CC BY
23
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.248-053.2+616-056.3.613.2+61.007
ЛЕВИЦЬКИЙ В.М., ЮРЧИШЕНА Е.В., ЮРЧИШЕН О.М, МИСЬКО Л.В., МИСЬКО Ю.Л. Хмельницька мюька дитяча л1карня
створення математичнот модел1 харчовот алерги в д1тей, хворих на бронх1альну астму
Резюме. На пiдсmавi клiнiко-iмунологiчного обстеження 100 дтей, хворих на бронхiальну астму, вивче-но особливостi и перебщ на тлiхарчовоI алерги. Створено математичну модель харчовоI алерги в дтей, хворих на бронхiальну астму, для оптимiзацiiлшувально-реабштацшних заходiв. Ключовi слова: дти, бронхiальна астма, харчова алерг1я, математична модель.
Вступ
У виникненш та персистуванш бронхiальноI астми (БА) у дггей значне мюце посщають фактори, що справляють iндукуючий вплив (екзогенш специ-фiчнi чинники — алергени), яю впродовж хвороби змшюються в одного хворого, а також можуть ком-бiнуватися. На ™ генетично! схильностi до розви-тку БА цi екзогеннi тригернi фактори викликають запалення в бронхах та/або гострий бронхоспазм, причому у дггей раннього вiку провщну роль серед цих пускових факторiв вiдiграють харчовi алергени [1]. У дiтей раннього вжу харчова алерг1я (ХА) мае значний полiморфiзм, що стосуеться не лише орга-нiв-мiшеней, але й клшчно! вираженостi патолопч-ного процесу: вщ анафiлактичного шоку до замас-кованих форм [5].
З кожним роком поширенiсть алергiчних захво-рювань серед дитячого населення зростае, а термши появи алергiчних реакцiй та захворювань неухильно наближаються до дати народження. Помолодшання алерпчно! патологи призвело до зсуву тку захворю-ваносп на раннiй вiк, у якому ХА посщае провщне мiсце в структурi алерпчно! патологи. ХА е першим проявом генетично! схильносп до розвитку атопи, а також тригерним фактором у розвитку рестра-торних, шкiрних, гастроiнтестинальних проявiв [6]. Клшчна картина ХА у дiтей раннього та дошкшь-ного вiку характеризуеться варiабельнiстю перебiгу: вщ виражених гострих форм до субклiнiчних [4] або замаскованих [8]. Окрiм того, змшилися акценти в терапи алергiчних захворювань, зокрема БА, вони зсунулися в бж профшактичних заходiв у м1жнапад-ному перiодi та полягають в оздоровленш оточен-ня хворо! дитини, вилученш причинно-значущих алергенiв [9]. З огляду на це виявлення ХА у пащен-
TiB i3 БА для елГмшаци з 1х ращону причинно-зна-чущого алергену, iMOBipHO, дозволяе не лише полег-шити перебп трофалерги, але й зменшити тяжшсть i кiлькiсть нападiв БА.
Результата досл1джень та обговорення
БА належить до числа найбiльш частих захворювань дитячого BiKy [5] та найбГльш поширених алер-гiчних захворювань оргашв дихання в дiтей [1], якому притаманне помолодшання в останш роки [2] iз формуванням i закpiпленням гiпеppеактивностi бpонхiв у ранньому вщ, зокрема на першому pоцi життя. Дослщження pолi атошчно! конституци в розвитку БА в дггей в останнi роки вщзначилися вщ-криттям гена атопи, що локалiзyеться на 11-й хромосом^ а також веpифiкацiею окремих параклшГч-них маркерГв, зокрема певних HLA-антигешв [3], що асоцгоються Гз розвитком у майбутньому атотч-ног БА в дггей. Розвиток БА в дггей тюно пов'язаний з комплексом генетичних та еколопчних факторГв. КрГм етюлопчно! (сенсибшзуючо!) дГ1 алергешв на оргашзм дитини, в розвитку БА велике значен-ня мають провокуючГ фактори, що викликають за-гострення хвороби, причому на сучасному етат щ фактори не обмежуються виключно аероалергена-ми [7]. Так, вилучення з дГети дгтей першого року
Адреса для листування з авторами: Юрчишена Елеонора ВолодимирГвна E-mail: [email protected]
© Левицький В.М., Юрчишена Е.В., Юрчишен О.М.,
Мисько Л.В., Мисько Ю.Л., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
життя окремих облiгатних харчових алергенiв при-зводить до зниження частоти бронхiальноi обструк-Ц11 в пацieнтiв з атотчною конституцieю.
