CC BY
15
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 5 03
УДК 636.4.009.12:[631.15:339.15](477)
Ярова В.В., к.е.н., доцент ©, Покутнш М.С., мапстр
Хартвський нацюнальний аграрный утверситет ¡м. В.В. Докучаева,
м. Хартв, Украгна
ПРОБЛЕМИ АДАПТУВАННЯ УКРА1НИ НА РИНКУ ПРОДУКЦП
ТВАРИННИЦТВА
В статт1 дослгджено причини I ознаки сучасного кризового стану розвитку галуз1 тваринництва (зокрема свинарства), основы негативы ризики вступу Украти до СОТ.
Ключовi слова: конкурентоспроможысть, тваринництво, свинарство, Свтова Оргаызащя Торг1вл1, ризики.
Постановка проблеми. 5 лютого 2008 р. Президентом Украши Вктором Ющенком i генеральним директором СОТ Паскалем Ламi було пщписано протокол про вступ Украши у Св^ову оргашзацш торгiвлi. Згiдно цього документу, шсля ратифжаци пакету документiв (не тзшше 4 липня 2008) наша краша стане повноправним учасником оргашзаци.
Вступ Украши у Свiтову Оргашзацш Торriвлi вимагае збалансовано! та поступово! абсорбци галузей на свiтовому ринку, пщтягання вiдсталих галузей до бшьш розвинених. Будучи не пiдготовленими до повноцшного вступу в СОТ, украшсью товаровиробники зiткнуться з багатьма проблемами на св^ових ринках. Маючи шанси успiшно адаптуватися на свiтовому ринку зерна, олшних i технiчних культур, Укра!на зiткнеться з труднощами на ринку продукци тваринництва.
Анал1з останшх дослщжень. Через вiдсутнiсть розрахункiв щодо позитивних i негативных наслiдкiв вступу до СОТ для рiзних галузей i товарних ринкiв, у дискуаях вчених переважають емоцiйнi аргументи i полярнi думки. Питання щодо балансу позитивних i негативних чинникiв лiбералiзацil товарних ринкiв поки що залишаеться вiдкритим.
Експерт 1нституту сiльського розвитку Осташко Т. зазначае, що вважаеться, що вступ до СОТ вадграв позитивну роль в економiчному розвитку кра!н iз перехщною економiкою. Суттевi переваги щодо дозволених обсягiв пщтримки внутрiшнього агроринку мали кра!ни, що приедналися до ГАТТ/СОТ на початку перехщного перiоду, i, вiдповiдно, базовий перюд для розрахунку пiдтримки внутршнього ринку для них було встановлено в роки, коли економiка ще була неринковою, рiвень захисту внутршнього ринку — високим i переважали нетарифнi методи захисту. А отже, дозволений рiвень пiдтримки внутрiшнього ринку для цих кра!н пiсля процедури тарифжаци виявився доволi високим. Як показуе досвщ кран Центрально! та Схщно! Свропи, рiвень пiдтримки сшьського господарства визначаеться не стiльки 1хшми зобов'язаннями щодо скорочення сукупного вимiру пiдтримки (СВП), скiльки можливостями бюджету.
На думку експерта Центру дослщжень проблем громадянського суспiльства Олега Фесенко, можна вирiзнити низку проблем, яю Украд'ш доведеться вирiшувати пiсля вступу в СОТ: неконкурентоспроможшсть украшських товаровиробниюв з окремих видiв товарiв на зовшшшх ринках; зниження iмунiтету втизняного виробника пiд час вiдкриття зовшшшх кордошв i експорту товарiв на зарубiжнi ринки; розширення торгових меж i збiльшення потокiв сiрого iмпорту; вiдсутнiсть захисту споживачiв, зумовленого ризиками цiнового буму на ринку.
