CC BY
70
9. Кузь Т. Стратепчний розвиток 11. Малашук Д.В. Конкурентоспроможтсть машинобудування в Укрш'т / Т. Кузъ // Галицький машинобуд1вного комплексу Украши в умовах економiчний вюник. — 2011. — №1(30). — С.35-43 глобaлiзaщl свiтових ринк1в: Автореф. дис. на
10. Барташевсъка Ю.М. Розвиток здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.05.01 машинобудування Украши: стан, проблеми, „Свггове господарство i мiжнaроднi економiчнi перспективи / Ю.М. Барташевсъка // £вропейський вщносини" / Д.В. Малашук; Укр. акад. зовтш. вектор економiчного розвитку. - 2010. - №1. - С. 19- торпвл^ — К., 2005. — 24 с.
25.
Аннотация. Статья посвящена анализу функционирования машиностроительного комплекса Украины, определены основные проблемы, кторые сдерживают развитие предприятий машиностроительной отрасли и предложены пути их решения.
Ключевые слова: машиностроительный комплекс Украины, машиностроительные предприятия, развитие.
Summary. The article is devoted to the analysis of functioning of machine-building complex of Ukraine, basic problems are definite, restrain ktorie development of enterprises of machine-building industry and are offered to the way of their decision.
Keywords: machine-building complex of Ukraine, machine-building enterprises, development.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТКомпашець В.В. Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 339:316.722[114:115]
КРЕАТИВНИЙ АСПЕКТ ПОСТЕКОНОМ1КИ В ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИХ
ВИМ1РАХ СУЧАСНОСТ1
Домбровський О.Г., к.е.н., заст директора (1СЕМВНАН УкраШи)
В cmammi розкрито та узагальнено iснуючi тдходи, принципи до визначення креативного аспекту iнформацiйноi економiки в контекстi нових просторово-часових характеристик «надсимволiчних» сми^в. Узагальнено вiртуальне та реальне, що, дозволило створити новий смисловий простiр в галузi вiртуального хронотопу.
Ключовi слова: шформацшна економжа, смисловий npocmip, просторово-часовий euMip,
соцум.
Постановка проблеми. Теоретико-екожмчт дослвдження шфосошуму носять не лише сощальний, але й економгко-антропологгчний вимгр, який реалiзуегься у взаемодо трьох основних трансформативних аспекпв сучасно! економши, серед яких - комуткативний, когнтивний та креативний. Витоки комуткативного аспекту економши лежать в сутносп шформацл як ключового поняття шфосощуму
Комуншацл, яю реалiзуються за допомогою шформацшних технологш, стають практично невичерпним ресурсом економши. Зауважимо, що початково комуншацл здшснювалися за допомогою ринюв, яю несли в ^6i й шформацшну функщю. Ринки самi були своервдною iнформацiйною мережею, яка формувала м1жнародну економiку. Проте з переходом ввд м1жнародно! економiки до глобально! та з появою шформацшно-комуткативних технологiй функцй' ринк1в змiнюються. 1нформацшна функцiя ринку, яка вважалася одтею з головних, «все бiльшою мiрою девальвуеться, i"i перебирае на себе система
шформацшних мереж - глобальне електронне середовище (networked economy).
AHmis останшх досшджень i публтацш. Проблемi комунiкативного аспекту економiки, який реалiзуеться за допомогою iнформацiйних технологiй, присвячено роботи П. Друкера, М. Кастельса, В. В. Ляха, А. С. Гальчинського, Т. Ерiксена, В. Меськова, В. 1ноземцева та iн. Певний внесок у вирiшення загально! проблеми зроблено також у наукових працях В. Пазенка, А. Мамченка, Г. Почепцова, А. Маслова, Е. Тоффлера.
