CC BY
31
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616.831-005.8-085.21 МАРТИНЧУК Ю.М.
Клнмна лккарня «Феофанм» АУС, м. Ки'в, Укра/на
КОРЕЛЯЩЯ KAiHiHHOI КАРТИНИ 3 НЕЙРОВ13УАЛ13АЩЙНИМИ ТА ДOППЛЕРOГРАФiЧHИМИ ПОКА3НИКАМИ У ХВОРИХ
3 iШЕМiЧHИМ iHCyAbTOM
Резюме. В сmаmmi наведет результати ^шчного, допплерографiчного, нейровпуалпацшного до^-дження 74 пацieнтiв у гострому перiодi твкульового шемiчного шсульту, як мали протипоказання до проведения тромболтично'1 терапи. Подана детальна характеристика гемодинамiчних причин гостро-го порушення мозкового кровооб^у з виокремленням основних титв допплерограм у хворих з атеротром-ботичним i кардiоемболiчним тдтипами шфаркту мозку. Проведено порiвняння допплерограм з даними нейровiзуалiзацiйних методiв до^дження i неврологiчним дефщитом, оцшеним за шкалою на мо-
мент надходження до стацюнару, та ступенем вiдновлення повсякденног життeдiяльностi за шкалою Ренкша на 21-шу добу розвитку шемiчного шсульту. Ключовi слова: шемiчний шсульт, тромболтична тератя, корелящя.
Вступ
Шдачно в свт дiаraостуeться близько 16,9 млн шсулкпв, з них близько 5,9 млн завершуеться леталь-ними випадками. У кра!нах Захщно! бвропи, США, Япони, Австрали за остант 15 роив смертнють вщ шсульту знизилася бшьше шж на 50 % (щорiчно на 3—7 %). У даний час цей показник становить 37— 47 оаб на 100 тис. населення [1, 3, 6].
Серед причин смертносп в Укра!ш шсульт значно випередив злояюст новоутворення i впевнено по-сщае друге мюце на вiдмiну вщ багатьох шших краш Смертнiсть вiд дано! патологи серед чоловiкiв вiком 47—74 роки становить 606 оаб, а серед жшок — 408 оаб на 100 тис. населення. Це, вщповщно, в 11,2 i 12,75 раза вище порiвняно зi Швейцарiею i в деюль-ка разiв — порiвняно з iншими кра!нами бвропи [8, 9]. Навiть порiвняно з Росiею, вiд яко! Укра!на мало вiдрiзняеться за соцiально-економiчним розвитком i структурою системи охорони здоров'я, смертнють вщ iнсульту серед чоловЫв бшьша в 1,5 раза, а серед жшок — майже у 2 рази [2, 4]. До того ж статистика шсульту в Укра!т мае тенденщю до подальшого по-гiршення, тодi як у багатьох шших кра!нах ситуацiя суттево покращуеться.
В Укра!ш сучасна стратегiя лiкування шсульту впроваджуеться повшьно. Лише 13—15 % хворих на ш-сульт госпи^зуються в межах терапевтичного вiкна, частина хворих узагалi не госпiталiзуються до стацю-нарiв i не отримують адекватно! допомоги [5, 8].
В основi розвитку гострого порушення мозкового кровообпу за пщтипом шемГ! лежить порушення гемодинамiки по привщнш артери. Тривалiсть та еть опатогенетичний механiзм даного порушення i ви-
значае в подальшому неврологiчний дефщит i мож-ливост1 його регресу у майбутньому [7]. З огляду на вищенаведене актуальним постае питання ранньо! дiагностики порушень гемодинамiки у пащенпв i3 гострим iшемiчним шсультом i ix впливу на локаль зацiю i величину зони некрозу головного мозку, не-врологiчний дефщит i можливостi функцiонального вщновлення пащента.
