CC BY
10
НАУКОВЕ ЖИТТЯ
Ольга ПЛАХОТН1К
МОЗАТЧШСТЬ БАЧЕННЯ ЧИ НЕВДАЛА ОПТИКА?
(Рефлекси з приводу ВсеукраТнськоТ науково-практично!' конференци «Американська фшософш освгги очима укра'шських дослщнишв»)*
У cmammi проаналповано стан осягнення укра-шськими дослгдниками феномену американсько'1 фшософи oceimu ia наайдками Всеукрашсько! науково-практично! конференци, що вгдбулася у грудш 2005р. в Полтавй Доведено актуальность доайдження цього поля фшософи oceimu та выявлено особливост1 nidxodie до аналгзу здобутшв та недолшв американсько'1 oceimu у фшософськш дискуси.
22 грудня 2005 р. украшсью фшософи та теоретики освгги з1бралися разом у Полтав1 порефлексувати у формат! науково-практично! конференци над темою: «Американська фшософ!я осш'ти очима украшських дослщниюв». Безпосередшми оргашзаторами конференци виступили Полтавський обласний шститут шслядипломно! педагопчно! освгги ¡м. М. В. Остроградсь-кого та Наукова секщя «Фундаментальш проблеми безперервно! осв1ти» Шв-шчно-схщного наукового центру HAH i МОН Украши; часткове фшансування проекту було надано Вщщлом преси, ocniTii та культури Посольства США в Украпп.
Оголошення про проведения конференци було заздалегщь широко розповсюджене. Заявки про бажання взяти участь у нш надюлали близько 70 науковщв та практик!в освгги. Внаслщок конкурсу було вщбрано 30 статей, що найповнйпе фокусуються на завданнях конференци. Саме вони увшшли до зб1рника MaTepianiB [1], який не лише був надрукований до початку заходу (а це, погодьтеся, нечасто бувае, особливо коли вдеться про солщний, яйсного дизайну фол ¡ант статей, а не худеньку зб1рочку тез), але й був розюланий в електронному вигляд! BciM учасникам конференци задовго до початку конференци. Ця (прекрасна) щея — надати Marepiann заздалегщь, щоб автори мали змогу прочитати i'x ще до пршзду в Полтаву — надала учасникам можливють пщ час конференци зосередитися власне на дискуси, обговоренш.
* Диб. 2-у i 3-ю сторшки обкладинки
(Статп, яьа з тихчи шших причин не увшшли у зб1рку матер!ал!в конференцп, але становлять ¡нтерес для педагопчно! громади, рекомендовано для публшацп у журнал! Полтавського обласного шституту шслядипломно! педагопчно! освгги 1 м. М. В. Остроградського «Постметодика», який входить у Перед ¡к ВАК Украши з педагопчних наук.)
Варто зазначити, що, ощлм доповщей учасниыв, зб1рник «Американська фшософ1я освгги очима украшських дослщниыв», чистить також «Додатки», дбайливо укладеш кер!вником проекту С. Ф. Клепком. Це «Б\бл! ограф! ч ний список на допомогу украшським дослщникам американсько! фшософп освгги» (91 джерело), до якого ввшшла майже вся наявна лггература украшською та росшською мовами з проблеми конференцп. Окрему цшшсть мають \ розроблеш ним проекта навчальних програм курс!в ¡з фшософп освгги — як магютерського р1вня, так 1 розраховано! для пщвишення квашфжаци вчител1в, а також проект програми кандидатського ¡спиту з науково! спещальносп 09.00.10. — фшософ1я освгги, супроводжуваний списком лггератури п 230 назв [1, 226—266].
Будь-яку конференцш можна анал1зувати у трьох площинах — п програмований замисел, фактичний хщ та опублжоваш матер ¡ал и. Щ три площини рщко сшвпадають, завжди якась з них «випирае» чи дисонуе з шшими, але !х перетин 1 е пею цеглинкою, що вноситься колективною працею учасниюв конференцп у дослщжуване поле. Конференщя як перший цшеспрямований захщ з оголошено! теми була результативною у вщображенш реально! картини дослщження проблем американсько! фшософп освгги в украшському контекст!
Як вказуе у вступному слов! до книги кер1вник проекту С. Ф. Клепко, «амбщшною метою 1 конференцп, 1 цього зб1рника е актуал1защя досвщу шзнання американсько! фшософп освгги, з'ясування сутносп и феномену, а також осмислення сучасно! украшсько! освии в ^пждисциплшарному формата, розгляд и з точки зору американсько! освггньо! думки та у контексп свггового розвитку освпи» [1,7].
Метафора «зору», «ока» не випадкова для ще! конференцп (нав1ть на обкладинщ зб1рника статей зображене око). У сучасному, переважно в1зуально оргашзованому свт, позищя «побачити американську фшософда освпи на власш очЬ> е чи не единим можливим способом осмислення цього феномену. Можливо, саме тому переважну бшышсть учасниыв конференцп становили дослщники, яи завдяки р1зномаштним програмам культурно-осв1тнього обмшу уряду США мали змогу вщвщати Сполучеш Штати Америки, працювати в американських ушверситетах, брати участь у професшшй комушкацй. Проте оргкомитет не обмежував коло доповщач1в випускниками програм обмшу: ми ж бо пам'ятаемо, що 1мману!лу Канту не треба було вшздити з Кешгсберга, щоб осмислити увесь св1т...