Невиршеш ранше частини загальног проблеми. До тепершнього часу в екожмчнш наущ не знайшов системного висвiтлення концепт креативносп, оск1льки сучасна економiка грунтуеться на знаннi та iнновацiях. Важливим моментом сучасного економiчного буття е його над симвотчтсть, що утворюе K®i свiтовi економiчнi стандарти.
Формулювання завдань та цтей статтй Метою статт е розкриття та узагальнення юнуючих пiдходiв та принципiв до визначення креативного аспекту шформацшно! економiки в контексп нових
© Домбровський О.Г.
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 40, 2012
просторово-часових характеристик
«надсимволiчних» смислДв, узагальнення вДртуального та реального, що, у пДдсумку, сприймае створенню нового смислового простору в цш галузi вДртуального хронотопу.
Виклад основного матералу. Сьогодт формуеться нове iнформацiйно-комунiкативне середовище, економiка якого розкриваеться через комуткативш взаемодо усерединД нього. Слiд зазначити, що цi комунiкативнi взаемодо утворюють сучасний символiчний iнформацiйний унiверсум, Дш'еракци всерединi якого формують той простДр смислiв, Ддей, значень, як1 не тшьки утворюють найактуальнiшi свiтогляднi й науковi картини свiту, але й впливають на образ сусп1льства, проявляючись у специфiчному рiзновидi хронотопу - вiртуальному.
Якщо поняття «ахром^ приводило нас до передумов становления сучасного економiчного хронотопу, iснуючи до стандартизаци економiчного часу, то вiртуальний хронотоп шформацшного суспiльства мае аналогДчну своерДдну особливiсть, тому цей iнварiант хронотопу можна назвати «хронотоп-атотя>>. Адже найважливДше у ньому е долання простору, акцентування й зростання динамши часу, а, разом iз тим - постшний вплив на цi взаемодо когнитивного аспекту. Адже «концепт шформацшного сустльства фiксуе розумiния того, що спшьна когнiтивна дiяльнiсть людсько! спшьноти стае основним доступним ресурсом, за рахунок якого буде вДдбуватися розвиток людства, так як усД iншi ресурси планети, на вiдмiну вДд когнiтивних, кшцевЬ> [12, с. 58].
Не менш важливим контекстом економiки iнфосоцiуму е когнтивний: це виражаеться у двох аспектах. По-перше, вДдбуваеться перехДд до економши знань, по-друге, констатуеться виникнення особливо! сфери застосування когнiтивних ресурсДв i концепцiй у так званш когнтивтй економ/ц/'. Вона фактично об'еднуе одразу двi фундаментальнi особливостД сучасно! економДчно! епохи, до яких слiд вщнести, по-перше, зростання ролi iнтелектуального капiталу в умовах сучасностД, по-друге - роль управлiння, яка переощнюеться сучасними економiстами. Як заявляють Н. Абдiкеев та А. АверкДн, «предметом когттивно! економiки е вивчення процесiв оцiнки, вибору i прийняття рiшень людиною в економiчнiй дшльносп й пояснення природи еволюци оргатзацш i соцiальних iнститутiв в умовах структурно! невизначеносп» [1]. Поява такого суто практичного економДчного напрямку, зосередженого на дослiдженнi економiчно! рацiональностi в Г! антрополопчному вимiрi, свДдчить про антропоцентризм нових економiчних систем. «Не власне шформащя, а людина в и системному визначеннi не формально, а реально стае ядром виро6ничо! системи, И найцiннiшим ресурсом» [3, с. 504], - заявляе А. Гальчинський.
Разом iз тим, i знання стае особливим ресурсом сучасного соцДуму. Ще теоретик
постiндустрiального сустльства Д. Белл констатував, що кожне суспiльство iснувало на основi знання, проте тшьки науково-техиологiчнi траисформацi! друго! половини ХХ столiття здiйснили поворот до iителектуально! техиологi! як ключового фактору суспiльного розвитку [2]. Те ж саме виявив П. Друкер, заявивши, що «градацiйm фактори виробництва - природнi ресурси, робоча сила i капiтал - не зникли, але набули другорядного значення. Цд ресурси можна отримати, до того ж без особливих складнощiв, якщо наявнД необхщт знання [6, с.81]>>. 1нформащя та знання стають капталом, а ефективтсть економiки визначаеться ефективтстю управлiння цими ресурсами.
