CC BY
13
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
розвитку п1сляоперац1иних ускладнень.
Л1тература
1. Багненко С.Ф., Рухляда Н.В., Толстой А.Д., Гольцов В.Р. Лечение острого панкреатита на ранней стадии заболевания. -СПб., 2002. -22 с.
2. Филимонов М.И., Гельфанд Б.Р., Бурневич С.З. и др. Острый панкреатит. Пособие для врачей. -М., 2000. -59 с.
3. Бобров O.E., Мендель H.A., Бучнев В.И. и др. Нужна ли в хирургии единая лечебно-диагностическая доктрина? // Xipyprifl УкраУни. -2003. -№4(8). -С.3-12.
4. Верхулецкий И.Е., Григорьян А.И., Верхулецкий Е.И. и др. Дискуссионные аспекты хирургической тактики при деструктивном панкреатите // Xipyprifl Украши. -2005. -№3 (15). -С.2-4.
5. Тамм T.I. Гострий панкреатит. Д1агностика i тактика xipy-pri4Horo лкування // Xipyprifl УкраТни. -2005. -№3 (15). -С.15-16.
10.
Демидов В.М., Запорожченко Б.С., Демидов С.М. Дослн дження 3MiH концентрацм цитоюшв сироватки KpoBi хво-рих на гострий панкреатит як раннш д1агностичний кри-терм // КлУчна xipyprifl. -2003. -№3. -С.29-32. Демидов В.М., Торбинський A.M., Демидов С.М., Гнатен-ко В.М. HoBi комплексы д1агностичн1 заходи у хворих на гострий панкреатит // Льв1вський медичний часопис. -2005. -Т.11, №11. -С.46-48.
Демидов В.М., Демидов С.М. Застосування мЫпнвазив-них технологш при лкуванш хворих на гострий панкреатит // Практична медицина. -2003. -Т.9, №1. -С.48-50. Демидов В.М., Торбинський A.M., Демидов С.М. Пщви-щення ефективност1 лкування хворих на гострий панкреатит через внутр1шньоартер1альне введения сандос-татину // Вюник УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчно!' академп: Актуальы проблеми сучасноТ медицини. -2005. -Т.5, Вип.1(9). -С.27-29.
Демидов В.М., Демидов С.М. Роль ендогенного окису азота в патогенез! гострого панкреатиту у щур1в // Досяг-нення бюлогпта медицини. -2003. -№2 (2). -С.16-21.
Реферат
ЭНДОВАСКУЛЯРНОЕ ВВЕДЕНИЕ ДАЛАРГИНА ПРИ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ПАНКРЕАТИТОМ Демидов В.М., Торбинский A.M., Демидов С.М.
Ключевыеслова: рентгенэндоваскулярная хирургия, острый панкреатит, лечение, даларгин.
Авторы приводят результаты собственных клинических наблюдений по внутриартериальному введению даларгина при лече-нии острого панкреатита (ОП). В результате селективной артериографии было диагностировано острое поражение паренхимы поджелудочной железы у больных и локализован участок поражения. При эндоваскулярном лечении 16 больных из 47 с ОП удалось оптимально коррегировать выявленные клинические симтомы, сократить срок пребывания больных в стационаре и предотвратить развитие рецидивов заболевания. Авторы делают вывод об эффективности комплексного применения методики рентгенэндоваскулярной хирургии с диагностической и лечебной целями при ОП, а также о целесообразности внутриартериа-льного введения даларгина при лечении ОП.
УДК 616.37-006.6-089+615.832.9
КР10Х1РУРГ1ЧН1 ТЕХНОЛОГИ В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 РАКУ П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОВИ
Дронов О.1., Крючина С.А., Добуш Р.Д.