Ще одна влучна метафора полтавсько! конференцп (до реч1, за смислом пов'язана з попередньою) — моза!ка. 1нтегрувавши наш! (так! р!зш) бачення в одне цше, ми мали змогу отримати об'емне зображення феномену американсько! фшософп освгги. Принаймш, й орган!затори, й учасники цього прагнули. А найцжавше те, що цього ж прагнуть ! американськ!
дослщники — так, наприклад, вщ одного Í3 провщних сучасних фшософ1в ocbíth професора Н. Бурбулеса (Prof. N. Burbules, University of Illinois at Urbana-Champaign) надшшла пропозищя опублп<увати декшька найкращих статей вщ конференцп' в журнал! «Educational Theory» (http: //www.ed.uiuc.edu/ EPS/Educational-Theory/guideline. asp).
1ншим важливим завданням конференцп було налагодження д1алогу mí>k практиками i теоретиками, «вщнаходження форм трансляцп досвщу американськоТ ocbíth та Г! фшософп украшським освггянам» [1, 7]. Тобто йдеться про те, що з i брании учасниками конференцп емшричний досвщ i теоретичш рефлексп над американською фшософ1ею ocbíth належить передати вчителям украшських шкш, викладачам украшських вищих навчальних заклад i в у вигляд1 треншпв, навчальних ceMÍHapÍB, тощо. Отже, усвщомлення головних напрямив вказано! «трансляцшно!» роботи, визначення кола можливих тренер!в — так формулюеться ще одна мета, заради яко! учасники конференцп вирушили до Полтави.
Як усе було
Конференщя «А м ер и к а н с ьк а ф i л о с о ф i я ocbíth очима украшських дослщ-hhkíb» була одноденною, отже надзвичайно насиченою, «концентрованою». Структурно вона мало чим вирпнялася вщ бшыпоста подабних заходав: пленарне засщання, паралельна робота трьох секцiй, заключне засщання. Проте можливють подискутувати пщ час секщйних засщань, а не проголошувати доповщ1 (адже yci мали змогу прочитати ix завчасно, як писалося рашше), а також широю можливосп використання сучасних мультимед1йних засоб1в надавали конференцп все ж незвичайний, «трохи американський» вигляд. I це, на мш погляд, дуже приемш, прогресивш bíjimíhhoctí, що дають змогу потроху вщмежовуватися вщ практики казенних i малоц1кавих псевдо-конференцш, що i'x багато хто з нас cnocTepiraB на своему дослщницькому шляху.
Пленарне засщання розпочалося Í3 привтнь, подяк, побажань, висловлен-ня оч1кувань — тобто з усього того, без чого не може «культурно» стартувати такий великий захщ, як конференц1я, адже для його пщготовки й проведения було залучено бшыпе 80 oci6, яй представляли 13 perioHÍB Украши та 38 ¡нституцш, зокрема 8 доктор1в наук, 29 кандидате наук. IIotím у формата пленарного засщання було проголошено кшька доповщей — найзагальшших, теоретичних, тобто таких, що «задають теми i настрш» для подальшо'1 секцшно! роботи, акцентують головн1 завдання конференцп та й украшсько! фшософсько-осв1тньо1 громади взагал1.
Серед них — доповщь доктора фшософських наук, професора Харывського нацюнального педагопчного ушверситету ím. Г. С. Сковороди 1рини Раддоново! «1де! критично! педагопки в украшському контекста» — роздуми про те, як можна використати специф1чний досвщ критично! педагопки для розв'язання стратепчних завдань, що стоять перед вггчизняною ocbítoio за умов посткомунютичнихтрансформацш. I. О. Радюнова, авторка першо! в Укра!ш монографГ! з проблем сучасно! американсько! фшософп ocbíth та виховання [2], переконливо довела, що «критична педагопка не пропонуе детально!
програми реал!заци сво!х щей, а мае, насамперед, сигнальну функшю, бо проблематизуе ставлення до особистосп, влади, можливостей та обмежень суб'екта. Досвщ критично! педагопки при усш його специф1чносп доцшьно використати при розв'язанш стратепчних завдань, що стоять перед вггчизня-ною освггою за умов посткомунютичних трансформащй. Йдеться не про некритичне запозичення, а про використання ¡мпульав для розду\пв над роллю оевгги у дол! наци [1, 148]».
Натамя Кропотова, проректор ¡з науково! роботи Кримського шженерно-педагопчного ушверситету, запропонувала свое бачення проблеми шновацш-но! оевгги з точки зору концепцп трансляцп культури (доповщь «1нноватившсть як мета {як зас!б: фшософська парадигма оевгги в епоху «великого розриву»). Авторка робить висновок, що «шноватившсть» (стан високого сприймання людиною новггнк щей) юнуе у двох вераях — як педагопчний зааб та як мета осв!ти. Це зумовлюе р!зш р1вн1 й засоби и впровадження — як технологи та як ментальносп.