Однак високий рiвень сенсибшзацп до троф-алергенiв, на думку шших авторiв [1], лише в 7,2 % пащента пубертатного в^ мав значення пускового фактора в розвитку бронхiальноI обструкцп, а в дошкiльнят причинного значення в розвитку БА набувае полiвалентна алергiя [2]. БА поширена серед дитячого населення, мае мюце раннш старт бронхообструктивного синдрому, тому важливим е удосконалення методiв виявлення замасковано! ХА у пацiентiв з БА для вдосконалення лiкування цих пащента шляхом усунення контакту з при-чинно-значущими в розвитку БА харчовими алер-генами.
Виходячи з цього, для розробки дiагностичних критерпв виявлення замасковано! ХА у дггей з БА нами проведено комплексне обстеження 100 дiтей, якi хворiли на БА. Сформовано двi клiнiчнi групи порiвняння: першу (I), основну, групу становили 50 дiтей, у яких БА перебiгала на тлi ХА, другу (II) групу порiвняння становили 50 дггей, хворих на БА без ХА. Групи формувалися за принципом випадкового вщбору. При створенш клiнiчних груп групоформу-ючою ознакою була наявнiсть у хворих комплексу дiагностичних щодо ХА ознак — клшчних про-явiв шдвищено! чутливостi до харчових продуктiв в анамнезi в поеднаннi з рiзко позитивними внутрш-ньошкiрними пробами з харчовими алергенами та наявнiстю в сироватщ кровi специфiчних до троф-алергенiв iмуноглобулiнiв класу Е (1§Б).
За основними клiнiчними характеристиками групи були порiвнянними. У табл. 1 наведений роз-подiл пацiентiв клшчних груп порiвняння за стат-тю, вiком та мiсцем проживання.
Для створення математично! моделi дiагнозу ХА в дггей раннього та дошкгльного вiку, хворих на БА, проведений багатофакторний, дисперсшний та регресiйний аналiзи результатiв комплексного клiнiко-параклiнiчного обстеження пащента, якi увiйшли до клiнiчних груп порiвняння. У табл. 2 подано результати багатофакторного аналiзу головних компонента дiагнозу ХА в дггей, хворих на БА.
Дослщження головних компоненпв структури дiагнозу ХА за допомогою багатофакторного аналь зу основних показникiв клiнiчного спостереження за диъми, даних анамнезу та параклiнiчних осо-бливостей дозволило створити факторну структуру клшжо-параклтчно! моделi ХА в дггей, хворих на БА. Ця структура може бути подана у виглад мате-матично! формули:
ХА у дтей з БА = 0,22Р1 + 0,76Р2 + 0,33Р3,
де F1 — фактор, головними компонентами якого е особливосп клтчного перебяу бронхообструктив-ного синдрому, вираженого за бальною системою ощнки тяжкост загального стану хворих упродовж перебування в стацiонарi. Факторне навантаження ступеня тяжкостi бронхообструктивного синдрому, що вщображують коефiцiенти кореляци, на 1-шу добу становило 0,87, на 2-гу добу — 0,93, на 3-тю добу — 0,97, на 4-ту добу — 0,95, на 5-ту добу — 0,95, 6-ту добу — 0,95, 7-му добу — 0,93;
F2 — фактор, головними компонентами якого виступають ознаки гшерчутливосп до харчових алергенiв, позитивний власний алергоанамнез та еозинофгл1я в периферичнш кровi. Факторне навантаження даних показниюв, що вiдображають ко-ефiцiенти кореляци, знаходиться в межах 0,74—0,84;
F3 — фактор, головними компонентами якого е показники киснезалежно! мжробщидносп еозино-фгльних гранулоцитiв кровi за даними НСТ-тесту, а також високий вмют загального 1§Б та штерлей-кiну-4 у сироватцi кровь Факторне навантаження даного показника сягае 0,87.
