CC BY
35
Т.В. Горянська
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ I ОБЛ1К МИТА В УКРА1Ш В РАМКАХ СОТ
В умовах ринково! економши й лiбералiзащ! мiжнародно! торгiвлi мито стае економiчним регулятором
зовшшньоекономiчно! пол^ики держави. Мито дозволяе державi: по-перше, заохочувати ввезення або вивезення вiдповiдних товарiв або обмежувати !х; подруге, ставити у рiвm економiчнi умови товари вiтчизняних виробниюв i подiбнi товари !х шоземних конкурентiв; по-трете, проводити певну економiчну, науково-технiчну, екологiчну, валютно-фiнансову пол^ику у сферi зовшшньоекономiчно! дiяльностi; по-четверте, спрямовувати дiяльнiсть суб'ектiв зовшшньоекономiчно! дiяльностi в русло загальнодержавних, нацiональних штерешв. Крiм того, треба вiдзначити, мито - це цшова категорiя, що потребуе iндивiдуального тдходу до обгрунтування мита по кожному конкретному товару, його координаци з нацiональними i свiтовими витратами й цiнами, облшу парамет-рiв споживчих властивостей i якостi товарiв тощо. Отже, мито покликано захищати внут-рiшнього виробника, штучно збшьшуючи со-бiвартiсть iмпортного товару, а також служити джерелом поповнення бюджету кра1ни.
В економiчно розвинутих кра1нах найбiльш розповсюдженим е мито, що стягуеться з товарiв, якi ввозяться до краши, тобто регулюванню пiдлягае тiльки iмпорт. У свою чергу, експорт регулюються лише у кра1нах iз невисоким рiвнем економiчного розвитку.
Отже, введення мита може мати на мет здiйснення економiчного тиску на вiдповiднi держави або створення !м режиму найбiльшого сприяння щодо полiтичних мотивiв.
Дослiдженню питань щодо порядку застосування мита в умовах глобатзацп, визначення митно1 вартосп товарiв, нормативно-правового регулювання митно-тариф-но! системи присвячено багато праць
вiдомих учених-економюив. Серед них: ^алшський економют Ф. Hmi [9], B.C. Новшов, Л.М. Демиденко,
О.П. Гребельник, О.С. 1ль!н, Ф.О. Верба, М.О. Петренко [1-8] тощо.
Мета статп полягае в дoслiдженнi нормативно-правового регулювання мита в Укра!ш в рамках СОТ, а також у розгляданш проблемних питань щодо oблiку мита.
Порядок формування та застосування мита в Укра!ш регламентуеться рядом законодавчих актiв, а саме: Законом Укра!ни «Про митний тариф Укра!ни», затвердженим постановою Верховно! Ради Укра!ни вщ 05.04.2001 р. № 2371-III; Законом Украши «Про Сдиний митний тариф», затвердженим постановою Верховно! Ради Укра!ни вщ
05.02.1992 р. № 2097-XII; Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни «Про державне мито» вщ
21.01.1993 р. № 7-93 тощо. ^м того, Верховною Радою Укра!ни розглядаеться проект Закону Укра!ни «Про митно-тарифне регулювання в Укра!ш», який мае набрати чинносп з 1 шчня 2011 року. Цей закон буде визначати порядок формування та застосування Митного тарифу Укра!ни при ввезенш на митну теритoрiю Укра!ни i вивезеннi за межi митно! теритoрi! Укра!ни тoварiв та шших предметiв з метою стягнення мита iз зазначених тoварiв та шших предме^в, а також забезпечення проведення державою ефективно! митно-тарифно! пол^ики. 1з прийняттям цього закону Закон Укра!ни «Про Сдиний митний тариф» втратить свою юридичну силу.
Вщповщно до законодавства Укра!ни мито подшяеться на види (рис. 1).
