Природне поновлення деревостанів на зрубах у суразькій лісовій дачі Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

3. Мелехов И.С. Лесоводство : учебник [для студ. ВУЗов] / И.С. Мелехов. - М. : Агропромиздат, 1986. - 302 с.

Фучило Я.Д., Рябухин А.Ю., Сбитная М.В. Перспективы формирования сосновых лесов естественного происхождения проведением постепенных рубок в условиях Киево-Черниговского Полесья

Приведены результаты исследований состояния и продуктивности сосновых насаждений, которые сформировались в результате проведения постепенных рубок в лесах Киево-Черниговского Полесья. Проведено сравнение их основных лесовод-ственно-таксационных характеристик с искусственными древостоями и частичными лесными культурами.

Ключевые слова: лесовосстановление, сосна обыкновенная, естественное возобновление, постепенные рубки главного пользования.

Fuchylo Y.D., Ryabukhin O.Y., SbytnaM.V. The perspectives of formation of native Scots pine forests which was formed as a result of gradual felling in Kyiv-Chernihiv Poliss'ya

The results of researches of the state and productivity of Scots pine forests which was formed as a result of gradual felling in Kyiv-Chernihiv Poliss'ya are presented. Comparing of their basic silvicultural and estimate characteristics' to natural stands and partial forest stands.

Keywords: reforestation, Scots pine, natural forest renewal, gradual felling.

УДК 630*234 Астр. Р. С. 1ваницький1 - НЛТУ Украти, м. Львiв

ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ ДЕРЕВОСТАН1В НА ЗРУБАХ У СУРАЗЬКШ Л1СОВ1Й ДАЧ1

Дослщжено кшькють тдросту деревних порщ на зрубах 1-5^чного вшу, зали-шених для природного залюнення у Суразькш люовш дачь Загальна кшькють тдросту на дослщних дшянках становить 22,9-471,0 тис. шт./га. На бшьшосп дшянок у його складi переважае граб i сосна, а на окремих - дуб, береза й осика. За вщсутносп доглядових рубань з вшом спостер^аеться тенденщя до витюнення сосни i дуба березою, осикою i вербою.

Ключов1 слова: природне люовщновлення, тдрют, зруб.

Лю, як жива бюлопчна система, характеризуемся високим ступенем са-мовщновлення та вдосконалення природним добором у процес свого форму-вання в конкретних умовах середовища. Будь-яке наступне поколшня люу гене-тично вбирае весь позитивний потенщал попередшх поколшь та використовуе його для виживання { розвитку в постшно м1нливому довкшль Однак у процес господарсько! д1яльност1 порушуються законом1рш природш процеси у вщнов-ленш та формуванш люових фгшценоз1в. Пюля суцшьних рубок на зрубах переважае штучне вщновлення люу, що неодмшно призводить до зниження гене-тичного { видового розмаптя, спрощуеться вшова { просторова структура люос-ташв, часто перериваеться генетичний зв'язок м1ж поколшнями.

Останшм часом дедал бшьше дослщниюв схиляеться до необхщност створення умов для природного вщновлення л1су [1, 4-8]. Зокрема, А.1. Вщя-кш [1] дшшов висновку, що для збереження генетичного розмаггтя в популя-

1 Наук. керiвник: проф. Г.Т. Криницький, д-р бiол. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв

цiях деревних порщ лiсовiдновлення природним шляхом повинно переважа-ти обсяги штучного. Вщновлення зрубiв садiнням лiсу повинно проводитись тшьки в тих типах люу, де природне поновлення цiнних видiв проходить зi змiною менш щнними деревними породами, а заготiвлю насшня при цьому необхiдно проводити на тих же дшянках пiд час рубання люу, або прилеглих до них дшянках. Як показуе досвщ окремих дослiдникiв [2-6], природним шляхом зi застосуванням певно! системи рубок можна вщновити навiть складнi деревостани, як включають 5-7 i бшьше, зокрема i свiтлолюбних деревних порщ. Надалi пiд час ведення люового господарства потрiбно частiше практикувати наближене до природи лiсiвництво, яке передбачае поступову змiну поколiнь у люових фiтоценозах та формування рiзновiкових деревоста-нiв. Тому нашi дослщження е актуальними.

Дослiдження лiсовiдновних процеЫв проводили у 2010 р. на зрубах рiзного вiку, якi повшстю залишено пiд природне насiнне залюнення або на них були створеш частковi лiсовi культури дуба. Всього пщбрано п'ять таких дшянок у Суразькiй лiсовiй дачi (Суразьке люництво ДП "Кременецьке лiсове господарство").

