CC BY
56
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630*181.351:581.52 Доц. М.П. Курницька, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ЗРОСТАННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН В УРБАН1ЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩ1
Проведено аналiз основних урбогенних факторiв впливу на зростання мюьких деревних насаджень. Окреслено найважливiшi проблеми озеленення сучасного мю-та, узагальнено недодши утримання та експлуатацп зелених насаджень. Зокрема, пiднято питання щодо подальшого вивчення негативного впливу сильно! кронацп дерев на !х функцiональну здатнiсть.
Ключов1 слова: зеленi насадження, урбогеннi фактори, озеленення, обрiзуван-ня, догляд, експлуатацiя.
Для сучасного свггу характерний стр1мкий процес урбашзаци 1 шде змши природних умов життя рослин 1 вплив на них людини не проявляються так яскраво, як у м1сл. Вже зараз мюта стають ютотною частиною ландшаф-т1в земно! кул!, в них живе 80 % населення розвинених кра!н 1 бшьше 50 % -у кра!нах, що розвиваються. Зокрема, кшьюсть жител1в Львова, а також п'яти райошв, що розмщеш навколо нього, у 1989 р. сягнула 1 229 тис. оЫб, тобто 47,5 % мешканщв Льв!всько! обл. [6].
Територ1ально мюью агломераци теж постшно розвиваються. Вщ часу заснування мюта Львова 1 до кшця XX ст. його площа зросла бшьше, шж у 25 раз1в. Причому р1зке збшьшення цього показника вщбулося за останш 70 роюв - територ1я мюта розширилась майже вдв1ч1 внаслщок приеднання велико! кшькост примюьких поселень [7, 8] \ буде продовжувати зростати, оскшьки, зпдно з Генпланом Львова, до 2025 р. плануеться включення у його меж! близько 14 прилеглих населених пункпв, зокрема: Пщрясне, Рясна-Руська, Рудно, Зимна Вода, Лапа!вка, Скнил1в, Сокшьники, Лисинич1, Вин-ники, П1дб1рщ, Сороки Льв1вськ1, Малех1в, Муроване [13].
За показником щшьносл населення на 1 га плошд Льв1в посщае перше м1сце в Укра!ш серед великих мют. Водночас, внаслщок розбудови житлових { промислових об'екпв та транспортних шлях1в, вщносна площа вегетуючих територш тут скоротилась в 1,6 раза { становила в 1990-х роках 37,6 % проти 61,2 % 1940 р. [7, 12], що нижче вщ ддачих норм, оскшьки тд зелеш насадження в мютах Укра!ни выводиться до 40-50 % територи в межах забудови [10]. У мютах складаеться свш особливий св1т урбашзовано! природи з1 знач-но змшеними умовами життя рослин.
Географ1чне положення { характер макрорельефу визначають загаль-ний кшматичний фон мюта. Решта фактор1в урбогенного походження: будь вельш матер1али та штучш поверхш; конф!гуращя буд1вель { вулиць; штучш джерела тепла; мехашчне видалення дощових вод { сшгу; забруднення атмосферного повгтря; характер озеленення мюта. Ц фактори впливають не лише на кшмат, але й на шш1 найважливш! чинники умов зростання зелених насаджень у м1си, зокрема на грунтов! умови.
2. Еколопя довкшля
55
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Аналiз еколопчних факторiв Львова [8] пiдтвердив, що нашстотшши-ми з них е алкалiзацiя едатопу, ксерофiлiзацiя клiматопу та забруднення еко-топу загалом. Конкретизащя дiючих агентiв мiського середовища е нереальною внаслщок комплексно! дй факторiв, названих "комплексним урбогенним градiентом середовища" (КУГС) [9]. Можна тшьки видiлити групу найзначш-ших (з огляду на нормальний онтогенез деревних рослин) показниюв, якi формують середовище зростання зелених органiзмiв (рис. 1). При цьому шд-тверджуеться поясне зонування мюта за рiвнем урбашзацй середовища вiд жорсткостi умов центру до помiрного екологiчному впливу на околицях.
