CC BY
30
С.Г. Галуза
академк АЕН Украти
О.В. Ворона
канд. екон. наук, м. Харшв
СОЩАЛЬНО-ГОСПОДАРСЬКА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ ШДПРИСМСГВ В УМОВАХ
ТРАНСФОРМАЦШНО1 ЕКОНОМ1КИ
Розвиток економки Украши, актуалiзацiя сощаль-них питань, налагодження творчого дiалогу м1ж сустль-ством та господарюючими суб'ектами пов'язанi з фун-кцiонуванням соцiально та економiчно вiдповiдального бiзнесу. Соцiально-господарська вiдповiдальнiсть тдприемств (СГВП)стае iнструментом зростання ефек-тивност виробництва, швестицшно! привабливостi, конкурентоспроможностi впчизняних пiдприемств, соц-iального розвитку !х трудових колективiв.
Будь-яке суспiльство в сучасному свiтi складаеться з двох головних системних частин — економiчноl та сощально! При цьому економiчне зростання i сощаль-ний прогрес необхщно розглядати у взаемозв'язку, у едносп, оскiльки, з одного боку, економша створюе умови для розвитку людини, для пiдвищення рiвня та якост його життя, з другого — людина е найважливiшим активним ресурсом економiчного зростання, а сощаль-ний розвиток — дiевим вщтворювальним фактором.
Саме в цьому контекста слщ розушти сощальну спря-мованiсть економiчноí' полiтики i пiдпорядкованiсть економiчного зростання цiлям сощального розвитку, завданням пiднесення добробуту громадян.
В сучасних умовах запорукою здшснення сощаль-но-економiчного прогресу краши покликана бути соц-iально-господарська вiдповiдальнiсть пщприемства. Феномен сощально-господарсько! вiдповiдальностi сьо-годш став надбанням сватово! господарсько! практики, привернув увагу зарубшних та впчизняних учених [див., наприклад, 1,2,3,4,5,6], проте як категс^я економiчноí' науки вш вивчений недостатньо i виступае предметом суперечливих мiркувань. На нашу думку, в узагальненш формi сутнiсть сощально-господарсько! вiдповiдальностi пiдприемства слiд розумiти як законодавчо закршлений та моральний обов'язок його трудового колективу нада-вати певним суб'ектам зовншнього та внутршнього середовища визначену сукупнiсть суспiльних благ.
Категория «сощально-господарська вiдповiдальнiсть пщприемства» мае риси, яю роблять и i схожою, i розр-iзненою з близькою 1й по змiсту категс^ею «внущвироб-ничий господарський розрахунок пщприемства». Обидвi цi категорй виражають необхщшсть i можливiсть сполу-чення штерешв рiзних суб'ектiв сусп1льних вщносин (дер-жави, галузi, пiдприемства, його шдроздшв, окремих трудящих), формою взаемовигщних вщносин м1ж ними. Разом з тим вщмшною рисою внутрiвиробничого гос-прозрахунку пiдприемства е те, що вш служить спещаль-ною економiчною формою, притаманною адмшютратив-но-команднiй системi, коли ринок був практично вщсутшм, а використовувались лише окремi iнструменти ринкового типу. Що ж до сощально-господарсьюй вщпо-вiдальностi пiдприемства, то вона е повнощнним атрибутом ринково! або трансформацшно! економiки.
Категорiя «внутршньовиробничого господарського розрахунку пiдприемства» е похщним вщ категорй «господарський розрахунок пщприемства». 1стотною рисою гос-прозрахунку е його двоютий характер: з одного боку, вш виступае як метод господарювання i вимагае вартюного спiввiдношення витрат та !х результат, рентабельного ведения господарства, здiйснення суворого режиму еко-номй, що вказуе на його подiбнiсть з комерцшним розра-хунком; з iншого боку, госпрозрахунок е економiчною ка-теroрieю, тобто складовою системи економiчних вщносин, що виникають м1ж власником пщприемства (державою) i пщприемством як об'ектом власноста, та вiдображають спiввiдношения економiчних iнтересiв м1ж ними, яке вста-новлюеться на принципi рiвновигiдностi, на подш певних владних i управлшських повноважень м1ж ними [7].
Госпрозрахунок як економiчна категорiя на рiвнi пiдроздiлiв пiдприемства трансформуеться у внутршнь-огосподарський розрахунок, що регулюе вщносини й узгоджуе економiчнi iнтереси пщприемства в цщому i його тдроздшв: ценв, служб i т. ь I в цьому випадку госпрозрахунковi вщносини на рiвнi пiдприемства покли-канi привести до взаемовигщного сполучення управлшсь-кого централiзму пiдприемства, з одного боку, i вiдносин виробничо-господарсько! самостiйностi його структурних пiдроздiлiв i окремих працiвникiв, з iншого боку, шляхом узгодження директивних планових показниюв виробниц-тва, встановлених «зверху», та виробничих показниюв, визначених самостшно структурними пiдроздiлами, з
наступним застосуванням систему матерiального стиму-лювання, що базуеться на основi цих показникiв.
Категорiя соцiально-господарськоl вiдповiдальностi пiдприемства порiвняно з категорiею внутрiшньовироб-ничого госпрозрахунку пщприемства е бщьш об'емною, масштабною. Вона охоплюе взаемодш не тiльки з суб-'ектами внутрiшнього середовища (пщроздщами, персоналом), але i зовншнього середовища (з сустльством, ринком, галуззю), не тiльки суто виробничi, госпо-дарськi, а й соцiальнi вщносини.
Сощально-господарська вiдповiдальнiсть — категория складна, багатогранна. Вiдносно пхдприемства правомiрно говорити про систему сощально-господарсько1 в1дпов1даль-носта (ССГВ), яка до свого складу включае ц1лий комплекс взаемопов'язаних елементiв. II головними складови-ми зокрема е: рiвнi, напрямки, цш та завдання, суб'екти та об'екти, умови та чинники, iнструменти та способи, методи i принципи, сфери реалiзацií ССГВ пхдприемства.