Отже, проведений багатофакторний аналiз дозволив встановити факторну структуру дiагнозу ХА в дггей, хворих на БА, за допомогою основних компонента, що охоплювали результати клшко-па-раклшчного обстеження хворих та мали вираженi, статистично вiрогiднi корелящйш зв'язки з даною нозологiчною формою.
Методом дисперсшного аналiзу встановлена кумулятивна значущють видiлених факторiв у ви-явленнi ХА в пацiентiв раннього та дошкгльного вжу, хворих на БА. Так, перший фактор мае показ-ник кумулятивно! щнносп (дисперсп) 32,3 %, тобто включае близько 1/3 компонента, необхщних для математичного опису ХА. Другий фактор (¥) додае до опису цього дiагнозу ще 19 %, отже, два першi фактори мають кумулятивну значущють 51,3 %. Кумулятивна щннють F3 визначае даний дiагноз за допомогою вже 60,0 % компоненпв, яю можна вико-ристовувати в дiагностичному процесi. Враховуючи те, що критерп Нейзера для вск вивчених факторiв перевищували 1,0, що свщчило про !х вагомiсть та статистичну значущiсть, видаеться доцiльним вклю-чити !х до регресiйного аналiзу головних компонен-тiв ХА в обстежених пащенпв з метою прогнозуван-ня дано! нозолопчно! форми на шдставi створено! математично! моделi в дггей, хворих на БА.
Методом множинно! регреси створений клшь ко-параклшчний образ ХА у дiтей, хворих на БА, з
Таблиця 1. Розподл дтей груп порiвняння за статтю, в1ком i мсцем проживання (%)
Групи Кшьшсть дггей Хлопчики Д^и MicbKi мешкaнцi
До 3 poKiB Вщ 3 до 6 poKiB
1 (БА з ХА) 50 68,5 ± 4,8 52,7 ± 4,7 47,3 ± 4,8 75,0 ± 6,4
II (БА без ХА) 50 63,3 ± 5,1 53,2 ± 4,8 46,8 ± 4,6 71,2 ± 6,1
Р > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05
використанням визначених нами на попередньому етат аналiзу головних компонентiв багатофакторного ан^зу дано! патолоп!, що можна подати за допомогою тако! математично! формули:
ХА в дтей з БА = 0,66 + 0,07Х1 + 0,001Х2 +
+ 0,06Х3 - 0,05Х4 + 0,05Х5 + 0,03Х6 - 0,05Х7,
де Х1 — фактор, що включае клшко-анамнестичш вказiвки на наявшсть проявiв атотчного дiатезу в дитини (р = 0,07);
Х2 — фактор, обумовлений високим вмютом 1Л-4 у сироватщ кровi (р = 0,003);
Х3 i Х4 — фактори, обумовлеш тяжкiстю перебь гу бронхообструктивного синдрому на 1-шу та 4-ту добу стащонарного лiкування, вираженою за баль-ною системою оцiнки тяжкостi загального стану па-цiентiв (р = 0,005);
Х5 — фактор, що включае позитивш результати внутрiшньошкiрних алергопроб з алергенами куря-чого яйця (р < 0,001);
Х6 i Х7 — фактори, обумовленi позитивними результатами внутршньошюрних алергопроб з по-бутовими алергенами: тр'ям (р = 0,001), домашшм пилом (р < 0,0001).
