CC BY
199
3. Голубець М.А., Царик Й.В. Стшюсть i стабiльнiсть - важливi ознаки живих систем// Ойкумена. - 1992, №1. - С. 21-26.
4. Козловський М.П. Бiотичне р1зномашття грунтових фiтонематод рослинних поясiв Украшських Карпат// Наук. вiсник Львiвського НУ. Серiя бiологiчна. - 2001, вип. 28. - С. 65-71.
5. Козловський М.П. Ощнка функщонально'1 оргашзацп грунтових безхребетних на основi ф^онематодних угруповань// Наук. вiсник Львiвського НУ. Серiя бiологiчна. - 2002, вип. 31. - С. 146-154.
6. Стриганова Б.Р., Чернов Ю.И. Трофические отношения почвенных животных и их зонально-ландшафтные особенности/ У кн.: Структурно-функциональная организация биогеоценозов. - М.: Наука, 1980. - С. 269-288.
7. Kevan D. Soil Animals. London, 1968. 240 p.
УДК 625.77:712.4 Ст. наук. ствроб. Ф.М. Левон, канд. с.-г. наук -
Нац. бот. сад ím. М.М. Гришка НАН Украти, м. Kuïe
СТВОРЕННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ В УМОВАХ УРБАН1ЗОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА: ВИМОГИ, Л1М1ТУЮЧ1 ЧИННИКИ, ШЛЯХИ ОПТИМ1ЗАЦП
Подана ощнка сучасного стану озеленення míct i населених пункпв Украши. Розглянуто основш фактори, що впливають на устшшсть створення зелених насад-жень (особливосп грунтових умов, забруднення довкiлля, поширення омели i т.п.). Заплановано шляхи покращення загального стану i якост зелених насаджень у мю-тах: вдосконалення специфiчноï структури насаджень, впровадження генетики та се-лекцп у практику зеленого будiвництва, покращеннятехнологп створення мюьких зелених насаджень, подальше планування розвитку зелених зон мют, вдосконалення управлшня галуззю.
Ph. D. F.M. Levon - M.M. Grishko National Botanical Gardens, National
Academy of Sciences of Ukraine - Kyiv
Creation of green plantings in conditions of the urbanized environment: the requirements limiting factors, ways of optimization
The estimation of a state of affairs in gardening cities and settlements of Ukraine is given. The major factors which complicate creation of green plantings (features of soil conditions of growth of plants, pollution of environment, distribution mistletoe, etc.) are covered. Ways of improvement of the general condition and quality of green plantings to cities are planned: enrichment of specific structure of plants, introduction of genetics and selection in practice of green construction, perfection of technology of creation of city green plantings, forward planning of development of green zones of cities, amplification of a management by branch.
Проблеми озеленення населених мюць в Украш1 традицшно школи не залишалися поза увагою суспшьства. Це засв1дчуеться станом справ з озеле-ненням як у великих мютах, промислових центрах та агломеращях, так i в невеликих селищах, для бшьшосп 1з яких впродовж багатьох роюв притаманш зразкове зелене вбрання i благоустрш.
Як ми уже вщзначали, найлшшого свого розвитку зелене буд1вництво в Украш1 досягло у 50-80-tí роки минулого столгття [11], що, на нашу думку, було результатом здшснення озеленювальних робгт у краш за державними перспективними планами комплексного розвитку зелених зон мiст i робгтни-чих селищ.
Характерною ознакою сучасно! доби стало поглиблення штересу гро-мадськостi до проблем озеленення. Це пояснюеться нинiшнiм станом еколо-пчно! обстановки, що набувае загрозливого характеру, i зростаючим визнан-ням неощненно! ролi рослин у житл людини, чому сприяли широкомасштаб-m дослiдження [3, 7-9, 13, 14, 16], i пов,язанi з ними переосмислення й утвер-дження бшьш глибокого розумiння ролi зелених насаджень у формуванш життевого середовища.
Водночас в останньому десятирiччi все частше стали проявлятись i негативнi тенденци, не властивi для зеленого господарства наших мют - по-пршання загального стану мiських зелених насаджень, зменшення !х площ, обсягiв посадок, кшькосп вирощуваного садивного матерiалу у декоратив-них розсадниках та ш. То ж небезпiдставнi застереження, що iснуючi зеленi насадження в рядi мiст часто-густо вже не у змозi виконувати очiкуванi вiд них середовищетвiрнi функци. Проглядаються ознаки розвалу галузi зеленого будiвництва взагаль Особливе занепокоення викликають посягання на запо-вiднi територи. Вже постраждали Донецький i Нiкiтський ботанiчнi сади, Ду-найський заповiдник, на черзi Нацiональний ботанiчний сад iм. М.М.Гришка НАН Укра!ни (I. Дудка, 2003).