ССГВ пщприемства охоплюе чотири рiвня вiдповi-дальноста, тобто зорiентована на задоволення штерешв чотирьох рiзних категорiй суб'ектiв зовншнього або внут-рiшнього середовища. До них належать: 1) сустльство в цщому (держава); 2) галузь, до яко! входить пiдприемство; 3) суб'екти ринку, з якими пщприемство мае бiзнес-парт-нерськi вiдносини; 4) персонал пщприемства, окремi працiвники. Пхдприемство як оргашчна частина сусп1ль-ства та його окремих складових в результата суспшьного подiлу працi повинно виконувати низку обов'язюв, спе-цифiчних для кожного рiвня вiдповiдальностi. В зв'язку з цим уся сукупнiсть обов'язюв пщприемства диференц-iюеться на деюлька головних напрямiв, якi розпадаються на конкретш цiльовi орiентири.
Так, на залiзничному транспортi, наприклад, до сфери загальносустльних вiдносин входять такi напря-ми та цiлi: задоволення потреб населення i держави в залiзничних перевезеннях (визначеного обсягу та якоста); пiдтримання екологiчноí безпеки (охорона на-вколишнього середовища та ресурсозбереження); задоволення загальноекономiчних потреб i участь у вико-наннi державних завдань (юнуюче законодавство, дер-жавнi еколопчш нормативи, стандарти, плани i програ-ми, вiдрахування в бюджет i спец фонди тощо).
Що ж до реалiзацií вiдповiдальностi перед бiзнес-партнерами, то вона передбачае ведення взаемовигщно-го, добропорядного етичного бiзнесу, впровадження мар-кетингово! та лопстично! концепцГ!. Соцiально-госпо-дарська вiдповiдальнiсть перед галуззю повинна здшсню-ватись в напряму узгодження и завдань з стратепчними цiлями галузево! соцiально-економiчноí' полггаки, вико-нання планiв та цщьових програм галузi i головне — збщьшення свого внеску в забезпечення конкурентосп-роможностi залiзничного транспорту (пщвищення кон-курентоспроможностi продукцГ! та послуг, досягнення стiйкоí' ефективностi використання ресурсного потенць алу та п]дтримання фшансово! стiйкостi пiдприемств.
Найбiльш значущою i водночас найменш вирiшеною проблемою ССГВ пщприемств е !х вiдповiдальнiсть перед сво!м персоналом, обов'язки у справi соцiального розвитку колективiв i окремих працiвникiв. До цiлей цього рiвия вiдповiдальностi вiдносяться: пiдтримка високо! зайнятостi працiвникiв; зростання рiвня та стимулюючо! сили зароб-iтноí' плати; покращення умов та безпеки пращ; медичне
обслуговування персоналу; професшне зростання кадрiв; покращення житлових умов пращвниюв; гармонiзацiя iнтересiв пращвника, роботодавця, держави (соцiальне партнерство); розвиток системи корпоративно! етики, за-хисту штелектуально! власностi, iнформацiйна безпека; встановлення прюритету особистостi як основно! сусшль-но! цiнностi, що визначае усшх дiяльностi пiдприемства. Тобто йдеться про забезпечення достойного життя, рiвня розвитку людського капiталу, що вiдповiдае вищi метi роз-витку економiки та суспщьства в цiлому, а саме — досяг-ненню соцiального добробуту.
В умовах ринково! трансформац!! економши, коли пщприемства набувають першого досвщу функцiонування у конкурентному середовищi, зростае значения для держави i галузi такого напряму сощально-господарсько! вщпов-iдальностi пщприемств, як забезпечення !х конкурентосп-роможиостi на внутрiшньому i зовнiшньому ринках [8,9,10]. Особлива проблемнють i складнiсть цього напряму зумов-лена тим, що вiн зорiентований на рiзноплановi конкретнi цш, — по-перше, на випуск конкурентоздатно! продукцй (якiсть та цiна продукцй, послуг; лояльнiсть споживачiв; iмiдж пщприемства); по-друге, на досягнення стабшьно! ефективностi виробництва (виробничi витрати, прибуток, рентабельнiсть, оборотнють активiв, iнновацiйнiсть виробництва, продуктивнють працi); по-трете, на пхатримування фшансово! стiйкостi (платоспроможнiсть пщприемств, лiквiдиiсть !х активiв). Кожна з указаних щлей мае сво'1х ви-конавцiв та специфiчнi методи вирiшення, знаходиться у сферi да рiзних структурних пщроздшв.
Результативнiсть ССГВ пiдприемств залежить не тшьки вiд власних зусиль, шщатив i ресурсiв, але й вщ зовнiшнiх i внутрiшнiх умов, вщ цшо! сукупностi фак-торiв впливу. Насамперед це загальнодержавш фактори, яю вiдображають спроможнiсть держави реалiзувати свою сощально-господарську вiдповiдальнiсть перед громадянами, перед суб'ектами економiчно! системи.
Узагальнюючи вищевикладене, сощально-госпо-дарську вiдповiдальнiсть пропонуеться розглядати як:
— шструмент досягнення довгострокових цшей пiдприемства (сукупнiсть виробничих, комерцшних зав-дань, правових, етичних, моральних, культурних норм та правил поведшки колективу та окремого суб'екта як «громадянина» суспiльства, ринку);
— метод досягнення конкурентоспроможност пiдприемства через врахування галузевих цiлей, кшце-вих результапв господарювання у ринковому середо-вищ^ задоволення соцiальних потреб суб'ектiв внутрь шнього та зовнiшнього середовища;
— концепцш бiзнесу в сучасних умовах господарювання, яка передбачае ведення взаемовигщних, добропо-рядних вiдносин з бiзнес-партнерами та конкурентами;
— об'ект вивчення та регулювання в теори та прак-тицi сучасного менеджменту, що базуеться на врахуванш та задоволенш соцiальних потреб;
— споаб ефективного управлiння соцiальними та бiзнес-процесами з метою забезпечення позитивного впливу пщприемства на суспiльство;
— нову фшософш ставлення працiвника до його ролi в забезпеченнi перспектив розвитку пщприемства, що базуеться на властивостях пращвника як особистост та його вщповщальноста за майбутш результати свого трудового колективу.
В розвинених кра!нах свiту оргашзащя корпоративно! сощально-господарсько! вiдповiдальностi перед сус-пiльством, ринком та персоналом набула значного по-ширення i доволi iнтенсивно дослiджуеться м1жнарод-ними та регiональними некомерцiйними органiзацiями, особливо в аспекта сощально! вiдповiдальностi бiзнесу.