Вщзначимо, що преференцiйне мито встановлюеться у виглядi особливих пiльгoвих ставок, як включають звiльнення вiд сплати мита i застосовуються до тoварiв, як походять iз держав, що разом з Укра!ною входять до митних сoюзiв або створюють iз нею спещальш митнi зони, а також при встановленш якогось спецiальнoгo
© Горянська Тетяна Валеривна - кандидат eKOHOMi4Hm наук, доцент. Донецький державний утверситет управлiння.
ISSN 1562-109X
преференцшного ршення вiдповiдно до мiжнародних договорiв за участю Укра1ни.
Рис. 1. Види мита в нацюнальнт практиц
На сучасному етат, у зв'язку з вщсутшстю перелiку кра1н, до товарiв яких застосовуеться преференцiйний режим мита, мiжнародних угод про створення митного союзу або спецiальних митних зон, преференцiйнi ставки мита в Укра1ш не застосовуються.
Преференцiйне мито широко застосовуеться кра1нами з розвинутою ринковою економiкою. Ставка
преференцiйного мита встановлюеться на рiвнi нижче мiнiмального з метою створення сприятливих умов для торпвль Так, США застосовують цей вид мита вщносно кра1н Латинсько! Америки. Польща застосовуе преференцiйнi ставки до товарiв iз кра!н, у яких розмiр ВВП на душу населення не перевищуе аналогiчний показник у Польщi та для найменш розвинутих кра!н. Вiдзначимо, що ВВП Польщi на душу населення в 2007 р. склало 16800 дол. США, у 2008 р. - 17600, у 2009 р. - 17800 дол. [3]. Саме до Укра!ни Польща застосовуе преференцшш ставки [4, 103]. ВВП Укра!ни на душу населення склало: в 2007 р. - 7200 дол. США, 2008 р. - 7500, у 2009 р. - 6400 дол. [3]. Шмеччина застосовуе преференцшш
мита до iмпорту товарiв iз кра!н, що розвиваються, i кра!н з перехщною економшою. Кра!ни «Загального ринку» надають преференцiйнi мита одне одному щодо iмпорту товару (ставка дорiвнюе 0). Вiдзначимо, що договiр про режим найбшьшого сприяння кра!нам «Загального ринку», у якому обговорюються преференций не розповсюджуеться на такi кра!ни, як США, Японiя тощо.
Як вщомо, Укра!на е членом Св^ово! оргашзаци торгiвлi (СОТ). Вiдповiдно до ст.7 Закону Укра!ни «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть», затвердженого постановою Верховно! Ради Украши вiд 16.04.1991 р. № 959-Х11, товарам, якi iмпортуються з держав-членiв СОТ, надаеться режим найбшьшого сприяння, який стосуеться мита, митних зборiв, методiв !х стягнення, правил i формальностей у зв'язку з iмпортом. Це означае, що будь-яка перевага, сприяння, привiлей чи iмунiтет, якi надаються стосовно будь-якого товару, що походить iз будь-яко! держави, мають негайно й безумовно надаватись аналогiчному товару, який походить iз територи держав-членiв СОТ або держав, з якими укладено двосторонш або
регюнальш угоди щодо режиму найбiльшого сприяння. Таким чином, ставки мита, яю визначенi додатком I до Протоколу про вступ Украши до СОТ, застосовуються до товарiв за походженням iз кра!н, яким Украшою надаеться режим найбiльшого сприяння, тобто пiльговi ставки Митного тарифу Украши.
Пiльговi ставки застосовуються до товарiв, яю мають походження з держав або економiчних союзiв, що користуються в Укра1ш режимом найбiльшого сприяння, а також до товарiв iз краш, якi розвиваються.
