CC BY
11
УДК 378.147
Р. М. МОНЬКО
1СТОРИЧНИЙ АНАЛ1З СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПОДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В «ТЕХН1КИ ТА 1НФОРМАТИКИ» В РЕСПУБЛ1Ц1 ПОЛЬЩА
Розкрито особливостi системи трудовог тдготовки у Республщ Польща в ХХ — на початку ХХ1 столття. Охарактеризовано форми тдготовки вчителiв техтки та тформатики. Зосереджено увагу на системi тдготовки педагогiв тсля освтньог реформи 1999 р., зокрема на запровадженш двоступеневог тдготовки вчительських кадрiв. Окреслено можливостi отримання додаткових спе^альностейу рамках техтчного виховання.
Ключовi слова: трудова тдготовка, техтчне виховання, вчитель техтки та iнформатики.
Р. М. МОНЬКО
ИСТОРИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СТАНОВЛЕНИЯ СИСТЕМЫ ПОДГОТОВКИ УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНИКИ И ИНФОРМАТИКИ В РЕСПУБЛИКЕ ПОЛЬША
Раскрыты особенности системы трудовой подготовки в Республике Польша в период ХХ-ХХ1 века. Охарактеризированы формы подготовки учителей техники и информатики в 90-х годах ХХ века. Сосредоточено внимание на системе подготовки педагогов после образовательной реформы 1999 года, в частности на внедрении двухступенчатой подготовки учительских кадров. Очерчены возможности получения дополнительных специальностей в рамках технического воспитания.
Ключевые слова: трудовая подготовка, техническое воспитание, учитель техники и информатики.
R. M. MON'KO
HISTORICAL ANALYSIS OF BECOMING OF THE SYSTEM OF PREPARATION OF TEACHERS OF TECHNIQUE AND INFORMATICS IN REPUBLIC POLAND
The features of the system of labour preparation in the period of XX-XXI age are exposed. The forms of preparation of teachers of technique and informatics in 90-th of ХХ age are described in the article. Concentrated attention on the system of preparation of teachers after educational reform of 1999, in particular on introduction of the two degrees preparation of teaching personnel's. Possibilities of receipt of additional specialities within the framework of technical education are outlined in the article.
Keywords: labour preparation, technical education, teacher of technique and informatics.
Важливим фактором прогресу в освт е яшсть тдготовки педагопчних пращвникш. Ускладнення завдань школи i функцш вчителя ввдповвдно до вимог реформування вих галузей освии зумовлюе необхвдтсть тдвищення вимог до його професшно-педагопчно! тдготовки, ввдбору змюту, методiв та засобiв формування у майбутнього педагога високо! фахово! i спещально! ерудицл.
Активна трансформащя польського сустльства ставить перед вищою освиою новi завдання, детермшоваш необхвдшстю поглиблення i розширення наукового обгрунтування радикальних перетворень, що здшснюються в суспiльствi та освиянськш галузi в сучасних умовах.
Гумашзащя i демократизащя навчально-виховного процесу професшно-педагопчно! тдготовки вчителiв (зокрема вчителiв техтки та шформатики) в Республщ Польща,
впровадження нових педагопчних технологш зумовлюють зростання наукового i практичного штересу до вивчення досвiду роботи вищо! школи ще1 кра1ни. Окремим аспектам техшчно1 освiти в Польщi присвятили сво! дослiдження польськ вчеш: Т. Новацкi, 3. Дамбровск1, В. Зажецка, А. Маршалек, С. Шаек, Р. Польни, X. Поханке, М. Фурманек та ш. Водночас залишаеться актуальним дослiдження iсторичних аспекпв тдготовки вчителiв технiчного напрямку в Республщ Польща. Це дасть змогу виокремити позитивш моменти та уникнути негативних при врахуваннi польського досвiду в сучасшй системi освiти Украши.
Мета статт - охарактеризувати особливостi тдготовки вчителiв технiки та iнформатики в Республщ Польща в перiод XX - на початку ХХ1 столптя.
Трудове навчання в загальному шкшъництш на польських землях наприкiнцi XIX ст. було зорiентоване на пристосування дiтей та молодi до економiчного життя в умовах загального розвитку капiталiзму. Виникла необхiднiсть пiдготовки людей до професи i надання 1м можливостей заробляти. Це було причиною утворення рiзних форм трудового навчання.
