CC BY
14
вання стратеги сталого розвитку продуктивних сил Укра!ни в умовах тран-сформаци економжи. Заслуговуе на увагу модель ландшафтно-еколопчно! системи територп та пiдходи до сталого розвитку агроекосфери на основi еколопчно оптимально! бiопродуктивностi.
Лiтература
1. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економша: проблеми теорп: Монограф1я. -Льв1в: ЛНУ 1м. I. Франка, 2001. - 126 с.
2. Вернадский В.И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружение. - М.: Наука, 1965.
3. Кофи Аннан. Мир для мудрих/ Пер. В. Федотова. "The Washington Post", США.
4. U.S. Environmental Protection Agency. Environmental Investments: The Cost of a Clean Environmental. - Washington D.C.: Environmental Protection Agency. 1990. - 173 p.; UNEP -програма ООН з навколишнього середовища.
5. Гужеля Г.М. Еколопчний чинник економ1чного розвитку в контекст! економ1чно! теорп// Стратегия розвитку Украши. - 2006, № 1-2.
6. Тихомиров Н.П., Потравный И.М., Тихомирова Т.М. Методы анализа и управление эколого-экономическими рисками. - М.: ЮНИТИ, 2003.
7. Синякевич 1.М. 1нструменти екопол1тики: теор1я i практика. - Льв1в: ЗУКЦ, 2003.
8. Синякевич 1.М. Екологiзацiя розвитку: об'ективна необхiднiсть, методи, прiоритети// Економша Укра!ни. - 2004, № 1.
9. Стратепя еколопчно! безпеки (регюнальш аспекти)/ Пiд ред. М.1. Долiшного, В.С. Кравцiва. - Львiв: 1н-т репональних дослiджень, 1999. - 243 с.
10. Синякевич I., Олшник О. Методи еколопзацп податково! системи// Фiнанси Украши. - 2002, № 1.
11. Медведев В. Вщновлення екологовщтворення i продуктивних функцш rрунтiв як найважливiший стан реалiзацii концепцп сталого розвитку Укра!ни// Вiсник аграрно! науки. -1997, № 9. - С. 236-243.
УДК: 336.71 Доц. О.Д. Вовчак, д-р екон. наук - RbeiecbKa КА
РОЗВИТОК ОКРЕМИХ КАТЕГОР1Й ШСТИТУЦШНИХ
1НВЕСТОР1В В УКРАШ1
Дослiджуються розвиток та роль окремих шституцшних ÏHBecTopÏB, насампе-ред банюв та шститутсв спiльного iнвестування, окреслюються шляхи розв'язання проблем, що гальмують розвиток таких шституцш в Укршш.
Assist. prof. O.D. Vovchak-L'viv commercial academy Development of separate categories of institution investors in Ukraine
Annotation. Development and role of separate institution investors is probed in the article, above all things banks and institutes of the general investing, the ways of decision of problems which brake development of such institution in Ukraine are outlined.
Постановка проблеми. У кожнш краш з розвинутою ринковою еко-номшою юнуе розгалужена мережа фшансових посередниюв, як виконують роль шституцшних швестор1в. В Украш1 протягом останшх роюв спостерь гаеться швидке зростання таких шституцш, на яю покладаеться одне 1з важ-ливих завдань державноï iнвестицiйноï пол1тики - створення сприятливого середовища для нагромадження фшансових ресурЫв суб'ектами економiки i забезпечення функцiонування ефективного мехашзму ïx трансформацiï в ш-
вестици. 1х роль дедалi бiльше зростае, оскiльки вони беруть на себе фДнансо-вi ризики з пДдприемницько! дiяльностi.
Реформування економiчних вiдносин та трансформацшш процеси в економiцi Укра!ни активiзували розвиток фiнансового посередництва як неми-нучого процесу, що забезпечуе формування ринково! економiки, 11 ефектив-нiсть. Тому проблеми ефективного функцДонування фiнансових посередникiв як iнституцiйних iнвесторiв е об'ектом наукових дослiджень вДтчизняних вче-них - економiстiв, практикДв, а також знаходяться в полi зору держави.
