CC BY
34
Початок першого та другого маршрутiв екологiчноí стежки збнаеться, а-дже цим пунктом е головний вхщ парку. Доцтьним е встановлення стенда-щита, де буде надано схему маршрулв еколопчно'* стежки. На маршрутi еколоич-но'1 стежки № 1 плануеться дев'ять мiсць зупинок, еколопчно'* стежки № 2 - чо-тири (рис. 1).
Пункт 1. Групова посадка Platanus occidentalis L. (рис. 2). Територiя при-датна для вщпочинку в рiзнi пори року. Поряд зростають три екземпляри Zelko-va carpinifolia (Pall.) Dipp, що знаходиться майже тд загрозою зникнення та близька до категорп вразливих (NT), (ЧС МСОП). На шляху вщ пункту 1 до пункту 2 росте один екземпляр Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco (ЧС МСОП, LC - група низького ризику).
Пункт 2. Березова алея (рис. 3). Створена з Betula pendula Roth. та Betula pubescens Ehrh.
occidentalis L. Puc- 3. Березова алея
Пункт 3. Березовий гай площею 0,5 га. Мандруючи з пункту 3 до пункту 4 лiворуч можна побачити рiзкий перехщ вщ свiтлих листяних насаджень з Betula pendula Roth. до темних хвойних з Picea abies (L.) Kars. та перехщ вiд тем-но-хвойних (Picea abies (L.) Kars) до свггло-хвойних насаджень (Pinus sylvestris L.).
Пункт 4. Сосновий бiр (рис. 4). Pinus sylvestris L. мае фггонцидш власти-востi, що позитивно впливае на нервову, серцево-судинну та дихальну систему людини. Мюце вiдпочинку.
Рис. 4. Сосновий 6ip Рис. 5. Оглядова тераса
Пункт 5. Дубовий гай. Насадження CTBopeHi з Quercus robur L. та Quercus rubra L.
Пункт 6. Оглядова тераса (рис. 5), з яко! можна споглядати водт простори.
Пункт 7. Насадження з Robinia pseudoacacia L. (ЧС МСОМ, група низького ризику (LC)).
Пункт 8. Галявина. Мюце вщпочинку. Галявина оточена насадженнями iз Robinia pseudoacacia L. та Prunus spinosa L., Gleditsia triacanthos L., зi сторони схилу вiдкриваeться - став, загальною площею 3,0 га.
Пункт 9. Грабова алея. Алея iз Carpinus betulus L. - перехщ з ландшафтно! до регулярно! частини ППСПМ "Байрак".
Маршрут еколопчно! стежки № 2. На метi цього маршруту - показати рiзнi типи садово-паркових ландшафпв, рiдкiснi деревнi рослини та разом з тим по-пуляризувати пам'ятки матерiально! i духовно! спадщини Волит. Екологiчна стежка проходить вздовж насаджень, як представленi переважно групами з: La-rix desidua Mill, Larix sibirica Ledeb., Larix kaempferi (Sieb. Zuss.) Gord, Pinus strobus L., Aesculus hippocastanum L., Alnus glutinosa (L.) Gaerth. (ЧС МСОП, група низького ризику (LC)).
Пункт 1. Виряк (Вiтряний млин) (рис. 6). Вггряк кiндя Х1Х ст., перевезено зi села Четвертня (Маневицький р-н, Волинсько! обл.). У 1989 р. його вщрес-тавровано (вiднесено до стовпового типу) [8]. Навколо зростають Fraxinus excelsior L., Fraxinus lanceolata Borkh.
Пункт 2. Каплиця (рис. 7). Дерев'яну каплицю зведена за кресленнями каплиц у селi Жадень (Ршненська обл.) [8]. Освячено на честь Вознесшня Гос-поднього. Навколо каплицi зростають Betula pendula Roth. та Amelanchier ovalis Medic.
Рис. 6. Ытряк Рис. 7. Каплиця
Пункт 3. Волинське село Х1Х ст. B^B^yBa4Í мають змогу ознайомитись з iсторieю волинського села, розвитком сшьського господарства Волит у pÍ3HÍ перiоди.
Пункт 4. Плодовий сад. Найбшьш декоративна дшянка пiд час цвiтiння та плодоношення Prunus divaricata Ledeb., Malus domestica L., Armeniaca vulgaris Lam.
Висновки. На територи ПСПМ "Байрак" виявлено п'ять типiв садово-пар-кових ландшафтiв (лiсовий, лучний, регулярний, плодовий, парковий), найпо-
ширенiший - парковий. Дендрораритети зростають по всш територй' ППСПМ "Байрак" уздовж маршрупв екологiчноí стежки у групах як солггери - Pinus nigra J.F. Arnold, з Robinia pseudoacacia L., Picea abies Karst. створено гай, з Carpinus betulus L. та Betulapendula Roth., Betulapubescens Ehrh. - аде!, Quercus robur L., Quercus rubra L - масив.
Розроблеш маршрути екологiчноí стежки спонукатимуть вiдвiдувачiв вчи-тися у природи, захищати ii, сприятимуть збереженню рiдкiсних рослин, оптимальному використанню ресурс1в навколишнього середовища; сприятимуть по-пуляризацп пам'яток матерiальноi i духовно! спадщини Волинi та регулюванню неконтрольованого потоку вiдвiдувачiв на територй'.
Лггература
1. Бабюк Л.М. Теоретико-методолопчш засади наукового обгрунтування створення еколо-гiчних стежок / Л.М. Бабюк // Природа Захщного Полiсся та прилеглих територiй. - 2010. - № 7. - С. 71- 75.