Отже на чаш обгрунтування i вжиття невiдкладних заходiв стосовно призупинення деструктивних чи руйнiвних процесiв у природоохороннш ро-ботi i у зеленому господарствi кра!ни та оптимiзованого використання засо-бiв озеленення для охорони i формування сприятливого для життя людини середовища, доведення озеленення мют i селищ до рiвня сучасних вимог. Виключно важлива роль зелених насаджень у формуванш найбшьш цшсного гiгiенiчного i комфортабельного простору для життя i дiяльностi людини в мютах i промислових агломеращях. Недарма мiстобудiвники прагнуть як-найповшше наситити територiю мiста зеленими насадженнями, домагаючись максимального наближення !х до помешкань [17].
Деревнi насадження - визнаш стабiлiзатори життевого середовища, вони збагачують атмосферне повгтря киснем, поглинають вуглекислий газ, видшяють леткi речовини - ф^онциди, активно впливають на формування мжрокшмату: збiльшують вологiсть повгтря, захищають вiд вiтру i сонячно! радiацil. Дерева, кущi i квiтковi рослини займають важливе мiсце в архгтек-турно-художнiй виразностi мiста i е невiддiльною компонентою сучасного мютобудування.
Отже, зеленi насадження повиннi максимально вщповщати своему призначенню у плат виконання очжуваних вiд них середовищетвiрних фун-кцiй. Нема потреби доводити, що тшьки високопродуктивнi i життездатш на-садження можуть належним чином це забезпечити.
Одним iз визначальних шляхiв до полiпшення стану озеленення наших мют по праву визнаеться збагачення видового складу озеленювальних насаджень новими швидкорослими, декоративними, середовищетвiрними, толерантними до антропогенних впливiв видами i формами рослин. Асорти-мент декоративних рослин, як можуть бути використаш у зеленому будiв-ництвi, дуже великий - тисячi видiв, рiзновидiв, форм, сортiв. Нинi у колекщ-
ях ботанiчних садiв, дендропаркiв налiчуеться близько 350 видiв, форм, сор-TiB голонасiнних (бiльш за все представлених шпильковими) та 2400 покри-тонасшних (листяних). В озелененнi використовують значно меншу кшь-юсть. Бiльша частина (близько 2/3 видiв) використовуеться у парковому бу-дiвництвi i лише третину - в озелененнi вулиць [5].
Так, у насадженнях Киева зростае 185 видiв i 30 форм деревних рослин, у тому чист 20 видiв i 10 форм голонасшних. Найбшьшою кшьюстю ро-дiв представленi родини Cupressaceae, Rosaceae, Carpifoliaceae; серед родiв -Acer, Populus, Picea, Tilia [5]. Порiвняно бщний асортимент рослин у вулич-них насадженнях. Найчастiше трапляються гiрко каштан звичайний, тополя ^алшська, липа серце листа, якi становлять близько 90 % загально1 кшькосл деревних рослин у вуличних насадженнях [10].
У провщних парках м. Дншродзержинська число видiв i форм дерев i кушдв не досягае нав^ь 40: у Лiвобережному парку культури i вщпочинку -34 види та 4 форми, у Пдропарку - 26 видiв i 4 форми. Характерною е мала кшьюсть голонасшних видiв дерев i кушдв: 13 - у Лiвобережному парку, 20 -у Пдропарку. У вщомих запорiзьких парках видовий i формовий склад насаджень дещо численшший, нiж у дншродзержинських: у Центральному парку "Дубовий гай" - 66 видiв i 17 форм дерев i кушдв, у парку iм. О.С. Пушкiна -39 видiв i 10 форм; у насадженнях парку iм. Перемоги всього 14 видiв та 2 форми дерев i кушдв.