Коефщент множинно! корелящ! розроблено! математично! моделi ХА в обстежених дiтей стано-вив 0,93, що з високою точнiстю не лише вщобра-жае створену математичну модель, але й дозволяе прогнозувати дану патолопю в пацiентiв раннього та дошкгльного вжу, хворих на БА. Так, за наявнос-т1 в дитини дано! констелящ! видшених показникiв можна 1з статистичною в!ропдшстю й точн1стю (ко-ефiцiент детермшащ! 0,86) прогнозувати наявнiсть у дитини, хворо! на БА, харчово! алерп!, що можна подати у вигляд! математично! формули:
ХА в дтей з БА = 0,14Х1 + 0,18Х2 + 0,61Х3 -- 0,56Х4 + 0,45Х5 + 0,25Х6 - 0,49Х7.
Дослщження особливостей перебяу бронхообструктивного синдрому в обстежених дггей, як1 мали ознаки ХА, при надходженш !х до стащонару, а також п1д час лжування протягом перших 4 д16 не виявило в1рог1дних вiдмiнностей залежно в1д особливостей анамнезу та клiнiко-параклiнiчних ре-зультатiв обстеження. Це, на нашу думку, свщчить про те, що переби бронхiальноï обструкцп! в дией, хворих на БА, мае сво! закономiрностi розвитку, що не впливають на перебiг ХА.
Таблиця 2. Багатофакторний анал'з виявлення xap40B0Ï алергй в д1тей, хворих на бронхiальну астму
Клшшо-паракл^чш дан Фактор 1 Фактор 2 Фактор 3
Кл^чш прояви ексудативно-катарального дiатезу 0,013724 0,432870 0,179809
Тривалiсть хвороби 0,033533 0,342901 -0,185043
Частота виникнення нападiв бронхiальноï астми 0,194816 0,210498 -0,158784
Аускультативнi змiни в легенях -0,034074 0,477846 -0,031779
Висипн елементи на шшрних покривах -0,087112 0,416054 -0,111665
1Л-4 у сироватцi кровi -0,107899 0,377337 0,411225
Загальний iмуноглобулiн класу Е в сироватщ кровi 0,036397 0,051994 0,587009
НСТ-тест у спонтанному та стимульованому варiантах 0,004677 0,005836 0,869880
ЦХК -0,020147 0,077608 0,887138
Бальна оцшка тяжкостi на 1-шу добу 0,865235 -0,042203 0,066974
Бальна оцшка тяжкост на 2-гу добу 0,927080 0,041267 0,002712
Бальна оцiнка тяжкостi на 3-тю добу 0,966774 0,151287 0,048853
Бальна оцiнка тяжкост на 4-ту добу 0,954555 0,162984 -0,013832
Бальна оцшка тяжкост на 5-ту добу 0,946543 0,148629 -0,058664
Бальна оцшка тяжкост на 6-ту добу 0,945340 0,150363 -0,025684
Бальна оцшка тяжкост на 7-му добу 0,929635 0,100061 0,081568
Еозинофти кровi -0,193559 0,206456 0,145856
Шкiрнi алергопроби до яйця 0,169673 0,822452 0,228997
Шшрш алергопроби до молока 0,246383 0,835668 0,235246
Шшрш алергопроби до риби 0,326279 0,784386 0,257972
Шшрш алергопроби до какао 0,035410 0,796356 0,182427
Шшрш алергопроби до пуху 0,218937 0,743584 0,006462
Шшрш алергопроби до шр'я подушки 0,125173 0,650078 -0,149878
Шшрш алергопроби до домашнього пилу 0,046585 0,833182 0,036567
Позитивний алергоанамнез 0,223791 0,763018 0,327089
Отже, на пiдставi проведеного багатофакторного ан^зу клiнiко-параклiнiчних компонентiв струк-тури дiагнозу ХА у хворих на БА дггей раннього та дошкiльного в^ видiленi найбiльш значущi з них, яю можна використовувати в математичнш моделi, що дозволяе не лише описати дану нозолопю, але й спрогнозувати и наявнiсть.
Висновки
1. Дослщження головних компонентiв структури дiагнозу харчово! алергп за допомогою багатофакторного аналiзу основних показникiв клшчного спостереження за дiтьми дозволило створити фак-торну структуру клшжо-параклшчно! моделi ХА в дiтей, хворих на БА.