2. Вельчевава Л.Г. Еколопчна стежка навчально-наукового арборетуму / Л.Г. Вельчева, Л.В. Антоновська, О.В. Ходан // Агробюлопчний комплекс як навчально-дослщнпцьке середо-вище. - 2005. - № 4-5. - С. 19-22.
3. Вельчевава Л.Г. Навчальна еколопчна стежка "Дпвосви навколо нас" як зааб профе-сшно! подготовки студентiв до викладання бюлоги та екологл у загальноосвiтнiх навчальних закладах / Л.Г. Вельчева, В.А. Васш // Вюник Нацiонального мелггопольського державного педаго-гiчного ун1верситету ш. Богдана Хмельницького. - 2010. - № 5. - С. 35-42.
4. Галкн С.1. Екологiчна стежка державного дендропарку "Олександрiя" НАН Украши як форма сощально! структури на прпродно-заповщних територiях / С.1. Галкш, Л.В. Калашникова, Н.М. Дойко, В.Л. Рубю, Н.С. Бойко // Экосистемы, их оптимизация и охрана : сб. науч. тр. -
2014. - Вып. 10. - С. 221-226.
5. Дщух Я.Т. Еколопчна стежка (методика, оргашзащя, характеристика модельно! стежки "Жсники" / Я.Т. Дщух, В.М. Ермоленко, О.Т. Крижашвська та ш. - К. : Вид-во Укр. Фтосощ-ологiчний центр, 2000. - 87 с.
6. Ибатуллин А.А. Учебная экологическая тропа как средство развития продуктивной деятельности учащихся / А.А. Ибатуллин // Педагогическое образование в России : сб. науч. тр. -2011. - № 2. - С. 178-181.
7. Макаренко В.П. Экологическая тропа как вид экотуризма в дендропарке / В.П. Макаренко, Л.В. Шевцова, Е.А. Пислягина // Вестник Национальной академии туризма : сб. науч. тр. -
2015. - № 3. - С. 36-39.
8. Музей к;торц сшьського господарства Волиш / 2016. - 1 с. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://v.lutsk.ua/catalog/rest/active/skansen-muzej-pid-vidkrytym-nebom-v-s-rokyni.html.
9. Попович С.Ю. Заповщне паркознавство / С.Ю. Попович, О.М. Коршько, Ю.О. Клименко. - Тернопшь : Вид-во "Навч. книга - Богдан", 2011. - 320 с.
10. Рубцов Л.И. Деревья и кустарными в ландшафтной архитектуре : справочник / Леонид Рубцов. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1977. - 272 с.
11. Тархова Л. А. К вопросу организации экологической тропы на территории природного парка "Кумысная поляна" города Саратова / Л.А. Тархова, Н.Г. Берлин, Ю.С. Кадыкова // Известия Саратовского университета : сб. науч. тр. - 2013. - Т. 13. - Вып. 2. - С. 34-40.
12. Шпуляр С.Б. Методика створення еколопчно! стежки / С.Б. Шпуляр. - 1вано-Фран-квськ : Вид-во "Еколого-натуралiстичний центр", 2011. - 27 с.
Надшшла до редакцп 04.10.2016р.
Дзыба А.А., Покотылова К.Г. Модельная экологическая тропа парка-достопримечательности садово-паркового искусства "Байрак"
Приведены результаты исследований садово-парковых ландшафтов на территории парка-достопримечательности садово-паркового искусства "Байрак". На основе натурного обследования выявлено пять типов: лесной, луговой, регулярный, плодовый, парковый. Всего в ППСПИ "Байрак" произрастает 131 вид древесных растений, из них -
35 видов относятся к Красному списку Международного союза охраны природы и природных ресурсов. Дендрораритеты произрастают по всей территории парка вдоль маршрутов экологической тропы в группах как солитеры, созданы рощи, аллеи и массивы. Разработаны два маршрута экологической тропы с учетом произрастания редких видов древесных растений.
Ключевые слова: экологическая тропа, парк-достопримечательность садово-паркового искусства "Байрак", садово-парковые ландшафты, маршрут.
Dzyba A A., Pokotylova K.G. The Model of the Ecological Path of the ParkMonument of Landscape Art "Bayrak"
The results of studies of the park and garden landscapes on the territory of the Park-Monument of Landscape Art "Bayrak" are shown. On the basis of field surveys we identified five types: forest, meadow, regular, fruit, and park. On the territory of PMLA "Bayrak" 131 species of woody plants grow, 35 species of which are protected by The Red List of International Union for Conservation of Nature. Dendrorarities grow on the whole territory of PMLA "Bayrak" alongside the routes of ecological path in groups, as solitaires, created grove, alleys and massif. Elaborated two routes of the ecological path considering the growth of rare species of woody plants were developed.
Keywords: ecological path, the Park-Monument of landscape art "Bayrak", garden and park's landscapes, the route.
