CC BY
42
Погляд на проблему
Looking at the Problem
НИРКИ
ПОЧКИ KIDNEYS
УДК 616.61:616.12-008.331.1:618.3 DOI: 10.22141/2307-1257.8.4.2019.185123
Таран О.1.
Нацональна медична академ'я пюлядипломно! освти ¡меН П.Л. Шупика, м. Кив, Укра/на
ям я ■■ ■ ■■■ ■
Л^ування apTepi^bHOi ппертензп у ваптних
For citation: Pocki. 2019;8(4):234-238. doi: 10.22141/2307-1257.8.4.2019.185123
Резюме. Синдром артер/альноi ппертензн (АГ) може мати мсце при розвитку ваптност як пере-дуюча патолопя, а також бути клЫчним симптомом нефропати ваптних. АГ будь-якого походження е фактором ризику розвитку нефропати ваптних (прееклампс/я/еклампс/я), викликае ускладнення самоi ваптностi (вдшарування плаценти, передчасн пологи, мозковi судинн порушення, синдром дисемнованого судинного згортання, полорганна недостатнсть), значно пдвищуе ризик захворю-ваност та смертност матерi, плода i новонародженого. До негативних наслдюв АГ пд час ваптност вдносять бльш тяжкий iiперебгпсля закнчення ваптносл, бльш ускладнений перебг наступноiвапт-носл. АГ пдвищуе ризик внутршньоутробно!' затримки розвитку i внутршньоутробно!' загибелi плода. Не виршена проблема щодо тактики i вибору антиппертензивноi терапи з урахуванням негативного впливу деяких груп антиппертензивних препарат на загальну гемодинамку ваптноь плацентарного кровооб^у, затримку розвитку плода, виникнення вад його розвитку. Доказова база препарат, спря-мованих на л^вання ускладнень у ваптних з АГ з /х впливом на розвиток плода, недостатня. В данй стат виконаний короткий огляд сучасних пiдходiв до лкування АГ ваптних невазодилатацйними i ва-зодилатацйними селективними бета-блокаторами. З позици нефролога, за даними результат про-ведених досмджень, призначення селективних бета-блокаторiв в 11-111 триместрi ваптност не пред-ставляе загрози для орга^зму матерi i плода, а в I триместрi найбльш небезпечним i ефективним для бльшост дослдниюв е вазодилатац1йний селективний бета-блокатор небiволол. Але що стосуеться термну призначення препарату, то дослдницьких робт на доказовому рiвнi все ж недостатньо для остаточноiрекомендаци призначати небiволол в I триместрiваптносл. Ключовi слова: бета-блокатори; не&волол; артерiальна ппертенш; ваптнсть
Пошук оптимально! терапи синдрому артерiальноi гшертензи (АГ) у ваптних протягом тривалого часу е досить актуальною проблемою з огляду на виникнення ускладнень само! ваптносп, значне шдвищення ризику захворюваносл i смертност матер^ плода або новонародженого.
Що стосуеться ваптносп, и перебиу та розвитку плода на тлi синдрому АГ рiзного генезу з урахуванням антигшертензивного лшування, то напрацюван-ня як суто науков^ так i з практичною спрямованютю з'являються регулярно, осктьки проблеми терапи стану далеы вщ виршених.
Лшарям рiзних спещальностей, яы на етапах спо-стереження за перебиом ваптносп залучаються до обстеження жшки, верифшаци дiагнозу та лшування синдрому АГ, необвдш базовi знання щодо змш ге-
модинамiки й артерiального тиску (АТ) тд час фiзiо-лопчно! вагггносп у здорових жшок, класифшаци АГ вагiтних [1]. Ваптнють може перебиати на тлi АГ будь-яко! етiологii, що icнувaлa до ваптносп або протягом першо! ii половини; транзиторно! АГ (пiзня, гестацш-на), що характеризуеться iзольовaним (без проте1ну-pii) неускладненим пiдвищенням АТ, яке тсля пологiв нормaлiзуетьcя, та АГ, що виникае на тш прееклампсй'/ еклампсй'.