У насадженнях м. Ново1 Каховки нами зафжсовано 87 видiв та 9 форм деревних, кущових i витких рослин. З них аборигенних видiв лише 7, тобто 8 %, а решта iнтродукованi. Голонасiнних 10 видiв та 3 форми, а покритонасш-них 77 видiв та 6 форм. За життевими формами наявний асортимент розподь ляеться так: дерева - 64 види, кушд - 20 видiв i лiани - 3 види. Видовий склад насаджень досить одномаштний, оскiльки бшьшсть таксонiв зустрiчаються в незначнiй кшькосп й поодиноко, переважають Робiнi звичайна, види топол^ помiтно представленi клен цукристий, клен ясенелистий, платан схщний [12].
Наведет дат про видовий склад насаджень у згаданих мютах (великих i малих, промислових) свiдчать про велик можливостi збагачення асор-тименту, спираючись на обгрунтоваш спiввiдношення мiж аборигенними видами та декоративними видами i формами штродуцент1в.
Особливо1 ваги набувають розробки агротехшчних заходiв створення й утримання зелених насаджень в умовах урбашзованого i техногенного се-редовиша у зв'язку з дiею численних лiмiтуючих чинникiв, особливо при озе-лененш вулиць i автомагiстралей. Умови мюцезростання дерев у таких насадженнях надзвичайно складш, оскiльки вони обумовлюються самостшною чи спiльною дiею численних негативних чинниюв: забрудненiстю повiтряного середовиша пилом i газами, неправильним добором порщ до умов середови-ша, обмеженим обсягом живлення рослин та одностороншм виносом пожив-них речовин, недостатньою аеращею грунту внаслiдок попршання його фь зичних властивостей, попршання умов дiяльностi грунтових мiкроорганiзмiв, накопиченням продуклв розпаду коренiв, гнилiсних процеЫв.
У перелжу чинниюв, що негативно дiють на вуличш дерева, як зазна-чае Buhler H.D. [22], перше мюце займае автотранспорт, який не тшьки отруюе мюьке повiтря шкiдливими для дерев сполуками, але й ущшьнюе i забруднюе грунт пiд деревами i наносить !м механiчнi пошкодження, особливо при парку-ваннi на вулицях. Небезпечне для дерев i зайве нагромадження у грунтi ютв натрiю i хлору внаслiдок застосування хлористих солей для прискорення та-нення сшгу й льоду у зимовий перюд [20, 21, 23], поливання дерев хлорова-ною водою. За даними Н.П. Третяк [18], в окремих випадках у верхньому 20см шарi грунту на вулицях Киева фжсувалось до 55-59 мг % хлору.
У цьому аспект поряд з удосконаленням технолопчних прийомiв тд-готовки грунту i догляду за ним велику роль буде вщгравати пiдбiр порiд за вщповщшстю 1хтх бiологiчних особливостей умовам мюцезростання.
Загрозливого характеру набула розповсюджешсть омели бшо! (Viscum album L.) в мюьких зелених насадженнях. В умовах Киева нами проведено обстеження велико! кшькост дерев у вуличних, паркових, внутржвартальних посадках. Виявлено досить широкий видовий склад деревних рослин - госпо-дарiв омели, як використовуються у паркобудiвництвi. Серед них як абори-геннi, так i iнтродукованi. Особливо сильно враженi омелою клен гостролис-тий, клен цукристий, робшя звичайна, тополя дельтолиста, липа серцелиста. Рщше можна зустрiти омелу на горобиш звичайнiй, ясенi звичайному, прко-каштанi звичайному, березi повислш, грабi звичайному [6]. Шюдливють 11 за-лежить вiд ступеня ураженост насаджень. Цiлковита втрата ними декоративности передчасна суховершиннiсть дерев та рiзке зниження енерги росту й урожайност - ось неповний перелж того, що несе з собою паразитування омели у паркових, вуличних насадженнях, а також у внутржвартальному озе-лененш мiста. 1з заходiв по боротьбi з омелою найбшьш надiйним в умовах мюта залишаеться механiчне видалення уражених омелою гшок, а при дуже сильному ураженш - повне видалення дерев. За повщомленням О. Миняево! [15], обрiзка сильно уражених гiлок через 2-3 роки визнавалась одним iз найефективнiших заходiв боротьби з омелою у плодових садах, у зонах зелених насаджень i на вулицях мют (США). Цей захщ знижуе також запас заразного "начала". Цшком припустимо, що у перспективi належне мiсце займе використання i хiмiчних способiв боротьби з омелою. У цьому напрямi уже е певш розробки, наприклад, з вивчення ди гербiцидiв 2,4-ДВ, глiфосата та iн. шляхом обприскування фотосинтезуючо! поверхнi рослин омели [19], ш'екци у стовбур дерев-господарiв [1]. У пошуку хiмiчних засобiв боротьби з омелою ниш наполегливо працюють Мережинський та ш. (1нститут генетики i фiзiологil рослин НАНУ).