Нацюнальний медичний университет ¡м. О.О.Богомольця, м. КиТв
КиТвський Центр х1рурги захворювань печшки, жовчних шлях1в та пщшлунково!' залози
В роботг проведений аналгз застосування кргохгрурггчних технологгй в комплексному лжувант раку пгдшлунковог залози (РПЗ) (при нерезектабельних пухлинах як самостгйний метод лгку-вання чи в комбгнацгг з бглгодигестивним шунтуванням, деструкцгя резидуальнсИ пухлини при виконаннг палгативног панкреатодуоденальног резекцгг (ПДР) та деструкщя пухлини перед гг мобглгзацгею та видаленню при виконаннг «радикальног» ПДР з метою профглактики гнтраопе-рацгйног дисемгнацгг пухлиних клгтин). Летальностг та ускладнень, пов'язаних з застосуван-ням кргодеструкцгг, у дослгджуваних хворих не спостерггали. Показано, що застосування крго-абляцгг дозволяе суттево зменшити больовий синдром та покращити якгсть життя у хворих з нерезектабельними пухлинами тдшлунковог залози. Встановлено, що показники якостг життя у хворих пыля палгативних ПДР суттево вищг, нгж пгсля шунтуючих операцгй. Необхгднг подальшг дослгдження щодо оцгнки виживаностг хворих даних груп та оцгнка онкологгчног ефе-ктивностг гнтраоперацгйног кргодеструкцгг пухлини перед гг видаленням. Ключов1 слова: крюх1рурпчы технологи - рак пщшлунковоТ залози.
Вступ [15]. 3 метою збтьшення виживаност у хворих,
и „,.„„,■ „„„ ...............тпо\ ~ яю перенесли радикальы оперативы втручання,
На сьогодн! рак тдшлунково! залози (РПЗ) е г г м I- >
п'ятою причиною смерт! вщ раку у свт [15]. Не- застосовуються методи як системного л.кування
зважаючи на суттев! досягнення" в розумшА мо- (Х|МЮ-, Радю-, |МУно- та.7аРгетна теРап|я), так 1
лекулярних таУ генетичних мехаызм^ розвитку вокального штраоперащиного впливу на пухли-
РПЗ, впровадженню нов!тн1х хрурпчних техно"- НУ 3 метою профтактики ттраоперащино! дисе-
лог1С1, розробц! хЫо-та таргетних препарат, М|нац" пухлинних кл1тин. До цих методв нале-
результати лкування РПЗ залишаються незадо- жить сУдинна |30™^яД™:ни та 'нтраоперащи-
втьними. Частота резектабельних форм РПЗ на на РаД'отератя (1РТ) [2,3]. 1снус понад _20 досл!-
момент в становления д1агнозу скТадае 10% з джень використання 1РТ як адювантно. терапн в
меданою виживаност! 15-19 м!с, нерезектабе- Л|КУванн| РПЗ, од"ак Рандом!зован1 дослщжен-
льн! мюцеворозповсюджен! пухли ни складають ня, що Д°В°ДЯТЬ ефективн1сть1РТ, В1дсутн1. В б|-
30% з меданою виживаност! 13-10 мю Т£1 мета- ЛЬШОСТ| Робот показано, що 1РТ знижус Р1вень
статичы - 60% :в мед1аною EiижиEтaнocт¡ 33-6 м!с ^окальних рецидива, хочане пщвищуе загальну
виживан1сть у хворих на РПЗ [3]. Ряд автор1в
вщмнас, що IPT супроводжуеться значною кть-кютю пюляоперацмних ускладнень - позапечн-ковою оклюз1ею воротноТ вени, леталы-мсть при якому досягае 67%, шлунково-кишковими крово-течами [10,17]. KpiM того, доведено, що IPT сут-тево попршус показники екзокринноТ фунци ПЗ в пюляоперацмному nepiofli, оцнеы за допомогою BT-PABA-тесту (визначення р1вня Ы-бензол-Ь-т1розил-р-ам1нобензойноТ кислоти) [19]. Методика судинноТ ¡золяци пухлини, вперше запропоно-вана для лкування пухлин товстоТ кишки в 50-х роках, в xipyprii РПЗ практично не дослщжена (¡снують лише ктька робот японсьюх автора щодо цього питания) [2,6,13] i результати и за-стосування остаточно незрозумтк Тому викори-стання KpioxipyprNHoT абляци пухлини перед и видаленням е перспективним напрямком, який може дозволити знизити р1вень ¡нтраоперацмноТ дисемнаци пухлинних кл1тин. В сучаснм л1тера-Typi не ¡снуе робот, в яких проводилися аналоп-4Hi дослщження.
