CC BY
44
ределены расстояние между определенными точками сценариев и центром весомости внешних предпосылок формирования хозяйственной политики. Чем ближе находится точка сценария хозяйственной политики к центру весомости внешних предпосылок, тем больше вероятность благоприятных возможностей и поддерживающих действий внешней среды в реализации хозяйственных целей. Это, в свою очередь, позволяет предприятию удерживать тенденции получения определенных экономических результатов в долгосрочной перспективе.
Ключевые слова: ситуационно-центричный подход, хозяйственная политика предприятия.
Ovchinnikova M.O. Choice of economic policy of the enterprise on the basis of situational central approach
For definition of level of coherence of economic results with external prerequisites in work it is offered situational central approach to formation of the most expedient scenario of economic policy. For this purpose coordinates of points are determined by an indicator of probability of implementation of the scenario and a ball assessment of receiving an economic benefit according to a certain scenario. At the following stage the distance between certain points of scenarios and the center of ponderability of external prerequisites of formation of economic policy is defined. Than closer there is a point of the scenario of economic policy to the center of ponderability of external prerequisites, subjects a high probability of favorable opportunities and supporting actions of environment in realization of the economic purposes. It, in turn, allows the enterprise to hold tendencies of receiving certain economic results in long-term prospect.
Key words: situational central approach, economic policy of the enterprise.
УДК330.322+336.714 Доц. 1.Б. Опекав, канд. екон. наук
acnip. 1.Р. Шпакович - НУ "Льbeiecbrn полтехтка"
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦЮНУВАННЯ 1НСТИТУТ1В СПЫЬНОГО 1НВЕСТУВАННЯ
Дослщжено суб'екти, яю управляють шститутами спшьного швестування та бе-руть участь у ïx формуванш та функщонуванш. Зазначено державш органи, яю безпо-середньо регулюють вщповщш суб'екти. Запропоновано ввести додаткового учасника вщносин на финансовому ринку, а саме - швестицшного консультанта. Визначено, що це повинна бути лщензована дiяльнiсть, результат запровадження: шдвищення досто-вiрностi та об'ективност експертизи регламенту швестицшного фонду, мiнiмiзацiя ри-зиюв швесторш та забезпечення бшьш ефективного швестицшного процесу.
Ключовi слова: швестор, аудитор, компашя з управлшня активами, швестицшний консультант, депозитарш.
Постановка проблеми. Зпдно з даними аналггичних та статистичних огляд1в, розвиток шститупв сшльного швестування (ICI) в УкраМ пройшов етап становления: розроблено i прийнято ввдповщну законодавчу базу, на ринку здшснюе дыльнкть достатня кiлькiсть профеайних учасникiв iнвестицiйного ринку, розроблено та освоено методи та схеми використання ICI для вкладення капiталiв у розвиток шдприемств. Проте, незважаючи на досягнутий р1вень роз-витку ^естицшних фонд1в, органiзацiйна та законодавча шфраструктура сере-довища ïx iснування потребуе вдосконалення з метою шдвищення ефективносп ïx дiяльностi.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй. Пров1вши аналiз останшх дослiджень та публiкацiй, виявлено, що питання особливостей функцiонування
шститулв спшьного iнвестування та його суб'екпв дослщжено в багатьох пра-цях зарубшних та вiтчизняних наyковцiв. Так, О. Клюга [1] описала регулюван-ня фондового ринку на державному piBHi та îch^hî проблеми, Ю. Породко дос-лiджye особливостi фyнкцiонyвання шститулв спiльного iнвестyвання та ïx переваги "як один i3 альтернативних напpямiв швестування" [2, с. 94]. Науковець О. Ватаманюк описав особливосп формування системи iнститyтiв спiльного ш-вестування у вiтчизнянiй економiцi [3]. Значну кiлькiсть напрацювань у сфеpi сп1льного iнвестyвання також наведено в роботах таких вчених, як: C. Наумен-ково'1, I. Литвин, О. Печершвсько'1, В. Щербини, А. Пну, Дж. Геpлi, У. Шарп та ш. Проте все ж подальшого вдосконалення потребуе фyнкцiональне призначен-ня та локалiзацií кожного з суб'екпв iнвестицiйниx фондiв у пpоцесi роботи.