УДК 630*231
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ У СТАРОВ1КОВИХ Л1СОСТАНАХ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "РОЗТОЧЧЯ"
О.Д. Зварич1, В.К. Захка2, Г.В. Стрямець3, Ю.В. Зварич4, С.Б. Паробпй
Дослщжено люовщновш процеси у 110-165^чних люостанах рiзних тишв люу суг-рущв i грудш Природного заповедника "Розточчя". Встановлено, що шд наметом дере-восташв переважае задовшьне i добре (1,8-59,1 тис. шт./га) поновлення деревних порщ iз траплянням 80-100 %. Виявлено рiзний за висотою шдрют, зокрема i великий, зав-вишки понад 2 м, трапляеться на бiльшостi дослiдних дшянок. Його частка у складi шд-росту становить 6,7-27,8 %. Найкращим природним поновленням i виживанням шдрос-ту характеризуются бук лiсовий i клен-явiр. Частка бука у складi пiдросту змiнюеться в межах 1,7-94,4 % i досягае максимальних значень у деревостанах з часткою бука 59 одиниць. Пiдрiст дуба звичайного переважно доживае до 2-3 роюв.
Ключовi слова: Природний заповедник "Розточчя", старовiковi деревостани, природ-не поновлення, самосв, пiдрiст.
Вступ. Природне поновлення - це процес, який забезпечуе самовщновлен-ня лiсових фiтоценозiв i формування високопродуктивних i бюлопчно стiйких деревостанiв. Найкраще успадкування важливих ознак вiдбуваeться у процесi наанного природного поновлення. Його iнтенсивнiсть залежить вiд особливос-тей насiннeношення деревних порщ, умов проростання насiння та росту самось ву i шдросту. Вiдтворення складних деревостанiв природним насшним способом вiдбуваeться не завжди та пов'язане з рiзною перюдичнктю й женсившс-тю насiннeношення деревних видiв, а рiст i формування шдросту прямо зале-
1 здобувач О. Д. Зварич - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 проф. В.К. За!ка, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 ст. наук. сп1вроб. Г.В. Стрямець, канд. с.-г. наук - Природний заповедник "Розточчя";
4 асист. Ю.В. Зварич - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
5 студ. С.Б. Паробш - НЛТУ Украши, м. Льв1в
жить ввд свiтлового режиму та iнших мкроклшатичних факторiв шднаметово-го простору лкостанк. Так, виживання букового пiдросту залежить вiд освгг-лення [5, 6, 13], весняних та осiннiх приморозив i перегркк [4]. Значною мь рою його вiдпаду сприяють також рiзкi перепади температури [12, 14].
Основною проблемою у складних лкостанах у вiдносно багатих сугрудко-вих типах лiсу е поновлення головних свiтлолюбних деревних порiд сосни i дуба. За даними М.Р. Феденишина [15], пiд наметом переспйних соснових дере-востанiв чисельнiсть шдросту цих деревних порiд, зазвичай, е незадовшьною. Аналогiчнi данi отримали й iншi дослiдники у сосново-дубових деревостанах Подшля [7] i соснових - Полкся [16].
Дуже часто природне поновлення дуба е ускладненим, унаслвдок чого в рiзних регiонах кнуе деградацiя дiбров та зменшення 1х плошд [2, 11]. Значна частина самоску дуба (до 90 %) гине вже в перший рк iснування [9]. Пiд наметом лку в умовах затiнення шдркт дуба здатний зберiгатися до 3-5-ркного вь ку, пiсля чого вш переходить у т. зв. стан "стирчакк" [10]. Дослiдження проце-ск природного поновлення деревних порiд в умовах заповiдникiв залишаеться актуальним для шзнання закономiрностей сукцесiйних процесiв у формуванш нового поколiння лiсу за вщсутносп впливу господарсько! дiяльностi.
Методи i матерiали. Дослiдження здiйснено у старовкових 110-165-рк-них деревостанах Природного заповвдника "Розточчя", якi знаходяться в рiзних типах лiсу сугрудових i грудових лiсорослинних умов. Лiсiвничо-таксацiйну характеристику деревосташв наведено в нашш роботi [8]. Облiк самоску i шдрос-ту деревних порвд проведено шляхом закладання на кожнш пробнiй плошi по 25 дкянок розмiром 2x2 м. На них визначено видовий склад самоску i шдросту, його вк, висоту i фiзiологiчний стан та розраховано трапляння видiв [1].
Результати та и обговорення. Окремi лiсiвничо-таксацiйнi показники дослiдних 110-165-рiчних лiсостанiв наведено у табл. 1. На далянках 2-15, 3-15 i 4-15 сформувались корiннi деревостани, а на iнших - похiднi. Густота дерев i абсолютна повнота деревостанiв е рiзною. Вона, вiдповiдно, змiнюеться вiд 180 шт./га i 30,2 м2/га (ПП 2-15) до 952 шт./га i 52,9 м2/га (ПП 2-14). Запас стов-бурово! деревини на цих дкянках змiнюеться в межах 378-733 м3/га.
Табл. 1. Окремi лiсiвничо-таксацiйнi показники дослйдних деревостатв
№ ПП Лкництво Кв./ вид. Склад деревостану 1ндекс тип лiсу А, роюв Густота, шт./га с, м2/га Запас, м3/га
1-14 Верещицьке 16/8 9Бкл1Сз+Кля, Лпд, Гз Б2-гдБк 110 312 33,5 501
2-14 Ставчанське 14/1 8Дз1Сз1Гз+Бкл, Ос, Бп С3-гсД 155 952 52,9 733
2-15 Верещицьке 2/10 10Бкл+Гз С2-сБк 165 180 30,2 445
3-15 Верещицьке 8/4 9Бкл1Дз+Гз Б3-дБк 114 262 32,7 462
4-15 Верещицьке 17/7 5Бкл5Сз+Дз, Гз С2-сБк 135 192 30,8 461
5-15 Ставчанське 20/3 9Дз1Гз+Яле С3-гсД 150 869 33,0 378
6-15 Ставчанське 26/3 7Сз3Дз+Бкл, Яле, Гз С2-гсД 130 394 48,8 715
7-15 Ставчанське 26/4 8Сз2Бкл+Дз, Яле, Клг С3-гсД 130 430 43,7 570
Приштка: Дз - дуб звичайний, Бкл - бук люовий, Сз - сосна звичайна, Яле - ялина европейська, Кля - клен-явiр, Клг - клен гостролистий, Гз - граб звичайний, Лпд - липа дрiбнолиста, Бп - береза повисла, Ос - осика.
