CC BY
34
Именно на это указывалось в Пекинской Хартии, представленной XX конгрессу Международного Союза архитекторов: "В своей основе общая теория архитектуры представляет собой интеграцию архитектуры, ландшафтной и городской планировки, стержнем которой является городской дизайн... Увеличивающиеся масштабы и объемы современного развития представляют архитектору большие возможности подходить к архитектуре, ландшафтному планированию и градостроительству как единому целому".
Литература
1. Tansly A.G. The Use and Aluse of Vegetationae Concepts and Terms. - Ecology, Brooklyn, №. У. 1935 р. - 16, 284-307
2. Районная планировка. Справочник проектировщика. - М.: Стройиздат, 1986 - 325 с.
3. Владимиров В.В., Фомин И. А. Основы районной планировки. - М.: Высшая школа, 1985. - 222 с.
4. Градостроительство и районная планировка. Понятийно-терминологический словарь. - Минск: Минсктиппроект, 1999 - 188 с.
5. Ю.М. Бшоконь Репональне планування (Сутнють i значення)/ Навч. поабник. -К.: Укрархбудшформ, 2001 - 106 с.
6. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983 - 350 с.
7. Арманд Д.Я., Вернадский В.И. Очерки биосферы - М.-Л. 1925 г.
8. Сычева А.В. Основы ландшафтной архитектуры - Минск, Парадокс, 2002 - 88 с.
9. Гадач Э., Буреш О., Павлуй. Некоторые основные понятия экологии ландшафта. - М// Серия географическая. Географическая наука за рубежом, 1978 г, №1 с 135-144.
10. Novakova El. System stabilizacprvku v krajineSbornik Ekologicka optimalizace vyuzivani krajiny v CSSR. FMTIR, 1976, 1 - 14.
11. Саймонс Дж. Ландшафт и архитектура - М.: Изд-во лит. по стр-ву, 1965 - 194 с.
12. Фомш 1.О. Основи теорп мютобудування - К.: Наукова думка, 1997-189 с.
13. Кушшренко М.М. Методи передпроектного аналiзу в мютобудуванш - К.: В1-ПОЛ, 1996. - 169 с.
14. Берг Л.С. География и ее положение в ряду других наук/ Сб.: Вопросы страноведения. - М.-Л., 1925.
УДК 574: 911.52 Астр. М.Я. Магас1 - 1вано-Франтвський
НТУ нафти i газу
КОМП'ЮТЕРНЕ КАРТУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ М. 1ВАНО-ФРАНК1ВСЬКА
На mдставi наукових праць рiзних авторiв дана характеристика клiматичних умов i екологiчного стану зелених насаджень мiста Iвано-Франкiвська. Автор пропо-нуе свою систему оцiнки екологiчного стану зелених насаджень мюта. За допомогою ПК розробленi електроннi схеми розвитку деревного стовбура, кори, крони, а також ушкодження грибами-паразитами i деревними хворобами. Розроблено систему захо-дiв, що спрямована на зм'якшення негативних впливiв людини на деревнi насаджен-ня в мiстi.
1 кафедра природних ресурав та туризму
Doctorate M. Ya. Magas
Computer's Mapping Of Ecological State Of The Green Planting
Of Ivano-Frankivsk-City
On the basis of scientific labours of different authors description of climatic terms and ecological state of the green planting of city of Ivano-Francivsk is given. An author offers the system of estimation of the ecological state of the green planting of city. By the personal computer the electronic charts of development of arboreal trunk, cora, crown, and also damage by mushrooms-vermin and arboreal illnesses are developed. The system of measures, which is directed on softening of the negative influencing of man on the arboreal planting in town, is developed.
Специфжа кшмату м. 1вано-Франювська обумовлена тим, що воно розташоване з тдв^ряного боку основно! маси повггряних атлантичних те-чш, з чим i пов'язане значне збшьшення вологость Середня волопсть повггря становить 68-70 %. Напрям вг^в зумовлений положенням Карпат i долини р. Дшстер. Переважаючг вгтри тут мають швшчно-захщний (32 % повторюва-ностг), швденно-схщний (22 %) та захгдний (17 %) напрямки.
Площа мгста 1вано-Франювськ становить 3648 га. Забудована терито-ргя становить 75 % вгд загально! площг мгста. У межах мгста площа зелених насаджень становить 1236 га, з них загального користування - 345 га. На одного жителя мгста припадае 52 м2 зелених насаджень, в тому числг загального
2
користування - 14,5 м [1 ].