Рис. 1. Схема формування середовища зростання деревних насадженьу мiстi та його ощнка: * КУГС - комплексний урбогенний градиент середовища; КГ -кл1матичний градиент; ЕГ- едаф1чний градиент; ЗГ- забруднювальний градиент; "+" добр1 умови, "0 " задовтьт умови, " - " негативш умови; ЕФП - еколого-фтоценотичш пояси (I - лесопарк, II - парк, III - сквер, IV- вулиця)
Фактично, проанашзоваш еколопчш фактори е прямо чи опосередко-вано результатом антропогенно! дiяльностi, тому вживання означення "урбо-генш" цшком закономiрне. Але декоратившсть i стшюсть зелених насаджень залежать не тшьки вщ умов середовища, але i видового складу, якост садив-ного матерiалу, характеру угруповань, вЫе! агротехнiки догляду за ними. От-же, можна видiлити ще одну групу антропогенних факторiв - агротехшчш, якi часто згубнi для рослин як внаслщок !х дi!, так i бездiяльностi.
Кiнцевою метою вЫх дослiджень фiтоценотичного покриву мiста е розроблення методiв створення високостiйких до мюцевих негативних фак-
56
Збiрник науково-технiчних праць
TopiB насаджень, як б повноцшно виконували роль бiофiльтрiв та окраси ур-боландшафту. На жаль, комплекс умов, в яких доводиться зростати деревним рослинам, часто не вщповщае ïx бюлопчним i екологiчним вимогам, що призводить до зниження ïx життездатност та функцюнування.
Незадовiльний стан мiськиx зелених насаджень найчастше пояс-нюеться економiчними негараздами сьогодення, хоча рослинам нерщко свь домо завдаеться шкода. Роботи з озеленення здебшьшого зводяться до благоустрою чи реконструкцн юнуючих зелених насаджень. Останнiм часом нове зелене будiвництво майже не ведеться. Навпаки, з дозволу мюько1! влади чи самовшьно вiдводяться дiлянки шд житлову забудову, автостоянки, АЗС та ш. внаслiдок скорочення зелених зон.
Характеризуючи стан сучасного мiста загалом, можна зробити висно-вок про недостатшсть зелених насаджень та ютотт проблеми в питаннях озеленення, з яких найгострше видiлено таю:
1) кшьюсне зменшення площi зелених насаджень;
2) яюсна деградацiя деревних порiд;
3) безпринципна мiстобудiвна дiяльнiсть;
4) вiдсутнiсть iнвентаризацiï' та паспортизаци зелених об'екив;
5) iндиферентне ставлення мiськоï' влади до питань озеленення;
6) недостатне фшансування робiт з озеленення та збереження природних
комплекив мiста.
Останнiм часом значного поширення набуло сильне обрiзування дерев, причому його найтравматичшший i малоестетичний спосiб - полярду-вання чи кронащя, що передбачае повне видалення крони i верxньоï частини стовбура дерева. Цей захщ вживають здебшьшого для омолодження рослин, а також для запобшання контакту гшок з фасадами будiвель, лiнiями електро-передач. Необхщно зазначити, що в усьому свт такий спосiб "утримання та експлуатацп" зелених насаджень вважаеться варварством [4]. Видалення по-тужноï крони дерев значно знижуе ïx санiтарно-гiгiенiчне i декоративне зна-чення. К^м того, неодноразове обрiзування крони дорослих дерев згубно позначаеться на ïx станi, призводить до передчасного старшня i загибелi [1].
Замiсть того, щоб реально оцшити стан зелених насаджень та вироби-ти конкретш заходи збереження i полiпшення зеленого фонду, комунальш служби займаються полярдуванням, яке у бiльшостi випадкiв не потрiбне, особливо на територiï парюв чи скверiв. Таке обрiзування списуе витрати бюджету мiста, при цьому зумовлюючи вщпад дерев за неправильного його зас-тосування. А, можливо, метою глибокого обрiзування е своерщна економiя бюджетних коштiв - зрiзали пiв дерева i не потрiбно навiдуватись кiлька ро-юв. Фактично пiд виглядом обрiзування вщбуваеться цiлеспрямоване зни-щення зелених насаджень.