Дослiдженням ролi i мiсця фiнансових посередникДв та розвитку Днститу-цДйно! iнфраструктури в Укрш'ш займаються такi-вченi економiсти як М. Александрова, В. БДлоусов, В. Бiрюков, З. Ватаманюк, В. Гончаренко, О. Дорош, Ю. Gфiмов, О. Залетов, А. Гальчинський, В. Замовець, С. Зубик, Р. Коцовсь-ка, А. Мороз, А. Пересада, Ю. Петруня, С. Реверчук, В. ХодакДвська, В. Ше-лудько та Дн. Своею чергою державою прийнята низка законДв та iнших нор-мативних документов, що визначають правовий статус окремих фiнансових Дн-ститутiв та регулюють !х дiяльнiсть в Укрш'ш. Попри те, на сьогоднi участь Дн-ституцiйних iнвесторiв у наданш фiнансових посередницьких послуг зали-шаеться майже непомiтною, що зумовлюе необхДднДсть чiткого окреслення !х ролi та мДсця в iнвестицiйних процесах та створення вДдповДдних органiзацiйних, економiчних, правових та iнших основ для 1'х ефективно! дiяльностi в Укра!н1.
З урахуванням викладеного метою нашого дослДдження у рамках дано! статл е оцiнка ситуацп щодо рiвня розвитку шституцшно! Днфраструкту-ри ринку кашталу в Укра!н1 та окреслення шляхiв розв'язання проблем, що гальмують розвиток таких iнституцiй. Предметом оцДнки е дiяльнiсть окремих категорДй iнституцiйних iнвесторiв, а саме - банкДв та iнститутiв спДльно-го Днвестування.
Виклад основного матерiалу. Поява фДнансових установ в Укра!н1 асоцДюеться з впровадженням ринкових вiдносин, здДйсненням структурно! перебудови нацiонально! економiки, процесами приватизацД! i роздержавлен-ня, що вимагало iстотного збiльшення обсягу швестицш та активiзацi! Днвес-тицiйно! дiяльностi. Передумовами широкого використання можливостей фД-нансових посередникiв в iнвестицiйних процесах е те, що !х дiяльнiсть е ви-гiдною як для iнвесторiв, так i для позичальникДв, оскiльки вона:
• спрощуе проблему пошуку заощаджувальниками та Днвесторами один одного та знижуе !х витрати на формування фДнансових ресурсДв;
• уможливлюе акумуляцДю заощаджень щдивщуальних ДнвесторДв у единий пул 1 подальшу диверсифДкацш вкладень нагромадженого катталу в рДзнД проекти;
• забезпечуе рДвновагу на ринку капДталДв через узгодження попиту на фДнан-совД ресурси та !х пропозици;
• зменшуе вартДсть фДнансових операций за рахунок утфДкаци дДяльност фД-нансового посередника;
• перерозподДляе 1 знижуе фДнансовД ризики.
Зазвичай фДнансовими посередниками вважаються спещалДзоваш про-фесшш оператори ринку, швестицшно-кредитш установи, якД перерозподДля-ють ресурси мДж постачальниками 1 споживачами фДнансового капДталу. В Укра!нД вперше перелДк фДнансових установ в систематизованому виглядД на-
ведено в Згкот Укpaïни "Про фiнaнcовi потуги тa деpжaвне pегyлювaння pинкiв ф^н^вта по^уг" вiд 12 липня 2001 р., зпдно з ноpмaми якого фь нaнcове поcеpедництво подiляeтьcя m двi групи - бан^всъке (yнiвеpcaльнi тa iнвеcтицiйнi бaнки) i небаншвсъке (шетитути cпiльного iнвеcтyвaння, довipчi товapиcтвa, cтpaxовi компaнiï тa пенciйнi фонди, кредитш cпiлки, ломбapди, лiзинговi компaнiï, бpокеpcькi тa дилеpcькi контори тa iншi юpидичнi оcоби, виключним видом дiяльноcтi якиx e нaдaння фiнaнcовиx поcлyг) [1]. Деякi з ниx (нaпpиклaд, комеpцiйнi бaнки) здiйcнюють цей вид дiяльноcтi paзом з ш-шими опеpaцiями i поcлyгaми, iншi (iнcтитyти cпiльного iнвеcтyвaння) про-водять тшьки iнвеcтицiйнi опеpaцiï. Окpемi з нж виконують фyнкцiю шве^ тоpa aбо yчacникa iнвеcтицiйноï дiяльноcтi перюдично.