У здорово! ваптно! жшки cпоcтерiгaетьcя певна ди-намша АТ протягом вaгiтноcтi:
А) АТ зменшуеться i досягае мшмальних значень до кшця I триместру. Порiвняно з рiвнем АТ до вапт-ноcтi cиcтолiчний АТ знижуеться на 10—15 мм рт.ст., а дiacтолiчний — на 5—15 мм рт.ст., що пов'язано з пев-ними функцюнальними змiнaми судинного ендотелiю.
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Таран Олена 1вашвна, кафедра нефрологи i нирково-замкно''' терапи, Нацюнальна медична академ1я тслядипломно! освгга iMeHi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. Ки'в, 04112, Укра'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: Olena Taran, Department of nephrology and renal replacement therapy, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: [email protected]
Full list of author information is available at the end of the article.
Б) Репональна гемодинамша у ваптних суттево не змшюеться, за виключенням нирок i матки: на 25—35 % зростае нирковий кровотш, на 35—50 % — клубочкова фтьтрашя; у 10 разiв — матковий кровотiк.
В) У II тримес^ гемодинамiка зберiгаеться ста-бiльною на рiвнi, що встановився в I триместрь
Г) З III триместру вiдмiчаеться поступове збтьшен-ня периферичного судинного опору без суттевих змiн ударного об'ему серця, що призводить до тдвищення АТ до рiвнiв, якi спостерiгались до ваптноста, або на 10—15 мм рт.ст. вище.
Есенцiальна АГ, варiанти АГ ренопаренх1много, реноваскулярного походження, АГ, що виникла на тлi цукрового дiабету, системних ревматичних хвороб тощо, е факторами ризику розвитку нефропати вапт-них. Частота ж синдрому АГ, за даними багатьох авто-рiв [2, 3], зростае и становить близько 1—5 % ваптних, що пов'язують iз поширенiстю ожиршня у жшок та збiльшенням вшу матерiв [2]. Достатньо принциповим i складним е питання щодо тактики антигшертензив-но! терапи нефропати ваптних, есенщально! АГ тощо, осюльки гшертензивш порушення в перiод ваптнос-п — основна причина материнсько!, фетально! i нео-натально! захворюваностi i смертностi [4]. У жшок в перюд вагiтностi АГ збiльшуе частоту вщшарування плаценти, передчасних пологiв, судинно-мозкових ускладнень, розвитку синдрому дисемiнованого судинного згортання, полюрганно! недостатностi [5]. У структурi материнсько! смертностi 20—30 % випадыв вiдносяться до ускладнень синдрому АГ [6].
До негативних наслщыв АГ п!д час ваптносл вщно-сять бiльш тяжкий Н перебiг пiсля заюнчення ваптнос-п в наступнi роки життя жшки та бiльш ускладнений перебiг гад час наступно! вагiтностi [7—9]. АГ шдвищуе ризик внутрiшньоутробноi' затримки розвитку та вну-трiшньоутробноi' загибелi плода. Спостериаеться зна-чне збiльшення частоти серцево-судинних i невроло-гiчних захворювань у дiтей раннього вiку [10].
На сьогодш остаточно не виршене принципове питання з тактики антигшертензивно! терапи, осюль-ки бiльшiсть дослщниыв дотримуються думки, що зменшення рiвня АТ може додатково погiршити вже до того змшений кровотiк в нирках, головному мозку, плацента. I якщо зниження АТ добре впливае на стан гемодинамiки жшки, то плацентарний кровооби при цьому може попршуватись i тим самим порушувати розвиток плода. За результатами дослщжень [11] з ви-користанням при помiрнiй АГ рiзних груп антигшер-тензивних препаратiв, показана пряма лшшна залеж-нiсть мiж зниженням середнього АТ на тлi лiкування та часткою дуже малих для свого гестацшного вiку дiтей. Ця корелящя не залежала вiд типу АГ за етю-логiею, застосованого антигшертензивного препарату та тривалостi лiкування. Дуже важливо не знижувати рiзко АТ, оскшьки його виражене зниження може по-гiршити матковий плацентарний кровооби. Судини плаценти функцiонують в максимально розширеному станi i не здатш до авторегуляци, тому зниження АТ в кровоносному ру^ матерi може попршити стан плода
[12, 13]. На даний час вщсутш едиш терапевтичнi пд-ходи до термшв початку лiкування АГ у ваптних, але переважае думка, що початок л^вання АГ лежить в дiапазонi АТ вiд 140/90 мм рт.ст. до 140-150/90-99 мм рт.ст. [14]. Деяы дослiдники пропонують починати ан-тигiпертензивну терапiю у жшок з АГ шд час вагiтностi за умови рiвня дiастолiчного АТ, що стшко перевищуе 90-100 мм рт.ст. [15].