Украшсью пщприемства теж виконують деяы з зав-дань свое! сощально-господарсько! вiдповiдальностi, але вона не мае комплексного завершеного характеру, особливо стосовно сощально! складово!. Як показало спещаль-не дослщження, впровадження практики сощально-госпо-дарсько! вiдповiдальностi бiзнесу в Укра!нi обмежене знач-ною мiрою такими чинниками: вiдсутнiсть або обмеженiсть iнформацi! щодо призначення, доцiльностi та переваг соц-iальних заходiв, !х позитивних прикладiв; недостатне усв-щомлення працiвниками ролi пiдприемств у вирiшеннi соцiальних, економiчних, екологiчних проблем сусп1льства та задоволенш сощальних потреб !х власних трудових ко-лекгивiв; низький рiвень виконання державними устано-вами сво!х сощальних функцш; незрiлiсть законодавчо! бази сощально! полижи держави та соцiально! д1яльност пщприемств; недосконалiсть соцiальних стаидартiв та нор-мативiв, що дiють в Укра!ш, !х вiдставання вщ стандарт розвинених кра!н; несприйняття окремими керiвниками i пщприемцями бiзнес-структур принципiв сощально! вщпо-вiдальностi та перспектив свое! участ у формуваннi позитивного сощального ¿мщжу бiзнесу; значне недофшансу-вання соцiальних заходiв на рiвнi держави, галузей, регь онiв, пщприемств; вiдсутнiсть дiево! системи морального та матерiального заохочення ефективно! працi та господа-рювання.
Поглиблене вивчення фактичного стану та перспектив розвитку соцiально-господарсько! вiдповiдальностi на галу-зевому рiвнi, з одного боку, пщтверджують загальнi для кра!ни в цiлому риси та результати, але з другого — вщби-вають деяы суттевi галузевi вщмшносл. Так, проведений SWOT-аналiз юнуючо! практики реатзацй сощально-госпо-дарсько! вiдповiдальностi пщприемств затзничного транспорту вказав на !! як позитивнi, так i на негативнi сторони. До позитиву слщ вщнести наступне: зацiкавленiсть затзнищ у збереженнi та розвитку кадрового потенщалу галузi; нала-годжена система пщготовки, перепщготовки та пщвищен-ня квалiфiкацi! кадрiв; розвинена науково-дослщна та осв-ггая iнфраструктура галузi; достатньо поширена мережа ме-дичних, лкувальних, оздоровчих заклада; можливiсть взае-моди пiдприемств залiзничного транспорту м1ж собою у вирiшеннi соцiальних проблем; вщкритють до змiн та об-мшу досвщом соцiально! дiяльностi з залiзницями шших кра!н, участь у мгжнародних органiзацiях; вiдсугнiсть забор-гованостi по платежах перед персоналом та бюджетом; розвинена маркетингова д1яльнють в галузi i на пщприемствах; можливють гадвищення якостi обслуговування пасажирiв; наявнють техиiчних передумов збiльшення транзитного потенщалу залiзнично! мережц техиiчна можливiсть покращення шформатизац!! перевiзного процесу; дiевiсть проф-сп1лок щодо захисту штересш працiвникiв; розвинена система доплат та надбавок до основно! зарплати, зростання рiвня оплати пращ. Разом з тим мають мсце фактори, яы заважають ефективно реатзовувати сощально-господарсь-ку вiдповiдальнiсть пщприемств, серед них: значш недолiки в управлшш соцiально-господарським розвитком на рiвнi галузi та пщприемств; неефекгивнiсть системи матерiального
та морального стимулювання пращ за виконання завдань сощально-господарсько! вщповщальносп пiдприемств; не-виконання державних та галузевих програм у намiченi тер-мiни; недостатня юльюсть та значимiсть корпоративних сощально-господарських програм; нерозвиненiсть корпоративно! культури та етики i, як наслщок, недостатня персональна вiдповiдальнiсть пращвниюв за колективнi резуль-тати; низький рiвень сучасних технологiй та технолопчних змiн на пiдприемствах; нерозвиненiсть лопстично! шфрас-труктури галузi; обмеженiсть фшансового забезпечення соц-iально-господарсько! вiдповiдальностi пщприемств; значна кредитна заборгованiсть за позиками, зниження платосп-роможиостi пiдприемств у зв'язку з фiиансово-економiчною кризою; ускладнена технiчна сумiснiсть вiтчизняно! та за-кордонних залiзничних мереж; непрозорiсть щноутворен-ня на послуги залiзничного транспорту; невиршенють житлових проблем та саштарно-побутових умов працi в галузi; вщсутнють системного характеру iнновацiйно! д1яль-ност суб'ект1в залiзничного транспорту;
В реатзац!! соц1ально-господарсько! вiдповiдальностi пiдприемств вирiшальна роль належить системi управлiния !х д1яльнютю [11,12], до актуальних напрямiв удосконален-ня яких, на нашу думку, належить: посилення впливу галу-зево! соцiально-економiчно! полiтики на формування сис-теми соцiально-господарсько! вiдповiдальностi пщприемств, полшшення планувания та виконання сощальних програм та заходiв, утворення мотивацшного механiзму здiйснения ц1лей !х сощально! та господарсько! дiяльностi, забезпечен-ня об'ективно! та всебiчно! оцшки !! результатiв.
Посилення соцiально-господарсько! вiдповiдальностi пщприемств на базi удосконалення системи управлшня !х дiяльнiстю передбачае зокрема забезпечення бщьш тюно-го !! взаемозв'язку з галузевою соцiально-економiчною полiтикою, яка визначае фундаментальш довгостроковi цiлi економiчного i соцiального розвитку та основш умови !х досягнення. В зв'язку з цим необидно розробити i ви-користовувати принципову схему узгодження ц1лей галу-зево! соцiально-економiчно! полижи з завданнями соц-iально-господарсько! вщповщальносп пщприемств, при-чому в розрiзi рiвнiв вiдповiдальностi — окремо по сусп-1льству в цiлому, галуз^ суб'ектах ринкового середовища, пiдприемствах та пращвниках, що конче доцiльно з точки зору практично! реатзац!! вщповщальносп пщприемств. Можливий варiант тако! схеми узгодження, побудований для умов зашничного транспорту, наведено в таблицi 1.