Значну увагу аудиторн привернула доповщь доктора фшософських наук, професора Харшвського нащонального ушверситету внутршшх справ Олександра Тягла «Мкпя критичного мислення у сучасшй украшсыай оевт». Автор одше! ¡з найпомгоиших украшських монографШ у галуз1 фшософп оевгги [3] в доповщ на конференци конструктивно проанал1зував, яким чином критичне мислення як важливий зааб змши ментальное™ громадян за умов демократичного переходу \ досвщ кра!н Швшчно! Америки у критичному мисленш та дотичних сферах може \ повинен бути асимшьований украшською системою оевгги.
Велике пожвавлення у зам I надзвичайно уважне сприйнятгя викликав виступ Зареми Сейдаметово!, кандидата фпико-математичних наук, доцента, докторантки Нащонального педагопчного ушверситету ¡м. М. П. Драгоманова (доповщь «Технолопя трансляцп фшософп \ доевщу американсько! осв1ти» була подготовлена у сгпвавторств1 з В. А. Темненком, кандидатом фпико-математичних наук, доцентом Тавршського нащонального ушверситету ¡м. В. I. Вернадського). Оперуючи яскравими впуальними метафорами (фотозшмками галактик та ¡н.), доповщачка переконливо показала, що транслящя фшософп й доевщу американсько! осени потребуе розробляння спещально!сощально!технологп. На думку доповщачки, «украшськапедагопчна оевгга мае потребу в значному розширюванш спектра спещальностей, за якими варто було б вести навчання майбутнх вчиттапв \ пращвниыв шкш.... Арха!чшстъ пострадянсько! вищо! осв1ти у сфер! педагопки виявляеться в граничит вузькосп спещамзацш, у бщноста назв навчальних предмелв, пропонованих студентам. Вивчення списку дисциплш, яы читаються в будь-якому ушверситетг США д ля майбугшх пращвниив осени, демонструе пгантський цившзацшний розрив у спектр! знань 1 навичок, що украшська вища ос в ¡та змушена буде переборота в найближч1 десятилптя» [1, 171].
Зберпаючи ! використовуючи наявну в Укра!ш шфраструктуру осв!ти, необхщно, проте, перебудувати и щеолопю та засади осв1тньо! полггики, вважае 3. Сейдаметова.
Михайло Романенко, ректор Дншропетровського обласного ¡нституту шслядипломно! осв1ти, професор, доктор фшософських наук, виголосив доповщь на тему «1нституцюнал1защя фшософп осв1ти в Укра!ш та американська фшософ1я осв1ти», де сформулював основш методолопчш засади вивчення освпи пщ кутом зору сощально-фшософського пщходу. До реч1, Михайло 1лл1ч Романенко першим в Укршш здобув науковий стушнь доктора фшософських наук з1 спещальносп09.00.10 — фшософ1я освпи [4].
Завершуючи розповщь про пленарне засщання, я не можу втриматися вщ (доброзичливоТ!) критики деяких моменпв. У той день меш здалося, що таки не варто було ставити у програму загально! (пленарно!) частини велию теоретичш доповщ. Надовго прикувати увагу слухач1в вдалося чомусь тшьки тим ¡з доповщач1в, хто висловлювався коротко, влучно, емоцшно, наочно (користуючись мультимедшним обладнанням). Гадаю, що оргаш заторам майбутшх конференщй слщ врахувати ту обставину, що серйозш, довп, монолопчш доповщ не найкращим чином сприймаються великою I дещо р1зноспрямованою аудитор1ею.
Вважаю задоцшьне доповнити розповщь про пленарне засщання описом ще двох доповщей, що були заплановаш як пленарш, проте не були озвучеш. Авторка першо! з них, доктор педагопчних наук, професор Льв1вського нащонального ушверситету ¡меш1вана Франка та Захщно-М1чиганського ушверситету США Тетяна Кошманова, не змогла прибути на конференщю особисто. Проте текст !Т доповщ «Нео-прагматизм як сучасна фшософ1я американсько! освгги?» увшшов у зб1рку матер1ал1в конференци 1 ввдаеться меш щкавим для коментування. Справа в тому, що паш Кошманова (чи не едина з уах учасншов!) запропонувала розглянути феномен сучасно! американсько! фшософп освгги пщ кутом зору орипнального, «нео-прагматичного» приходу — якринковий продукт Кр1м того (а може, це 1 е причиною вищезгаданого пщходу?), авторка мае величезний власний досвщ викладання в американських ун1верситетах, «занурення» в американську систему подготовки педагопчних кадр1в, у практичну фшософио осв1ти. (На конференци було, зокрема, презентовано новий навчальний пос1бник заредакщею Т Кош маново! для студент педагопчних специальностей «Педагопка д ля громадянського суспшьства» [5]). Варто зазначити, що статгя для конференци е глибокою, фунтовною, читати и цжаво. Особливо привертае увагу долучене до тексту штерв'ю авторки ¡з професором Полом Фарбером, одним ¡з експерпв в американськш фшософп освгги.
