CC BY
9
Клшына пед1атр1я
УДК 616.248-053.2-07
КОЛОСКОВА O.K., БеЛАШОВА О.В., МАРУСИК У.1. Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернвц
KAÍHÍKO-nAPAKAÍHÍ4HÍ ПОКАЗНИКИ РИЗИКУ НЕСПРИЯТАИВОГО ПЕРЕБ^У ПЕРШИХ НАПАЯВ BPOHXiAAbHOÍ АСТМИ У ДЛЕЙ РАННЬОГО BÍKÓ
Резюме. Обстежено 100 пацieнтiвраннього вку, як проходили лжування з приводу загострення бронх^ альног астми в ОДКЛ№ 1 м. Чертвщ. Увах дтей визначали виражетсть нападу бронхiальноi обструк-щ, яку оцтювали за бальною системою, а також проводили клтко-анамнестичне та iмунологiчне об-стеження. На основi отриманихрезультатiв були встановлет фактори несприятливого перебгу нападу бронхiальноi астми в дтей раннього вжу при надходженн гх до стацюнару, до яких можна вiднести спадково-конституцшну схильшсть до алергiчнихреакцш та захворювань, быьшу клтчну виражетсть патологiчних ознак з боку рестраторног та серцево-судинног системи, тдвищення мунорегуляторного шдексу Т-лiмфоцитiв кровi (СD4/СD8 > 2,0), а також метаболiчнi змши в еозинофльних лейкоцитах кровiу виглядi зниження показнишв гх оксидазного метаболiзму та внутршньоклтинного вмсту катi-онних бы^в (< 1,4ум.од.) та пероксидази (< 1,7 ум.од.). Ключовi слова: дти, бронхiальна астма, напад, факториризику.
Вступ
Незважаючи на значний прогрес у розвитку су-часно! дитячо! пульмонологи та алергологи, багато питань ранньо! дiагностики перших нападiв бронхь ально! астми в дггей раннього вшу залишаються не-виршеними. В лиературних джерелах придшяеться бшьше уваги визначенню прогнозу самого захворю-вання [4—6] i недостатньо шформацп стосовно про-гностичних критерпв несприятливого переб^у його перших нападiв, своечасне визначення яких повинно сприяти побудовi адекватно! стратеги подальшого лшування.
Мета роботи: встановлення клшшо^мунолопч-них показниыв несприятливого перебиу перших на-падiв бронхообструктивного синдрому в дггей раннього вшу, хворих на бронхiальну астму.
Матер1али та методи
Для досягнення поставлено! мети обстежено 100 дггей раннього вшу, хворих на броннальну астму, яю лкували-ся у пульмонолопчному вщдтенш Обласно! дитячо! кль нiчно'! лiкарнi № 1 м. Чершвщ. Отриманi результати ана-лiзували методом бiостатистики та клшчно! епщемолот [3]. Оцiнка вираженостi нападу броннально! обструкц!! проводилася за критер1ями бально! системи, прийнятими Росiйською програмою (1997) та Укра!нським консенсусом (1998) з проблеми астми в дггей (додаток А). Вмют лiмфоцитiв кровi визначали за допомогою моноклональ-них антитiл (СD3, СD4 та СD8). Показники метаболiчно!
активностi еозинофшв KpoBi оцiнювали за активнiстю киснезалежного метаболiзму еозинофтьних гранулоци-tíb KpoBi шляхом обчислення процентного BMicTy фор-мазанпозитивних клiтин, з урахуванням величини ци-тoхiмiчнoгo кoефiцieнта (ЦХК, ум.од.), визначеного за принципом G. Astaldi, L. Verga (Astaldi G., Verga L. // Acta Heamat. (Basil). — 1957. — Vol. 17. — P. 129-135), з використанням набору pеактивiв фipми «Да-М», м. Москва. Внутршньоклггинний вмiст еозинофтьних катюнних бiлкiв (ум.ом.) визначали за В.Е. Шгаревським; пероксидази (ум.од.) — за методом Грема — Кнолля [7].
Результати досл1джень та IX обговорення
Ступiнь виpaженoстi бронхообструкцп в обсте-жуваних пaцieнтiв oцiнювaли за бальною системою, враховуючи тaкi симптоми, як свщомють, aктивнiсть дитини, характер кашлю, наявшсть чи вiдсутнiсть цiaнoзу, частота дихання, його ритм, сшввщношен-ня «вдих/видих», пеpкутopнi та aускультaтивнi дат в легенях, частота серцевих скорочень. У перший день лшування виражетсть нападу у хворих на бpoнхiaль-ну астму (у балах) сягала 12,5 ± 0,3. Бали дезобструк-цп визначали за piзницею бaлiв обструкцп у перший та кожен наступний день перебування у стацюнарь
Для встановлення прогнозу нападу брога^ально! астми в дггей раннього вшу визначали динамку показниыв тяжкост бронхообструктивного синдрому (у балах) протягом перших 7 дГ6 л^вання в стaцioнapi (табл. 1).