На думку А.Ф. Гойчука, у майбутньому можуть бути задiянi i бюлопч-нi методи, зокрема, використання грибiв - надпаразитiв, якi виявленi на омелi бiлiй i вiднесенi до роду Puccinia sp. Проте, ця пропозищя потребуе подальших дослiджень [2]. Загалом, проблема боротьби з омелою повинна вирiшуватись не лише у Киев^ а водночас i в шших регiонах, на державному рiвнi.
Впровадження генетики i селекци у практику зеленого будiвництва -на початковому етат на основi вщбору стiйких i високодекоративних в умо-
вах урбосередовища видiв i форм деревних рослин, вивчення ix бюлоги та екологи, способiв розмноження мае стати важливим резервом для полшшен-ня загального стану i якостi мюьких зелених насаджень. Такi роботи нами за-початковано у Киевi на замовлення Кшвзеленбуду. Уже виконано детальний опис дерев з оцiнкою ix загального стану, вщповщносп своему призначенню, перспективнi екземпляри занумеровано як маточш, нанесено на карти-схеми. Плануеться проведення дослщних посiвiв вiд зазначених дерев з метою по-дальшо1 селекцшно! роботи (О.К. Дорошенко, С.1. Кузнецов, Ф.М. Левон, Л.1. Пархоменко, 2002 р.).
Концептуальну основу викладеного напрямку робгг повиннi складати програми або ж перспективы плани комплексного благоустрою та озеленення, зпдно з якими передбачаеться розробка концепци формування ландшафту мюта в цшому, що кординуеться на рiвнi вщповщальних за галузь пращв-никiв та представниюв мiсцевиx Рад, адмiнiстрацiй i т.д. Розробка озеленення окремих об'екпв пiдпорядковуеться загальнiй ще1 благоустрою й озеленення мюта. Вважаемо, що вщродження минулого досвiду в озелененнi мют i селищ неможливе без посилення керiвництва галуззю, без перспективного плану-вання ще1 важливо1 дiяльностi.
Лггература
1. Бодяка В.Д., Цилюрик А.В., Новак Б.1. Морфодого-еколог1чи1 особливосй оме-ли 6шо'1 в умовах Киева та х1м1чш заходи для ii зменшення// Наук. вюник НАУ: Л1с1вництво. -К.: НАУ. - 1999, вип. 20. - С. 149-154.
2. Гойчук А.Ф. До питания про мюце омели бшо! (Viscum album L.) у ф1тоценоз1// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лшвницью дослщження в УкраЫ. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.12. - С. 22-27.
3. Илькун Г.М. Загрязнители атмосферы и растения. - К.: Наук. думка, 1978. - 248 с.
4. Криницький Г.Т. Морфоф1зюлопчт основи селекци деревних рослин. Автореф. дис.... докт. бюл. наук. - К., 1993. - 46 с.
5. Кузнецов C.I., Левон Ф.М., Пушкар В.В. Дендролопчний склад зелених насаджень в Укрш'ш та перспективи його полшшення// Проблеми ландшафтно! арх1тектури, урбо-екологи та озеленення населених мiсць: Матер1али Першого м1жнародного семшару. - Льв1в, 1997, т. 1. - С. 205-206.
6. Кузнецов С.1., Левон Ф.М., Пилипчук В.Ф., Шумик М.1 Еколопчш передумови оптимiзацii вуличних насаджень Киева// Питання бюшдикаци та екологи. - Запор1жжя: ЗДУ.
- 1998, вип. 3. - С. 57-64.
7. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Львiв: Свгг, 1999. - 360 с.
8. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
9. Лаптев О.О. Еколопчна оптимiзацiя бюгеоценотичного покриву у сучасному ур-бодаидшафтi. - К.: Укр. екол. акад. наук, 1998. - 208 с.
10. Левон Ф.М. Вуличш, насадження Киева: сучасний стан, шляхи оптимiзацii// Наук. вюник НАУ: Лiсiвництво. - 1999, № 20. - С. 109-118.
11. Левон Ф.М., Кузнецов С I. Загальш сьогоденш проблеми озеленення мют в Ук-раЛш// Наук. вюник УкрДЛТУ: Мiськi сади i парки: минуле, сучасне i майбутне. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11,5. - С. 226-230.