Aнaлiз дiяльноcтi фiнaнcовиx поcеpедникiв в Укpaïнi зacвiдчye, що о^ новною лaнкою мiж вiльними фiнaнcовими коштaми тa iнвеcтицiйними пот-pебaми та cьогоднi e бaнки. Вaгомий потенцiaл бaнкiв в aктивiзaцiï швеети-цшно1" дiяльноcтi пояcнюeтьcя ïx можливicтю дiяти одночacно у двоx вaжли-вж нaпpямax - нa ринку цiнниx пaпеpiв i нa кредитному ринку, як вщповь дaють зa перетворення зaощaджень нacелення в iнвеcтицiï.
Бaнки нa ринку цiнниx пaпеpiв виcтyпaють у pолi емiтентiв, iнвеcтоpiв, ф^тоов^ поcеpедникiв тa iнфpacтpyктypниx yчacникiв ринку. Як профешйш yчacники, вони здшшюють дiяльнicть iз випycкy тa об^у цiнниx пaпеpiв, де-позитapнy, pозpaxyнково-клipинговy, pеecтpaтоpcькy дiяльнicть тощо.
З прийняттям Зaконy Укpaïни "Про бaнки тa бaнкiвcькy дiяльнicть" вiд 07.12.2000 р. появилacь можливicть cтвоpення cпецiaлiзовaниx швеети-цiйниx бaнкiв.
У cвiтовiй пpaктицi icнye двa пiдxоди до подшу бaнкiв зa ïx c^^ani-зaцieю. 3a першим тдходом бaнкaм зaбоpоняeтьcя зaймaтиcя деякими видaми пpофеciйноï дiяльноcтi нa ринку цiнниx пaпеpiв, нacaмпеpед, бpокеpcькою, дилеpcькою, оpгaнiзaтоpa ринку. Для тaкиx бaнкiв icтотно обмеженi окpемi види непpофеciйноï дiяльноcтi як iнвеcтоpiв, зокpемa вклaдення в недеpжaвнi щнт пaпеpи, кpiм дочipнix бaнкiвcькиx i фiнaнcовиx компaнiй, a тaкож здiйcнювaти деякi види пpофеciйноï дiяльноcтi (брокер^ку, дилеpcькy тощо), що ^cyra виcокий ризик. Цей пiдxiд зacтоcовyeтьcя в США. Розподiл yнiвеpcaльниx бaнкiв нa комеpцiйнi тa iнвеcтицiйнi m межi 30-x pокiв ХХ ет. був нacлiдком економiчноï кризи тa pyйнyвaння ринку цiнниx пaпеpiв i бaн-кiвcькоï cиcтеми США зaгaлом. Сaме тодi бyлa пpийнятa концепщя розподь лу комеpцiйноï тa швеетицшно1' дiяльноcтi бaнкiв тa нове зaконодaвcтво про бaнкiвcькy дiяльнicть, яке вимaгaло подiлy бaнкiв нa комеpцiйнi тa швеети-цiйнi i яке одеpжaло нaзвy "3aкон Глacca-Стiгaллa"[2, с. 33-34].
3a другим тдходом, фiнaнcове зaконодaвcтво окpемиx деpжaв не зaв-жди видiляe в cклaдi cпецiaлiзовaниx бaнкiв кaтегоpiю iнвеcтицiйниx. У де-якж кpaïнax зaконодaвcтво тiльки зaбоpоняe cпецiaлiзовaним бaнкaм нaдaвa-ти деякi види поодуг. Тaкий пiдxiд пеpевaжae в зaxiдноeвpопейcькиx кpaïнax (Нiмеччинa, Фpaнцiя, Швейцapiя, Бельгiя, Фpaнцiя) i прийнятий як ошовний для Gвpопейcького Союзу (СС). 3гiдно з цим пiдxодом, у процеЫ розвитку фiнaнcового ринку в бaнкax можуть cтвоpювaтиcя cпецiaлiзовaнi етруктури, що нaдaють тaкi поcлyги m зaконниx пiдcтaвax [2, с. 34].