2. Проведений багатофакторний ан^з дозволив встановити факторну структуру дiагнозу харчово! алергп в дiтей, хворих на бронхiальну астму, за допомогою основних компоненпв, що охоплювали результати клiнiко-параклiнiчного обстеження хворих та мали вираженi, статистично вiрогiднi кореля-цiйнi зв'язки з даною нозологiчною формою.
3. Методом дисперсшного аналiзу встановлена кумулятивна значущiсть видглених факторiв у ви-явленнi харчово! алергп в пацiентiв раннього та до-шкгльного вiку, хворих на бронхiальну астму.
4. Методом множинно! регресп створений кль нiко-параклiнiчний образ харчово! алергп у дггей,
хворих на бронхiальну астму, з використанням ви-значених головних компоненпв багатофакторного аналiзу дано! патолоп!.
Список лператури
1. Беш Л.В. Дiагностичнi критери й оцтка тяжкостi 6ponxiaMbnoï астми у дтей пубертатного eiKy // neèiamprn, акушерство та гшекологы. — 2000. — № 1. — С. 23-25.
2. Беш Л.В., Боднарчук В.О. Вивчення ефективностi засто-сування покрокового алгоритму лкарськог тактики у дтей з неконтрольованою бронхiальною астмою// Здоровье ребенка. — 2010. — № 3 (24). — С. 8-13.
3. Ласиця О.Л., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алергологiя дитячого вi^. — К., 2004. — 368 с.
4. Ласиця О.Л., Охотнкова О.М. Дiагностика, л^вання i профыактика бронхiальноï астми у дтей: Навчально-методич-ний поабник. — К., 2006. — 111 с.
5. Паттерсон Р., Грэммер Л.К., Гринберг П.А. Аллергические болезни: диагностика и лечение. Перевод с англ. — М.: Медицина, 2000. — 768 с.
6. Цой А.Н., Архипов В.В. Современный подход к ведению больных бронхиальной астмой // Лечащий врач. — 2001. — № 3. — С. 38-44.
7. Чоп 'як В.В., Головт Р.Р., Насодюк Х.М. Харчова алергiя// Клтчна iмунологiя, алергологiя, тфектологы. — 2008. — № 5(16). —С. 22-25.
8. Miraglia Del Giudice M., Pedulla M., Piacentini G.L., Capristo C., Brunese F.P., Decimo F., Maiello N., Capristo A.F. Atopy and house dust mite sensitization as risk factors for asthma in children // Allergy. — 2002. — Vol. 57, № 2. — P. 169-172.
9. Pocket Guide for Asthma Management and Prevention in Children. NHLBI/WHO Report. — 2002. —26p.
Отримано 13.12.14 ■
Левицкий В.Н., Юрчишена Э.В., Юрчишен О.М.,
Мисько Л.В., Мисыко Ю.Л.
Хмельницкая городская детская больница
СОЗДАНИЕ МАТЕМАТИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ ПИЩЕВОЙ АЛЛЕРГИИ У ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ
Резюме. На основании комплексного клинико-имму-нологического обследования 100 детей, больных бронхиальной астмой, изучены особенности ее течения на фоне пищевой аллергии. Создана математическая модель пищевой аллергии у детей, больных бронхиальной астмой, для оптимизации лечебно-реабилитационных мероприятий.
Ключевые слова: дети, бронхиальная астма, пищевая аллергия, математическая модель.
Levitskyi V.M., Yurchyshena E.V., Yurchyshen O.M., Mysko L.V., Mysko Yu.L.
Khmelnytskyl Municipal Child Hospital, Ukraine
DEVELOPMENT OF MATHEMATICAL MODEL OF FOOD ALLERGY IN CHILDREN WITH BRONCHIAL ASTHMA
Summary. Specific characteristics ofbronchial asthma course in 100 patients have been studied taking into account food allergy and complex clinical and immunological examination. There was developed a mathematical model of food allergy in children with bronchial asthma in order to improve remedial rehabilitation measures.
Key words: children, bronchial asthma, food allergy, mathematical model.
