Methodological approaches to the assessment level of social responsibility Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 65.011:656.2

МЕТОДИЧН1 ПОДХОДИ ДО ОЦ1НКИ Р1ВНЯ СОЦ1АЛЬНО1

В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1

Ворона О. В., здобувач (УкрДАЗТ)

Проведено до^дження кнуючих nidxodie до оцiнки рiвня сощальног eidnoeidaMbuocmi. Запропоновано методичний niдхiд до oцiнки ефекmивнocmi функцюнування системи coцiaльнoi вiдnoвiдaльнocmi зал1зничного транспорту. Розглянуто концептуальш основи складання со^ально'г' звimнocmi на залнничному mрaнcnoрmi.

Ключовi слова: сощальна eidnoeidmbHicmb, сощальш твестици, тдекси сощальних швестицш, сощальна звттсть.

Постановка проблеми та гг зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Наголошуючи на важливосп реалiзацi! заходiв сощально! вщповвдальносп, яка стае основною передумовою ефективного функцюнування щдприемств у майбутньому, вчеш визнають складнють ощнки и результатiв. Ф. Котлер стверджуе, що оскiльки вигоди, пов'язаш з соцiальною корпоративною вiдповiдальнiстю, безпосередньо неможливо вимiряти, i бiльшiсть компанш не розголошують витрати на таку дiяльнiсть, то оцiнити окупнiсть швестицш у соцiальну корпоративну вiдповiдальнiсть вкрай важко [1, с. 32]. Проте, не дивлячись на складнiсть, результати сощальних заходiв все ж таки необхiдно оцiнювати, так як це надае можливiсть формувати основи стратеги дiяльностi щдприемства.

Анал1з останнгх до^джень та видтення невиршених частин загальног проблеми. Основи ощнювання рiвня сощально! вщповвдальносп визначено м1жнародними стандартами

(Глобальною шщативою по наданню звiтностi (вМ) та ЛссоиШЛЪИ^ 1000 (АА1000)) та адаптованим до вiтчизняних умов господарювання Проектом Експертно! ради Форуму сощально вщповвдального бiзнесу Укра!ни «Сощальна вщповвдальнють: принципи та рекомендаци щодо звггносп». Проте науковцi постiйно чинять спроби додатково запропонувати методи ощнки. Серед дослвднишв вiдзначаються працi Ф. Алiева, В. Воробей, Л. Грицино!, Н. Кричевського, О. Мазурик ш. [2-6]. Складнють та вiдсутнiсть едино! методики ощнки, а також нерозробленiсть цього питання стосовно ощнки рiвня сощально! вщповвдальносп залiзничного транспорту дозволяе визначити наступну мету статта: окреслення особливостей ощнки рiвня соцiально! вiдповiдальностi залiзничного транспорту, встановлення перелiку показник1в ощнки, и принципiв, а також розкриття методичних основ складання соцiального звиу залiзничного транспорту.

Виклад основного матерiалу досл^ження. Вщповвдно до Глобального договору ООН рiвень

соцiально вiдповiдальноi дiяльностi пiдприeмств оцiнюeться за такими основними групами показникiв [7]: економiчна та еколопчна результативностi; результативностi органiзацii пращ; результатившсть у сферi прав людини; результативнiсть взаемодй' з суспiльством; результатившсть у сферi вiдповiдальностi за продукщю. Наведенi показники узагальнюються та опублжовуються на добровiльних засадах у складi соцiальноi звiтностi пвдприемств, як1 приеднались до Глобального договору ООН щодо соцiально!' вiдповiдальностi бiзнесу.