«Економша знань>> мае деяк1 основнД особливосп, визначенД В. Л. Макаровим наступним чином: «Перша - дискреттсть знання як продукту. Конкретне знання або створене, або т. Не може бути знання наполовину або на третину. Друга особливДсть полягае у тому, що знання, подДбно до Днших сустльних (публДчних) благ, будучи створеними, доступт вам без винятку. I, нарешп, третя особливДсть знання: за своею природою це тформацтний продукт, а шформащя тсля того, як Г! спожили, не зникне, як звичайний матерiальний продукт>> [10]. Таким чином, економша знань мае справу не тшьки з новими iнформацiйними ресурсами, але й з новою якДстю економiчного життя.
В останнi десятилптя найважливiшою складовою сучасно! iнформацiйно! економши стае креативна. Це пов'язано з тим, що знаннева спрямоватсть економiчних процесiв, пов'язана з роллю шновацш, а, вщповвдно, й новацiй, формуе новий образ сучасно! економiки, в якш креативний клас створюе нову часопросторову !! визначенiсть (тому що новатор, який здатний створювати новаци, впливае на формування економiчних ареалiв та на трансформащю уявлень про вшьний Д робочий час).
Вимога креативносп розкриваеться через усвДдомлення того, що «нова економша може працювати лише в умовах постшно! креативностД переважно! бшьшосп працДвникДв. Адже вона грунтуеться на знаннД, на шноващях. Але це знання е специфДчним, воно не е сумою певних даних чи шформаци, а надае потужного Дмпульсу для продукування нового знання>> [7, с. 64]. Креативтсть постДндустрДально! економши за сво!м змДстовним наповненням заперечуе й унеможливлюе тотальну стандартизаци» пращ й виробництва, якД стали ознакою Д наслДдком щдустрДально! ери.
Таким чином, нова економша - це економша, яка грунтуеться на знаннях Д творчостД, а комуткаци е основним мехатзмом Г! функцюнування й способом створення г! глобального вимДру. Адже сьогодт «мДжнародна економша>> фактично щдшшла до завершення - не мДжнародний обмДн чи мДжнародт комуншаци ввдграють основну роль в економши. Глобальтсть визначае Г! «мегатренди^>.
Вкиик економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 40, 2012
Глобальнiсть не тшьки створюе новий тип економiки, вона несе в собi й загрози, яких нiхто не очiкуe - осюльки йдеться про новi явища, з якими досi нiхто не мав справи. «Глобальна трансформац1я, що вГдбуваеться, не тшьки звiльняe скованого до пори вiртуального джина, але й водночас плекае химеричного неокримiнального Голема, який стрГмко зростае й набувае ваги» [5, с. 50], - зазначае О. Неклесса. Створюються новi структури впливу i влади, яю були невiдомi досi. Часто щ структури виходять далеко за меж звичних й не гаддаються т управлiнню, нi силовим впливам. Прикладом цього е описана М. Кастельсом культура хакерiв, яка «вiдiграе виршальну роль у побудовi 1нтернету з двох причин: завдяки спiвробiтницгву й вшьному сп1лкуванню вона е, безперечно, поживним середовищем для переломних технолопчних iнновацiй. Також вона поеднуе знання, породженi технометричною культурою, з побiчними щдприемницькими утвореннями, як1 й поширюють 1нтернет у всьому суспiльствi» [8, с. 38-39].
