CC BY
17
| Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
нерва. Середня довжина вставок становила переважно 6,8 см.
При псевдоартрозах ПК проводилися остеосинтез ПФКВ i спонгiозна автопластика iз метафiзу великого-мшково! кiстки. Пристрш забезпечуе надiйну фiксацiю уламюв исток при мшмальшй довжинi пластини та ктькосп гвинтiв, що проводяться у фрагменти. Шсля ыстково! пластики псевдоартрозу для створення умов оптимального переб^у РР сегмент на 2 мюящ iммобi-лiзуеться гiпсовою пов'язкою або ортезом.
Конструктивш особливостi ПФКВ забезпечують стабiльну фiксацiю навiть при короткому дистальному фрагментi ПК. Останнiй у таких випадках не виводить-ся в рану. При косш лши перелому фрагменти пiсля репозици фшсуються 1—3 гвинтами. Фiксатор встанов-люеться по переднiй поверхнi плечово! ыстки.
Оригiнальна V-подiбна конструкцiя розроблена нами для остеосинтезу над виростком ПК i через ви-росток ПК. При застосуванш пристрою е можливють регуляцй ширини бранш вiдповiдно до ширини вирост-ково! дiлянки ПК. Це звичайно збтьшуе ушверсаль-нють фiксатора.
Надiйна фiксацiя фрагментiв ПФКВ не потребуе додатково! iммобiлiзацií юнщвки в пiсляоперацiйний перiод i дае можливють проведення ранньо! реабшта-цшно! терапи — ЛФК, масажу, електростимуляци, що значно прискорюе регенерацiю ушкодженого нерва i сприяе реадаптаци хворих.
До тепер рiзнi модифiкацií ПФКВ iз позитивним результатом застосоваш при переломах i псевдоартрозах ПК рiзних рiвнiв у 470 пащентав.
Висновки. Таким чином, розробленi нами засо-би для МБО в рiзних модифiкацiях забезпечують оптимальний переб^ РР при рiзноманiтних переломах ключищ, ПК та !х наслщках. Вони покращують якiсть життя пащенпв, дозволяють позбутися багатьох ускладнень, що характерш для традицiйних фiксаторiв.
УДК 616.718-001.5-089.2"312" БЛнський П.1.
Национальна медична академя п'юлядипломно! освпи ím. П.Л. Шупика, м. Кив, Укра1на
ДО ПИТАННЯ СУЧАСНОГО ОСТЕОСИНТЕЗУ ПЕРЕЛОМiВ НИЖНЬОТ ШЦВКИ
Упродовж останнього десятирiччя вiдмiчаeться ак-тивне впровадження в травматолопю малоiнвазивних технологiй. Проте ix застосування при переломах ниж-híx кiнцiвок не завжди виправдовуе оч^вання пащен-тiв i лiкарiв. Це в основному пов'язане Í3 порушенням методик застосування, деякими суб'ективними факторами.
Мета роботи — провести аналiз конструктивних особливостей, методик застосування сучасних засобiв для остеосинтезу переломiв стегна та гомики, виявити причини ускладнень i незадовтьних результапв.
Матерiали та методи. Нами проведений аналiз доступних лiтературниx джерел з використання ме-
тодик застосування ЬСР-пластин, iнтрамедулярних блокуючих стрижней (1БС) при переломах стегново! кiстки (ПСК) i кiсток гомшки (КГ). Виявленi причини можливих ускладнень i фактори, що впливають на результати лiкування цих пошкоджень, на думку вь тчизняних, а також закордонних травматолопв. Також вивчено наявш рентгенограми та медичну документа-цiю, iсторií хвороби пацiентiв, у яких виявлеш усклад-нення та негативш результати застосування сучасних засобiв для остеосинтезу ПСК i КГ. Аналiзувалися бю-механiчна обГрунтованiсть застосування обрано! кон-струкци для конкретного перелому, И вплив на тереби репаративно! регенераци (РР). Вивчалась динамiка розвитку мозолi. Вiдмiчалась залежнють И величини вiд якостi репозици вiдламкiв, стабiльностi фiксацií, що визначалась особливостями конструкци фiксатора. Аналiзу шддавалися також багато iнших об'ективних i суб'ективних факторiв, що мали вплив на кшцевий результат. Зокрема, фшсувалися вiдповiднiсть лiкування конкретного випадку рекомендованш методицi, а також техшка виконання оперативного втручання, пра-вильнiсть проведення пiсляоперацiйного перiоду.
