CC BY
35
and effective use of land farms is represented. The basic structural changes in agricultural land use by type of entity are specified. The proportion of households in the major categories of gross agricultural output of L'viv region is determined. The dependence between land ownership and logistics and employment potential of specific business units is identified.
Keywords: land, efficiency, land fund structure, farms, agricultural cultivation, arable
land.
УДК 630 *231 Доц. А.М. Жежкун, канд. с.-г. наук -
ДП "Новгород-Сверська лкова науково-дослiдна станцы "
МЕТОДИКА ОБЛ1КУ П1ДРОСТУ ТА ОЦ1НЮВАННЯ УСП1ШНОСТ1 СУПУТНЬОГО В1ДНОВЛЕННЯ У СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАНАХ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ПОСТУПОВИХ РУБОК
Уточнено методику облшу шдросту головних порщ у соснових деревостанах, призначених для поступових рубок. За вибiрковим методом облшу на 50-100 облшових кругових площадках, радiусом 1,78 м кожна (площею 10 м2), визначено вш, категорвд стану життездатносп, висоту та чисельшсть шдросту та самоиву, розмщення його на дщянщ. Здшснено оцшку супутнього вщновлення сосни звичайно! за цикл проведения поступових рубок. Запропоновано норматив мшмально! густоти життездатного шдросту сосни звичайно! для призначеиия кiнцевого прийому рiвномiрно-поступових рубок у соснових деревостанах Схщного Полiсся Украши.
Ключовi слова: сосновi деревостани, поступовi рубки, заходи зi сприяння понов-ленню головних порщ, самоив, пiдрiст.
Природне поновлення е важливим резервом для утворення та формуван-ня стiйких високопродуктивних насаджень. Усшшшсть лiсовiдновлення зале-жить вщ вiку, густоти, стану життездатностi шдросту та його розмщення на дь лянщ. Вiдомi рiзнi методики облжу пiдросту та оцiнки успiшностi лковвднов-лення [1-3, 5, 7, 10-13]. Проте облш та чиннi нормативи оцiнки успiшностi роз-робленi для попереднього та наступного природного поновлення [6, 12].
Супутне поновлення головних порвд ввдбуваеться за цикл поступових рубок. До поступових рубок належать рiвномiрно-поступовi, групово-поступовi та смугово-поступов! У соснових деревостанах рiвномiрно-поступовi рубки здiйснюються переважно за два прийоми, смугово-поступовi - за три, групово-поступовi - за три-чотири [9]. Пiсля вилучення частини дерев у стиглих деревостанах полшшуються умови для проростання наання, утворення сходав, росту самосшу та пiдросту господарсько-щнних порiд. За час шсля проведення першого прийому поступових рубок змшюеться чисельнiсть шдросту: вщнов-лення поповнюеться новими особинами або за певних обставин ввдбуваеться вiдмирання шдросту та самосiву. За таких умов постае питання до ощнювання усшшносп супутнього поновлення лку.
Мета дослщження - уточнити методику облжу шдросту та здшснити оцшку усшшносп супутнього лiсовiдновлення для призначення кiнневого прийому поступових рубок соснових деревосташв.
Матер1али 1 методика дослщжень. Дослiдження здiйснювали у держав-них лiсогосподарських пiдприемствах Чернiгiвськоí та Сумсько! областей. Пос-туповД рубки проводили у стиглих соснових деревостанах свДжого та вологого дубового субору.
Облiк шдросту та самос1ву деревних порiд проводили вибiрковим методом на кругових облiкових площинках, площею по 10 м2 (радiус 1,78 м). У дере-востанах рiвномiрно по плошд дшянки закладали 50-100 облшових площадок. Загальна площа облжових площадок становила 1 -5 % вiд плошд дшянок, що пе-ревищувало норматив методики [12]. Коефщкнт варiацií для визначення се-редньо!' кiлькостi дерев на обтковШ плошинцi становив 16-34 %, точнiсть дос-лiду - 2-7 %.
На кожнiй облiковiй плошинцi визначали вид деревно1 породи та чи-сельнiсть пiдросту за вжом (групою вiку), групою висот, станом життездатнос-тi. Окремо здшснювали облiк чисельностi та стану самос1ву та сход1в деревних порiд. Деревця природного вiдновлення за вiком подшяли на групи: самосiв 1 i 2 роки та пiдрiст 3 роки, 4-8 ротв, 9 роюв i старше. За висотою шдркт подiляли на дрiбний (менше 0,5 м), середнш (0,51-1,5 м) та великий (бшьше 1,51 м). За станом життездатносп видшяли 5 категорш деревець пiдросту i самосiву сосни звичайно1 (табл. 1). Середню категорш життездатносп дерев кожно1 деревно1 породи шдросту розраховували як середньозважену мiж кiлькiстю дерев у кож-нш категорií стану.