Прогноз при нерезектабельному РПЗ абсолютно несприятливий, xiMio-та радютерапя практично неефективы, е поодиною дослщження щодо ефективност1 радючастотноТ абляци, хоча результати IX (подовження виживаност1, зменшен-ня больового синдрому, покращення якост1 жии-тя) залишаються суперечливими [18]. Крюдест-рукця вважасться перспективною методикою пал1ативного лкування цих хворих, яка потребус подальшого вивчення [7,8]. В деяюх роботах показано, що застосування крюабляци при нерезе-ктабелы-нй пухпиы пщшлунковоТ залози (ПЗ) е безпечним та дозволяс зменшити больовий синдром [1,8].
Продовжують тривати дискуси щодо вибору тактики лкування хворих з тотальним пухлинним ураженням ПЗ, ¡нваз1сю судинних структур, ма-сивним метастатичним ураженням л1мфатичних вузл1в. Хоча на сьогоды тотальна панкреатектом1я може бути виконана досить безпечно з р1внем летальное^ та ускладнень под^ними до операци Whipple, р1вень позагосттальноТ летальное^ та частота вщдалених ускладнень вкрай висою (важкий цукровий д1абет е причиною 50% летальних наслщюв у хворих, як1 перенесли тотальну панкреатектом1ю у вщдаленому
пюляоперацмному nepiofli), а яюсть життя хворих пюля цсТ операци залишасться низькою [5]. Важкий постпанкреаторезекцмний синдром та-кож спостер1гасться пюля розширених ради-кальних операцм з л1мфодисекц1сю, резекцсю судинних структур та суммних opraHiB. У той ж час виживаысть хворих пюля виконання таких операцм збтьшусться несуттсво. Доцты-мсть застосування пал1ативноТ
панкреатодуоденальноТ резекцп (ПДР) в лкуваны хворих на РПЗ залишасться супереч-ливою. Ряд автор1в вщмнають, що медяна виживаност1 та яюсть життя хворих теля пал1ативых ПДР суттсво вищ1, ыж пюля шунтую-
чих операцм, хоча ¡нш1 заперечують ц результати [11,16].
Комбшацт метода локального впливу (крювплив, IPT) на резидуальну пухлину з пал1ативною ПДР описана лише в поодиноких роботах, ефективнють, безпечнють та доцты-мсть цих методик не дослщжена [12,14].
Метою роботи було оцнити ефективнють (безпосереды результати) та безпечнють застосування Kpioxipypri4HHX технолопй в комплекс-номулкуваны РПЗ.
Матер1али i методи
Дизайн дослщження - проспективне нерандо-мЬоване дослщження, яке проводилося на 6a3i Кшвського Центру xipyprii захворювань печнки, жовчних шлях1в та пщшлунковоТ залози в 20052006 роках. В процеа xipypri4Horo лкування злоякюних новоутворень ПЗ Kpioxipypri4Hi технологи були використаы у 11 хворих. Крюгенну деструкцю ПЗ застосували як самостмний метод лкування у 4 хворих з нере-зектабельними пухлинами ПЗ (2 -мюцеворозповсюджеы, 2 - метастатичы) та в комбшаци з бтюдигестивним та гастроентеро-шунтуванням - у 3 хворих. Щ XBopi були об'еднаы в групу 1. Середнм BiK хворих групи 1 скпав 55,3+6,7 poKiB, жшок було 3, чоловшв - 4. Ступень розповсюдженост1 пухлинного процесу була T3-4N0-1bM0-1 (у BiflnoBiflHOCTi з TNM-кпасифкацсю, прийнятою UICC в 1997 роц). Bei XBopi групи 1 до операци вщмнали больовий синдром. PiBeHb больового синдрому згщно в^уальноТ аналоговоТ шкали (VAS) складав 4,8.