Наслщки неправильного обрiзування описано в низщ публiкацiй [2, 3, 5, 11]. Дослщження вказують на рют захворювань у дерев, структурнi змши листя, порушення ростових процеЫв, змшу спiввiдношення мiж синтезом ор-гашчних речовин i ïx витратою на дихання. Щ реакцiï рослин мають адаптив-ний характер, але незмшно ведуть до ослаблення органiзмiв.
Отже, внаслщок урбанiзацiйниx процесiв у мютах формуються специ-фiчнi умови середовища зростання зелених насаджень, сукупна дiя яких
2. Еколопя довкiлля
57
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
призводить до зниження життездатност та функцiонування рослинного пок-риву мiста. 1снують ютотш проблеми в питаннях озеленення сучасних м1ст, зокрема щодо догляду та експлуатацй зелених насаджень. Так, значно! шкоди завдають неправильнi обрiзування деревних рослин, наслщки яких потребу-ють подальшого вивчення. Вдосконалення агротехнiки догляду за мюькими насадженнями повинно базуватись на всебiчних глибоких наукових досль дженнях фiтоценотичного покриву мiста.
Лггература
1. Бакулин Т.В. Использование тополя в озеленении промышленных городов Сибири // Сибирский экологический журнал, 2005. - № 4. - С. 563-571.
2. Бессонова В.П. Вплив омолоджуючо! обр1зки на уражешсть хворобами деревних рослин в умовах дп автомобшьних викид1в / В.П. Бессонова, В.М. Глубока / О.С. Горбенко // Питання бюшдикацп та екологп. - Запор1жжя, 2008. - Вип. 13, № 2. - С. 105-112.
3. Горбенко О.С. Формування вуличних дерев обр1зуванням та його ефективнють / О.С. Горбенко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.4. - С. 187-191.
4. Горышина Е.Л. Растения в городе / Е.Л. Горышина и др. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1991. - 184 с.
5. Казанцева М.Н. Экологические последствия радикальной обрезки крон тополя бальзамического (Populus balsamifera L.) в городских насаждениях / М.Н. Казанцева, А. А. Соловьева // Вестник экологии, лесоведения и ландшафтоведения. - 2009. - № 9. - С. 192.
6. Костюк I. 1сторико-географ1чний аспект демограф1чного i територ1ального розвитку Льв1всько'1 мюько! агломерацп / I. Костюк // Iсторiя украшсько! географп. Всеукрашський на-уково-теоретичний часопис. - Тернопшь : Вид-во мПiдручники i посiбниким, 2007. - Вип. 1 (15). - С. 112-115.
7. Курницька М.П. Динамiка урбанiзацiйних процеав (на прикладi мiста Львова) / М.П. Курницька // Проблеми ландшафтно! арх^ектури, урбоекологп i озеленення населених мiсць : матер. 1-го мiжн.семiнару. - Львiв, 1997. - С. 135-137.
8. Курницька М.П. Особливосп життедiяльностi деревних порiд в урбогенних умовах великих мiст (на прикладi м. Львова) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук. - Львiв, 2001. - 19 с.
9. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы и принципы интродукции и фитомелио-рации (на примере больших городов Запада УССР) : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук: спец. 06.00.18. - М. : Изд-во "Просвещение", 1991. - 40 с.
10. Мктобудування. Планування i забудова мюьких i сшьських поселень ДБН 360-92.
11. Пономарьова О.А. Аналiз вщновлення крони у рослин Tilia platyphyllos та T.cordata пiсля глибокого омолоджувального обрiзування / О. А. Пономарьова, В.П. Бессонова // Вюник Дншропетровського унiверситету. - Сер.: Бюлопя. Еколопя. - 2010. - Вип. 18, т. 2. - С. 76-80.
12. Степашв Олена. Сучасний Львiв. Пупвник : пер. з 1943 р., [стереотипне]. - Львiв : Видав.центр "Фенкс", 1992. - 144 с.
13. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sytnyk.org/shobudezfrankivskymra yonom.