Табл. 1. Шкала категорш стану життeздатностi тдросту та самоаву сосни звичайноI
Назва категори Морфолопчш ознаки дерев пiдросту та самойву
I - без ознак ослабления Хвоя зелена, блискуча, густа, тримаеться на пагонах 2-3 роки, стовбур прямий, переважае рiст верхiвкового пагона над боковими гшками, гостроверхiвкова форма крони. У самосiву можна спостертати пожовтiння кiнцiвок хво!нок (до 10 % вщ довжини), поодинокi пожовтш нижнi хво!нки.
II - ослаб-ленi Хвоя блiдувато-зелена, середньо! густоти, тримаеться на пагонi 2 роки, школи 3 роки, стовбур прямий або злегка нахилений (до 20 °), домшуе рiст верх1вкового пагона над боковими гшками, конусоподiбна форма крони, частково пошкодження шюдни-ками, ураження хворобами або мехашчш пошкодження. У самоиву можна спостерь гати багатоверхiвковiсть центрального пагона, пожовтшня кшщвок хвошок (1130 % вщ довжини), поодинок пожовтш та буро-рудi хвошки.
III - дуже ослаблеш Хвоя св^ло-зелена, матова, слабко! густоти, укорочена, тримаеться на пагош 12 роки, стовбур прямий або нахилений вщ вертикалi бiльш 20 переважае рют бокових пагонiв, пор1вняно з верхiвковим, парасолькоподiбна форма крони, пошкодження шюдниками, ураження хворобами або мехашчш пошкодження. У самойву верхгвкова брунька ледве виражена, але життездатна, верхня частина хво!нок буро-рудого або коричневого кольору.
IV - заси- хаючi (вщмира-ючi) Поодиною хво!нки свiтло-зеленого кольору, понад 50 % хво!нок буро-рудого або коричневого кольору. Стовбур прямий або вщхилений вщ вертикалi бшьш 20 суховерхiсть, крона асиметрична, дуже пошкоджена шкiдниками або ура-жена хворобами. У самому верхiвкова брунька вщмерла, але нижня частина особин ще життездатна.
V -вiдмерлi Хвоя суха, буро-рудого або коричневого кольору, тримаеться на пагонах або опала. Самоив може мати ознаки життездатно! крони, але внаслщок пошкодження коренево! системи личинками хрущ1в легко витягуеться з грунту.
Розмщення шдросту та самос1ву на дшянщ встановлювали за частотою трапляння, яку визначали за сшввщношенням кiлькостi площадок iз життездат-ними деревцями певного деревного виду до загально1 кзлькосп площадок (%). За частоти трапляння шдросту та самоаву бшьш 65 %, його розмiшення на пло-
щД приймалось рДвномДрним, вiд 40 до 64 % - груповим або контагДозним, менш 40 % - випадковим.
На дДлянках поступових рубок зi сприянням поновленню способом прок-ладання плужних борозен на вiдстанi 2-4 м одна вДд шшо1, облДк пiдросту i са-мосiву виконували на облiкових стрiчках. 1х закладали рiвномiрно на плошi дД-лянки з урахуванням борозни та немшералДзовано1 частини грунту. Загальна площа облДку становила не менше 1 % вДд площД дДлянки.
Для оцДнки усшшностД природного поновлення кДлькДсть життездатних дерев шдросту в лкосташ порДвнювали за шкалою оцДнки усшшностД поновлення [12]. Для переведення однорДчного самосДву до вДково1 групи шдросту 48 рокДв застосовували коефщент 0,2 [1], для дворДчок - 0,5, трирДчок - 0,7, а 9-15-рДчного шдросту - 1,5. На кожнДй дДлянцД поступових рубок проводили опис видового складу та зДмкненостД шдлДску, визначали видовий склад, проективне покриття та рясшсть живого надГрунтового покриву, потужнДсть лДсово1 шд-стилки з використанням методики С. С. П'ятницького [10].