У зв'язку з цим на кожному шдприемст необхщно, в доповнення до дiючо! планово! практики, розробляти i щороку (при необхiдностi) обновляти спещальний плано-вий виконавчий документ у формi «матрицi взаемод!!», в яюй кожна стратегiчна щль галузево! сощально-економь чно! пол!гаки повинна знайти вщображення у вигляд! планових заход!в пщприемства щодо реал!зац!! вс!х кер!в-них настанов. Кр!м того у «матриц! взаемод!!» слщ зютав-ляти планов! заходи пщприемства з найбтьш суттевими пропозицями пращвниюв його пщроздшв, як! узагальню-ються за результатами спещальних сощальних опитувань.
1нструментами реатзацй заход!в, що мютяться в «матриц! взаемод!!», встановлено корпоративш програми ! плани, оргашзацшну культуру, кодекс корпоративно! етики, систему матер!альних та моральних стимул!в, шфор-мацшш системи, суворе дотримання конституцшних прав людини у сфер! пращ та сощального життя. Ефективна
озброешсть такими шструментами передбачае: пошук нових оргашзацшних, правових, маркетингових, шновац-шних, сощально-економ!чних та шших щдаодав, що дозволить здшснити яюсш перетворення в сощальнш сфер!, врахувати поточш та перспектив! сощальш потреби зовн-шнього та внутршнього середовища залкзничного транспорту, ус!х защкавлених сторш при розробщ планових за-ход!в, програм сощального розвитку; формування корпоративно! сощально! культури, основними принципами яко! повинш стати: вщповщальнють за результати, д!лова ети-ка, сощальне партнерство, щдивщуальний характер пращ, коли людина працюе не тльки для себе, а й для шшого, для задоволення сощальних потреб шших.
Важливим напрямком соц!ально! вщповщальноста ПЗТ е забезпечення сощального розвитку трудових колектив!в, управлшня яким зд1йснюеться через цтьов! сощальщ корпоративш програми та планов! заходи. Враховуючи безпо-середню защкавленють прац1вниюв у цих програмах, в ди-сертац!!, на вщмшу в!д дшчо! практики, рекомендуеться в обов'язковому порядку враховувати точку зору персоналу структурних пщроздшв ПЗТ вщносно змюту та засоб!в ре-алкзацй сощальних заход!в. На рис. 1 наведен! головш етапи процедури та основш суб'екти формування та виконання соцальних програм та планових заход!в.
Найбтьш складним ! вщповщальним етапом програ-мування сощальних заход!в е визначення прюритетних напрям!в сощального розвитку колектив!в. Для цього на передплановш стад!! доц1льно проводити мошторинг та анал!з сощальних проблем структурних пщроздшв та за-пш!в !х персоналу, а по !х результатах встановлювати рейтинг прюритетност напрям!в розвитку. Т напрямки соц-!ального розвитку, що мають пор!вняно бтьший реаль-ний попит серед персоналу пщприемства, одержують пщвищену фшансову пщтримку за рахунок зменшення фшансування тих напрям!в, що користуються пор!вняно обмеженим попитом у персоналу.
Одшею з виршальних умов реал!зац!! сощально-гос-подарсько! вщповщальност пщприемства е утворення мотивацшного мехашзму залучення пращвниюв до здшснення ц1лей господарювання та сощально! д1яльност! Цей мехашзм покликаний сприяти виршенню двоедино-го завдання: з одного боку, ор!ентувати пращвниюв структурних ланок на виршення виробничих завдань, як! стоять перед пщприемством в цтому — випуск продукц!! (по-слуг) потр!бного обсягу та якоста, ефективне використан-ня ресуршв, охорона навколишнього середовища та ш., з !ншого боку — гарантувати виконання соц!ально! функц!! п!дприемства по вщношенню до персоналу — забезпечення необхщно! оплати та умов пращ у вщповщноста з !! результатами. Тобто йдеться про умови погодження еко-ном!чних !нтерес!в окремого пращвника, колективу структурно! одинищ та п!дприемства в ц1лому.
Мотивацшний механ!зм реал!зац!! соц!ально-госпо-дарсько! вщповщальносп пщприемства повинен включа-ти до свого складу розробку планових показниюв роботи низових структурних одиниць та заходи щодо матер!аль-ного стимулювання пращвниюв за !х виконання.
Надшшсть, моб!л!зуюча сила план!в значною м!рою залежать в!д обГрунтованого вибору планових показниюв роботи. При вибор! планових показниюв структурних пщроздшв пщприемств сл!д виходити з необхщноста не т!льки точного в!дображення специф!ки !х функцюналь-
Таблиця 1
Схема взаемозв'язку галузево! сощально-економiчноí полтгики та сощально-господарсько!* вiдповiдальностi ПЗГ
Цш галузевоУ сошально-економ1чноТ пол1тики Завдання сошально-господарськоУ вщповщальност1 ПЗТ Р1вень сошально- господарськоУ в щпов ¡дальность Форми та засоби реал1зашУ сошально-господарськоУ вщповщальносп ПЗТ
I). Задоволення сусшльних потреб в зал1зничних перевезеннях. 1). Збщьшення обсяпв пасажирських та вантажних перевезень. 2). Покращення якост1 та привабливостл послуг ЗТ. 3). 1нтеграшя в европейську транспортну систему. Сусшльство в шлому Вщповщш плани та програми зал1зничних перевезень.
2). Еколопчш ц.1лг: 2а).охорона навколишнього середовища. 1). Мшш1защя витрат земельних, люних, водних ресурЫв та збереження фауни при транспортному буд1вниитв1. 2). Дотримання еколопчних норматив1в. Сусшльство. Галузев1 еколопчш програми.
26). ресурсозбереження. 1). Пщвищення енергоефективносл рухомого складу. 2). Використання альтернативних вид1в палива. Сусшльство, галузь. 1).Науково-дослщш, виробнич1 програми та плани з ресурсозбереження. 2). Матер1альне стимулювання економп ресурса.
3). Участь в задоволенш загальнодержавних економ1чних потреб та завдань. 1). Дотримання ¡снуючого законодавства, еколопчних норм, економ1чних завдань. 2). Виконання зобов'язань перед бюджетом, спецфондами. 3). Пщтримка розвитку ¡нфраструктури територш. 4). Боротьба з корупшею. Сусшльство, галузь. Приведения нормативно-правовоУбази галуз1 у вщповщшсть до державних норм, стандарте, контроль за Ух виконанням.