За оновленими рекомендащями щодо лжування ппертензп у ж1нок i вагiтних [16], незважаючи на не-достатнiсть доказiв, в европейських настановах [17] рекомендуеться починати медикаментозне лшуван-ня у випадках постiйного тдвищення АТ > 159/95 мм рт.ст. та у жшок з гестацшною АГ (з протешурiею або без не!), з АГ, що передувала та посилилась гестацшною гiпертензiею, або з гiпертензiею iз субклшчни-ми пошкодженнями органiв, або при симптомному перебиу, коли рiвень АТ становить > 140/90 мм рт.ст. Не менш актуальною е проблема пошуку ефективних фармаколопчних засобiв для боротьби з АГ рiзного походження. Серед лшарських засобiв у лшуванш АГ у вагiтних широко застосовуються бета-блокатори, що посiли провiдне мюце, оскiльки можуть застосовува-тись у звичайних добових дозах. Вони разом iз метил-допою та блокаторами кальщевих каналiв е препаратами першо! лiнi! у разi гшертензи пiд час вагiтностi [19].
Мехашзм !х антигшертензивно! ди обумовлений низкою факторiв, найголовнiшими з яких е зменшення серцевого викиду i частоти серцевих скорочень (ЧСС) у разi зростаючого загального периферичного опору або незмшност цього показника. З шшого боку, бета-блокатори гальмують секрецш ренiну i зменшу-ють вивтьнення норадреналшу iз закiнчень постган-глюнарних симпатичних нервових волокон за раху-нок блокування пресинаптичних Р2-рецептс^в, що впливае на нейрогуморальш механiзми пдвищення АТ [8]. У практицi на сьогодш в клшщ екстрагештально! патологи ваптних широко використовуються кардю-селективш бета-блокатори, тому що вони послаблю-ють або усувають ефекти, що пов'язаш зi збудженням катехоламiнами P1-адренорецепторiв i призводять до розширення артерюл, зниження тонусу гладеньких м'язiв бронхiв, сечового мiхура, тонусу матки, тремору системних м'язiв, пригнiченню вивiльнення пстамшу, лейкотрiенiв у тучних клiтинах при алерпчних реакщ-ях I типу, гшокал1еми [19-21].
Оскiльки досi залишаються не вирiшеними питання впливу селективних бета-блокаторiв на тонус матки, шдукцш передчасних пологiв, затримку розвитку плода, е доцiльним узагальнити вже отриманi данi та ощнити !х рiвень доказовостi для безпечного застосу-вання в клiнiцi. У низщ дослiджень повiдомляли про негативний вплив бета-блокаторiв на перебiг ваггг-ностi. При проведеннi популяцiйного когортного до-слiдження K. Meidahl Petersen i ствавт. було визначе-но, що призначення бета-блокаторiв вагiтним жшкам пов'язане зi збiльшенням ризику народження плода з низькою масою тта для даного термiну вагiтностi, передчасних полопв i перинатально! смертностi [22].
Найпоширешшим препаратом з групи бета-блокаторiв залишаеться лабеталол (бета-блокатор з деякими влас-тивостями альфа-1-блокатора). Переважна бiльшiсть селективних бета-блокаторiв (атенолол, метопролол, бюопролол) вiдносяться до невазодилатацшних.
Небiволол — кардiоселективний вазодилатацiйний бета-блокатор. Розширення судин забезпечуеться за рахунок як бета-1-блокади, так i посилення утворення оксиду азоту (N0) [23], модуляци ефекту вивiльнення N0 (ендотелш-розслаблюючого фактора) з ендотелiю судин [24—28]. Деяы дослщники [29] вiдмiчають, що небiволол менше знижуе ЧСС, шж iншi кардюселек-тивнi бета-блокатори, що розглядаеться як позитив-ний ефект, з огляду на те, що мало змшений серцевий викид сприяе доставщ кисню i поживних речовин ор-ганiзму вагiтноi' i плода [30—32].
