Куницкая-Иляш М.В. Внедрение рынка земель как необходимое условие развития оптовых рынков сельскохозяйственной продукции
Рассмотрена целесообразность внедрения полноценного рынка земли сельскохозяйственного назначения и его эффективной государственной регуляции в Украине, которая в свою очередь приведет к устойчивому развитию ОРСП и стабилизации цен на продукты питания, сформирует соответствующий уклад аграрных отношений.
Ключевые слова: оптовый рынок сельскохозяйственной продукции, рыночный механизм, рынок земли, земля сельскохозяйственного назначения.
Kunytska-Iliask M.V. Introduction of market of earths as necessary condition of development of wholesale markets agricultural produce
In this article expedience of introduction of valuable market of earths of the agricultural setting is examined and him effective government control in Ukraine which in same queue will result in steady development of ORSP and stabilizing of prices on food stuffs, will form the proper mode of agrarian relations.
Keywords: wholesale market of agricultural produce, market of earth, market mechanism, market of earth, earth of the agricultural setting.
УДК 336.748.4(4):336.76 Доц. З.Я. Латшко, канд. екон. наук -
Л1БС УБС НБУ
ДОСВ1Д КРА1Н еВРОПИ ЩОДО ПОСТКРИЗОВО1 СТАБ1Л1ЗАЩ1 Ф1НАНСОВОГО СЕКТОРУ
Проаналiзовано досвщ кра!н €С щодо стабтзаци фшансового сектору в перюд фшансово! кризи 2007-2009 рр. Виокремлено та дослщжено напрями антикризових заходiв, що використовували для оздоровлення фшансового ринку €С. Виявлено певш вщмшносп, позитивш та негативш сторони заходiв шдтримки, що були вжит регуляторами фшансових ринюв у кра!нах Свросоюзу.
Ключовг слова: стабшзащя, фшансова криза, фшансовий ринок, антикризовi заходи.
Фшансова криза 2007-2009 рр. стала першим серйозним випробуван-ням динам1чно! штеграцп фшансового сектору Свропи, що розпочалась на початку 1990 р. 1 активно розвивалась у 2000-х роках. Оскшьки в Сврот саме банювсью депозити 1 банювсью кредити е найважлившим шструментом кре-дитування реального сектору, держави €С через кризу були змушеш розро-бити оперативш методи боротьби з негативними наслщками кризи та витра-тити величезш суми для шдтримки фшансово! стабшьносп банюв.
Характерною вщмшною рисою останньо! кризи став и глобальний характер: почавшись на фшансовому ринку США, вона швидко поширилась на Свропу, зокрема Укра1ну, та решту свггу. Вщповщно, ефективною вщповщ-дю на глобальну економ1чну кризу стала скоординована пол1тика регюналь-них об'еднань та м1жнародних фшансових установ, розробка реальних, д1евих антикризових заход1в задля збереження стабшьносп у фшансовому сектор^
Дослщження заруб1жного досв1ду щодо шлях1в подолання фшансово! кризи може стати основою для реформування в1тчизняно! системи фшансо-вого нагляду та регулювання 1 розробки ново! стратеги антикризового управ-лшня фшансовою системою кра!ни.
Необхщно зазначити, що з огляду на актуальнють теми фшансово! кризи, ll наслщки та шляхи ll подолання дослщжено у працях О. Буторино!, А. Базжова, О. Барановського, К. Бариша, В. Мщенко, М. Ciлашъева, Н. Стукало та багатьох шших. Проте деяк питання щодо систематизацп та комплексного дослщження заходiв стабЫзацп фшансового сектору GC зали-шаються не розглянутими.
Метою роботи е дослщити досвiд GC щодо розробки та впровадження на практищ дiевих методiв та крокiв щодо вiдновлення стабшьносп у фшан-совому секторi. Загалом, ус антикризовi заходи, що здшснено в GC i спрямо-вано на оздоровлення фшансового ринку, зокрема його банювського сектору, можна подшити на два напрями: загальноевропейсью та нацюнальш.
Загальносвропейськ1 антикризов1 заходи. Протягом 2008-2009 рр. спецiалiзованi органи GC та учасники зус^чей Групи 20 було прийняли низку концепцш, планiв та програм, спрямованих на подолання кризових явищ у глобалiзованому свiтi. Поряд iз нацiональними стабшзацшними програмами кра1н GC та безпрецедентними заходами Gвропейського Центрального банку для стабЫзацп фiнансового сектору кра1н GC найбшьш вагомими були:
• Декларащя щодо спiльного плану дш краш Gврозони (проголошено на самiтi GC 12 жовтня 2008 р.) [7];
• Gвропейський план вiдновлення економши - European Economic Recovery Plan - EERP (затверджено у грудт 2008 р.) [6].