З моменту зародження сучасно! укра1нсько1 банювсько! системи (ю-нець 80-х - початок 90-х роюв) законодавство дотримувалось iншого шдхо-ду - ушверсальност банкiв, тобто здiйсненнi ними вшх дозволених чинним законодавством видiв дiяльностi та всiх видiв операцiй на ринку щнних папе-рiв. Водночас Закон Украши "Про банки i банювську дiяльнiстьм також пе-редбачае, що банки в Укра1ш можуть функщонувати як унiверсальнi чи як спецiалiзованi. За спецiалiзацiею банки можуть бути ощадними, швести-цiйними, шотечними та розрахунковими. Статус спецiалiзованого банк отри-муе в тому раз^ якщо бiльш як 50 % його активiв - активи одного типу. Банк набувае статусу спецiалiзованого ощадного банку у разi, якщо бшьше 50 % його пасивiв е вкладами фiзичних осiб.
Водночас, у банювському законодавствi не визначено особливостей та принцишв дiяльностi спецiалiзованих банкiв, а також не наводиться визна-чення iпотечних, iнвестицiйних, розрахункових банюв (крiм ощадних). Укра-1'нсью банки важко подiлити на групи за спецiалiзацiею, оскiльки бiльшiсть з них мае лщензда на виконання практично уЫх видiв операцiй (^м двох бан-кiв - Державного експортно^мпортного банку Укра1ни (Укрексiмбанк) та Державного ощадного банку Украши).
Ушверсальш банки зпдно з чинним банювським законодавством можуть бути двох груп: комерцiйнi та кооперативш банки. I якщо система комер-цшних банкiв в Укра1ш все ж склалася, то система кооперативних банюв пере-бувае тiльки в стади становлення, тому 1х кшьюсть i значущiсть на кредитному ринку вщносно невелика, що негативно впливае на розвиток економiки загалом.
Кшьюст параметри становлення банювсько! системи Украши за 2002-06 рр. характеризують дат табл. 1.
Табл. 1. К1льк1сть баншв Украти протягом 2002-06 ротв [3; 4, с. 48-49]
№ Назва На На На На На На
з/п показника 1.01.2002 1.01.2003 1.01.2004 1.01.2005 1.01.2006 1.01.2007
Кшьшсть за-
1 реестрованих банк1в 189 182 179 182 186 193
2 Вилучено з Державного реестру банк1в 9 12 8 4 1 6
Кшьшсть бан-
3 шв, що перебу-вають у стади л1кв1даци 35 24 20 20 20 19
4 Кшьшсть д!ючих банк1в 152 157 158 160 165 170
1з них:
4.1 з шоземним катталом 21 20 19 19 23 35
У т. ч. з1 100-%
4.1.1 шоземним ка-тталом 6 7 7 7 9 13
У 2006 р. кшьюсть банюв за Державним реестром збшьшилася 3i 186 до 193. За станом на 1 Ычня 2007 р. лщензда НБУ на здшснення банкiвських операцiй мали 170 банкiв, серед них - 163 банки - акщонерш товариства, 2 -державш банки. 1з дiючих банкiв з iноземним кашталом нараховуеться вже 35, в тому чи^ 3i 100-вiдсотковим iноземним кашталом - 13. Протягом 2006 р. 6 банюв вилучено з державного реестру банюв, у стадп лжвщаци пе-ребувають ще 19.
Таким чином, до особливостей розвитку банювсько1 системи Украши на сучасному етат, що негативно впливають на ïï дiяльнiсть, можна вiднести високу вартють фiнансового посередництва, недостатнiй для краш з ринко-вою економiкою розвиток фiнансовоï iнфраструктури, вiдсутнiсть стимулiв для заощадження коштiв i розмiщення кредштв, невирiшенiсть питань щодо дiяльностi небанювських фiнансових посередникiв, iнституцiйного розвитку банювсь^ системи.
Активнiсть ринкiв капiталу залежить також вiд розвитку небанювсь-ких шституцшних iнвесторiв, таких як страховi компанiï, недержавнi пен-сiйнi фонди, шститути спiльного iнвестування тощо, яю створюють конку-ренцiю банкам на ринку каппашв. Водночас небанкiвськi фiнансовi посеред-ники займають значно меншу частину ринку фiнансових послуг порiвняно з банками.
