CC BY
45
Приведен анализ различных групп декоративных растений, наиболее подходящих для озеленения водных устройств в зависимости от зонирования водного устройства, его назначения и направления планировочной структуры садово-паркового объекта.
Ключевые слова: глубоководные, плавающие растения; физиономической тип, каменистая горка, прибрежная зона.
Redko К А., Kushnir A.I. Features of selection of decorative plants for planting water gardening devices on different landscape objects
The article presents the analysis of different groups of decorative plants most suitable for water gardening equipment, depending on the zoning of the water device, its purpose and direction of the planning structure of landscape object.
Keywords: deep, floating plants, physiognomic type, rocky hill, the coastal zone.
УДК 712.253:630*27 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук -
Бтоцерккський нацюнальний аграрний утверситет
ВИКОРИСТАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ П1ДХОД1В П1Д ЧАС РОЗРОБЛЕННЯ КОНЦЕПЦП ОЗЕЛЕНЕННЯ М1СТА (НА ПРИКЛАД1 Б1ЛО1 ЦЕРКВИ)
На ochobî узагальнення зарубiжного досвщу здшснено аналiз стану зелених на-саджень в м. Бша Церква, запропоновано концептуальш шдходи до створення або реконструкци зелених насаджень з врахуванням еколопчно!' парадигми функцюну-вання садово-паркових об'екпв. Показано, що садово-парковi об'екти повинш ввдг-равати виршальну роль в акумуляцiï поверхневого стоку в мютах та забезпечувати бюлопчне очищення води, яка потрапляе в рiчки. Запропоновано вiдродити природ-ну гiдрологiчну мережу, створивши в мюцях концентрацiï зливових i талих вод неве-ликi природнi водойми i болота, а навколо них облаштувати садово-парковi об'екти загального користування. Наведено список рослин, як рекомендують для створення та оптимiзацiï насаджень.
Ключовг слова: гщролопчна мережа, зелеш насадження, види-культивари, кольматаж, екологiчний стиль, реконструкщя, садово-паркове будiвництво, парк, во-дойма, рiчка, бiологiчне очищення води, штродукцшна оптимiзацiя насаджень.
Постановка проблеми та ана. m ocTaHHix дослiджень i публiкацiй.
Проблеми забруднення внутршшх водойм, обмшшня р1чок, зниження якосп питноï води е актуальними для бшьшосп регюшв Украïни. Також постае проблема старшня i деградацiï зелених насаджень у мютах, зменшення ïх площ1, зниження захисних функцш та декоративних властивостей. У цих умовах розроблення концепцп запровадження еколопчних п1дход1в тд час створення або реконструкцiï системи озеленення мюта е актуальною як з на-укового, так 1з практичного погляду. За останш два десятилггтя через обме-жене фшансування, та недостатню увагу до зелених насаджень в зелених зонах мют Украши накопичилося проблеми - вщ старшня насаджень i зменшення ïх декоративност до вщчутного зниження ïх захисних i рекреацшних функцш. Не повною мiрою використовуються можливост садово-паркових об'ектiв та прибережних захисних зон для виршення проблем очищення i ра-цiонального використання талих i зливових вод, що безпосередньо впливае на забруднення водойм.
Еколопчний стиль садово-паркового будiвництва виник у США в се-рединi 70-х роюв минулого столiття i нинi дед^ ширше використовуеться в практицi зеленого будiвництва як у США, так i в шших кра1нах. Головними рисами цього стилю е: використання переважно аборигенних видiв рослин; формування сттких фiтоценозiв з використанням фгтоценотичного та еколо-гiчного принципiв тдбору рослин; створення паркових фiтоценозiв, яю здат-нi юнувати, не втрачаючи декоративности за мiнiмального догляду; виконан-ня насадженнями екологiчних та рекреацшних функцiй.