• Офiцiйне комюнiке, видане пiд час закриття Cамiту Групи 20 у Лондон (квь тень 2009 р.) [13];
• Gвропейський стабiлiзацiйний механiзм, прийнятий на Cамiтi GC у Брюсселi (травень 2010 р.).
Декларац1я щодо сильного плану д1й кра'н Сврозони стала одним iз перших документа, а про намiри щодо впровадження скоординовано! по-лiтики пiдтримки фшансового сектору GC, вщновлення довiри та ефективних умов для фшансування економжи. Зазначалось, що члени Gврозони повинш подiляти вiдповiдальнiсть i формувати спшьний европейський пiдхiд до за-безпечення лжидност фiнансових установ, рекапiталiзацil проблемних бан-кiв, монiторингу та обм^ фiнансовою iнформацiею.
Свропейський план вщновлення економ1ки спираеться на два ос-новних постулати [9]:
1) збшьшення кутвельно! спроможностi, тдвищення попиту i довiри. Зап-ропоновано видшити 200 млрд евро (1,5 % ВВП GC) на стимулювання економши та подолання фшансово! кризи. 170 млрд евро видшяли безпо-середньо держави-члени GC, решта 30 млрд евро повинна надшти з бюджету GC;
2) необхщшсть запровадження спiльних короткотермiнових дiй щодо тдвищення конукрентоспроможност Gвропи. У плат представлено комплек-сну програму щодо впровадження "розумних iнвестицiй". Шд "розумни-ми iнвестицiями" вбачаються швестицп в пiдвищення ефективностi вико-ристання енергй та енергозбереження, розвиток чистих технологiй. Загалом, суть плану зводиться до пропозицп чи дозволу кра!нам Gвро-
союзу на:
• збiльшення витрат на стимулювання росту економши;
• зниження на деякий час податюв, зокрема ПДВ;
• розширення пшьгового кредитування малого бiзнесу за рахунок державних кошт!в;
• перевищення жорсткого 3-ввдсоткового нормативу дефщиту бюджету вщ-носно ВВП;
• субсидшвання частини або навпъ усiх вiдсоткiв по кредитах, насамперед шотечних.
Оф1ц1йне комюн1ке Сам1ту Групи 20 оголошене тд час закриття Са-м1ту у Лондош 2 кв1тня 2009 р., мютило основш положения щодо розробки спшьного плану антикризових дш [13].
Спшьною декларащею Сампу затверджено п'ять напрям1в здшснення антикризових заход1в:
1) вщновлення довiри, економiчного зростання та зайнятостц
2) посилення контролю та регулювання фшансово! системи;
3) пiдвищення каmталiзацп та реформування мiжнародних фiнансових ш-ститупв;
4) сприяння розвитку свггово! торгiвлi та мiжнародних iнвестицiй, та уник-нення протекцюшзму;
5) забезпечення всебiчного, сталого вiдновлення та формування зелено1 економiки.
Основними результатами Сампу стали ршення щодо видшення 1,1 трлн дол. США для шдтримки бщних кра!н та кра!н ринково! трансфор-мацп у форм! прямих катталовкладень, кредипв та гарантш Свгговий банк та регюнальш банки розвитку отримають 100 млрд дол. США, а М1жнарод-ний валютний фонд - 500 млрд дол. США у два етапи. Кра!ни "Велико! двад-цятки" разом протягом 2009-2010 рр. витратили на вщновлення сво!х еконо-мш до 5,0 трлн. дол. США.
Свропейський стаб1л1зац1йний мехашзм, прийнятий на Самт СС 9 травня 2010 р., став вщповщдю СС на грецьку боргову кризу, безперервне з початку року послаблення едино! европейсько! валюти ! загрозу поширення боргових проблем на Португалт, 1спашю, 1рланд1ю та 1тал1ю. Мшютри фь наншв Свросоюзу ухвалили ршення про створення европейського стабЫза-цшного мехашзму обсягом 750 млрд евро (майже 1 трлн дол.). Зокрема, дер-жави СС зарезервували для стабЫзацшного мехашзму 500 млрд евро, як мо-жуть бути екстренно видшеш у вигляд! кредипв проблемним кра!нам у раз! посилювання боргово! кризи. Ще до 250 млрд евро можуть надшти по лшп М1жнародного валютного фонду (МВФ). При цьому йдеться не про стабЫза-цшний фонд ¿з "живими" грошима, а саме про стабЫзацшний мехашзм, який може бути активований у будь-який момент. Д1ю цього мехашзму розрахова-но на 3 роки [8].