Процеси природного поновлення пiд наметом старовiкових деревосташв значною мiрою зумовленi лiсiвничо-таксацiйними показниками. Нашi досль дження показали, що в них формуеться рiзна кшькють пiдросту деревних порiд (табл. 2). Так, тд наметом 130-рiчних деревосташв (ПП 6-15, 7-15) виявлено всього 1,5-1,8 тис. шт./га самосшу i пiдросту деревних порiд. На iнших дiлянках його густота змiнюеться в межах 12,1- 39,1 тис. шт./га. У перерахунку до 4-8-рiчного вжу це становить 12,8-45,3 тис. шт./га.
Табл. 2. Ктьюсть тдросту деревних пор1д та його ф1з1олог1чний стан
№ ПП Порода Група вшу, роки Стан тдросту Всього У перерахунку до 4-8^чних
1 2-3 4-8 9-15 здо-ровi середньо ослаблеш дуже ослаблет
1-14 Бкл 4,1 5,7 8,0 20,3 22,2 14,4 1,5 38,1 43,3
Клг 0,8 1,5 5,0 10,4 8,2 8,1 1,4 17,7 21,8
Кля 0,0 0,2 0,6 2,5 1,4 1,8 0,1 3,3 4,5
Разом 4,9 7,4 13,6 33,2 31,8 24,3 3,0 59,1 69,6
2-14 Дз 2,5 2,2 0,4 0,1 1,1 3,7 0,4 5,2 11,0
Бкл 0,3 0,1 0,2 0,3 0,5 0,4 0,0 0,9 1,7
Кля 0,0 1,1 1,1 1,3 1,5 1,9 0,1 3,5 7,0
Гз 0,0 0,8 0,6 1,6 1,4 1,6 0,0 3,0 5,9
Разом 2,8 4,2 2,3 3,3 4,5 7,6 0,5 12,6 25,6
2-15 Бкл 0,1 2,2 2,1 4,7 4,5 4,4 0,2 9,1 10,7
Кля 0,1 0,0 0,1 2,2 0,6 1,8 0,0 2,4 3,4
Гз 0,0 0,3 0,2 0,1 0,3 0,3 0,0 0,6 0,6
Разом 0,2 2,5 2,4 7,0 5,4 6,5 0,2 12,1 14,7
3-15 Бкл 0,2 3,4 3,4 3,7 5,0 4,9 0,8 10,7 11,4
Гз 0,3 0,8 1,0 7,1 4,3 4,9 0,0 9,2 12,3
Кля 0,0 0,0 0,1 1,6 0,3 1,2 0,2 1,7 2,5
Клг 0,0 0,0 0,0 0,2 0,1 0,1 0,0 0,2 0,3
Разом 0,5 4,2 4,5 12,6 9,7 11,1 1,0 21,8 26,5
4-15 Бкл 2,2 5,0 9,4 16,2 19,1 12,4 1,3 32,8 37,6
Клг 0,2 0,3 0,4 1,1 0,8 1,0 0,2 2,0 2,3
Дз 0,0 0,2 0,0 0,0 0,2 0,0 0,0 0,2 0,1
Гз 0,0 0,4 1,1 2,6 1,6 2,4 0,1 4,1 5,3
Разом 2,4 5,9 10,9 19,9 21,7 15,8 1,6 39,1 45,3
5-15 Бкл 0,1 0,1 0,1 0,0 0,0 0,3 0,0 0,3 0,2
Дз 0,0 14,2 0,0 0,0 0,0 0,1 14,1 14,2 9,9
Гз 1,8 0,1 0,5 1,2 0,5 2,9 0,2 3,6 2,7
Разом 1,9 14,4 0,6 1,2 0,5 3,3 14,3 18,1 12,8
6-15 Бкл 0,0 0,2 0,0 0,4 0,4 0,2 0,0 0,6 0,7
Гз 0,0 0,0 0,4 0,0 0,0 0,4 0,0 0,4 0,4
Дз 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,1 0,1
Кля 0,1 0,2 0,1 0,0 0,3 0,1 0,0 0,4 0,3
Разом 0,1 0,5 0,5 0,4 0,7 0,7 0,1 1,5 1,5
7-15 Бкл 0,0 0,0 0,4 1,3 1,1 0,6 0,0 1,7 2,4
Дз 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,1 0,0
Разом 0,2 0,0 0,4 1,3 1,1 0,7 0,0 1,8 2,4
Приштка: скорочеш позначення деревних порщ тi ж самi, що i в табл. 1.