Мiста Сiетл (штат Вашшгтон) i Портланд (штат Орiгон) стали заснов-никами руху Low Impact Development (LID), що означае низький, тобто бе-режливий вплив на навколишт екосистеми. Одним з головних напрямiв LID стало регулювання мюько! пдролопчно1 системи. Завдання LID полягае в на-маганнi зберегти та вщновити природну гiдрологiю мiських рiчок та струм-кiв, а також захистити природт мiсцезростання рослин i тварин вщ забруд-нення та деградацп [1]. Для цього розробляються новi пiдходи до садово-паркового дизайну та запроваджуються новiтнi технологи садово-паркового бу-дiвництва, як враховують гiдрологiчнi умови мiсцевостi та еколопчт проце-си, якi у них вщбуваються для створення екологiчно та економiчно стiйких мiських систем. Такий тдхщ дае змогу зменшити шюдливий вплив на при-роднi процеси i збертае природну конфiгурацiю юнуючих рiчок та струмкiв. Стратегiя нового тдходу будуеться на наслiдуваннi природних процешв, вра-хування ll закошв. Завдання полягае в збереженнi юнуючо! рослинностi, створеннi рослинних угруповань близьких до природних, скорочент терито-рш, що вкритi бетоном та асфальтом. Для цього на парковках, майданчиках, дорiжках використовують матерiали, якi сприяють поглинанню води Грунтом, а не забирають ll в колектори. Рослиншсть як деревна, так i трав'яна ви-конуе кальматажну функщю, фiльтруючи забрудненi дощовi води та переводить поверхневий стж у внутршньо-Грунтовий, очищуючи воду вiд сторон-нiх домiшок [2]. З метою очищення дощових та талих вод створюються спе-цiальнi мтьболота рiзноl конф^раци - iррегулярноl (rain garden) або витяг-нуто1 форми (swale) вздовж дорт Цi штучно створеш зволоженi мiсця життедiяльностi з'еднуються з великими накопичувальними ставками. За такого тдходу рослини затримують воду, вона повшьно просочуеться в Групп, поступово очищуеться як у природних екосистемах. Крiм цього, в садах i парках практикуеться влаштування накопичувальних цистерн, де акуму-люеться, а поим використовуеться для зрошення надмiрна волога зливових потокiв та стготанення [3].
Методика досл1джень. Систему озеленення мюта вивчали за такими документами, як Генеральний план розвитку м. Бiла Церква до 2010 р., звгт-ними документами вщдшу екологи мiськвиконкому та управлiння головного архпектора мiста. Маршрутнi обстеження та твентаризащю насаджень проводили зпдно з нормативними документами, видовий склад насаджень виз-начали згiдно з академiчними виданням "Дендрофлора Укра1ни" [5-7]. Назви культиварiв уточнювали за шюстрованим каталогом [8].
Результати дослвдження. Аналiз юнуючо! в мiстi Бша Церква систе-ми озеленення показуе, що вона не вiдповiдаe зазначеним вище принципам. Дощовi i талi води стiкають заасфальтованими вулицями до рiчки або скида-ються в колектори зливово! каналiзацп, а звщги - в рiчку Рось, яка за останш роки обмiлiла i перестала бути однieю з найбшьш чистих рiчок Укра!ни. Наз-рша необхiднiсть здiйснити реконструкцiю системи зелених насаджень та системи зливово! каналiзацп з метою максимального використання природ-них процешв для очищення поверхневих вод, зменшення ерозп rрунтiв, нако-пичення та рацiонального використання опадiв для зрошення декоративних рослин у мютг Не менш важливо провести штродукцшну оптимiзацiю насаджень з метою шдвищення декоративностi садово-паркових об'екпв та ефек-тивного виконання зеленими насадженнями мiстобудiвельноl, захисно!, рек-реацшно! функцiй. Нинiшня система озеленення м. Бша Церква включае зелеш насадження загального, обмеженого користування та спещального приз-начення (табл.)
Табл. Система озеленення м. Бта Церква
№ з/п Назва садово-паркових об'ектав Площа, га
1989 р. 2012 р.