4). Забезпечення конкурентоспроможносп залЬничного транспорту та його пщприемств. 1). Пщвищення конкурентоспроможносл продукцй (послуг). 2). Забезпечення стабшьноУефективносл господарськоТ д1яльност1 та фшансовоУ стшкосп ПЗТ. 3). Формування ¡нновашйно-швестицшноУ системи галуз!. 4). Збщьшення частки зал1зничних перевезень. Сусшльство, галузь. 1). Мотивацшний мехашзм пщвищення ефективносп господарювання ПЗТ та Ух пщроздшв. 2). Розширення перелжу ¡нновацшних послуг. 3). Розвиток ¡нновацшноУ системи галузь
5). Цш ринковоУ дальность 1). Ведения етичного б1знесу з партнерами. 2). Проведения гнучкоУ тарифно! полп~ики. 3). Впровадження маркетинговоУта лопстичноУ концепцш. 4). Забезпечення безпеки та серв1су перев1зних процеЫв Споживач1 перев1зних послуг; постачальники ресурЫв, послуг. 1). Розробка маркетинговой та лопстичноУ концепцш. 2). Розвиток ¡нформацшноУ складовоУ перев1зного процесу. 3). Ушфжашя перев1зних документе.
6). Сошальш шлк 6а). участь в сошальних процесах зовшшнього середовища. 1). Пщтримка осв1тньоУта науковоУ сфер, заклад1в охорони здоров'я та спорту. 2). Благодшництво та спонсорство. 3). Д¡V на ринку праш, гарантування зайнятостк Сусшльство. Участь у державних, репональних сошальних заходах, програмах.
66). сошальний розвиток колектив1в пщприемств галузь утворення умов для достойного життя прашвниюв, для реал1зашУ Ух творчого (трудового) потен шалу, для вщтворення людського кап ¡талу. 1). Мотивашя продуктивное^ праш та оплати праш. 2). Пщтримка високоТ зайнятосп пращвнимв. 3). Забезпечення умов та безпеки праш. 4). Медичне обслуговування персоналу. 5). Пщготовка, перепщготовка, пщвищення квашфжашУ кадрш. 6). Покращення житлових умов прашвниюв. 7). Сошальне партнерство (прашвника, роботодавця, держави). 8). Розвиток системи корпоративно! етики, захисту ¡нтелектуапьноУ власностц ¡нформацшноУ безпеки; пщвищення сошальноУ свщомост1 \ культури пращвниюв. Трудов1 колективи пщприемств, Ух пщроздшв, окрем1 прашвники. 1). Галузев1 шльов! програми з окремих питань сошального розвитку галуз1 та и пщприемств. 2). Плани пщприемств. 3). Контроль за додержанням законодавства з прав трудящих у сфер1 праш, зароб1тноУ плати та сошального забезпечення. 4). Оргашзашя навчальних центр1в, молод1жних орган1зац1й, корпоративних ушверситет1в, сем1нар1в, трен1нг1в.
Пвень структурних пщроздШв пщприемства
Монггорингта аншш сошальних проблем та потреб в окремих структурних пщроздшах пщприемства
Визначення можливостей вир1шення сошальних проблем власними зусиллями пщроздшв
Формування гидроздшами пропозицш шодо вир1шення сощальних проблем, виконання зaxoдiв на
* р!вк! пщприемства, галуз1
Р1вень пщприемства в цшому
Визначення сошальних шлей пщприемства
Мониторинг та анал1з сошальних проблем та погреб
пщприемства *
Окреслення кола сошальних проблем, ям мають галузевий р1вень вир1шення
Акумуляшя пропозицш вЫх шдроздиив щодо сошальних
заход1в пщприемства *
Анал1з юнуючих програм та заход!в на пщприемств! Визначення перспективних сошальних програм та заход1в пщприемства
Ранжування псрспсктивних заход1в з урахуванням Ух вiднocнoУ знaчyщocтi для пщприемства та затрсбуваност1 серед персоналу, пщроздшв
Визначення прюритетних напрямк1в соц1ального розвитку пщприемства
*
Розробка проеючв програм, Ух обгрунтування
Зб|р та aнaлiз даних за конкретними проектами, розрахунками
Розгляд, узгодження, б1знсс-планування проеючв програм, заход1в; виб1р партнер1в
+
Контроль, мониторинг, коригування Peaлiзaцiя програм, заход1в
\
Анал1з стратеги розвитку галуз1
Оцшка проеючв програм та заход1в
Ошнка виконання програм та заход1в, складання звтв
Пщготовка проект! в нових програм
Визначення, чи виршеш завдання програм
Анал1з можливостей фшансування та ресурсного забезпечення сошальних програм та заход1в
Визначення. уточнения нових прюритет1в
Рис. 1. Схема вибору, планування та реалгзаци соцгальних програм та заходгв ПЗТ
ного призначення ! результат дшльносп, але й забезпе-чення ткно! кореляц!! цих показниюв з плановими по-казниками пщприемства. Ршення ще! проблеми усклад-нюеться тим, що пщроздти пщприемств не е самостшни-ми господарськими ланками, не розраховують фшансов! результати свое! д!яльност!
З метою вибору планових показниюв структурних одиниць ПЗТ, як! б мали найбщьший вплив на досяг-нення планових показниюв пщприемства в цщому, нами запропоновано використовувати так званий метод «матриц! взаемод!!». В!дпов!дно цьому методу складаеться матриця показниюв, в яюй по горизонтал! вказуються планов! показники пщприемства, а по вертикал! — по-казники його пщроздшв (по деюлька на кожний показ-ник пщприемства). Причому спочатку по вертикал! можна включити необмежену юльюсть показниюв, як! поим ощнюються на тасноту взаемозв'язку з показни-ками пщприемства за трибаловою системою (2 — ютот-ний взаемозв'язок, 1 — незначний взаемозв'язок, 0 — немае взаемозв'язку). Оцшюють показники методом експертного опитування як пращвниюв структурного пщроздщу (кер!вниюв пщроздщу, майстр!в, пров!дних фах!вщв), так ! сшвроб!гаиюв сум!жних пщроздшв. Показники, що набрали бщьшу юльюсть бал!в, закрш-люються за пщроздщом як планов! показники його д!яльност! Дослщження показало, що повнота ! точшсть характеристики д!яльност пщроздщу досягае 80—90 % при використанш трьох-п'яти ощночних показниюв.
