CC BY
22
6. ОСВ1ТЯНСБК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 502.31 Гол. спец. Н.В. Кушакова-Костицька, канд. юрид. наук -
Конституцшний Суд Украти
ЛЮДИНА, ПРИРОДА, 1НФОРМАЦ1ЙНЕ СУСП1ЛЬСТВО: ПРОБЛЕМИ ВЗАСМОДП В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦ11
Розглянуто проблеми взаемоди та взаемозв'язку людини, природи i суспшьства в iнформацiйну добу. Особу увагу придшено питанню взаeмовiдносин гумаштарно'1 i природознавчо'1 складових сучасно'1 науки, i в цьому контекстi обгрунтовано необхщ-нiсть реформи вищо" освiти з метою переорiентацii вiд технократично'1 спрямованос-тi навчання до гумаштарно'1.
Ключов1 слова: глобалiзацiя, людина, природа, шформацшне суспiльство, тех-нократiя, гуманiзм, рацiоналiзм.
Анал1з проблем сучасного шформацшного суспшьства (локальш вш-ни, небезпека ядерного конфлжту, зростання населения, енергетична криза, еколопчш та медико-генетичш проблеми, поширення певних сощальних проблем 1 попршення здоров'я людини, 1, як наслщок, - бщшсть, самогуб-ства, порушення психжи, алкогол1зм, наркомашя, злочиншсть 1 роздробле-шсть культури) дае шдстави зробити висновок: земна цившзащя на рубеж1 тисячол1ть вступила у фазу еволюцшно" кризи.
Причинами кризи е дисбаланс м1ж технолопчною (зокрема шформа-цшно-технолопчною) складовою суспшьного розвитку 1 духовним р1внем розвитку окремо" людини 1 суспшьства загалом. Спостер1гаеться домшування науки та шформацшних технологш, штелектуал1защя багатьох сфер життя на фош нерозумшня закошв природи \ вищого сенсу юнування людини, зруйну-вання людиною свое" еколопчно" шш1.
М1ждисциплшарш дослщження антропосоцюгенезу, юторп, шформа-цюлогп шдказують, що можлив1 два вар1анти виходу 1з кризи: самознищення або трансформащя штелекту, формування ново" свщомост1: етика ненасилля, терпимють до вщмшностей, еколопчний 1мператив (зокрема у вигляд1 Еколо-пчно" Конституцп Земл1, запропоновано" М.В. Костицьким \ Ю.Ю. Туницею у 1993 р.). Головними кроками на гумашстичному шляху е об'ективна шфор-мащя про негативш тенденцп в суспшьств1, реформування системи освгти \ визнання освгти найпрюритетшшою сферою суспшьного життя. Основними цшностями в епоху шформацшного суспшьства повинш стати гумашзм, ра-цюнал1зм, формування ново" парадигми освгти.
Формування ново" парадигми освгти пов'язано 1з визнанням базисного значення освгти \ науки для суспшьства, змшами функцш системи освгти в шформацшному суспшьства вщ шдготовки вузьких спещал1ст1в та ор1ентацп виключно на певш професшш знання до виховання моральност \ розумшня актуальних проблем суспшьства \ випереджаючо" сощал1зацп особистост за принципом "методолопя + знання". Вади сьогодшшньо" системи вищо" освь
ти в усьому свт - це вузька спещатзащя i втрата цiлiсного, комплексного свГтовщчуття, орГентащя на iнформацiю i вiдсутнiсть аналiзу нагальних проблем. Спрямовашсть до вузько! спещалГзаци призводить до немiчностi, роз-дробленостi культури.
Суть реформ у системГ вищо! освiти полягае у принциповiй пере-орГентаци прiоритетiв вiд пiдготовки вузького спещалюта до формування ос-вГчено!, культурно! особистостi, яка розумiе свою вщповщальшсть за майбу-тне вЫе! земно! цивiлiзацi!.