25 ичня 2011 р. Свропейський стабЫзацшний мехашзм вперше ви-пустив на ринок обл!гацп на суму 5 млрд евро для збирання грошових кош-пв, що тдуть на реал!защю плану з надання допомоги 1рландп. Три провщш св1тов1 рейтингов! агентства присво!ли новим обл!гащям рейтинг ААА. 1н-вестори виявили до них великий штерес - попит майже в 10 раз!в перевищив пропозищю [3].
Не менш важливе значення у стабЫзацп фшансового сектору Свро-пейського Союзу вдаграв Свропейський Центральной банк (ЕЦБ). У перь од активного розгортання кризи (кшець 2007-2008 рр.) центральну роль у вщновленш лiквiдностi ринку, а точшше вiдновлення лiквiдностi та здшснен-ня рекапiталiзацп банкiвських систем, було выведено Свропейському Центральному банку, котрий в умовах кризи тшов на ютотний крок: змiнив по-переднi прiоритети свое1 полiтики i послiдовно скорочував облiкову ставку. Нова политика була спрямована на забезпечення сприятливих умов рефшан-сування нацюнальних банкiв, збiльшення термiнiв кредитування, стримуван-ня росту вартостi позикових кошпв.
До кризи полiтика €ЦБ виражалась в пiдтриманнi високо1 облжово! ставки та боротьбi з iнфляцieю. У липш 2008 р. облiкова ставка сягнула свого найвищого за шм рокiв значення - 4,25 %. Планувалось i далi ll тдвищувати. Однак, пiсля настання рецесп в економщ €С, €ЦБ протягом лише одного кварталу тричi скорочував ставку. Пюля чергового скорочення ставки на початку та весною 2009 р. облжова ставка становила 1,25 %, що стало найниж-чою ставкою банку за вс роки його iснування.
Основнi параметри грошово-кредитно! полiтики Свропейського Центрального банку в перюд кризи були визначеш ще у 2008 р. Серед них:
1) використання операцш на вiдкритому ринку для забезпечення безперер-вного доступу до лжвщност платоспроможних банюв;
2) збiльшення (з вересня 2008 р.) об'ему лжвщноста, що забезпечуеться шляхом стандартних щотижневих тендерiв;
3) забезпечення лiквiдностi через використання кредилв овернайт (що ра-нiше не використовувались);
4) кардинальне розширення термiнiв кредитування;
5) скорочення коридору мiж ставками на одноденш кредити та депозити (спреди мiж трьохмiсячними ставками EURIBOR i одноденними кредитами становили в середньому 2,0-процентних пункти. У сiчнi 2009 р. вони знизились до 1,25, а в травш 2009 р. - до 0,5-процентних пункта);
6) проведення (iз жовтня 2008 р.) кредитних тендерiв з фжсованою ставкою завдяки повному виконанню поданих заявок (до цього не проводились) [4]. Проведення €ЦБ кредитних тендерiв iз фiксованою ставкою завдяки
повному виконанню поданих заявок мало неабиякий вплив на весь фшансо-вий ринок. В умовах кризи центральний банк спростив схему кредитування, чим ютотно тдтримав лжвщнють ринку.
Беручи до уваги нестачу на европейському ринку доларових активiв, €ЦБ провiв небаченi за масштабами операцп з вливання на ринок доларово! лжвщносп. Bd тендери в американськiй валкт мали фiксовану ставку i пов-не покриття. Biд початку шчня до липня 2009 р. було проведено 46 операцш рефшансування в доларах США. Зазвичай, !х тривалють становила 7, 28 або 84 дш, а ставка змiнювалась вщ 1,2 % до 1, 3 % рiчних.
У серединi 2009 року головний банк зони евро активно використовував ще один шструмент - пряму кутвлю в банюв забезпечених облiгацiй (covered bonds). Таю цшш папери мають високий рiвень забезпечення, при чому операцп з ними не дають змоги перерозподшяти кредитний ризик (його завжди несе
емiтент). Новащя дозволила фiнансовим установам зони евро розширити доступ до довготермшового кредитування [1]. Тож можна ствердити, що Свро-пейський Центральний банк доклав усiх зусиль на стабшзащю грошового ринку та вiдновлення фшансово! стабiльностi у банкiвському секторi СС.