На пщстав! визначених таким чином планових показниюв структурних пщроздшв та директивних показниюв по пщприемству в ц1лому формуеться система матер!ального стимулювання пращвник1в пщроздшв шляхом здшснення шести наступних пщготовчих еташв. (Вщповщщ експери-ментальш розрахунки проведено на приклад! локомотивного депо «Основа» Швденно! залкзнищ).
1-й етап — встановлення коефщентав пор!вняльно! «вагомосп» планових показниюв структурних одиниць (д.) в залежност в!д сили !х впливу на виконання планових показниюв пщприемства. Сума коефщентав ва-гомост! по кожнш структурнш одинищ дор!внюе 1.
2-й етап — визначення штегральних зважених ко-ефщентав виконання плану структурною одиницею
(Кеп01Нт ) в цшому по вс!х часткових планових показ-никах (Квм,о.1):
Кв.п.о.тт = ^\Кв.п.о.1 ' д (1)
Аналопчно розраховуються штегральш коефщен-ти виконання плану в цщому по пщприемству.
3-й етап — диференщащя пщроздшв (одиниць) пщприемства по функцюнально однорщних групах, як! в!др!зняються одна в!д одно! м!рою !х участ в досягненш планових показниюв пщприемства. В робот! стосовно локомотивному депо «Основа» видщено чотири категор!! пщроздшв з подальшим структурним подщенням: кер-!вництво депо, основш виробнич! одинищ, обслугову-кш одинищ.
4-й етап — подщ прем!ального фонду структурних одиниць на дв! частини, одна з яких залежить в!д !х
власних планових показниюв (Кзо), а шша — в!д по-
казниюв пщприемства (Кзп ). Так, для депо «Основа» по основних виробничих пщроздшах запропоновано 0,4 фонду нараховувати за показниками депо, а 0,6 фонду — за показниками його пщроздшв, по виробничо-пщтри-муючих пщроздщах маемо вщповщно 0,3 ! 0,7, по об-слуговуючих— 0,2 ! 0,8, по кер!вних ланках весь фонд нараховуеться по показниках депо. Ця диференщащя при премшванш необхщна для врахування того, що структурш одиниц по р!зному впливають на результати д!яльност! пщприемства в цщому.
5-й етап — визначення штегрального коефщента залежност фонду стимулювання структурно! одиниц
(Кф.о.нт) вщ виконання и власного плану (Кплм^нт ) ! плану пщприемства (Кпл п {нт ) за наступною формулою:
Кф.о.Нт = Кпл.омт' Кзо + Кпл.п.тт' Кзп (2)
Нижче наведено приклад розрахунку цього коефь щента для основних виробничих одиниць депо «Основа» (табл. 2).
6-й етап — розрахунок фактичного нормативу ут-ворення фонду матер!ального стимулювання структурно! одинищ (Нст.ф.о.) шляхом коригування планового
нормативу стимулювання (Нстпло ) в залежносп, по-перше, вщ ступеня виконання свого плану, а також впливу на виконання плану пщприемства (Кфо.нт); по-дру-
ге, вщ об'ективно! значущосп, пор!вняльно! рол! структурно! одинищ у справ! досягнення сукупного юнцево-
го результату (Кзнач.о.).
Нст.ф.о. = Нст.пл.о. ' Кф.о.тт ' Кзнач.о. (3)
При цьому Нст пло е единий по пщприемству пла-новий норматив утворення фонду матер!ального стимулювання структурних пщроздшв (у вщсотках до !х фонду основно! зароб!гао! плати, застосовуеться при умов! 100-вщсоткового виконання плану п!дприемства ! структурно! одинищ. Кзначо — коефщент пор!вняльно! фун-кц!онально! значущост! структурно! одинищ у справ! формування юнцевих результапв д!яльност! п!дприем-ства (пщроздщу) в щлому. Цей коеф!ц!ент встановлюеть-ся методом експертних оц!нок ! зб!льшуе або зменшуе (на 5—20 %) норматив утворення фонду стимулювання окремих пщроздшв в пор!внянн! з единим по пщприемству нормативом з урахуванням об'ективно р!зно! !х спроможноста впливати на сукупн! виробничо-госпо-дарськ! ! соц!альн! результати. Основш виробнич! або кер!вн! структурн! одинищ, укомплектован! найбшьш квал!ф!кованими, досв!дченими професюналами, мають спод!ватись (за !нших р!вних умов) на б!льш! прем!!, н!ж це може бути в обслуговуючих, допом!жних структурах.
На заключн!й стад!! процесу стимулювання пре-м!альний фонд пщроздщу розподшяеться м!ж окреми-ми пращвниками з урахуванням реально! трудово! участ! кожного в досягненн! юнцевого колективного результату. Однак, при зростанш к!нцевих результат!в госпо-дарювання на р!вн! п!дприемства або пщроздщу можли-
Таблиця 2
Розрахунок штегрального коефщента залежност фонду стимулювання структурно! одинищ локомотивного депо «Основа» ШвденноК залiзницi в1д виконання платв
Найменування структурисн одинищ 1нтегральний коефЫент виконання плану Косфщкнт вщносно'1 ':;] лежност1 фонду стимулювання m виконання плапу 1нтсгральний ко-ефщ!ент залеж-НОСТ1 фонду стимулювання 1Г. виконання [[ [:i[[iii пщприемства i структурно'1 оди- HHHi. /Ç. . .. ..
структурною оди-ницею. к,,,,,,,,,,, шдпрнемст-вом, к,,,„.:,„„ структурно! ОДИНИЩ, к„ пщприемства, К
Kepi вн иитво 1.056 1 1.056
Дшьниця CKi-шровки 0.914 1,056 0.6 0,4 0,971
Дшьниця ПР- 0,985 1,056 0,6 0,4 1,013
Дшьниия ПР-2. IIP-1.TO-3 1,020 1,056 0,6 0,4 1.034
Загствсльна дшьниця 1.087 1,056 0.6 0,4 1,075
вост збщьшення матер!ально! винагороди за ефективну роботу всього без винятку персоналу об'ективно зрос-тають. Таким чином, матер!альна защкавленють кожного пращвника в досягненш високого колективного результату створюе на пщприемств! командний дух д!яльноста, е запорукою реал!зац!! його сощально-господарсько! вщповщальност!