Генеральний директор ДП "Агро-Аврора" Нiкопольського району Дшпропетровсько! областi Андрiй Помазанський вважае, що ситуацiя, що склалася
©
©Ярова В.В., Покутнш М.С., 2008
ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 504
сьогодш на втизняному ринку сшьгосппродукци, е вкрай гштючою. До 1990 року Укра1'на посiдала восьме мiсце у свт, маючи в наявностi 19,9 мшьйона голiв. Саме тодi селяни забезпечували спiввiтчизникiв обгрунтованими нормами споживання свинини на душу населення - 30 - 31 кiлограмiв. То були часи, коли свинина в загальному виробницта м'яса в кра!ш становила 58,7%. Нинi виробляеться на душу населення третина вiд норм —12,9 кшограма на одну особу. Музиченко О. вказуе на те, що урядовщ вважають, що шяко! "м'ясно! кризи" в кра!ш немае. Так, е певнi серйозш проблеми в галузi, але ситуащя пiд контролем, працюють рiзнi державш програми пiдтримки тваринництва, дефiциту продукци на ринку не спостерiгаеться, а у зростанш цiн на м'ясо винш.. спекулянти-перекупники! Всi намагання влади врегулювати м'ясне питання бажаного успiху не принесли. Цши на м'ясо (яловичину, телятину, свинину, птицю) продовжують зростати.
Мета статт1. Головною метою статт е вивчення проблем адаптування Укра!ни на ринку продукци тваринництва з точки зору майбутнього вступу до СОТ. Досягнення мети передбачае вивчення: причин кризового стану галузi тваринництва в цшому, i зокрема свинарства; досвiду розвитку галузi свинарства у передових кра!нах свiту; основних негативных ризиюв, пов'язанi iз вступом Укра!ни до СОТ; умов, що забезпечать приркт виробництва свинини.
Виклад основного матер1алу. Тваринництво - це галузь, де проблеми не е проблемами одного року. Чинники, що спричинюють трагiчну ситуацiю !! стану, можна розподiлити в двi основш групи. Перша - це економiчно об'ективнi, яю склалися в попередш роки. До них, належить неврегульовашсть у цiлому в комплексi нацюнальних економiчних взаемин: диспаритет цш, несприятливi податки та брак кредитно! системи.
1нша група чинниюв - суб'ективно-господарсью, яю дшть на р1вш кожного конкретного господарства, кожного конкретного власника. Насамперед, це те, що ниш в тваринницта порушеш технологи, попршуеться вщ цього економжа галуз1, формуеться значна затратна частина, спрощений пщхвд до селекцшно-племшно! роботи, не полшшилася останшм часом генетична яюсть тварин.
За останнi 10 роюв свiтове виробництво свинини збiльшилось на 24,2 млн т, або 31%, i ниш становить 102,7 млн т. Споживання свинини на душу населення в деяких кра!нах св^ (кг/рiк) характеризуеться такими даними: Дашя — 77, Угорщина — 62, Имеччина — 57, Польща — 42, Нщерланди — 44, Китай — 34 кг.
В Укра!ш динамжа виробництва цього виду м'яса шша. Занепад великих тваринницьких господарств та ставка на приватний сектор щодо забезпечення кра!ни м'ясом призвели до найзначнiшого скорочення поголiв'я худоби i найменших обсягiв виробництва м'яса за роки незалежносп. Головнi причини цього — тривалий термiн вирощування ВРХ та свиней, що потребуе значних витрат; залежнiсть тваринництва вщ ситуац^' на зерновому ринку, що безпосередньо позначаеться на кшькоси та вартосп комбiкормiв; велика к1льк1сть представниюв малого бiзнесу на селi, яю вирощують худобу на продаж, але неспроможш протистояти форс-мажорним обставинам, тому легко вщмовляються вiд цього бiзнесу до сприятливiших часiв.
Полiтика реформ в АПК пропагувала дрiбнотоварне виробництво i фермерство, саме вони нагодують Укра1'ну i забезпечать сировиною м'ясопереробку. Фермери вiдмахнулися вiд тваринництва, бо сфера затратна i потребуе чималих капiтальних вкладень. Тому 1'х частка у загальному валi м'ясно! сировини мiзерна — 0,2%.