Зростання защкавленосл щдприемств до проблем соцiальноi ввдповщальносп призводить до появи методiв ii оцiнки. В основi оцiнки соцiальноi вiдповiдальностi стають соцiальнi iнвестицii. Сощально вщповвдальне iнвестування е процесом прийняття iнвестицiйних рiшень, як1 враховують в межах традицшного фiнансового аналiзу сощальш та екологiчнi наслiдки iнвестицiй. В його основi знаходиться вивчення та визначення, в якостi прийнятних об'екпв для iнвестування, тих компанiй, яш задовольняють певним критерiям корпоративно!' вщповвдальносп. Найбiльш вiдомим фондовим iндексом е Dow Jones Sustainability Indexes - щдекс включае свiтовi iндекси стшкосл Dow Jones Sustainability World Indexes (10% кращих з точки зору спйкосп та корпоративно!' вiдповiдальностi компанш з найкрупшших 2500 компанiй) та европейсьш Dow Jones STOXX Sustainability Indexes (кращi 20% компанiй, що складають iндекс Dow Jones STOXX 600 Index). При виборi компанш для включення в iндекси спйкосп Dow Jones використовуеться принцип визначення кращих в свош галузi компанш. Ощнка здiйснюеться за такими напрямами: 1) економiчна основа для стшкого розвитку компанй (система управлiння, штелектуальний капiтал, спроможнiсть до iнновацiй тощо); 2) активнють компанй в сощальнш сферi; 3) заходи, спрямованi на захист навколишнього середовища [8].

Асощащею менеджерiв при пiдтримцi Програми Розвитку ООН створена група «1ндекав сощальних швестицш приватного сектору в Росп».

© Ворона О.В.

BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 30, 2010

Визначають шльшсш та яшсш шдекси сощальних швестицш. До шльшсних щдекав належать [9, с. 47-48]:

- шдекс питомих сощальних швестицш (1Ь), що характеризуе суму сощальних швестицш в розрахунку на одного робггника:

I С,

1Р =

i=1

11

I

I=1

(1)

IС

1Б = ^--100%

п ,

I 5

1=1

(2)

(3)

i=1

де С - обсяг сощальних швестицш

компанп з урахуванням обов'язкових та добров1льних витрат на сощальш програми;

Р\ - загальна сума прибутку до оподаткування;

П - кшьшсть компанш, що беруть участь у

досл1дженн1.

На ввдмшу ввд шльшсного 1ндексу сощальних швестицш, що характеризуе !х масштаб, яшсний 1ндекс сощальних швестицш дозволяе отримати ощнку р1вня комплексносп та повноти такого явища, як сощальна ввдповвдальшсть. Розр1зняють загальш та частков1 показники [6, с. 48-49]:

- яшсний 1ндекс сощальних швестицш для 1-го пвдприемства (1К(1)) показуе р1вень

комплексносп сощально! д1яльност1 пвдприемства, %:

де С - обсяг сощальних швестицш

компанп з урахуванням обов'язкових та добров1льних витрат на сощальш програми;

Р I - середньоспискова чисельшсть

персоналу компани;

П - кшьшсть компанш, що беруть участь у дослвдженш.

- частка сощальних швестицш в сумарному обсяз1 продаж1в:

■ //(

1К( 0 = (-1Х ^) • 100%

(4)

де Ху - булева змшна, приймаюча

значения 1, коли у -а ознака мае м1сце у , -о! компани; та дор1внюе 0, якщо ознака ввдсутня;

т - к1льк1сть ознак, за якими ощнюеться сощальна д1яльшсть компанп, що беруть участь у дослвдженш.

- яшсний 1ндекс сощальних швестицш

для у -о! ознаки (1К( у)) показуе стушнь присутносп ще! яшсно! ознаки в статистичнш виборщ пвдприемства, %:

1

1К (у) = (-1Х у) • 100%

де С - обсяг сощальних швестицш

компанп з урахуванням обов'язкових та добров1льних витрат на сощальш програми;

5 - валовий обсяг продаж1в;

П - кшьшсть компанш, що беруть участь у дослвдженш.

- частка сощальних швестицш в сумарному обсяз1 прибутку до оподаткування:

п

IС

1Р = --100%

п —

(5)

г=1

де П - к1льк1сть компанш, що беруть участь у дослвдженш.