Мета дослщження - визначити особливосп фyнкцiонyвання iнститyтiв спiльного iнвестyвання та виявити можливоси вдосконалення середовища кну-вання об'екта дослiдження.
Виклад основного матерiалу. Фyнкцiонyвання ICI залежить як вщ фун-кцiонyвання та взаемодп зi спецiалiзованими пpофесiйними учасниками фондового ринку, як регулюються Нащональною комiсieю з ц1нних папеpiв та фондового ринку, так i з шшими учасниками, якi регулюються piзними державними органами (рис.): швесторами, торговцями цiнниx папеpiв, компанiями з управ-лiння активами, депозитарними установами, збер^ачами, фондовими бipжами, емiтентами, ощнювачами майна, банкiвськими установами, аудиторами [4, 5].
Рис. Середовище функщонування тститут1в спшьного швестування (складено автором на основ1 анал1зування лтературных джерел [1, 2, 4-6, 8, 9]):_____Елементы
структуры, як\регулюються в1дпов1дным державним органом;______Запропоновано
ввести; НУКЦПФР - Нацюнальна комШя з цтных папер1в та фондового рынку; ФМДУ - Фонд державного майна Украшы; НБУ- Нацюнальный банк Украшы; АПУ -
Аудыторська палата Украшы
Внесок в активи ICI здшснюють юридичт та фiзичнi особи, основною метою яких е подальше отримання прибутку в1д певного виду ^естування. У ви-падку створення закритого ICI засновники залишаються единими учасниками фонду, яю дтоть у свок штересах. Зазвичай пiд час проведення закритого розмь щення засновниками ICI е суб'екти господарювання, пов,язанi мiж собою спшьни-ми корпоративними вiдносинами, виробничою дiяльнiстю та сп1льними бiзнес-проектами. За умови створення вiдкpитого швестицшного фонду вiн емiтye швес-
тицiйнi сертифжати, якi можуть бути розмiщенi шляхом продажу на неоргашзо-ваному ринку або через фондда бiржi та викуповуються вкладниками [6]. Внасль док проведения таких операцш учасниками ICI стають всi особи, коIрi придбали цiннi папери, емiтованi цим фондом. Юльккть учаснишв не обмежуеться.
Торговцу щнними паперами - це лщензоваш господарськi товариства, для яких торпвля щнними паперами е виключним видом даяльносп. Через тор-говщв щнними паперами ICI проводять операщ1 з щнними паперами при пер-винному розмiщеннi (андеррайтинг) та операщ1 на вторинному ринку (кушвля-продаж емггованих ранiше щнних паперiв). Цi операцц в iнтересах ICI торго-вець може проводити як на оргашзованому ринку щнних паперiв, так i на неор-ганiзованому ринку [4] :
• оргатзований ринок ^ржовий) - операци проводяться на лщензованих 6ip-жах, дiяльнiсть яких регулюеться нормативними документами, котрi встанов-люють вимоги до лiквiдностi цiнних паперiв, встановлюють правила проведения операцш з щнними паперами та розрахунюв;
• неоргатзований ринок (позабiржовий) - вщсутня централiзована торговельна система, здшснюеться купiвля-продаж переважно низьколiквiдних цiнних папе-рiв, операци з фiзичними особами.
Центральний депозитарiй - це установа, яка регулюеться Нащональною комiсiею з щнних паперiв та фондового ринку. Такий дипозитарш рееструе та веде облш емiсiï iнвестицiйних сертифiкатiв ^естицшного фонду.