Обов'язковою складовою управлшня процесом пщвищення сощально-господарсько! вщповщальносп пщприемств е проведення Г! ощнки, яку слщ здшсню-вати в р!зних напрямках. Найважливш! з них — це ви-м!рювання: а) результатав, досягнутих шсля реатзац!! вщповщних заход!в ! програм, б) обсяпв швестицш на сощально-господарськ цш.
Оцшювати сощальш та господарськ результати доцщьно по показниках, сгрупованих за адресами вщпо-вщальносп пщприемств, а саме !х вщповщальносп перед персоналом (група показниюв «Персонал»), суб-'ектами ринкових вщносин (група показниюв «Б!знес»), сусшльством (група показниюв «Сусшльство»). Нижче наведен! деяк з рекомендованих ощночних показниюв для пщприемств зал!зничного транспорту.
1) «Персонал»: юльюсть пращвниюв, що мають медичну страховку; забезпечешсть пращвниюв житлом; юльюсть пращвниюв, що отримали медичну допомогу та оздоровлення в лщувальних закладах галузц вщповщшсть саштарно-гшешчних умов пращ техшчнш та нормативнш документац!!, стандартам; юльюсть пращвниюв, охоплених сощальними п1льгами; р!вень проф-щактики професшних захворювань; юльюсть пращвниюв, що пройшли переподготовку та переквал!ф!кацш; р!вень плинност! кадр!в тощо.
2) «Б!знес»: юльюсть та суми штраф!в за угодами; наявшсть угод з партнерами про сшвробггаицтво; постшшсть зв'язюв з партнерами (юльюсть угод, що дшть понад три роки); розм!р кредиторсько! заборгова-ност та тривалють И обороту; участь в програмах роз-витку б!знесу; р!вень задоволеност пасажир!в яюстю послуг; стушнь вщповщност наданих послуг м!жнарод-ним вимогам, стандартам тощо.
3) «Сусшльство»: економшсть споживання природ-них ресуршв; повторне використання та утил!защя в!дход!в; протид!я забрудненню навколишнього середо-вища; еколопчна безпека перевезень, виробництва та
продукци; зниження юлькосп випадкiв аварiй; участь у розвитку шфраструктури територiй; виконання держав-них плашв виробництва та ефективностi тощо.
4) «1мщж»: група включае критерй', що свiдчать про негативне чи позитивне ставлення до дiяльностi залiз-ничного транспорту в суспiльствi (показники, отримаш опитуванням, анкетуванням).
Як вже вiдмiчалося, iндикаторами рiвня соцiальних досягнень сощально-господарсько! дiяльностi на пiдприемствi можуть бути показники величини швестицш у розвиток його соцiально! та виробничо! сфер. Наприклад, для вщображення успiшностi його дiяльностi в штересах суспiльства доцiльно використовувати показники: витрат на охорону навколишнього середовища, на ресурсозбертакш технолог!!, на пщтримку освiтнiх, наукових та лiкувальних закладiв, на охорону здоров'я, благочинну допомогу, боротьбу з бщшстю тощо. Дiяльнiсть пiдприемства в iнтересах галузi залiзничного транспорту вщображаеться зокрема показниками витрат на охорону та безпеку пращ, житловi програми, обов'яз-кове медичне страхування, оздоровлення персоналу, професшну подготовку та переквалiфiкацiк кадрiв, на зростання оплати пращ тощо.
Розглянуп показники сощально-господарсько! вщповщальност доцiльно включити в юнуючу статис-тичну звiтнiсть як спещальний соцiальний звiт пiдприемств [13,14]. Вони дають змогу оцiнквати досяг-нутий рiвень цiе! вiдповiдальностi шляхом сшвставлен-ня даних за звггний перiод з вiдповiдними показниками минулих перiодiв, з даними iнших пщприемств галузi та даними конкурентiв, з рiвнем державних, галузевих, свiтових стандартав, нормативiв та вимог. Формування прозоро! та доступно! для всiх ощночно! шформаци з соцiальних питань покликана пщвищити позитивний iмiдж та швестицшну привабливiсть пiдприемств, пока-зати !х можливiсть управляти соцiальними ризиками та забезпечувати конкурентостшюсть на внутрiшньому та зовншньому ринках перевезень.
Висновки
1. Формування i розвиток системи сощально-госпо-дарсько! вiдповiдальностi (ССГВ) пщприемств стае одшек з центральних проблем пщвищення ефективностi виробництва i соцiального прогресу кра!ни в сучасних умовах.
2. Цiлеспрямованiсть и дослщження i вирiшення передбачае чiтке визначення сутност сощально-госпо-дарсько! вiдповiдальностi пщприемства як його iманен-тного обов'язку задовольняти коршш iнтереси сусшль-ства, галуз^ ринкового оточення та власного персоналу. Причому результативною розробка ще! проблеми може бути лише в тому раз^ якщо вона буде вестись не фрагментарно, а комплексно, охоплюючи цшсну систему, яка включае таю оргашчно взаемопов'язанi елементи, як рiвнi, напрями, цiлi, чинники, принципи, методи, шструменти вiдповiдальностi тощо.
3. Аналiз та спiвставлення светового та впчизняно-го досвiду функщонування ССГВ бiзнесу вказують на реальш можливостi i напрями и активiзацl! в сучасних умовах. Так, невщкладного усунення потребують такi серйознi недолши в практицi реалiзацi! ССГВ впчизня-них пщприемств: слабкiсть взаемозв'язку щлей галузево! соцiально-економiчно! пол1тики з цщями i завданнями соцiально-господарсько! вiдповiдальностi пщприемств,
недостатня обГрунтовашсть вибору i планування прюри-тетних програм та заходiв галузi i пiдприемств, вiдсутнiсть дiевого механiзму матерiального стимулювання ефективно! роботи структурних пiдроздiлiв пщприемств в допов-нення до дшчо! тарифно! та окладно! системи оплати працi, вiдсутнiсть достовiрно1 та прозоро! оцiнки та звггаост вщносно результативностi соцiально! дiяльностi пщприемств, критична обмеженiсть фiнансового забез-печення заходiв з соцiального розвитку пщприемств i соцiального захисту !х пращвниюв.