Суттеве зменшення клiнiчних проявiв обструкцп бронхiв у дiтей, хворих на бронхiальну астму, почи-налося з 3-4-го дня лiкування, пiсля чого спостерь галося подальше зменшення респiраторних розладiв, а також покращання загального стану хворих.
Прогностична щннють окремих ктшчних симп-томiв, виявлених при госштатзацп, щодо збережен-ня тяжкостi нападу бронхiальноl астми на 3-й i 7-й днi лiкування наведена у табл. 2.
Таким чином, найбшьш несприятливими про-гностичними критерiями, виявленими при госшта-лiзацil дiтей, стосовно збереження тяжкост нападу
бронхiальноl астми на 3-й день лшування слщ вважа-ти наявнiсть обтяженого конституцшного та спадко-вого алергологiчного анамнезу, суттеве подовження фази видиху, а при фiзичному обстеженш — тахшар-дiю у станi спокою.
Окрiм вивчення клiнiко-анамнестичних показ-никiв ризику збереження тяжкост нападу бронхiаль-но! обструкцп, проведено клiнiко-епiдемiологiчну оцiнку ризику для iмунологiчних показникiв, якi в комплекс можна використовувати для визначення прогнозу нападу бронхiальноl астми в дггей раннього вiку.
Таблиця 1. Кл1н1чна оц1нка вираженост (у балах) нападу бронх'1ально'1 астми в дтей раннього в1ку в про-
цес л'1кування ¡х у стац'онар'!
Кл^чж прояви Дш л^ування/Сума балiв
2 3 4 5 6 7
обструкцп бронхiв 11,9 ± 0,4 11,4 ± 0,2 9,5 ± 0,2 6,9 ± 0,5 4,5 ± 0,2 3,4 ± 0,3
дезобструкци 0,60 ± 0,03 1,10 ± 0,09 3,0 ± 0,1 5,6 ± 0,4 8,0 ± 0,8 9,1 ± 0,7
Р* > 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05
Примтка: * — Р щодо першого дня л'1кування.
Таблиця 2. Показники ризику збереження тяжкост нападу бронхiально¡ астми на 3-й день л'1кування за
наявност окремих клiнiчних ознак
Кл^чш прояви Атрибутивний ризик, % Вщносний ризик (95% С1) Вщношення ризику (95% С1), с2, р
Тахiкардiя (ЧСС > на 20 % вщ вiковоí норми) у стан спокою 38,8 2,1 (1,4-2,8) 5,3 (2,8-0,2); 41,7 р < 0,01
Супутня алерпчна патологiя (алергiчний ринiт, атопiчний дерматит, прояви харчово'| та медикаментозноí алерги) у дитини 18,5 2,6 (1,2-2,9) 1,8 (3,4-3,7); 8,1 р < 0,01
Обтяжений спадковий алерголопчний анамнез 17,6 2,5 (1,2-1,8) 2,0 (1,2-3,2); 6,7 р < 0,01
Тахiпное (ЧД > 60 за 1 хв) 28 2,0 (1,3-3,2) 3,4 (1,4-8,0); 2,2 р > 0,05
Значне подовження фази видиху 50,1 3,6 (2,9-4,8) 9,6 (4,8-9,2); 88,9 р < 0,01
Таблиця 3. Показники ризику збереження тяжкост бронхообструктивного синдрому на 3-й день л'1ку-вання в стацонар '! за наявност окремих зм 'ш гмунограми периферично/ кров!