3 метою деструкци резидуальноТ пухлини (га-чок ПЗ, кукса ПЗ, верхня брижова артер1я, че-ревний стовбур, воротна вена) при виконаны R1, R2 ПДР крюдеструкцт виконана у 3 хворих (гру-па 2). Bei опероваы XBopi - чоловки, вком 54, 60 та 68 poKiB з розповсюдженютю пухлинного процесу T4 N0-1 b M0. Двое хворих мали перед операцию жовтяницю (з середым piBHeM 6mipy6iHy 270 мкмоль/л), 1 - больовий синдром, для лквщаци якого застосовувалися наркотичы аналгетики дв1ч1 на добу. Пщгрунтям для виконання крюдеструкци судинноТ стнки воротноТ та брижовоТ вени були експериментальы роботи, в яких доведено, що при заморозь воротноТ вени вщбувасться лише несуттсве зниження кровотоку в нм, випадк1 окпюзи, розриву чи дилятац|| вени пюля деструкц|| BiflcyTHi, при г1столог1чному дослщжены ст1нки вени суттсвих 3MiH в нм не виявлялося [9].
3 метою профтактики дисем1нац|| злояк1сних кттин nifl час виконання резекц|| ПЗ виконана крюабляцт пухлини ПЗ перед и видаленням у 1 хворо!' BiKOM 68 poKiB (T3N1M0).
Результати операцм хворих групи 1 були nopiBHflHi з результатами операц1й хворих з не-резектабельними пухлинами ПЗ, як1 перенесли т1льки експлоративну лапаротом1ю чи шунтуюч1 операц||, з вихщним больовим синдромом,
BÍCHMK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
piBeHb якого складав не менш як 4 (група 1А). До u¡ei групи увмшло 6 хворих, середнм bík яких складав 57,2 +4,6 pokíb 3¡ ступенем розповсюдженост1 пухлинного процесу однако-вим з групою 1. Xßopi, як1 мали вихщну панкреа-тичну ппертенз1ю, з дренуванням панкреатичноТ протоки чи без нього nifl час операцм, не були включен! до цсТ групи. Результати операцм nau¡CHT¡B групи 2 поранят з результатами шун-туючих операцм хворих аналопчного b¡ку та розповсюдженост1 пухлини (група 2А, 7 хворих bíkom 58,4 +8,9 pokíb).
Kp¡m стандартних метода, протокол обстежен-ня хворих mícthb оцнку зовышньосекреторноТ функцИ ПЗ (piBeHb екскрецм жиру з калом, елас-таза-1 калу), внутршньосекреторноТ функцИ ПЗ (глкемнний, глюкозурнний профть, С-пептид, глкозильований гемоглобн, за необхщнютю -мониторування р1вня глюкози за допомогою CGMS), нутритивного статусу (3-метилпстщн). Ступень больового синдрому визначався за VAS перед початком лкування, через 2, 4, 8, 12 тиж-híb пюля операцм. Оцнка якост1 життя хворих до операцм та в пюляоперацмному nepiofli прово-дилася за допомогою шкал оцнки якост1 життя European Organization for Research and Treatment of Cancer (EORTC) (QLQ-C30, Version 3.0) в поеднаны з EORTC Панкреатичним Модулем (EORTC QLQ-PAN26). QLQ-C30 мютить 5 функцюнальних шкал, 3 симптомы шкали та шкалу загальноТ оцнки здоров'я. EORTC-PAN26 MicTHTb 26 питань стосовно специфнних симп-tomíb РПЗ та несприятливих ефект1в вщ терапм. Оцнка проводилася перед початком лкування, через 4, 8, 12 тижыв теля операцм. Показники якост1 життя були аналЬоваы описово внаслщок малоТ ктькост1 патенте, що залучена до дослн дження. OnncoBi даы були ¡нтерпретоваы за методом Osaba et al. (1998) з зм1нами в1д 10 до 20, представленими як "пом1рн1 зм1ни" та зм1нами б1льш н1ж 20, представленими як "значн1 зм1ни".