- загальний яшсний шдекс сощальних швестицш 1К показуе р1вень комплексносп сощально! д1яльносп пвдприемства, %:

1

1К = (— II Х у)• 100%.

пт

(6)

1=1 у=1

Така методика ощнки може бути застосована для ощнки сощально! ввдповвдальносп, наприклад, зал1зниць або промислових пвдприемств зал1зничного транспорту, так як потребуе пор1вняння пвдприемств, для яких характерний однаковий наб1р ознак, який важливий для кожного пвдприемства. Ознаками, що рекомендуються для яшсно! ощнки сощально! ввдповвдальносп зал1зниць за даною методикою, можуть бути: застосування альтернативних вид1в палива; впровадження ресурсозбер1гаючих та

п т

енергозбер^аючих технологiй; подготовка та переподготовка персоналу в навчальних закладах; виробниче навчання та система наставництва; виршення житлових проблем персоналу; покращення соцiально-побутових умов працi персоналу; впровадження м1жнародних стандартiв безпеки працi; участь у сощальних заходах державного рiвня; участь у заходах пiдтримки спорту; участь у заходах пвдтримки оздоровчих закладiв; участь у заходах допомоги навчальним закладам; вiдсутнiсть заборгованостi по оплат працi; впровадження нових механiзмiв стимулювання працi робiтникiв; здiйснення заходiв щодо оздоровлення персоналу; застосування практики додаткового пенсшного забезпечення; iснування сощального пакету для персоналу пвдприемств (безкоштовш послуги) тощо.

Порiвняльна оцiнка результата реалiзацil сощально! вiдповiдальностi пропонуеться й авторами пращ [10]. Вони пропонують розраховувати показник конкурентоспроможносп пвдприемства, який вiдповiдае стандартам сощально! вiдповiдальностi:

М

N

кп = п gia ¡в I

y

c

(7)

i = 1

j =

i = 1

С М

Е s,k

(8)

ik

i = 1

M

де J-v-l - номенклатура стандарта сощально! вiдповiдальностi;

k, k

де Кп - конкурентоспроможшсть пвдприемства, частка од.;

Та ТР ТУ

X ' е ' с - вадповадно iндекси

техшчних, економiчних i соцiальних показникiв щдприемства вiдносно конкурента, частка од.;

а 5 в 5 у - коефщенти еластичностi, як1 визначаються за даними статистики реалiзацil конкретного товару пвдприемства;

N - к1льк1сть регламентованих параметрiв, обумовлених нормативними документами;

§1 - булева змшна, яка набувае значення -1

при виконаннi обумовленого нормативу, 0 - у протилежному випадку.

1ндекси техшчних i економiчних показник1в розраховуються за загальновизнаною методикою як вiдношення параметра тдприемства до вiдповiдного параметра пвдприемства-конкурента.

1ндекс сощально! вiдповiдальностi, що характеризуе спiввiдношення кiлькостi соцiальних стандартiв, яш виконують пiдприемства-конкуренти, розраховуеться за формулою:

ik - ввдповщно, показники сощально!

вiдповiдальностi пiдприeмства, що аналiзуeться, та пвдприемства-конкурента.

Заперечуючи можливiсть використання захiдних методiв ощнки сощально! вiдповiдальностi пiдприемств, вiтчизнянi науковщ пропонують методичнi подходи, в основi яких знаходяться групи показник1в, що характеризують напрямки реалiзацi! сощально! вадповадальносп. Так, Кричевський Н.А. та Гончаров С.Ф. [5, с. 130148] пропонують систему ощнки рiвня корпоративно! сощально! вiдповiдальностi пвдприемств, яка складаеться з групи к1льк1сних та яшсних показник1в. Кiлькiсними показниками встановлено: показники сощально!

вiдповiдальностi перед пращвниками, показники сощально! вiдповiдальностi перед суспшьством (громадою), показники еколопчно!