Пращвниками Проектно-конструкторського технолопчного гнституту (ПКТ1) Мгнпромполгтики Укра!ни в м. 1вано-Франкгвську проводилися дос-лгдження з метою вивчення стану зелених насаджень мгста. 1з усгх обстеже-них 14828 дерев (100 %) до першо! категори вгднесено 6967 екземпляргв, або 47 %, до друго! - 5988 екземпляргв (40 %) i до третьо! - 1873 екземпляри (13 %). Наведет дат свгдчать про те, що 53 % всгх обстежених дерев певною мгрою пошкоджеш i не вгдповгдають ландшафтно-естетичним вимогам.
З метою визначення ступеня видимих пошкоджень деревних i чагар-никових порщ проведено рекогносцирувальне обстеження 129 вулиць, скве-ргв i парюв мiста Iвано-Франкiвська. Стушнь пошкоджень деревних насаджень або окремих дерев визначено за трьома категорiями: 1) добрий стан (дерева мають темно-зелене листя i хвою, кшьюсть дерев з мехашчними пош-кодженнями, зараженням шюдниками i хворобами не бшьше 10 % загально! кшькостц 2) задовiльний стан (дерева незначно ослаблеш, з дрг6ними мехашчними пошкодженнями, зеленою, свiтло-зеленою хвоею чи листям. Кшь-юсть дерев, сильно ослаблених, тих, що всихають, (вгд 11 до 25 % загально! кшькостц 3) незадовiльний стан (кшьюсть дерев, сильно ослаблених, що всихають i сухих бiльше 20 %, саштарний стан вуличних насаджень i скверiв не-задовiльний. 1з уЫх обстежених 14 828 дерев (100 %) (до першо! категори вiднесено 6967 екз. або 47 %; до друго! (5988екз. або 40 % i до третьо! -1873 екз., 13 %. Наведет дат свщчать про те, що 53 % вЫх обстежених дерев певною мГрою пошкоджеш i не вiдповiдають ландшафтно-естетичним вимогам при озелененш [2].
Зеленi насадження в мютах виростають в несприятливих умовах. Вис-тупаючи в ролi природного бiологiчного фiльтра, деревно-чагарниковi росли-ни вiдiграють iстотну роль в очистщ атмосферного повiтря вiд забруднен-ня[3]. Ознайомившись зi згаданими вище роботами у 2000 роцi автором проведет дослщження з визначення еколопчного стану зелених насаджень мю-та. Для дослiдження вiдбирались дерева, яю не зазнавали фiзичноl ди з боку людини (обрiзання сучкiв, формування крони, побiлка та шше). Щодо вiку деревних порiд, використовували стиглi i пристигаючи дерева. Дослщження провели у п'ять етапiв.
Перший етап. Дослщжувався розвиток деревно! рослинност мiста як наслiдок негативних впливiв забруднення на нього: розвиненiсть деревного стовбура, крони i кори, наявшсть грибiв-паразитiв та хвороб деревних рос-лин. Для оцiнки аномалiй розвитку рослинност автор запропонував п'яти-бальну шкалу, за якою визначав стушнь тих чи iнших аномалiй.
Табл. 1. Критери оцтки виявлених аномалш у розвитку деревног рослинност1
N п/п Бали Х-ка забруднення довкшля Критери визначених аномалш
1 V Не забруднене Аномалш у розвитку не виявлено.
2 IV Мало забруднене Виявлено незначт аномали в розвитку. Стан кори добрий. Плодов1 тша гриб1в-паразипв та прояви хвороб ввдсутт.
3 III Помiрно забруднене Виявлено аномали в розвитку. Стан кори задо-вшьний. Виявлено мшориза гриб1в-паразиив 1 поодиною прояви хвороб.
4 II Забруднене Розвиток деревно! рослинност1 не значний. На кор1 виявлено пошкодження р1зного характеру. Присутт плодов1 тша гриб1в-паразипв, виявлено раков1 утворення та некрози гшок.
5 I Дуже забруднене Розвиток деревно! рослинност1 мшмальний. Кора пошкоджена, мае ввдмерл1 д1лянки. У значнш кшькост1 присутт плодов1 тша гриб1в-паразиив. Наявт значт прояви деревних хвороб.