Групою дослщниыв [5] проведено дослщження з аналiзом ефективностi, безпечносп i переносимостi за-стосування бета-блокатора з вазодилатацшною актив-нiстю небiвололу у вагiтних з м'якою (помiрною) АГ. За результатами дослiдження автори дшшли висновку, що небiволол високоефективний, високобезпечний, добре переноситься ваптними з м'якою (помiрною) АГ. У 59 % випадыв монотерапiя небiвололом дозволяе ста-бiлiзувати АТ. У 41 % ваптних необхщно було застосо-вувати комбiновану терапiю (метилдопа, амлодипiн). На тлi помiрноi' АГ автори спостериали у 24 % випадыв ваптносп порушення плацентарного кровообиу I—II ступеня. Терашя небiвололом не сприяла пiдвищен-ню частоти порушення плацентарного кровотоку та не пдвищувала ризик затримки внутрiшньоутробного розвитку плода.
Становлять штерес данi щодо застосування небiво-лолу у пащентав з метаболiчним синдромом та цукро-вим дiабетом [33], що не е протипоказанням до при-значення лшарського засобу. Небiволол не впливае на метаболiзм вуглеводiв, рiвень глюкози кровi у пащен-тiв, хворих на цукровий дiабет II типу, але, як i всi бета-блокатори, може маскувати ознаки гшоглшеми. При-йом небiвололу не потребуе корекци дози пероральних антидiабетичних препарапв. За даними деяких дослщ-ниыв [34], вiдсутнiй негативний вплив небiвололу на лiпiдний спектр кровi пащенпв, якi приймають його тривало.
Переважна бшьшють дослiдникiв вважае, що по-бiчнi ефекти небiвололу невеликi [35] i значно нижчi за отриманi при застосуванш плацебо. Поточного року група укра!нських дослiдникiв [29] опублiкувала даш вiдкритого контрольованого дослiдження щодо по-рiвняння антигiпертензивноi' активностi i безпечносп звичайних (невазодилатуючих) бета-блокаторiв (атенолол, метопролол, бюопролол) та бета-блокатора з вазо-дилатуючою дiею небiвололу у ваптних жшок з АГ, що передувала ваптносп. Дослщники вважали синдром АГ проявом: гшертошчно! хвороби I—II стада, II ступеня тяжкосп; АГ на тлi патолопчних станiв (?) i/або епiзодiв АГ в анамнезь Не було в дослщженш вагiтних з симптоматичною АГ та гестацшною АГ (прееклампшею). Ус вагiтнi жшки отримували комбшовану терапiю бе-
та-блокаторами i препаратом метилдопа. Вплив антигшертензивно!' дй' цieï комбiнацiï проаналiзовано пiд час полопв та в найближчому шсляпологовому перiодi. Показники гемодинамiки (систолiчний, дiастолiчний тиск, серцевi скорочення i частота дихання) розглядали тiльки в груш пащенток, у яких пологи не забезпечува-лись спiнальною/епiдуральною аналгезieю. ^iM того, дослiджували вплив лiкування та тривалють i характер перебiгу полопв, величину крововтрати, оцiнку за шкалою Апгар, масу тiла новонароджених. За результатами дослщження, автори вважають, що включення небiво-лолу в схему л^вання синдрому АГ забезпечувало чгг-кий контроль АТ i попереджало рiзке (стрибкоподiбне) пiдвищення систолiчного, дiастолiчного АТ i ЧСС, що було небезпечно для здоров'я матерi i дитини. На rai ль кування не виникала задишка. Включення небiвололу в схему лiкування синдрому АГ сприяло максимальному наближенню тривалосп i характеру перебiгу полопв, об'ему крововтрати, значень за шкалою Апгар i маси тша новонароджених до значень даних показни-ыв в груш здорових породшь. Виключенням стали: а) група жшок з тривалютю I перiоду полопв бшьше 8 годин; б) жшки, яы вперше народжували; в) крововтрата > 400 мл; г) новонароджеш, якi важили менше 2500 г. Середш показники, що вивчалися, були гiрше, нiж в контрольнш групi.
