CC BY
9
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.5
УДК 630*231 Астр. А.В. Руденко1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
Л1СОВ1ДНОВН1 ПРОЦЕСИ В БОРАХ МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Вивчено люовщновш процеси в деревостанах рiзного вжу борiв Малого Полю-ся. Встановлено, що загальна кiлькiсть шдросту сосни пiд наметом деревостанiв зм> нюеться в межах вiд 6,5 до 80,5 тис. шт./га. Переважае 1-3-рiчний дрiбний пiдрiст сосни заввишки до 25 см. Спостережено тенденщю до зростання диференщаци шд-росту сосни за вжом зi збшьшенням вiку деревостанiв. Переважна його кшькють ви-явилась здоровою або неютотно ослаблою.
Ключовг слова: сосна звичайна, шдрют, природне поновлення, Мале Полюся.
Деревш породи характеризуються високою здатшстю до природного самовщновлення, що забезпечило поширення л1с1в на велик територп та збе-реження 1х видового р1зномашття. Серед них особливо видшяеться сосна звичайна, яка здатна до щор1чного насшненошення, а 11 насшня характери-зуеться високими пошвними властивостями [5, 8, 2, 4]. Сосна невибаглива до Грунтово-пдролопчних та ктматичних умов, що дало змогу сформувати один з найбшьших ареал1в серед деревних порщ [9].
Водночас, в умовах люосташв природне поновлення сосни проходить незадовшьно [4]. Щдргст сосни тд наметом деревосташв за недостатньо! ос-в1тленосп може виживати упродовж 1-2 роюв. Це зумовлено деякими 11 бюеколопчними та лгс1вничими факторами. Найважлившими серед них е ви-сока св1тлолюбшсть сосни звичайно! та потужна, часто не проникна для 11 насшня, люова шдстилка. За даними Л.Н. Соколово! [10], оптимальною штен-сивнютю св1тла для життед1яльносп 5-10-р1чного тдросту сосни е 8-10 тис. лк, а для 15-р1чного - 10-15 тис. лк.
В умовах штенсивного ведення люового господарства переважае штучне люовщновлення. За такого тдходу переважно не забезпечуеться збе-реження генетичного потенщалу деревосташв, як сформувались упродовж багатьох поколшь в певних умовах середовища. Останшм часом все бшьше пропонуеться перехщ на природне поновлення деревних порщ, яке вщповь дае 1х бюлопчним особливостям та забезпечуе формування бюлопчно стшких 1 високопродуктивних люосташв [4, 1]. У сугрудах Малого Полюся 1 в суборах Захщного Полюся для вщтворення коршних деревосташв запропо-новано проведення поступових рубань, як спрямоваш на покращення умов природного поновлення та росту тдросту деревних порщ [4, 1].
Боров1 умови е найменш сприятлив1 для росту 1 життед1яльносп деревних порщ. Тшьки окрем1 види (сосна, береза) в борах формують чист або мшаш деревостани. У Малому Полюс1 бори займають незначш територп. В люових масивах вони представлен невеликими за площею дшянками - вщ 0,5-1,0 до 10-15 га. Актуальним залишаеться питання природного насшного поновлення сосни звичайно1 в цих умовах.
Об'ектом нашого дослщження слугували деревостани сосни звичайно1 природного походження вжом вщ 19 до 145 роюв сухих, св1жих, вологих, си-рих 1 мокрих бор1в. Всього ми пдабрали 16 дшянок, на яких проведено вив-
1 Наук. кер1вник: проф. В.К. За1ка, д-р бюл. наук
Актуальн1 проблеми лкознавства, л1с1вництва, таксацИ, л1совпорядкування та економжи 129
чення процешв природного поновлення. На кожнiй дшянщ закладали по 25 площадок розмiром 2x2 м. Пiдрiст сосни дшили за вiком (1-, 2-3-, 4-7^ч-ки i старше семи роюв) [3], iнтервалами висот (до 25, 26-50, 51-75, 76-100, 101-150 см) i станом (здоровий, неютотно ослаблений, середньо i сильно ос-лаблий). Результати вивчення природного поновлення сосни звичайно! в борах Малого Полюся наведено в таблищ.