Результати дослщжень. СтиглД сосновД деревостани, призначеш до поступових рубок, мали переважно чистий склад Дз домДшкою берези повисло1, осики, дуба звичайного до 20 % запасу. У сосняках свДжого та вологого субору, повнотою 0,6-0,8, шдрДст сосни звичайно1 траплявся поодинокими групами у прогалинах наметДв деревосташв. ВДк шдросту - переважно 5-15 рокДв, середня висота - 0,5-1,5 м, густота - 1,0-1,5 тис. шт./га. За шкалою оцДнки [12], успДш-нДсть попереднього природного поновлення визначаеться недостатнДм або неза-довДльним. 1ншД господарсько цшш порДди - дуб звичайний, береза повисла (в ТЛУ В3 - Д береза пухнаста) мали густоту шдросту до 1 тис. шт./га.
У перший прийом дослДдних та виробничих рДвномДрно поступових рубок повноту соснових деревосташв знижували до 0,3-0,6, штенсившсть рубки -20-52 % запасу. ПДд час групово-поступових рубках "вДкна" закладали розмДром 0,5; 1,0; 1,5 середньо1 висот деревосташв. ЛДсовДдновна смуга, що прилягала до кожного "вДкна", мала ширину вДд 5 до 18 м (0,5 дДаметра "вДкна"). 1нтенсив-нДсть рубки становила 25-41 % запасу деревостану. 1нтенсившсть першого прийому смугово-поступових рубок становила 30-35 % запасу. Ширина смуги, що призначалась до рубки, становила 25-29 м (одну середню висоту деревостану), ц закладали на вДдсташ подвшно1 ширини вирубано1 смуги. На дДлянках во-сени або рано навеснД здДйснювали такД заходи з лДсовДдновлення: збереження шдросту господарсько цДнних порДд, вилучення шдлДску, розпушування Грунту дисковими культиваторами, прокладання плужних борозен, шдсДвання насДння сосни звичайно1 [4].
За середньо1 Д вищо1 урожайностД насДння сосни звичайно1 у перший рДк пДсля першого прийому поступових рубок з'являеться до 100 тис. шт./га сходДв. На кДнець вегетащйного перДоду 1х залишаеться не бДльше 15-25 тис. шт./га. Ок-рДм кДлькостД та спадковостД насДння, що потрапляе шд намет деревосташв, на проростання насДння, збережешсть сходДв та самосДву впливають товщина лДсо-во1 шдстилки та умови середовища. МолодД тендДтнД сходи сосни звичайно1 по-терпають вДд дц температурних коливань, недостатньо1 освиленостД, недостачД або надлишку вологи, пригнДчення трав'яним покривом.
Пiсля зняття лiсовоí пiдстилки та розпушування верхнього шару грунту зростае здатнiсть сосни звичайно1 до природного поновлення. Протягом перших вегетащйних перiодiв вщбуваеться поступове заростання розпушеного грунту та плужних борозен живим надгрунтовим покривом, особливо кунични-ком наземним (Calamagrostis epigeios (L.) Roth). Зменшення частки мшералГза-цií грунту погiршуe умови природного поновлення сосни. У сосняку свiжого дубового субору супутне поновлення сосни вщбуваеться протягом 4-5 рокгв до повного вiдновлення живого надгрунтового покриву. Сходи та самосiв сосни нелегко долають конкуренцiю i3 живим надгрунтовим покривом за свило, воло-гу, поживш речовини, послаблюються або гинуть ввд механiчноí дií (притиснен-ня) трав'яним покривом, особливо шд час снiгопадiв. Тому пiсля першого прийому поступових рубок постае питання забезпечення своечасного супутньо-го вiдновлення цiнних деревостанiв.
У неврожайш роки у перший рж шсля першого прийому поступових рубок залишаеться менше 2,0 тис. шт./га самосгву сосни, що за шкалами усшш-ностi [1, 2] е незадовшьним. Тому ми шдсшали насiння сосни (до 1 кг/га). Про-те навiть за отримання рясного вiдновлення сосни звичайно!' шд наметом сосня-кiв свiжого дубового субору, пройдених першим прийомом ршномГрно-посту-пово1 рубки, у спекотний лишй перiод 2010 р. спостерiгали вiдмирання бiльше двох третин одно- та дворiчного самосшу в борознах. Частина самосшу, що за-лишилась (6-15 тис. шт./га), ощнюеться за шкалами [1, 2] як незадовшьне або недостатне вiдновлення.