1 Парки [ сквери загального користування
1.1 Центральний мюький парк 1м. Т. Шевченка 6,0 6,0
1.2 Парк Слави 4,0 4,0
1.3 Парк "Прибережний" 17,0 15,0
1.4 Парк "Дитячий" 6,0 6,0
Всього мюью парки 33,0 31,0
2.1 Сквер на торговш площ1 4,0 4,0
2.2 Сквер бшя аграрного ушверситету 1,0 1,0
2.3 Сквер бшя БК "Бшоцерювщина" 0,7 0,3
2.4 Сквер "Гетьманський" бшя музично! школи № 1 1,8 1,5
2.5 Сквер бшя БЦ КП ДБК "Буд1вельник" 0,5 0,5
2.6 Сквер бшя кургану пам'ят 0,2 0,2
2.6 Сквер бшя пам'ятника "Лггак" 0,3 0,3
2.8 Сквер "Пюнерський" бшя мюького будинку школяр1в 1,2 0,8
2.9 Сквер бшя пам'ятника П. Запорожцю 0,3 0,3
2.9 Сквер "1нститутський" у двор1 аграрного ушверситету 0,5 0,5
2.10 Сад "Клшчний" 1,2 1,2
2.11 Сад "Госттальний" 0,6 0,6
Всього мюью сквери та сади 12,0 11,2
3.1 Бульвар 50-р1ччя Перемоги 15,0 15,0
3.2 Бульвар "Комсомольський" 6,0 6,0
3.3 Бульвар "Першотравневий" 1,8 1,8
Всього бульвари 2359,2 22,8
Загадом зелеш насадження загального користування 67,8 65,0
4 Зелеш насадження обмеженого користування
4.1 М1жквартальш та м1жбудинков1 зелеш зони 600 590
4.2 Сади приватного сектору 600 650
4.3 Зелеш зони шкш, дитячих садюв, лжарень, магазишв, кафе тощо 20 24
4.4 Зелеш зони промислових тдприемств 78 78
Всього насадження обмеженого користування 1298 1342
5 Зелеш насадження спещального призначення
5.1 Вуличш придорожнi насадження 140 140
5.2 Насадження кладовищ 15 20
5.3 Колективнi сади та городи 37 37
5.4 Прибережна захисна зона р. Рось (50 м) та ставюв р. Протока (25 м) на територп мгста (ст. 88 Водного кодексу Украши, 1995 р.) 600 600
5.5 Дендропарк "Олександрiя" НАН Украши 201,4 295,4
Всього зелеш насадження спещального призначення 993.4 1092,4
Всього 2359,2 2499,4
Таким чином, норма забезпечення насадженнями загального користу-вання у м. Бша Церква з 1989 р. зменшилася вщ 3,23 м2 до 3,13 м2 на одного жителя. Водночас загальна норма озеленення збiльшилася вiд 112,3 до 120,2 м2 на одного жителя за рахунок збшьшення площ обмеженого користу-вання та спещального призначення. Здавалося б, за рекомендовано! ВОЗ нор-ми зелених насаджень на одного мешканця 50 м2, жителi мiста достатньо за-безпечеш зеленими насадженнями, проте ситуацiя не така однозначна. По-перше, надто малою е норма забезпечення насадженнями загального корис-тування, нинi лише 3,13 м2; по-друге, насадження обмеженого користування розподшеш нерiвномiрно i недоступш для бiльшостi городян; по-трете, зрос-тання площi насаджень обмеженого користування вщбулося за рахунок приеднання до парку територп замiських лiсiв, а ця територiя нинi не облаш-тована i рiвень рекреацп на нш е незначним; по-четверте, насадження загального користування досягли критичного в^ i потребують реконструкцп, !х функцiональнiсть знизилася; прибережна зона рiчок Рось i Прототока вщне-сена до насаджень спещального призначення, але частина цих земель зайнята городами i приватними землеволодшнями, а шша частина - це пустирi, заха-ращенi i не облаштованi для рекреацп [4].