вiдповiдальностi. Яшсш показники

характеризують: наявнiсть чи вщсутшсть на пiдприемствi дiючого колективного договору; вщокремлено! структури, яка вiдповiдальна за реалiзацiю заходiв соцiально! вiдповiдальностi; наявшсть практики складання соцiальних звiтiв тощо.

Застосовувати нормативно-^ндикативний пiдхiд до ощнки корпоративно! соцiально! вiдповiдальностi пропонуе Грицина Л. А. Показниками ощнки, на !! думку, мають бути: 1) еколопчно! вiдповiдальностi: вiднесенi коефiцiенти сплати еколопчних зборiв, достатностi витрат на природоохоронш заходи, еколого емностi продукцп пвдприемства тощо; 2) суспiльно! вщповвдальносп: коефiцiенти податкового навантаження, якостi продукцп, благодшно! дiяльностi пiдприемства,

працевлаштування швалвдш, економiчних втрат, iнформацiйно! вiдкритостi тощо; 3) трудово! вiдповiдальностi: показники виробничого травматизму, фiнансування заходiв з охорони пращ, ввдповщносп умов працi сангтарно-гiгiенiчним нормам, загально! плинносп кадрiв тощо; 4) економiчно! вiдповiдальностi: коефщенти зносу основних ФондГв, оборотносп активiв, рентабельностi активiв, поточно!, швидко! та абсолютно! лтидносп тощо [4, с. 9-10].

Експертною радою «Форуму сощально

вщповвдального бiзнесу Укра!ни», що проведений у липш 2006 року, розроблено проект документу «Сощальна вщповщальшсть: принципи та рекомендацi! щодо звггаосп», метою якого е надання компашям системи надiйних iндикаторiв оцiнки економiчних, соцiальних та екологiчних показникiв свое! дiяльностi, а також показникiв усшшносл взаемодп iз зацiкавленими сторонами [11]. Такий пiдхiд до оцiнки сощально! вщповвдальносл бiзнесу побудований на основi складання соцiальних звiтiв та розглядаеться як можливiсть щдвищення вартостi нематерiальних активiв, брендiв; пвдвищення прибуткiв завдяки пвдвищенню ефективностi управлiння

органiзацiею; доступу до нових швестицшних фондiв; пвдвищення якостi керiвництва людськими ресурсами; виявлення потенцiйних проблем; доступу до нових риншв збуту.

Таким чином, вивчивши основнi пiдходи до оцiнки реалiзацi! соцiально! вiдповiдальностi, можна зробити так висновки:

1) в багатьох випадках оцiнка мае необов'язковий характер, а здшснюеться виключно за iнiцiативою суб'екпв господарювання, що пов'язано з недостатньою поширенютю практики оцiнки на шдприемствах Укра!ни;

2) критер1ями оцiнки е групи показникiв за напрямками еколопчно!, економiчно!, суспiльно! та соцiально! ввдповвдальностц

3) вiдсутня едина методика ощнки сощально! ввдповвдальносп, що враховуе особливосп функцiонування вiтчизняних щдприемств;

4) використовуються рiзнi бази оцiнки: суми сощальних швестицш, !х результати, рiвень результативних показнишв дiяльностi пiсля реалiзацi! заходiв соцiальних програм тощо.

На думку автора статл, оцiнка соцiально! вщповвдальносп залiзничного транспорту пов'язана з оцшкою результативностi формування та функцiонування системи сощально! вщповвдальносл залiзничного транспорту Укра!ни (ССВЗТ). Отже, об'ектами оцiнки можуть бути:

- як1сть ССВЗТ - критерш, що характеризуе потенцiал ССВЗТ. Останнш розглядаеться як сукупнiсть фшансових, матерiальних та нематерiальних, трудових, штелектуальних, iнновацiйних, iнформацiйних, соцiальних та шших ресурсiв та об'ектiв, що характеризують можливiсть суб'ектiв ССВЗТ реалiзовувати заходи сощально! ввдповщальностц

- iнвестицi! у функцюнування ССВЗТ;

- результатившсть функцюнування ССВЗТ.

