CC BY
68
http://molbuk.ua/vnomer/suspilstvo/37682-za-rivnem-korupciyi-ukrayina-najjgirsha-v-yevropi.html.
19. Темпи зростання злочинностi в Укра!ш трохи сповшьнилися [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://news.dt.ua/SOCIETY/tempi_zrostanny a_zlochinnosti_v_ukrayini_trohi_spovilnilisya-95695.html.
20. Каргалова М.Европейская социальная модель: опит для России. [Текст]/ М. Каргалова. // Мир и политика. - 2011. - №1(52). - С.78-87.
21. Через сшльки рошв Украша може залишитися без чорнозем1в? [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dumka.pl.ua/ukraine/1012-2011-05-12-15-12-14.html.
Аннотация. В статье рассмотрены стандарты европейской социальной модели, уровень жизни европейцев и исследованы основные проблемы социально-экономического развития Украины.
Ключевые слова: европейская социальная модель, социально ориентированная конкурентоспособная экономика, социальные стандарты.
Summary. In the article the standards of the European social model, quality of life of Europeans and investigates the main problems of socio-economic development of Ukraine.
Keywords: еш-opean social model, social-oriented competitive economy, social standards.
Експертредакцшног колегП к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 031. 84(477)
МОДУС «ЕКОНОМ1ЧНОГО ПРОСТОРУ» В АРХ1ТЕКТОНЩ1
ГЕОКОНУ
Домбровський О.Г., к.е.н., директор (1нституту глобальних трансформацш)
В статтi до^джуеться проблема «економiчного простору» як детермтанта об'ективних проце^в i явищ, як проходять в реальтй дiйсностi; показана його обумовленкть суб 'ективним вимiром i кореля^я з темпоральними аспектами буття, а також спiвмiрнiсть з геоконом - геоекономiчною конструкцiею сучасного свiту.
Ключовi слова: економiчний простiр, сощалъний простiр, топос, цивШзацш, геокон, сощалъний час.
Постановка завдання. Останш два десятилитя визначальним фактом сощально-економ1чного (як 1 политичного, культурного) життя свпово! стльноти стала глобал1защя, котра обумовлюе динам1ку сустльного розвитку. Очевидним став факт реал1зацп глобальних проекпв шляхом здшснення цшого ряду практичних крошв фшансового, економ1чного, политичного, дипломатичного 1 вшськового характеру. Як вщомо, ядром проекту
глобал1зованого свиу е фшансовий каттал, котрий використовуе шновацшш досягнення, насамперед в обласп розвитку сучасних шформацшних технологш, для формування единого в1ртуально-фшансового простору. Дане завдання здшснюеться шляхом подолання нацюнальних кордошв 1 суверениепв, як1 видаються в даному контексп за арха1ку, з метою проникнення у ва
© Домбровський О.Г.
частини светового простору в штересах здшснення вшьних фшансово-економ1чних операцш, а також тдкорення периферп центром. В1дтак осмислення нового сощально-економ1чного простору (топосу), в якому здшснюються процеси глобал1заци, та особливосп його прояву, мае значний тзнавальний штерес.
Анал1з останнгх до^дженъ i публшацш. Проблематика сощально-економ1чного та господарського простору в р1зних аспектах розглядаеться в працях вичизняних та заруб1жних вчених 1.Р.Бугаяна, Ю.М.Павлова, А.1.См1рнова, В.В.Чекмарьова, В.С.Кемерова, А.С.Гальчинського та ш.
Значне методолопчне значения для усвщомлення сутшсних характеристик проблеми топосу (простору) у його культурних, сощально-економ1чних вим1рах внесли 1.Кант, М.Гайдеггер,
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 37, 2012
Е.Гуссерль, М.Гайдеггер, Й.Шумпетер. Цившзацшний вимiр економiчного простору в епоху глибинних трансформацш свiту загалом, здшснення iнновацiйних процесiв, для системного розумшня комплексу економiчних проблем у данш сферi мають працi Ю.М.Пахомова, В.Д. Базилевича, Ю.В.Павленка, Т.С.Смовженко та ш.