Роздробленiсть культури (етика, релтя, мистецтво, фiлософiя, на-укознавство, езотерика тощо) i розрив природознавчого i гуманiтарного знан-ня в сучаснш науцi призводять до фрагментарного бачення реальность Проблема бгльшост наших сучасниюв полягае у нездатност охопити комплек-снiсть проблем, зрозумгги зв'язки i взаемодп мiж речами, що знаходяться для нашо! сегментовано! свiдомостi в рiзних сферах. Природознавство буквально означае знання природи поза людиною (фГзика, космологiя, хiмiя, бюлопя) -це знання про природу неживо! i живо! матери. Гуманггарш (вiд слова лат. homo - людина) науки дослiджують свiдомiсть людини i !! суспiльне буття, тобто суспшьство. Природознавче i гуманiтарне знання традицшно роздгля-лось (рацiональне та iррацiональне, рiзнi предмети дослiдження, методи, мо-ва тощо), що було вторично зумовлено. Але в реалiях iнтеграцi! наукового знання (мiждисциплiнарна теорiя прогресивно! еволюци Всесвiту i людини, концепщя самоорганiзацi! i новий антропоцентризм), розумшня умовностi и шкiдливостi роздшу науки, природознавче i гуманiтарне знання синтезуеться в одну науку - науку про природу, основою ж подiбного синтезу е загально-наукова теорiя прогресивно! еволюци.
Ця теорiя передбачае, що едина модель еволюци Всесвггу, бiосфери i людини синтезуе дат природознавчих i гуманiтарних наук i е основою тран-
1 2 3
сдисциплшарно! едино! теори (А.П. Назаретян , М.М. Моюеев , Е.Н. Янч ). У рамках тако! моделi розвитку свiту (ушверсальний еволюцiонiзм) йде пере-орiентацiя вгд технократично! спрямованостi навчання до гумаштарно!, ос-кiльки iсторiя людсько! цившзаци представлена як одна з фаз самооргашза-ци Всесвiту.
Основнi етапи еволюци Всесвггу пов'язуються iз роздшами сучасного природознавства: Великий Вибух та еволющя мжро- и мегасвiтiв - Гз фГзи-кою i космолопею, самооргашзащя молекул i хГмГчних реакцш, макромолекул i гшерцикшв - Гз хГмГею, походження й еволющя бюсфери - Гз бюлопею,
1 Назаретян Акоп Погосович - д-р фшософських наук, канд. психол. наук, проф., мае науков1 працi в таких галузях, як культурна антропология, психолопя в систем1 сучасного знання, юторична психолопя, полтична психология.
2 Микита Миколайович Моюеев - перший Президент Мгжнародного незалежного еколого-полтголопчного ут-верситету (1993-2000), акад., дшсний член РАН, лауреат Державно! преми СРСР) у 1998 р. виступив з ведомою доповщдю на конференций "Проти темних сил псевдовчень" (Москва) "Гумашзм - заслон проти се-редньов1ччя, що наближаеться", присвячен1й проблем! збереження ст!йкост! б!осфери, яку вона може втрати-ти внаслвдок нашого неуцтва або жадоби.
3 £р!х Янч, австр!йський ф!лософ, що ем!грував в США, консультант Орган!зац!! економ!чного сшвробггниц-тва i розвитку, автор таких ввдомих книг, як "Прогнозування науково-техшчного прогресу", 1970 р., "Всес-в1т, що самоорганiзуеться" (Е. Jantsch. The Self-Organizing Universe. Scientific and Human Implications of the Emerging Paradigm of Evolution. New York, 1980), в яшй вш трактуе юторш природи, суспiльства i людсько! сввдомосп в гуманiтарно осмислених поняттях нелiнiйно!' нерiвновагово!' термодинамiки 1.Р. Пригожина.
332
Збiрник науково-технiчних праць
антропосоцюгенез, сощально-юторична стадiя еволюцiï i перспективи цившзаци - i3 гуманiтарною складовою природознавства. За даними емпiричних дослщжень, Всесвiт взагалi i природа нашоï планети зокрема безперервно i невщворотно змiнюються. Сучасна наука стверджуе, що все юнуюче е продуктом процесу самооргашзацп елементарних часток, який почався внасль док вибуховоï нестшкост приблизно 15 мiльярдiв рокiв тому. Вважаеться, що антропосоцюгенез (процес виникнення людини i суспшьства) розпочався понад 6 мшьйотв роюв назад, а становлення бюлопчного виду homo sapiens завершився 40-50 тисяч рокiв тому.
Не менш цiкавим е шдхщ, запропонований росiйським вченим Юрiем Григоровичем Бондаренко (див., наприклад, дисертацiйне дослщжен-ня Ю.Г. Бондаренка "Алгебра природи" (М., 1993) та його монографш "За-гальнi закони Свiтобудiвництва" (М., Новий центр, 2002 р.)). У своïх роботах Ю. Бондаренко пропонуе цшсний погляд на свiтобудiвництво, людину i сус-пiльство, який дае змогу наблизитись до розумшня закошв природи та розви-вати вщомють у бажаючих зрозумiти iстину. Вчений розробив неординарний шдхщ до явищ свiтопорядку та iнструмент "алгебра природи", що дае змогу фундаментально дослщжувати i вщкривати едину базу (математику живого) для рiзних наук, релтй i фiлософських теорiй, на основi яких вдалось вивес-ти Загальш закони свiтопорядку, зокрема, було запропоновано Модель елек-тромагнiтноï теорiï Единого Свiту.