Кожний об'ект повинен ощнюватися в конкретних показниках. Найлегше розрахувати витрати (фiнансовi, часовi, матерiальнi тощо), так як вони пвдлягають шлькюному вимiру. Складнiше з розрахунком показнишв наявностi ресурсiв та об'ектiв, а також результапв функцiонування

ССВЗТ, так як в багатьох випадках розрахувати !х к1льк1сно неможливо. Показники ощнки мають враховувати, по-перше, специфiку та можливосп залiзничного транспорту та, по-друге, критерi! м1жнародних стандартiв соцiально! звггаосп.

Оцiнку iнвестицiй у функцiонування ССВЗТ на виршення проблем суспiльства можливо проводити за показниками: витрати на охорону навколишнього середовища; витрати на ресурсозберiгаючi технологи; витрати на пвдтримку закладiв освии; витрати на шдтримку наукових закладiв; витрати на шдтримку спортивних закладiв; витрати на шдтримку л^вальних закладiв та охорону здоров'я; витрати на благочинну допомогу; витрати на боротьбу з баднютю; витрати на боротьбу з безробитя; витрати на науково-дослiднi та проектно-пошуковi заходи; витрати на заходи захисту швалщв та малозабезпечених верств населення; вiдрахування в бюджет та позабюджетш фонди тощо.

Iнвестицiй у функцюнування ССВЗТ на виршення соцiальних проблем залТзничного транспорту можливо ощнити за показниками: витрати на охорону та безпеку пращ; витрати на житловГ програми; витрати на обов'язкове медичне страхування; витрати на навчання та переквалiфiкацiю персоналу; витрати на шдтримку молодГжних та дитячих програм; витрати на оздоровлення персоналу; витрати по рацiоналiзаторським пропозищям; зростання розмГру заробiтно! плати (у % до попереднього перюду) тощо.

Iнвестицiй у функцюнування ССВЗТ на виршення проблем та задоволення потреб Гнших защкавлених сторГн можливо оцГнити за показниками: витрати на маркетинговi досл1дження; витрати на заходи якосп пiдприемств залiзничного транспорту; витрати на заходи шформатизацп та сервiсного обслуговування пасажирiв (на вокзалах, шд час руху); витрати на програми оновлення та модершзацп основних фондГв; витрати на розвиток логютично! iнфраструктури; витрати на сертифшащю, стандартизац1ю та унiфiкацiю перевiзних докуменпв тощо.

Серед показник1в оцГнки результапв функцiонування ССВЗТ знаходяться фiнансовi показники. 1х розрахунок важливий з рГзних точок зору: для ро6Гтник1в — це прогноз стГйкостГ та перспективи пращ на падприемств^ впевненостi в його тривалш ро6отГ, над1я на регулярнють виплати заробiтно! плати та реал1защ! соцiальних програм; для державних оргашв - це надiйнiсть джерела надходжень до бюджету, забезпечення зайнятосп частини населення, оцiнка п1дприемства як активного учасника реалiзацi! соцiальних програм; для керiвництва пiдприемства -обгрунтування подальшо! стратег^' розвитку; для шших защкавлених сторш (постачальник1в, партнерiв, споживачТв) - визначення фiнансових

можливостей про складаннi угод та наданш вiдстрочення платеж1в. КрГм того, для характеристики результатiв функцюнування ССВЗТ повинш наводитися о6сяговГ показники д1яльносп залiзничного транспорту.