Матер1али та методи
У робот подaнi обстеження 74 хворих у гострому перiодi iшемiчного iнсульту, яю отримали стандарт-ну терaпiю згщно з локальним протоколом (до даного спостереження не включались пaцiенти, яким була проведена тромболiтичнa терашя). Для дослщження вщбирали хворих з атеротромботичним (АТ) i кардю-емболiчним (КТ) пщтипами iшемiчного iнсульту, якi надшшли до стaцiонaру в першi 4,5 години з моменту розвитку захворювання. Хворi з iншою або не встановленою етiологiею iшемiчного шсульту були виключеш з дослщження. Всього до групи спостереження увшшли 31 жiнкa та 43 чоловжи вiком вщ 38 до 79 роюв (середнiй вiк 64,7 ± 6,3 року).
Для оцiнки невролопчного дефiциту користу-валися шкалою Нащонального iнституту здоров'я США (National Institutes of Healht, США; Liden et al., 1994). Вщповщно до дано! шкали бал 0 характеризуе нормальний стан пaцiентa, 34 бали — коматозний. Сумарний бал клтчних проявiв вiд 3 до 8 свщчить
© Мартинчук Ю.М., 2016 © «Медицина невщкладних сташв», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
про невролопчн1 порушення легкого ступеня тяжко-ст1, 9—12 бал1в — про порушення середнього ступеня тяжкостц вщ 13 до 15 — тяжю порушення, понад 15 — про надто тяжкий стан хворого.
Для визначення результативност1 реаб1л1тац1йних заход1в i характеристики досягнутого р1вня повсяк-денно! життево! акгивностi хворих при рiзних пщти-пах iшемiчного iнсульту ми користувалися модифжо-ваною шкалою Ренкша (mRS). За цiею шкалою бал 0 означае вщсутнють симптоматики; 1 бал характери-зуе вiдсугнiсть суттево! недiездатностi (хворий здат-ний виконувати всi звичайнi обов'язки та свою роботу); 2 бали — легка недiездатнiсть (хворий не здатний до пращ на своему попередньому мгсщ, але може за собою доглядати без допомоги сторонньо'! людини); 3 бали — помiрна недаездатшсть (пацiент потребуе допомоги, але пересуваеться самостiйно); 4 бали — помiрно тяжка недiездатнiсть (хворий не здатний пересуватися без сторонньо! допомоги та потребуе и для реалГзаци фiзiологiчних потреб); 5 балiв — тяжка недiездатнiсть (хворий прикутий до лiжка i потребуе постiйного догляду та уваги); 6 балiв — померлий.
Дослщження мозково! гемодинамiки у хворих iз гострим порушенням мозкового кровообяу проводили на момент надходження до стацiонару. В до-слщженш використовували допплерограф Hivision Ascendus виробництва фiрми Hitachi (Японiя). При проведенш спектрального допплерiвського аналiзу оцiнювали яюсш (форма допплерГвсько! криво!, на-явнють «спектрального» вiкна) та кiлькiснi параметри (швидкiснi характеристики потоку, рiвень перифе-ричного опору, допплерiвський спектр, церебровас-кулярний резерв).
Результати та обговорення
За даними дуплексного сканування магiстральних артерiй голови i ши! на момент надходження до ста-цiонару, у хворих вщповщно до загальноприйнятих принципiв класифжаци було видшено такi види доп-плерограм: симетричний магiстральний кровоток, гiперперфузiя, залишковий потiк по середнiй моз-ковiй артерГ! (СМА) на фош атеротромбозу/оклюзГ! внутрГшньо! сонно! артерГ! (ВСА), оклюзiя/стеноз М1 сегмента СМА, оклюзiя/стеноз М2 сегмента СМА, порушення перфузГ! на ФонГ набряку головного моз-ку (рис. 1).
Залишковий noTiK по СМА на фонi атеротромбозу/оклюзп ВСА
У 27 (36,5 %) випадках нами був виявлений залишковий потж по СМА на фош атеротромбозу/оклюзГ! привщно! артерГ!. У 25 (33,8 %) випадках на момент надходження до стащонару було зареестровано ате-ротромбоз в дГлянщ бГфуркацГ! ЗСА/гирлГ ВСА з ре-дукцГею кровотоку в шсилатеральних СМА i переднГй мозковГй артерГ! (ПМА), пщвищенням показникГв периферичного опору в екстракрашальному вщдш ВСА/загально! сонно! артерГ! (ЗСА) за рахунок дис-тально розташовано! перешкоди кровотоку.
