Методологія педагогіки та філософія освіти на сучасному етапі Текст научной статьи по специальности «Философия, этика, религиоведение»

УДК 37:1

Степенко Г. В., Тарасенко О. В. МЕТОДОЛОПЯ ПЕДАГОГЖИ ТА ФШОСОФМ ОСВГГИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАШ

У сгатп дослщжуеться ¡сторичний розвшок пошпь методолога педагогией та фшософи оевпи в педагопчнш niTepaiypi розвинених краш Заходу. Наголошусться на необхщносп розробки цих понять в педагопчнш mvni Украшн.___

Найбшып узгодженою з евгговим загальновизначеним розум1нням е думка, що методолопя педагопки- це насамперед, вчення про педагопчну науку, або про педагопчш науки. Педагопчш знания - i I об'ект. Але педагопка - це не титьки наука, а й практична д1яльнють, що включае навчання, виховання, розвиток людини. Тому методолопя педагопки подшяеться на методолопю педагопчно! науки та методолопю педагопчно! практики.

Зовс1м ¡нша ситуащя склалася у розвинених крашах де фшософи оевпи та методологи педагопки надавався зовстм ¡нший змют. Зокрема, все те, що у нас ввдносилося до методолоп! педагопчно! , там пов'язувалося з фшософ1ею осв1ти. Розробка роздшв методолоп! педагопки доелвдниками розвинених кра!н ев ¡ту характеризуеться в друпй половиш XX столггтя своервдним небувалим шднесенням. Створюються спещал1зоваш товариства, проводяться конгреси, конференци, збшыпуеться випуск теоретико -методолопчних журнал1в. Так американське товариство фшософ1в осв1ти, яке саме займаеться щею проблематикою, одним i3 сво!х основних завдань вважае необх1дшсть сприяти фшософському обгрунтуванню педагопчних проблем i анал1зу тих концепщй,яш лежать в основ! сучасно! шшльно! практики. Результатом тако! уваги до проблем школи в ряд1 кра!н св1ту з'явилися Hoei тдходи до трактування методолоп! педагопки та фшософи оевгги. Що ж розумшося тд методолопею педагопки традищйно i як вона ро'зу\псться на сучасному етат?

В1дпов1дь на це питания суттево пов'язана з виявленням сшвв1дношення Mi>K фшософ1ею оевп-и /fhillosophy of education/ та методолопею педагопки /methodology/. Аналп в1дпов1дно! л1тератури св1дчить про те, що юнують загальш явшца в межах методолопчного зм1сту, яш охоплюються такими сферами, як методолопя педагопки та фшософ1я оевгги.

В педагопщ передових кра!н ев ¡ту методолопю традицшно визначали як сукупшсть конкретних метод1в, техн1чних прийо\пв та правил процедури техшчного досл1дження. Завдання методолоп! педагопки вбачалось в тому, щоб допомогти зрозум1ти в найширшому розум1нш слова не продукт наукового досл1дження, а сам процес його зд1йснення. В дов1дков1й педагопчнш nrreparypi, зокрема в американських та британських словниках та енциклопед1ях, термш "методолопя" зустр1чаеться лише в роздшах, присвячених методам педагопчних досл1джень.

ГПд фшософ1ею осв1ти в англо -саксонських крашах розумши в основному теоретичну педагопку. В даний час цей термш використовуеться як синошм загально! педагопки.

Анал1з заруб1жних досл1джень показав, що в них немае чггкого розмежування методолопчних та теоретичних проблем. "Фшософ1я осв1ти повинна займатися i TCopifTO. i досл1джувати лопку та суть педагопчно! д1яльностГ - так писав в одшй i3 сво!х роб1т в1домий англ1йський досл1дник в га л уз i педагопки, Biuc-прсзидснт Британського товариства фшософ1! осв1ти Р. Барроу [1].

Але з часом регзумшня завдань методолоп! педагопки зм1нюеться i в крашах Заходу. Так, е спроби роздшити проблематику фшософ1! осв1ти та методолоп! педагопки. Методолоп! педагопки выводиться аналп в основному метод ¡в педагопчних досл1джень, а фшософи оевгги - аналп теоретичних проблем педагопки.