Невиршеш ранше частини загальног проблеми. Разом з тим, незважаючи на дослщження теоретичних i практичних аспекпв дано! проблеми, в економiчнiй лiтературi не склався цiлiсний пiдхiд до визначення змiстовних характеристик економiчного топосу (простору) в економжо-теоретичному вимiрi та в дослщженнях свпово! економiки, що мае важливе значения для розумшня сутшсних рис iнновацiйних стратегiй соцiоекономiчноl дiяльностi при входженнi в новий цившзацшний цикл розвитку.
Формування завдань та цтей статт1 У статп поставлено за мету систематизувати та поглибити розумшня закономiрностей розвитку сучасного економiчного простору в контексп глобальних трансформацш свишо! економiки, а також розкрити особливосп !х прояву в умовах цившзацшних трансформацiй.
Виклад основного матерiалу. Економiчний простiр в найбшьш загальному наближеннi е вiдображенням особливостей структуроутворення людського життя на сощальному рiвнi розвитку матери. Вiн характеризуе суспшьство з боку протяжностi, поеднання i розподiлу господарсько! дiяльностi та економiчних вiдносин мiж iндивiдами. Проблема «економiчного простору» обумовлена переходом свиу «iз стану цiлого (сукупностi держав i народiв) в стан цшсносп (всезагального взаемозв'язку i взаемозалежностi), коли жодне з поминих явищ не мае iзольованого характеру, в впливае на стан i розвиток вае! ноосфери» [5, с. 243], що обумовило виникнення ново! просторово! конф^урацп людства.
I! суть полягае в тому, що вщ просто! площинно! (геометрично!) побудови свiту наука перейшла до об'емно!, складно!, багаторiвнево! структури, котра адекватно може бути описана за допомогою виокремлення множини просторових характеристик (означень) буття. В методолопчному планi це дозволяе видiлити окремi потоки, напрями, як1 складають ^ визначають) свiтовий соцiально-економiчний поступ, розгорнути !х вземодiю в процесi «розгортання» суспiльного руху, людсько! iсторi!, на новому рiвнi поставити питання про детермшацп розвитку глобального соцiуму. Потрiбно виходити з того, зазначае А.С.Гальчинський, що економiка е «не лише вщповщна комунiкативна система, не лише мехашзм перерозподiлу багатства, а й шституцюнальний простiр (комплекс), який функцюнуе серед суспiльних iнститутiв iншого
призначення, взаемодiе з ними» [1, с. 41]. Вщповщно меж1 економiчного простору визначаються параметрами iнституцiйно! системи економiки загалом.
Разом з тим необхщно враховувати, що розширення структурно! множинносп
економiчного простору обумовлено, на думку М.Гайдеггера, «розквiтом суб'ективiзму та iндивiдуалiзму» [7, с. 222], як1 здшснюють вплив i на уявлення про проспр. Вiн з безособистiсного i невизначеного мiсцеперебування людей перетворюеться в пристосовану для !х потреб сферу життедiяльностi. Тому «простiр ... в зростаючш мiрi все бiльш наполегливо налаштовуе сучасну людину на свое остаточне тдкорення»[7, с. 313]. 1ншими словами, проспр взагалi (i «економiчний проспр» зокрема) е прафеноменом iснування людини. Отже, мае суб'ективний вимiр.
Значимють суб'ективного аспекту економiчного простору (як i соцiального, культурного, освiтнього тощо) полягае в тому, що виявлення його сутностi може бути здшснено лише на основi i завдяки наявностi iснуючого «почуття просторовостi». Останне е належшстю лише суб'екта. В зв'язку з чим економiчний проспр доцшьно розглядати як результат дiяльностi суб'екта (соцiальних сил), !! (дояльносп) продукт, котрий являе собою роздшення единого «почуття просторовостi», його об'ективацш в процесi «економогенезису» (економiчного розвитку). Адже «загальнi параметри системи економiчних взаемозв'язк1в визначаються параметрами вiдповiдних комушкативних вiдносин мiж людьми» [1, с. 41].