Серед небанкiвських iнституцiйних iнвесторiв важливе мiсце посща-ють шститути спшьного iнвестування (ICI) - швестицшш фонди та швести-цiйнi компани, Вони розглядаються як альтернатива шдивщуальному швес-туванню. В Украïнi досвщ роботи iнвестицiйних фондiв (1Ф) та швести-цiйних компанiй (1К) нараховуе бшьше 10 рокiв. Поява в УкраД'ш 1Ф та IK пов'язана, головним чином, iз приватизацiею.
До березня 2001 р. дiяльнiсть швестицшних фондiв та iнвестицiйних компанiй в УкраД'ш регулювалася Указом Президента Украши вщ 19.02.1994 p., яким було затверджено Положення про швестицшш фонди та швестицшш компани. Зпдно з цим Положенням швестицшш шститути в Ук-ршш були призначеш забезпечити створення та юнування фондового ринку. 1нвестицшш (взаемнi) фонди створювалися на певний перюд для сприяння сертифжатнш приватизацiï в Украïнi. Тому в 1999-2000 рр. заюнчився строк дiяльностi 79 iнвестицiйних фондiв i 56 взаемних фондiв iнвестицiйних ком-панш, а в 2001 р. практично закшчився строк дiяльностi бiльше половини ш-вестицiйних фондiв.
З метою подальшого розвитку ICI в УкраД'ш було прийнято Закон Украши "Про iнститути спiльного iнвестування (пайовi та корпоративнi швес-тицiйнi фонди)" [5], який справив позитивний вплив на розвиток таких шсти-туцш. На початку 2006 р. в Укра1ш вже дiяло 282 фонди (створеш вiдповiдно до згаданого закону), яю здiйснювали свою дiяльнiсть у 7 областях Украши, а найбшьша ix кiлькiсть (24) зосереджувалася в Kиïвськiй областi Загальна сума активiв ICI (крiм венчурних фондiв) на початку 2006 р. становила 448,8 млн. грн., а сума чистих активiв - 400,2 млн. грн. Кшьюсть венчурних фондiв на початку 2006 р. становила 218 фондiв [6].
За станом на 31.12.2005 р. 77 компанш з управлшня активами (КУА) отримали лiцензiю на управлiння активами недержавних пенсшних фондiв (НПФ); 25 КУА надали адмiнiстративнi данi щодо управлiння активами 33 недержавними пенсшними фондами, в тому числi 3 КУА надали адмшю-тративнi дат щодо управлшня активами 4 недержавних пенсшних фондiв, активи яких ще не сформоваш.
На початку 2006 р. НПФ проводили свою дiяльнiсть у 6 регюнах Ук-раши. Найбiльша кiлькiсть НПФ зосереджена в Кш'вськш областi - 27 [6]. Крiм того, на початку 2006 р. свою дiяльнiсть здiйснювали близько 200 швес-тицiйних фондiв та взаемних фондiв iнвестицiйних компанiй, створених вщ-повiдно до Указу Президента Украши вiд 19.02.1994 р. "Про швестицшш фонди та iнвестицiйнi компани".
Загальна вартiсть чистих активiв швестицшних фондiв та взаемних фондiв швестицшних компанш станом на 01.01.2006 р. становила 191,13 млн. грн. (табл. 2).
Табл. 2.1нвестицшш фонди та взаемш фонди швестицшних компанш
Область нч С нн ь Н О ^ Загальна ба-лансова вар-тшть фшансо-вих швести-цш, млн. грн. Загальна номь нальна вартшть 1С, що розмще-т серед учас-нишв, млн. грн. Заг. к-сть 1С в обиу, млн. шт. Загальна вартшть чистих актив1в, млн. грн.
АР Крим та м. Севастополь 2 0,72 0,79 0,70 0,59
Вшницька обл. 1 0,66 0,18 0,20 1,27
Дншропетровська обл. 6 14,10 13,91 50,51 15,21
Донецька обл. 1 0,02 0,12 0,24 0,05
Запор1зька обл. 2 0,13 0,18 1,80 0,17
Кшвська обл. 14 142,6 20,05 55,12 157,70
Льв1вська обл. 2 0,46 0,11 0,53 0,48
Микола!вська обл. 1 1,26 1,52 3,25 1,61
Одеська обл. 1 1,83 0,83 0,12 1,81
Харшвська обл. 7 7,62 5,43 17,95 9,63
Черкаська обл. 3 2,13 0,76 7,26 2,3
Чернтвська обл. 1 0,22 0,23 0,37 0,31
Усього 41 171,75 44,11 137,83 191,13
У власност швестицшних фондiв та взаемних фондiв швестицшних компанш за станом на 31.12.2005 р. знаходились щнш папери 3336 емгтенлв. 1нвестицшний портфель цих фондiв на 90,09 % складався з акцш, 8,27 % - з векселiв i тшьки 1,64 % - з шших фiнансових iнструментiв.