Яшсш показники результата

функцiонування ССВЗТ можна об'еднати у дешлька груп:

1) група «Персонал»:

- кшьшсть робггаишв, що мае медичну страховку (чол.);

- забезпеченiсть робггаишв житлом (% робггаишв, що отримали житло з загально! кшькосп робггаишв, як1 його потребують);

- кшьшсть робггаишв, що отримали безкоштовну медичну допомогу та оздоровлення в лiкарняних закладах галузi (чол.);

- рiвень саштарно-ппешчних умов працi (вщповвдшсть технiчнiй та нормативнш документацi!, стандартам та мГжюродним вимогам);

- к1льк1сть робггаишв, охоплених сощальними пiльгами (чол.);

- рiвень профiлактики професiйних захворювань (тис. грн./чол.);

- к1льк1сть робггаишв, що пройшли переподготовку та переквалiфiкацiю у вищих навчальних закладах на безкоштовнiй основГ (чол.);

- наявнiсть профспшки;

- освгтнш рiвень робггаишв (% до середньосписково! чисельностi робггаишв);

- рiвень розвитку органiзацiйно! культури (визначаеться опитуванням та анкетуванням);

- рiвень iнновацiйно! активносп робггаишв (% робггаишв, що внесли рацiоналiзаторськi пропозици з загально! кшькосп робггаишв);

- рiвень прихильносп робггаишв (опитуванням та анкетуванням визначаться вiдданiсть робггаишв працi саме на залiзничному транспортi);

- дiевiсть системи мотиваци (опитуванням та анкетуванням визначаеться стутнь вщповщносп юнуючо! системи мотиваци потребам робггаишв);

- рiвень плинносп кадрiв (коефiцiент плинносп ка^в);

- к1льк1сть порушень трудово! дисциплши (випадкiв) тощо;

2) група «Б1знес»:

- кшьшсть та суми штрафiв за угодами, (випадшв, тис. грн.);

- наявнiсть угод з конкурентами про сшвробггаицтво (випадк1в, тис. грн.);

- постшшсть зв'язк1в з партнерами (кшьшсть угод, що дшть бшьш шж три роки);

- кшьшсть випадшв травмування на

пере!здах (випадшв);

- кшьшсть та загальна сума шновацшних технологiй, що впровадженi за останнш рщ

- рiвень задоволеносп пасажирiв рiвнем послуг (визначаеться опитуванням та анкетуванням);

- рiвень вщповщносп послуг м1жнародним вимогам (визначаеться експертним шляхом ввдповщно до положень мiжнародних директив, норм, стандарта тощо);

- розмГр кредиторсько! заборгованостi та тривалiсть !! обороту (тис. грн., дш);

- участь в програмах розвитку 6Гзшсу (тис. грн., к1льк1сть заходiв) тощо;

3) група «Суспшьство»:

- економ1я споживання природних ресурсiв (%)

- повторне використання та утилiзацiя ВВДХОДГВ (%);

- протидГя забрудненню навколишнього середовища (к1льк1сть випадк1в);

- еколопчна безпека перевезень та виробництво (шльшсть позивГв);

- екологiчна безпека продукцп (висновки експертиз);

- зниження кшькосп випадк1в аварш (% до попереднього перiоду);

- участь у шдтримщ та розвитку шфраструктури територiй (тис. грн., кшьшсть об'екпв);

- участь у розвитку ЖКГ (тис. грн., к1льк1сть об'екпв будiвництва);

- участь у збшьшенш iнновацiйностi економiки кра!ни (тис. грн./шльшсть iнновацiйних проектiв);

- подяки та грамоти, отриманi ввд органiв влади за участь у благочинних заходах (кшьшсть);

- участь у шдтримщ незахищених верств населення (шльшсть пшьговишв та сума, на яку здшснено !х перевезення) тощо.

- група «lмiдж», включае критерi!, що сввдчать про негативне чи позитивне ставлення до дГяльносп залiзничного транспорту в сустльст (о6сяговГ показники дГяльносп, ф^нсовГ показники та данi, отриманi опитуванням та анкетуванням)

Вищезазначеш об'екти оцшки та показники оцшки мають бути ввдображеш у соцiальному звт, практику складання якого пропонуеться ввести на залiзничному транспортi. Його основною перевагою е те, що кожна зацiкавлена сторона мае можливють ознайомитися з ним та зробити для себе висновки з питань, як1 цiкавлять.