Найбiльша кшьккть самоаву сосни звичайно!' вiдновлюеться протягом двох ротв шсля першого прийому поступових рубок. За нашими дослщження-ми встановлено, що для забезпечення задовшьного супутнього вiдновлення густота самосшу сосни звичайно!' за перший вегетащйний перiод шсля першого прийому поступових рубок мае бути не менше 25 тис. шт./га, за другий рш -бшьше 10 тис. шт./га, що майже збкаеться з даними [1, 2].
За третш рш росту особин супутнього ввдновлення сосни звичайно!' ут-ворюеться кшьчасте розташування плок (мутовка), збiльшуеться приркт термь нального пагона, самосiв перетворюеться у шдркт. За нормативами Правил рубок головного користування [9], шнцевий прийом поступових рубок призна-чаеться у соснових деревостанах з густотою життездатного шдросту госпо-дарсько-щнних порщ бiльше 8 тис. шт./га, заввишки до 0,5 м, рГвномГрно розмь щеного на дшянщ.
У сосняках вологого та вологуватого дубового субору шсля кшцевого прийому р1вномГрно-поступово1 рубки Гз застосуванням пасiчноí технологи зГ звалюванням дерев бензопилами та трелюванш сортименпв трактором з трельовочним пристроем ПТБ-4,5М знищуеться до 30 % шдросту сосни. Пере-важна кшьккть шдросту пошкоджуеться (основний вид - нахил стовбура до 20 °), але вже у перший ргк вш добре адаптуеться до умов повно!' освиленосп. Наприклад, кв. 22 вид. 1 площею 5,1 га Батуринського лкництва ДП "Бор-знянський лкгосп" Чершпвського ОУЛМГ густота збереженого шсля рубки шдросту сосни звичайно1 станом на 15.08.2013 р. становить 9,3 тис. шт./га, частота трапляння - 78 %, що шдлягае техшчному прийманню за положениями
"Правил вДдтворення лДсДв" [8] та значно перевищуе норматив "1нструкцц з про-ектування, технДчного приймання, облДку та оцДнки якостД лДсокультурних об'ектДв" [6] для переведення природного поновлення у вкритД лДсовою рослин-нДстю землД (2,8-5,0 тис. шт. га). Середня висота 5-рДчного шдросту сосни пДсля проведения кДнцевого прийому рДвномДрно-поступово1 рубки становить 0,62±0,033 м. Середшй поточний рДчний прирДст за висотою у 2013 р. становив 18,2±1,02 см, вДн з кожним роком збДльшуеться та за 1-2 роки досягне нормативного (1,0-1,5 м).
У сосняках свДжого дубового субору за 3 роки пДсля першого прийому рДвномДрно-поступово1 рубки на бДльшостД дДлянок кшьккть життездатного шд-росту сосни становить близько 6 тис. шт./га, групово-поступово1 рубки - близь-ко 7 тис. шт./га. НавДть з урахуванням Днших господарсько-щнних порДд густота шдросту не вДдповДдае нормативу "Правил рубок головного користування [9]. ЙмовДрно, що на виживання самосДву сосни в цих умовах найбДльш Дстотно впливае недостатня вологДсть верхнДх шарДв Грунту, про що зазначали А.Й. Швиденко та Б.Ф. Остапенко [13].
У наступнД 4-5 роки пДсля першого прийому поступових рубок зД збДль-шенням вДку вибагливДсть дерев пДдросту сосни до свДтла та елементДв живлен-ня зростае. Якщо в окремих особин шдросту вибагливДсть не задовольняеться, то менш пристосованД рослини послаблюють свою життездатнДсть Д поступово вДдмирають. Так, пДд наметом стиглого соснового деревостану розрДдженого першим прийомом рДвномДрно-поступово1 рубки до повноти 0,35 середня кате-горДя життездатностД дерев 5-рДчного шдросту сосни погДршилась за останнДй рДк вДд 1,64 до 2,02. Густота дерев шдросту сосни також дещо зменшилась Д становить 4,9 тис. шт./га, задерншня Грунту перешкоджае поповненню самосДвом супутнього поновлення. На шдставД поршняння густоти шдросту сосни зви-чайно1 вДком 4-6 рокДв з нормативами густоти шдросту вДково1 групи 4-8 рокДв зД шкали оцДнки усшшностД природного поновлення [12] визначено, що вона вДдповДдае категорп задовДльно1 усшшностД вДдновлення (3-6 тис. шт./га). Се-редня висота пДдросту, що мае вДк 4-6 рокДв, становить 0,6-0,9 м, розмДщення на дДлянщ - рДвномДрне.