Економiчну скруту витримали великотоварнi тваринницькi комплекси, яю навiть змогли наростити поголiв'я, але 1'х частка на ринку сьогодш не значна. Втизняний та шоземний капiтал ще не прийшли у скотарство та свинарство, адже його вщлякуе досить тривалий технологiчний цикл виробництва, вщсутшсть дешевих довгострокових кредипв та ще певна кiлькiсть усшяких ризик1в, що роблять цей бiзнес для iнвестора малопривабливим.
ЛНУВМБТiMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 5 05
Цдкавим е ycnix в аграрнш сфер1 Дани, кра!ни, площа пахотних земель яко! в 14,8 рази менше нiж в Укра!ш, яка утримуе 25 млн. голiв свиней. Актуальним е питання кредитування галузi. В Укра!ш поголiв'я свиней у 2006 р. становило 7,3 млн. голiв. З останнi 15 рокiв воно скоротилося майже втричi. Законодавство Дани вимагае дотримуватися гармонiйного спiввiдношення мiж поголiв'ям худоби i розмiром фермерського земельного над^. Тому там вщсутш тваринницью комплекси-велетнi: на забiй можна виростити не бiльше 30 свиней на гектар. Це не перешкодило Дани вийти у свiтовi лщери експорту свинини. Якщо сто роюв тому li беконом уперше поласували британцi, то нинi майже 90% продукци вивозиться до GC та шших кра!н, що становить близько 6% експортного потенщалу. I це попри те, що там немае державно! програми фшансово! пiдтримки виробниюв чи експортерiв свинини: !! скасували 1973 року, пiсля вступу до Евросоюзу. Дшть лише схеми загально! пiдтримки сiльського господарства, поширенi серед кра!н ЕС.
На вiдмiну вщ Укра!ни, тамтешнi свинарi згуртувались у багатопрофшьш кооперативи, яю забивають, переробляють i реалiзують понад 90% поголiв'я. На кооперативних засадах функцiонують i великi забiйнi концерни Danish Crown i TiCan. Якщо фермер — член кооперативно! бойш, то зобов'язаний постачати продукцiю тшьки туди, а пщприемство — платити йому найкращу цiну. У свою чергу, у кооперативних переробних пiдприемств нема потреби гаяти час у пошуках сировини.
Важливим завданням е збiльшення свiтового авторитету Укра!ни як високорозвинено! аграрно! кра!ни та забезпечення спiввiтчизникiв медичними науково-обгрунтованими нормами споживання свинини на душу населення. Сприяти розвитку галузi покликанi спецiальна державна "Програма розвитку свинарства Укра!ни до 2010 року", якою передбачено державну пiдтримку вiдродження товарного свинарства i племiнно! роботи та доведення виробництва свинини у забiйнiй масi до 1,5 млн. тонн, або близько двох мшьйошв у живш вазц Закон Укра!ни "Про загальнодержавну програму селекцн в тваринництвi на перюд до 2010 року".
Взявши за основу норматив споживання м'яса у розвинених кра!нах (80 кг), втизняш вченi розрахували баланс м'яса: кра!ш необхвдно утримувати на iнтенсивнiй вiдгодiвлi чотири мiльйони голiв м'ясних порщ велико! рогато! худоби, яю протягом року-пiвтора нагулюватимуть кондицiйну вагу, стшьки ж свиней, через п'ять-шiсть мкящв готових на забiй, i 90 мшьйошв бройлерiв. Тiльки за такого розкладу матимемо збалансований за м'ясом ринок: третина — свинина, стшьки ж — яловичина i 30% — курятина. Але для цього держава мусить витратити 70 млрд. грн. капiтальних вкладень. I тодi ми не заглядатимемо нi в Аргентину, ш в Бразилiю, ш в Данiю. Високоiнтенсивне виробництво за передовими технолопями дае змогу отримувати продукцiю визнаних стандартiв, економлячи ресурси.