12. Лисенко А.А., Левон Ф.М. Видовий i формовий склад та загальний стан декора-тивних насаджень мюта Ново! Каховки// Вюник. 1нтродукщя та збереження рослинного рiз-номанiття. - К.: ВЦ "Кшвський унiверситетм, 1999, вип. 1. - С. 72-73.
13. Литвинова Л.И., Левон Ф.М. Зеленые насаждения и охрана окружающей среды.
- К.: Здоровье, 1986. - 65 с.
14. Лунц Л.Б. Городское зеленое строительство. - М.: Стройиздат, 1974.-277 с.
15. Миняева О. Распространение омелы и борьба с ней (США)// Сельскохозяйственная экспрессинформация. - М.: Наука, 1975. - 34.
16. Северин С.И. Комплексное озеленение в благоустройстве городов. - К.: Будь вельник, 1975. - 232 с.
17. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре/ Справочник. -К.: Наук. думка, 1977. - 272 с.
18. Третяк Н.П. Вплив нагромадження хлору на фiзюлоriчний стан дерев в умовах мю-та// 1нтродукщя та актматизащя рослин на Укра1т. - К.: Наук. думка. - 1980, вип. 16. - С. 90-92.
19. Baillon F., Chamel A., Fer. A., Frochot H., Gambonnet B., Manzato M.C. Lufte chimique contre le gui (Viscum album L.). Penetration, transport efficacite de deux herbicides phlo-eme-mobiles (2,4-DB et glyphosate)// Ann. sci. forest. 1988. - 45, № 1. - C. 1-16.
20. Bassuk N., Whitlow T. Environmental stress in street trees// Arboricult. J. - 1988. - 12, № 2. - P. 195-201.
21. Brod H.G. Vergleichende Betrachtungen uber die Wirkungen verschiedener Auftausalze (NaCl, CaCl2 und MgCl2) auf Geholze// Z. Vegetationstechn. Landschafts und Sportstattenbau. -1988. - 11, № 3. - S. 129-133.
22. Buhler H.R. Baume in der Stadt// Schweiz. Z. Forstw. - 1978. - 129, № 8. - S. 645-647.
23. Czerwinski Z. Wplyw chemicznej technologii odsniezania ulic na cleby i roslinnosc drze-wiasta aglomeracyi miejskich// Zesz. nauk. SGGW AR Warsz. Rozpr. Nauk. - 1978, № 104. - 42 s.
УДК 72.712 Проф. М.М. Кушниренко, канд. архитектуры -
Киевский НУ строительства и архитектуры
СТРУКТУРА И СОДЕРЖАНИЕ ТЕРМИНОЛОГИИ ЛАНДШАФТА В ГРАДОСТРОИТЕЛЬСТВЕ
Розкрито змют TepMiHy „ландшафт" з позицп фiзичноi географи та мютобудування.
Structure and meaning of landscape terminology i uran building
The content of the term "landscape" has been discovered from the vieripoint of phisi-cal geography and urban building.
Ландшафт - термин, широко используемый в ряде отраслей знаний: географии, архитектуре, градостроительстве, экологии. Вместе с тем, анализ отдельных ландшафтных терминов и понятий свидетельствует, что часто они несут неоднозначную смысловую нагрузку, не дают полного представления о значении употребляемых терминов, не способствуя, таким образом, созданию "общего ландшафтного языка".
Во второй половине XVIII термин "ландшафт" стал широко использоваться в географических науках. Таким образом, понятие "ландшафт" в украинском и русском языке, в немецком Landschaft, в английском Landscape, французском - Paysage, испанском - Paisage, в чешском - Kra9ina исторически сформировалось в физической географии - науке, изучающей поверхность нашей планеты. Поверхность нашей планеты, которую именуют либо геосферой либо географической оболочкой, состоит из трех основных сфер: литосферы (земной коры), гидросферы (водной оболочки), атмосферы (воздушной оболочки). В настоящее время в составе географической оболочки выделяют уже более двух десятков "сфер" с различными функциями.
В особую "сферу" выделена биосфера. (1). Согласно первоначальному определению Ратцеля (1901 г) под названием биосфера, подразумевалась совокупность всех организмов, находящихся на Земле (2,8). Но в этом значении этот термин не вошел в употребление и практически был забыт. Толь-