Результати дослiдження впливу л^вання на масу тiла новонароджених показали дещо неоднозначш результати. Так, у груш ваптних, яы лшувались бета-бло-каторами з невазодилатацiйними властивостями, маса тша новонароджених була статистично нижче, шж в груш ваптних без лшування, але в груш, до схеми ль кування яко1 був включений небiволол, не було вщзна-чено зниження маси тша новонароджених.
Таким чином, у кшшчних дослщженнях [5, 30—32] не шдтверджеш експериментальнi данi щодо здатностi небiвололу негативно впливати на розвиток плода та на постнатальний розвиток [33].
Аналiз даних щодо застосування бета-блокаторiв по триместрах вагiтностi показуе, що призначення атенололу в I тримес^ призводить до збтьшення частоти передчасних полопв i зниження маси тша новонародженого i плаценти [9, 34—38]. У робоп L.A. Magee i сшвавт. [39] цi ефекти виявлеш також в iнших невазодилатацiйних бета-блокаторiв. У той же час у II—III тримес^ застосування бета-блокато-рiв вважаеться безпечним и може використовуватись до початку полопв з ix вщмшою за 48—72 години у зв'язку з небезпекою розвитку у плода i новонародженого брадикардй', гшотензй', гiпоглiкемiï та пригш-чення дихання [13].
Певний штерес становлять результати великого когортного дослщження, що свщчать про вщсутшсть пiдвищення ризику вроджених вад розвитку серця у да-тей, чш матерi (4847 жшок) приймали бета-блокатори з приводу гшертензй' пiд час вагiтностi. Бтьшосп з них призначали лабеталол (87,7 %), менша кiлькiсть жшок отримувала атенолол (13 %), пропранолол (10 %), метопролол (7 %), iншi бета-блокатори (0,01 %) [39].
Висновки
Вивчення ефектав селективного вазодилатацшно-го бета-блокатора небiвололу при лшуванш АГ pi3HO-го походження у вагiтних демонструе його позитивш властивостi. На тлi добро! переносимост не дае не-сприятливих побiчних реакцiй, позитивно впливае на центральну, периферичну та внутрiшньониркову гемо-динамiку [40].
Група лiкарських засобiв — високоселективнi бета-блокатори — залишаеться провiдною в лiкуваннi АГ рiзного генезу у вагiтних. Але на пiдставi наведених до-слщжень можна рекомендувати переважне призначення вазодилатацшного препарату небiволол, що ефек-тивний не тiльки як антигшертензивний засiб, але i мае виражений позитивний вплив на функцiю ендотелш, сприяе покращенню загально! i периферично! гемоди-намiки та не впливае на масу плода, який розвиваеть-ся. Що стосуеться термМв призначення препарату, то дослщницьких робiт недостатньо для остаточно! рекомендаций щодо часу призначення, особливо в I триме-dpi вагiтностi.
Конфлкт штереав. Автор заявляе про вiдсутнiсть будь-якого конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! стал!
References
1. Soma-Pillay P, Nelson-Piercy C, TolppanenH, MebazaaA. Physiological changes in pregnancy. Cardiovasc J Afr. 2016Mar-Apr;27(2):89-94. doi: 10.5830/CVJA-2016-021.
2. ACOG Practice Bulletin No. 203: Chronic Hypertension in Pregnancy. Obstet Gynecol. 2019 Jan; 133(1) :e26-e50. doi: 10.1097/ AOG.0000000000003020.
3. Podymov T, August P. Evidence in the Management of Chronic Hypertension in Pregnancy. Semin Nephrol. 2017 Jul;37(4):398-403. doi: 10.1016/j.semnephrol.2017.05.012.
4. Gilbert WM, Young ALL, Danielsen B. Pregnancy outcomes in women with chronic hypertension: a population-based study. J ReprodMed. 2007Nov;52(11):1046-51.
5. Prystrom AM, Patseev SV, Primakova AM, Fomin OYu. The place of Nebivolol among в-adrenergic blockers in the treatment of moder-ate arterial hypertension in pregnant women. Meditsinskie novosti. 2013;(2):70-75. (in Russian).
6. James PR, Nelson-Piercy C. Management of hypertension before, during, and after pregnancy. Heart. 2004 Dec;90(12):1499-504. doi: 10.1136/hrt.2004.035444.