Яй ж головш висновки ще!, безперечно, дискусшно! доповщ? Сучасна фшософ1я освгги США, на думку Т. Кошманово!, «постшно оновлюеться пщ впливом не лише жорсткого суспшьного контролю за п яйстю, але й актив-ними ¡мм1гращйними процесами, як1, у поеднанш з тиском осв1тн1х споживач1в, змушують оргашзатор1в осени постшно розробляти гнучку теор1ю 1 практику навчання на засадах задоволення попиту вибагливого ринку» [1, 96]. 3 погляду освпян, «фшософ1я американсько! осв1ти — явище досить химерне та невиразне» [там само], хоча спещалюти можуть легко вщрефлексувати в н1й ще! прагматизму, постмодерн1зму чи сощал-конструктив1зму.
Загальний висновок авторки звучитъ досить парадоксально: «Коли йдеться за сутнють шзнання, то, з погляду американщв, ця сутнють Грунтуеться не на культурних засадах, а залежшъ передуЫм вщ особливостей когштивних nponeciB особистоеп. Ключовим моментом шзнання е розумшня цього процесу як явища, що вщбуваеться природно й базуеться наще! здобутгя власного досвщу» [там само]. Таким чином, повшстю знецшюеться роль фшософп, а на перший план виходить так звана «особиста фшософ1я освгги» — на жаль, не зовам зрозумшо, яким чином «особиста фшософ1я» як суб'ективний досвщ чи виб1р викладача сшввщноситься ¡з фшософ1ею як формою свпотляду.
Наостанку хочу зазначити, що у випадку проанал1зовано! доповщ1 ми зустр!чаемося, як здаеться, з «типово американським баченням» фшософп освгги — як чогось, у чому насправда мало фшософп (у пашвному в УкраМ розумшш — як мета-теорп, форми знания про ушверсали), проте багато власне освгги та вщповщного емшричного досвщу. Ось вона, наочнють прагматизму...
Ще одна з неозвучених, на жаль, пленарных donoeideii належить перу Виктора Громового, регалиякого на фот проректоров та профес-opie звучать дещо незвично: Заслужений учитель Украти. Проте й цей текст заслуговуе на неабияку увагу не тшъки тому, що написав його «практик» i автор щкаво!, майже едино'г в УкраШ, монографиз поргвняльно'г педагогжи [6]i не лише тому, що написано яскраво i з неабияким смаком, ydonoeidi «На шляху до меташколи: фиюсофсьт засади й oceimni реали в УкраШ та США» В. Громовий намагаеться проаналгзувати трансформацшш процеси, що вгдбуваються по обидва боки Атлантичного океану: «IАмерика, i Украша вступили у фшальну стадт боротьби двох принципово в1дмтних систем oceimu: авторитарной демократичной [1,36].
Ключове понятгя ще! доповцц, — щея меташколи, сутнють яко! виражаеться термшом «револющя у навчанш»: потр1бно не модершзувати школу, а «споруджувати щось поза нею — назвемо це меташколою». Протиставлення «стара школа» — «нова школа» описуеться автором через характеристики ocBiTHix систем Я. Коменського («стара») та Д. Дью! («нова»). В. Громовий наголошуе, що пор1внювати американську та украшську школи важко i, можливо, некоректно. Проте «авангардна педагопчна практика обох кра1н пщтверджуе ¡снування загально! законом1рносп розвитку педагопчних систем — гх рух у напрямку до побудови меташколи нового тисячолптя» [1,38].
СекцШт заседания
Як згадувалося paHime, дам конференц1я працювала в режим1 секцш: ix було три, i називалися вони так:
Фшософ1я та осв1та: потреба трансформац1йних ¡нновац1й.
Прагматичний, мультикультурний та гендерний вим1ри сучасно! освгги.
Мюя критичного мислення i громадянсько! осв™ в сучасн1й украгнсыай освт.
Перша i третя секцп мали по одному центральному тематичному стрижню (iHHOBauiflHicib та, вщповщно, критичне мислення — громадянська осв1та), друга — щлих три: прагматизм, мультикультуралiзм та гендерний пщхщ. Особливо варто вщзначити стратепчну мудрють орган1затор1в конференцп, як1 не шшли проспшим шляхом «вщс1кання» поб1чних тем заради зосеред-
ження на темах головних. Залишаючи тематику доповщей максимально урпномаштненою (1 контролюючи лише р1вень науковосп текспв), оргкомитет досягнув шшо1, на мш погляд, набагато щкавипо! мети — складення найбшьш повного «мозшчного» бачення феномену пщ назвою «американська фиюсоф1я осв1ти». Чи досягнуто ще! мети — справа шша, про це буде дал1, але вже задум вартий щирого схвалення.