З метою створити ефективнiшу систему фшансового нагляду та контролю на теренах СС у листопадi 2008 р. Свропейська комiсiя шщювала створення робочо! групи на чолi з колишнiм управляючим директором Мiж-народного валютного фонду Жаком де Ларосьером. Група проаналiзувала та представила рекомендацп з регулювання фiнансових ринюв. Як результат, 1 сiчня 2011 р. СС отримав новi три загальноевропейськi органи в системi фь нансового регулювання (рис.) [14].
Рис. Нова система макропруденцшного нагляду в СС [14].
Свропейська рада системного ризику (European Systemic Risk Board -ESRB) буде органом макропруденцшного нагляду (нагляду за фшансовою системою СС загалом). Вона здшснюватиме монiторинг та оцiнку ризиюв з метою шдтримання стабiльностi фшансово! системи на макрорiвнi.
Новими загальноевропейськими наглядовими органами, якi здшсню-ватимуть мжропруденцшний нагляд на рiвнi СС, створеш шляхом перетво-рення комiтетiв з цшних паперiв, банкiвського сектору, а також страхового та пенсшного секторiв, стали Свропейська банкiвська органiзацiя (European Banking Authority - EBA), Свропейська оргашзащя з цшних паперiв та ринюв (European Securities and Markets Authority - ESMA), Свропейська оргашзащя страхування та пенсшного забезпечення (European Insurance and Occupational Pensions Authority - EIOPA).
Новi оргашзацп взяли на себе вс функцп комиепв та отримали певнi додатковi повноваження, зокрема:
• розробляти пропозицп щодо техшчних стандартiв iз використанням принци-шв найкращого регулювання;
• врегульовувати розбiжностi мiж нацiональними регуляторами та налагоджу-вати мiж ними ефективну спiвпрацю;
• сприяти забезпеченню послщовного застосування нового законодавства (зокрема за допомогою проведення експертних оцшок);
• координувати роботу регуляторгв у надзвичайних ситуацiях [5]. Нащональт антикризовг заходи в кратах СС. Одним з основних пи-
тань, з яким стикнулись уряди держав тд час порятунку банкiвського ринку,
стало питання: як правильно да зробити? Бшьшють оpгaнiв бaнкiвcького pe-гyлювaння вжили piзнi зaxоди для попepeджeння кpaxy cвоïx фiнaнcовиx ctc-тeм. Ц зaxоди пiдтpимки можна pоздiлити на чотири кaтeгоpiï:
1) peкaпiтaлiзaцiя (ш'екцп кaпiтaлy) та iнодi нaцiонaлiзaцiя банюв;
2) викуп або гapaнтyвaння пpоблeмниx aктивiв, що yтpимyютьcя банками;
3) видача дepжaвниx гapaнтiй по борговж зобов'язaнняx бaнкiв фдмшт
вiд вклaдiв нaceлeння);
4) pозшиpeння cтpaxyвaння pоздpiбниx вклaдiв.
Пpотe цi фiнaнcовi ди ypядiв та цeнтpaльниx бaнкiв кpaïн мають як позитивнi cтоpони, так i тевш вади.
Рекапiталiзацiя (вте^и дepжaви y cтaтyтнi кaпiтaли банюв зазвичай обмeжyютьcя пaкeтом y pозмipi 25 %+1 aкцiя) cтaлa одним iз нaйшиpшe за^ тоcовyвaниx зaxодiв y пepiод бaгaтьоx бaнкiвcькиx криз минyлиx pокiв.