Фiнансування за залишковим принципом, вiдсутнiсть належного догляду призвели до того, що декоратившсть насаджень за останнi 20 роюв ю-тотно зменшилася внаслiдок враження багатьох видiв дерев Viscum album L. Крiм Acer saccharinum L., Populus balsaamea L., якi найбшьше заселяються рослиною напiвпаразитом, нинi омела паразитуе на таких видах, як Tilia cordata Mill., Robinsa pseudoacacia L., Fraxinus excelsior L., Acer platanoides L., Malus domestica Mill., Malus niedzwetzkyana Dieck, Sorbus aucuparia L., Populus boleana Lauche, Crataegus monogyna Jacq. Як наслщок, багато дерев заги-нули, неквалiфiковано проведенi обрiзки iстотно знизили життездатнють дерев, якi втратили декоративнiсть. Сьогоднi у мiстi понад 1200 дерев у мюп, як заселенi омелою i потребують проведення обрiзування або видалення.
На зниження декоративносп i життездатностi мiських насаджень ю-тотний вплив мае масове заселення дерев Aesculus hyppocastanea L., м^-ючою каштаново! мiллю (Cameraria ohridella Desch. & Dem.). Масове роз-множення влiтку призводить до сильного пошкодження листя та передчасно! втрати ним декоративносп i знижуе стiйкiсть рослин до хвороб. За участ пр-кокаштана звичайного в мюп сформованi сади парки i сквери та до 50 % при-дорожнiх насаджень.
Проте найбшьшою втратою е зменшення кiлькостi кущiв, загущення i захаращення паркових фiтоценозiв внаслiдок розростання самосiву кленiв гостролистого i ясенелистого, ясенiв ланцетолистого i звичайного. З одного боку це призвело до зниження декоративносп садово-паркових об'екпв, а з iншого - до зменшення !х еколопчно! ролг Адже саме кущi та !х кореневi системи найбiльш ефективно виконують функцiю кольматажу i сприяють поглинанню поверхневих вод пiд час танення сшгу та злив. Згiдно з норма-тивними показниками на 1 га парку висаджують близько 200 дерев та майже 1000 кущiв, з часом це стввщношення змшюеться, але втрата кущово1 рос-линност е небажаною.
На нашу думку, розробляючи перспективний план розвитку зелено! зони мюта, потрiбно виходити iз такого:
1. Екологiчним коридором м. Бша Церква та найбiльш важливою зоною внутршньомюько! рекреацп е береги рiчок Рось та Протока, Важливо, щоб водоохоронна прибережна зона знаходилася у власностi громади, а орен-дарi дбали про рiчку i не забруднювали 11, залишаючи вiльним доступ до бе-репв усiх городян. Найлiпшим варiантом було б формування набережно! вдовж лiвого берега рiчки Рось, або ж хоча б облаштування дорiжок для т-ших прогулянок. Назрiла необхщшсть ландшафтно! оптимiзацil ще! терито-рп: будiвництво дорiжок iз твердим покриттям, влаштування освiтлення, встановлення лав, облаштування пляжiв, пiдсадка декоративних рослин то-що. Нинi, коли територiя бшя рiчки е нiчийною, спостерiгають тенденщю до захоплення прибережно! зони приватними власниками, що е недопустимим.
2. З метою зменшення забруднення рiчки необхiдно провести ре-конструкцiю зливово! каналiзацil i забезпечити скидання зiбраноl в колекто-ри води в накопичувальш водойми, з яких вона тсля бiологiчного очищення потрапляла б у рiчку. Каскад водойм, яю працюють за принципом "бюплато" дав би змогу ютотно знизити забруднення води в рiчцi Рось та зменшити про-цеси 11 обмшшня. Найбiльш пiдходящим мюцем для влаштування такого каскаду е заболочена дшянка мiж центральною частиною мiста та четвертим мжрорайоном у долинi рiчки Протока. Створення каскаду ставюв у цiй зош дало б змогу осушити цю територт i збудувати довкола прекрасний парк.