Так, Законом Украши «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв з питань
Таблиця. Перел1к окремих товаргв, з яких стягуеться ввгзне мито
Код Назва Ставка мита, %
пшьгова повна
0701 Картопля 0,2 евро за 1кг 0,4 евро за 1кг
0702 00 00 00 Помщори 0,3 евро за 1кг 0,6 евро за 1кг
0707 00 Опрки та коршшони 0,3 евро за 1кг 0,6 евро за 1кг
0808 Яблука, грушi та айва 0,5 евро за 1кг 1 евро за 1кг
0901 Кава 0,1 евро за 1кг 0,1 евро за 1кг
для промислово! переробки 0 0
1006 Рис 10%, але не менш як 0,03 евро за 1 кг 10%, але не менш як 0,03 евро за 1 кг
1206 00 Насшня соняшнику для швби 0,5 евро за 1кг 0 1 евро за 1кг 0
1701 Цукор 50%, але не менш як 0,3 евро за 1 кг 50%, але не менш як 0,3 евро за 1 кг
обкладання ввiзним митом товарiв та шших предмеив, що ввозяться на митну територда Украши» вiд 03.04.1997 р. № 170/97-ВР (див.
таблицю) затверджено перелш краш, з якими Украшою укладено угоди про вiльну торгiвлю (Бшорусь, Росiя, Вiрменiя, Грузiя тощо) i торговельно-економ1чн1 угоди з наданням режиму найбшьшого сприяння або нацiонального режиму (Болгарiя, Велика Британiя, Грецiя, Катя, Нiмеччина, Польща тощо).
Крiм того, на сьогодш Украшою укладенi мiждержавнi угоди про вiльну торгiвлю з ушма крашами СНД i Республшою Македонiя.
Отже, вiдповiдно до Митного тарифу Украши i вимог СОТ найбiльшi тарифи, якi Украша може застосовувати до iмпорту товарiв, - це тарифи на цукор - 50% i олiю соняшникову - 30%. Iншi продукти з граничним рiвнем тарифiв, установлених на рiвнi 25%, включають деякi види радюапарату-
ри, нитки синтетичнi тощо. Середне iмпортне мито при поставках в Украшу складае 10,66% - для сшьськогосподарських продуктiв i 4,95% - для промислових товарiв. У цшому мито встановлено в дiапазонi вщ 0 до 50%. При цьому, вщповщно до вимог СОТ, деяю обмеження включають поетапне зменшення мита до 2013 р.
Законом Украши «Про Сдиний митний тариф» (ст. 10) передбачено в окремих ви-падках застосування на окремi товари й iншi предмети сезонного ввiзного i вивiзного мита. Строк його застосування не може перевищувати бiльше чотирьох мiсяцiв з моменту !х установлення. У ст. 2 Закону Украши «Про державне регулювання iмпорту сшьськогосподарсько! продукцп»,
затвердженого Верховною Радою Украши вщ 17.07.1997 р. № 468/97-ВР, сказано, що сезоннi мита встановлюються на строк, що не може бути меншим 60 та бшьшим 120 послщовних календарних днiв (ст. 2). Для порiвняння, Законом Росшсько! Федераци «Про митний тариф» вщ 21.05.1993 р. №5003-1 ст. 6 передбачено, що строк ди сезонних мит не може перевищувати шести мюящв на рiк.
Сезонш мита застосовуються для оперативного регулювання мiжнародноï торгiвлi продукцieю сезонного характеру, перш за все сшьськогосподарською. Сезонш мита встановлюються до таких товарiв, як картопля, помiдори, цибуля, часник, капуста, салат, морква, опрки та коршшони, бобовi овочi, виноград свiжий, яблука, грушi та айва, абрикоси, вишш (черешнi), пшениця, жито, ячмшь, овес, кукурудза, гречка, просо, насшня соняшнику, олiйне насiння та плоди шших олшних культур, шишки хмелю та лупулш, цукровi буряки тощо, й обкладаються за пiльговою ставкою, яка дорiвнюe або перевищуе 30% вщповщно до ст. 6 Закону «Про митний тариф».