Загалом на 1С1 припадае всього 1,2 % небанювського ринку фшансо-вих посередниюв. Така мала частка пояснюеться як недостатшстю та низь-кою яюстю фiнансових iнструментiв, так i недовiрою до дано! категори ш-ституцшних iнвесторiв з боку суб,ектiв економжи.
Висновки. Проведений аналiз розвитку та функцюнування окремих категорiй фiнансових посередниюв в Укра!ш дае пiдстави зробити висновок, що за останнi роки спостер^алося вiдносне зростання iнституцiйних фшан-сових установ. Водночас вони ще не забезпечують потреби суб,ектiв економь
ки у наданнД фДнансових послуг. Для подальшого розвитку шституцшних Дн-весторДв державД необхДдно здДйснити низку важливих заходДв, якД, на наш погляд, сприятимуть вирДшенню назрДлих проблем. ДосвДд функцДонування фДнансових посередникДв в Укра!нД засвДдчуе, що особливу увагу у цьому пи-таннД необхДдно придДлити системД регулювання дДяльностД як банкДвського, так 1 небанкДвського секторДв з метою запобДгання численних потенцДйних ризикДв на шляху розвитку установ небанкДвського фДнансового сектора.
Для успДшного розвитку шституцюнально! Днфраструктури ринку ка-пДталДв поряд Дз створенням вДдповДдно! законодавчо! бази та нагляду, важли-вим е полДпшення середовища, в якому сьогоднД дДють банки та небанкДвськД фДнансовД установи, тобто створення ефективного механДзму функцДонування фондового ринку, мщшшо! бази клДентДв для банкДв та небанкДвських установ за рахунок збДльшення кДлькостД рентабельних пДдприемств та зростання до-ходДв населення, а також вдосконалення Днших аспектДв макро- 1 мДкроеконо-мДчного середовища.
Лiтература
1. Заком1 УкраУни "Про фДнансовД послуги та державне регулювання ринкДв фДнансових послуг" вДд 12 липня 2001 р.
2. Вовчак О.Д. БанкДвська швестицшна дДяльнДсть в Укршш: МонографДя. - ЛьвДв: Вид-во ЛКА. - 2005. - 544 с.
3. www.aub.com.ua/ua/rating 2005 - АсоцДацДя укра!нських банкДв.
4. Осмовм1 показмики дДяльностД банкДв Укра!ни на 1 сДчня 2005 р.// ВДсник НБУ. -2006, № 2. - С. 48 -49.
5. Закон УкраУни "Про Дн-ти спшьного Днвестування (пайовД та корпоративш швестицшш фонди)" вДд 15 березня 2001 р.
6. Зв1т ДержавноУ комюп з цДнних паперДв та фондового ринку за 2005 р. http://www.ssmsc.gov.ua/
УДК 657:471:6580+339.13 Доц. В.1. Блонська, канд. екон. наук;
магктрант Н. С. Сковрон - Львiвська КА
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ВИТРАТ ОБ1ГУ НА РЕАЛ1ЗАЦ1Ю ЕЛЕКТРОТОВАР1В
Розглянуто суть та значения витрат o6iry в торпвль Дослiджено особливостi формування витрат o6iry та фактори, що на них впливають. Розроблено рекомендацп щодо удосконалення методики формування витрат о6iгy на реалiзацiю електротоварiв.
Assist. prof. V.I. Blonska; undergraduate N.S. Skovron -
L'viv commercial academy
The method perfection forming of appeal charges on realization
of electric commodities
Essence and value of appeal charges is examined in trade. The features of forming of appeal charges and factors are explored, that on them influence. Recommendations are developed in relation to the improvement of method of forming appeal charges on realization of electric commodities.
РинковД умови вимагають ефективного ведення господарсь^' дДяль-носл тдприемства, при цьому значно зростае роль контролю за витратами,