Таким чином, норматив чисельностД шдросту сосни звичайно1 зД шкали оцДнки вДдновлення [12] можливо застосовувати для визначення мшшально1 кДлькостД шдросту старших вДкових груп, що мають середню висоту, бДльшу за визначену "Правилами рубок головного користування [9]. Для вДково1 групи 48 рокДв шдросту сосни звичайно1 мшмальна його чисельнДсть для проведення кДнцевого прийому поступових рубок буде пропорцДйно зменшуватися зД зрос-танням вДку (табл. 2).
Табл. 2. Мттальна густота життездатного тдросту сосни звичайноI перед
ктцевим прийомом поступових рубок
Категорк ус-п1шност1 вщ-новлення М1н1мальна к1льк1сть життездатного тдросту сосни звичайно!' (тис. шт./ га) за вшом, роюв
3 4 5 6 7 8 9 10
Задов1льна 8,0 6,0 5,6 5,2 4,6 4,0 3,8 3,7
Найменший показник шдросту сосни звичайно!' вжово!' групи 4-8 роюв становить 4 тис. шт./га. BiK пiдросту у табл. 2 вибрано до 10 ротв, що не пере-вищуе термшу мiж попереднiм та кiнцевим прийомами поступових рубок, заз-наченого у "Правилах рубок головного користування" [9]. Пкля здiйснення кш-цевого прийому поступово!' рубки мае зберегтися 70 % шдросту сосни звичайно!' (2,8 тис. шт./га i бшьше), що е достатшм для виконання нормативу гус-тоти головних порвд вiдповiдно до "1нструкцй' з проектування, технiчного приймання, облiку та ощнки якостi лiсокультурних об'ектiв" [6], за умови пере-вищення параметров шших показникiв (середня висота, повнота, частка сосни у складi природного поновлення) для переведення природного поновлення до вкритих лiсовою рослиннiстю земель. Висновки:
1. У соснових деревостанах, призначених до поступових рубок, розроблена методика облшу шдросту i самосiву головних порщ, що забезпечуе визна-чення густоти, вшу, стану життездатност та частоти трапляння особин су-путнього лковвдновлення.
2. Для забезпечення успшного супутнього лiсовiдновлення пiсля першого прийому поступових рубок у стиглих сосняках свiжого та вологого субору необхвдно, щоб густота однорiчного самосiву сосни звичайно!' становила не менше 25 тис. шт./га, дворiчного самосiву - бшьше 10 тис. шт./га за умови рiвномiрного розмщення на дшянц!
3. Для призначення к1нцевого прийому поступових рубок у соснових деревостанах з тдростом головних порщ заввишки 0,5 м i бшьше запропоновано норматив мЫмально! густоти життездатного п1дросту сосни звичайно! су-путнього поновлення.
Лггература
1. Ведмiдь М.М. Вщновлення природних лiсостанiв Захiдного Полiсся / М.М. Ведмщь, В.Д. Шкудор, В.О. Бузун. - Житомир : Вид-во "Полкся", 2008. - 304 с.
2. Горшенин Н.М. Лесоводство : учебник [для студ. ВУЗов] / Н.М. Горшенин, А.И. Шви-денко. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1977. - 303 с.
3. Жежкун А.Н. Лесовозобновление в хвойно-широколиственных насаждениях на влажных и сырых почвах / А.Н. Жежкун // Лесная наука на рубеже ХХ1 века : сб. науч. тр. - Гомель : Изд-во Ин-та НАН Беларуси. - 1997. - Вып. 46. - С. 152-156.
4. Жежкун А.М. Дослщш постуш^ рубки в сосняках Схщного Полюся / А.М. Жежкун, М.О. Гшив // Лвдвнича наука: витоки, сучасшсть, перспективи : матер. наук. конфер., присвяче-но'1 80-рiччю УкрНД1ЛГА. - Харкiв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2010. - С. 29-30.
5. Инструкция по сохранению подроста и молодняка хозяйственно ценных пород при разработке лесосек и приемке от лесозаготовителей вырубок с проведенными мероприятиями по восстановлению леса - М. : Изд-во Гослесхоз СССР, 1984. - 16 с.
6. 1нструкЦя з проектування, техшчного приймання, облшу та оцшки якост люокультур-них об'екйв. Затв. наказом Державного комитету лiсового господарства Украши вiд 19.08.2010 р., № 200. - К. : Вид-во "Лбра", 2010. - 73 с.