Паракл^чш показники Показники ризику
Атрибутивний ризик, % Вщносний ризик (95% С1) Вщношення ризику (95% С1), с2, р
Тест iз ытросиым тетразолieм еозинофтьних гранулоци^в кров^ спонтанний варiант: фор-мазанпозитивних кл^ин < 16 % 48,0 2,5 (1,7-3,7) р < 0,05 8,6 (3,6-20,4), 40,8 р < 0,01
Тест iз ытросиым тетразолieм еозинофтьних лейкоци^в кровi, стимульований варiант: фор-мазанпозитивних клiтин < 15 % 46,0 2,4 (1,6-5,4) р < 0,05 7,5 (4,8-15,9), 38,6 р < 0,01
Негативний резерв киснезапежного метаболiзму еозинофiльних гранулоцитiв кровi 34,0 2,1 (0,9-3,2) р < 0,05 4,1 (1,4-1,9), 28,7 р < 0,001
Вмют катiонних бiлкiв в еозинофiльних грану-лоцитах кровi < 1,4 ум.од. 38,0 2,8 (1,9-4,1) р < 0,05 5,2 (1,2-2,1), 32,1 р < 0,001
Умют пероксидази в еозинофiльних лейкоцитах кровi < 1,7 ум.од. 30,0 1,9 (0,5-6,7) р > 0,05 3,3 (0,6-3,0), 21,4 р < 0,01
Стввщношення Т-хелперiв/ супресорiв кровi (СD4/СD8) > 2,0 27,8 1,5 (0,2-5,4) р > 0,05 2,2 (0,4-14,8), 6,3 р < 0,05
рвбИна
3(30) • 2011
Клтт'чна пед!атр!я
У табл. 3 наведет показники ризику збереження тяжкост нападу бронхiальноï астми на 3-й день лшування за наявност певних змш у результатах ÎMy^-логiчного обстеження периферично1 кровi дiтей при госпiталiзацiï.
Отже, до найбтьш вагомих iмунологiчних показ-никiв збереження тяжкостi нападу бронхiальноï астми до 3-го дня лшування в обстежених дггей можна втнести зниження показнишв киснезалежного ме-таболiзму та оксидазного резерву еозинофтьних гра-нулоцитiв кровi за даними тесту з штросишм тетра-золieм, а також зменшення внутрiшньоклiтинного вмюту в цих клiтинах основних цитотоксичних речо-вин (катiонних протеïнiв, пероксидази), збтьшен-ня значення iмунорегуляторного шдексу Т-системи кровь
Таким чином, до факторiв несприятливого пе-ребiгу нападу бронхiальноï астми в дiтей раннього вшу при надходженш гх до стащонару слiд вiднести спадково-конституцiйну схильшсть до алергiчних реакцiй та захворювань, бiльшу клiнiчну вираже-нiсть патолопчних ознак з боку респiраторноï та серцево-судинно1 систем, пiдвищення iмунорегу-ляторного шдексу Т^мфоципв кровi, а також ме-таболiчнi змiни в еозинофтьних лейкоцитах кровi у виглядi зниження показнишв гх оксидазного ме-таболiзму та внутрiшньоклiтинного вмiсту катюн-них бтыв та пероксидази. У цтому використання вказаних факторiв ризику несприятливого перебпу нападу бронхiальноï астми в дгтей раннього вiку, на наш погляд, покращуе прогнозування перебiгу нападного перюду бронхiальноï астми i дозволяе оптимiзувати планування дезобструктивно1 та про-тизапально! терапiï.
Висновки
1. До несприятливих клшшо-анамнестичних про-гностичних критерпв перших нападiв бронхiальноl астми у дггей раннього вшу можна втнести наявнiсть обтяженого конститyцiйного та спадкового алерго-логiчного анамнезу, суттеве подовження фази види-ху, тахiкардiю в сташ спокою.
2. Параклiнiчними показниками несприятливого перебпу перших нападiв бронхiальноl астми у дiтей вiком до 3 роыв можуть бути збтьшення iмyнорегy-ляторного iндексy Т-системи кровi (CD4/CD8 > 2,0), зниження показнишв оксидазного метаболiзмy еози-нофiлiв кровi та внyтрiшньоклiтинного вмiстy в них катюнних бтшв (менше 1,4 ум.од.) та пероксидази (менше 1,7 ум.од.).
Список л1тератури
1. Baldwin L., Roche W.R. Does remodeling of the airway wall precede asthma?//Paediatr. Resp. Rev. — 2004. — № 3. — P. 315-320.
2. Ducharme F, Chabot G, Polychronakos C. et al. Safety profile of frequent short courses of oral glucocorticoids in acute pediatric asthma: impact on bone metabolism, bone density, and adrenal function // Pediatrics. — 2008. — Vol. 111, № 23. — Р. 76-83.
3. Fletcher R.H., Fletcher S.W., Wagner E.H. Clinical epidemiology — the essentials. — Baltimore; London: William & Wilkins, 1982. — 223p.
4. Pepe C., Foley S., Shannon G. et al. Differences in airway remodeling between subjects with severe and moderate asthma // J. Allergy Clin. Immunol. — 2005. — Vol. 116. — P. 544-549.
5. Беш Л.В. Anani3 дiагностичних i л^вальних помилок у дитячш алергологи'// Здоровье ребенка. — 2007. — № 4. — С. 69-72.
6. Гнатейко О.З., Садова О.М. Деят аспекти проблеми ранньоt дiагностики бронхiальноi астми в дтей // Здоровье ребенка. — 2009. — № 5 (20). — С. 21-25.