3. Необхщно провести аналiз сучасно! пдролопчно! мережi мiста та максимально вщновити !! природний характер. Максимально використати води опадiв для поверхневого i пiдземного зрошення рослин на територп садо-во-паркових об'екпв. А в балках i тальвегах, де висока ймовiрнiсть концен-трацп водяних потокiв, потрiбно влаштовувати насадження з кущiв, якi сво!м корiнням утримували б Грунт вщ розмивання та переводили б поверхневий стж у внутрiшньо-Грунтовий. У понижених мюцях потрiбно створювати загати, формуючи ставочки та невеличкi болота, в яких поверхневi води проходили б бюлопчне очищення. Очищену воду з цих водойм можна було б збирати у цистерни i використовувати для зрошення прилеглих садiв i паркiв. Створення продумано! системи садово-паркових об'екпв на землях пдролопчно! мережi зi зазначеними водоймами, мюточками, малими архiтектурними формами, прогулянковими дорiжками дало б змогу збшьшити площу насаджень
загального користування та використати цю територто для налагодження процешв природного очищення. ^raerai схили балок варто засадити деревами та кущами, керуючись принципами садово-паркового мистецтва. Найбшьш придатнi для створення кальматажних насаджень, якi сприяють осадженню Грунтових часток у пониженнях рельефу, по яких рухаеться водя-ний потiк пiд час злив та сшготанення, е кущi, здатш до коренепаросткового розмноження: Salix purpurea, L., Salix pentandra L., Sorbaria sorbarifolia (L.) A. Br., Kerria japonica DC., Swida alba (L.) Opiz. та iн. Куртини з цих кущiв потрiбно поеднувати з куртинами з низькорослих сланких вiчнозeлeних ку-щiв: Cotoneaster adpressus Bois., Cotoneaster radicans (Schneid.) Klotz., Cotoneaster nanchan, Juniperus sabina L. та культиварами цих видiв, якi з природ -ним трав'яним покриттям створять умови для функцюнування в мюп повно-цiнних бiоцeнозiв.
4. Варто поступово зменшити площу заасфальтованих тeриторiй, влаштовуючи площi i майданчики з матeрiалiв, яю здатш поглинати дощову i талу воду. Потрiбно сформувати продуману систему рiвчакiв, якi б збирали та направляли дощовi потоки на тeриторiю садово-паркових об'склв, де б вони поглиналися, зрошуючи насадження, а вода очищувалася.
5. Варто переглянути асортимент рослин, рекомендований для озеле-нення мюта. Для алейних та вуличних насаджень потрiбно використовувати види та декоративш форми i культивари, яю мають компактну крону, е стшкими до несприятливих умов зростання, вiдрiзняються високою декора-тивнiстю та не вражаються омелою бiлою: Acer platanoides 'Globosa', Catalpa bignoides 'Nana', Fraxinus excelsior 'Nana', 'Jaspida', Robinia pseudoacacia 'Um-baculifera', Tilia cordata Greenspire', 'Erecta', Tilia tomentosa 'Globosa Type Arbor', Platanus acipifolia 'Globosa'. В умовах м. Бiла Церква, де придорожш насадження знаходяться тд лiнiями електропередач i страждають вiд непрофе-сiйних обрiзувань крони, запропоноваш види е найбiльш перспективними.
6. Необхщно внести змiни до Саштарних правил та iнших норматив-них докумeнтiв, зобов'язавши балансоутримувачiв зелених насаджень не-гайно проводити обрiзку на деревах, на яких з'явилася омела, та видаляти з насаджень сильно вражеш дерева. Це единий ефективний споиб вирiшeння проблеми шкодочинносп омели Украш.