Щодо секцшних висту ш в учаснийв та учасниць I опублжованих ними статей — нижче наведено короткий !х огляд, згрупований за секщями.
Секщя 1. Ф1лософ1я 1 освгга: потреба трансформащйних шноващй (модераторе: В. Д. Ткгов, О. П. Дем'янчук, Б. П. Будзан)
Тема шновацшних змш, трансформацш освгга — провщна щея, навколо яко1 гуртуються учасники ще! секцй. Деяй з вистушв мають виражений юторико-фшософський та фшософсько-методолопчний характер: наприклад, Ольги Мисечко «Фшософ1я конструктивгзму в п вщношенш до змюту I про-цесу сучасно! професшно! пщготовки вчителя в Укршш», Олекая Панича «Американська вища освгга як «практична фшософ1я»: свпчэглядний сенс 1 культурж обмеження», Серия Шейка «Початки реконструкцп фшософп освпл вщ Гегеля до Дью! (теоретико-методолопчний анал1з)». 1нцп — анашзують фшософське пщфунтя освншх практик щодо певних галузей освго! чи знания: управлшня (доповщь Слизавети Подольсько! «Американська освгга як лщер в оргашзацп процесу навчання управлшських кадр1в»), юри-дично1 оси™ (анашз Володимира Титова «Фшософсьй пщстави юридично! освни в США»), менеджменту (доповщь 1рини Шавкун «Швшчноаме-риканська модель менеджме нт- ос вгги: здобутки та проблеми»),
Гостро проблемними були виступи Петра Магаенка «Освгга: формування структури чи розвиток функцш?» та Юр!я Рарога «Про деяй парадокси вшцо! школи США». Так, Ю. Рарог доводить, що парадокси е системним явищем, притаманним американськш вищш школь тому й наслщки п розвитку (та експлжацп Г! досвщу на украшський фунт) неоднозначш.
Вражае злободеншстю доповщь Михайла Жука та 1горя Медведева «Украшська ос в ¡та шсля «помаранчево!» революцй: потреба трансформащйних ¡нновашй в розроблянш та реаизацп сучасних стратегш житгевого устху», в яйй особлива увага придшяеться такому аспекту американського досвщу, як створення сучасно! системи працевлаштування випускнийв ушверситеив.
У цшому складаеться враження, що перша секщя була найбшьш практично-зор1ентованою, адже и учасникам найважливппе було знайти практичш ¡мплжацп американсько! теорн та практики в укра!нську сьогоденну дшсшсть. А от чи вдалось це зробити — зовам шша тема.
Секщя 2. Прагматичней, мультикультурний та гендерний вим1ри сучасно!' освгга (модератори: I. О. Радюнова, Н. Б. Вяткша, С. Ф. Клепко).
«Прагматичний вим1р» фшософп освгга був представлений доповщдю Натали Вяткшо! «Американська фшософ!я прагматизму: витоки \ цшносп», де робиться спроба реконструювати теоретичш побудови прагматизму щодо теорй ¡стини, знания \ життевих цшностей \ спроектувати !х на сучасну фшософпо осв1ти. Виступ Н. Вяткшо! викликав жваву дискуспо, пов'язану,
зокрема, з питаниям «дистанцй», «дистанщювання» як фшософсько! метафори, що змальовуе р!зш — американський та украшський — типи ментальное!!.
«Мультикультурний вим1р» сучасно! осв1ти аналпували двое учасниив — Зоя Гриценко («Мультикультурний дискурс в американськш фшософп освгги») та Олекаем Карамановим («1дея мул ьти кул ьтурал ¡з му у процеа демократизацц освгга в Украпп»). У цьому раз!, якщо 3. Гриценко говорить про можливосп використовування досвщу впровадження л1беральних фшософських щей мул ьти кул ьтурал ¡з му в освшпй систем! Украши, то О. Караманов теоретично обГрунтовуе велике значения мультикультурал1зму для формування демократичних цшностей та етшчно! толерантносп в Укра!ш.
Почасти проблеми мультикультурносп були порушеш у вистуш Серпя Курбатова. Аналпуючи й пор1внюючи найнов1цп американсыа, росшсыа та украшсыа пщручники ¡з сощологп, доповщач дослщжуе фундаментальш культурно-св1тоглядш пщходи та вщповщш освшн парадигми (доповщь «Розумшня культури кр!зь призму шдручника з соцюлогп: спроба компаративного аналпу»).
Для мене особисто найщкавшим виявився третш «блок» проблем ше! секцй, пов'язаний ¡з гендерним вим1ром освгги. I не лише тому, що вш був представлений найбшьшою кшыастю доповщей. I не тшьки тому, що мш власний виступ стосуеться саме гендерно! тематики в освт. А ще й тому, що, за словами мое! колеги Алюи Толстокорово!, ми практично вперше зустршися ¡з ситуащею, коли гендерна тема виноситься в назву секцп Всеукрашсько! науково-практично! конференцп з фшософп освгги. Я певна, що така яскрава ознака упровадження, офщшного «входження» гендерних дослщжень в суто академ!чний простер стало наслщком багатор!чно! д!яльност! украшсько! гендерно! спшьноти. Показово також, що три «гендерш» доповш були виголошеш представницями гендерних дослщницьких центр!в ¡з р!зних репошв Украши — льв!в'янкою, киянкою, харыв'янкою —! висвгглювали р!зш аспекта генд ер н о - ос в! тн ьоТ проблематики.