СереднГ значення основних допплерографГчних показникГв у груш наведет в табл. 1.
При aHMi3i даних комп'ютерно1/магштно-ре-зонансно! томографп (КТ/МРТ) головного мозку виявили 2 (7,4 %) пащенпв з лакунарними шфарк-гами головного мозку в пщюркових структурах. У 7 (25,9 %) пащенпв виявили малi кiрковi iнфаркги, в 11 (40,7 %) — юрково-пщюрков! шфаркти. Обширний глибинний i тотальний шфаркти мозку були зареестро-ванi у 2 (7,4 %) i 5 (18,5 %) випадках вщповщно. При оцшщ за шкалою ASPECT понад 7 балiв було у 19 оаб i менше 7 балiв — у 8 осiб. У 5 пащенпв iз тотальним шфарктом мозку (менше 7 балiв за шкалою ASPECT) було зареестровано летальш випадки на 21-шу добу з моменту захворювання. Причиною смерт в уск випадках був набряк-набухання головного мозку.
Зг1дно з результатами клшжо-невролопчного об-стеження за шкалою NIHSS невролопчний дефщит легкого i середнього ступеня був зареестрований у 18 (66,6 %) пащенпв, тяжкий — у 4 (14,8 %) пащенпв i надтяжкий — у 5 (18,5 %).
Стушнь вщновлення неврологiчного дефщиту на 21-й день захворювання за модифжованою шкалою Ренкша у 9 хворих (33,3 %) становив 0—2 бали, у 3 хворих (11,1 %) — 3 бали, у 10 (37,0 %) — 4-5 бал1в i у 5 (18,5 %) — 6 бал1в. На 21-й день захворювання леталь-нють у цш пщгрут була 18,5 %.
У 2 (7,4 %) пащенпв виявився залишковий потж по СМА на фош оклюзГ! штракрашальноГ дшянки ВСА при шем1чному 1нсульт1 КЕ подтипу. За даними КТ/МРТ головного мозку, в обох випадках мав мюце тотальний твкульовий шфаркт мозку, що поширю-вався на територш кровопостачання як СМА, так i ПМА.
Невролопчний дефщит за шкалою NIHSS становив 18 i 20 бал!в i був оцiнений як надтяжкий. Хвор! померли на 3-тю i 6-ту добу в1д початку захворювання.
Стеноз/оклюз'ю СМА
У 5 (6,8 %) пащенпв з АТ подтипом iшемiчного шсульту пщвищення середньо! лшшноГ швидкост1 кровотоку (ЛШК) у СМА на бощ 1нсульту було понад 80 см/с з ознаками порушення спектральних характеристик, вдекс спектрального розширення
Тип кровотоку по СМА 7; 3 %
1; 8 %
6; 24 %„
........1 2; 1 % 3; 7 %
^^^^ 4; 20 %
..............................
5; 36 %
1 — мапстральний симетричний кровоток; 2 — пперперф^я; 3 — стеноз М1/М2 сегмента СМА; 4 — оклюзiя М2 сегмента СМА; 5 — залишковий потк по СМА; 6 — оклюзiя М1 сегмента СМА; 7 — утруднений кровоток
Рисунок 1. Частота типв кровотоку по СМА у хворих з ¡шем1чним iнсультом на момент надходження до стацонару
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
0,68 ± 0,12. Причиною даних змiн могло бути як гемо-динамiчно незначиме ураження М1 сегмента СМА, так i стенотичш ураження М2 (дистального) сегмента СМА рiзного ступеня тяжкостi.
Середш значення основних допплерографiчних показникiв у груш подаш в табл. 2.