7. Мартынов А.Н. Естественное возобновление леса / А.Н. Мартынов, С.Н. Сеннов, А.В. Грязькин. - СПб. : Изд-во ЛТА, 1994. - 44 с.
8. Правила вщтворення лiсiв. Затв. постановою Кабинету мшктр1в Украши вiд 01.03.2007 р., № 30. - К., 2007. - 5 с.
9. Правила рубок головного користування. Затв. наказом Державного комитету люового господарства Украши ввд 23.12.2009 р., № 364-К, 2009. - 12 с.
9. Пятницкий С.С. Методика исследования естественного семенного возобновления в лесах Левобережной Лесостепи Украины / С.С. Пятницкий. - Харьков : Изд-во ХСХИ, 1959. -40 с.
10. Софронов М.А. О "линейном" методе описаний и измерений при изучении лесной растительности / М.А. Сафронов, А.В. Волокитина // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. -2000. - № 3. - С. 52-57.
11. Справочник лесовода. - К. : Вид-во "Урожай", J 990. - 368 с.
12. Швиденко А.Й. Жсознавство : шдручник / А.Й. Швиденко, Б.Ф. Остапенко. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2001. - 358 с.
13. Юркевич И. Д. Естественное лесовозобновление и оценка его успешности / И. Д. Юрке-вич, Д.С. Голод // Справочник работника лесного хозяйства. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1987. - С.83-94.
Жежкун А.М. Методика учёта подроста и оценка успешности сопутствующего восстановления в сосновых древостоях, предназначенных для постепенных рубок
Осуществлено уточнение методики учета подроста главных пород в сосняках, назначенных для проведения постепенных рубок. С использованием выборочного метода учета на 50-100 учетных круговых площадках, радиусом 1,78 м каждая (площадью 10 м2), установлен возраст, категория жизнеспособности, высота и численность подроста и самосева, размещение его по площади. Произведена оценка сопутствующего возобновления сосны обыкновенной за цикл проведения постепенных рубок. Предложен норматив минимальной густоты жизнеспособного подроста сосны обыкновенной для назначения конечного приёма равномерно-постепенных рубок в сосновых древос-тоях Восточного Полесья Украины.
Ключевые слова: сосновые древостои, постепенные рубки, мероприятия по содействию возобновлению главных пород, самосев, подрост.
Zhezhkun N.M. The Account Methodology of Undergrowth and the Success Assessment of Accompanying Recovery in Pine Stands Designed to Gradual Felling
The methodology for calculating important tree species undergrowth in pine stands, designed to gradual felling, is identified. The age, the viability state category, height and number of undergrowth and natural regeneration, placing on the plot are defined using a selective method of accounting for 50 -100 circular plots, radius 1.78 m each (an area of 10 m2). Assessment of concomitant recovery pine for carrying out cycle of gradual felling is carried out. The norm of the minimal density of a viable undergrowth pine for the final acceptance of reception evenly-gradual felling in pine stands of the Ukrainian Eastern Polesye is stated.
Keywords: pine stands, gradual fellings, measures to promote the resumption of the main breeds, self-sowing, young trees.
УДК635.9(477.46) Доц. Т.О. Кравець, канд. бюл. наук;
астр. Ю.А. Запливана - Уманський НУ садiвництва
МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАС1ННЯ ПРЕДСТАВНИК1В
РОДУ HEUCHERA L.
Дослщжено морфолопчну будову насшня вищв роду Heuchera L.: Heuchera americana, Heuchera 'Bresinhem', Heuchera 'Cometa', Heuchera micrantha 'Palace Purple', Heuchera ciylindrica Douglas., Heuchera 'Syok-fols', Heuchera sanguinea 'Karminnovo-red'. Видшено за морфолопчними особливостями насшня i ознаки, як характерш для нього - розмiр i форма шипу, розмiр i форма сосочка, центрально! групи анпрафе, характер звивистост стшок кл^ин i глибина меж антиклшальних стшок, локалiзацiя i форма ешкутикулярних утворгв. Шдтверджено, що плщ е септецидною шюрястою коробочкою, яка розкриваеться по черевному шву, щшиною. Ендосперм розвинений добре. Клггини, ешдерми насшня поверхш розташоваш правильними поздовжшми рядами. Антиклшальш стшки звивисп, стушнь заглибленост меж рiзний.
Ключовi слова: рщ Heuchera L., вид, форма, насшня, морфометричш показники.