Висновки:
1. Аналiз юнуючо! в м. Бiла Церква системи озеленення показав, що вона не повною мiрою вiдповiдае вимогам часу. Основними чинниками, яю знижують мiстотвiрну, eкологiчну, захисну, рeкрeацiйну та декоративну фун-кцп iснуючих насаджень, е недостатне фшансування, вiдсутнiсть мeханiзмiв монiторингу за станом насаджень та контролю влади за виконанням балансо-користувачами сво1х обов'язкiв, нeзадовiльний саштарний стан насаджень, поширення шкiдникiв, хвороб та рослин нашвпаразипв.
2. Використовуючи зарубiжний досвiд, пiд час розроблення перспективного плану розвитку зелених зон мюта, потрiбно, виходячи з еколопчно! парадигми, передбачити створення парково! зони в долинi рiчки Протока з каскадом ставюв, провести реконструкщю зливово! каналiзацil, направивши
частину дощових вод для зрошення садово-паркових об'екпв, та створити каскад ставкiв для бюлопчного очищення води з колекторiв перед скиданням !! в рiчку.
3. Необхiдно вiдновити природну пдролопчну мережу в мiстi i створити умови для поглинання поверхневих вод Грунтом на дшянках, засадже-них декоративними кущами.
4. Перегляду тдлягае асортимент рослин, яю використовуються в озе-лененш. Необхiдно розширити використання стiйких до несприятливих чин-никiв культиварiв, яю призначенi для вуличного озеленення, ширше викорис-товувати в садах та парках красиво квiтнучi види та !х декоративнi форми.
Л1тература
1. Игнатьева М. Экологический дизайн - новое направление в американской ландшафтной архитектуре / М. Игнатьева // Ландшафтная архитектура. Дизайн. - 2007. - № 2. - С. 18-21.
2. Омельяненко Г. Озеленение территории в планировке городов США: московский взгляд на общие проблемы / Г. Омельяненко // Ландшафтная архитектура. Дизайн. - 2007. -№ 2. - С. 14-17.
3. Лунц Л.Б. Городское зелёное строительство / Л.Б. Лунц. - М. : Стройиздат, 1974. - 269 с.
4. Роговський С.В. Система озеленення м. Бша Церква - сучасний стан та перспективи розвитку // Агробюлопя : зб. наук. праць. - Бша Церква : Вид-во БНАУ. - 2012. - Вип. 8(94). - С. 5-9.
5. Дендрофлора Укра!ни: дикоросл1 й культивоваш дерева i кущг Голонасшш / за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2002. - 348 с.
6. Дендрофлора Укра!ни: дикоросл1 й культивоваш дерева i кущг Покритонасшш / за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2002. - Ч. 1. - 448 с.
7. Дендрофлора Укра!ни: дикоросл1 й культивоваш дерева i кущг Покритонасшш / за ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2005. - Ч. 2. - 716 с.
8. Каталог древесного питомника Lorberg. - Изд. 6-ое, [перераб. и доп.], 2011. - 535 с.
Роговский С.В. Использование экологических подходов во время разработки концепции озеленения города (на примере г. Белая Церковь)
На основе обобщения зарубежного опыта осуществлен анализ состояния зеленых насаждений в м. Белая Церковь, предложены концептуальные подходы к созданию или реконструкции зеленых насаждений с учетом экологической парадигмы функционирования садово-парковых объектов. Показано, что садово-парковые объекты должны играть решающую роль в аккумуляции поверхностного стока в городах и обеспечивать биологическую очистку воды, которая попадает в реки. Предложено возродить естественную гидрологическую сеть, создав в местах концентрации ливневых и талых вод небольшие естественные водоемы и болота, а вокруг них обустроить садово-парковые объекты общего пользования. Приведен список растений, которые рекомендуют для создания и оптимизации насаждений.
Ключевые слова: гидрологическая сеть, зеленые насаждения, виды-культива-ри, кольматаж, экологический стиль, реконструкция, садово-парковое строительство, парк, водоем, река, биологическая очистка воды, интродукционная оптимизация насаждений.