Природне поновлення сосни звичайно! виявлено на вшх дослщних дь лянках незалежно вiд вiку сосни та ступеня зволоження Грунпв. Важливим показником устшносп лiсовiдновних процесiв е трапляння. У нашому досль дженнi цей показник змткеться в межах 44-100 % (див. табл.). Високий рь вень трапляння (бшьше 80 °%) спостертався в рiзних гiгротопах i деревоста-нах рiзного вiку. Так, трапляння 100 % виявлено в середньовжовому деревос-танi мокрого бору (пробна площа 8), а 90-95 % в сухому борi середньовжо-вих (пр. пл. 5) i пристигаючих (пр. пл. 9) деревостанiв.
Табл. Ктътстъ тдросту сосни звичайноЧ в деревостанах борiв Малого Полгсся
№ пр. пл. (ТЛУ) Кшьюсть тдросту за вшом (роки), тис. шт./га Кшьюсть тдросту за штервалами висот (см), тис. шт./га Юльюсть тдросту за станом, тис. шт./га о4 лян § р Т
- 3 1 2 7 1 4 Л разом 5 <ч VI 26-50 51-75 76-100 101-150 здоров1 о ^ Е о ча Р и .а 5 нео середньо ослабл1 сильно ослабл1
Молодняки
1 (А1) 4,5 2,5 7,0 7,0 2,0 1,5 2,5 1,0 44
2 (А,) 35,5 5,5 41,0 41,0 13,5 19,5 8,0 65
3 (А,) 38,5 3,0 41,5 41,5 17,0 12,0 12,5 60
4 (А5) 16,0 0,5 16,5 16,5 9,0 7,0 0,5 80
Се редньовжов1
5 (А1) 36,0 6,5 42,5 42,5 10,5 16,5 15,5 95
6 (А2) 2,0 1,5 1,0 2,5 7,0 3,5 1,5 0,5 0,5 1,5 1,5 3,0 2,5 50
7 (Аэ) 17,5 10,5 28,0 28,0 15,5 7,0 5,5 70
8 (А5) 70,0 9,5 1,0 80,5 79,5 1,0 21,5 53,0 5,5 0,5 100
П ристигакш
9 (А1) 14,5 14,0 4,5 2,0 35,0 29,0 3,0 1,0 1,0 1,0 16,0 11,5 7,5 90
1 А 1,5 0,5 1,5 3,0 6,5 2,0 3,0 1,5 1,5 3,5 1,0 0,5 40
11 (А3) 8,0 16,5 1,5 26,0 24,5 1,5 11,0 8,0 7,0 80
12 (А4) 15,0 7,0 1,5 23,5 21,5 1,5 15,5 1,5 6,5 55
Стигш
13 (А,) 14,5 3,0 0,5 18,0 18,0 6,0 10,5 1,5 85
14 (А2) 8,5 8,0 5,5 1,5 23,5 19,0 2,5 1,5 0,5 4,5 13,0 5,5 0,5 75
15 (А3) 30,5 5,0 1,0 36,5 35,0 1,5 13,5 18,5 4,5 45
16 (А5) 23,0 1,5 24,5 23,0 0,5 1,0 15,0 7,0 2,5 70
Потомство сосни 4-7^чного вжу трапляеться на половит дослщних дшянок кiлькiстю 0,5-4,5 тис. шт./га, а старше семи роюв - на 38 % пробних площ (1,5-3,0 тис. шт./га). Спостертаеться тенденщя до зростання диференщ-ацп пiдросту сосни за вжом зi збiльшенням вiку материнських деревосташв
130
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.5
(див. табл.). Так, у молодняках трапляеться тшьки 1-3^чний тдрют, у се-редньовжових деревостанах на двох дiлянках виявлено 4-7^чний, зокрема на однiй з них старше семи роюв, у стиглих деревостанах на вшх дшянках росте рiзновiкове потомство сосни звичайно!. Очевидно, що у пристигаючих i стиглих деревостанах створюеться бiльш сприятливий для виживання тдросту сосни свиловий режим, тж у молодняках.