Результати та обговорення. Нова концепщя остеосинтезу АО передбачае малошвазивш втручання, що направлеш на вiдновлення довжини, осьових сшввщ-ношень пошкодженого сегмента, усунення ротацш-них змiщень. Надаеться перевага нежорсткш фiксацií фрагментiв при максимальному збереженш !х крово-обиу. Така фiксацiя допускае певну мшрорухомють вiдламкiв (МРВ), що оптимiзуе переби РР навiть за вiдсутностi анатомiчноl репозици скалкових перело-мiв. Остеосинтез повинен здшснюватися через невелик доступи пiд контролем апаратiв ЕОП.
Проте на практищ в силу багатьох суб'ективних i об'ективних факторiв тактика травматологiв не вщпо-вщае основним постулатам ще! концепци. Наприклад, iнтрамедулярний блокуючий остеосинтез (1БО) мае численш переваги саме при закритому встановлен-нi 1БС iз розсвердленням кiстково-мозкового каналу. Воно призводить до глибоко! аваскуляризаци корти-кально! дтянки та запускае перiостальну реакцiю, що е основним елементом у процеш кютково! регенераци при закритому проведенш оперативного втручання. Крiм цього, мiж фрагменти виливаються кiстковий мозок, гематома, вони при доброму !х контакт також е важливим фактором РР. У випадку вщкритого 1БО внаслщок сумування первинно! та операцшно! травми може переважати резорбщя, що, безперечно, приведе до сповтьнено! консолiдацií. Ми спостериали таке ускладнення в 6 випадках. Використання стрижней невiдповiдного дiаметру за вщсутносп добро! репозици фрагментiв у 3 пащенпв закiнчилося розвитком псевдоартрозу (навггь тривала пiсляоперацiйна iммобiлi-зацiя не дала бажаного результату). А в 2 випадках це призвело до зламу стрижня. Подiбне ускладнення ми спостерiгали при невщрепонованому закритим способом вiдламку великого вертлюга в 83^чно! паць ентки через 3 мiсяцi пiсля оперативного втручання G-стрижнем. Спостерiгаеться пряма залежнють мiж
16
Травма, p-ISSN 1608-1706, e-ISSN 2307-1397
Том 17, №3 • 2016
Матер1али конференцм / Proceedings of the Conference
величиною змiщення вiдлaмкiв i тривалiстю лiкування при 1БО. Чим бтьша величина залишкового змiщення вщламшв пiсля остеосинтезу, тим довший термш ль кування i тим прший результат. Переважна бiльшiсть ускладнень при виконанш 1БО пов'язана iз безсистем-ним застосуванням iмплантатiв, недостатнiм володш-ням методикою.
Так, остеосинтез 1БС у 5 хворих через 7—10 дшв тс-ля вiдкритого перелому гомiлки привiв до вираженого iнфiкування сегмента, а в 2 пащенпв — до розвитку ос-теомieлiту. Аналогiчне ускладнення ми спостер^али в 2 хворих при вщкритому встановленнi 1БС у поеднанш iз стабiлiзацieю фрагментiв кортикальним гвинтом.
Бiомеханiчна досконалiсть 1БО, звичайно, заслуго-вуе на увагу. Вш забезпечуе добрi результати лiкування ПСК i КГ тiльки при суворому дотриманнi методики застосування, правильному розумшш бiомеханiки взаемоди «фшсатор — истка», а також особливостей перебiгу РР. Останшм часом намiтилася тенденцiя до механютичного пiдходу в лiкуваннi переломiв кiсток. Досить часто лiкар надieться на фiксуючi можливостi фiксатора, порушуючи правильну методику його застосування. Зокрема, введення стрижня в СК через великий вертлюг не забезпечуе стабтьну фшсацш, спри-яе змщенню фрагментiв. Медiальне введення 1БС у 2 випадках закiнчилося зламом шийки стегна.
Проведення через виростки СК 4—5 гвинтав для дистального блокування 1БС посилюе травматизацiю колшного суглоба, збiльшуe тривалiсть оперативного втручання при видаленнi фiксатора. Так, у 1 пащента воно тривало майже 4 години. У 2 випадках застосування велико! ктькосл гвинпв для блокування призвело до розвитку гонартрозу.