Динам1ка пухлинного процесу в п1сляоперац1йному пер1од1 оц1нювалася за допомогою УЗД, KT, СА-19-9. У вс1х хворих д1агноз був вериф1кований морфолог1чно -1нтраоперац1йна 61опс1я - аденокарцинома р1зного ступеню диференц1ювання.
Методика виконання крюгенноТ деструкцм була такою. П1сля зв1льнення передньоТ поверхн1 но-воутворення ПЗ накладали на неТ апл1катор кр1ох1рург1чно1 установки «КРЮПУЛЬС-4» таким чином, щоб охолоджувальна поверхня остан-нього щ1льно прилягала до органу. Розм1р кр1о-генного апл1катора вибирали в залежност1 в1д розм1ру пухлини з урахуванням зони майбутньоТ деструкцм органу. Температуру ап1катора знижу-вали до задано!' - 180°-(-196°)С i ф1ксували TT 720 хвилин, пот1м апл1катор в1д1гр1вали та в1д1-ймали в1д пухлинноТ тканини, подальше в1д1гр1-вання зони деструкцм в1дбувалося спонтано. Де-струкц1ю пухлин ПЗ проводили подв1йним циклом, судинноТ ст1нки - одним циклом. ПДР 3
кр1одеструкц1сю пухлини перед и видаленням м1стила так1 етапи.
1. Л1гування trucus Henle.
2. Перетинання шлунку, ПЗ, тонко!' кишки, загальноТ жовчевоТ протоки.
3.Л1гування a. gastroduodenalis, posterior superior pancreatoduodenal vein, anterior inferior pancreatoduodenal vein, posterior inferior pancreatoduodenal vein.
4. Крюдеструкцт пухлини ПЗ.
5. МобтЬацт панкреатодуоденального комплексу.
В пюляоперацмному nepiofli Bei XBopi груп 1, 1А, 2, 2А отримували пал1ативну xiMioTepanira (схеми на основ! фторурацилучи гемцитабну).
Результати та üx обговорення
Летальних наслщюв теля операцм в дослщжуваних трупах хворих не було. Ускпад-нень, безпосередньо пов'язаних з виконанням крюдеструкцм - гострого панкреатиту, панкреа-тичних нориць, некрозу стшки порожнистих органов - не було. Крюшок [4] - цитокш-медмоване ускладнення, яке характеризусться важкою коагулопат1ею, дисемнованим внутршньосудинним згортанням KpOBi, синдромом полюрганноТ недостатност1, яке переважно пов'язано з використанням подвмних заморо-жуючих циктв та обсягом тканини, що заморожусться, ми не зустрнали в жодному ви-падку. Середнм термЫ спостереження за опе-рованими хворами становив 3 мюяц, летальних наслщюв за цей час в основних трупах хворих не було, в rpyni 1А померло 2 хворих внаслщок прогресування пухлинного процесу. PiBeHb больового синдрому згщно VAS в rpyni 1 через 2 тижы теля операцм становив 1,5, аналопчний показник залишався через 4, 8 та 12 тижыв теля операцм. Наркотичт аналгетики в цм rpyni не були застосоваы у жодного хворого. Рвень больвого синдрому згщно VAS в rpyni 1А через 2 тижы теля операцм складав 5,2, аналопчний показник залишався через 4 тижы, збтьшуючись через 8 та 12 тижыв теля операцм (6,7), двом хворим були застосован1 наркотичт аналгетики, у 2 був виконаний хЫчний невролЬ. В rpyni 1А Bei пац1енти вщмнали прогресуюче зниження flKOCTi життя за BCiMH модулями, у той час як 5 хворих групи 1 визначали позит1вы "noMipHi змни" в загальному CTaHi здоров'я на 8 та 12 тижы спостереження.В rpyni 2 у оперованих хворих спостер1галась повна вщсутнють больового синдрому, ендокринних порушень, середнм piBeHb еластази калу через 2 мюяц1 теля операцм становив 49,7 мкг/г, екзокринна недостатнють ПЗ коригувалася застосуванням ферментних npenapaTiB з вмютом лтази 80-100 тис Од/добу. PiBeHb СА-19-9 залишався у межах нормальних показниюв (до операцм в середньо-му становив 230 ОД/мл), при УЗД, КТ-дослщжены даних за прогресування пухлинного процесу немае. Пац1енти групи 2 вщмнали
ПОЗИТИВЫ "cyueBi ЗМНИ" при оц1нц1 якосл життя за вс1ми модулями на 8 та 12 тижы пюля операци. У пац1ент1в групи 2А спостер1гався больовий синдром (з р1внем 2,5 та 3,9 за шкалою VAS на 8 та 12 тижы пюя операци). Показ-ники якост1 життя на 4 та 8 тижы залишалися практично без змш в пороняны с передоперацмними та з негативними "пом1рними змшами" щодо загального стану здоров'я на 12 тижы у 4 хворих.