При цьому, подабт культурнi феномени породжуються самими шформацшними
технолопями. Поява останнiх змiнюе обличчя економiки, хоча, слГд зазначити, що не самi технологи е причиною даних процесiв. Як вказуе М. Кастельс, «iнформацiйнi технологи не е причиною тих змш, як1 ми зараз переживаемо. У той же час за ввдсутносп нових шформацшних i комуткацшних технологiй нiщо з того, що змшюе наше життя, не було б можливим. Уся сфера людсько! дальност базуеться на влад шформаци та технолопчних шновацш, швидк1сть появи яких зростае кожного мюяця [9, с. 84]. Це означае, що шформацшш технологи - не бшьш, шж новий споаб кодування шформаци.
Важливими е не шформацшш технологи, а та шформацшна реальтсть, яку вони створюють. Задля народження, розповсюдження й ретрансляци шформаци така реальнiсть е лише специфГчним способом продукування й поширення шформацшних потоюв. Найважливiше, що вона мае власну особливу онтологтю. Описати цю онгологiю можна, врахувавши, що хронотопи можуть дяти у трьох просторах - фiзичному, iнформацiйному та вiртуальному. При цьому, усi ц1 три простори можуть паддаватися власному типовi конструювання.
СтввГдношення iнформацiйного, фiзичного та вiртуального простору визначенi Г. Почепцовим наступним чином: «Якщо фiзичний проспр просто сто!ть перед нашими очами, то шформацшний проспр базуеться на обробщ ще! шформаци, тобто тут юнуе певна аналопя. Але у випадку вiртуального простору ми маемо справу не з простим вГдображенням, а з мета-правилами, тому саме тут працюе релшя, Гдеолопя чи вадбуваеться створення художньо! реальносп» [13, с. 178].
Можливе й управлiння соц1альними системами на основi манiпулювання iнварiантами
подабних «просторiв». Той же дослГдник показуе ц1 можливосл на основi таких приклада видавання об'екпв одного простору за об'екти шшого: «фiзичнi об'екти видаються за вiртуальнi: коли випадкова ситуащя починае розглядатися як системна, прикладом чого слугуе початок першо! свггово! вiйни, коли один пострш змiг стати сильнiшим за будь-яку канонаду; вiртуальнi об'екти видаються за фiзичнi: коли постановочний напад мовби польських вiйськових став приводом для початку друго! свггово! вшни» [13, с. 178].
Таким чином, шформацшний проспр по суп об'еднуе проспр фiзичний i вiртуальний, при цьому другий виступае «паралельним свiтом» по ввдношенню до першого саме за рахунок переходiв обох в прослр iнформацiйний. Таким чином, в шформацшному свiтi формуеться вiртуальна економiка, яка початково складаеться «як «друга економша», що в1дтворюе у в1дображених формах процеси i в1дношення, як1 мають мiсце в реальному секторi. Однак надалi вона перетворюеться з «друго!» на «першу», визачаючи глобальне домшування фiнансово-спекулятивного кап1талу над кап1талом виро6ничо! сфери. Основу вiртуально! економiки утворюе могутнш конкур круговороту транснац1онального капталу, фактично
в1докремленого в1д реального сектору» [11].
Слад зазначити, що шструменти вiртуального простору е в1домими й довгостроковими - наприклад, релiгiя, мистецтво, лггература i т. п. 1нформацшний же прост1р - це проспр продукування шформацшних потоюв, в якому фiзична реальнiсть втрачае ту вагу, яку вона мала до взаемодо з шформацшними потоками.