Дiлянка 1 знаходиться в кв. 100, вид. 1, дш. 2. К площа становить 1,8 га (36x500 м). Тип люу - свiжий грабово-дубовий сугруд. Рубання дере-востану проведено у вереснi - грудш 2009 р. Материнський деревостан до рубки мав склад 9Сз1Гз+Дз. Його вш становив 103 роки, середня висота -31 м, середнш дiаметр - 40 см, повнота - 0,6, запас стовбурово! деревини -370 м /га. Дшянка повшстю залишена шд природне залiснення. Весною 2010 р. проведено сприяння природному поновленню. Плугом ПКЛ-70 через 3-4 м прокладено борозни шириною до 50 см i глибиною до 10 см.

Дшянку 2 пiдiбрано в кв. 53, вид. 1. Вона займае площу 3,0 га (100x300 м). Тип люу - свiжий грабово-дубовий сугруд. Рубання материнсь-кого деревостану проведено восени 2009 р. Його вш становив 187 роюв, а по-родний склад - 10Дз+Сз, Бп. Середня висота деревостану становила 26 м, се-реднш дiаметр - 48 см, повнота - 0,5, запас стовбурово! деревини - 220 м /га. Зруб з швденно! i схщно! сторiн примикае до стиглого чистого соснового деревостану, а з швшчно! i захщно! - до перестиглого чистого дубового деревостану. Дшянка повшстю залишена шд природне залюнення. Сприяння природному поновленню не проводилось.

Дшянка 3 площею 2,5 га (140x180 м) розташована в кв. 100, вид. 1, дш. 1. Суцшьна рубка материнського деревостану проводилась протягом липня-листопада 2008 р. Лiсiвничо-таксацiйнi показники деревостану таю ж, як i на дшянщ 1. Весною 2009 р. проведено сприяння природному поновленню плугом ПКЛ-70 шляхом нарiзання борозен з штервалом 3-4 м шириною до 50 см i глибиною до 10 см.

Дшянка 4 пщбрана в кв. 107, вид. 2 i займае площу 2,0 га (40x500 м). Тип люу - свiжий грабово-дубовий сугруд. Рубання материнського деревостану проведено протягом Ычня-квггня 2006 р. Склад материнського деревостану 9Сз1Дз+Гз, вш 108 роюв. Середня висота сосни становила 30, а дуба -28 м, середнш дiаметр, вщповщно, - 40 i 36 см, запас стовбурово! деревини -

3

440 м /га. Весною 2007 р. були створеш 4acTKOBi лiсовi культури дуба за схемою 5 рядiв дуба звичайного з розмщенням 2х1 м впоперек дiлянки. Мiж ку-лiсами дуба залишено кулюи шириною 12 м для природного залюнення. Сприяння природному поновленню та догляд за тдростом пiсля рубання материнського деревостану не проводились.

Дшянка 5 знаходиться в кв. 101, вид., 2 та займае площу 2,0 га (40x500 м). Тип люу - свiжий грабово-дубовий сугруд. Рубання деревостану проведено протягом липня-грудня 2005 р. Склад материнського деревостану до рубки - 9Сз1 Дз + Гз, вж сосни i дуба 103 роки, повнота - 0,7, запас дере-вини - 428 м га. Середня висота сосни в деревосташ становила 28 м, а дуба -25 м, середш дiаметри, вщповщно, - 40 i 32 см. Весною 2006 р. створено час-тковi лiсовi культури дуба за схемою i розмщенням кулю як на дшянщ 4. Сприяння природному поновленню деревних порщ не проводилось. Результата дослщження люовщновних процеЫв на зрубах наведено в табл.

Табл. Ктьшсть п'дросту деревних nopid на зрубахрiзного eiKy _Суразько'1 л'шовсн da4i_

Порода Д1лянки (в1к зрубу, рошв)

1 (1 р1к) 2 (1- рк) 3 (2- роки) 4 (4- роки) 5 (5- рок1в)