Галузь промислового свинарства потребуе допомоги в реалiзацi! вироблено! програми. Державне замовлення зорiентувало б виробниюв свинини в обсягах власного виробництва. При цьому можна було б вщмовитися вiд iмпорту свинопоголiв'я. Масове завезення свиней з-за кордону може лише тимчасово i незначно збшьшити вал виробництва свинини, але рiзко i негативно позначитися на вщродженш вiтчизняного свинарства. А через деякий час i взагалi приведе галузь в повну залежшсть вiд зарубiжно! з ремонту та формування свинарських стад. 1мпорт свинини проводиться за пшьговими щнами, яю дешевше за нашi.
Офiцiйна св^ова статистика свiдчить, що частка свинини у загальному виробництвi м'яса становить понад 40 вщсотюв, при цьому простежуеться тенденция до його збшьшення й надалi. За думкою мiжнародних експертiв, свинина збереже свое лщерство i в найближчi десятирiччя.
Цдни на вiтчизняному ринку м'яса диктують посередники й переробнi пiдприемства. Зменшуючи закупiвельнi розцiнки, вони водночас збшьшують цiни на власну продукцiю. Здавалося, закономiрним було б те, що коли впали
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 506
закушвельш цши на м'ясо, повинш рiзко знизитися й цiни на ковбаси. Але ж ш, переробники стрижуть селян, а держава робить вигляд, що не помiчае ще! зухвалосп.
Досвiд кра!н, що порiвняно нещодавно увшшли до складу СС, свщчить, що конкуренцiя всерединi Свропейського Союзу не допускаеться. Надлишки сшьськогосподарсько! продукци або експортують, або вони опиняються поза законом. В Естони кшьюсть сiльськогосподарських працiвникiв зменшилася на третину. У Литвi частка зайнятих в агропромисловому виробництвi скоротилася iз 23,8 до 17,5%. Зайнятшть у сшьському господарствi США становить 0,7%, ВВП на душу населення - 39430 $ [2, с.196]. В УкраА'ш цi показники становлять, вiдповiдно, 19% i 1340$ [2, с.206]. Враховуючи це в Укрш'ш необхщно розробити буферну пол1тику пом'якшення наслщюв вшьного ринку.
Багато ризиюв чекае на Украшу 1 вщ членства у СОТ. Наприклад, в Аргентиш немае стада менше 300 гол1в: одного-двох бичюв там шхто не утримуе. Вони згодш постачати нам м'ясо за цшою трохи вище долара. При цьому державна дотащя в Аргентиш, за умовами СОТ, становить 80 млн. дол. Пщприемства Свропи розчленовують курку на... 24 частини, тод1 як ми здатш тшьки забивати.
До найбiльших ризикiв вщ членства Украши у СОТ можна вiднести поступове зменшення рiвня захисту внутрiшнього агропродовольчого ринку. Украша, так само як i iншi крайни з перехiдною економiкою, пройшла шлях вщ лiбералiзацil торгiвлi, цiн i обмеженого втручання у функцiонування ринюв до полiтики пiдтримки цiн i ринкiв, передусiм шляхом iмпортних та експортних обмежень. Результатом високого рiвня захисту внутрiшнього ринку стало те, що близько 95% продовольчо! продукци на ньому становить продукцiя укранського виробника.
Нацiональнi виробники зазнають певних втрат, пов'язаних iз адаптацiею до нового конкурентного й регулятивного середовища. На думку фах1вщв Мiнекономiки, присутнiсть национального виробника на агропродовольчому ринку може зменшитися до 60-70%.