Rohovskiy S.V. Applying ecological approaches in developing greenery planting in a town (on example of Bila Tserkva)
On the basis of summarizing foreign experience we have analyzed the condition of greenery in Bila Tserkva, suggested conceptual approaches to creation or reconstruction of the greenery considering ecological paradigm of landscape objects functioning. There has been shown that landscape objects must play a decisive role in accumulating the surface draining in towns and provide the biological purification of water by creating in the drained and melt water concentration places small natural pools and bogs and to settle com-
munity landscape objects around them. A list of plants is recommended to create and optimize the greenery.
Keywords: hydrological net, greenery, cultivar kinds, sedimentation, ecological style, reconstruction, landscape building, park, pool, river, biological purification of water, intro-ductive optimization of plants.
УДК630*16/47:58:712.4 Ст. викл. О.В. Свистун;
доц. М.1. Парубок, канд. бюл. наук - Уманський НУС
КЛОКИЧКА ПЕРИСТА (STAPHYLEA PINNATA L.) -ПЕРСПЕКТИВНИЙ ВИД ДЛЯ ДЕКОРАТИВНОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ
Розглянуто можливють використання клокички перисто! (Staphylea pinnata L.) в озелененш. Охарактеризовано диз'юнктивний ареал виду, описано ценопопуляци, яга утворюе клокичка периста на Придшпровсьгай височиш, а також вивчено фшоге-шю виду та 11 систематичне положення. Вегетативне та насшневе розмноження е ефективним для масового прискореного впровадження цих рослин у практику озеле-нення. Наведено повний морфолопчний опис рослини та визначено цшш декоратив-ш ознаки, яга роблять Staphylea pinnata високодекоративною та перспективною для декоративного озеленення.
Ключовг слова: Staphylea pinnata, ареал, ценопопулящя, розмноження, штро-дукщя, озеленення.
Вступ. Проблема охорони бюр1зномашття рослин е такою актуальною, що ландшафтним архитекторам рекомендовано ширше використовувати асортимент дикорослих вид1в у зеленому буд1вництв1 [5]. Одшею 1з форм збереження рщюсних i зникаючих вид1в рослин е введення !х у первинну культуру. Цей метод е охороною рщюсних видiв ex situ. Головне завдання цього методу полягае в тому, що в умовах культури дослщжують онтогенез певного виду i розробляють способи його прискореного розмноження. Отри-мавши велику кiлькiсть посiвного матерiалу, його передають у промислову культуру або ж репатржтать у природу. Ще бшьшо! актуальностi це набувае у тому випадку, коли йдеться про види, яю е рiдкiсними. В умовах хаотично!, а вщ того небезпечно! для флористично! рiзноманiтностi iнтродукцi! важливо зосередити увагу на необхiдностi широкого використання у мюькому та приватному озелененш тих видiв, яю у природних умовах знаходяться тд загро-зою зникнення та занесет до Червоно! книги Укра!ни [7].
В асортимент рослин для озеленення використовують велику юль-кiсть декоративних кущiв. При цьому бiльшiсть ландшафтних дизайнерiв ко-ристуються обмеженим асортиментом поширених видiв кущiв - таволги, гор-тензi!, форзицi!, дейцi!, кизильника та ш. Деякi фахiвцi вводять в асортимент озеленення оригшальш види, яю поки що рiдко використовують у цш галузi. Саме таким видом е Staphylea pinnata L. Це високодекоративна рослина, про-те не набула значного використання в озелененш, хоча в культурi вщома з 1596 р. Зрщка вона культивуеться в парках, а на швдш - в люосмугах.
Метою дослвджень було розширення можливостей практичного використання Staphylea pinnata L. у декоративному садiвництвi й озелененш. Для розробки наукових основ вирощування цього виду вивчали особливосп реп-родуктивно! стадi! розвитку в умовах культури.