Прогресившсть польсько! системи навчання пращ в перюд XX ст. виявилася передусiм у запровадженнi оригiнальних змютових та методичних рiшень. Програма трудового навчання майже вiд початку була збагачена працею з природними матерiалами (у молодших класах), iз паперовими матерiалами з елементами переплетення (у старших класах), iз текстильними матерiалами (у групах дiвчат) та з металу й скла (у групах хлопцiв).
Чiткi прагнення застосовувати бшьш досконалi методи й форми навчання пращ появилися вщ моменту утворення Державного шституту ручних робiт, який був закладом пiдготовки учителiв-спецiалiстiв. Пошуки й впровадження нових методiв ввдбувалися за трьома основними напрямками [2]:
- поступового збiльшення самостшносп учнiв та спроби проектування виробiв самими учнями;
- виконання роб^, пов'язаних iз потребами школи й самих учшв, зокрема нескладного шкшьного обладнання, спортивного спорядження (каное, лиж^ човни) й навчальних посiбникiв для фiзики, географп, геометрп тощо;
- навчання, що базуеться на пiдборi вiдповiдно систематизованих умiнь, пов'язаних iз виготовленням виробiв, спроектованих учнями.
Основною формою трудового навчання була колективна праця, але разом iз нею застосовувалася також iндивiдуалiзована форма (шдивщуально диференцiйованi конструкци та форми виробiв у межах спiльних тем), а також групова праця (при виконанш бiльш складних вироб1в) [8].
З реалiзацiею програми трудового навчання була пов'язана тдготовка вчителiв у щй галузi, а саме органiзацiя у 1915 р. рiчних пiсляобiднiх курив (державш рiчнi курси ручних роб^) з обсягом 36 годин на тиждень, як1 проводилися в першш половинi дня [6]. У зв'язку з недостатньою рiчною пiдготовкою вчителiв, зокрема тих, що працюють в середшх школах i вчительських семiнарiях, цi курси рiшенням мiнiстерства ввд 14 квытня 1923 р. були перетвореш у дворiчну школу - державний шститут ручних робiт (Д1РР). До iнституту вступали шляхом складання iспиту, переважно вчителi, як1 уже працювали, а також випускники вчительських семшарш i гiмназiй. Д1РР давав формальш квалiфiкацil для навчання ручно1 працi у загальноосвiтнiх школах, але його випускники мали можливють скласти пiсля двох рок1в роботи в школi державний iспит з педагопчних предмелв i отримати право навчати ручно1 працi в учительських семiнарiях i середнiх школах. План навчання в шституп спочатку охоплював 42 години занять на тиждень, а в тридцятих роках ХХ ст., у зв'язку iз збагаченням програми фiзикою та електротехнiкою, був збшьшений до 46 годин [2].
Поряд з основною своею дидактичною функщею Д1РР виконував також роль методичного центру, в якому розроблялися новi зразки робiт i вдосконалювалися методи навчання, також було започатковано до^дження в галузi дидактики цього предмета. Для пропагування ручно1 працi i новаторства у навчаннi у 1926 р. було оргашзоване Товариство любителiв ручно1 працi, яке зосереджувало передуем викладачiв i випускник1в Д1РР [2].
Пюля зак1нчення Друго1 свггово1 вiйни ситуацiя у шкiльництвi виглядала трапчно: сильно прорiдженi ряди вчител1в, шюльш примiщення разом iз обладнанням здебшьшого були знищенi. Цiлий здобуток школи мiжвоенного перiоду в галузi облаштування шк1льних кабiнетiв ручно1 працi
6ув тaкож знищений. Miнiстеpство освiти зapaxyвaло pyчнy пpaцю до обов'язковиx пpедметiв y бaзовiй школi, в педaгогiчниx лiцеяx i спецiaльниx школax, a тaкож для опpaцювaння пpогpaм нaвчaння pyчноï пpaцi ствоpило тpи пpогpaмнi гpyпи. Лодзькa гpyпa опpaцювaлa ^оест пpогpaми, який був основою дискуси нa I Освiтньомy зЧзда в тpaвm 1945 p. y Лода. Ha нaвчaння pyчноï пpaцi мiнiстеpство пеpедбaчaло по 2 години щ тиждень y кожному клaсi. Maтеpiaл бaзyвaвся нa пpогpaмi 19З2 p. i був згpyповaний y тaкi pоздiли: вступн1 зaняття, pyкодiлля з rnrapy, деpевини, метaлy, склa й текстильнж мaтеpiaлiв, a тaкож домaшнього господapствa для дiвчaт [б].