TepMiH спостереження за хворою з застосу-ванням ¡нтраоперацмноТ крюдеструкци перед видаленням пухлини скпадае 4 Mic, даних за прогресування пухлинного процесу немае, отримуе ад'ювантну xiMioTepanira.
Висновки
Наше дослщження мало!' групи хворих показало, що Kpioxipypri4Ha абляцт е ефективною та безпечною методикою лкування пац1ент1в з не-резектабельними формами РПЗ, дозволяючи суттево зменшити больовий синдром та покра-щити якють життя цих хворих. Крюхфургчна де-струкц1я також доцтьна у хворих, яким виконана пал1ативна ПДР - вона дозволяе суттево покра-щити якють життя (в пороняны з хворими як nic-ля розширених радикальних оперативних втру-чань при аналопчному ступен1 розповсюдженос-Ti пухлинного процесу, так i пюля шунтуючих операцм), запоб1гаючи розвитку як постпанкреа-торезекцмного синдрому, так i прояви та ускла-днень пухлинного процесу при невидаленому пухлинному вогнищг Необхщы подальш1 дослн дження щодо онколопчноТ ефективносл ¡нтрао-перацмноТ крюдеструкци пухлини перед и видаленням та оцнц виживаносл хворих з нерезек-табельним пухлинами та хворих теля пал1атив-Hoi ПДР, у яких були застосоваы KpioxipypriHHi технологи.
Л1тература
1. Шал1мов С.О., Литвиненко О.О., М'ясоедов Д.В., Свту-шенко O.I. Kpioxipyprifl opraHiB травления: Монограф1я. -К.: Четверта хвиля,2006. - 108 с.
2. Hirota M., Shimada S., Yamamoto K. Pancreatectomy using the no-touch isolation technique followed by extensive intraoperative peritoneal lavage to prevent cancer cell dissemination: a pilot study //JOP.- 2005. - Vol.10, N6(2). -P. 143-151.
3. Ishe E., Andersson R., Ask A. et al Intraoperative radiotherapy for patients with carcinoma of the pancreas // Pancreatology. - 2005. - Vol. 5, N4-5. - P.438-42.
4. Kariappa S.M., Morris D.L. Cryotherapy - a mature ablation technique // HPB. - 2006. - Vol.8, N3. - P. 179 - 181.
5. Karpoff H., Klimstra D., Brennan M.., Konlon K. Results of total pancreatectomy for adenocarcinoma of the pancreas // Arch.Surg. - 2001.- Vol.136, N. 1.- P. 44-47.
6. Kobayashi S., Asano T., Ochiai T. A proposal of no-touch isolation technique in pancreatoduodenectomy for periampullary carcinomas // Hepatogastroenterology. -2001.
- Vol 48. - P.372-374.
7. Korpan N., Hochwarter G., Zharkov J.. Moeglichkeiten und Grenzen der modernen Kryochirurgie // Was gibt es Neues in der Medizin? /Ed. Neugebauer H.- Wien: Muller Verlag, 1996.- 413 s.
8. Kovach S., Hendricson R. Cryoablation of unresectable pancreatic cancer// Surgery.- 2002. - Vol.131, N4. - P.463-464.
9. Mcintosh G., Hobbs K., O'Reilly A. In situ freezing of the pancreas and portal vein in the pig // Cryobiology.- 1985. -Vol.22, N2. - P.183-190.