4. В теори та практищ господарювання спещаль-ну г особливо серйозну увагу слщ придщяти посиленню впливу ССГВ на рГвень конкурентоспроможност пщприемств в напрямках покращення параметрГв про-дукци (послуг), що випускаеться, забезпечення стабшь-но! ефективност виробничо-техшчно! бази пщприемств та !х фшансово! стшкость
5. Виршальна роль в реалГзацГ! сощально-госпо-дарсько! вщповщальност пщприемств належить системГ управлшня !х дГяльшстю.
6. Зокрема автори на прикладГ залГзничного транспорту дайшли висновку щодо дощльносп Г перспектив-ност удосконалення управлшня пщприемствами шляхом покращення узгодженост заходГв та завдань !х сощаль-но-господарсько! вщповщальност з щлями галузево! соц-¿ально-економГчно! политики, для чого запропоновано на пщприемствах створити Г використовувати новий плано-вий — матрицю взаемоди, в якому слщ передбачити по-вний перелш планових обов'язюв пщприемства, що га-рантуе безумовну реалГзацш галузевих стратепчних ц1лей, посилюе мобшзуючу роль державного регулювання еко-номки. КрГм того цей виконавчий документ повинен мютити також ствставлення, з одного боку, сощальних пропозицш колективГв пщроздшв пщприемства з другого боку, сукупност заходГв та ресурсГв з сощального розвитку пщприемства, що покликано демократизувати процес управлшня пщприемствами.
7. Принципове значення з точки зору реалГзаци процесу управлшня роботи пщприемствами мае висно-вок щодо необхщносп при виборГ прюритетних сощаль-них програм Г заходГв враховувати пропозици !х персоналу з цього приводу.
8. Конче актуальним напрямом удосконалення управлшня стае формування мотивацшного мехашзму ефективно! роботи. Причому акцент бажано робити на пщвищенш матерГально! защкавленост пращвниюв в покращенш як персональних трудових досягнень, так \ результапв дГяльност структурних пщроздшв Г пщприе-мства в цщому. Така гармошзащя штереав — запорука злагоджено! роботи Г додаткового сенергетичного ефек-ту вщ сушсно! пращ.
9. Важливою передумовою активГзаци матерГаль-них стимулГв пращ е мотивоване визначення перелшу планових показниюв роботи структурних пщроздшв пщприемства, суттевим принципом вщбору яких мае бути !х тюне взаемоузгодження з директивними показ-никами пщприемства.
10. Система сощально-господарсько! вщповщальноста пщприемств не може ефективно функцюнувати без дос-товГрно! Г прозоро! ощнки !! результат. Система ще! оц-¿нки повинна включати до свого складу зокрема показни-ки сощального розвитку пщприемства у двох аспектах: по-
перше, показники обсягу швестування на сощальш цiлi як iндикатор загально! активност у соцiальнiй сферi, по-дру-ге, показники окремих досягнень у сощальнш сферi, от-риманi в результата реалiзацi! конкретних заходiв. Показники сощально-господарсько! вщповщальност доц1льно зробити предметом сощального звггу пщприемств.
Лiтература
1. Котлер Ф. Корпоративна сощальна вщповь дальнiсть. Як зробити якомога бщьше добра для вашо! компани та сусшльства / Ф. Котлер, Лi Н. ; пер з англ.— К. : Стандарт, 2005. — 302 с.
2. Исследование «Социальная ответственность бизнеса — опыт России и Запада / Общеевропейская общественная организация «Деловая Россия». Комитет по укреплению социальной ответственности бизнеса. — М. : 2004. — 96 с.
3. Аверин А. И. Социальная политика и социальная ответственность предприятия / А. И. Аверин. — М. : Альфа-Пресс, 2008. — 96 с.
4. Булеев И. П. Социальная ответственность бизнеса: теория и практика / И. П. Булеев, Н. Е. Брюховецкая, Е. В. Черных. — Донецк : ДонГу, 2008. — 136 с.
5. Евдокимов Ф. И. Социальная ответственность предприятия как фактор экономического развития / Евдокимов Ф. И. // пращ Донецького нац. техн. ун-ту. серiя екон. — 2004. — Вип. 82. — С. 5-11.
6. Кричевский Н. А. Корпоративная социальная ответственность / Н. А. Кричевский, С. Ф. Гончаров. — М. : Изд.-торг. Корпорация «Дашков и Ко», 2007. — 216 с.
7. Галуза С. Г. Хозрасчёт как тип экономических отношений и метод хозяйствования / Галуза С. Г., Ворона Е. В. // Вюник ХНУ Гм. В. Н. Каразша. Економ. се-рГя. — 2004. — № 630. — С. 41-47.
8. Дынкин А. А. Корпоративная социальная ответственность и конкурентоспособность / А. А. Дынкин, Д. В. Миловидов, С. П. Перечудов и др. — М. : ИМЭ-МО РАН, 2004. — 112 с.
9. Зелена книга «Створення умов для поширення сощально! вщповщальноста бГзнесу в бврош» (Брюсель, 08.07.2001) [Електронний ресурс] / бвропейська Комь ая. Режим доступу: pfi. org. ua.
10. Радченко Ю. Н. Конкурентоспособность товаропроизводителя: сущность, содержание, факторы повышения / Радченко Ю. Н. // Вюник ХНУ Гм.. В. Н. Каразша. — 2002. — № 564.
11. Буляеева И. Ю. Корпоративная социальная ответственность: управленческий аспект / И. Ю. Буляеева. — М. : КноРус, 2004. — 503 с.
12. Лебедев I. В. Сощальна вщповщальшсть бГзнесу як чинник ефективного менеджменту // Вюник сощаль-но-економГчних дослщжень / I. В. Лебедев. — 2007. — Вип. 27. — С.197-203.
13. Проект Експертно! Ради Форуму сощально-вщпо-вщального бГзнесу Укра!ни «Сощальна вщповщальшсть: принципи та рекомендацп щодо звггаосп». (4 липня 2006 р.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www. auc. org. ua/files/1152089376. doc.
14. Воробей В. «Сощальна звгтшсть: стан та перспек-тиви» [Електронний ресурс] / Воробей В. // МатерГали зборГв мережГ Глобального Договору ООН (16 грудня 2009 р. Ки!в). — К. : 2009. — 11 с. — Режим доступу: www. svb. org. ua