Курницкая М.П. Экологические аспекты произрастания древесных растений в урбанизированной среде
Проведен анализ основных урбогенных факторов влияния на рост городских древесных насаждений. Очерчены важнейшие проблемы озеленения современного города, обобщены недостатки содержания и эксплуатации зеленых насаждений. В частности, подняты вопросы дальнейшего изучения негативного влияния сильной кронации деревьев на их функциональную способность.
Ключевые слова: зеленые насаждения, урбогенные факторы, озеленение, обрезка, уход, эксплуатация.
Kurnytska M.P. Ecological aspects of wood plants growth in a city
Principal urban influences on wood plants growth are analyzed. Most important greenery problems in modern cities are emphasized and main drawbacks of plants maintenan-
58
Збiрник науково-техшчних праць
ce are generalized. In particular, negative influence of heavy tree leafage on tree functionality is discussed.
Keywords: plants, urban influences, greenery, maintenance, usage.
УДК581.526.42 (477.85) Здобувач С.В. Робулець1;
2 3
проф. В.Д. Солодкий , канд. бюл. наук; доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук
ЗНАЧЕННЯ ЗАХИСНИХ Л1С1В I ОСОБЛИВО ЗАХИСНИХ Д1ЛЯНОК Л1СУ БУКОВИНСЬКИХ КАРПАТ У ВИР1ШЕНН1 ЕКОЛОГ1ЧНИХ ПРОБЛЕМ РЕГ1ОНУ
Висвгглено еколопчш проблеми Буковинських Карпат, наголошено на завдан-нях щодо вдосконалення роботи з охорони довкiлля, показано значення захисних ль ciB i особливо захисних дшянок лiсу в 1'х вирiшеннi.
Ключов1 слова: Буковинcькi Карпати, екологiчнi загрози, системний тдхщ, за-хиcнi лicи та особливо захисш дiлянки лicу, сталий розвиток регюну, Карпатська конвенцiя.
Вступ. Буковинськ Карпати належать до тих небагатьох регюшв, де збереглись л1сов1 екосистеми, що мають виняткове наукове та природоохо-ронне значення. Однак цим екосистемам характерна особлива вразливють, а вщновлення 1'х динам1чно1 р1вноваги вщбуваеться значно важче, шж у р1в-нинних умовах, i потребуе бшьш тривалого часу. Буковинськ Карпати мають вс передумови для збалансованого розвитку. Тут по-справжньому благодатш i уткальт природш умови, зокрема люами вкрито майже 30 % територи, значш водш, рекреацшш та курортш ресурси.
Анал1з еколопчно1 ситуацн на територ1ях, як постраждали внаслщок стихшного лиха 23-27 липня 2008 р., 27-29 червня 2010 р., свщчить про те, що в Карпатському регюш потр1бно внести низку змш у систему люокорис-тування, надаючи особливого значення розвитку та збереженню захисних ль Ыв i особливо захисних дшянок люу. Ц люи Буковинських Карпат е основою збереження природних екосистем i передумовою цшсносл природних прсь-ких та передгiрcьких екосистем, що здатш ефективно виконувати захисну роль i протистояти катаcтрофiчним паводкам та зсувам - серйознш загрозi екологiчнiй безпецi Карпатського регiону в останш роки. Реалiзацiя цього завдання вимагае запровадження цшого комплексу еколопчно спрямованих лicогоcподарcьких заходiв [3, 4, 10].
Об'екти та методи дослщжень. Захиcнi лicи та особливо захисш дь лянки лicу у Буковинських Карпатах займають площу понад 50 тис. га. З метою тдвищення 1'х екологiчних функцiй та продуктивноcтi деревоcтанiв, на-дiйного вщновлення корiнних лicонаcаджень, розширення природно-заповщ-ного фонду та розвитку еколопчно1 мережi ми вдосконалили методи ведення люового господарства. Основну увагу придiлено групуванню типiв лicу люо-вого фонду, що належать до категорн захисних та особливо захисних дшянок люу, де передбачено господарсько доцшьне групування титв лicу за принци-
1 1нститут агроекологiï i eKOHOMÎKH природокористування НААНУ
2 Державне управлiння охорони навколишнього природного середовища в Чершвецькш областi;
3 НЛТУ Украни, м. Львiв
2. Екологiя довкiлля
59