Велике значення для отримання доброго результату при застосуванш ЬСР-пластин мають передоперацш-не планування, правильне формування конструкци фiксатора залежно вiд характеру лiнii перелому. Вщпо-вiдно до концепцй АО при осколкових переломах ана-томiчна репозищя не обов'язкова. Добитися зрощення фрагменпв можна тiльки при великiй робочш довжинi пластини — дiлянки пластини, не заповнено! гвинта-ми, розмщено! на рiвнi перелому. Певна МРВ, що при цьому спостерiгаeться, забезпечуе вторинне зрощення фрагменпв iз розвитком перюстально! мозолi. Вико-ристання значно! кiлькостi блокуючих гвинтiв при не-вправлених вiдламках забезпечуе !х жорстку фiксацiю. Це призводить до сповтьненого зрощення фрагмен-тiв або !х вiдсутностi. Навантаження прооперованого сегмента в таких випадках заинчуеться деформацieю пластини фшсатора або Г! зламом. Таке ускладнення ми спостер^али при ПСК у 6 пащенпв i в 4 випадках при переломах КГ. Блокування великою кшьыстю гвинтав при осколкових переломах КГ призводить до розвитку нейродистрофiчного синдрому, гншно-не-кротичних ускладнень. Подiбнi ускладнення вiдмiчено нами в 7 випадках.
При косш лiнii зламу вiдламки тсля репозици бажа-но стабiлiзувати 1—3 гвинтами. У такому випадку робо-ча довжина пластини мае бути короткою — це забез-
печуе первинне зрощення вщламив. Незастосування шслярепозицшних гвинпв погiршуe контакт мiж фрагментами. У цш ситуаци зрощення вщламив можна до-сягнути за наявност МРВ. Таку можливiсть забезпечуе довга РДП. Часте проведення гвинтав забезпечуе стабтьну фшсацш фрагмент, але сповiльнюe процес !х зрощення. Передчасне навантаження сегмента в таких випадках веде до деформаци, зламу пластини. Подiбнi ускладнення ми спостерiгали в 4 випадках.
Висновки. Практика показала, що ускладнення та негативш результати остеосинтезу ЬСР-пластинами, 1БС виникають при неправильних показаннях до !х ви-користання, порушеннi методики, технiки оперативного втручання, правильносп ведення шсляоперацш-ного перiоду.
УДК 616.718-001.5-089.2 Блнський П.1.
Национальна медична академя п'юлядипломно! освпи ím. П.Л. Шупика, м. Кив, Укра'на
МАЛОКОНТАКТНИЙ БАГАТОПЛОЩИННИЙ ОСТЕОСИНТЕЗ ПЕРЕЛОМiВ НИЖНiХ КiНЦiВОК
Тактика лшування переломiв kíctok нижнiх кшщвок визначаеться значними функцiональними вимогами, що пред'являються до сегментiв стегна та гомики. В1д-ходить у минуле традицшний контактний остеосинтез, що дав до 28 % ускладнень. Десятилггаш досвщ застосування високотехнологiчних засобiв для остеосинтезу показав, що результати л^вання переломiв стегново! кiстки (СК) i исток гомшки (КГ) мають бути кращими.
Мета роботи — адаптувати засоби малотравматичного багатоплощинного остеосинтезу (МБО) для пере-ломiв СК i КГ, перевiрити !х ефективнiсть.
Матерiали та методи. П'ятнадцять роыв тому нами проведений грунтовний аналiз рiзних способiв фшсаци вщламыв, конструкцiй фiксаторiв, !х вплив на переб^ репаративно! регенерацй' (РР). Вивчено також можли-востi багатоплощинно! фшсаци, що мае певнi переваги над одноплощинною. Ураховуючи недолiки контакт-них пластин, ми запропонували елемент взаемоди «пластина — гвинт» у виглядi рiзьбового з'еднання, що протидiе втьному перемiщенню гвинта при лiзи-d кустки та навантаженнi. Отриманi аналгтичш данi, численнi теоретичнi, морфо-бiомеханiчнi дослщження стали основою запропоновано! нами i реалiзованоl на практицi концепцй' МБО.
Багатоплощинна фiксацiя реалiзована завдяки вве-денню в конструкцiю фiксатора нового елемента — швкшьця з рiзьбовими отворами, що забезпечуе бага-топлощинне проведення гвинтiв, усувае тиск пластини на ыстку. Це, а також взаемодiя «пластина — гвинт» за-безпечують стабiльну фiксацiю фрагментiв при збере-женнi мiкрорухомостi вiдламкiв (МРВ), що оптимiзуе РР. На основi концепцй' розробленi та запатентованi в Укра'ш i Росiйськiй Федерацй' фшсатори, якi мають певнi переваги перед традицшними фiксаторами. Усього отримано 19 патентiв. Подальша робота над
Том 17, №3 • 2016
www.mif-ua.com
17