Основними факторами, яю впливають на появу тдросту i особливо його виживання та рют, вважаемо повноту деревостанiв i частку деревно'1 породи у 1'х складi (рис.). Найкраще серед деревних порiд у старовiкових деревостанах Природного заповщника "Розточчя" поновлюеться бук люовий, самосiв i пiдрiст якого трапляеться на переважнiй кiлькостi дослщних дiлянок. Його частка у складi пiдростку становить 40,0-94,4 %. Ттьки на дiлянцi 5-15 частка тдросту бука виявилась вкрай низькою i становила всього 1,7 %. Встановлено значний обернений кореляцiйний зв'язок (Я= -0,55) загально'1 кiлькостi тдросту бука з повнотою старовiкових деревостатв. Вiн добре описуеться полiномною фун-кцiею (Я2=0,54) (див. рис. (А)).
Рис. Зв 'язок ктькостЬ тдросту бука з повнотою деревостану (а) та з його часткою (б) у склад1 старовжових деревостатв
З рис. (а) видно, що 3i зменшенням повноти деревостатв ктьюсть тдросту бука зростае i досягае найбтьшо'' густоти в лiсостанах з абсолютною повнотою близько 30 м2/га. За даними Р.М. Вггра [3], найвище трапляння пiдросту бука спостернаеться на дiлянках з повнотою насаджень 0,5-0,7. Кореляцтний зв'язок ктькосп пiдросту бука з його часткою у складi материнських деревостатв е прямий i значний (R= 0,60) та добре описуеться логарифмiчною залеж-нiстю (R =0,72) (див. рис. (б)). Вона свщчить про тенденцш до зростання ттен-сивносп поновлення бука лiсового зi збтьшенням його частки у складi деревостатв.
Меншою мiрою в деревостанах поновлюеться дуб звичайний. Його тдрют виявлено ттьки на чотирьох дтянках. На трьох з них (4-15, 6-15, 7-15) частка тдросту дуба становить всього 0,5-6,7 %. Ттьки на дтянт 5-15 зi складом ма-теринського деревостану 9Дз1Гз+Яле вона тдвищилась до 78,5 %. Серед су-путнiх порiд добре поновлюеться клен-явiр. Його пiдрiст виявлено на переваж-нiй кiлькостi дтянок з часткою 5,1-26,7 %. Водночас, густота тдросту клена-явора слабо залежить вщ повноти деревостанiв (R= -0,08). Шдрют клена гостро-листого трапляеться тд наметом окремих деревостанiв у незначнт кiлькостi. Необхiдно вiдзначити ттенсивне поновлення граба звичайного та вщсуттсть поновлення сосни.
Пiд наметом старовжових деревостанiв переважае тдрют 4-8 рокiв i старше. Так, частка 4-8^чного тдросту деревних порщ на переважнiй ктькосп
дослiдних дшянок змiнюeться в межах 19,8-32,8 %, а 9-15-рiчного - 48,972,2 %. Тшьки на дшянщ 5-15 домшуе 2-3-рiчний (79,6 %), а на дшянщ 6-15-2-3-рiчний (33,3 %) i 9-15-рiчний пiдрiст (53,3 %) деревних порiд.
За станом видшено здоровi, середньо i сильно ослаблеш рослини (див. табл. 2). Дослщження показують, що переважае здоровий i середньо ослаблений самоав i пiдрiст деревних порiд. Загалом вiн становить 90 % i бiльше, що свiдчить про високу ймовiрнiсть формування в майбутньому молодого деревос-тану. Серед пiдросту головних деревних порiд кращим станом характеризуемся бук лiсовий. Пiдрiст дуба звичайного бiльш чутливо реагуе на недостатню кшь-кiсть свiтла та iншi фактори пiднаметового середовища, нiж iншi види. На да-лянках 5-15 i 6-15 майже весь шдркт дуба вiднесено до категорií дуже ослабле-ного. Водночас, на ПП 4-15 вш виявився весь здоровим. Очевидно пiд наметом деревостанiв з абсолютною повнотою вищою 30 м2/га формуються несприятли-вi умови для функщонування пiдросту дуба звичайного.
Мшроктматичш умови пiднаметового середовища впливають також на ркт самосiву i шдросту деревних порiд. Результати дослiдження розподалу пiд-росту за групами висот наведено в табл. 3.