Так, Наташя Горук розглянула основш теоретико-методолопчш засади неформально! освгги жшок у ГПвшчнш Америщ. Серед них виокремлено прогресивну, гумашстичну, критичну та фемшютичну педагогжи як тай, що мали найвагомший вплив на становления 1 розвиток американсько! неформально! освгга жшок та дорослих. У доповщ нацюнального експерта з гендерних питань Алюи Толстокорово! «Вплив жшочого руху на фшософпо вищо! освии: захщний досвщ та украшсыа перспективи» був проанал1зований когштивний, аксюлопчний та полггичний вплив жшочого руху на становления фшософп американсько! освгги, було запропоновано науково-методичш засади для розробляння стратегш \ сощальних технологш ¡нтеграцп тендерного чинника в систему украшсько! (зокрема, вищо!) освгги. Ольга Плахотшк запропонувала презентацш на тему «Гендерний ви\ар сучасно! освгга: здобутки американських фемшютсько-педагопчних студдй», де прагнула показати, що дане поле дослщжень постае прикладом комплементарного використання р!зних концептуальних фшософських побудов для розкриття гендерно! проблематики освгга, проаналпувала наявш в сучаснш освт вщкрит! й при-
ховаш дискри мшацшш (зокрема, «сексистсыа») практики, перспективи i'x деконструкцп.
Варто зазначити, що виступи «гендерно! складово!» секцп викликали пожвавлену реакщю аудитори, запитання та заперечення. Очевидно, цятема е досить актуальною для сучасно! освнньо! теори i практики.
Особливе мюце в робоп секцй посщаютъ ще дв! доповщ — Миколи Гаврилова «Суб'ектний змют об'екта педагопчного впливу в американськш систем! освт!» та Серия Клепка «Пошук шсочнищ як таемнищ американсько! фшософп освгги». На мш погляд, !х об'еднуе, говорячи античною мовою, суто космолопчний пщхщ — пошуки «першопочатку» американсько! фшософп освгги, того самого ovo, вщ якого все починаетъся i чим все зумовлюеться. За словами М. Гаврилова, саме «суб'ектно-суб'ектш» вщносини в освпньому npocropi становлятъ початкову, онтолопчну сутнють американсько! фшософп освгги.
Яскравий, сповнений шкавих метафор та шюстраши виступ С. Клепка розкривае ще одну онтолопчну грань дослщжуваного феномену: американська фшософ1я освгги може бути розглянутаяк «прихований параметр украшських дискусш i протиотрута щодо позитивютського устрою украшсько! освггньо! системи, як гарантоване продовження розвитку ocBiiHbo! думки i педагопчно! практики» [1, 67]. Такожщкавою видаеться принципова фшософська позищя автора щодо «вщправних точок» украшсько! фшософп освгги — «поворот до повсякденносп i розробка ефективних cnocoöiB представления знания».
Учасникам nie! секцп велося, мабуть, найважче — надто вже р!зними були !х теми, подекуди — провокацшними, часто — дискусшними. Дуже шкода, що часу для плщних дискусШ, як завжди, не вистачило...
Секщя 3. Micifl критичного мислення i громадянсько! oceiTH в сучасн1й украшськш oceiTi (модератори: О. В. Тягло та I. М. Соломадш)
Ось кому вистачило часу i на доповцц, i на дискусп, так це учасникам третьо! секцп: це той випадок, коли недолк — не Bei учасники uie! секцп змогли пршхати на конференцш — стае перевагою; модератори зазначають, що працювати було легко, приемно, вистачило часу й на виступи, i на обгово-рення. Тематично доповщ! третьо! секцп групуються навколо фшософських рефлексiii icTopi! (Алла Ковальова, «Принцип суспшьносп у викладанн1 icTopii: Джон Дью! i сучасна украшська практика»), громадянсько! освпи (Вал ер iii Дубровський, «Фшософ!я стандарпв для громадянсько! осв1ти в США» та Лариса Пономаренко «Ментальнють, ядерн! щнносп та фшософ1я освпи в Укра!ш i США»), демократичних цшностей (Людмила Рижак, «Ф!лософський дискурс демократичних засад американсько! ocBira»), нац!етворення (Вжтор!я Калюжна, Леонщ Ваховський, «Фшософ!я освгги США як чинник становления та розвитку американсько! нацп в епоху Просвггництва»), ф!лософських ocBiTHix практик (Л ¡л¡я Украшець, «OcBirai практики М. Лшмана в контекст! фшософйдитинства»),
Особливу зашкавленють викликали доповщ двох «практиьав» — вчителя i перекладача. (Слщ зазначити, що переважну бшьш!сть учасниьав конференцп становили все ж «теоретики» — вчеш, дослщники, практичний досвщ яких, як правило, обмежений вищою освггою). Виступ Iropa Соломадана (кер!вника
лабораторп гуманггарно! осени «Школа д1алогу культур» пмназп «ОЧАГ», м. Харйв) «Д1алог в освт, освггаякдаалог» був сконцентрований навколо важ-ливо! освггньо-фшософсько! проблеми — д1алогу. Автор проанал1зував оригшальний пщхщ до проблеми даалогу в сучаснш освт та розумшня освгги як д1алогу в робот1 вщомого американського фшософа освгги Школаса Бурбулеса (Nicholas Burbules) «Д1алог у навчанш. Теор1я та практика», подав власний прогноз щодо перспектив поширювання практики д1алогу в сучаснш oceiTi та сусшльнш практищ.