Отже, у вiртуальному проск^ будь-яка матерiальна реальтсть в його межах швелюеться до ролi iнварiангу того чи шшого шформацшного потоку. Наприклад, свого змюту й реального наповнення позбавляються грошт Сп1вв1дношення грошей i знання, яке в них мютиться, просл1дковуе Е. Тоффлер: грошi доiндустрiально! економiки (Першо! хвилГ) позбавленi будь-якого знання, осюльки вони не лише матерiальнi, а й «дописемт» -цiннiсть залежить в1д !хньо! ваги, а не ввд слiв, як1 на них карбоват. Грошi iндустрiального перiоду (Друго! хвилГ) - це пап1р, й щнтсть залежить в1д того, що на цьому паперi надруковано. «ГрошТ символГчнГ, але до них все ще можна доторкнутися [14, с. 92]. Натомють, постiндустрiальнi грошГ (грошГ Третьо! хвилГ) - надсимволiчнi, вони е чистою шформащею, тобто тдгрунтям знання, адже по сутГ являють собою електроннГ Гмпульси. Вони «швидкоплинт, миттево передаються вГд однГе! особи до шшо!, !х можна контролювати через комп'ютерний монГтор» [14, с. 92]. Таким чином, грошГ в шформацшну епоху стають надсимволгчними,
За свГдченням А. Неклесси, грошГ перетворюються на «тип особливо!, енергГйно! й
Вкиик економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 40, 2012
агресивно! фтансовог тформацп» [5, с. 47], внаслТдок чого ввдбувасться небувале масштабне накопичення грошово! маси, яка фактично жодним чином не спввщноситься з продуктивного, виробницгвом i т.п. «Метаморфоза грошово! сфери у велетенськш вТртуальний континент, у свою чергу, сприяла розвитку в ïï надрах ц1лого сiмейства витончених фшансових практик. За формою - бшьш-менш легальних операц1й та Ыщатив, однак по сутi таких, що все виразпше розходяться i3 потребами реально!' економiки, руйнують ïï смислове поле, паразитують на результатах конструктивно!' даяльносп людини» [5, с. 49].
Фшансова iнформацiя - це не дат, i не знання. Остант вщизняються достовiрнiстю й перевiрюванiстю. Тобто вони мають рацiональнi основи й претендують на iстиннiсть, або, принайми, на правдивТсть. У той час як шформащя в умовах сучасно!' медшжй культури е спекулятивною, а iï щнпсть забезпечуеться к1льк1стю людей, яю включенi в те чи шше iнформацiйне поле.
Отже, фшансова шформаця часто бувае спекулятивною i симулятивною. Як стверджуе В. Максименко, «визначальна риса сучасно!' духовно!' ситуацп - (само) примушення до роботи з фшщями, як1 постшно продукуються глобальною субкультурою вже тому, що сама вона з точки зору фiзичноï, економiчноï i политично!' географй' (тобто реальних умов ввдтворення жигтедiяльностi людей в певних, територТально розмежованих просторах бiосфери) е повпстю фiктивною. У цьому сенсi вона протистопъ усiм культурам минулого i майбутнього, iнакше кажучи, ïï [суб]культурна як1сть е принципово [анти]культурною» [5, с. 265-266]. Таким чином, iрреальнi сутносп формуються в спекулятивних вимрах вiртуальноï економiки.
Грошi як традицшний економiчний артефакт, стаючи вiртуальними, сьогодт починають iнтерпретуватися як рiзновид шформацшно1 технологи. Слад вказати, що й у традищйних сусп1льствах грошi були свого роду абстракц1ею (немае менш матерiальних речей, нтж грошi, яю можуть перетворитися у що завгодно, оск1льки як мiра вартосп е певним еквiвалентом в обмiнах). Але тепер вони стали бшьш потужною iнформацiйною технологiею, нтж в традицшних сусп1льствах, при цьому вони долають просторовий вимр хронотопу: «Захвдноафрикансью грошьракушки не мають щнносп за межами обмежежл територи, та й всередип не1' на них можна купити тшьки певнi товари й послуги. Нашi грошТ дють у всш багатомiльйоннiй державу а якщо ми живемо в краïнi з конвертованою валютою, - то й у всьому свт. Як шформацшна технология грошТ справд здшснили свш внесок в створення единого свгту. Вони дозволяються порТвняти оплату прац i кутвельну спроможпсть, а також обмшювати мшок з клубнями таро з Ново!' Гвше1' на електроншу з Япони, до того ж вони е необхТдним фактором створення свггово1'
економши.» [15, с. 59]. - заявляе Т. EpiKceH. Таким чином, грошi стають ключовим елементом глобалiзацi! саме в момент отримання власно! абстрактносп, тод1, коли вони виходять за рiвень символiчний й перетворюються на вiртуальне умовне узагальнення, а, разом з тим - i на своерщну iнформацiйну технологию.