У 33 (44,6 %) пащенпв з АТ i КЕ пщтипами ше-мiчного iнсульту було дiагностовано оклюзго М1 або М2 сегмента СМА. У 2 (2,7 %) пащенпв з АТ подтипом iшемiчного iнсульту було вщзначено зниження середньо! ЛШК по СМА менше 20 см/с (оклюз1я М1 сегмента СМА), у 7 (9,5 %) — бшьше 20 см/с. Середня ЛШК не була нижчою за 20 см/с на фош стенотично-го ураження привщно! ВСА менше 75 %. Це дозволило виключити субоклюзго/оклюзго привщних ВСА i ЗСА i вщнести даний тип до атеротромбоемболiчноi оклюзи М2 сегмента СМА.
Под1бний тип кровотоку по СМА з ЛШК нижче 20 см/с (оклюз1я М1 сегмента) на фош вщсутносп зна-чних атеросклеротичних змщ привщних мапстральних артерш ши! 1 голови був зареестрований у 16 (21,6 %) пащенпв з КЕ тдтипом шем1чного шсульту. У шших 8 (10,8 %) пащенпв з КЕ пщтипом шем1чного шсульту було д1агностовано оклюз1ю М2 сегмента СМА.
Середш значення основних допплерографiчних показниюв у групi наведенi в табл. 3.
При дослщженш хворих зi стенотичним уражен-ням СМА в 1 (1,4 %) випадку розташування стенозую-чо! атеросклеротично! бляшки в дшянщ вщходження лентикулострiарних артерiй був зареестрований роз-виток обширного глибинного шфаркту. У 3 (4,2 %) випадках було зареестровано малий юрковий ш-фаркт; к1рково-пщк1рковий iнфаркт спостериався в 1 (1,4 %) хворого.
У випадку атеротромбоемболiчноi або кардюем-болiчноi оклюзи М1 сегмента СМА у 4 (5,4 %) випадках спостериався тотальний iнфаркт, в 5 (6,8 %) — обширний глибинний шфаркт, в 8 (10,8 %) пащенпв кiрково-пiдкiрковий, а в 1 (1,4 %) — малий йрковий шфаркт мозку. У випадку оклюзи М2 сегмента СМА малий йрковий i к1рково-пщк1рковий iнфаркти спо-стерiгалися в 6 (8,1 %) i 8 (10,8 %) пащенпв вщповщ-но. В 1 (1,4 %) випадку виявлено обширний глибинний шфаркт (табл. 4).
За результатами клшжо-невролопчного обсте-ження хворих на момент надходження до стацюнару у 3 (60,0 %) пащенпв зi стенозом М1/М2 сегмента СМА було даагностовано легкий неврологiчний дефщит за шкалою МЫББ; у 2 (40,0 %) пащенпв невролопчний дефщит був середнього ступеня тяжкосп. У випадку оклюзи М1 сегмента СМА у 5 (27,8 %) пащенпв був виявлений тяжкий невролопчний дефщит, у 2 (11,1 %) — дефщит був вкрай тяжким. Невролопчний дефщит середнього i легкого ступеня спостериався в 10 (55,6 %) i 1 (5,6 %) пащента вщповщно. Оклюз1я М2 сегмента СМА корелювала з невролопчним де-фiцитом середнього i легкого ступеня в 7 (46,7 %) i 6 (40,0 %) пащенпв вщповщно. В 2 (13,3 %) пащенпв виявили невролопчний дефщит тяжкого ступеня.