Другий етап. На цьому етат розроблена програма детальних ком-плексних дослщжень та обстежень. Визначилися з деревними породами, яю шдлягають оцiнцi. Це таю деревш породи, якi досить поширеш в мiстi i чут-ливi до забруднення. Це завдання виявилось досить складним, бо в мюькому озелененнi використовують деревнi породи, яю е газостiйкими, тшевитрива-лими, морозостшкими, невибагливими до родючостi та вологост грунту. Об-стежувались каштан юнський (Aesculus hippocastanum L.), тополя чорна (Po-pulus nigra L.), липа дрiбнолиста (Tilia cordata Mill.), платан захщний (Plata-nus accidentalis L.), верба ламка (Salix fragilis L.), береза бородавчата (Betula verrukosa L.). З метою перевiрки наших дослщжень застосовувався метод ль хеношдикаци. Методами лiхено та фггошдика! на пiдставi тест-видiв швидко i достеменно точно визначають стан повiтря, осюльки реакцiя окремих видiв на рiвень забруднення атмосфери вiдома[2]. Були обстежеш стовбури дерев на наявнiсть листуватих ешфггних лишайникiв: Parmelia sulkata (Tayl.), Xa-
ШЬпа рапейпа (Ь.), РИуБЫа в1е1апв (Ь.). Спостереження проводилися окремо по мжрорайонах, де було видiлено 650 точок спостереження. Тут проводилась ощнка розвиненост деревно! рослинностi на наявшсть грибiв-паразитiв i хворiб, Вся шформащя з дослiджень територи мiста заносилась у польовий журнал, а точки спостережень вщзначалися на карт мюта.
Третiй етап. Пiсля виконання польових робгг на основi даних цих спостережень була створена база даних на ПЕОМ у програмному забезпечен-ш Ехсе1. Складнiсть процедури полягала в оцифровуваннi i визначеннi координат точок спостереження. Шсля складання бази даних перейшли до побу-дови електронних карт.
Четвертий етап. Одним iз найважливiших етапiв дослщжень е аналiз схем розвинутостi деревного стовбура, кори, крони та наявност грибiв пара-зитiв чи хворiб деревних рослин по мiсту 1вано-Франювську. На цьому етапi визначаеться характер забруднення урбашзовано! територи та реакцш деревних рослин на несприятливi умови виростання.
Рис. 1. Схема мережi спостережних точок по м. 1вано-Франтвську
Кшьюсть i мiсцезнаходження точок спостереження, е достатнiм для проведення еколопчно! оцiнки стану рослинностi. Точки рiвномiрно розподь ленi по мюту i охоплюють всi мiкрорайони. Звичайно, охопити весь комплекс деревно! рослинност не можливо, але кiлькiсть дерев, по яких проводились спостереження, е достатньою, хоча не виключае незначних похибок. Для пере-вiрки зiбраних даних використовувався контрольний метод лiхеноiндикацil.
Рис. 2. Схeмa аномалш у розвитку дepeвного стовбура
Рис. 3. Схeмa аномалй у розвитку дepeвноï крони
Найбшьш поширенi аномали деревного стовбура спостершаються на вулицях з досить штенсивним рухом: на стику вулиць Довженка, Чорновола та Петлюри, по вулищ Галицькiй бiля моста через р. Бистриця Солотвинська. Значнi аномали в розвитку деревного стовбура спостер^аються на перетинi вулицi Незалежностi та залiзничноl коли. Необхiдно зауважити, що неспри-ятлива екологiчна ситуацiя виявлена бшя промислових об'екпв мiста: локо-мотиворемонтного заводу, ВО "Карпати". Найбшьш "числ" дiлянки мiста знаходяться в районi iнтенсивного озеленення: парк iменi Т.Г. Шевченка, Меморiальний парк, театральний сквер. Не виявлено аномалiй у розвитку деревного стовбура по вулицях Лермонтова, Короленка i Довбуша.
Вона показуе, що найбiльше !х по вулицях Чорновола, Республжансь-кш та у мiкрорайонi Княгинин. Це можна пояснити штенсивним рухом автотранспорту та функщонуванням спиртогоршчаного об'еднання "Княгинин". Практично не виявлено аномалш у пiвнiчно-захiднiй та центральнш частинах мiста, де вiдсутнi промисловi об'екти.
Необхiдно зауважити, що деревна кора менше тддаеться впливу техногенного навантаження. Незважаючи на це, виявлено аномали по вулицях Хiмiкiв, Петлюри, Коновальця, Ковальськiй, Незалежностi. На цих вулицях деревна кора тддаеться негативному антропогенному впливу промислових об'екпв та автотранспорту, але тут е виняток: аномали по вулицi Петлюри можна пов'язати з негативним впливом аеропорту на деревну рослиншсть. Дiяльнiсть аеропорту спричиняе фiзичне забруднення: шум та вiбрацiю. По вулицях Кшвськш, Симоненка, Макухи виявлено мiнiмальний вплив на кору деревно! рослинностi.