У нaвчaннi пpедстaвлено тшьки одну фоpмy pоботи, тобто клaсноypочне нaвчaння, a отже, пpaцю спiльним фpонтом, що полягae y подаит спiльноï теми для всix yчнiв; обговоpеннi мaтеpiaлy, побудови, естетики; визнaченнi основниx тек^чн^ опеpaцiй, тобто впpaв; вивченн1 й обговоpеннi iнстpyментiв, a потш сaмостiйномy виконaннi pоботи учнями.
Пiсля вшни дiяльнiсть Д1РР було вiдновлено в Бельську, aле вже в 1950 p. цей зaклaд був лiквiдовaний. Пiсля кiлькоx pокiв пеpеpви було поновлено нaвчaння yчителiв pyчноï ^a^ тa кpеслення нa окpемиx фaкyльтетax y 2-piчниx вчительськиx школax. Пеpший тaкий фaкyльтет було оpгaнiзовaно в 195З-1954 pp. y вчительськ1й школi в Кaтовiцax. З огляду да двопpедметнy спецiaлiзaцiю тa необxiднiсть зaбезпечення мaйбyтнiм учителям зaгaльнопедaгогiчноï i суспшьно-полиично1' тдготовки, спецiaльне нaвчaння було здачно обмежено i тому aкцентyвaлося да пpедметнi вмiння в гaлyзi piзниx мaтеpiaлiв i теxнологiй.
Повну вищу пiдготовкy yчителiв-спецiaлiстiв y згaдyвaнiй гaлyзi зaпочaткyвaло вiдкpиття нaпpямкy «Теxнiчне виxовaння» y Вищiй педaгогiчнiй школi в Кaтовiцax y 1959-1960-x pокax. У даступт pоки цей нaпpямок було оpгaнiзовaно тaкож в педiнститyтax Кpaковa, Ополя i Жешовa [7].
У зв'язку з pефоpмою системи тдготовки yчителiв зaмiсть лiквiдовaниx yчительськиx студш почaли yтвоpювaтися, починaючи вiд 1969 p., З^чт вищi вчительськ1 школи, яю пpоводили, тaк звaнi, вищi пpофесiйнi стyдiï. У деякиx тaкиx зaклaдax був нaпpямок «Пpaктично-теxнiчнi зaняття». Цi зaклaди готyвaли в paмкax тpиpiчниx пpофесiйниx стyдiй yчителiв двоx пpедметiв (нaпpиклaд, пpaктично-теxнiчниx зaнять i фiзики) [2]. Отже, до цього чaсy iснyвaли в Польщi двa шляxи пiдготовки yчителiв: для бaзовоï школи в paмкax вчительськиx шкш тa для сеpедньоï школи y фоpмi повниx 5-piчниx вищиx студш.
Ввд 1974 p. y Польщi почaли оpгaнiзовyвaти 4-piчний цикл суцшьнж мaгiстеpський стyдiй, як1 пpоводилися yнiвеpситетaми й педaгогiчними iнститyтaми (yтвоpеними з вищж yчительськиx шк1л). З 1980 p. нaвчaння iз нaпpямкy «теxнiчне виxовaння» пpодовжено до п'яти pокiв [5].
Постшний нayково-теxнiчний пpогpес тa ввдносно швидкий pозвиток теxнiчниx щук сщ>ичинив тaкож швидку дезaктyaлiзaцiю пишв i пpогpaм студш, зокpемa iз нaпpямкy теxнiчного виxовaння. Почaлa зpостaти кpитикa пiдготовки вчителiв, мiж шшим, тaкож з огляду нa шльшсть теxнiчниx пpедметiв, що з'являються в raarax нaвчaння. Ix к1льк1сть пеpевищилa 20 [З].
Зaпpовaдження спецiaлiзaцiï зa нaпpямкaми не викликaло жоднж змiн пpогpaмового змiстy, a тшьки ïx подiл нa обов'язковi i зa вибоpом, попpи те, що чaстинa вищиx нaвчaльниx зaклaдiв, в якж був нaпpямок «теxнiчне виxовaння», вiдмовилaся вiд цieï iдеï. Оддак незнaчнa чaстинa поpyшилa цю ^облему й pеaлiзyвaлa ïï всyпеpеч pекомендaцiям тогочaсного Miнiстеpствa нayки й вищого шкiльництвa, як1 стосyвaлися пpипинення пpодовження цieï фоpми тдготовки.