Таким чином, проспр, в тому чи^ економiчний, може бути в сво!й повнотi зрозумiлий саме на рiвнi людського iндивiда. Не лише в належносп простору до функцюнування великих економiчних (соцiальних, культурних) систем, а у формах зв'язку шдивщв, де розкриваеться його людиновимiрне значення i виявляються його людсьш аспекти в мiжсуб'ектних взаемодiях.
Основним критерiем виокремлення
економiчного простору е специфша економiчного виду (способу) дiяльностi, включеного в систему свiтових, глобальних суспшьних вiдносин. В такому контексп економiчний простiр постае, фактично, найважлившою складовою, поск1льки (завдяки визначально! ролi дiяльностi), впорядковуе iснування речей в свт людей, що забезпечуе пропкання повсякденного життя людей, !х спшкування, уклад !х безпосередньо особистiсного буття. «Люди можуть вимiрювати свое життя годинами i метрами. Але це ... не фiзичнi години i метри, адже вони характеризують не натуральш властивостi речей i дiяльностей, а вказують на людськ1 сили, котрими речi i дiяльностi насичеш, означають можливостi, як1 до
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 37, 2012
людських сил можуть бути приеднаш» [3, с. 132], -зазначае В.Е. Кемеров.
В контексп такого методологiчного пiдходу до розумшня економiчного простору вiдкриваються можливостi для його розгляду не лише як розмщення об'ектiв господарства, а як проспр економiчних процесiв i пов'язаних з ними енергш, взятих разом з !х практичною реалiзацiею i осмисленням, що породжуе новi визначення i поняття. Наприклад, поняття «економiчного унiверсуму», або «вселенського Pax oeconomicana» [4, с. 152]. Вiн здобувае «ушверсальну владу головним чином не через адмшстративш, нацiональнi структури, а через господарсьш, iнтернацiональнi мехашзми..., не обмежуючись державним кордоном i розповсюджуючись далеко за його меж1, розглядаючи всю доступну ойкумену як единий проспр для свое! дiяльностi» [4, с. 152], - зазначае О. Неклесса.
При виршенш проблеми «економiчного простору» необхiдно враховувати територiальний фактор економiчно! дiяльностi суспiльства. Виходячи з цього, необхщно виокремлювати природно-соцiальнi простори (топоси), до яких вiдноситься географiчний. На його основi формуеться геоекономiчний вектор розвитку, або геоекономiка. Вона грунтуеться не лише на лопщ, а й на синтезi геополiтики i геостратегии Але прiоритет, попри все, належить геоекономiцi, яка вiдтiсняе геополiтику. Тим самим стверджуеться новий економiчний проспр, в якому вибудовуеться нова модель архггектошки геоекономiчно! конструкцп (геокон).
Сутшсть «геокону» можна проаналiзувати на основi моделi багаторiвневого (багатоярусного) «китайського шару». Вщповщно до цiе! моделi геокон поеднуе спiвмiрнi види господарсько-економiчноl дiяльностi в едине
складносубординоване сплетшня «економiчного унiверсуму». На нижньому, географiчно локалiзуемому рiвнi - це добування природних ресурсiв та !х використання природозатратною економiкою; наступний, бiльш високий локус -виробництво iнтелектуального продукту i його освоения високотехнологiчним виробництвом. На транснацiональному рiвнi - виробництво фшансових ресурсiв i застосування технологш «ушверсально1 процентно1 данини в якосп механiзму управлiния iндустрiальними об'ектами, яш в свою чергу продукують потреби в даних ресурсах» [4, с. 158].
Необхщно враховувати, що «шдпшля» геоекономiчного свiтовлаштувания допускае проникнення в легальний сектор одержання прибутшв «правил гри», в яких правовий, а тим бiльше моральний контекст втрачають минуле значення. В результата на практицi «право потрапляе в залежшсть вiд влади i, можливо,
етично необгрунтованого майнового статусу громадян» [6, с. 112], - тдкреслюе П.Ульр1х.