Депозитарнi установи - це господарсью товариства, яш отримали лщен-зда, вiдповiдно до Закону Украши "Про депозитарну дiяльнiсть" [7, 8], на право проведення операцiй зi зберiгання, облiку та перереестрацп щнних папер1в на ра-хунках власнишв щнних папер1в, що здiйснюються зпдно з договором про вДд-криття та ведення рахунюв у щнних паперах. Депозитарна установа вiдкривае рахунки у щнних паперах для ICI та виконуе функци зарахування при придбанн щнних папер1в на рахунок фонду, обслуговування облiку та обшу цiнних папер1в на цих рахунках. ICI шсля вiдкриття рахунку отримуе статус депонента. Лщен-зда на здшснення депозитарно!' даяльносп згiдно iз чинним законодавством про пiннi папери можуть отримати депозитарiï, депозитарнi установи, банки та тор-говцi щнними паперами. Власники щнних паперiв - швестори та КУА, безпосе-редньо для кожного створеного ICI, вщкривають рахунки в щнних паперах у де-позитарних установах, якi виконують функцiï зарахування придбаних емiсiйних папер1в на рахунки власниюв, обслуговування, облжу та обiгу цiнних папер1в на цих рахунках. Ниш в УкраЫ працюе 356 депозитарних установ.
Компани з управлiния активами (КУА) - це юридичш особи, через якД здiйснюють свою дiяльнiсть ICI. Управлiння активами е виключним видом дД-яльностi для пiдприемств такого роду. Компашя з управлiння активами е основ-ним учасником фондового ринку, який взаемодае з iнвестицiйними фондами i виконуе таю функци ввдносно ICI: управлiния активами iнвестицiйних фонд1в (спрямовуе iнвестицiйнi ресурси вкладникiв у формування активiв такого ICI); здшснюе пошук об'ектав, iнвестувания в якД принесе вигоду; наповнюе активи фондДв шляхом розмiщения щнних паперiв ICI; проводить аналiз щнних папе-р1в та Днших iнструментiв, якД е в складi активiв iнвестицiйного фонду, та
здшснюе розрахунок чистих активов фонду; 3BÎTye перед державними органами за роботу ICI; забезпечуе даяльнкть ICI [9].
Емтнти - суб'екти, якi вiд свого ÎMem випускають та розмiщyють цшш папери. Внаслiдок вкладання iнвесторiв в швестицшш сертифiкати ICI компа-ня-управлшець вкладае акумульований капiтал у цшш папери емггеипв, шно-вацп, цшш папери, бyдiвництво, депозита, нерухомкть, корпоративн права то-що, iнвестори отримують прибуток вiд iнвестyвання у виглядi дивiдендiв, дохо-дiв вiд змши кyрсiв кyпiвлi-продажy цiнних паперiв чи прибуткш вiд операций з нерухомктю [5, 10].
Оцiнювачi майна - це фiзичнi та юридичн особи, ят склали квалiфiка-цiйний кпит та отримали квалiфiкацiйне свiдоцтво (лщензда) вiдповiдно до ви-мог Закону Украши "Про оцiнкy майна, майнових прав та професiйнy оцiночнy д1яльнкть" [11]. Оцiнювач встановлюе вартiсть активiв пiд час придбання чи вщчуження iнвестицiйним фондом. Дiяльнiсть оцiнювачiв регулюеться Фондом державного майна Украши.
Банювсьт установи - юридичнi особи, ят на пiдставi банкiвськоï лщен-зи мають право надавати банкiвськi послуги. П1д час створення iнвестицiйного фонду укладаеться договiр про вiдкриття бантвського рахунку, через який про-водяться всi розрахунки. Дiяльнiсть банкiвських установ регулюеться Нащ-ональним банком Украши.
Аудитори - фiзичнi особи, як отримали сертифiкат на здiйснення ауди-торсько1 дiяльностi, може займатися аудиторською д1яльнктю як фiзична осо-ба-шдприемець або в склад аудиторсько1 фiрми. ïхня робота регулюеться аудиторською палатою Украши та Законом Украши "Про аудиторську д1яльнкть" [12]. Аудитори перевiряють показники фшансово1 звiтностi про роботу ICI, ви-конують консультативна контрольнi, облiковi, аналiтичнi фyнкцiï, надають аудиторський висновок д1яльносп iнвестицiйних фондш для звiтyвання перед державними органами про д1яльнкть фонду.