На 21-й день госпи^заци вщновлення невроло-пчних порушень за модифжованою шкалою Ренкiна у 3 (60,0 %) хворих зi стенозом М1/М2 сегмента СМА становило 0—2 бали, що свщчило про повне вщновлення або легку неспроможнiсть у бшьшо! частини пацiентiв, а у 2 (40,0 %) була вщзначена помiрно тяжка недiездатнiсть. У хворих з оклюзiею М1 сегмента СМА на 21-шу добу захворювання повне вщновлення або легка неспроможнють були у 2 (11,1 %) пащенпв,
Таблиця 1. Показники кровотоку по СМА у пац1ент1в ¡з залишковим потоком по СМА на фон стенооклюзуючого ураження привщно/ артерИ
Параметри кровотоку в СМА На боц уражено! niB^i На боц штактно! пiвкулi Контрольна група
Vm, см/с (М ± о) 46,82 ± 7,41*# 67,42 ± 7,63 65,35 ± 7,84
КА (М ± о) 36,30 ± 5,12* 11,90 ± 3,87
Р1 (М ± о) 0,60 ± 0,16*# 0,74 ± 0,18 0,75 ± 0,11
RI 0,52 ± 0,18* 0,63 ± 0,15 0,57 ± 0,16
СДК 1,45 ± 0,12*# 1,93 ± 0,18 1,98 ± 0,19
ТП1 0,86 ± 0,13* 0,98 ± 0,17
КО (М ± о) 1,02 ± 0,16*# 1,29 ± 0,13 1,36 ± 0,14
Таблиця 2. Показники кровотоку по СМА у пац1ент1в з! стенозом М1/М2 сегмента СМА
Параметри кровотоку в СМА На боц уражено! пiвкулi На боцi iнтaктноí пiвкулi Контрольна група
Vm, см/с (М ± о) 83,26 ± 8,52*# 65,42 ± 6,51 65,35 ± 7,84
КА (М ± о) 34,20 ± 0,14* 11,90 ± 3,87
PI (М ± о) 1,07 ± 0,17*# 0,83 ± 0,19 0,75 ± 0,11
RI 0,79 ± 0,12*# 0,53 ± 0,11 0,57 ± 0,16
СДК 1,88 ± 0,13 1,92 ± 0,18 1,98 ± 0,19
ТП1 1,29 ± 0,15* 0,98 ± 0,17
КО (М ± о) 1,04 ± 0,14*# 1,26 ± 0,19 1,36 ± 0,14
Примтки: * — p < 0,05 — в1рогщн1сть розб'жностей з контрольною групою; # — p < 0,05 — в1рогщн1сть
розб'жностей з контралатеральною стороною.
Примтки: * — р < 0,05 — в1рогщн1сть розб'жностей з контрольною групою; # — р < 0,05 — в1рогщн1сть розб'жностей з контралатеральною стороною.
noMipHa i noMipHO тяжка неспроможнють була вщмь чена в 10 (55,6 %); у 3 (16,7 %) пащенпв виявлена тяжка неспроможнють i у 3 хворих зафжсовано (16,7 %) летальш випадки. У пащенпв з oклюзiею М2 сегмента СМА лише в 1 (6,7 %) випадку були виявлеш по-мipнa i roMipro тяжка неспpoмoжнiсть, в 4 (26,6 %) випадках тяжка неспроможнють, у той час коли у 9 (60,0 %) хворих було повне вщновлення або легка неспроможнють.
Отже, стеноз М1/М2 сегмента i оклюз1я М2 сегмента СМА асощювались з добрим вщновленням жит-тед1яльносп, в той час як оклюз1я М1 сегмента СМА прогностично мала менш сприятливий характер.
Симетричний мапстральний кровоток
У 2 (2,7 %) пащенпв з АТ i в 4 (5,4 %) пащенпв з КЕ пщтипами iшемiчнoгo шсульту рееструвався мапстральний тип кровотоку по СМА з КА менше 15 %. У 1 (1,4 %) пащента з КЕ пщтипом iшемiчнoгo шсульту з ознаками гшерперфузИ в басейш уражено'1 арте-piï виявленi oсoбливoстi кровотоку в1рогщно можна трактувати як ранню pекaнaлiзaцiю судини.
У 6 (8,1 %) пащенпв iз симетричним мапстраль-ним типом кровотоку показники середньо'1 ЛШК, пульсaцiйний iндекс (П1), iндекс опору (RI), тiбiaль-но-плечовий iндекс (ТП1), кoефiцiент овершуту (КО) були в межах норми, ознаки активацИ колатерального кровотоку були вiдсутнi. Середня ЛШК знаходилась у дiaпaзoнi 45—80 см/с, значення П1 знаходились в межах 0,65—1,05.