В працях спещалют1в, що займаються методолопчними доелiджсннями (Дж. Вшьсон, Г. Брауд1, Р. Барроу, Дж. Клейшг, Дж. Мар-пн, Ф. Уайт i iH.), все

часпше розглядаються теоретичш аспекта оргашзацп набуття педагопчних знань. Часто проблематика в сферах методологи педагопки та фшософп осв1ти ствзвучна. Але одностайносп в цьому питанш ще не мае. Так, в працях доелвдншав з фшософп оевгги (Дж. Клейшг, Ф. Уайт та imiii ) виршуються проблемы з Teopii' фпософп оевп-и, a mini (Р. Барроу ) аналопчш проблемы називають в сво!х роботах методолопчними. Поступово виникае переосмислення методолопчних проблем, яш одержують (при збереженш старих традищй ) нове змютове наповнення. I не випадково, що в 1985 р. (вперше в под1бшй nrreparypi ) у мгжнародгпй педагопчшй енциклопедп ввдм1чаеться, що "методолопя як дисциплша лежить \пж двома полюсами. 3 одного боку - це техшка способ1в, метод1в, прийом1в проведения наукового досл1дження. 3 шшого - це фшософгя науки, лопчний анал1з концепщй, що е вихвдним у науковш дгяльносп в щлому". I дал1: "Методолопя - узагальнення техшки (метод1в досл1дження) i конкретизащя (|)i.ioco(|)ii... - не даеться чтшх розмежувань Mi ж методолопею та техшкою або фшософ1ею; yci три повинш враховуватися в досл1дженнях [2].

Отже, найчаепше методолопя педагопки трактуеться в заруб1жшй .iiTcpaT\ pi у вузькому розум1нн1 слова, як Tcopin метод1в наукового досл1дження. Проте останн1м часом проблематика фшософп оевгги та методологи педагопки суттево зближуються, об'ективно спостер1гаеться тенденц1я розширення предмету методолоп! педагопки, ввдокремлення ii в1д методики.

На тдстав1 анал1зу л1тератури можна видшити таш основш тдходи до трактовки методолопчних проблем в 'зарубгжгпй педагопщ:

1) анал1з технолоп! педагопчного досл1дження;

2) розгляд проблем, пов'язаних з аналгзом педагопчних знань;

3) розгляд з\пстових проблем загально! педагопки;

4) аналгз загальних проблем педагопчно! практики.

Розширення проблематики методолоп! педагопки привело до певного прогресу у nopi внянгй з вузьким традиц1йним тдходом. Проте розмипсть KpnTcpiiB визначення методолопчно! проблематики показуе II досить ще слабку розробку в заруб1жних педагопчних доелвдженнях.

Може виникнути питания, чи е потреба взагал1 розглядати методолопю педагопки та фшософио осв1ти. Hacnpaeji ж це досить суттево, бо методолопя науки в'загалк i методолопя педагопки зокрема, стають справжньою науковою дисциплиною. В той же час фшософ1я осв1ти, за своею природою, доповнюе науку у c(|icpi ращонального тзнання i тому не може бута наукою, задовольняти науковим критер1ям строгосп, повноти, несуперечносп, тощо.

KpiM того, важливим е те, що методолопя педагопки - це рефлеюля само1 педагопки, тобто звертання (у певному ceHci, з середини ) до себе, як до науково! та практично! д1яльностг В той же час, фшософ1я осв1ти - це погляд з зовш не тшьки на саму осв1ту, а й на все те, з чим вона пов'язана.

Отже, на основ1 зробленого нами пор1вняльного анал1зу розробки проблеми методолоп! педагопки та фшософп осв1ти доелвдниками заруб1жних кра!н та у нас ели зауважити, що у виршенш ще! проблеми одностайносп немае, але багато в чому позиц1! вчених перегукуються i нав1ть зближаються. Про це свичать робота вчених нашо! кра!ни Бурпна М. С., Гончаренко С. У., Лутая В. С. ташших [3], [4].

Перетк посилань

1. BarrowR The Philosophy of Schooling. -Brighton: wheatsheaf Books, 1981.-P. 15.

2. The international Encyclopedia of Education. Oxford: PergamonPress, 1985.-P. 28.

3. БургшМ. С., Гончаренко С. У., Степенно Г. В. Матер ¡ал и конференщ!

"Фшософ1я освпи'.-К., 1996.

4. Путай В. С. Фшософ1я сучасно! оевп-и. -К., 1996.