О^м того, саме цi «новЬ> грошi - i за своею формою i за властивостями - створили единий свгтовий економiчний стандарт, i парадокс полягае в тому, що цей стандарт уможливився в момент тотально! вiртуалiзацi! грошей: «Якщо у багатьох суспшьствах угоди засновувалися на довiрi й особистих вщносинах мгж покупцем i продавцем, то абстрактн1 й упверсальи грошi привели до формал1заци екожмчних ввдносин. Доти, доки iснуе домовлеисть про варпсть паперових грошей, мет не важливо знати н1 кредитора, и дебiтора. Сьогодн1 з входженням грошей в юберпроспр, коли ми можемо використовувати норвезьку пластикову картку для того, щоб [59] заплатити за прокат автомобшя або зняти гот1вку на Фiлiппiнах, вони стали ще бшьш абстрактними» [15, с. 59-60]. Екожмчними наслщками перелiчених процеав е створення <^ртуально! спекулятивно! економши», в яюй обсяги вiртуальних каптатв значно перевищують свiтовий ВВП, а «маса фiктивного кап1талу приблизно в 100 разiв перевищуе варпсть мгжнародного товарообiгу» [4, с. 184]. Каптал втрачае свою матерiальнiсть, вiн виявляеться викинутим за меж1 реального часо-просторового свiту, в якому раише його можна було стввщнести з конкретними матерiальними об'ектами. Фактично, вш втрачае такий свiт атрибут, як протяжтсть. Натомють тепер кап1тал перетворюеться на тформацЮ.
Висновки. Результатом даних процесiв е виникнення «надсимволiчного капталу» (Е. Тоффлер), який спираеться не на матерiальнi активи, а на шформацшт. Капiталом стають документи, й, по суп, такий кап1тал е капталом паперовим. Бiльше того, ми зараз наближаемося до кап1таловкладень, грунтованих на вторинних iндексах ввд щдекав, на пох1дних, зумовлених пох1дними цшних паперiв, на синтетиках, котрi ввдображають iншi синтетики. Перетворившись на шформащю та ставши неввд'емною частиною вiртуально! постекономiки, кап1тал стае включеним у процес формування нового типу хронотопу. Це -eipmycmbHuu хронотоп, який створюе новий екожмчний проспр та структуруе новий економiчний час.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1.Абдикеев Н. М. Интеллектуальные системы управления знаниями в когнитивной экономике [Электронный ресурс]. / Н. М.Абдикеев, А.Н. Аверкин - Режим доступа: http://www.it-rea.ru/publications/KE/publ0401 .pdf.
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 40, 2012
2.Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Образец социального прогнозирования / Белл Д. - М.: "Академия", 2004. - 578 с.
3.Гальчинський А. С. Екожмчна методолопя. Логша оновлення : Курс лекцiй. - К. : "АДЕФ-Украша", 2010. - 572 с.
4.Глобальний конкурентний проспр : Монографiя / О. Г. Бшорус та iн. - К. : КНЕУ, 2007. -680 с.
5.Глобальное общество: новая система координат (подходы к проблеме) / А. И. Неклесса и др. - СПб: Алетейя, 2000. - 320 с.
6.Друкер П. Посткапиталистическое общество / Друкер П. //Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. - М., "Академия", 1999. - С.79-84.