В 4 (66,7 %) випадках мапстральний симетричний тип кровотоку поеднувався з вщсутнютю змш за даними МРТ, у 2 (33,3 %) випадках — iз малим юрковим iнфapктoм мозку.
При невролопчному обстеженнГ хворих у найго-стрГшому перюда Гнфаркту мозку й ощнщ невролопч-ного дефГциту за шкалою NIHSS у 6 (100 %) хворих виявлено невролопчний дефщит легкого ступеня тяжкосп.
При дослщженш ступеня вщновлення порушених функцГй на 21-й день захворювання за модифжованою шкалою Ренкша в усгх пащенпв був зареестро-ваний легкий стушнь неспроможносп, що вказувало на позитивну динамГку одужання i регрес невролопч-ного дефГциту.
Пперперфу^я
В 1 (1,4 %) випадку гшерперфузи рееструвалось пГдвищення ЛШК зГ зниженням показникГв перифе-ричного опору i цереброваскулярно! реактивностГ в басейнГ СМА на сторош Гнфаркту мозку i КА бгльше 15 %. Результат компресшного тесту показав вщсут-нють реакцГ! на компресГю ЗСА на бощ Гнсульту.
Середня ЛШК по СМА на сторош Гнфаркту мозку становила 88,4 см/с; П1 — 0,6; RI — 0,47; КО — 1,18; коефщГент асиметрГ! — 38 %; ТП1 — 0,75.
При порГвнянш отриманих даних Гз МРТ-дослщженням головного мозку були виявлеш юрко-во-пщкрковГ Гнфаркти мозку.
Синдром гшерперфузи пояснюеться розвитком ацидозу в дшянщ Гнфаркту, що призводить до ком-пенсацшно! вазодилатацГ! шальних артерГй i розвитку гГперперфузГ!, коли прохщнють артерГй вщновлена.
НеврологГчний дефщит на момент надходження до стацюнару був ощнений як легкого ступеня, а стушнь вщновлення порушених функцш на 21-шу добу захворювання при ощнщ за модифжованою шкалою Ренкша був ощнений як помГрна недаездатнють.
Таблиця 3. Показники кровотоку по СМА у пац1ент1в з оклюз1ею М1/М2 сегмента СМА
Параметри кровотоку в СМА На боц уражено! nÎB^i На боцi штактно! пiвкулi Контрольна група
Vm, см/с (М ± о) 37,42 ± 4,97*# 78,29 ± 8,41 65,35 ± 7,84
КА (М ± о) 49,32 ± 5,16* 11,90 ± 3,87
PI (М ± о) 1,04 ± 0,17*# 0,78 ± 0,19 0,75 ± 0,11
RI 0,87 ± 0,15*# 0,55 ± 0,18 0,57 ± 0,16
СДК 1,41 ± 0,13*# 1,95 ± 0,23 1,98 ± 0,19
ТП1 1,38 ± 0,17* 0,98 ± 0,17
КО (М ± о) 0,98 ± 0,16*# 1,34 ± 0,16 1,36 ± 0,14
Примтки: * — p < 0,05 — в1рогщн1сть розб'жностей з контрольною групою; # — p < 0,05 — в1рогщн1сть розб'жностей з контралатеральною стороною.