Сезонне мито вважаеться винятком iз преференцiйних або шльгових режимiв, у тому чи^ угод про вiльну торгiвлю, митних союзiв тощо. Аналiз використання даного важеля свщчить, що сезонне мито мае явно протекцюшстський характер, тому його застосування мае бути обов'язково проаналiзовано шд кутом зору наслщюв [5, 100]. Частку сезонного мита у крашах Свропейського Союзу займае 0,9% загального числа ставок [6, 37].
Одним iз видiв мита е адвалорне. У сучаснiй митнш полчищ роль адвалорного мита постшно зростае. На його частку припадае 70-80% усього мита. Воно е найбшьш розповсюдженим у краïнах Свропейського Союзу, де на нього припадае 90% загального числа ставок [6, 37]. Так, Шмеччина вщноситься до краш, якi застосовують в основному (бшьш 95% усiх ставок Митного тарифу) адвалорш мита. У Япони в митному тарифi бiльшiсть мита адвалорного. У Митному тарифi Украши близько 84% ставок е адвалорними [7, 46].
Перевагою адвалорного мита е те, що воно тдтримуе однаковий рiвень захисту внутрiшнього ринку незалежно вiд коливання цiн на товар. При цьому змшюються тiльки доходи бюджету [5, 96]. Однак вщзначимо, що в сучасних економiчних системах розвинутих держав мито застосовуеться не як зашб поповнення державноï скарбнищ, а як дiевий важiль регулювання економiчноï та полiтичноï спiвпрацi в системi мiжнародноï торгiвлi.
Вiдповiдно до роздшу III Закону Украши «Про Сдиний митний тариф» i Митного кодексу Украши в Украши застосовуються митш пшьги, тобто звiльнення вщ сплати мита. Такi пiльги надаються насамперед задля пiдтримки окремих галузей втизняного виробництва, технологiчних проектiв та певних виробникiв, а також у межах мiжурядових угод. 1з фюкально! точки зору митнi пiльги е прямими втратами бюджету, що призводять до розбалансування бюджетно! системи та збшьшення бюджетного дефiциту. Така ситуащя е небажаною для будь-яко! краши i надто небезпечною для кра!н, що розвиваються, зокрема Украши [8, 84]. Як показуе практика, ус структури, якi користуються митними пшьгами в Укра1ш, практично не завозять ш сировини, нi технологiчного устаткування. 1х iмпорт зосереджений на алкогольнш продукци, тютюнових виробах, делiкатеснiй харчовш продукци та iнших товарах, операци з якими на той чи шший перiод дають можливiсть отримати надприбутки за рахунок створення шльгових умов. Досвщ розвинутих кра!н заперечуе необхщнють значного обсягу митних пшьг. Водночас надання пiльг щодо оподаткуван-
ня експортно-iмпортних операцiй у межах укладання мiжурядових угод мае бути ютотним iнструментом державного регулювання зовнiшньоекономiчноl
дiяльностi та свiдчити про значний рiвень штеграци економiки краши у св^овий економiчний простiр.
У свiтовiй практищ
зовшшньоторговельно1 дiяльностi окремих кра!н митш пшьги застосовуються як шдтримка втизняного виробника та проведення помiркованоl зовшшньо! полiтики з метою штеграци краши до св^ового бiзнесу. При цьому втрати бюдже^в таких кра1н вщ ди митних пiльг компенсуються за рахунок надходження вiд iнших податюв, що сприяе розвитку окремих галузей економши. У розвинутих кра1нах активно застосовують на практищ постулат вщомого ^алшського економiста Ф. Hirn: «...щоб вiдродити новi галузi, використовують непрямi податки як заходи
захисту: мета податку не фюкальна, хоча вш може приносити дохiд» [9, 243].