7. Belokrinitskaya TE, Filev AP, Barkan VS. Differential approach to arterial hypertension treatment in pregnancy. Russian Journal of Cardiology. 2006;11(2):18-22. (inRussian).
8. Prystrom AM. Are the all в-blockers similar in treatment arterial hypertension in pregnancy? Problemy zdorov'ia i ekologii. 2008;(18):7-12. (in Russian).
9. Belousov BB, Leonov MV, editors. Osnovy klinicheskoi farma-kologii i ratsional'noi farmakoterapii [The basics of clinical pharmacology and rational pharmacotherapy]. Moscow: Bionika; 2002. 358p. (in Russian).
10. Prystrom AM. Are the all в-blockers similar in treatment arterial hypertension in pregnancy? Problemy zdorov'ia i ekologii. 2008;(18):7-12. (in Russian).
11. MoscaL, BenjaminEJ, BerraK, et al. Effectiveness-basedguide-lines for the prevention of cardiovascular disease in women--2011 update: a guideline from the american heart association. Circulation. 2011 Mar 22;123(11):1243-62. doi: 10.1161/CIR.0b013e31820faaf8.
12. De Swiet M. Maternal blood pressure ans birth weight. Lancet. 2000 Jan 8;355(9198):81-2. doi: 10.1016/S0140-6736(99)00288-3.
13. Davydova IV, Limanskaya AYu. The effect of beta-blockers on placental and fetal blood flow in pregnant women with high risk. Perinatologiya i pediatriya. 2016;(68):15-18. (inRussian).
14. Von Dadelszen P1, Ornstein MP, Bull SB, Logan AG, Koren G, Magee LA. Fall in mean arterial pressure and fetal growth restriction in pregnancy hypertension: a meta-analysis. Lancet. 2000 Jan 8;355(9198):87-92. doi: 10.1016/s0140-6736(98)08049-0.
15. Ankumah NA, Cantu J, Jauk V, et al. Risk of adverse pregnancy outcomes in women with mild chronic hypertension before 20 weeks of gestation. Obstet Gynecol. 2014 May; 123(5):966-72. doi: 10.1097/ A0G.0000000000000205.
16. Magee LA, Duley L. Oral beta-blockers for mild to moderate hypertension during pregnancy. Cochrane Database Syst Rev. 2000;(4):CD002863. doi: 10.1002/14651858.CD002863.
17. Striuk RI, Bunin IuA, Gur'eva VM, et al. Diagnosis and treatment of cardiovascular diseases during pregnancy 2018. National guidelines. Russian Journal of Cardiology. 2018;23(3):91-134. (in Russian).
18. Regitz-Zagrosek V, Roos-Hesselink JW, Bauersachs J, et al. 2018 ESC Guidelines for the management of cardiovascular diseases during pregnancy. Eur Heart J. 2018 Sept 07;39(34):3165-3241. doi: 10.1093/eurheartj/ ehy340.
19. American College of Obstetricians and Gynecologists; Task Force on Hypertension in Pregnancy. Hypertension in pregnancy. Report of the American College of Obstetricians and Gynecologists ' Task Force on Hypertension in Pregnancy. Obstet Gynecol. 2013 Nov;122(5):1122-31. doi: W.W97/01AOG.0000437382.03963.88.
20. Abalos E, Duley L, Steyn DW, Henderson-Smart DJ. Antihy-pertensive drug therapy for mild to moderate hypertension during pregnancy. Cochrane Database Syst Rev. 2007 Jan 24;(1):CD002252. doi: 10.1002/14651858.CD002252.pub2.
21. Calvert MJ, Shankar A, McManus RJ, Ryan R, Freemantle N. Evaluation of the management of heart failure in primary care. Family Practice. 2009Apr;26(2):145-153. doi: 10.1093/fampra/cmn105.
22. Wehling M. Multimorbidity and polypharmacy: which betablock-er to use in relation to the pharmacokinetic profile and interaction potential. Arzneimittelforschung. 2010;60(2):57-63. doi: 10.1055/s-0031-1296249.
23. Meidahl Petersen K, Jimenez-Solem E, Andersen JT, et al. ß-Blocker treatment during pregnancy and adverse pregnancy outcomes: a nationwide population-based cohort study. BMJ Open. 2012 Jul 19;2(4). pii: e001185. doi: 10.1136/bmjopen-2012-001185.