Сосна звичайна 53,1 4,1 91,1 20,3 1,1

Дуб звичайний 0,4 32,8 1,9 0,7 -

Граб звичайний 390,0 - 99,7 10,7 0,6

Клен гостролистий 1,5 - 0,6 2,3 -

Яв1р 21,9 - 2,8 23,4 2,8

Липа др1бнолиста 3,4 - 0,8 3,7 -

В'яз голий - - 0,3 - -

Осика 0,7 - 1,4 10,0 -

Береза повисла - 8,3 - 3,0 16,1

Верба козяча - - 4,3 3,7 2,3

Черешня - - 0,3 0,3 -

Разом 471,0 45,2 203,2 78,1 22,9

З таблищ видно, що люовщновш процеси на зрубах вщбуваються з рiз-ною штенсившстю. Так, на однорiчному зрубi (дшянка 1), де було проведено вузьколюоЫчну суцшьну рубку деревостану виявлено 471 тис. шт./га самошву деревних порщ, зокрема граба 390,0 тис. шт./га (82,9 %), сосни 53,1 тис. шт./га (11,3 %) i явора 21,9 тис. шт./га (4,7 %). Кшьюсть тдросту дуба, клена, липи й осики змшюеться вщ 0,4 до 3,4 тис. шт./га. Всього на цш дшянщ 95,5 % само-Ыву з'явилося шсля рубки деревостану. Серед деревних порщ найбшьш штен-сивно вщновлюеться граб i дуже слабо дуб. Уже на початковому еташ форму -вання молодого поколiння люу виникае загроза зi сторони граба i явора для росту самоЫву шших деревних порiд. Крiм велико! кшькост однорiчного са-мосiву граба, на дшянщ росте близько 8 тис. шт./га граба i 3,4 тис. шт. /га явора попереднього поновлення з висотою до 100 см. Увесь шдрют сосни i дуба належить до дрiбного i за висотою не перевищуе 25 см.

На однорiчному зрубi (дшянка 2) тсля рубки 187^чного дубового деревостану з повнотою 0,5 виявлено 45,2 тис. шт./га самоЫву деревних по-рщ, зокрема сосни - 4,1 тис. шт./га (9,1 %), дуба - 32,8 (72,6 %) i берези - 8,3

(18,4 %). Ще до рубки деревостану тд його наметом створились сприятлив1 умови для попереднього природного поновлення свггаолюбних деревних порщ. У склад1 дубового тдросту тшьки 3 % особин виявились однор1чними. 1нший шдрют належить до категори 2-3-р1чного (79 %) { 4-7-р1чного (18 %) переважно здорового або неютотно ослабленого стану. В сосни переважае добре розвинутий здоровий або незначно ослаблений 4-7-р1чний шдрют ви-сотою в межах 26-50 см. Береза повисла характеризуеться 2-3-р1чних (66,3 % вщ загально! кшькосл) { 4-7-р1чним (33,7 %), зазвичай, здоровим шдростом висотою до 150 см. На цш дшянщ склались сприятлив1 умови для формуван-ня дубового деревостану з домшкою сосни.

На двор1чному зруб1 (дшянка 3) спостер1гаеться поновлення багатьох деревних порщ: сосни, дуба, граба, клена, явора, липи, в'яза, осики, черешш та верби козячо! (табл.). Загальна кшьюсть пщросту деревних порщ тут ста-новить 203,2 тис. шт./га, зокрема частка сосни становить 44,7 %, граба -49,1 %, явора - 1,4 %, верби - 2,1 % та шших деревних порщ - менше 1 %. Переважае пщрют висотою до 25 см (76,1 % вщ загально! кшькосл) та за станом здоровий { неютотно ослаблений (61,2 %).

На цш дшянщ на мшерал1зованих смугах упродовж декшькох роюв складаються сприятлив1 умови для поновлення { росту самоЫву сосни зви-чайно! унаслщок вщсутност конкуренци з1 сторони трав'яно! рослинность За таких умов на зруб1 через рж шсля рубки деревостану ще з'явилось 35,0 тис. шт./га самоЫву сосни. Однак бшьш штенсивно поновлення сосни вщбу-ваеться в перший рж шсля рубки материнського деревостану. Серед И тдросту однор1чний становить 38,4 %, а 2-3-р1чний - 61,3 %. Кр1м цього, на зруб1 виявлено близько 0,3 тис. шт./га 4-7-р1чного самоЫву сосни, який сфор-мувався ще до рубки материнського деревостану. Близько 95 % пщросту сосни за висотою не перевищуе 25 см. Загалом на цш дшянщ склались сприят-лив1 умови для життед1яльност1 самоЫву сосни. Близько його половини характеризуеться як здоровий або неютотно ослаблений { тшьки 20 % виявився сильно ослабленим.

