CC BY
34
УДК 330.322.01
В. М. Рудой,
Державна установа «1нститут економ1ки та прогнозування»
НАН Украгни, м. Кигв
М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д РОЗВИТКУ УПРАВЛ1ННЯ АКТИВАМИ ШСТИТУЦШНИХ ГНВЕСТОРГБ
Розвиток системи послуг з управлiння активами в УкраМ повинен будуватися й на ощнщ впливу внутрiшнiх чиннишв, i на адаптаци iснуючого зарубiжного досвiду. Важливiсть останнього аспекту визначаеться впливом процесiв глобалiзацil свiтового ринку фшаисових послуг, створенням м1жиародиих стандар^в, що визначають про-цес 1х надання та споживання.
Зауважимо, що аналiз указаного питання усклад-нюеться суттевою рiзницею в дiяльностi шституцюналь-них iнвесторiв на окремих нащональних ринках фшаисо-вих послуг. Ввдповвдно потребуе деталiзацii суб'ектна характеристика основних груп споживачiв послуг з управ-лiння активами. Окрiм того, слад зважати, що становления та розвиток шституцюнальних iнвесторiв на рiзних ринках вiдбувався пiд впливом юторичних факторiв, ураху-ваиия яких е надзвичайно важливим з позицп розбудови системи iнстигуцiонального iнвестуваиия в Укрш'ш.
Найбiльш вагомими науковими роботами даяльносп iнституцiйних iнвесторiв е пращ класишв (У Ф. Шарп, Г. Дж. Алексаидер, В. Дж. Бейл^ Ф. Фабоццi, Ф. Девiс), у яких сформульоваио основоположиi принципи, що не втратили свое! актуальностi й у сучасних умовах. Серед украшських науковщв сучаснi аспекти дiяльностi шститу-цiйних iнвесторiв дослiджують В. Корнеев, Д. Леонов, А. Федоренко та ш. Незважаючи на Iрунтовнiсть прове-дених дослiджень, специфiчнi умови розвитку национально! економжи вимагають уточнения та адаптаци до м1жиа-родного досввду в розвитку управлiния активами шститу-ц1йних iнвесторiв.
Насамперед зазначимо, що змют поияття «шститу-цюнальний швестор» та його змiстовне наповнения до-сить широко розкритi в економiчнiй лiтературi. Проте можиа ввдзначити, що дослвдиики рiзних кра!н часто вкла-дають в цю дефшщш абсолютно рiзкий змiст, що об'-ективно ускладиюе свiтовi порiвияння юльшсних та яшс-них параметрiв розвитку послуг з управлшия активами.
Так, росшський учений Г. Подшиваленко вважае, що до шституцюнальних належать швестори, як здшсию-ють свою даяльтсть за рахунок коштiв iнших фiзичних та юридичних осiб з метою власниюв коштiв i розподiляють результата швестуваиня м1ж власниками [4, с. 65]. Пвдкрес-лимо, що саме функщя управлiния коштами (в шших дже-релах — фшансовими ресурсами, активами, капiталом) iнших учаснишв фiнаисового ринку розглядаеться як ос-новоположиа риса iнституцiональних iнвесторiв.
Ще одна характеристика, що домiнуе в б№шосп наукових робiт — це правовий статус iнстигуцiональних iнвесторiв виключно як юридичних осiб [12, с.245; 10, с.321]. Проте деяк автори не вважають за доцiльне ак-
центувати увагу на правовому статус шститущональ-них iнвесторiв як юридичних oci6, а намагаються насамперед виокремити !х професiйнi якостi, право власносп на iнвестованi ресурси та участь у розподш результатiв швестуваиня. Зокрема саме використанням такого щдхо-ду зумовлене iснувания такого визначення: «Спещаль сти, яким платять за те, що вони управляють чужими гршми» [1, с. 167].
В шших заруб1жних авторiв зус^чаеться дещо вуж-чий пiдxiд. Зокрема група росiйськиx авторiв зазначае: «При обговоренш наслiдкiв зростання ролi шститущо-нальних iнвесторiв ... головна увага придаляеться пенсш-ним фондам, взаемним фондам, страховим компашям, iнвестицiям, що здшснюються вiддiлами довiрчиx опе-рацiй комерцшних банков» [14, с. 98]. Наявшсть у цьому перелiку комерцiйниx банив пояснюеться, на нашу думку, не ix типологiею як шституцюнальних iнвесторiв, а наданням специфiчниx послуг з довiрчого управлiния активами. Щдтримуеться подiбний подiл i в наукових роботах представниюв деяких м1жгародних оргатзацш, зокрема Банку м1жнародних розрахунк1в [15, с. 4].