На вищому р1вш геокон утворюе специф1чний прояв економ1чного простору -систему «глобального управлшня метаекономжою, яка передчувае ушфжацш джерела легальних плапжних засоб1в, тотальний контроль над !х рухом 1 появу едино!, диверсифжовано! системи податкових платеж^в, здатно! перетворити з часом ва земл1 геоеконом1чного ушверсуму в плщну ниву Нового свиу - чар1вне джерело специф1чно! кваз1ренти»[4, с. 158].
Нагадаемо, що «економ1чний проспр» перебувае у вим1р1 «сощального простору», в який включеш також полггачний, освинш, технолопчний, рел1г1йний, 1нформац1йний, культурний простори (топоси). 1х формування в1дбувалося по м1р1 розвитку людського сусп1льства, 1 вони з р1зною 1нтенсивн1стю здшснювали 1 зд1йснюють вплив на розвиток процеав в св1т1. Вони взаемопов'язаш, але в той же час кожний з цих топоав мае свою специфжу [5, с. 244]. Однак прюритет належить, попри претензп на значим1сть 1нших простор1в (топоав), все ж таки економ1чному. Що приводить до виокремлення контуру треть! фази «каштал1стично! св1т-економ1ки» - геоеконом1чно!, сучасниками яко! ми е. I! базовий мезан1зм -одержання системного прибутку вже не ст1льки за рахунок втрачаючого приваблив1сть промислового виробництва (як колись в1дбулося з торгово-ф1нансовими операц1ями), ск1льки в результат! розвитку багатомаштних форм контролю над господарською практикою загалом. Найб!льш простим, хоча ! окремим, прикладом слугують добре в!дом! «ножиц! ц!н». В певному смисл! в!дбуваеться повернення саме до «алгорштшв першо!, торгово-ф!нансово! фази, але вже на шшому, глобальному р!вш, який дозволяе зд!йснювати як системш операц!! в економ!ц!, так ! в управл!нн! соц!альними процесами в масштаб! планети» [4, с. 157]. Необхщно зазначити, що в розгляд! поняття «економ!чний прост!р» можлива реал!зац!я р!зних установок, як1 можна роздшити умовно на три групи: «об'ектн!», «суб'ектн!» ! «д!яльн!сн!». При «об'ектнш» установц! на розгляд економ!чного простору в!н постае як певна картина свиу (наприклад, геокон), котра розум!еться як сукупн!сть зовн!шн!х об'екпв. У в!дпов!дност! !з «суб'ектною» установкою, навпаки, св!т стае репрезентац!ею наших почутпв ! думок. Якщо ж ми виходимо з того, що суб'ект ! об'ект не можуть юнувати один без одного, а сшвм!рш в д!яльносп, утворюючи «феноменолопчну едн!сть практик, то прост!р зовшшшх, по в!дношенню до суб'екта, речей повинно бути обов'язково пов'язано з його думками про них» [8, с. 27]. Отже, економ!чний
BiciiiiK економпки транспорту i проммcловоcтi № 37, 2012
npocTip утворюеться не лише речами (об'ективними реалiями), але i ïx смислами.
В даному контексп необxiдно враховувати взаемозв'язок «економiчного простору» з «економiчним часом», що дозволяе говорити про единий просторово-часовий континуум, або «хронотоп». Саме в контексп «хронотопу» вщбуваються по-перше, цивiлiзацiйнi змши, i, подруге, в залежносп вiд розумiння сутностi соцiоекономiчного часу самого по œ6i може формуватися адекватне розумiння реальних процесiв свггового розвитку. Подiбний пiдxiд до розгляду економiчного простору, пов'язаний, на думку М.Гайдеггера, з антитезою двох онтолопчних позицiй «оволодiння» свiтом i «обживання» свiту [7, с. 228], реалiзуеться в багатьох економiчниx теорiяx.