До пepeвaг цього cпоcобy оздоpовлeння вiдноcитьcя мiцнiшa в правовому й yпpaвлiнcькомy тенш позицiя дepжaви cтоcовно банку. Дepжaвa одep-жye коpпоpaтивнi права, aдeквaтнi за pозмipaми cyмaм здiйcнeноï допомоги. Чepeз права влacноcтi зaбeзпeчyeтьcя прямий контроль над простом оздо-pовлeння бaнкiв та, на вiдмiнy вщ кpeдитiв peфiнaнcyвaння, пiд чac peкaпiтa-лiзaцiï piшeння про повepнeння дepжaвниx коштiв пpиймaeтьcя урядами, a œ боржниками, оcкiльки здiйcнюeтьcя шляxом продажу нaлeжниx дepжaвi кор-поpaтивниx прав. Об'ектами оздоpовлeння шляxом peкaпiтaлiзaцiï обирался банки, якi вiдiгpaють виpiшaльнy роль у функцюнуванш нaцiонaльноï бан-юв^^ cиcтeми та е пepcпeктивними. До того ж у продай докaпiтaлiзaцiï для влacникiв бaнкiв пepeдбaчeно парт^р^ку позицiю, тобто нaдaeтьcя можливicть повepнeння дepжaвного пaкeтa aкцiй приватним влашикам у ви-падку компeнcaцiï ними cyми дepжaвноï допомоги [2].
Пpоблeмним питанням peкaпiтaлiзaцiï бaнкiв зaлишaeтьcя подaльшe кepiвництво банком, в якому вжe пeвнa чacткa нaлeжить дepжaвi. Якщо рада диpeктоpiв та yпpaвлiнцiв зaлишaeтьcя нeзмiнною, то уряду бyдe достть важ-ко виявити який нacпpaвдi вiдcоток пpоблeмниx aктивiв знaxодитьcя на ба-лaнcовиx та позaбaлaнcовиx paxyнкax банку i яка ïx яюсть [10].
1ншою пpоблeмою peкaпiтaлiзaцiï можe cтaти ïï нeгaтивний вплив на конкypeнцiю, як на piвнi дepжaв Gдиного Gвpопeйcького ринку, так i на piвнi бaнкiвcькиx cиcтeм окpeмиx кpaïн. Зокpeмa, пiдтpимкa бaнкiв в окpeмиx кра-ïнax-члeнax GС можe нeгaтивно вплинути на piвeнь конкypeнтоcпpоможноcтi бaнкiвcькиx cиcтeм у кpaïнax, у якиx цi зaxоди нe впpовaджyвaлиcь. Окpiм цього, cxeми peкaпiтaлiзaцiï банюв у мeжax однieï кpaïни, що зacтоcовyвaти-мyтьcя бeз вiдповiдного piвня дифepeнцiaцiï та бeз дeтaльного aнaлiзy струк-тури ïx pизикiв, можуть порушити ринкову piвновaгy та заважати формуван-ню cпpaвeдливого конкypeнтного cepeдовищa.
Нацiоналiзацiя, по-пepшe, в бaгaтьоx випaдкax виcтyпae швидким та eфeктивним простом, однак для дeякиx кpaïн, у якиx дe виcоко цiнyють дe-мокpaтичнi принципи, такий пiдxiд дepжaви до виpiшeння пpоблeми можe нeгaтивно cпpийняти cycпiльcтво. По-дpyгe, нaцiонaлiзaцiя окpeмиx банков cтвоpюe умови для пepeтiкaння дeпозитiв з приватного бaнкiвcького тенору в дepжaвний, чим порушуе конкypeнцiю на ринку дeпозитiв. По-тpeтe, з тев-
них полиичних причин, нацiоналiзованi банки можуть використовуватись державою для eKOHOMi4HO невиправданоï фiнансовоï пiдтримки окремих ком-панiй та секго^в економiки [10].
Основною проблемою тд час KynwAÏ "проблемних aKmueie" урядом чи спещ^зованими установами ("поганими банками" - bad bank) е оцiнка ïx вар-тосп. Якщо держава чи "поганий банк" заплатить ïx початкову повну вартють, то вона ставить пiд загрозу платниюв податюв. Якщо вона викупить активи за ринковою цiною, то ймовiрно заробить на них, протримавши ïx до термiну ïx погашення, однак банку особливо не допоможе. Тож щна повинна встановлю-ватись мiж ними, а на практищ погодити ïï виявляеться досить важко.
З метою допомогти державам створити вщповщт схеми управлiння поганими активами банюв, вщповщно до загальноприйнятих правил €С, Свропейська Комiсiя 25 лютого 2009 р. опублжувала спецiальний документ "Рекомендацп, що стосуються управлiння непродуктивними активами" (Communication concerning the treatment of impaired assets) [12]. Одтею з порад Комiсiï е пропозицп щодо визначення цiни купiвлi (трансферноï цiни) проблемних активiв. Зокрема, пропонують здiйснювати оцiнку ïx вартостi в кiлька етапiв: а) визначити ïx поточну ринкову вартють (зазначено, що трансферна щна повинна бути вищою за поточну ринкову вартють активiв); б) визначити "реальну економiчну вартiсть активiв" на основi оцiнки доступноï ринковоï iнформацiï та реалютичних припущень щодо майбутнix доxодiв. Коли здiйснити оцiнку активiв не можливо через певш труднощi в проведенш роз-раxункiв, альтернативним шдходом може стати створення "доброго банку", за допомогою якого держава здшснить купiвлю "хороших активiв".