Табл. 3. РозподЫ тдросту деревних порiд за групами висот, тис. шт./га
№ ПП Порода Висота, м Всьо го
0-0,25 0,26-0,50 0,51-0,75 0,76-1,0 1,0-1,5 1,5-2,0 2,0-3,0 3,0-4,0 4,0-6,0
1-14 Бкл 9,1 5,0 4,8 2,2 4,6 6,2 4,3 1,2 0,7 38,1
Клг 2,2 2,3 2,2 3,7 1,5 1,9 1,5 1,2 1,2 17,7
Кля 0,2 0,4 0,5 1,5 0,1 0,2 0,2 0,1 0,1 3,3
Разом 11,5 7,7 7,5 7,4 6,2 8,3 6,0 2,5 2,0 59,1
2-14 Дз 4,7 0,4 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 5,2
Бкл 0,4 0,1 0,2 0,1 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,9
Кля 1,2 1,1 0,5 0,2 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 3,5
Гз 0,9 0,4 0,6 0,4 0,3 0,2 0,2 0,0 0,0 3,0
Разом 7,2 2 1,4 0,7 0,5 0,3 0,3 0,1 0,1 12,6
2-15 Бкл 2,4 2,6 1 0,4 0,9 0,5 0,3 0,3 0,7 9,1
Кля 0,1 0,0 0,2 0,5 0,8 0,6 0,1 0,1 0,0 2,4
Гз 0,3 0,2 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,6
Разом 2,8 2,8 1,2 0,9 1,8 1,1 0,4 0,4 0,7 12,1
3-15 Бкл 4,5 2,8 0,6 0,7 1,3 0,4 0,3 0,1 0 10,7
Кля 0,0 0,1 0,2 0,2 0,5 0,2 0,1 0,3 0,1 1,7
Клг 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,2
Гз 1,4 0,9 0,9 0,8 0,7 1,4 1,3 1 0,8 9,2
Разом 5,9 3,8 1,7 1,8 2,5 2 1,7 1,5 0,9 21,8
4-15 Бкл 7,8 4,3 4,1 1,9 4 5,3 3,7 1 0,7 32,8
Дз 0,1 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,2
Клг 0,5 0,1 0,2 0,1 0,1 0,1 0,5 0,2 0,2 2
Гз 0,2 0,6 0,5 0,7 1 0,4 0,5 0,2 0 4,1
Разом 8,6 5,1 4,8 2,7 5,1 5,8 4,7 1,4 0,9 39,1
5-15 Бкл 0,2 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,3
Дз 14,2 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 14,2
Гз 2,5 1,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 3,6
Разом 16,9 1,1 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 18,1
6-15 Бкл 0,2 0,0 0,2 0,0 0,1 0,0 0,1 0,0 0,0 0,6
Дз 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1
Кля 0,3 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,4
Гз 0 0,0 0,4 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,4
Разом 0,6 0,1 0,6 0 0,1 0,0 0,1 0,0 0,0 1,5
7-15 Бкл 0,2 0,3 0,2 0,3 0,1 0,1 0,0 0,4 0,1 1,7
Дз 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1
Разом 0,3 0,3 0,2 0,3 0,1 0,1 0,0 0,4 0,1 1,8
Примiтка: скорочеш позначення деревних порiд тi ж саш, що i в табл. 1.
Зпдно з даними табл. 3, пiдрiст деревних порщ мае широкий висотний да-апазон - вщ дрiбного до великого. Його розподш за групами висот мае дос-татньо чiткi закономiрностi. Частка дрiбного пiдросту заввишки до 25 см на пе-реважнш кiлькостi дослiдних дшянок е значною i змiнюеться вiд 16,7 до 25,6 %, а заввишки 26-50 см - ввд 13,0 до 30,0 %. Тшьки на дшянщ 5-15 частка дрiбного пiдросту заввишки до 25 см становить 93,4 %, а на дшянщ 6-15-40 %. Великий пiдрiст заввишки понад 2 м виявлено на дшянках 2-15, 3-15, 4-15, 6-15 i 7-15. Його частка у складi пiдросту становить 6,7-27,8 %.
Серед головних деревних порiд на переважнш кiлькостi дослiдних дiлянок старовiкових деревостанк широким висотним дiапазоном пiдросту характеризуется пiдрiст бука лiсового. Тшьки на дшянщ 5-15 його висота не перевищуе 50 см. На дшянках 2-15, 3-15, 4-15, 6-15 i 7-15 висота значно! кшькосп пiдросту бука перевищуе два метри i досягае висот 4-6 м. Шдркт дуба звичайного е даб-ним, який в основному не перевищуе висоти 25 см. Достатньо широкий спектр висот мае шдркт клена-явора i граба звичайного. Висота останнього тшьки на дкянках 5-15 i 6-15 не перевищуе висоти 75 см.
Важливим показником, який характеризуе рiвномiрнiсть поширення шд-росту шд наметом деревостанк, е його трапляння. Загалом частка трапляння са-моску i пiдросту деревних порщ у переважно! кiлькостi старовiкових деревосташв е високою i становить 80-100 % (табл. 4). Тшьки на дшянках 6-15 i 7-15, яю характеризуються дуже слабким поновленням, вона становить 36 %.
Табл. 4. Трапляння тдросту на пробних площах, %
№ ПП Порода Група вшу, роки Всього
1 2-3 4-8 9-15
1 2 3 4 5 6 7
1-14 Бкл 48 52 80 92 100
Клг 12 36 42 96 100
Кля - 8 20 60 72
Разом - 52 64 100 100 100
2-14 Дз 48 40 16 4 76
Бкл 8 4 8 8 20
Кля - 32 32 40 72
Гз - 16 16 20 36
Разом - 52 60 48 60 100
2-15 Бкл 4 20 24 56 68
Кля 4 0 4 44 48
Гз 0 4 4 4 4
Разом - 8 24 32 80 88
3-15 Бкл 8 36 36 80 92
1 2 3 4 5 6 7
Кля 0 0 4 44 44
Клг 0 0 0 4 4
Гз 4 4 16 84 88
Разом - 8 36 44 96 100
Бкл 36 56 64 88 100
4-15 Дз 0 8 0 0 8
Клг 8 8 12 24 36
Гз 0 8 16 36 36
Разом - 40 64 76 96 100
Бкл 4 4 4 0 12
5-15 Дз 0 60 0 0 60
Гз 28 4 8 20 44
Разом - 32 64 12 20 80
Бкл 0 8 0 12 20
6-15 Дз 0 4 0 0 4
Кля 4 8 4 0 16
Гз 0 0 0 8 8
Разом - 4 16 4 16 36
7-15 Бкл 0 0 16 20 32
Дз 4 0 0 0 4
Разом - 4 0 16 20 36
Примiтка: скорочеш позначення деревних порiд тi ж саш, що i в табл. 1.