Приеднання Укра!ни до СОТ обумовило перехщ до поступово! лiбералiзацil нацiонального митно-тарифного режиму. Для адаптаци певних норм i положень СОТ Укра!ш надали строк до 2013 р. Тому, на думку спещалюив, процес лiбералiзацil митно-тарифно! полiтики Украши може призвести до посилення конкуренци на внутрiшньому ринку з боку iмпортних товарiв i негативно вплинути на господарський стан багатьох втизняних пiдприемств [10, 25]. Дiйсно, останшми роками спостерiгаеться значне превалювання iмпортних поставок в Укра!ну експортним (рис. 2).
Ситуащя може ще бшьше погiршитись у зв'язку з тим, що св^овим товарним
ринкам властивi суттевий рiвень конкуренци та наявшсть торгових бар'ерiв протекцiонiстського характеру. Так, у практищ зовнiшньоторгового регулювання шоземних держав широко розповсюджено застосування принципу тарифно! ескалаци, який передбачае зростання рiвня митного оподаткування iмпортних товарiв виходячи зi ступеня !х обробки. Регламентом Комюи СС № 1031/2008 ид 19.09.2008 р. встановленi ставки ввiзного мита на рис вщ ступеня обробки: рис для шв-би - 7,7 С/т; рис злегка вщварний - 211 С/т; рис здрiбнений - 416 С/т [11]. Вщповщно до Регламенту Комiсi! СС № 948/2009 вiд 30.09.2009 р. ставка ввiзного мита на рис здрiбнений на 2010 р. змшена i складае 175 С/т [13].
90000 80000 70000 60000 50000 40000 30000 20000 10000 0
Експорт 1мпорт
т-1-1-1-1-1-1-г
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Рис. 2. Динам1ка ¡мпорту й експорту товар1в Украши протягом 2001-2009рр., млн. дол. США
Мiнiмiзувати несприятливi ефекти вщ лiбералiзацi! митно-тарифного режиму можливо шляхом застосування комплексу дш щодо вдосконалення, з урахуванням норм системи ГАТТ/СОТ, нащонально! пол^ики митного регулювання iмпорту, у тому чи^ спрямованих на забезпечення можливого застосування Укра!ною спещальних захисних заходiв у формi додаткового мита, передбачених у рамках домовленостей Уругвайського раунду переговорiв.
Угода щодо спещальних захисних заходiв у формi додаткового мита е найбшьш дивним i зручним легальним протекцiонiстським механiзмом СОТ. Саме
Генеральна угода з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ), ст. XIX «Надзвичайш заходи щодо iмпорту окремих товарiв», дае право фактично припиняти процес лiбералiзацi! зовнiшньо! торгiвлi у випадку збшьшення iмпорту того чи шшого товару до рiвня, який завдае шкоди вщповщнш галузi нацюнального виробництва.
В Укра!нi вже кiлькаразово робилися спроби урегулювати в законодавчому порядку питання створення iнституту спещальних захисних заходiв. Так, у травш 1997 р. Президентом Укра!ни в рамках реалiзацi! перехiдних положень Конституци Укра!ни було iнiцiйовано подання до
Верховное' Ради Украши проекту Закону про особливосп застосування тарифних обмежень на iмпорт сiльськогосподарських товарiв згiдно з нормами i принципами системи ГАТТ/СОТ. Однак цей закон не був прийнятий. Як альтернативний був прийнятий Закон Украши «Про державне регулювання iмпорту сшьськогосподарсько! продукцц» вiд 17.07.1997 р. № 468/97-ВР.
Ще 20.11.2008 р. подано на розгляд проект Закону про внесення змш до Закону Украши «Про Митний тариф Украши» задля полшшення стану пла^жного балансу Украши в умовах св^ово! фшансово! кризи за реестрацiйним № 3379 народним депутатом Украши С.А. Терьохшим, у якому пропонуеться ввести тимчасову цшьову надбавку до ставок ввiзного мита, дiючих напередоднi набрання чинностi цим законом, у розмiрi 12% до митно! вартостi таких товарiв, як свинина обвалена; субпродукти харчовi велико1 рогато1 худоби, свиней, овець, юз, коней, вiслюкiв, мулiв або лошакiв, свiжi, охолодженi або морожеш; м'ясо та харчовi субпродукти свшсько! птицi свiжi, охолодженi або морожеш; жири та олп тваринного або рослинного походження, готовi харчовi жири; готовi харчовi продукти, алкогольнi та безалкогольнi напо1 i оцет, тютюн та його замшники; вугiлля кам'яне, газ нафтовий тощо [13].