Одним iз перших iстотниx крокiв у напрямi подолання кризи i збере-ження лжвщносп банкiвського сектору €С стало тдвищення порогiв гаран-тування бантвських eKAadie населення.
У деяких крашах €С ще на початку розгортання кризи ютотно були шдняп гарантп по депозитам фiзичниx осiб (навпъ до 100 % суми вкладу). Однак вадою таких заxодiв у рамках единого валютного простору е небезпе-ка перетжання вкладiв населення у банювсью системи краïн, що дають вищi гарантiï по депозитам.
Тож 15 жовтня 2008 р. Свропейська комiсiя висунула пропозицiю пе-реглянути правила GC у системi гарантування вкладiв, що повинно було за-хистити збереження вкладникiв на ушфжованш основi. Було запропоновано шдвищити мiнiмальний розмiр обов'язкового страхування депозипв до 100 000 евро. Однак тд час переговорiв було затверджено мiнiмальну суму в розмiрi 50 000 евро. Цей крок дав можливють гарантувати майже 80 % основ-ноï маси депозитiв у €С. Проте, незважаючи на рекомендацп Комiсiï щодо унiфiкованого пiдxоду визначення суми обов'язкових гарантш по вкладах, ситуащя у бiльшостi краïн докоршно вiдрiзняеться (табл.). Зокрема, з 27 кра-ïн GC 8 краш зобов'язались гарантувати 100 °% суми вкладу, а 9 краш тдви-щили лiмiти до 100 000 евро i бшьше.
Гaрaнтiï держави, видат на зобов 'язання бантв (ыдмшш вщ вкла-дiв), стало одним iз нововведень сучасних антикризових програм. Основними завданнями цих гарантш стало вщновлення ринку мiжбанкiвськиx кредипв та, вiдповiдно, активiзацiя кредитування реального сектору економжи.
Табл. Державна тдтримка бантвського сектору в 27 краТнах ССу перюд _кризи, % вид ВВП краТни [11]_
Кра1ни СС ¡н'екци катталу Гаранта на зобов'язан-ня банюв Управлшня проблемни-ми активами Пщтримка лжвщнос™ банюв Загалом Схеми гаранту-вання де-позиив (в евро)
пого-джено здш-снено пого-джено нада-но пого-джено здш-снено пого-джено здш-снено пого-джено здй-снено
1рланд1я 5,1 2,1 225,2 225,2 - - - - 230,3 227,3 .........
Бельпя 4,2 5,7 70,8 16,3 5,7 5,0 КА Ж 74,6 35,3 100000
Великобритания 3,5 2,6 21,7 9,5 - - 25,1 18,7 50,3 30,8 57000
Нщерланди 7,9 7,9 34,3 5,7 - 4,9 - 5,8 42,2 24,3 100000
Люксембург 6,9 7,9 12,4 Ж - - - - 19,3 18,5 100000
Швещя 1,6 0,2 48,5 8,8 - - 0,1 - 50,2 8,9 50000
Латв1я 1,4 - 10,9 2,8 - - 10,9 6,1 23,1 8,9 50000
Австр1я 5,0 1,7 27,3 5,1 0,4 0,4 27,3 1,5 60,1 8,7 100%
Шмеччина 4,2 1,6 18,6 7,3 3,6 0,4 - Ж 26,4 6,3 100%
1спашя - - 9,3 2,8 - - 2,8 1,8 12,1 4,6 100000
Франщя 1,2 0,8 16,6 3,1 2,3 0,3 - - 20,1 4,2 70000
Португатя 2,4 - 12,5 3,0 - - - - 14,9 3,0 100000
Грещя 2,0 - 6,1 0,4 - - 3,3 1,7 11,4 2,1 100%
Дашя 6,1 0,3 253,0 Ж - - КА Ж 243,8 0,5 100 %
Угорщина 1,1 0,1 5,9 - - - - - 7,0 0,1 100%
Словешя - - 32,8 - - - - - 32,8 - 100%
Словаччина 100 %
Румушя 50000
Польща 50000
Мальта 100000
Литва 100000
1татя 1,3 - КА - - - - - 1,2 - 103000
Фшлянд1я - - 27,7 - - - - - 27,7 - 50000
Естошя 50000
Чеська Ресщбпка 50000
Юпр 100000
Болгар1я 50000
Свропейський Союз 2,6 1,5 24,7 7,8 12,0 0,5 4,3 3,0 43,6 12,8 —
Сврозона 2,6 1,4 20,6 8,3 12,0 0,7 1,3 0,7 36,5 11,1
* Примггка: КА - даш не доступнц КИ - даш, не були надаш крашою.