7.1нформацшне сусп1льство у сощально-фiлософськiй ретроспективi та перспективi / В. В. Лях, В. С. Пазенок, Я. В. Любивий, К. Ю. Райда, В. К. Федорченко, О. М. Йосипенко, О. М. Соболь, Н. А. Фоменко, О. П. Будя, Ю. О. Безукладтков. - К. : ТОВ «ХХ1 столггтя: дiалог культур», 2009. - 404 с.
8.Кастельс М. 1нтернет-галактика. Мркування щодо 1нтернету, бiзнесу i суспiльства. / М. Кастельс - К. : «Видавництво «Ваклер» у формi ТОВ, 2007. - 304 с.
9.Кастельс М. Iнформацiйнi технологи, глобалiзацiя i соцiальний розвиток / М. Кастельс //
Економша: виклики глобалiзацiï та Укра'на [Щд заг. Ред.. А. П. Гальчинського, С. В. Льовочюна, В. П. Семиноженка]. - К. : [б. в.], 2004. - С.81-104.
10. Макаров В. Л. Экономика знаний: уроки для России [Электронный ресурс]. / В. Л. Макаров -Режим доступа: http://vivovoco.rsl.ru/VV/JOURNAL/VRAN/SESSION/ VRAN5.HTM.
11. Маслова А. В. Виртуальная экономика как проявление виртуализации экономических отношений [Электронный ресурс]. / А. В. Маслова-Режим доступа: http://www.agequal.ru/Research/6_2011/Maslova.pdf.
12. Меськов В. С. Мир информации как тринитарная модель Универсума. Постнеклассическая методология когнитивной деятельности. / В. С.Меськов, А. А. Мамченко-Вопросы философии. - 2010. - № 5. - С. 57-68.
13. Почепцов Г. Глобальт проекти: конструювання майбутнього. Навч. поабник. / Г. Почепцов - К. : Укра'нський центр политичного менеджменту, 2009. - 212 с.
14. Тоффлер Е. Нова парадигма влади. Знання, багатство й сила. / Е.Тоффлер - К. : Акиа, 2003. - 686 с.
15. Эриксен Т. Х. Тирания момента. Время в эпоху информации./ Т. Х. Эриксен- М. : Инд-во «Весь мир», 2003. - 208 с.
Аннотация. В статье раскрыты и обобщены существующие подходы, принципы к определению креативного аспекта информационной экономики в контексте новых пространственно-временных характеристик «надсимволичних» смыслов. Обобщенно виртуальное и реальное, что, позволило создать новый смысловое пространство в области виртуального хронотопа.
Ключевые слова информационная экономика, смысловое пространство, пространственно-временное измерение, социум.
Summary.The article disclosed and summarized existing approaches, principles to determine creative aspect of the information economy in the context of new spatio-temporal characteristics "nadsymvolichnyh" meanings. Generalized virtual and the real, which allowed us to create a new semantic space in virtual time-space.
Keywords: information economics, semantic space, the space-time dimension, society.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Шрдта О.Г. Експертредакцiйноïколеги к.е.н., доцент УкрДАЗТСлагтЮ.В.
УДК 330.146
МОЖЛИВОСТ1 I ОБМЕЖЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕОР1Й КОНКУРЕНЦП У ВИЗНАЧЕНН1 КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГ1ОНУ
Дорошенко Г.О., д.е.н., доцент (Х1Ф УДУФМТ)
У робошг зроблено перенос основних положень теорш конкуренцй на ргвень регютв крати, що дае змогу виявити закономгрностг розвитку, наявш i можливг проблеми, шляхи ïx подолання.
Ключовi слова теори конкуренци, тноваци, конкурентоспроможнiсть, твестори, нацюнальна i релональна економша
Постановка проблеми. У сучасних умовах з головних ролей выводиться зростанню загально'' iнтеграцiï i глобалiзацiï кожна крана будуе конкурентоспроможносп на вах рiвнях. Екожмчна свою систему фiнансовоï безпеки, у рамках яко'' одна стабшьтсть держави залежить ввд того наскшьки
© Дорошенко Г.О.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 40, 2012