Таблиця 4. Характеристика хворих з '1 стенозом/оклюз 'хю СМА за даними КТ/МРТ-до^дження
головного мозку
Локалiзацiя осередку ураження Стеноз М1 сегмента СМА, n (%) Оклюзiя СМА
М1 сегмент, n (%) М2 сегмент, n (%)
Лакунарний 0 (0) 0 (0) 0 (0)
Малий шрковий 3 (4,2) 1 (1,4) 6 (8,1)
Кiрково-пiдкiрковий 1 (1,4) 8 (10,8) 8 (10,8)
Обширний глибинний 1 (1,4) 5 (6,8) 1 (1,4)
Тотальний 0 (0) 4 (5,4) -
Всього 5 (7,0) 18 (24,3) 15 (20,3)
Opигинaльныe иccлeдoвaния / Original Researches
Утрулнена перфузия
Критер1ями утруднено! перфузГ! були знижен-ня дiастолiчноi швидкостi в базальних артер1ях моз-ку i пiдвищення показникiв периферичного опору. Зважаючи на те, що у пацiентiв контрольно! групи П1 знаходився в межах 0,65—1,05, а Ы — 0,35—0,72, ми об'еднали в дану групу хворих iз П1 вище 1,05 та Ы вище 0,72. Пацiенти з однобiчним утрудненням перфузГ! внаслщок дистально! оклюзй СМА увiйшли до попереднГх груп. Отже, двосторонне утруднення перфузГ! вщзначено у 2 (2,7 %) хворих iз вогнищами iшемГi в басейнах право! i лiвоi СМА. Середня ЛШК у лiвiй та правш СМА була вщповщно 36,5 i 41,4 см/с у одного пащента; 29,7 i 34,8 см/с — у другого. П1 ста-новив 1,46 i 1,52 у першого пащента та 1,63 i 1,57 — у другого. Ы дорiвнював 0,84 i 0,79 у першого пащента та 0,91 i 0,87 — у другого. В той же час ТШ за рахунок двобiчного ураження не зазнав значних змiн i стано-вив 0,96 в обох випадках.
Даний характер змш церебрально! гемодинамiки спостерiгався при двосторонньому ураженнi мап-стральних артерш голови i супроводжувався тоталь-ним шфарктом мiокарда.
Порiвняння з клтчними даними показало, що цей тип кровотоку е прогностично несприятливим. При надходженш до стацiонару в обох пащенпв було дiагностовано тяжкий неврологiчний дефщит за шкалою МЫББ, а на 21-шу добу захворювання в 1 хворого був тяжкий стутнь функщонально! неспроможностi за шкалою Ренкша, а другий пацiент помер.
Висновки
Найбшьш тяжкий перебiг iшемiчного шсульту з вираженим неврологiчним дефiцитом i високою ле-тальнiстю ми спостериали при утрудненiй перфузГ! головного мозку i оклюзй гирла ВСА. При залишко-вому потоцi по СМА i за умови оклюзй М1 сегмента
СМА здебшьшого спостер1гався невролопчний дефь цит середнього ступеня тяжкосп з пом1рно тяжкою нед1ездатн1стю. У випадку симетричного мапстраль-ного кровотоку, стенозу М1/М2 сегменпв, оклюзИ М2 сегмента СМА невролог1чний деф1цит був зде-бгльшого легким i3 добрим функщональним вщнов-ленням.
Список л1тератури
1. Волошин П.В. Anani3 nоширеносmi та захворюваностi на nepeoeiхвороби в Укран/П.В. Волошин, Т.С. Мщенко, 6.В. Ле-комцева //Мiжнар. невролог. журн. — 2006. — № 3(7). — С. 9-13.
2. Диденко Н.Н., Денисюк В.В., Потапова И.Г., Карпов С.М. Актуальные вопросы распространенности ОНМК в Ставропольском крае // Успехи современного естествознания. — 2014. — № 6. — С. 121-122.
3. Зозуля Ю.П., Мщенко Т.С. Проблеми судинно-церебраль-ног патологи та шляхи ïx виршення // Журн. Акад. мед. наук УкраГни. — 2011. — Т. 17, № 1. — С. 19-25.
4. Зозуля 1.С., Шевчук В.1., Безсмертна Г.В. Ппергомоцис-теïнемiя та iншi метаболiчнi предиктори розвитку i перебгу шемiчного шсульту. — К.: Нацюнальна медична академы тсля-дипломног освти iменi П.Л. Шупика, 2011. — C. 34-36.