Цiкавим також, на мш погляд, е дослiдження президента Мiжнародноï академiï меганауки Вiктора Михайловича Журкша "Сдиний алгоритм науки. Спектр науки" (1994 р.), в якому вчений зробив спробу на основi особистих фшософських поглядiв класифжувати рiзнi фшософсью концепцiï щодо свь тосприйняття з метою створення загально!" концепцiï i вдосконалення единих наукових та штуггивних уявлень. Постановка тако1' проблеми единого штег-ративного знання безумовно актуальна i важлива. У погош за вдаваною "гли-биною" дослiдження сучасна наука роздшилася на безлiч дисциплш, i внасль док було упущено (або розпочато з великим зашзненням) багато важливих комплексних дослщжень, наприклад еколопя, iнформатика, наука про людину i середовище тощо. В Академи Наук Украши, до реч^ як i в Росiйськiй Академи Наук, досi штучно роздiленi нав^ь такi близькi дисциплiни, як фiзи-ка, математика i механiка - замють того, щоб спрямовувати сво1' зусилля на iнтеграцiю знань, коли свгт рухаеться до ново1' шформацшно1' ери, символом яко1' й буде комплексне сприйняття та опис св^у. Сво1'ми фiлософськими мiр-куваннями В.М. Журкш звертае увагу вчених на необхщшсть прискорення процесу наукового синтезу i, таким чином, стимулюе розвиток вироблення единого комплексного шдходу до вирiшення наукових проблем, зокрема, щодо об'еднання природознавчих i гумаштарних дисциплiн.
Зазначенi дослiдження не сприймають однаково вс вченi та й ri, хто себе не вважае ними за формальними та загальноприйнятими ознаками. А-дже юнують й iншi свiдчення щодо датування виникнення людини та рiзного типу людських спшьнот (див., наприклад, "Хрошки Акашi"). Тому виника-ють проблеми, пов'язаш iз визначенням самих термшв "наука" i "вчений", щ-лей i критерпв наукового пiзнання, теоретичних доказiв, верифiкацiею, мож-
ливiстю фальсифжаци або спростування наукових теорiй. Видаеться, що го-ловна проблема сучасно! науки - нерозумiння природи людини, фрагментар-шсть опису свiтобудови, сшввщношення науки з фiлософiею, релiгiею, ду-ховними знанням, етичнi проблеми.
Очевидно, важлива роль у виршенш питань штеграци сучасно! науки i гумаштарно! сфери належить фшософи. А, на жаль, як зауважив акаде-мж М.Е. Тернюк, директор 1нституту машин i систем НАН Укра!ни i М1шс-терства промислово! полiтики, шяко! фшософи у наших високих посадовщв немае1, а отже, не передбачено !! розвиток i на нижчих ланках - на рiвнi фь нансування науки, культури, промисловостi, сощально! сфери, на рiвнi дер-жавницько! щеологи i розробки особистих фшософських концепцiй тощо. "I результат - плачевний", - зазначае академiк М.Е. Тернюк, - "Не маючи ращ-онально! структури, суспiльство не може повнощнно розвиватися. Для нього зiрка манливого щастя недоступна". Але ця проблема все ж таки може бути виршена, вважае вш, треба тшьки вибудовувати загальнi для наци цш i прь оритети, стимулювати те, що сприяе еволюци природи, необхщно створюва-ти умови для реалiзацп нашого головного багатства - людського потенцiалу.
Варто додати, що одна з найскладшших проблем сучасно! науки - фу-нкцiонування вщображення в неживiй природi, тобто проблема вщповад на запитання, чи юнуе в неживому свiтi опосередкована ланка мiж багатомашт-ним свiтом i свiтом дано! системи? Багато емшричних даних не пiддаються поясненню без гшотези слабких форм "свiдомостi" в неживш матери, "кос-мiчно! свщомост^', загального iнформацiйного поля.