Люовщновт процеси в борах мають певнi особливостi порiвняно з су-борами i сугрудами. За даними О.О. Мелещука [6], в суборах Захщного По-лiсся за повнот деревостатв близько 0,8 трапляеться тдрют сосни до двох рокiв, що, очевидно, зумовлено несприятливим свггловим режимом. Результата дослщження щодо формування пiдросту сосни звичайно! в борах Полюся у зв'язку зi змiною свiтлового режиму пiд наметом деревостатв показано в робот В.К. Мякушка i iн. [7]. Вони вказують, що найкращий свiтловий режим для поновлення i формування тдросту сосни складаеться за повноти де-ревостану 0,45-0,75. 3i збшьшенням або зменшенням його повноти юльюсть пiдросту сосни стрiмко зменшуеться у зв'язку з посиленням процеив задер-нiння та значним пiдвищенням температури Грунту в денний перюд (за повноти менше нiж 0,4) або попршенням свiтлового режиму (за повноти бшьше 0,75). 1.Д. Юркевич i iн. [11] також вказують, що найбшьш життездатний тд-рют в борах Полiсся формуеться за повноти деревостану 0,4-0,6.
Абсолютно переважае на дослщних дiлянках дрiбний тдрют сосни висотою до 25 см. На 88 % дшянок його юльюсть становить 81-100 %, а на шших - 31-50 %>. Завдяки вщносно значнiй кiлькостi сонячного свiтла, яка надходить пiд намет деревостатв, переважна юльюсть тдросту сосни вияви-лась здоровою (19-66 %>) або неютотно ослаблою (6,4-66 %>). Пiдрiст сосни середнього ступеня ослаблення становив 7-37 %.
Отже, пiд наметом соснових деревостатв Малого Полюся складають-ся сприятливi умови для появи та росту молодого поколшня сосни. Кшьюсть Ii пiдросту залежить як вщ лiсiвничо-таксацiйних показникiв деревостанiв, так i вiд ступеня вологостi Грунпв. Найвищi показники густоти пiдросту сосни ми виявили в сухих i мокрих борах.
Л1тература
1. Видякин А.И. Проблемы сохранения генетического разнообразия лесных древесных растений и некоторые пути их решения на примере сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) / А.И. Видякин // Селекция, генетические ресурсы и сохранение генофонда лесных древесных растений (Вавиловские чтения) : сб. науч. тр. Ин-ута леса НАН Беларуси / отв. ред. акад. НАН Беларуси В .А. Ипатьев. - Гомель, 2003. - Вып. 59. - С. 98-102.
2. Горд1енко М.1. Лгавнич1 властивосп деревних рослин / М.1. Горд1енко, Н.М. Горд1енко. - К. : Вид-во "Вютка", 2005. - 816 с.
3. Горшенин Н.М. Лесоводство : учебник [для студ. ВУЗов] / Н.М. Горшенин, А.И. Швиденко. - Львов : Вид-во "Вища шк.", 1977. - 304 с.
4. Данькевич С.М. Стан люонасшного комплексу сосни звичайно! на Малому Полюс та шляхи збереження його генофонду : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Люов1 культури та фггомелюращя" / С.М. Данькевич. - Льв1в, 2010. - 23 с.
5. Криницкий Г.Т. К проблеме восстановления лесов зеленых зон в условиях рекреационного воздействия / Г.Т. Криницкий, Н.М. Горшенин, Р.Т. Гут, В.К. Заика // Проблемы использования, воспроизводства и охраны лесных ресурсов : матер. Республ. науч.-практ. конф. - Йошкар-Ола, 1989. - С. 25-26.
