CC BY
21
Матер1али конференцм / Proceedings of the Conference
величиною змiщення вiдлaмкiв i тривалiстю лiкування при 1БО. Чим бтьша величина залишкового змiщення вщламшв пiсля остеосинтезу, тим довший термш ль кування i тим прший результат. Переважна бiльшiсть ускладнень при виконанш 1БО пов'язана iз безсистем-ним застосуванням iмплантатiв, недостатнiм володш-ням методикою.
Так, остеосинтез 1БС у 5 хворих через 7—10 дшв тс-ля вiдкритого перелому гомiлки привiв до вираженого iнфiкування сегмента, а в 2 пащенпв — до розвитку ос-теомieлiту. Аналогiчне ускладнення ми спостер^али в 2 хворих при вщкритому встановленнi 1БС у поеднанш iз стабiлiзацieю фрагментiв кортикальним гвинтом.
Бiомеханiчна досконалiсть 1БО, звичайно, заслуго-вуе на увагу. Вш забезпечуе добрi результати лiкування ПСК i КГ тiльки при суворому дотриманнi методики застосування, правильному розумшш бiомеханiки взаемоди «фшсатор — истка», а також особливостей перебiгу РР. Останшм часом намiтилася тенденцiя до механютичного пiдходу в лiкуваннi переломiв кiсток. Досить часто лiкар надieться на фiксуючi можливостi фiксатора, порушуючи правильну методику його застосування. Зокрема, введення стрижня в СК через великий вертлюг не забезпечуе стабтьну фшсацш, спри-яе змщенню фрагментiв. Медiальне введення 1БС у 2 випадках закiнчилося зламом шийки стегна.
Проведення через виростки СК 4—5 гвинтав для дистального блокування 1БС посилюе травматизацiю колшного суглоба, збiльшуe тривалiсть оперативного втручання при видаленнi фiксатора. Так, у 1 пащента воно тривало майже 4 години. У 2 випадках застосування велико! ктькосл гвинпв для блокування призвело до розвитку гонартрозу.
Велике значення для отримання доброго результату при застосуванш ЬСР-пластин мають передоперацш-не планування, правильне формування конструкци фiксатора залежно вiд характеру лiнii перелому. Вщпо-вiдно до концепцй АО при осколкових переломах ана-томiчна репозищя не обов'язкова. Добитися зрощення фрагменпв можна тiльки при великiй робочш довжинi пластини — дiлянки пластини, не заповнено! гвинта-ми, розмщено! на рiвнi перелому. Певна МРВ, що при цьому спостерiгаeться, забезпечуе вторинне зрощення фрагменпв iз розвитком перюстально! мозолi. Вико-ристання значно! кiлькостi блокуючих гвинтiв при не-вправлених вiдламках забезпечуе !х жорстку фiксацiю. Це призводить до сповтьненого зрощення фрагмен-тiв або !х вiдсутностi. Навантаження прооперованого сегмента в таких випадках заинчуеться деформацieю пластини фшсатора або Г! зламом. Таке ускладнення ми спостер^али при ПСК у 6 пащенпв i в 4 випадках при переломах КГ. Блокування великою кшьыстю гвинтав при осколкових переломах КГ призводить до розвитку нейродистрофiчного синдрому, гншно-не-кротичних ускладнень. Подiбнi ускладнення вiдмiчено нами в 7 випадках.
При косш лiнii зламу вiдламки тсля репозици бажа-но стабiлiзувати 1—3 гвинтами. У такому випадку робо-ча довжина пластини мае бути короткою — це забез-
печуе первинне зрощення вщламив. Незастосування шслярепозицшних гвинпв погiршуe контакт мiж фрагментами. У цш ситуаци зрощення вщламив можна до-сягнути за наявност МРВ. Таку можливiсть забезпечуе довга РДП. Часте проведення гвинтав забезпечуе стабтьну фшсацш фрагмент, але сповiльнюe процес !х зрощення. Передчасне навантаження сегмента в таких випадках веде до деформаци, зламу пластини. Подiбнi ускладнення ми спостерiгали в 4 випадках.
Висновки. Практика показала, що ускладнення та негативш результати остеосинтезу ЬСР-пластинами, 1БС виникають при неправильних показаннях до !х ви-користання, порушеннi методики, технiки оперативного втручання, правильносп ведення шсляоперацш-ного перiоду.
УДК 616.718-001.5-089.2 Блнський П.1.