Так, мова йде, зокрема, про актуальшсть проблеми вiдповiдностi методологiчниx рефлексiй в економiчному пiзнаннi сутностi реальних процеав, як1 е виразом сучасностi. Реальний «економiчний час» - це суспiльно-економiчнi явища, котрi об'ективно пов'язанi з «темпоральними факторами» життя суспiльства. Часовi (xронологiчнi, темпоральнi) поняття визначаються для людини тим природним, суспiльним, культурним середовищем, до якого вона належить.
Зазначимо, що поняття «середовище» на вiдмiну вщ поняття «простiр» означуе певну недиференцшовану еднiсть, певне «щось», котре перебувае навколо об'екта (в даному випадку економiчного), що дослiджуеться. Можливiсть говорити про «середовище» виникае в тому випадку, коли об'ект вiдрiзняеться вiд оточення, виокремлюеться з нього. Середовище, де перебувае об'ект, утворюе умови для його юнування; прояви його сутносп, котра «може показувати себе як в його вщноснш стабiльностi, так i в змшах, вiдповiдниx сутносп об'екта» [8, с. 28]. В середовищi вiдбуваеться переxiд, змiна форми явища, i воно може сприяти цьому або заважати. I в першому , i в другому випадках «середовище» е сукупшстю умов, як1 обумовлюють стабшьне iснування об'екта (предмета) або перетворень, яш в ньому проходять.
На вщмшу вiд «середовища», яке постае сукупшстю певних умов, «безпосередньо наявне буття якого е разом з тим можливють» [2, с. 320], як писав Г.В.Ф. Гегель, «проспр» опосередковуеться цившзацшними впливами. Якщо розглядати цю проблему на метарiвнi, то тут вплив цившзацшних титв, наприклад, зах1дного i сxiдного, в рiзниx просторах неоднаковий. Так, стало аксюмою: «заxiдна цивiлiзацiя домiнуе в освпньому, iнформацiйному, теxнологiчному, економiчному, вiйськовому, политичному просторах. Однак в етнiчному i релтйному
просторах спостерiгаeться зворотня тенденщя» [5, с. 245]. Тут бшьш активнiшi цившзацп Сходу.
«Економiчний проспр», таким чином, котрий взаeмодie i3 «соцiальним» простором, разом з «економiчним часом» е координатами цившзацп. Кожна цивiлiзацiя володiе просторово-часовою визначешстю. Вона мае свое часове (темпоральне начало), проходить етапи становлення i розвитку, тобто завжди займае конкретне мюце в iсторичному часi i певному топосi людства, володiе своею ритмшою поступу й iснування [5, с. 245]. Тим самим вони безпосередньо взаемодшть з цившзацшними викликами епохи.
В такому контексп змши в «економiчному простора» стають предметом особливо! уваги економiчноi науки, вони розглядаються в соцiально-економiчнiй системi, котра включае в себе i сам об'ект, що змiнюеться. З реальними проявами змiн останнього людство мае безпосереднш взаемозв'язок. Особливо сьогоднi, коли в результат активно! дiяльностi суб'екта змши в цившзацшному бутгi стали настшьки значними, що виникли проблеми iз визначенням перспектив iснування людства. В силу чого постае необхщшсть переосмислення людсько! дiяльностi в умовах нового просторово-часового вимiру (хронотопу). Що означае ствердження нового економiчного простору як детермшати сощально-полiтичного, культурного, освпнього, полiтичного поступу.
Висновки. Таким чином, розумшня «економiчного простору» постае як реальне втшення «положення», «мiсця» i «часу», як1 дають можливiсть здшснення процесам iсторичного розвитку i смислам життя людини. Поняття «економiчний проспр» в сучасному глобальному свiтi сприяе концентрацii знання про економiчнi взаемодп; вони наповненi смислами як емтрично!, так i цивiлiзованоi реальностi, частиною яких е не лише економiчнi об'екти i суб'екти, але i зв'язки, вiдносини, концепцп, в яких конкретний економiчний розвиток одержуе реальний смисл.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гальчинський А.С. Економiчна методологiя. Логiка оновлення. / А.С. Гальчинський- К.: «АДЕФ-Украша», 2010. - 572 с.
2. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. - Т. 1. Наука логики. / Г.В.Ф. Гегель- М.: Мысль, 1975. - 452 с.