10. Mitsunaga S., Kinoshita T., Kawashima M. et al. Extrahepatic portal vein occlusion without recurrence after pancreaticoduodenectomy and intraoperative radiation therapy // Int J Radiat Oncol Biol Phys. - 2006.- Vol. 64, N3.
- P.730-735.
11. Lillemoe K., Cameron J., Yeo C., et al. Pancreaticoduodenectomy. Does it have a role in the palliation of pancreatic cancer?Ann Surg.-1996.-Vol.223, N6.-P.718-725.
12. O'Connor J., Sause W., Hazard L. et al.Survival after attempted surgical resection and intraoperative radiation therapy for pancreatic and periampullary adenocarcinoma // Int J Radiat Oncol Biol Phys.-2005. - Vol.63, N4.- P.1060-1066.
13. Ohigashi H., Ishikawa O., Eguchi H., et al. Early ligation of the inferior pancreaticoduodenal artery to reduce blood loss during pancreaticoduodenectomy // Hepatogastroenterology.
- 2004. - Vol.51, N55. - P. 4-5.
14. Ouchi K., Sugawara T., Ono H., et al. Palliative operation for cancer of the head of the pancreas: significance of pancreaticoduodenectomy and intraoperative radiation therapy for survival and quality of life // World J Surg. -1998.-Vol.22, N4. - P.413-416.
15. Saif M. Pancreatic cancer: highlights from the 42nd annual meeting of the American Society of Clinical Oncology,2006// JOP.-2006.-Vol.10, N7(4).- P.337-348.
16. Schniewind B., Bestmann B., Kurdow R. et al. Bypass surgery versus palliative pancreaticoduodenectomy in patients with advanced ductal adenocarcinoma of the pancreatic head, with an emphasis on quality of life analyses //Ann Surg Oncol. -2006. - Vol.13, N11. - P.1403-1411.
17. Shimizu Y., Yasui K., Fuwa N. Et al. Late complication in patients undergoing pancreatic resection with intraoperative radiation therapy: gastrointestinal bleeding with occlusion of the portal system// J Gastroenterol Hepatol. - Vol.2005. -Vol. 20, N8.-P.1235-1240.
18. Spiliotis J., Datsis A., Michalopoulos N. et al Radiofrequency ablation combined with palliative surgery may prolong survival of patients with advanced cancer of the pancreas // Langenbecks Arch Surg. - 2006 Nov 7.
19. Yamaguchi K., Nakamura K., Kimura M. Intraoperative radiation enhances decline of pancreatic exocrine function after pancreatic head resection // Dig Dis Sci.- 2000.- Vol.45, N6. - P.1084-1090.
Реферат
КРИОХИРУРГИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ РАКА ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Дронов О.1., Крючина С.А., Добуш Р.Д.
Ключевые слова: криохирургические технологии - рак поджелудочной железы.
В работе проанализирован опыт использования криохирургических технологий в комплексном лечении рака поджелудочной железы (при нерезектабельных опухолях - как самостоятельный метод лечения или в комбинации с билиодигестивным и гаст-роэнтерошунтированием, деструкция резидуальной опухоли при выполнении паллиативной панкреатодуоденальной резекции (ПДР) и деструкция опухоли перед ее мобилизацией и удалением при выполнении «радикальной» ПДР с целью профилактики интраоперационной диссеминации опухолевых клеток). Осложнений и летальности, связанных с использованием криодеструк-ции, у исследованных больных не было. Показано, что использование криоабляции позволяет уменьшить болевой синдром и улучшить качество жизни у пациентов с нерезектабельными опухолями поджелудочной железы. Качество жизни больных, которые перенесли паллиативную ПДР с криоабляцией резидуальной опухоли, существенно выше, чем тех, которым была выполнена только шунтирующая операция. Необходимы дальнейшие исследования для оценки выживаемости пациентов указанных групп и оценка онкологической эффективности криодеструкции опухоли перед ее удалением.