Розвиток ICI в УкраЫ ускладнюють такi чинники: недостатшй розвиток ринку iнвестицiй, фондового ринку та вщповщно1 законодавчо!' бази; нестабшь-нiсть податкового законодавства та поршняно високе податкове навантаження щодо операцiй з щнними паперами, недосконалкть механiзмy прямого швесту-вання. Вщсутш законодавчi гарантiï iнвесторам, яш могли б зменшити ризики вкладов та недостатнкть вiдповiдноï юлькосп специально тдготовлених фанв-щв. Також одним з основних чинникш, яш негативно впливають на розвиток ICI, е низький ршень доходов громадян та шдприемств, невисокий рiвень фiнансовоï грамотностi населення, брак лiквiдних фiнансових iнстрyментiв на фондовому ринку та низький рiвень довiри населення до рiзноманiтних вкладав. Тому, вихо-дячи з досвщу дiяльностi зарyбiжних ICI, на еташ створення доцшьно ввести проведения незалежно!' експертизи регламенту та проспекту емки за Ыщативою iнвесторiв радником з швестування (iивестицiйним консультантом), оскшьки:
1. КУА е особою защкавленою у залученнi iнвестицiй та ïx вкладеннi з рiзним ступенем ризику, внаслвдок яких вона розраховуе на отримання доxодiв за виконанi нею роботи.
2. Для максимiзацiï зниження ризик1в iнвесторiв, iнвестицiйний консультант, який е незалежний як вiд КУА, так i вiд учасникiв швестицшного фонду,
повинен провести об'ективне та незалежне оцiнювання пропонованого iH-вестицiйного проекту.
3. З огляду на вiдмiну, згiдно з новим Законом Украши "Про шститути спшь-ного iнвестування" [4], уповноваженого органу - наглядово'1 ради фонду, швестицшний консультант може бути посередником мiж iнвесторами та КУА.
Cпецiалiст з iнвестицiйного консультування повинен мати високу кваль фiкацiю у сферi фiнансового iнвестування та фондового ринку, пройти вДдпо-ввдну шдготовку, яка забезпечуеться проведенням перiодичноï сертифiкацiï заз-начених вище спецiалiстiв Нацiональною комiсiею з цшних папер1в та фондового ринку. На основД аналiзувания рДзних соцiально-економiчних суб'ектiв зап-ропоновано таю функцц, якД е актуальними для ICI [4, 13] :
• загально-сощальна функц1я - визначае напрям дiяльностi, спрямований на задо-волення iнтересiв iнвесторiв. Така функц1я призначена для налагодження ста-бiльноï дiяльностi ICI як основи швестицшних вiдносин, пiдвищення ефектив-носи дiяльностi фонду та тривалостi його функцюнування. Таким чином ство-рюються всi умови для повноцiнного та устшного виконання iнвестицiйним фондом уах проектiв. Вона е актуальною у випадку формування нормальних умов розвитку та закршлення вiдносин в швестицшному фондi обумовлених реалiзацiею правових норм;
• функщя захисту iнвесторiв - спрямована на захист персональних даних кожного вкладника. Шд час швестування в ICI накопичуються вщомоси про фiзич-них та юридичних осiб вкладникiв. Такi вiдомостi е шформащею конфщен-цiйною i забороняеться до розповсюдження без згоди суб'екта персональних даних, о^м випадюв, визначених Законом Украши "Про захист персональних даних". Тому швестицшт фонди, отримавши iнформацiю про вкладника, "зо-бов'язанi забезпечити захист цих даних вщ незаконно!' оброблення, у тому чи^ вiд втрати, незаконного або випадкового знищення, а також вщ незаконного доступу до них" [14]. Шризначення тако'1 функцп полягае у захисп прав вклад-никiв з метою зниження рiвня злочинностi;
• шформацшна функцш - спрямована на оргатзащю та забезпечення постiйного доступу до шформацшно'1 бази даних про д1яльшсть iнвестицiйного фонду. ICI розкривають iнформацiю для державних органiв (Державна податкова служба, Нацюнальна комiсiя з цшних паперiв та фондового ринку, саморегулювальт органiзацïí), якi своею чергою вивчають правомiрнiсть роботи фонду i реалiза-цiю покладених щодо фонду вимог, та для швестс^в, як зацiкавленi в ризико-ваностi та дохщносп проведених iнвестицiйних операдiй, спроможноси фонду виплачувати дивiденди чи обумовлений вщсоток. Розкриття iнформацïí про стан швестицшного фонду внаслiдок проведених операцш та вiльний доступ до не'1 вкладникiв призначенi для прийняття певних рiшень чи реалiзацïí певних платв вкладникiв.