Рис. 4. Схема аномалШ у розвитку деревног кори
Рис. 5. Схема поширення грибiв-паразитiв деревно'1 poanuHHOcmi
Рис. 6. Схема поширення деревних хвороб
Насамперед необхщно сказати, що гриби-паразити заражають дерева, якi мають ослаблений iмунiтет, а ïx розвиток е пригнiченим або шдлягае негативному впливу антропогенезу. Це явище пов'язане з аномалiями в розвитку дерев на вулицях Незалежност^ Княгинин, Горбачевського, Хiмiкiв та Ci-
чових Стршьщв. Тут можна спостерiгати наявшсть грибiв-паразитiв на ос-лабленiй деревнш рослинностi. Це явище по вулищ Сiчових Стрiльцiв можна пояснити електромагштними полями, що створюють аномальну зону в райош функцiонування телевежi, на якш розмiщенi антени супутникового те-лебачення та мобiльного телефонного зв'язку. Не виявлено грибiв-паразитiв по вулицях Вовчинецькш, Шевченка, Микитинецькiй та Вербовш.
Звичайно деревнi хвороби е супутниками грибiв-паразитiв i представ-ленi переважно стовбурними гнилями, раковими утвореннями, некрозами п-лок. У свою чергу вони призводять до мехашчного пошкодження деревно! рослинностi. Хвороби дерев виявлено на вулицях Галицька, на перетиш ву-лиць Горбачевського, Княгинин та Ковальсько!; Сiчових Стрiльцiв, Коно-вальця та Чорновола; Довженка i Петлюри; Незалежностi та 1васюка. Не за-раженi або зазнають мшмально! зараженост хворобами мiсцевостi вздовж рiчок Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвiрнянська, мюью парки, центральна, частина мюта, а також вулицi Некрасова, Новий Свгг, Солотвинська, Волинська.
Рис. 7. Схема поширення листуватих емфтних лишайнишв
Лишайники у декшька разiв чутливiшi до забруднення мiста i тому не-гативний вплив на них е досить помггний. Показники свщчать, що лишайники розповсюдженi в мюцях iнтенсивного озеленення (парки, сквери тощо). А от найменше !х на вулицях з iнтенсивним автомобiльним рухом та поблизу промислових об'еклв, особливо ВАТ фiрма "Барва", "1вано-Франювськце-мент", залiзничного депо, спиртово-горiлчаного об'еднання "Княгинин". Досить малу кшьюсть лишайникiв можна спостерiгати вздовж вулиць з штен-сивним рухом автотранспорту.
Аналiзуючи загальну схему, ми пересвiдчилися, що згадаш аномали в розвитку деревно! рослинност та наявнiсть грибiв-паразитiв i хвороб пов'яза-нi мiж собою i вiддзеркалюе негативний вплив антропогенного навантаження на мiкрорайони мiста. Отже, на основi цiе! карти ми можемо зробити висно-вок, що найбшьш забрудненими вулицями мюта е: Хiмiкiв, Княгинин, Га-лицька в райош перетину з Новгородською, Сiчових Стршьщв, Петлюри.
П'ятий етап включае роботу над висновками та розробку комплек-сно-диференцшованих заходiв, що забезпечать нормальш умови життедiяль-ностi мiста. Проаналiзувавши результати роботи, можна зробити висновок, що найбшьш забрудненими вулицями мюта е л, якi безпосередньо зазнають тотального впливу промислових об,ектiв та автотранспорту, включаючи теле-вiзiйну вежу та аеропорт. Найбшьш чистими вулицями мюта е т^ якi дос-татньо озелененi i поблизу яких вщсутт промисловi об'екти.
Звичайно, в цш роботi е недолiки: немае точних цифр про забруднення довкшля; прояв iнтенсивностi фiзiологiчних процесiв i порушення бiохiмiчно-го обмiну вщбуваються за 2 (3 роки до появи зовшшшх ознак; немае даних про реакцш на забруднення рiзних порiд дерев; не враховано те, що при озеленены використовуються деревш породи, не вибагливi до умов виростання.
До переваг можна вщнести: метод легкодоступний для широкого кола спещалютв; дешевизна методу; компактшсть методу; при робот немае зносу устаткування та апаратури. Карти, як були розроблеш пiд час дослщжень, можна використовувати: при розробцi заходiв щодо покращення умов мж-рокшмату мiста; оцiнки впливiв пiдприемств на довкшля; для вивчення впливу автотранспорту на зелеш насадження мюта; при розробщ генерального плану розвитку мюта та його озелененнi; при розробщ моделей мжрокшмату м. 1вано-Франювська; для монiторингу мюько! агломераци як доповнення до шших карт забруднення мюта (геохiмiчнi та iншi).