У 2009 р. був прийнятий Закон Украши «Про внесення змш до деяких закошв Украши з метою полшшення стану пла^жного балансу Украши у зв'язку iз св^овою фшансовою кризою», затверджений Верховною Радою Украши вщ 04.02.2009 р. № 923-У1. Цим законом запроваджена тимчасова цiльова надбавка до ставок ввiзного мита, дiючих напередоднi набрання чинност цим законом, у розмiрi 13% митно1 вартостi товарiв за групами та кодами УКТЗЕД, що ввозяться на митну територда Украши в режимi iмпорту (пп.3.6 п.3 «Прикiнцевих положень» Закону Укра1ни «Про Митний тариф Украши»), але не менше шести мсящв. Одночасно 18.03.2009 р. Кабшет Мiнiстрiв Укра1ни ухвалив постанову, якою скасовуеться тимчасова надбавка до ставок ввiзного мита, за виключенням окремих товарiв. Крiм того,
ршенням Конституцiйного Суду Украши вщ 23.06.2009 р. № 15-рп/2009 пункти Закону Украши «Про внесення змш до деяких закошв Украши з метою полшшення стану пла^жного балансу Украши у зв'язку iз св^овою фшансовою кризою», яю стосуються тимчасово1' цiльовоï надбавки (13%), визнанi неконституцшними i втрачають силу [14].
Iнтеграцiя Украши у свтову економiку передбачае проведення керовано1' та дифе-ренцiйованоï полiтики вiдкриття
украшського ринку для iноземних товарiв на засадах домовленостей ГАТТ/СОТ. У цьому процес украй необхщним е врахування особливостей сучасного стану економiчних перетворень в Украш^ зокрема таких, як необхщнють структурно!' перебудови виробничих галузей, переважання
сировинного експорту, який мае бути замiнений продуктами переробних галузей, невiдповiднiсть европейським стандартам та техшчним регламентам.
Отже, серед сукупносп методiв та механiзмiв державного регулювання особливе мюце займае митно-тарифне регулювання - важшь, за допомогою якого держава може стимулювати зростання втизняного виробництва, зокрема експортноï продукцiï.
Ставки експортного (вивiзного) мита в Укра1ш встановлюються такими
законодавчими актами: Порядком стягнення митними органами ввiзного (вивiзного) та особливих видiв мита пiд час митного оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон Украши, затвердженим наказом Державноï митноï служби Украши вiд 23.01.2006 р. № 30, який розроблено вщповщно до закошв Украши «Про Сдиний митний тариф», «Про Митний тариф Украши», «Про ставки вивiзного (експортного) мита на насшня деяких вцщв олшних культур», «Про вивiзне (експортне) мито на вщходи та брухт чорних металiв», «Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шюряну сировину» тощо.
Пунктом 4 Порядку вщ 23.01.2006 р. № 30 визначено звшьнення вщ стягнення вивiзного мита з товарiв, на якi законодавством установлено вивiзне мито, на
n^craBi угод Украши про вшьну торпвлю за таких умов: по-перше, при вивезенш TOBapiB до краш СНД; по-друге, при вивезеннi товарiв до Македони.