Таким чином, можна зазначити, що головною проблемою науки в ш-формацшну добу е !! "ненауковiсть", пов'язана iз фрагментарнiстю сучасного знання про навколишнш свiт, особливо в гуманiтарнiй площиш, !! вщрва-нiсть вiд закошв, за якими створено та розвиваеться Всесвгт. Сучасна людина замiсть осягнення загально! картини Всесвiту зациклюеться на технолопчних можливостях, характерних для шформацшного суспшьства i зумовлених ву-зьким, спещальним знанням, отриманим у системi вищо! освiти. Ситуацiя ус-кладнюеться доволi абстрактним характером релiгiйних систем, переважно вщрваних як вiд науки, так i вiд iстинних закошв Всесвгту, та вiдсутнiстю оптимально!, загальноприйнято! щеологи, спрямовано! на збереження ноос-фери, розвиток цившзаци та вдосконалення особистостi в нових умовах.
Кушакова-Костицкая Н.В. Человек, природа, информационное общество: проблемы взаимодействия в условиях глобализации
Рассмотрены проблемы взаимодействия и взаимосвязи человека, природы и общества в информационные сутки. Особенное внимание уделено вопросу взаимоотношений гуманитарной и естествоведческой составляющих современной науки, и в этом контексте обоснована необходимость реформы высшего образования с целью переориентации от технократической направленности учебы к гуманитарной.
Ключевые слова: глобализация, человек, природа, информационное общество, технократия, гуманизм, рационализм.
1 Звезда пленительного счастья : интервью с Н.Э.Тернюком // Мысль. - 7 сентября 2009 г. -http://timeua.info/260309/ternuk.html.
334
Збiрник науково-техшчних праць
Kushakova-Koitytska N.V. Man, nature, information society: the cooperation problems in the globalization conditions
The article is devoted to cooperation and interconnection the person, the nature and the society on the information age. The special attention it is paid to the question of interrelation between the humanitarian and natural component of the science and in this context it is showed the necessity of the high school reform with the aim of reorientation from the technocratic to the humanitarian direction.
Keywords: globalization, human, nature, information society, technocracy, humanism, rationalism. _
УДК 378.147 Доц. О.Л. Гапеева, канд. icmop. наук - Науковий центр
Сухопутных вшськ Академи Сухопутних вшськ
WEB-QUEST ТЕХНОЛОГ1Я У НАВЧАНН1 СТУДЕНТ1В ЗА ПРОГРАМОЮ П1ДГОТОВКИ ОФ1ЦЕР1В ЗАПАСУ
Розглянута характеристика штерактивно'1 технологи web-та ïï використання у навчальнш дiяльностi студенев, яю навчаються за програмою тдготовки офiцерiв запасу; перспективи застосування та подальшого розвитку web-quest технологи.
Ключов1 слова: web-quest, шформацшш технологи, шформатизащя, навчально-виховний процес.
Вступ. Створення загальнодоступних електронних шформацшних ре-суршв, впровадження шформацшних технологш - IT) в ус сфери жит-тедiяльностi суспшьства та держави, шдвищення ефективност навчального процесу в вишах шляхом впровадження i масового поширення шформацшних та комушкацшних технологш були й залишаються основними напря-мами розвитку шформацшного суспшьства в УкраТт. У щорiчному посланш Президента Украши Вжтора Януковича до Украшського народу вiд 03 чер-вня 2010 року, зокрема, визначаеться, що 2011 рж - це рж освiти та шформа-тизацп суспiльства. Саме тому основнi завдання в освгтянськш галузi поляга-ють у забезпеченш комп'ютерно1' та шформацшно1' грамотностi населення, створеннi сучасно1' системи осв^и, орiентованоï на використання новгтшх IT у формуваннi всебiчно розвинено1' особистостi.
Tермiн "iнформатизацiя" у найширшому i найзрозумшшому сенсi оз-начае сукупшсть взаемопов'язаних органiзацiйних, правових, пол^ичних, со-цiально-економiчних, науково-технiчних, виробничих процеЫв, якi спрямова-нi на забезпечення умов для задоволення шформацшних потреб громадян та суспшьства шляхом створення, розвитку i використання шформацшних систем, мереж, ресурЫв та шформацшних технологш, яю побудоваш на основi застосування сучасно1' обчислювально1' та комушкацшно1' технiки. Цiлком ло-гiчно, що шформатизащя системи осв^и мае бути спрямована на задоволення осв^шх шформацшних, обчислювальних i телекомунiкацiйних потреб акто-рiв навчально-виховного процесу, всебiчне удосконалення форм i методiв на-вчання молодi шляхом упровадження новiтнiх комп'ютерних технологiй [1-2].
Слiд також зауважити, що у сучасному процеЫ реформування вищо1' освiти в Украïнi домшуе концепцiя особистiсно-орiентованого навчання, яка полягае у розвитку творчого й наукового потенщалу не тшьки тих хто нав-чаеться (студентiв), а й тих, хто навчае (викладачiв).