Национальна медична академя п'юлядипломно! освпи ím. П.Л. Шупика, м. Кив, Укра'на
МАЛОКОНТАКТНИЙ БАГАТОПЛОЩИННИЙ ОСТЕОСИНТЕЗ ПЕРЕЛОМiВ НИЖНiХ КiНЦiВОК
Тактика лшування переломiв kíctok нижнiх кшщвок визначаеться значними функцiональними вимогами, що пред'являються до сегментiв стегна та гомики. В1д-ходить у минуле традицшний контактний остеосинтез, що дав до 28 % ускладнень. Десятилггаш досвщ застосування високотехнологiчних засобiв для остеосинтезу показав, що результати л^вання переломiв стегново! кiстки (СК) i исток гомшки (КГ) мають бути кращими.
Мета роботи — адаптувати засоби малотравматичного багатоплощинного остеосинтезу (МБО) для пере-ломiв СК i КГ, перевiрити !х ефективнiсть.
Матерiали та методи. П'ятнадцять роыв тому нами проведений грунтовний аналiз рiзних способiв фшсаци вщламыв, конструкцiй фiксаторiв, !х вплив на переб^ репаративно! регенерацй' (РР). Вивчено також можли-востi багатоплощинно! фшсаци, що мае певнi переваги над одноплощинною. Ураховуючи недолiки контакт-них пластин, ми запропонували елемент взаемоди «пластина — гвинт» у виглядi рiзьбового з'еднання, що протидiе втьному перемiщенню гвинта при лiзи-d кустки та навантаженнi. Отриманi аналгтичш данi, численнi теоретичнi, морфо-бiомеханiчнi дослщження стали основою запропоновано! нами i реалiзованоl на практицi концепцй' МБО.
Багатоплощинна фiксацiя реалiзована завдяки вве-денню в конструкцiю фiксатора нового елемента — швкшьця з рiзьбовими отворами, що забезпечуе бага-топлощинне проведення гвинтiв, усувае тиск пластини на ыстку. Це, а також взаемодiя «пластина — гвинт» за-безпечують стабiльну фiксацiю фрагментiв при збере-женнi мiкрорухомостi вiдламкiв (МРВ), що оптимiзуе РР. На основi концепцй' розробленi та запатентованi в Укра'ш i Росiйськiй Федерацй' фшсатори, якi мають певнi переваги перед традицшними фiксаторами. Усього отримано 19 патентiв. Подальша робота над
Том 17, №3 • 2016
www.mif-ua.com
17
| Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
реaлiзaцieю запропоновано! концепци заинчилася за-хистом докторсько! i кандидатсько! дисертaцiй.
Результати та ¡х обговорення. Засоби для МБО стабшзують фрагменти не притисненням пластини до истки, а створенням стабильно! конструкци «при-стрiй — истка». При невеликому контакт з исткою фшсатори забезпечують взaeмодiю «пластина — гвинт», проведення !х у рiзних площинах, МРВ, можливiсть и програмування. Останне можливе за рахунок змiни вщсташ гвинтiв до лiнií перелому. ММмальна МРВ у наших фiксaторaх забезпечуеться за рахунок проточки мiж отвором швкшьця i шийкою гвинта. Вони дозво-ляють вибрати нaйбiльш оптимальну конструкцiю для конкретного перелому, провести стабшьний остеосин-тез максимально короткими iмплaнтaтaми.
Остеосинтез переломiв шийки СК здшснюемо при-строем для остеосинтезу переломiв проксимального вiддiлу стегна (ПОППВС — пат. Укра!ни № 22283). Фрагменти шийки фшсуються фiгурним Т-подiбним стрижнем, що стaбiлiзуeться в короткий нaклaднiй плaстинi. Ширина стержня становить 9 мм, мае вер-тикальну полицю, що надае йому деротацшний ефект при мiнiмaльному обсягу. Фшсатор iз позитивним результатом використаний у 423 пащентав iз медiaльни-ми переломами шийки СК i в 28 випадках при Г! не-зрощеннях.
