразность неинвазивного непрерывного мониторинга сердечного выброса с помощью технологии esCCO у пациентов в остром периоде политравмы. Материалы и методы. Приведены данные клинического обследования и лечения 40 пациентов с политравмой, доставленных в отделение анестезиологии и интенсивной терапии КНП «Клиническая больница скорой медицинской помощи г. Львова». У 20 пациентов 1-й группы, кроме определения рутинных параметров, проводили мониторинг показателей центральной гемодинамики с помощью модуля esCCO, интегрированного в монитор Life Scope (Nihon Kohden, Япония). Во 2-й (контрольной) группе (n = 20) для сравнительного анализа регистрировали только традиционные показатели — артериальное давление (АД), электрокардиограмму, сатурацию крови (SpO2) — с помощью многофункциональных мониторов Philips IntelliVue (MP20), выполняли стандартные лабораторные анализы. Результаты. С первых по вторые сутки в обеих группах пациентов наблюдались статистически значимые измене-
ния лабораторных показателей: уровень гематокрита снижался с 32,0 ± 1,0 % до 29,0 ± 0,8 % (р < 0,01); содержание гемоглобина крови снижалось в среднем с 91,5 ± 2,1 г/л до 87,0 ± 1,9 г/л (р < 0,05); уровень лейкоцитов возрастал в среднем с (9,8 ± 0,4) • 106 до (12,0 ± 0,5) • 106 (р < 0,001). Эти изменения свидетельствуют о развитии анемии и системной воспалительной реакции в остром периоде после травмы, что оказывает существенное влияние на реологические свойства крови и гемодинамику. У пациентов 1-й группы отмечались стабильные показатели АД (систолическое АД — 122,9 ± 6,2 мм рт.ст., диастолическое АД — 69,7 ± 2,3 мм рт.ст.) по сравнению с контрольной группой (систолическое АД — 112,2 ± 5,9 мм рт.ст., диастолическое АД — 67,5 ± 2,1 мм рт.ст.). У больных 1-й группы наблюдалось уменьшение объема инфузионной терапии на 13,5 % и снижение на 11,5 % ранних осложнений по сравнению с пациентами контрольной группы. Выводы. Мы установили, что в условиях острого периода политравмы на фоне системного воспалительного ответа организма развиваются реологические изменения, которые потенцируют недостаточность кровообращения. Не-инвазивный мониторинг показателей центральной гемодинамики с помощью модуля е8ССО является простым и информативным методом, позволяющим эффективно ускорить оптимизацию гемодинамического статуса пациентов при политравме.
Ключевые слова: сердечный выброс; мониторинг гемодинамики; политравма
N.V. Matolinets
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Non-invasive cardiac output monitoring in patients with polytrauma
Abstract. Background. Cardiac output monitoring is considered to be a standard for evaluation of central hemodynamic parameters and response to fluid therapy. Innovative technology for non-invasive estimated continuous cardiac output (esCCO) allows measure it in on-line mode, which is designed to enhance monitoring of patients' hemodynamic status. The purpose of the study was to evaluate the effectiveness and expediency of non-invasive continuous monitoring of cardiac output using es-CCO technology in polytrauma patients during the acute stage. Materials and methods. Data from clinical examination and treatment of 40 patients with polytrauma who were admitted to the intensive care unit of Lviv Municipal Clinical Emergency Hospital are presented. In addition to routine measurements, central hemodynamic parameters were monitored in 20 patients from group 1 using the esCCO integrated into the Life Scope monitor (Nihon Kohden, Japan). In the control group (n = 20), only traditional indexes such as non-invasive blood pressure (BP), electrocardiogram, hemoglobin oxygen saturation (SpO2) were registered using multifunctional Philips IntelliVue (MP20) monitors, and standard laboratory tests were conducted for the comparative analysis. Results. From the first to the second day in both groups, statistically significant changes in labora-
tory tests were observed: the level of hematocrit decreased from 32.0 ± 1.0 % to 29.0 ± 0.8 % (p < 0.01); the hemoglobin content reduced from 91.5 ± 2.1 g/l to 87.0 ± 1.9 g/l (p < 0.05) on average; the leukocyte count increased from (9.8 ± 0.4) • 106 to (12.0 ± 0.5) • 106 (p < 0.001) on average. These changes indicate the development of anemia, systemic inflammatory reaction that has a significant effect on the rheological properties of the blood and hemodynamics. Stable blood pressure parameters were registered in patients from group 1 (systolic BP 122.9 ± 6.2 mm Hg, diastolic BP 69.7 ± 2.3 mm Hg) compared to the control group (systolic BP 112.2 ± 5.9 mmHg, diastolic BP 67.5 ± 2.1 mmHg). The decrease in the volume of infusion therapy by 13.5 % and of early complications by 11.5 % was observed in patients from group 1 compared to the controls. Conclusions. We have established that in the state of traumatic shock with a following systemic inflammatory reaction, rheological changes that potentiate hemodynamic insufficiency occur. Es-CCO is a simple non-invasive monitoring method, which provides an opportunity to accelerate the optimization of patient's hemodynamic status in polytrauma.
Keywords: cardiac output; hemodynamic monitoring; polytrauma