Пор1вняно з сосною дуб на цш дшянщ вщновлюеться слабо. Ми ви-явили всього 1,9 тис. шт./га 1-3-р1чного його самоЫву висотою до 25 см. Для самоЫву сосни { дуба на дшянщ 3 спостершаеться висока конкуренщя з1 сторони пщросту граба, явора, осики { верби. Особливо посилюються позици пщросту граба р1зного вшу, густота якого досягае 100 тис. шт./га (див. табл.). Його висотний д1апазон змшюеться в межах вщ дуже др1бного, який не перевищуе 25 см (64,6 % вщ загально! кшькост1), до 101-200 см (1,6 %). Вш переважно належить до здорового, неютотно { середньо ослабленого. Достатньо штенсивно розвиваеться р1зновжовий пщрют явора, осики { верби висотою вщ 26 до 200 см. Для формування на дшянщ 3 сосново-дубового деревостану необхщний особливий догляд за самоЫвом дуба { регулювання розвитку та поширення пщросту граба, явора, осики { верби.

На чотирир1чному зруб1 (дшянка 4) з частковими люовими культурами дуба спостершаеться природне поновлення сосни, дуба, граба, клена, явора, липи, верби, осики, черешш та берези (табл.). Усього виявлено 78,1 тис.

шт./га тдросту деревних порщ. У його складi переважае сосна звичайна (20,3 тис. шт./га, або 26,2 %), явiр (23,4 тис. шт./га, або 30,2 %), граб (10,7 тис. шт./га, або 13,8 %) i осика (10,0 тис. шт./га, або 12,9 %). Значною мiрою на цш дiлянцi у складi пiдросту представлеш також липа (3,7 тис. шт./га), верба (3,7) i береза (3,0). Необхщно вщзначити незадовiльне природ-не поновлення дуба, густота пщросту якого становить всього 0,7 тис. шт./га.

З вжом спостершаеться значна диференщащя пщросту деревних порщ за висотою. 1нтенсившсть росту ïx самосiву визначаеться бюлопчними особ-ливостями видiв. Тому пщрют одних деревних видiв видшяеться високою ш-тенсивнiстю росту, а шших - низькою. Так, основна кшьюсть пщросту сосни не перевищуе 50 см, а липи, верби, осики i берези перевищуе 100 см. У про-цеЫ формування фiтоценозiв унаслiдок конкурентних взаемовiдносин вщбу-ваеться витiснення одних видiв шшими. Загалом на чотирирiчному зрубi 40,6 % пщросту мае висоту до 25 см, 21,1 % - 26-50 см, 8,1 % - 51-75 см, 5,7 % - 76-100 см, 6,7 % - 101-150 см, 7,0 % - 151-200 см, 6,6 % - 201-300 см, 3,0 % - 301-400 см i 1,7 % - 401-600 см.

Пщрют бшьшост деревних порщ на цьому зрубi характеризуеться добрим станом. Тшьки 22,9 % самоЫву вщнесено до дуже ослабленого, ос-новну масу якого становить сосна i явiр.

На п,ятирiчному зрубi ^лянка 5) з частковими люовими культурами дуба виявлено природне поновлення сосни, граба, явора, верби i берези. Вш пщросту становить 4-7 роюв (табл.). Загальна його кшьюсть 22,9 тис. шт./га. У складi пщросту переважае береза повисла (70,6 %). Значно представлеш також верба козяча (10,1 %) i явiр (12,3 %). Кшьюсть пщросту сосни становить всього 4,8 % висотою 51-75 см. Висота пщросту шших деревних порщ змшюеться в межах 101-400 см. Весь пщрют сосни виявився сильно ослабле-ним. Збершаеться ймовiрнiсть повного його випадання зi складу деревостану.

Таким чином, люовщновш процеси на зрубах загалом вщбуваються задовшьно. Шсля рубання материнських деревосташв на них з'являеться десятки, а то i сотш тисяч самоЫву рiзниx деревних порщ. З вжом кшьюсть пщросту на дшянках зменшуеться. За вщсутност доглядових рубок спостерь гаеться домшування верби козячо].', берези й осики, яю з вшом частково, або повшстю витюняють пщрют сосни i дуба. Усшшне поновлення дуба на зрубах залежить вщ iнтенсивностi попереднього або супутнього його поновлення та його частки у складi материнських деревосташв.

Лггература

1. Видякин А.И. Проблемы сохранения генетического разнообразия лесных древесных растений и некоторые пути их решения на примере сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) / А.И. Видякин // Селекция, генетические ресурсы и сохранение генофонда лесных древесных растений (Вавиловские чтения) : сб. научн. трудов ин-та леса НАН Беларуси / отв. ред. акад. НАН Беларуси В.А. Ипатьев. - Гомель : Изд-во ИЛ НАН Беларуси. - 2003. - Вып. 59. - С. 98-102.