При переломах вертлюгово! дшянки остеосинтез проводився пристроем для остеосинтезу стегново! кiстки (ПОСК — пат. Укра!ни № 92097). Конструк-Шя фiксaторa дещо подiбнa до DHS-фiксaторa. Проте наш пристрiй усувае деяк недолiки останнього. Зо-крема, пластина ПОСК не здшснюе тиск на фрагменти истки, мае коротшу направляючу, робочий кiнець компресуючого стрижня виконаний iз свердлом i мгг-чиком, що значно полегшуе проведення оперативного втручання. Для остеосинтезу дистального вщдшу СК пропонуеться 95° конструкцiя. Вона передбачае проведення через виростки СК одного спонпозного, компресуючого гвинта. Це особливо важливо для фшсаци багатоуламкових переломiв. Тодi як при остеосинте-зi LCP-фiксaтором через виростки проводиться 4—5 гвинпв. Загалом ПОСК iз позитивним результатом за-стосований у 586 пaцieнтiв при переломах вертлюгово! дтянки, нижньо! третини i виросткiв СК.
Нaйбiльш ушверсальною нашою конструкцieю е пристрiй для фшсаци исткових улaмкiв (ПФКВ — пат. Укра!ни № 17502). Вш забезпечуе стaбiльний остеосинтез навпъ при пiдвертлюгових i надвиросткових переломах СК, коли на рiвнi вщдламка можна розмюти-ти 2 швкшьця i встановити ще 2 гвинти через отвори несучо! пластини. При дiaфiзaрних косих переломах шсля репозицiйноí фiксaцií фрaгментiв 1—3 гвинтами стабтьний остеосинтез забезпечуе ПФКВ усього на 8 отворiв. Це можливо при проведенш через фрагмент i отвори пiвкiльця 2 гвинтiв, що перехрещуються.
Завдяки усуненню тиску пластини на истку, бага-топлощиннiй фшсаци, нaявностi елементу взаемоди «пластина — гвинт» нaшi фiксaтори е методом вибору при переломах остеопорозно! истки, перипротезних
переломах. При останшх ПФКВ iз позитивним результатом (98 %) використано в бшьше шж 100 випадках. Для остеосинтезу псевдоaртрозiв СК у плaстинi перед-бачена дшянка iз пропуском двох отворiв. Це робить конструкцiю бiльш стшкою на злам.
Остеосинтез переломiв КГ здшснюеться модифтэ-ваним ПФКВ, що мае мМмальний обсяг i довжину. Вiн забезпечуе нaдiйну фiксaцiю фрагменпв при переломах кiсток гомшки любо! склaдностi. Для змен-шення обсягу фiксaторa товщина пластини по краях зменшена. Так, стaбiльний остеосинтез косих i гвинто-подiбних переломiв КГ пiсля фiксaцií фрaгментiв 1—3 гвинтами забезпечуе пластина на 7 отворiв. При цьому через пластину та фрагмент проводиться по 2 гвинти, третш гвинт проводиться через отвiр швкшьця. З позитивним результатом модифшований ПФКВ застосова-ний у бтьше шж 650 пашенпв iз переломами КГ.
Пiсляоперaцiйнa тактика визначаеться шдивщуаль-но. Динaмiчний рентгенолопчний контроль дозволяе правильно обрати величину та час навантаження ин-щвки.
Висновки. Розробленi нами засоби для МБО для пе-реломiв СК i КГ простi в зaстосувaннi, не потребують додаткових iнструментiв, дозволяють позбутися бага-тьох ускладнень, характерних для традицшного остеосинтезу, значно покращують ефективнiсть лiкувaння, якiсть життя потерпiлих iз переломами i псевдоартрозами стегна та гомшки.
УДК 616-001.5-08-058(477) Бэц Г.В.1, Бэц И.Г.2
1КУЗ «Харьковская городская многопрофильная больница № 18», г. Харьков, Украина 2ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков, Украина
ТАКТИКО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ И СОЦИАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ЛЕЧЕНИЯ ПЕРЕЛОМОВ В УКРАИНЕ: ВОПРОСЫ ДЛЯ ДИСКУССИИ
1. В Украине на сегодняшний день сложилась специфичная ситуация относительно тактики и технологии лечения переломов, когда в аналогичных клинических ситуациях используются технологии АО, фиксационный метод, постоянное скелетное вытяжение, наружная фиксация; при этом вопросы показаний остаются размытыми, дискутабельными или попросту игнорируются. Это положение является объективным фактом, умалчивать о нем недальновидно и опасно. Назревшие вопросы требуют переосмысления и анализа в профессиональной и научной среде, с последующим принятием взвешенных решений, учитывающих традиции отечественной ортопедо-травматологиче-ской школы и социально-экономические особенности региона.
2. Несмотря на то, что методика постоянного скелетного вытяжения представляется устаревшей, она продолжает применяться в травматологических стациона-
18
Травма, p-ISSN 1608-1706, e-ISSN 2307-1397
Том 17, №3 • 2016