3. Кемеров В.Е. Введение в социальну философию./ В.Е. Кемеров- М.:, 2000.
4. Неклесса А. Трансмутация истории / А. Неклесса // Новый мир. - 2002. - № 9. - С. 143-159.
5. Павлов Ю.М. Социальное пространство / Ю.М.Павлов, А.И. Смирнов //Философия хозяйства. - 2000. - № 2(20). - С. 243-245.
Вкник економжи транспорту i промисловост1 № 37, 2012
6. Ульрих П. Критика экономизма. / П.Ульрих - М.: Вузовская книга, 2004. - 120 с.
7. Хайдеггер М. Время и бытие. / М.Хайдеггер - М.: Республика, 1993. - 447 с.
8. Чекмарев В.В. Экономический аспектариум глобального в концепции общего
экономического пространства / В.В. Чекмарев // Экономическая теория в ХХ1 веке - 2(9): Глобальное и национальное в экономике. - В 2-х т. - Т. 1. - М.: Экономистъ, 2004. - С. 20-30.
Аннотация. В статье исследуется проблема «экономического пространства» как детерминанта объективных процессов и явлений, которые происходях в реальной действительности; показана его обусловленность субъективным измерением и корреляция с темпоральными измерениями бытия, а также соотношение с геоконом - геоэкономической конструкцией современного мира.
Ключевые слова: экономическое пространство, социальное пространство, топос, цивилизация, геокон, социальное время.
Summary. Article describes the problem of economic space as a determinant of objective processes and phenomena that take place in actual reality. Its determination by subjective dimensions and correlation with the temporal aspects of being as well as with geo-economical construction of modern world is shown.
Keywords: economical space, social space, topos, civilization, geo-economics, social time.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТМаковоз О.В. Експерт редакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
УДК 347.73
Ф1НАНСОВИЙ МОН1ТОРИНГ В УКРА1Н1
Ермоленко О.А., к.е.н., доцент, Лисьонкова Н.М., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
Стаття присвячена оргатзацшним основам протидИ легал1зацП доходiв, отриманих злочинним шляхом, i фiнансуванню тероризму. Розглядаються проблеми забезпечення законностi у сферi фтансово1 дiяльностi держави та запобiгання використання послуг кредитно-банювського сектора в злочинних цшях.
Ключовi слова: фшансовий мошторинг, Держфiнмонiторинг Украгни, FATF, боротьба з вiдмиванням грошей та фтансуванням тероризму.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями.
Легалiзованi доходи е одшею з головних фшансових основ корупцп, оргашзовано! злочинноста i тероризму в сучасному свт. Поняття «легалiзацi!», або «ввдмивання» злочинних доходiв мае на уваз^ що здобута незаконним шляхом грошовi кошти впроваджуються у вщкритий економiчний оборот, насамперед шляхом проведення !х через рахунки кредитно-баншвських установ. За допомогою очищених таким чином коштав набуваеться рухоме i нерухоме майно, скуповуються валюта та цшш папери, укладаються рiзного роду фiнансовi угоди, тощо. В результата чого вщбуваеться штегращя злочинно нажитих статшв у суспшьну систему.
Мета цього процесу зводиться до маскування самого факту юнування, незаконного походження або використання нелегальних доходiв. В результата чого прибуток, отриманий даним чином, повертаеться до свого власника в шшому, трансформованому вигляд^ мета якого приховати як джерела, так i осiб, яш користуються цими благами.
Безумовно, легалiзацiя займае надзвичайно важливе мiсце в кримiнальному економiчному цикт, пов'язуючи воедино генерування злочинного доходу з його споживанням, iнвестуваниям i iнфiльтрацiею в легальний бiзнес, благодшшсть, освiта, спорт та iншi сфери суспшьного життя. При цьому легалiзацiя злочинних капiталiв не тiльки спотворюе нормальне соцiально-економiчний
© Ермоленко О.А., Лисьонкова Н.М.
Вкник екомомiкм транспорту i проммcловоcтi № 37, 2012