На нашу думку, видшяючи iнституцiональниx швес-торiв в суб'ектному подiлу ринку фшансових послуг, насамперед необхвдно говорити про певш сутнiснi ознаки (Рис. 1.).
Якщо екстраполювати видшеш на рис. 1 характеристики шституцюнальних iнвесторiв у практичну площину, слад ввдзначтит iснуваиия значно! кшькосп учасник1в ринку фшансових послуг, як за сво!ми ознаками належать до ще! групи. Саме це породжуе неоднозначнiсть серед науковщв у питанш конкретизацй' суб'ектного наповнення дефшщц «шституцшш швестори». Так, укра!'нський нау-ковець В. Посполиак до ще! категорп учасник1в ринку вщносить iнститути спiльного iнвестуваиня, пенсшш фон-ди, страxовi компанп [8, с. 29]. Цей же автор стверджуе, що зарахування до шституцшних iнвесторiв довiрчиx то-вариств е некоректним, оскiльки так1 установи викону-ють на ринку виключно представницьш функци.
Проте iснують i iншi думки з цього приводу. Насамперед дискуая тривае в площиш ввднесення до групи iнстиIуцiйниx iнвесторiв банк1вських установ, державних iнститутiв та м1жнародних оргаиiзацiй. Окремi автори вважають за необхвдне говорити про баншвсьш установи як головну ланку системи шституцюнальних iнвесторiв (зокрема Б. Лущв [5, с. 12] та В. Опарш [7, с.10] ); шш1 — ввдносять до ще! групи Свропейський банк реконструкцй' та розвитку, Мгжнародш фiнансову корпорацiю iншi мiжиароднi фiнаисовi оргашзацп (Я. Ддденко [2, с. 97]). Зауважимо, що, на нашу думку, до шституцюнальних шве-
Джерело: систематизовано автором
Рис. 1. Загальна характеристика шститущональних швесторш
сторiв необхгдно вгдносити лише спещатзоваш фшансо-во-кредитнi установи, для яких дiяльнiсть на ринку фшан-сових послуг е основною.
ОкрГм того, якщо видiлення iнституцiональних швесторш розглядати з позицц послуги з управлiння активами, то слад визнати, що головними споживачами таких послуг е саме iнстиIути стльного швестування, недержавнi пенсiйнi фонди та страховi компанiï. Ще одним аргументом на ко-ристь вщдалення управлгння активами банкiв вгд управлгння активами гнших iнституцiональних iнвесторiв е юнування двох, вщмшних типiв фгнансових систем—банкшсыта орГе-нтовано1 системи та системи, що базуетыся на фондових ринках. Саме такий подл зустрГчаетыся в роботах бiлышостi зарубiжнихта вiтчизняних авторiв [11, с. 186; 9; 16], i фактич-но його iснування певним чином «протиставляе» дiялынiсты комерцшних банков та шших шститущональних швесторш. Зважаючи на наведет вище аргумента, розглянемо мГжна-родний досвгд управлiння активами саме на приклада вида-лених небанкiвсыких фгнансових iнститутiв.
Окрiм того, говорячи про шститути спiлыного швестування, слад враховувати суттеву рiзницю серед свгтових тенденцiй, ïх назвах, а також вiдмiнностi в органiзацiï даялы-носп взагалi, та в управлiннi активами зокрема. При цыому так! розбiжностi стосуютыся насамперед ICI, але щодо шших шституцшних iнвесторiв можна говорити про юну-вання певно1 едносп в термiнологiчному апаратi.
Зважаючи на це, будемо орiентуватися на найбшыш поширену класифiкацiю таких фiнансових шститупв, яка передбачае видiлення таких видав:
• статутш ICI (корпоративнi фонди) — з правами юридично1 особи, як правило, у форм! акщонерного то-вариства;
• довГрчГ (трастов! фонди), як! грунтуютыся на прав! довГрчо1 власносп;
• контрактш (договГрнГ) фонди, якими управляюты керуючГ компани [6, с. 45].
Поширення наведених видав ICI в окремих крашах
слад пов'язувати з системами права, що сформован! в тгй чи шшш держав!. Вгдповгдно Гснуе суттева рГзниця в правових формах взаемовщносин учасникгв швестицш-ного процесу взагалГ та в рол! офферента послуг з управлшня активами зокрема. ФормалГзовано можна говорити про певш базов! характеристики для кожного з видав ICI (табл. 1).
Як бачимо з табл. 1, у свгтовш практищ фактично сформовано так! концепцп щодо управлшня активами шституцюналыного гнвестора (у нашому випадку—шсти-туту сшлыного швестування):
1. Управлшня здшснюетыся самими швесторами, як! е акщонерами корпоративного фонду (або його директоратом). При цыому можливий добровшыний характер спо-живання послуги з управлшня активами та передач! оф-ференту частини функцш.