У свою чергу, вступ Украши до СОТ потребуе поетапного зниження експортного мита кожного року на вщповщний вiдcоток, а саме:
починаючи з 01.01.2007 р. ставка ви-вiзного (експортного) мита на насшня олiйних культур щороку зменшуеться на 1 вiдcотковий пункт до значення 10%. Ставка вивiзного мита на насшня олшних культур (льону, соняшнику, рижiю) станом на 01.01.2009 р. становила 13% [15];
починаючи з 01.01.2007 р. ставка ви-вiзного (експортного) мита на живу худобу та шюряну сировину щороку зменшуеться на 5 вщсоткових пунктов до значення 10% i вщповщно на 1 вiдcотковий пункт до значення 20%. Ставка вивiзного мита на 01.01.2009 р. становила 45 i 29% вщповщно [16].
Ефективне функщонування системи митного тарифу забезпечуеться за умови правильного застосування процедур стягнення мита, законодавчого закршлення класифшацп товарiв згiдно з товарною номенклатурою зовнiшньоекономiчноï
дiяльноcтi, визначення митноï вартост товарiв, а також визначення краши походження товарiв та особливостей ïï податкового регулювання.
На cьогоднi в Украïнi е певш труднощi щодо практично!' реатзаци положень п. 3.5 ст. 41 Митного кодексу Украши. Вони стосуються облшу товарiв i транспортних заcобiв, що перемiщуютьcя через митний кордон Украши, i перевiрки системи звтоност та облiку товарiв, що перемщуються через митний кордон Украши, а також своечасносп, доcтовiрноcтi, повноти нарахування та сплати податкiв i зборiв, якi вiдповiдно до законiв справляються при перемiщеннi товарiв через митний кордон Украши. Це зумовлено, перш за все, розбiжноcтями оновлених цшей i новостворених вимог митного законодавства та стандарт бухгалтерського облшу. Так, поняття митноï вартоcтi (унаслщок ïï визначення одним iз методiв за Митним
кодексом Украïни (глава 47), на яку нараховуються митш платежi) взагалi не знаходить вщображення у бухгалтерському облiку, а точшше, згiдно iз П(С)БО № 7 «Основш засоби», № 9 «Запаси» описано формування cкорiше фактурноï вартосп товарiв, що далеко не завжди е митною.
Вiдповiдно до П(С)БО № 7 «Оcновнi засоби», № 9 «Запаси» первюна вартicть (cобiвартicть) придбаних матерiальних цiнноcтей включае суму ввiзного мита. Згiдно з перелшом документiв, необхiдних для здiйcнення митного контролю та митного оформлення товарiв i транспортних заcобiв, що перемщуються через митний кордон Украши, обов'язковими для подання е цша низка докумешгв, що складаеться iз 25 пунктов. Вiдcутнicть будь-якого документа з цього перелшу може вплинути на нарахування мита за адвалорними ставками або взагалi розмитнення може не вщбутися.
Найважливiшим моментом при визначенш митноï вартоcтi i ставки мита е правильне визначення коду товару зпдно з УКТЗЕД.
Одна з найбшьш суттевих вiдмiнноcтей бухгалтерського облшу експортних операцiй вiд iмпортних полягае у тому, що при iмпортi витрати, пов'язаш зi сплатою мита i митних зборiв, включаються у вартють придбаних матерiальних цiнноcтей. Ц ж cамi витрати при здшсненш експорту вiдноcять до витрат на збут. Вибуття запаciв оцiнюетьcя зпдно iз методами оцiнки вибуття (п. 16 П(С)БО № 9 «Запаси»).
Процеси евроштеграцл в Украïнi зумовлюють необхщшсть держави вiдiгравати домiнуючу роль у процеci формування i коригування торговельних потокiв, а також у нарощуванш експортного потенцiалу краïни, дiевому захиcтi нацiонального виробника. Це означае необхщшсть використання обмеженого i зваженого протекщошзму, методiв i iнcтрументiв, якими користуються уш розвинутi краïни св^у.