Рекомендуеться проводити у примюьких лiсах ландшафтно-плану-вальну органiзацiю територи лiсопаркiв, збереження природних насаджень i ландшафтно-естетичне !х покращення шляхом спецiальних посадок i рубок [4]. Необхiдно зауважити, що проблему оздоровлення зелено! зони мюта не-обхiдно вирiшувати в таких напрямках:
• добитись штатного зменшення викид1в шшдливих речовин у навколишне се-редовище дшчими стацюнарними джерелами 1 автотранспортом з доведенном !х до нижче гранично допустимих;
• розробити перспективний генеральний план озеленення м1ста ¡вано-Франюв-ська з диференщащею р1зних категорш насаджень;
• визначати ввдповщно з поточними 1 перспективними планами необхщну к1льк1сть стандартного (спйкого до юнуючого стану довкшля) посадкового матер1алу декоративних 1 чагарникових порвд;
• на основ1 еколопчних дослвджень ввести у зелен насадження м1ста декора-тивт породи як1 ввдповвдають ряду вимог, щодо деревних порщ як1 використовуються при озеленет мют;
• скласти 1 затвердити план ландшафтного благоустрою зелено!" зони м1ста;
• нам1тити люопарки для основних мшрорайотв м1ста за напрямками голов-них шосе;
• провести iнвентаризацiю Bcix зелених насаджень на вулицях, скверах, бульварах, парках, внутршньо-квартальних територiях, промислових площадках i органiзацiях для реконструкцii 1х, попередньо пов'язавши iснуючi на окремi дiлянки дендроплани з перспективним генеральним планом озеленення мiста Iвано-Франкiвська.
Здшснюючи благоустрiй мiських ландшафтiв, за сучасних умов необ-хiдно не лише озеленювати певнi територii, а й утворювати високоефективнi в екологiчному вщношенш, стiйкi до несприятливих умов середовища, деко-ративнi рослиннi сукупностi iз заданими фiтомелiоративними характеристиками. Це можливо тiльки при правильнiй штродукци в озелененнi урболан-дшафтiв [5]. Зарубiжнi науковцi вважають, що на територи великих промис-ловорозвинутих мют необхiдно створювати зеленi смуги, як б вщгороджува-ли житлову зону мюта вiд промисловоi [6].
Цю роботу необхiдно виконати з урахуванням сучасного стану зелених насаджень та видiв i вжу, пов'язавши ix з ландшафтно-клiматичною зоною; створити постшш декоративнi розсадники з комплексом агротехшчних i мелюративних заxодiв та передовою технолопею вирощування необхщно!" кiлькостi (видового складу, вжу та по роках) стандартного посадкового мате-рiалу для потреб систематичного озеленення мюта Iвано-Франкiвська.
Лiтература
1. Адаменко О.М., Рудько Г.1., Консевич Л.М. Еколопчне картування. - 1в-Фран-кiвськ: 1МЕ, 2003. - 580 с.
2. Геоеколопя Украiни/ Зб. наук. праць. - К.: Манускрипт. - 1993. - 118 с.
3. Трасо Х.Х. Лихеноиндикация как метод биомониторинга динамики окружающей среды. Экологический мониторинг у биосферных заповедниках соцстран. Пущино, 1982. - 300 с.
4. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 1999. - 360 с.
5. Швадчак 1.М., Митроченко В.В. Селекцшш пщходи до с творення стшких до промислових забруднень насаджень. Проблеми урбоекологп та ф1томелюраци. - Льв1в: Свгг. 1991. - 180 с.
6. Living in the environment: principles, connections, and solutions/ G. Tyler Miller, Jr. -9th ed. 1996, 727p.
УДК 574: 911.52 Acnip. Н.П. Ковальчук - Волинський ДУ
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ М1СЬКОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ М. ЛУЦЬКА
Розкриваються едафо-кшматичш особливосп розвитку зелених насаджень м.
Луцька.
Doctorate N. Koval'chuk - Volyn' State University Ecological Problems of Urbon Greening in Lutsk city
The edaphic and climate peculiarities of green-belt of Lutsk city have been described.
Деревна рослиншсть вщграе важливу бюценотичну, i економ1чну та естетичну роль в житл мют. Для того, щоб дерева досягли свого повного розвитку i виконували цю роль, необхщно чекати десятки роюв. Але в той же час вони дуже швидко вщмирають i зникають з мюького ландшафту. Багато архь