2. Для трастових фондав управлшсыю ршення щодо активГв приймаютыся на рГвш управляючо1 компани, про-те ïх реалГзаця покладена на траст!, з яким укладено вгдпо-вгдний договГр.
3. Контракт ICI передбачаюты юридичш вгдносини мГж швестором, який е учасником фонду, та управляю-чою компашею, яка повнютю управляе портфелем ICI.
Зазначимо, що, на нашу думку, говорити про переваги або недолгки одного Гз сформованих у свгтовш прак-тиц пгдходав до питання оргашзацп та правового оформ-лення послуг з управлшня ICI щонайменше некоректно. Насамперед з тих мотивГв, що формування окремих на-цюналыних ринкгв послуг ICI вгдбувалося в абсолютно Гнщих Гсторичних умовах, за рГзних правових режишв та тишв фшансових систем. Cлiд чГтко визнати, що й система шституцюналыних швесторГв, i управлгння 1х активами в сучасному глобалыному середовищГ представляюты собою певний симбюз рГзних тишв шституцш, i в перспектив! процеси ушфГкацп тГлыки посилюватимутыся через зниження законодавчих бар'ерГв та намагання збшышити сферу свое1' дГялыностг
Таблиця 1
Система управлшня активами ICI piîHrn видш та ïï правове оформлення (свггова практика)
№ з. п. Вид ICI Суб'екти iнвестицiйного процесу Управлшськ функци Управлшсью повноваження щодо акмпйв
1 Статутш (корпоративш) 1 .¡нвестор ( акцюнер) 2.Корпоративний ICI 3 .КУА ( у випадку делегування повноважень ) Одноособовий або колективний орган управлшня Директорат, але можлив а передача окремих управлшських функцш стороннш компашям
2 Дов1рч1 (трастов^ 1. Ывестор. 2. Трасти. 3. Управляюча компашя Управляюча компашя -адмшютр ативне забезпечення та управлшня швестищями Трасти - збер1гання активш реалтщя ршень Управляюча компашя
3 Контракты (договфш) 1 Iнвестор. 2. Управляюча компашя Управляюча компашя Управляюча компашя
Джерело: систематизовано автором
Таблиця 2
Типолог1я ICI на окремих нацональних ринках
Вiдкритi Закри-ri
Корпоративш США - взаемнi фонди; США - закритi iнвестицiйнi
Франщя - iнвестицiйне товариство зi компани ;
змiнним капiталом ; Великобританiя - iнвестицiйнi
Великобританiя - швестицшна трасти
компанiя в1дкритого типу
Трастовi Великобриташя - пайовий траст (також функцюнуютъ у крашах — колишн1х колошях, як1 функцiонуюгъ на традицiях загального права) Офшорш зони (Iрланд1я )
Контрактш Нiмеччина - iнвестицiйнi фонди ; Така форма у свгтовш практицi
!тал!я - взаемнi фонди; Швейцар!я - загальнi фонди майже не зустр!чаеться
розмщення;
Япон1я - iнвестицiйнi трасти
Джерело: адаптовано автором за [3, с. 56]
Окраш дослвдники намагаються поеднати наведену вище класифiкацiю ICI за характером правового оформлення ввдносин мiж учасниками iнвестицiйного процесу з подшом ICI на ввдкрип та закрип фонди й наводять аналоги в окремих кранах (табл. 2).
Зауважимо, що одним iз базових аргумеипв на ко -ристь подальшого поширення процесiв унiфiкацiï в дяль-ностi з управлiння активами шституцшних iнвесторiв е генезис цього виду дiяльностi. У науковiй лiтерагурi вико -ристовуеться доволi стандартний пiдхiд до перiодизацiï розвитку колективного iнвесгування у свiтi. Зокрема рос-iйський дослвдник М. Зелцер вважае за доцшьне видiлити
п'ять головних етапiв, зазначаючи при цьому, що фактич-ний розвиток колективного швестування розпочався у 50 — 70 рр. ХХ ст. [3 , с. 87]. У т1м, на нашу думку, 61льш актуальним е шший висновок цього вченого, який фак-тично пов'язуе розвиток шституцюнальних iнвесторiв у свiтi з доступними iнструментами iнвестування та кри-зою у банк1вському секторi [3, с.102].
Таким чином, зважаючи на наведеш вище аргумен-ти, у питанш аналiзу мгжиародного досввду управлiння активами шституцшних iнвесторiв виходитимемо з юну-вання двох пов'язаних, але водночас i вiдмiнних за своею природою сфер шституцшного iнвестування, що
здшснюеться фшансовими установами, для яких залучен-ня зовшшшх компанш з управлтня активами е в бiльшосгi випадк1в обов'язковими, а саме дгяльшсть шститупв сп1льного швестування га пенсшних фондв. На нашу думку, саме такий попереднш анал1з дасть можливють видь лити едину сукупшсть фактор1в, як1 характеризують д1яльшсть компанш з управлшня активами на сучасному глобальному ринку фшансових послуг.