Зпдно з даними табл. 4, найменшим ступенем трапляння переважно! кшь-костi деревних порщ характеризуеться однорiчний самосш, де його значения змшюеться в межах 4-40 %. У 2-3- i 4-8^чного пiдросту спостережено велику мiиливiсть цього показника - ввд 0 до 68 %. Найбiльш рiвномiрно шдркт цих вiкових груп розповсюджений на дшянках 2-15, 3-15 i 4-15. Треба вданачити достатньо рiвномiрне поширення пiд наметом деревостанiв 9-15-рiчного шдрос-ту деревних порiд. Частка його трапляння змшюеться в межах 16-96 %, зокрема на дшянках 1-15, 2-15, 3-15 i 4-15 вона становить 80-96 %.
Серед деревних порвд потрiбно вiдзначити високу частку трапляння шд-росту бука лкового - 12-100 %. Зниження цього показника виявлено тiльки на дшянках 5-15 (12 %), 6-15 (20 %) i 7-15 (32 %), що зумовлене незадовiльним його поновленням. Висновки
1. Пiд наметом деревосташв виявлено 1,8-59,1 тис. шт./га шдросту деревних по-рiд переважно 4-8^чного вiку i старше. Добрим поновленням характеризуеться бук лковий i клен-явiр, якi формують рiзновiковий життездатний шд-рiст. Частка бука у складi пiдростку змiнюеться в межах 1,7-94,4 % i досягае максимальних значень у деревостанах з часткою бука 5-9 одиниць. Пiдрiст дуба звичайного переважно доживае до 2-3 роыв.
2. Щд наметом старовшових деревостанiв виявлено рiзний за висотою пiдрiст. Великий пiдрiст заввишки понад 2 м трапляеться на бшьшост дослiдних дшя-нок. Його частка у складi пiдросту становить 6,7-27,8 %.
3. Частка трапляння самошву i пiдросту деревних порiд в переважно! кiлькостi старовiкових деревостанiв е високою i становить 80-100 %. Серед деревних порiд високу частку трапляння тдросту мае бук (12-100 %).
Лiтература
1. Ведшдь М.М. Вiдновлення природних лiсостанiв Захiдного Полiсся : монографiя / М.М. Ведмiдь, В.Д. Шкудор, В.О. Бузун. - Житомир : Вид-во "Полiсся", 2008. - 304 с.
2. Ведшдь М.М. Попередне поновлення в лiсостанах свЛжих дiбров Л1вобережно'1 Укрални / М.М. Ведшдь, А.М. Жежкун, С.1. Познякова, В.А. Лук'янець // Лiсiвнидтво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2008. - Вип. 112. - С. 48-56.
3. Впер Р.М. Формування природного поновлення у букових люах Захiдного Лiсостепу / Р.М. Впер // Вiсник Прикарпатського национального унiверситету iм. Василя Стефаника. - Сер.: Бюлогш. - 1вано-Франювськ : Вид-во Прикарпатського НУ iм. Василя Стефаника. - 2008. - Вип. 18.8. - С. 37-40.
4. Генйрук С.А. ЛЛси Укрални / С.А. Генйрук. - ЛьвЛв : Вид-во Наук. тов. Лм. Шевченка, УкрДЛТУ, 2002. - 495 с.
5. Горшенш М.М. Динамжа однолiток бука европейського на вирубках Карпат залежно вiд зiмкнутостi трав'яного покриву / М.М. Горшенш, Г.Т. Криницький, 1.П. Савич // Шдвищення продуктивностi лiсiв i ефективностi ïx використання. - Львiв : Вид-во "Каменяр", 1973. - С. 6-10.
6. Молотков П.И. Естественное возобновление лесов / П.И. Молотков, Н.И. Мамонов, В.И. Гриденко, И.И. Молоткова; за ред. П.И. Молоткова. - Ужгород : Изд-во "Карпати", 1971. -123 с.
7. Зажа В.К. Стацюнарш дослщження природного поновлення сосново-дубових деревоста-нЛв у зв'язку з рубаннями головного користування в умовах Пiвнiчно-Заxiдного Подшля /
B.К. Зажа, Р.С. 1ваницький, Г.Т. Криницький // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвЛв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.11. - С. 8-16.
8. Зварич О.Д. Особливосп формування старовжових деревосташв Природного заиовадни-ка "Розточчя" / О.Д. Зварич, В.К. Зажа, Г.В. Стрямець, Ю.В. Зварич // Сучасш проблеми лЛсЛвни-чо-екологiчноï типологи (XIV Погребняювсью читання) : матер. доп. Всеукр. наук.-практ. конф., приуроченол' до 50-рЛччя УкрИДЫрлю та 10-рiччя кафедри люознавства ПНУ, 12-14.05.2016 р., м. Укрална, 1вано-Франювськ. - 1вано-Франювськ : Вид-во НА1Р, 2016. - С. 82-90.
9. Копий Л.И. Сохранность и рост самосева дуба черешчатого на вырубках Западной Лесостепи / Л.И. Копий // Лесная геоботаника и биология древесных растений. - Брянск, 1986. - С. 63-67.
10. Лустюк Т В. Лiсiвничi властивост природного насшневого поновлення дуба звичайно-го (Quercus Robur L.) суборевого екотипу в умовах Захщного Полюся / Т.В. Лустюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.8. -112-117.