24. Hilas O, Ezzo D. Nebivolol (bystolic), a novel Beta blocker for hypertension. P T. 2009Apr;34(4):188-92.
25. Belousov YuB, Leonova MV, Levitchev FA, Palatova LYu, Sidor-skaya NV. Clinical efficacy and tolerability of Nebivolol in patients with hypertension. Kardiologiia. 2000;40(5):24-29.
26. Gao YS, Nagao T, Bond RA, Janssens WJ, Vanhoutte PM. Nebivolol induces endothelium-dependent relaxations of canine coronary arteries. J Cardiovasc Pharmacol. 1991 Jun;17(6):964-9. doi: 10.1097/00005344199106000-00016.
27. Janssens WJ. Pharmacology of nebivolol. J Pharm Belg. 1992 Jul-Aug;47(4):323-7.
28. McNeely W, Goa KL. Nebivolol in the management of essential hypertension: a review. Drugs. 1999Apr;57(4):633-51. doi: 10.2165/00003495199957040-00011.
29. Van Bortel L, Kool MJ., Wijnen J, Struyker Boudier HAJ. B-adrenoreceptor blockade andßl-selectivity of nebivalol and atenolol. Drug Investigation. 1991;(3):173.
30. Humenna IY, Heryak SN, Dobryanska VY. Rational control of arterial pressure during labor in women with arterial hypertension. Ginekol Pol. 2019;90(4):206-211. doi: 10.5603/GP.2019.0037.
31. Lloyd-Jones D, Adams RJ, Brown TM, et al. Heart disease and stroke statistics-2010 update: a report from the American Heart Association. Circulation. 2010 Feb 23;121(7):e46-e215. doi: 10.1161/CIRCULA-TIONAHA.109.192667.
32. National Collaborating Centre for Women's and Children's Health (UK). Hypertension in Pregnancy: The Management of Hypertensive Disorders During Pregnancy. NICE Clinical Guidelines 107. London: RCOG Press; 2010.
33. Henriques AC, Carvalho FH, Feitosa HN, Macena RH, Mota RM, Alencar JC. Endothelial dysfunction after pregnancy-induced hypertension. Int J Gynaecol Obstet. 2014 Mar; 124(3):230-4. doi: 10.1016/]. ijgo.2013.08.016.
34. Altoama K, Mallem MY, Thorin C, Betti E, Desfontis JC. Effect of nebivolol treatment during pregnancy on the intrauterine fetal growth, mortality and pup postnatal development in the l-NAME-induced hypertensive rats. Eur J Pharmacol. 2016 Nov 15;791:465-472. doi: 10.1016/j. ejphar. 2016.09.028.
35. Lupanov VP. High selective long-acting p 1 -blocker with a vasodilating effect nebivolol in patients with chronic ischemic heart disease. Racional'naa farmakoterapia v kardiologii. 2012;8(4):554-560. (in Russian).
36. Lip GY, Beevers M, Churchill D, Shaffer LM, Beevers DG. Effect of atenolol on birth weight. Am J Cardiol. 1997May 15;79(10):1436-8. doi: 10.1016/s0002-9149(97)00163-x.
37. Bayliss H, Churchill D, Beevers M, Beevers DG. Antihypertensive drugs in pregnancy and fetal growth: evidence for "pharmacological programming" in the first trimester? Hypertens Pregnancy. 2002;21(2):161-74. doi: 10.1081/PRG-120013785.
38. Ray JG, Vermeulen MJ, Burrows EA, Burrows RF. Use of antihypertensive medications in pregnancy and the risk of adverse perinatal outcomes: McMaster Outcome Study of Hypertension In Pregnancy 2 (MOSHIP 2). BMC Pregnancy Childbirth. 2001;1(1):6. doi: 10.1186/1471-2393-1-6.
39. Brown MA, Hague WM, Higgins J, et al. The detection, investigation and management of hypertension in pregnancy: full consensus statement. Aust N Z J Obstet Gynaecol. 2000 May;40(2):139-55. doi: 10.1111/j.1479-828x.2000.tb01137.x.