Необхщшсть дотримання суворiших санiтарних, фiтосанiтарних i технiчних норм також може виявитися суттевою перешкодою для розширення експорту сшьськогосподарсько! продукци з Украши. Правила СОТ вимагають застосування санiтарних i фiтосанiтарних заходiв не тiльки для зовшшнього, а й для внутршнього ринку. Ця процедура збiльшить витрати на виробництво i зменшить прибутки сiльськогосподарських виробникiв. Створення iнституцiй для впровадження i пiдтримки стандартiв СОТ потребуе значних коштiв Державного Бюджету, оскшьки це пов'язано з витратами на вiдповiдне устаткування, навчання персоналу, законодавче запровадження вiдповiдних норм. Як свщчить досвщ кра!н з перехщною економiкою, цi витрати е доволi значними. Виконання зазначених заходiв за рахунок кредитiв Свiтового банку збшьшуе зовнiшнiй борг кра!ни i може спричинити скорочення витрат на пщтримку сiльськогосподарських виробникiв i сiльськоl мкцевосп.
Аби вивести иродукцiю на експортш рубеж1, потрiбно мати акредитованi за европейським стандартом ветлабораторil, цiна одше! становить 10 млн. грн. За роки незалежносп на Украlнi оснащено лише одну ^з необх1дних 10) — центральну за грошi з проекту техшчно! допомоги. Коштiв у державному бюджет на цi цш не передбачено.
Висновки. Причини кризового стану галузi свинарства полягають у: порушенш структури виробничо-фiнансових вiдносин на селц зниженнi платоспроможного попиту населення; масивному надходженнi на внутрiшнiй ринок дешевого субсидованого iмпортного м'яса.
Зi вступом до СОТ вiтчизнянi виробники втратять частину внутрiшнього продовольчого ринку. Зниження iмпортних мит вiдкрие шлях до внутршнього ринку передусiм вщносно дешевшiй iмпортнiй продукцil. Це, з одного боку, позитивно впливатиме на задоволення попиту населення, але з другого —
ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 5 07
негативно позначиться на становищi власного виробника, що, зрештою, може звести нашвець переваги для населення, особливо, для сшьського.
Зважаючи на попереднiй досвщ економiчних перетворень в Украïнi, зазначеш у статтi короткотермiновi негативнi ризики, пов'язанi i3 вступом до СОТ, можуть перетворитися на довготермiновi, а негативш тенденцiï — набути системного характеру. Можливi соцiальнi наслiдки для сшьських мешканцiв, яю становлять майже третину всього населення Украïни. Послаблення позицiï нацiональних виробникiв на внутршньому агропродовольчому ринку в результатi приеднання Украïни до СОТ зумовить прискорення темпiв зростання безробiття у сшьськш мiсцевостi.
Прирiст виробництва свинини можливо забезпечити за рахунок реконструкцiï наявних свинокомплексiв iндустрiального типу, будiвництва нових високотехнологiчних свинарських пiдприемств, збiльшення виробництва свинини в сшьськогосподарських пiдприемствах i господарствах населення.
Постiйний випуск продукци низькоï собiвартостi й належноï якост в Украïнi може забезпечити тшьки великотоварне виробництво. Украïнськi товаровиробники здатш зупинити занепад галузi свинарства i пщвищити ïï конкурентоспроможнiсть за одше' умови: припинення дискримiнацiйноï стосовно селян державное' щново' полiтики, що заганяе у глухий кут укра'нське село, позбавляючи навiть малих надiй на подальший розвиток.
Л1тература
1. Укра'на-СОТ - обмеження знято: Огляд ринюв за тиждень (04 - 08 лютого 2008 р.) // http://finance.ua.
2. Мир в цифрах - 2007. Карманный справочник / Пер. с англ. - М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 2007. - 272 с.
Summary Jarova V.V., Pokutniy M.S. THE PROBLEMS OF UKRAINE'S ADAPTATION TO THE MARKET OF CATTLE-BREEDING PRODUCTION
The lack of Ukraine's preparation to enter WTO is the main reason of both competitiveness failure among Ukrainian producers in cattle-breeding production within the world's market and the decrease of safeguard level in the home agroproduction market.
Стаття надтшла до редакци 14.04.2008