Митно-тарифне регулювання стосовно домовленоcтi СОТ мае бути спрямоване на перехщ вiд застосування cпецифiчних ставок мита до адвалорних, що зробить митно-тарифну систему прозорiшою.
1з метою уникнення проблемных питань щодо визначення митно! вартост товар1в, умов правильного застосування процедур стягнення мита, облшу мита необхщно переглянути й удосконалити нормативно-правову базу, зробити ii стабшьною та лшвщувати розб1жност1 в законодавчих актах.
Лiтература
1. Новиков В.Е. Таможенная пошлина как инструмент государственного регулирования экономики: моногр. - М.: РИО РТА, 2006. - 248 с.
2. Демиденко Л.М. Мито i митна пол1тика в умовах глобалiзацii // Фiнанси Укра!ни. - 2004. - №1. - С. 63-69.
3. CIA - The World Factbook 2010. -Режим доступа: https://www.cia.gov/library/ publication/the-world-factbook/index.html.
4. Грущинська Н.М. Управлшня зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю пiдприeмств Укра!ни в умовах становлення процесiв митного регулювання з кра!нами Центрально-Схiдноi Свропи // Актуальнi проблеми економiки. - 2005. - № 7 (49). -С. 101-108.
5. Гребельник О.П. Основи зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. - К.: Центр учбово! лiт., 2008. - 432 с.
6. Ильин А.Е. Таможенно-тарифная политика и практика Европейского Союза на современном этапе // Российский внешнеэкономический вестник. - 2008. - № 10. -С. 35-45.
7. Верба Ф.О. Визначення вартост товарiв для митно-тарифного регулювання // Фшанси Укра!ни. - 2003. - № 8. - С. 45-49.
8. Петренко М.О. Соцiально-економiч-ш наслщки застосування митних пiльг в Ук-раiнi // Фiнанси Укра!ни. - 2004. - № 8. -С. 84-90.
9. Нитти Ф. Основные начала финансовой науки / Ф. Нитти; Пер. с итал. И. Шрейдера; Под ред. и с доп. А. Свирщевского. - М.: Изд. М. и С. Сабашниковых, 1904 (Тип.-литогр. т-ва И.Н. Кушнерев и К). - XXXII, 623 c.
10. Фомин И. К вопросу совершенствования системы таможенного регулирования импорта в Украине //
Экономика Украины . - 2005. - № 10. - С. 25-33.
11. Commission Regulation (EC) № 1031/2008 of 19 September 2008 amending Annex I to Council Regulation (EEC) № 2658/87 on the tariff and statistical nomenclature and on the Common Customs Tariff. - Режим доступа: http://ec.europa.eu/taxation_cus-toms/dds/ecicau_en. htm.
12. Commission Regulation (EC) № 948/ 2009 of 30 September 2009 amending Annex I to Council Regulation (EEC) № 2658/87 on the tariff and statistical nomenclature and on the Common Customs Tariff. - Режим доступа: http://ec.europa.eu/taxation_customs/dds/ecicau_ en.htm.
13. Проект Закону Укра!ни про внесення змш до Закону Укра!ни «Про Митний тариф Укра!ни» з метою полшшення стану пла^жного балансу Укра!ни в умовах св^ово! фшансово! кризи (народний депутат Укра!ни С. А. Терьохiн), реeстрацiйний номер 3379 вщ 20.11.2008 року. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
14. Ршення Конституцшного Суду Укра!ни вiд 23.06.2009 року № 15-рп/2009 (справа № 1-21/2009). - Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
15. Закон Укра!ни «Про ставки ви-вiзного (експортного) мита на насшня де-яких видiв олiйних культур», затверджений постановою Верховно! Ради Укра!ни вiд 10.09.1999 року № 1033-XIV. - Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
16. Закон Укра!ни «Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шюряну сировину», затверджений постановою Верховно! Ради Укра!ни вiд 07.05.1996 року № 180/96-ВР. - Режим доступу: http://www. zakon.rada.gov.ua.