Однак вадою цих схем е складнють в розрахунках майбутшх втрат ур.адв, вiд тих зобов'язань банюв, якi в кiнцевому результат (у разi неплатос-проможностi банку) будуть вiдшкодовуватись за рахунок державного бюджету. У деяких крашах СС державш гарантп становлять досить ютотну частку ВВП: в 1рландп i Дани вдвiчi перевищують ВВП кра1н, в Бельгп, Словенп, Австрп, Швецп - це понад 30 % тощо (табл.). А в умовах i так iстотного дефь циту бюджету вже станом на 2009 р., щ важко передбачуваш витрати урядiв майбутнiх перiодiв можуть ще бiльше погiршити стан державних фшаншв цих кра1н у найближчi роки.
Аналiз антикризових заходiв у кра1нах-членах СС свiдчить про рiзний нацiональний пiдхiд до 1х впровадження, однак у бшьшосп кра1н найширше у 2008 р. та на початку 2009 р. використовувались державш гарантп, кат-тальнi ш'екцл та тдтримка центральними банками лiквiдностi банювських
систем. З початку 2009 р., через подальше сповшьнення кредитування реально! економжи, уряди почали звертатись до схем з управлшня непродуктивни-ми активами.
Даш, наведет в табл., свщчать про те, що 1рланд1я видшила чи не найбшьше ресуршв на подолання банювсько! кризи. Друга група кра!н, що включае Великобриташю та кра!ни Беншюксу, здшснили реальш заходи з шдтримки банюв у межах 20-40 % ВВП. Цю р1зницю пояснюють юлькома чинниками: вщмшностями в розм1р1 економж кра!н (для прикладу, Великоб-риташя та Люксембург), наявнютю в банках окремих кра!н проблемних акти-в1в американських банюв (Великобриташя, Имеччина) та залежнютю бан-ювського сектору вщ проблем на ринку нерухомост (Великобриташя, 1рлан-д1я, 1спашя, Дашя). Водночас, бшьшють кра!н Центрально! та Схщно! Свро-пи практично не вживали заход1в 1з порятунку банювського сектору.
У загальних цифрах, протягом 2008 р. - середини 2009 р., Свропейська Ком1с1я схвалила видшення понад 310 млрд евро на рекаштал1защю банюв у СС, з них 170 млрд евро реально було вкладено (це вщповщно 1,5 % ВВП СС). Бшьше тж 2 900 млрд евро було затверджено як державш гарантп на зобов'язання банюв, з яких на 920 млрд евро гарантш було надано (близько 7,8 % ВВП СС). Загалом на фшансування заход1в з шдтримки банювського сектору за цей перюд кра!ни СС видшили кошпв на суму близько 43,6 % ВВП СС, з яких реально використано кошпв на суму 12,8 % ВВП СС [11].
Висновки. Анал1з антикризових програм щодо стабЫзацп фшансово-го сектору СС свщчить про на те, що, незважаючи на досить глибоку штегра-щю фшансових систем кра!н-члешв, як наслщки само! кризи, так 1 заходи щодо !! подолання в нацюнальних масштабах ютотно в1др1зняються.
Практика показала, що координащя нацюнальних реагувань на тран-скордонну кризу е проблемною з трьох причин: 1) спшьне прийняття антикризових заход1в е дуже важким у поличному плаш; 2) повноваження та зав-дання оргашв регулювання, що оргашзоваш за р1зними нащональними стандартами, можуть конфлжтувати; 3) юнують потенцшш конфлжти м1ж нащ-ональними процедурами подолання кризи.
Бшьшють запроваджених антикризових полггак несуть ризик еконо-м1чного нацюнатзму. Некоординоваш нацюнальш пол1тики не врахували складнють фшансово! системи. Насправд1, окрем1 прояви посилення протек-цюшзму можуть спричинитись до ще бшьшого поглиблення кризи.