2. Герушинський З.Ю. Збереження i вщтворення сосново-дубових деревосташв Роз-точчя / З.Ю. Герушинський, Р.Г. Зарубенко. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 1996. - 180 с.

3. Горшенш М.М. Стащонарш дослщження впливу рiзниx способiв поступових рубок на умови середовища, продукгившсть деревосташв i люовщновлення / М.М. Горшенш // Ль авницью дослщження на Розточчг - Львiв : Вид-во "Каменяр", 1972. - С. 14-24.

4. Данькевич С.М. Природне вщновлення плюсового насадження сосни звичайно'' у заказнику "Лопатинський" / С.М. Данькевич // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 39-43.

5. Данькевич С.М. Стан та шляхи збереження генофонду плюсового насадження сосни звичайно'1 у заказнику "Лопатинський" - основи люонасшнево! бази Радехiвського держшс-госпу / С.М. Данькевич, Г.Т. Криницький // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Лювницью дослщження в Укра'ш (ЕХ-т Погребняювсью читання). - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 22-27.

6. Данькевич С.М. Стан люонасшного комплексу сосни звичайно'1 на Малому Полюс та шляхи збереження його генофонду : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Лiсовi культури та фггомелюращя" / С.М. Данькевич. - Львiв, 2010. - 23 с.

7. Копий С.Л. Особливосп природного вщтворення коршних деревосташв у грабових дiбровах захiдного репону Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 "Люознавство i лiсiвництво" / С.Л. Копш. - Львiв, 2010. - 20 с.

8. Криницкий Г.Т. Стационарные исследования буковых лесов на северо-восточной границе их произрастания / Г.Т. Криницкий, Р.Ф. Кузив, ЯП. Целень // Проблемы лесоведения и лесоводства (Институту леса НАН Беларуси - 75 лет) : сб. научн. трудов ин-та леса НАН Беларуси / под общ. ред. акад. НАН Беларуси В. А. Ипатьева. - Гомель : Изд-во ИЛ НАН Беларуси. - 2005. - Вып. 63. - С. 85-86.

Иваницкий Р. С. Естественное возобновление древостоев на вырубках в Суражской лесной даче

Исследовано количество подроста древесных пород на вырубках 1-5-летнего возраста, оставленных под естественное возобновление в Суражской лесной даче. Общее количество подроста на экспериментальных участках составляет 22,9471,0 тыс. шт./га. Как правило, в его составе преобладает граб и сосна, а на отдельных - дуб, береза и осина. При отсутствии рубок ухода с возрастом наблюдается тенденция к вытеснению сосны и дуба березой, осиной, ивой.

Ключевые слова: естественное лесовозобновление, подрост, вырубка.

Ivanickyy R.S. Natural renewal of forests stands on frames in Suraz forest lodge

Investigational amount of arboreal breeds underwood on 1-5-years-old age frames of leave for natural reforestation in Suraz forest lodge. The general amount of underwood on experimental areas are 22,9-471,0 thousands per 1 hectare. On most areas a hornbeam and pine-tree prevails in his composition, and on separate - oak, birch and aspen. In default of thinning to waste with age are the tendency to expulsing of pine-tree and oak by a birch, aspen and willow.

Keywords: natural reforestation, underwood, frame.

УДК 582.912.4:502.753 Ст. наук. сп'вроб. Л.В. Вегера, канд. б'ол. наук -

Нац'ональний дендролог'чний парк "Софивка" НАН Украти

РОДОДЕНДРОНИ еВРАЗШСЬКИХ ОХОРОННИХ СПИСК1В У КОЛЕКЦП ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "СОФПВКА"

Наведено представниюв колекцп роду Rhododendron L. з дендролопчного парку "Софп'вка" НАН Украши, що включеш до евразшських охоронних списюв. Вони представлеш 8 видами, природш популяцп яких потребують охорони на державному, региональному, крайовому р1внях. Доведено можливють примноження i збереження цих рослин у культур^ зокрема в умовах дендропарку "Софп'вка" НАН Украши.

Ключовi слова: колекщя вид1в роду Rhododendron L., дендропарк "Софп'вка", охоронш списки.

Вступ. Неконтрольована господарська дiяльнiсть людини призвела до деградаци природних екосистем, наслщком чого е зменшення чисельнос^ або зникнення багатьох видiв рослин, тварин i грибiв. Як повщомляеться в