7. Шафран М.Г., Пигаревский В.Е., Блинова Э.И. Цитология. — 1979.
Отримано 21.12.10 □
Додаток А
Вираженсть бронхообструктивного синдрому в дтей груп пор1вняння (у балах)
Симптоми Бали вираженост бронхiальноïобструкцГГ
0 1 2 3
1 2 3 4 5
Свщомють Збережена Дещо збуджена Збудження, переляк, загальмованють Pi3ra збудженють, пригычення, кома
Активнють Звичайна Збережена Обмежена Вимушене положен-ня в лiжку
Кашель Вщсутнм При стимуляци Рщкий, спонтанний Пароксизмальний
Наявнють Занозу Вщсутнм Легкий перюдичний (при навантажены, на пов^рО При фiзичному навантажены Генералiзований у стан спокою
Частотадихання Вкова норма Збтьшення на 20 % вщ норми Збтьшення на 40 % вщ норми Збтьшення бтьше ыж на 40 % вщ норми
Ритм дихання Ритмiчне Аритмiчне при навантажены Аритмiчне при навантажены, при вдиханн 40-60% кисню Аритмiчне в стан спокою
Втяжшня податливих дтянок грудно'| кл^ки Вщсутне Верхне(або крила носа) Верхне, нижне Верхне, нижне, мiжребер'я
Закнчення додатку А
1 2 3 4 5
Стввщношення «вдих/ видих» Норма Сумывне перева-жання видиху Явне збтьшення видиху Повне переважання видиху
Хрипи в легенях (екстраторного характеру) Вщсуты Сумывы Явы пщ стетоскопом Дистанты
Хрипи в легенях (iHcnipaTopHoro характеру) Вщсуты Сумывы Явы пщ стетоскопом Зменшення або зникнення
Перкуая Легеневий звук Коробковий вщтшок Виражений коробковий вщтшок Сильно виражений коробковий вщтшок
Частота серцевих скоро-чень Вкова норма Збтьшення на 20 % вщ норми Збтьшення на 40 % вщ норми Збтьшення бтьше ыж на 40 % вщ норми
Колоскова Е.К., Белашова О.В., Марусик У.И. Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
КЛИНИКО-ПАРАКЛИНИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ РИСКА НЕБЛАГОПРИЯТНОГО ТЕЧЕНИЯ ПЕРВЫХ ПРИСТУПОВ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА
Резюме. Обследовано 100 пациентов раннего возраста, проходивших лечение по поводу обострения бронхиальной астмы в ОДКБ № 1 г. Черновцы. У всех детей определяли выраженность приступа бронхиальной обструкции, которую оценивали по балльной системе, а также проводили клини-ко-анамнестическое и иммунологическое обследование. На основе полученных результатов были установлены факторы неблагоприятного течения приступа бронхиальной астмы у детей раннего возраста при поступлении их в стационар, к которым можно отнести наследственно-конституционную предрасположенность к аллергическим реакциям и заболеваниям, большую клиническую выраженность патологических признаков со стороны респираторной и сердечно-сосудистой системы, повышение иммунорегуляторного индекса Т-лимфоцитов крови (СD4/СD8 > 2,0), а также метаболические изменения в эозинофильных лейкоцитах крови в виде снижения показателей их оксидазного метаболизма и внутриклеточного содержания катионных белков (< 1,4 усл.ед.) и пероксидазы (< 1,7 усл.ед.).
Ключевые слова: дети, бронхиальная астма, приступ, факторы риска.
Koloskova O.K., Belashova O.V., MarusykU.I. Bukovinian State Medical University, Chernivtsy, Ukraine
CLINICAL-PARACLINIC RISK INDICATORS OF ADVERSE COURSE OF THE FIRST ATTACKS OF BRONCHIAL ASTHMA IN INFANTS
Summary. We examined 100 infants treated bronchial asthma for exacerbation in RCCH № 1 in Chernivtsy. There were estimated the bronchial obstruction intensity by score system, both the clinical anamnesis and immunological parameters. The results enable to determine the factors for adverse course of bronchial asthma attack in infants after they had been hospitalized. They include hereditary-constitutional susceptibility to allergic responsiveness and diseases, more intense respiratory and cardiovascular pathologic manifestations, increased immunoregulatory index of blood T-lymphocytes (CD4/CD8 > 2,0), and metabolic changes in blood eosinophil leucocyte in terms of reduction in their oxidase metabolism and intracellular concentration of cationic proteins (< 1.4 c.u.) and peroxidase (< 1.7 c.u.).
Key words: infants, bronchial asthma, attack, risk factors.