Лтература
1. Барбаумов В. Е. Финансовые инвестиции : учебник / В. Е. Барбаумов, И. М. Гладких, А. С. Чуйко. — М. : Финансы и статистика. — 2003. — 542 с. 2. Дщенко Я. О. Удосконалення прямого шоземного швестування / Я. О. Дщенко // Фшанси Украши. — 2001. — №12. — С. 96—105. 3. Зельцер М. Б. Оценка эффективности управления паевыми инвестиционными фондами : дис. ... канд. экон. наук : 08.00.10 / Зельцер Михаил Борисович. — Новосибирск., 2006. — 163 с. 4. Инвестиции : [Учеб.] / Фин. акад. при Правительстве РФ; [ под ред. Г.П. Подши-валенко]. — М. : Кнорус. — 2008. — 485 с. 5. Лущв Б. 1нституцшт особливосп банкгв як учасниюв ринку цшних папер1в / Б. Лущв // Банювська справа. — 2001. — №6. — С .11—13. 6. Миловидов В. Д. Паевые инвестиционные фонды / В. Д. Миловидов—М. : Анкил, ИНФРА-М, 1996.
— 416 с. 7. Oiiapiii В. Фшансов1 ресурси: проблеми виз-начення та розмщення / В. Опарш // Вюник НБУ — 2000.
— №5. — С.10—11. 8. Посполггак В. Учасники ринку щнних папер1в Украши / В. Посполиак // Юридичний журнал. — 2005 — №1. — С. 28—34. 9. Рубцов Б. Б. Тенденции развития мировых фондовых рынков (глава из книги «Мировой фондовый рынок и интересы России». —М. : ИМЭМО РАН, 2003). [Електронний ресурс] // Персональная страница Я.М. Миркина: [ сайт]. — Режим доступу : http://www.mirkin.ru/_docs/ book0402_036.pdf. 10. Семенкова Е. В. Операции с ценными бумагами / Е. В. Семенкова—М. : Перспектива; ИНФРА-М, 2007. — 511 с. 11. Стеценко Б. Акщонерш товариства на ринку капиатв Украши : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08 / Стеценко Богдан Сташславович. — К., 2007. — 201 с. — Бiблiогр. : с. 186 — 200. 12. Современный финансово-кредитный словарь / под общ. ред. М. Г. Лапусты, П. С. Никольского; [2-е изд., доп.]. — М. : ИНФРА-М, 2002. — 567 с. 13. Управление коллективными инвестиционными фондами [под ред. К. Гилкриста].—М. : Raster's, 1999. — 144 с.
14. Ценные бумаги : учеб. / под ред. В. Н. Колесникова, В. С. Торкановского. — М., 1999. — 416 с. 15. Incentive structures in institutional asset management and their implications for financial markets / Bank for International Settlements, Basle, 2003, P. 8. 16. Rajan R. The great reversals the politics of financial development in the 20th thentury / R. Rajan, L. Zingales // oecd, economics departments working paper 265.
Рудой В. М. Мiжнародний досвщ розвитку управлшня активами шституцшних швестор1в
У стати дослвджусться сутнсть та класифжащя шституцшних iHBecropiB, сучасний стан ïx розвитку порiвняно i3 зарубiжними крашами. Здшснено анатз особливостей функщонування шституцшних iнвеcторiв на ринку фшансових послуг Украши. Визначено перспективи розвитку украшських шституцшних iнвеcторiв, зважаючи на зару-бiжний досввд.
Ключовi слова: шституцшш швестори, управлшня активами, ринок фшансових послуг.
Рудой В. М. Международный опыт развития управления активами институциональных инвесторов
В статье исследуется сущность и классификация институциональных инвесторов, определены особенности их развития в сравнении с зарубежными странами. Осуществлен анализ особенностей функционирования институциональных инвесторов на рынке финансовых услуг Украины. Определены перспективы развития институциональных инвесторов, выходя из опыта стран с развитой экономикой.
Ключевые слова: институциональные инвесторы, управление активами, рынок финансовых услуг.
Rudoy V. M. The international experience of development of assets management of institutional investors
Essence and classification of institutional investors is probed in the article, modern status their development in comparing to the foreign countries. The analysis of features of functioning of institutional investors is carried out at the market of financial services of Ukraine.Certainly prospects of development of the Ukrainian institutional investors, going out from foreign experience.
Key words: institutional investors, assets management, market of financial services.
Стаття надшшла до редакци 10.06.2010
Прийнято до друку 27.08.2010