Перекладам Андрш Сташславський розглянув ¡ншу, не менш практичну проблему — «Письмовий виклад: американсьй пщручники у контекст1 пострадянсько! вищо! школи». Доповщач наголосив, що саме американсыа навчальш поабники з культури мови мають слугувати методолопчними моделями для розробнийв вггчизняних пщручнийв, сприяти тим самим поступовому введению курсу письмового викладу в украшських вищих навчальних закладах.
Заключив слово
Яш ж остаточн1 враження лишилися в мене вщ конференцп? Якщо скористатися старою фшософською щеею про д1алектику форми i змюту, то з цього погляду все виглядае бездоганно. Дшсно, актуальнють i дискус1йнють теми набули якнайвдал1шого втшення у форм1: певна, що у полтавських opraHi3aTopiB можна i треба вчитися тому, як проводити xopoiui конференцп.
Але якщо проанал!зувати, наскшьки вдалося досягти поставлено! оргашзаторами мети — нагадаю, йшлося, наприклад, про «з'ясування cyraocii феномену американсько! фшософп осв!ти» — то меш здаеться, що ця АФО, так само як канпвська «pi4 в co6i», явила нам лише Ha6ip модуле чи то npoeKuift, так i не вщкривши свое! cyri. Усвщомлюю, що можу бути звинува-чена у зловживанш класично-рац1ональним фшософуванням — мовляв, чи доречно це у XXI CTopi44i, що оперуе переважно постмодерними категор!ями? Так, постмодерну «моза!ку» погляд1в на вказану тему ми отримали, проте до сутносп майже не наблизились... А може, наше фшософське око вже стало постмодерно-моза!чним? Як у рака, наприклад?
Маю ще одне можливе пояснения нашо! невдач! — ми так i не вщнайшли то! точки (то! методолопчно! висхщно! позицц), з яко! феномен АФО виглядав би максимально повно, випукло й об'емно. Питания — ачи юнуетакапозищя потенщйно, у принцип!?
Експлуатуючи вже не раз згадану метафору ока, можна також штерпре-тувати наслщки конференцп як отриману сукупшстъ дослщницьких поглядцв — але з використанням pi3Ho! оптики. Образно кажучи, хтось дивився зблизька, хтось — здалеку, один у мжроскоп, другий — у телескоп, а третш — взагат через «4apiBHi окуляри». Тому й маемо те, що маемо — тобто матер!ал, який дае сукупн!сть розр1знених фрагменте, проте не дае одн!е! цшюно! картини.
Конференц!я вочевидь засвщчила, що укра'шськ! дослщники не так широко, як хотшося б, використовують багату джерельну базу американсько!
фшософй освгга, стежать за сучасними дослщженнями фаавц1в ¡з США. KpiM причин суб'ективного характеру (мотивацшних, лшгвютичних чи технолопчних) цьому великою шрою перешкоджають усталеш фор ми науково! робота в УкраМ. Деяй виступи й опублжоваш статп ще не завжди вщповщають принципам академ1чно! незалежносп, критачноси щодо шших дослщжень, адекватное^ в оцшщ освшпхреалш (щодо останнього: на жаль украшсью дослщники схильш впадати у крайношд, оцшюючи вггчизняну чи американську оевпу — або вщчай, або ейфорпо). Тому, за словами оргашзатор^в, виникли певштрудноцц з вщбором дейлькох статей для публжацп в журнал! «Educational Theory» вщповщно пропозицй його головного редактора проф. Н. Бурбулеса. У надюланих до конференцп багатьох працях було б бажано бачити, яку мету ставить перед собою дослщник, яй метода анал1зу застосовуе, i що, нарепш, автор пропонуе конструктивного для украшсько! системи освгга взагал1 чи певного ii сектора.
Ще одна мета конференцп, що, на жаль, не наблизилась до втшення — створення професшно! асощацп дослщнийв з фшософп осв1ти. Я певна у необхщносп подобного об'еднання, бачу, як ii ж сам1 «пцщосл!дш» американсыа колеги виграють вщ членства в асощац1ях, але не побачила тако! ж упевненосп у свогх кол er. А може, це теж наслщок вже названо! моза!чносп зору?