40. Magee LA, Abdullah S. The .safety of antihypertensives for treatment of pregnancy hypertension. Expert OpinDrug Saf. 2004Jan;3(1):25-38. doi: 10.1517/14740338.3.1.25.
41. Duan L, Ng A, Chen W, Spencer HT, Lee MS. Beta-blocker subtypes and risk of low birth weight in newborns. J Clin Hypertens (Greenwich). 2018Nov;20(11):1603-1609. doi: 10.1111/jch.13397.
OTpuMaHo/Reeeived 24.10.2019 Рецензовано/Revised 03.11.2019 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 12.11.2019 ■
Information about author
Olena Taran, PhD, Associate Professor at the Department of nephrology and renal replacement therapy, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Таран Е.И.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Лечение артериальной гипертензии у беременных
Резюме. Синдром артериальной гипертензии (АГ) может иметь место при развитии беременности как предшествующая патология, а также быть клиническим симптомом нефропа-тии беременных. АГ любого происхождения является фактором риска развития нефропатии (преэклампсия/эклампсия), вызывает осложнения самой беременности (отслойка плаценты, преждевременные роды, мозговые сосудистые нарушения, развитие диссеминированного внутрисосудистого свертывания, полиорганная недостаточность), значительно повышает риск заболеваемости и смертности матери, плода и новорожденного. К негативным последствия АГ во время беременности относят более тяжелое ее течение после окончания беременности, более осложненное течение следующей беременности. АГ повышает риск внутриутробной задержки развития и внутриутробной гибели плода. Не решена проблема тактики и выбора антигипертензивной терапии с учетом негативного влияния некоторых групп антигипертензивных препаратов на общую гемодинамику беременной, плацентар-
ное кровообращение, задержку развития плода, возникновение пороков его развития. Доказательная база препаратов, направленных на лечение осложнений у беременных с АГ с их влиянием на развитие плода, недостаточна. В данной статье выполнен краткий обзор современных подходов к лечению АГ беременных невазодилататорными и вазодилататорными селективными бета-блокаторами. С позиции нефролога, по данным результатов проведенных исследований, назначение селективных бета-блокаторов во II—III триместре беременности не представляет угрозы для организма матери и плода, а в I триместре наиболее безопасным и эффективным большинству исследователей представляется вазодилататорный селективный бета-блокатор небиволол. Однако что касается срока назначения препарата, то исследовательских работ на доказательном уровне все же недостаточно для окончательной рекомендации назначать небиволол в I триместре беременности. Ключевые слова: бета-блокаторы; небиволол; артериальная гипертензия; беременность
O.I. Taran
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Treatment of arterial hypertension in pregnant women
Abstract. Arterial hypertension (AH) syndrome can occur with the development of pregnancy as a previous pathology, or be a clinical symptom of nephropathy in pregnant women. AH of any origin is a risk factor for the development of nephropathy (preeclampsia/ eclampsia). It causes complications of pregnancy itself (placental abruption, premature birth, cerebrovascular disorders, the development of disseminated intravascular coagulation, multiple organ failure), significantly increases the risk of both morbidity and mortality for a mother, fetus and newborn. Hypertension may result in a more difficult course of pregnancy and may complicate subsequent pregnancies. AH increases the risk of intrauterine growth retardation and fetal death. When selecting a tactical solution or choosing an antihypertensive therapy, it is necessary to take into account the negative impact of certain groups of antihypertensive drugs on the general hemodynamics in a pregnant woman, on the placental circulation, fetal growth restriction, and developmental defects. This
is why no definitive recommendation can yet be made. The database of drugs aimed at treating AH-related pregnancy complications contains insufficient evidence with regard to the drug impact on fetal development. This article provides a brief overview of modern approaches to the treatment of hypertension in pregnant women with non-vasodilatory and vasodilatory selective beta-blockers. From the perspective of a nephrologist, according to the results of the studies, the prescription of selective beta-blockers in the II—III trimester of pregnancy does not pose a threat to either mother or fetus. In the first trimester, most researchers consider nebivolol, a vasodilatory selective beta-blocker, to be the safest and most effective choice. Nonetheless, the studies carried out so far do not provide sufficient evidence to recommend nebivolol for prescription in the first trimester of pregnancy.
Keywords: beta-blockers; nebivolol; arterial hypertension; pregnancy