Тим не менш, за два роки активного розгортання кризи (20082009 рр.) в СС було використано досить ефективш, як традицшш, так 1 нов1 мехашзми подолання фшансово! кризи. У фшансовому сектор1 ютотно зрос-ла роль держави: тепер, коли уряди багатьох кра!н стали стввласниками одних 1з найбшьших у европейському масштаб1 банюв, !х участь та защкавле-нють у стабшьному функцюнуванш европейського ринку банювських послуг зросте ще бшьше. Важливо, що кер1вництво СС зробило основний висновок щодо причин !! швидкого поширення у Сврот - це вщсутшсть скоординова-но! системи нагляду та контролю за д1яльнютю фшансових установ у СС. Створення щлюно! системи наднацюнальних оргашв регулювання - це перший крок до !! виршення.
Аналiз уже прийнятих заходiв у рамках антикризово! полiтики €С показав, що, незважаючи на neBHi розбiжностi, керiвним органам €С все-таки вдалось узгодити основш ди та стабiлiзувати европейську фiнансову систему.
Л1тература
1. Буторина О.В. Антикризисная стратегия Европейского союза: ближние и дальние рубежи / О.В. Буторина // Полития. - 2009. - № 3. - С. 12-18.
2. Державний сектор i функци держави у перюд кризи / О.Й. Пасхавер, Л.Т. Верховодо-ва, О.М. Кошик, К.М. Агеева, Д.П. Згортюк / Центр екожишчного розвитку, 2009. - 126 с.
3. Свропейський мехашзм фшансово! стабшзаци випустив першi облшаци. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.opad.org.ua/index.php? newsid=2672.
4. Зуев В.Н. Антикризисная политика Евросоюза / В.Н. Зуев // Международная экономика. - 2009. - № 9. - С. 5-8.
5. Реформування фшансового сектору в Свропейському сокта // Цшш папери. - 2009. -№ 45 (587). - С. 4.
6. Communication for the spring European council. Driving European recovery / Commission the European communities 4.3.2009. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ec.europa.eu.
7. Declaration on a concerted European action plan of the Euro aria countries - 2008, October. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ec.europa.eu.
8. European stabilisation mechanism adopted. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.consilium.europa.eu/showFocus.aspx? lang=EN&focusID=478.
9. Europejski plan naprawy gospodarczej. Bruksel, dnia 26.11.2008. KOM (2008) 800 wersja ostateczna. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.mg.gov.pl/NR/...78A6.../ Europejskiplannaprawygospodarczej.pdf.
10. Guillermo de la Dehesa. Banking Rescue and Economic Recovery Plans in the EU / Economic recovery packages in EU Member States. Compilation of Briefing Papers - 2009. [Electronic resource]. - Mode ofaccess http://www.europarl.europa.eu/ac1ivi1ies/committees/studies/download.do? fle=2425.
11. Public finances in EMU. European Economy. - 2009. - № 5. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ec.europa.eu/economy_finance/publications/publication15390_en.pdf.
12. The Commission Communication on the treatment of impaired assets // Freshfields Bruckhaus Deringer LLP. - March 2009. - С. 1-4.
13. The official communique issued at the close of the G20 London Summit. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ec.europa.eu.
14. Towards more responsibility and competitiveness in the European financial sector. European Union, 2010. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ec.europa.eu/ internal_market/finances/docs/leaflet/financial_services_en.pdf.
Лапишко З.Я. Опыт стран Европы по посткризисной стабилизации финансового сектора
Проанализирован опыт стран ЕС по стабилизации финансового сектора в период финансового кризиса 2007-2009 гг. Выделены и исследованы направления антикризисных мероприятий, которые использовались для оздоровления финансового рынка ЕС. Выявлены определенные различия, положительные и отрицательные стороны мер поддержки, которые были приняты регуляторами финансовых рынков в странах Евросоюза.
Ключевые слова: стабилизация, финансовый кризис, финансовый рынок, антикризисные меры.
Lapishko Z. Ya. The experience of European countries in the post crisis stabilization of the financial sector
The experience of EU countries of stabilization of the financial sector during the financial crisis of 2007-2009 years was analyzed. The directions of anti-crisis measures that were used for the recovery of EU financial market were distinguished and more closely studied. Some differences, positive and negative aspects of support measures that were taken by regulators of financial markets in EU countries have been revealed
Keywords: stabilization, financial crisis, financial market, anti-crisis measures.