11. Мазепа В.Г. Типолопчна оцшка дубових насаджень техногенно'л зони ВАТ "Мнколалв-цемент" / В.Г. Мазепа, А. А. Новак // Науковий вюник НЛТУ Укрални : зб. наук.-техн. праць. -ЛьвЛв : РВВ НЛТУ Укрални. - 2005. - Вип. 15.5. - С. 34-42.
12. Мелехов И.С. Лесоведение / И.С. Мелехов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. -
405 с.
13. Попадынец И.Н. О естественном возобновлении бука лесного - Fagus silvatica L. / И.Н. Попадынец // Актуальные проблемы лесного комплекса : теорет. и науч.-практ. журнал. -Брянск : Изд-во БГИТА. - 2001. - Вып. 3. - С. 92-93.
14. Тышкевич Г.Л. Охрана и восстановление бука в Молдавии / Г.Л. Тышкевич // Вопросы охраны ботанических объектов : теорет. и науч.-практ. журнал. - М. : Изд-во "Штиинца", 1971. -
C. 186-192.
15. Феденишин М.Р. Особливост природного поновлення сосни звичайно'л в умовах Малого Полюся Укрални / М.Р. Феденишин, В.Г. Мазепа // Науковий вюник НЛТУ Укрални : зб. наук.-техн. праць. - Львлв : РВВ НЛТУ Укрални. - 2014. - Вип. 24.5. - С. 57-62.
16. Фучило Я.Д. Природне поновлення соснових лiсiв Сходного Полюся / Я.Д. Фучило, О.Ю. Рябухлн // Науковий вюник НЛТУ Укрални : зб. наук.-техн. праць. - Львлв : РВВ НЛТУ Укрални. - 2011. - Вип. 21.8. - С. 57-61.
Надшшла до редакцп 26.09.2016р.
Зварич О.Д., Заика В.К., Стрямец Г.В., Зварич Ю.В., Паробий С.Б. Естественное возобновление в старовозрастных насаждениях Природного заповедника "Расточье"
Исследованы лесовосстановительные процессы в 110-165-летних насаждениях разных типов леса в сугрудах и грудах Природного заповедника "Расточье". Под пологом древостоев преобладает удовлетворительное и хорошее (1,8-59,1 тыс. шт./га) возобновление древесных пород со встречаемостью 80-100 %. Выявлено разный по высоте подрост, в том числе и большой, высотой более двух метров, который встречается на большинстве исследованных участках. Его часть в составе подроста составляет 6,7-27,8 %. Наилучшим естественным возобновлением и выживаемостью подроста характеризиру-ются бук лесной и клен-явор. Долевое участие бука в составе подроста колеблется в пределах 1,7-94,4 % и достигает максимальных значений в древостоях с частью бука 59 единиц. Подрост дуба обыкновенного обычно доживает до 2-3 лет.
Ключевые слова: Природный заповедник "Расточье", старовозрастные древостои, естественное возобновление, самосев, подрост.
Zvarych O.D., Zaika V.K., Stryamec G. V., Zvarych Yu. V., Parobiy S.B. The Natural Regeneration in Old Forest Stands of the Nature Reserve "Roztochya"
We studied reforestation processes in 110-165 year old forest stands of different fairly fertile and fertile forest types of the Nature Reserve "Roztochya". We found that under a stands canopy dominated satisfactory and good (1.8-59.1 thousand. pcs./ha) regeneration of trees with occurrence 80-100 %. We discovered different height regeneration. Large regeneration (more than two meters tall) is found in most research areas. Its share in the composition of regeneration is 6.7-27.8 %. The best natural regeneration and survival of young growth are characterized by beech and maple-sycamore. The percentage of beech in young growth ranges 1.7-94.4 % and reaches maximum values in stands with part of beech are 5-9 units. The young growth of oak usually survives to 2-3 years.
Keywords: the Nature Reserve "Roztochya", old forest stands, natural regeneration, young growth.
УДК 630 *[53+62](477.2)
СУЧАСНИЙ СТАН I ТАКСАЦ1ЙНА СТРУКТУРА Л1С1В ДЕРЖАВНОГО ПЩПРИеМСТВА "Б1ЛОЦЕРК1ВСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
С. С. Ковалевський1
Дослщжено структуру виробництва державного тдприемства "Бшоцерювське люове господарство" з розподшом й на лкництва. Проаналiзовано деревостани ДП "Бшоцерювське ЛГ" за площею, запасом, складом, грушами вшу, класами боштепв i повнотою, що дае змогу деталiзувати сучасний стан люш державного тдприемства, визначити перспективи збереження люових угруповань та динамши 1х бютично! продуктивности Встановлено основш лiсотвiрнi види, яю розташоваш в зош дослщження, а також 1хнш розподш у загальнш структурi лiсiв дослщжуваного шдприемства.
Ключовi слова: державне шдприемство "Бшоцерювське лкове господарство", лю, продуктившсть, таксацшш показники, площа, запас, боштет, повнота.
Швидк1 темпи експлуатацп природних ресурав, висока техшчна оснаще-нкть видобувних галузей промисловосп та наявш технологи створюють загро-зу локальних порушень еколопчно! р1вноваги та незворотного руйнування природних, зокрема лкових, екосистем. На процеси розвитку природи накла-даеться всезростаючий антропогенний вплив, тдвишуеться горючкть лк1в, знижуеться !х стшккть.
Лки Украши е джерелом деревини щнних порщ дерев 1 р1зномаштних не-деревних лкових продуктов. Лки ввдграють винятково важливу роль у стабш-
1 асист. С. С. Ковалевський - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Ки!в