В б№шосп випадк1в до складання сощально! звггаосп за м1жнародними стандартами вгтчизняш пiдприемства спонукае: по-перше, бажання залучити стратегiчного закордонного

швестора, так як сощальш та екологiчнi фактори стiйкостi тдприемства дозволяють збiльшити iнвестицiйну привабливiсть; по-друге, бажання подтвердит можливiсть управлiння сощальними ризиками, що дозволяе значно збшьшити вартiсть акцiй пiдприемства; по-трете, бажання ощнити ефективнiсть та збшьшити яшсть управлiння соцiальними програмами. КрОм того, сощальна звишсть допомагае продемонструвати прозорють дОяльносп для суспшьства, збОльшити репутащю, укршити та об'еднати трудовий колектив.

Таким чином, сощальна звггшсть для залОзничного транспорту повинна стати:

- формою внутршнього аудиту;

- шструментом комушкаци з внутршшми та зовшшшми защкавленими сторонами;

- можливютю порОвняння з основними конкурентами;

- можливютю збОльшення швестицшно! привабливостц

- платформою для подальшого стшкого розвитку;

- шструментом формування позитивного ОмОджу на впчизняному транспортному ринку, активОзацп довОри з боку партнерОв;

- можливютю защкавлення свггово! спшьноти в транзитних спроможностях;

- зааб покращення якосп систем управлшня пОдприемств галузц

- зааб розвитку оргашзацшно! культури, забезпечення об'еднаносп колективу заради загальних цшей та розвитку внутршшх комушкацш, що сприяе виявленню проблемних питань та !х скоршому виршенню;

- ресурс конкурентоспроможносп залОзничного транспорту та внутршньому та зовшшньому ринках перевезень.

Основними принципами створення сощального звиу на залОзничному транспорт повинш стати

- вщкритють (можливють користувачОв ознайомлення з даними звпу);

- суттевють (включення в звгт шформаци, що спроможна характеризувати суттевО впливи на економОку та суспшьство);

- охоплення защкавлених сторш (всеохоплюючий характер розгляду груп та оргашзацш, що защкавлеш в дОяльносп залОзничного транспорту, та врахування !х очОкувань та штересш при удосконаленн звпносп);

- повнота (обгрунтований вибОр тем та показнишв сощального звпу та обов'язок надання вае! доступно! шформаци);

- збалансованють (надання як позитивних, так О негативних аспекпв дОяльносп залОзничного транспорту, що дозволяе

защкавленим сторонам самостшно виносити оцшку);

- порОвняннють (шформащя звиу повинна надавати одномаштну картину загально! результативносп, тобто надавати можливють защкавленим сторонам анал1зувати змши, що вОдбулися, та порОвнювати звгга рОзних компанш);

- точнють (шформащя мае бути точною та докладною, що можливо шляхом удосконалення системи збору, аналОзу та контролю точносп даних);

- своечаснють (надання рОчно! фiнансово! та соцiально! звпносп мае бути синхрошзовано, тобто регулярнють доступу до шформаци мае стати гаранпею и затребуваносп защкавленими сторонами при прийнятп ршень);

- яснють (дотримання принцишв наочносп, простоти та доступносп шформаци, що надаеться защкавленим сторонам);

- надшшсть (контроль якосп даних при !х зборО, збертанш, систематизации, перевОрщ та публжаци).

Складання сощального свпу пропонуеться здшснювати вщповщно методичного подходу до складання сощально! звпносп, що розроблений Експертною радою Форуму сощально ввдповвдального бОзнесу Укра!ни [11]. Його основними складовими мають бути: 1) загальна характеристика оргашзаци та !! звиу: стратепя оргашзаци, характеристика оргашзаци, обсяг звиу, характеристика звиу; структура керОвництва оргашзащею, зокрема дОяльнютю у сферО сощально! та еколопчно! вщповвдальносп; защкавлеш сторони; система менеджменту; 2) ввдповвдальшсть перед споживачами,

постачальниками, персоналом; 3) еколопчна вОдповвдальнють; 4) показники вщповвдального ставлення оргашзаци до сустльства.