Актуальш проблеми лкознавства, лiсiвництва, таксацй', лковпорядкування та економжи 131
6. Мелещук О.О. Особливостi природного вiдновлення та формування корiнних де-ревосташв у суборах Захщного Полiсся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 "Люознавство i лiсiвництво" / О.О. Мелищук. - Львiв, 20130. - 19 с.
7. Мякушко В.К. Экология сосновых лесов / В.К. Мякушко, Ф.В. Вольвач, П.Г. Плюта. - К. : Изд-во "Урожай", 1989. - 248 с.
8. Пастухова П.Н. Плодоношение сосны и ели в лесах Архангельской области / П.Н. Пастухова // Вопросы таежного лесоводства на Европейском Севере. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - С. 87-100.
9. Правдин Л.Ф. Сосна обыкновенная / Л.Ф. Правдин. - М. : Изд-во "Наука", 1964. -
190 с.
10. Соколова Л.Н. Освещенность и фотосинтез соснового подроста под пологом спелых сосняков Московской области / Л.Н. Соколова // Световой режим, фотосинтез и продуктивность леса. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - 18-25.
11. Юркевич И. Д. Закономерности и успешность естественного возобновления под. пологом леса в Белоруссии / И.Д. Юркевич, Д.С. Голод, М.А. Щербач // Растение и среда. -Минск : Изд-во "Наука и техника", 1976. - С. 3-17.
Рудэнко А.В. Лесовосстановительные процессы в борах Малого Полесья
Изучены лесовосстановительные процессы в насаждениях разного возраста в борах Малого Полесья. Установлено, что общее количество подроста сосны под пологом насаждений колеблется в пределах от 6,5 до 80,5 тыс. шт./га. Преобладает мелкий подрост 1-3-летнего возраста высотой до 25 см. Наблюдается тенденция к возрастанию дифференциации подроста сосны по возрасту с увеличением возраста древостоя. Основное его количество оказалось здоровым или несущественно ослабленным.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, подрост, естесственное возобновление, Малое Полесье
Rudenko A.V. Processes of reforestation in pine forest of Small Poliya
There were investigated processes of reforestation in plantations different age pine forest of Small Polisya. We determined, that the total numbers of pine saplings under level of plantation are within the scope of 6, 5 to 80, 5 thousand piece per hectare. The 1-3 year old fine pine saplings by altitude about 25 cm are overwhelming. An inclination of increase differentiation of pine saplings by age were observed with increase age of plantations. The overwhelming majorities of saplings were sound or insignificantly weaken.
Keywords: Scots pine, saplings, natural generation, Small Polisya
УДК 504.06(477.81) Доц. Л.1. Ткач, канд. с.-г. наук; маг^трант О.Б. Бондар -Хартвський нацюнальний аграрний ушверситет м. В.В. Докучаева
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОПЧНО1 СЕРТИФ1КАЦН Л1С1В У ДЕРЖАВНОМУ П1ДПРИЕМСТВ1 "КРЕМЕНЕЦЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО" В ТЕРНОП1ЛЬСЬК1Й ОБЛАСТ1
Дослщжено теоретичш i методичш основи еколого-економiчного мехашзму еколопчно! сертифжацп л^в та перспективи й впровадження i розвитку в ДП "Кре-менецьке ЛГ" у Терношльсьга области Подано пропозицп щодо покращення ведення люового господарства в регюш.
Ключовг слова: еколопчна сертифжащя л^в, Кременецький люгосп, люова сертифжащя, ЛОР (Люова ошкунська рада).
Метою дослщження е вдосконалення еколого-еконсяшчного мехашзму становлення 1 розвитку еколопчно! сертифжацп л1шв у ДП "Кременецьке ЛГ" в Тернопшьськш област
132
Збiрник науково-техшчних праць