5. Зозуля 1.С., Мардзвж В.М. Мозковий Ысульт в оаб молодого вжу // Междунар. невролог. журн. — 2010. — № 5(35). — http://neurology.mif-ua.com/archive/issue-13643/article-13665.
6. Касте М. Как улучшить качество медицинской помощи больным с инсультом в общенациональном масштабе? Опыт Финляндии / М. Касте // Журн. неврологии и психиатрии им. Корсакова. Приложение «Инсульт». — 2003. — № 9. — С. 65-68.
7. Кузнецова С.М., Кузнецов B.B., Егорова M.C. и др. Особенности церебральной гемодинамики у больных атеротром-ботическим и кардиоэмболическим ишемическим инсультом в восстановительный период // Международный неврологический журнал. — 2011. — № 2. — С. 18-23.
8. Мщенко Т.С. Епiдемiологiя цереброваскулярних захворю-вань в УкраМ / Т.С. Мщенко // Судинт захворювання головного мозку. — 2006. — № 1. — С. 3-7.
9. Leys D. The main components of stroke unit care / D. Leys, E. Ringelstein, M. Kaste [et а1.] // Cerebrovasc. Dis. — 2007. — Vol. 23. — P. 465.
Отримано 18.01.16 ■
Mapтынчyк Ю.М.
Клиничесшя больниц «Фeoфaния» ГУА, г. Киев, Укpaинa
KOPPEЛЯЦИЯ KЛИHИЧECKOЙ KAP^Hbl C HEЙPOBИЗYAЛИЗAЦИOHHЫMИ И ДOППЛEPOГPAФИЧECKИMИ ПOKAЗATEЛЯMИ Y ÁOAbHblX C ИШEMИЧECKИM ИHCYЛЬTOM
Резюме. В cтaтьe привeдeны рeзyльтaты клиничecко-го, допплeрогрaфичecкого, нeйровизyaлизaционного ж-cлeдовaния 74 пaциeнтов в остром пeриодe полyшaрного ишeмичecкого инcyльтa, которьге имeли противопокa-зaния к провeдeнию тромболитичecкой тeрaпии. Прeд-cтaвлeнa подробнaя xaрaктeриcтикa гeмодинaмичecкиx причин острого нaрyшeния мозгового кровообрaщeния c выдeлeниeм оcновныx типов допплeрогрaмм y больньк c aтeротромботичecким и кaрдиоэмболичecким подтишми инфaрктa мозга. Провeдeно cрaвнeниe допплeрогрaмм c дaнными нeйровизyaлизaционныx мeтодов иccлeдовaния и нeврологичecким дeфицитом, о^танным по шкaлe NIHSS m момeнт поcтyплeния в cтaционaр, и cтeпeнью воccтa-новлeния повceднeвной жизнeдeятeльноcти по шкaлe Pe^ кинa нa 21-e cyira рaзвития ишeмичecкого инcyльтa.
Ключевые слова: ишeмичecкий инcyльт, тромболитичe-cкaя тeрaпия, коррeляция.
Martynchuk Yu.M.
Clinical Hospital «Feofaniia» of the State Management of Affairs, Kyiv, Ukraine
CORRELATION OF THE CLINICAL PICTURE WITH NEUROIMAGING AND DOPPLER PARAMETERS IN PATIENTS WITH ISCHEMIC STROKE
Summary. The article presents the results of clinical, Dop-pler, neuroimaging study of 74 patients in the acute period of hemispheric ischemic stroke, who have contraindications to thrombolytic therapy. The detailed description of hemodynamic causes of acute cerebrovascular accident distinguishing the main types of dopplerograms in patients with atherothrombotic and cardioembolic cerebral infarctions is presented. There has been made a comparison of dopplerograms with the data of neuroimaging research methods and neurological deficit estimated by NIHSS scale at the time of admission to the hospital, and the degree of recovery of everyday life by Rankin scale on day 21 of ischemic stroke.
Key words: ischemic stroke, thrombolytic therapy, correlation.
№ З (7Д) • 2016
www.mif-ua.com
1ДЗ