• регулююча функцш спрямована на обумовлене усунення певного фактора, який виник (наприклад: врегулювання взаемовщносин вкладникiв у разi конфлiкту; лшвщащя наслiдкiв, спричинених невдалим iнвестуванням). Ця функц1я призначена для збереження стiйкостi фонду як суб'екта ринкових вiдносин шляхом пiдтримки необхiдного сшввщношення мiж рiзними ïï елементами, своечасно'1 для усунення та упорядкування можливих вiдхилень вiд запланованого процесу функцюнування.
Висновки. На сучасному етапi розвитку ринку iнвестицiй в УкраМ сформувався, здiйснюе даяльнкть, збiльшуеться та ввдграе значну роль на ви-
щезазначеному ринку сегмент шстигупв сшльного iнвестування. Для подаль-шого розвитку необхiдно завершити формування законодавчо1 бази фiнансового ринку, особливо податкових норм, вдосконалення шфраструктури фiнансового ринку та пiдготовки ввдповвдних спецiалiстiв. Враховуючи близьку перспективу входження в бвропейський союз, необхiдно в найкоротшi термши готувати за-конодавчу та шфраструктурну базу для адаптацц фiнансового ринку Украши до вiдповiдних европейських ринкiв з метою шшмшци правових та оргашза-цiйних проблем для входження шоземних iнвесторiв на вичизняш ринки.
Лiтература
1. Калюга О.О. Державне регулювання фондового ринку в Украхш: проблеми i шляхи внрь шення / О.О. Калюга // Теорш та практика державного управлшня : наук. журнал. - 2012. - № 2 (37). - С. 270-276.
2. Породко Ю.М. Особливост функщонування швестнцшних фонд]в та економiчний змiст 1х дiяльностi / М.Ю. Породко // Зовшшня торпвля: економша, фшанси, право : наук. журнал. -2011. - № 2. - С. 92-97.
3. Ватаманюк О.З. Результати i перспективи ш-йв спiльного швестування в Украiнi. // О.З. Ватаманюк, Н.В. Бундзило // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2013. - № 23.13. - С. 214-221.
4. Про ш-ти спшьного швестування (пайовi та корпоративн1 швестицшш фонди) : Закон Украши вщ 15 березня 2001 р., № 2299-111 // Вщомост Верховно! Ради Укра1ни. - 2001. - № 21. -Ст. 103.
5. Про державне регулювання ринку цшних папер]в в Укршш : Закон Укра1ни вiд 19 квггня 2014 р., № 1170-7 // Вщомост Верховно! Ради Укра1ни. 2014.
6. Лубенець I. Контроль за дшльшсть iн-тiв спшьного швестування / I. Лубенець // Госпо-дарське право : зб. наук. праць. - 2009. - № 11. - С. 82-85.
7. Бовкун К.К. Професшна дшльшсть на ринку цшних паперiв: депозитарна дiяльнiсть : навч. -метод. поибн. / К.К. Бовкун, М. Буянова, В.О. 1ванова та ш. - К. : АДС УМК Центр, 2008. - 488 с.
8. Про депозитарну систему Украши : Закон Украши вiд 11 жовтня 2013 р., № 407-18 // Вь домостi Верховно! Ради Украши. 2013.
9. Соломина Г.В. Функщонування компаний з управлшня активами : свгтовий досвiд i вгт-чизняна практика / Г.В. Соломша // Науковий вiсник : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Фшанси, банки, швестици. - 2012. - № 2. - С. 28-32.
10. Про цшт папери та фондовий ринок : Закон Украши вщ 01 счня 2014 р., № 5080-17 // Вадомосп Верховно! Ради Укра1ни. 2014.
11. Про оцшку майна, майнових прав та професшну оцшочну д]яльшсть в УкраШ : Закон Украши вщ 01 счня 2013 р., № 5410-17 // Вадомосп Верховно! Ради Укра1ни. 2013.
12. Про аудиторську д]яльшсть : Закон Украши вщ 12 грудня 2012 р., № 5461-17 // Вщо-мостi Верховно! Ради Украши. 2012.