Проте варто згадати й безумовно позитивний наслщок: донедавна д1яль-н!сть доелдаийв фшософп оевгги в Укра!н1 була розр!знена. Вщтепер вони знають один одного i зможуть надал1 координувати свою д1яльнють з поширювання серед украшських осв1тян адекватних уявлень про американську фшософда осв1ти. Розпочату в Полтав1 дискус1'ю вони можуть продовжити у новостворенш неформальшй асощацп «Американська фыософ1я ocBira очима украшських дослщнийв» у форм! постшнод1ево! електронно! мереж! (http: //groups.yahoo.com/group/aphedukr_group/).
На жаль, не дшшли до вирппення ще одного продекларованого орган1за-торами питания — про змют i стратепю треншпв з американсько! фшософп ocBiTH. Ф!лософи (знову) зайняли трохи снобютську позиц1ю експертав та критикан!в, а вчителям i виьспадачам ВНЗ (знову) доведеться вщкривати сво! «Америки» в окремо взятих осередках... Я насправда уевщомлюю, яка глибока i загальна названа проблема, однак у п виршенш хоч на один крок щось мае бути зроблено.
Мо!м останшм негативним враженням можна назвати брак дискусшно! культури у деяких учасниыв конференцп. На жаль, демократачно-л1беральний, нетотал!тарний дух Америки (як ще!, звичайно) так i не встановився у хронотоп! конференцп (один ¡з учаснийв нав!ть поскаржився мен1: «Я н!коли не був в Америщ. I я гадав, що конференщя з такою назвою мае бути американською за духом... Але помилився»), Навггьт!з нас, хто точно бував у США, не змогли подекуди вщмовитися вщ монологу, повчання, а також небажання слухати ¡нших...
Проте найостаншшим мо!м словом буде — вдячнють. Полтавсыа колеги взялися за справу складну й важку. I я навггь трохи н!яков1ю за вищенаведену критику, бо вона, звичайно, не мае зачшати безпосередньо оргашзатор1в: вони виклалися стовщсотково. Я критикую себе i сво!х колег — а може,
сучасну культуру [ фшософш? Саме тому, я вважаю, розмовапро американську фшософш освгги не повинна перерватися, \ конференцп на цю тему потр1бно проводити й над ал!.
...Може й справд!, колись ми житимемо «як вони»? I нашу освггу цшуватимуть так само, як американську?...
Л1тература:
1. Американська фшософш освпи очима укра'шських дослщниьав. MarcpiajiH Все-украшсько! науково-практично! конференцп 22 грудня 2005 р. — Полтава: П01ПП0, 2005. - 281 с.
2. Радюнова I. О. Сучасна американська фшософш освпи та виховання: тематичш поля та парадигмально-концеитуальш побудови / Харьавський держ. педагопчний ун-т iM. Г. С. Сковороди. - X.: ХДПУ, 2000. - 206 с.
3. Тягло А. В., Воропай Т. С. Критическое мышление. Проблема мирового образования XXI века. — Харьков: Университет внутренних дел, 1999. — 285 с.
4. Романенко М. I. Сощальш та иарадигмально-когштивш детермшанти розвитку сучасно! освгги. — Дисертац1я на здобуття наукового ступеня доктора фшософських наук за спещальшстю 09.00.10 — фшософ1я осв1ти. Дншропетровський нацюналь-ний ушверситет. Дшироиетровськ, 2003.
5. Кошманова Т., Брас Л., Голм Г., Нейшинз Джонсон Л., Равчина Т., Рао Ш. Педагопка для громадянського суспшьства: навчальний поибник для студентгв педагопчних сиец1альностей/ За ред. Т С. Кошманово!. — Лынв: Видавничий Центр Льв1вського нац1онального ун1верситету iMem I. Франка, 2005. — 382 с.
6. Громовий Вжтор. Школа, школа... — К.: «Плеяди», 2004. — 400 с.
Ольга Плахотник. Мозаичносгь вцдения или неудачная оптика? (рефлексии по поводу Всеукраинской научно-практической конференции «Американская философия образования глазами украинских исследователей»)
В статье рассматривается характер понимания и осмысления украинскими исследователями феномена американской философии образования по итогам Всеукраинской научно-практической конференции, которая состоялась в декабре 2005 г. в Полтаве. Доказывается актуальность исследования данного поля философии образования, определяются особенности подходов к анализу прогрессивных наработок и слабых мест американского образования в философской дискуссии.
Olga Plakhotnik. The Mosaic Seeing or Inadequate Optics? (reflections about the all-Ukrainian conference «American Philosophy of Education from the Ukrainian Researchers Point of View»)
This paper considers how Ukrainian researchers have understood and evaluated the American philosophy of education's phenomenon — according to the materials of all-Ukrainian conference on 22nd of December, 2005 in Poltava. The topicality of this field of philosophy of education's research is proved, the features of approaches to analysis of the strong and weak points of American education are determined and philosophically discussed.