Висновки. Таким чином, сощальна вОдповвдальнють стае фшософОею бОзнесу. I! вплив на основш показники дОяльносп пвдприемств, дозволяе отримати суттевО результати та досягти стратепчних цшей бОзнесу. Для зал1зничного транспорту сощальний зви повинен стати дзеркалом його ролО у сустльст та закршити статус залОзничного транспорту як сощально-ввдповвдального суб'екту економОчного життя Укра!ни.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Котлер Ф., ЛО Н. Корпоративна сощальна ввдповвдальнють. Як зробити якомога бшьше добра для вашо! компани та суспшьства/ Пер. з англ. С. Яринич. - К.: Стандарт, 2005. - 302 с.

2. Алиев Ф. А. Социальний аудит в контексте социальной ответственности крупных российских корпораций : автореф. дис. на

соискание науч. степени канд. екон. наук: спец. 08.00.05. «Экономика и управление народным хазяйством (экономика труда)» / Ф. А. Алиев. -Москва - 2008. — 33 с.

3. Воробей В. Сощальна звишсть: стан та перспективи / В. Воробей // Матерiали З6орГв мереж1 Глобального Договору ООН (16 грудня 2009р., м. Ки!в). - К.: 2009. - 11 с. Режим доступу: www.svb.org.ua.

4. Грицина Л. I. Мехашзм формування корпоративно! сощально! ввдповщальносп в управлшш пiдприемством: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економжа та управлiння пiдприемствами (машинобудування)»/ Л. I. Грицина. - Харшв, 2008. - 19 с.

5. Кричевский Н. А. Корпоративная социальная ответственность / Н. А. Кричевский, С. Ф. Гончаров. - М. : Издательско-торговая корпорация "Дашков и Ко", 2007. - 216 с.

6. Мазурик О. В. Сощальний аудит в системi сощального управлшня / О. В. Мазурик, Т. В. Срескова // Методолопя, теорiя та практика соцюлопчного аналiзу сучасного суспiльства. -

2008. - С. 230-233.

7. The Global Compact: огляд дiяльностi 2006-2009. - К.: Global Compact Network Ukraine, 2009. - 12 с.

8. http://www.sustainability-indexes.com.

9. Доклад о социальных инвестициях в России 2004 год. роль бизнеса в общественном развитии / под общ. ред. С. Е. Литовченко. - М.: Ассоциация менеджеров, 2004. - 80 с.

10. Свдокимов Ф. I. Сощальний потенщал як функщя шновацшно! моделi економiчного розвитку пвдпримтсва / Ф. I. Свдокимов, М. В. Губська // Зб. наук праць «Маркетинг: теорiя i практика». - 2008. - № 14. Режим доступу до статп: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Mtip/2008_ 14/evdokimov.pdf.

11. Проект Експертно! ради Форуму сощально ввдповвдального бiзнесу Украши «Соцiальна вiдповiдальнiсть: принципи та рекомендаций щодо звiтностi» (4 липня 2006 р.). Режим доступу: http://www.auc.org.ua/files/f1152089376.doc.

Аннотация. Проведено исследование существующих подходов к оценке уровня социальной ответственности. Предложено методический поход к оценки эффективности функционирования системы социальной ответственности железнодорожного транспорта. Рассмотрено концептуальные основы составления социальной отчетности на железнодорожном транспорте.

Ключевые слова: социальная ответственность, социальные инвестиции, индексы социальных инвестиций, социальная отчетность.

Summary. A study of current approaches to assessing the level of social responsibility. Proposed methodological approach to evaluating the performance of the social responsibility of railway transport. Conceptual Basis of social reporting in rail transport.

Key words: social responsiblity, social investments, indexes social investment, social reporting.

Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТШраменко О.В.