13. Конституция Украши. Роздш 5. Президент Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/Z960254K.html.
14. Про захист персональних даних : Закон Украши вщ 19 кв^тня 2014 р., № 1170-18 // Вь домостi Верховно! Ради Украши. 2014.
Олексив И.Б., Шпакович И.Р. Особенности функционирования институтов совместного инвестирования
Исследованы субъекты, которые управляют институтами совместного инвестирования и принимают участие в их формировании и функционировании. Отмечены государственные органы, которые непосредственно регулируют соответствующие субъекты. Предложено ввести дополнительного участника отношений на финансовом рынке, а именно - инвестиционного консультанта. Определено, что это должна быть лицензированная деятельность, результат введения: повышение достоверности и объективности экспертизы регламента инвестиционного фонда, минимизация рисков инвесторов и обеспечения более эффективного инвестиционного процесса.
Ключевые слова: инвестор, аудитор, компания по управлению активами, инвестиционный консультант, депозитарий.
Oleksiv I.B., Shpakovich I.R. Some Features of Collective Investment Institutions Functioning
The results of the research of the entities that manage share institution with joint investments and take part in its formation and functioning are presented. Government agencies that are directly regulated by the participants are designated. An investment consultant was offered as an additional participant at the financial market. It was determined that there should be the licensed activity, the result of employing: the increase of the liability and objectivity of the regulation's expertise of the investment fund, minimizing risks for investors that will help to provide more effective investment process.
Key words: investor, auditor, asset management company, investment adviser, the depositary.
УДК 330.322 Проф. Г.О. Партин, канд. екон. наук;
магктрант М.Я. Крастьчук - НУ "Лшеська полтехшка "
ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ АНТИКРИЗОВОГО Ф1НАНСОВОГО УПРАВЛ1ННЯ НА ВУГЛЕДОБУВНИХ ШДПРИЕМСТВАХ УКРАШИ
Проан^зовано динамшу основних показниюв, що характеризуют результати дь яльност вугледобувних шдприемств приватного та державного секторiв Украши за ос-таннi три роки. Дослщжено основнi проблеми вугледобувно'1 промисловосп, що е на за-вад ii розвитку та спричинили кризовий стан галузi. Визначено передумови для форму-вання ефективноi системи антикризового управлiння фiнансами вугледобувних щд-приемств. Запропоновано дворiвневий комплекс заходiв антикризового фшансового уп-равлiння на вугледобувних шдприемствах Украiни, якi потрiбно ре^зувати на рiвнi держави та шдприемств.
Ключовi слова: антикризове фшансове управлшня, державна полiтика, проблеми фiнансово-економiчноi дiяльностi, механiзми управлiння витратами, собiвартiсть ву-гiльноi продукцн, приватний капiтал.
Постановка проблеми. Враховуючи обмеженiсть iнших вичизняних джерел оргашчного палива, вугiлля е чи не головним енергоноаем в УкраМ, гарантом ii' енергетично'' безпеки, eKOHOMi4HOi та полiтичноí незалежностi. Вод-ночас вупльна галузь характеризуеться збитковктю бiльшостi державних шахт, спричиненою великою зношешстю основних фондiв, недостатнiм рiвнем каш-тальних iнвестицiй, складними прничо-геолопчними умовами, в яких здiйснюеться процес видобутку. Дохiд вiд реалiзащi вугшьно'' продукцп не дае змоги вщшкодувати витрати, пов'язанi з дiяльнiстю вугледобувних шдприемств. Кризовий стан вугшьно! галузi зумовлюе необхiднiсть у формуванш ефективно'' двор1внево! системи фiнансового антикризового управлшня на вугледобувних шдприемствах Украши.
AHani3 останшх дослiджень i публiкацiй. У вiтчизнянiй та зарубiжнiй науковiй лiтературi розглядаються рiзнi шдходи до визначення системи антикризового фшансового управлшня. Зазначену вище проблематику дослщжували О.О. Терещенко, М.К. Бондарчук, I.A. Бланк, Л.О. Лшоненко та ш. Вивченням проблем вугшьно'' галузi та пошуком шлях1в 1'х виртення займаються такi вгг-