Рiзний тдавд вищиx нaвчaльниx зaклaдiв до ^офе^йно!' спецiaлiзaцiï стaв пpичиною того, що освта випускник1в теxнiчного виxовaння пеpестaлa бути поpiвнювaльнa. Диплом мaгiстpa теxнiки, видaний одними педaгогiчними iнститyтaми, xочa фоpмaльно й дaвaв т сaмi пpaвa, що в iншиx, aле не вкaзyвaв нa як1сть тдготовки до пpофесiï. Поглиблення цieï ситyaцiï було викликaне тaкож пpaвaми вищж шк1л ствоpювaти влaснi плaни й пpогpaми нaвчaння, зaтвеpдженi вченою paдою. Це спpичинило те, що зaклaди почaли визнaчaти piзнy к1льк1сть годин да pеaлiзaцiю окpемиx нaвчaльниx пpедметiв, вводити до плaнiв piзнi пpедмети, як1 в однж вищиx школax pеaлiзовyвaлися, a в iншиx - m. Цей фaкт ще бшьше поглиблювaв piзноpiднiсть пpедметноï пiдготовки випускнимв нaпpямкy теxнiчного виxовaння.
Ця велига довiльнiсть pоботи вищиx шк1л спpичинилa потpебy тaкоï yнiфiкaцiï нaвчaльниx плaнiв i пpогpaм, якa пpизвелa б до можливосл зiстaвлення освiти мaгiстpiв теxнiки без огляду нa зaкiнчений зaклaд. Цi пpоблеми стaли пpедметом зaцiкaвлення дауково-дидaктичноï гpyпи, що дiялa пpи Miнiстеpствi нayки i вищого шильни^^. Ця гpyпa постaвилa
перед собою дм мети: 1) доведения до можливосп ввдносного зiставлення плашв навчання в окремих вищих школах, ям мали напрямок технiчного виховання; 2) проведения модершзацл навчальних програм профiльних предметiв. Результатом цього було запровадження ряду доповнень i поправок до плашв навчання. Було враховано також постулат щодо збiльшения юлькосп годин на фiзику, що значною мiрою розширило основи вивчення техшчних предмета iз напрямку техиiчного виховання [4; 5].
Результатом роботи науково-дидактично1 групи було опрацювання й передача вишам рамкових плашв навчання, що визначали мшмальш вимiри годин, передбачеш на реалiзацiю окремих профiльних предмепв. Це мало викликати прагнения складати там плани, щоб не порушити вде1 навчання iз цього напрямку.
У травш 1987 р. було створено тдгрупи для розробки навчальних плашв i програм профiльних предмелв. До складу тдгруп увiйшли спещалюти окремих наукових дисциплш майже з уих вищих навчальних закладав, на яких викладалося технiчне виховання.
У результата роботи, що тривала понад рш, було узгоджено змiст навчання з уах профiльних предмелв, усунуто застарiлi i впроваджено новi тдходи, бiльш вiдповiднi сучасним потребам. Таким чином були складеш новi, модершзоват верси програм, змiст яких не тшьки було осучаснено, але також у певних програмових роздiлах збагачено новим, до цього часу не реалiзованим матерiалом.
Паралельно з роботою, пов'язаною з модершзащею змiсту профшьних предметiв, група приступила до опрацювання найбшьш оптимальних планiв навчання. Бралося до уваги створення можливосл розвитку зацiкавлень студенлв шляхом запровадження у новий варiант плашв навчання факультативних занять обсягом 150 годин. Змют цих занять визначали навчальнi заклади, пропонуючи на вибiр рiзнi реалiзацiйнi рiшения [5, с.3]. Утворения груп факультативних занять, залежно вiд потреб i можливостей закладу, дало змогу впроваджувати змiни, а також давало шанс студентам поглиблювати предметну тдготовку згiдно з !х особистими защкавленнями i можливостями. Аналiзована версiя плашв навчання i програм пiдготовки учителiв технiки обходила проблему профiльних спецiалiзацiй, що вказувало на вiдмову в1д ще1 концепци у масштабi цшо1 кра1ни.
У концевому результат основною тезою концепци п1дготовки вчител1в техтки к1нця вiсiмдесятих рок1в була якнайкраща !х п1дготовка до реалiзацil рiзного полiтехиiчного змiсту, що мiстився у предмета «праця-техтка», учшвських практиках ! в колах учшвських iнтересiв [5, с. 6].
У другш половит вiсiмдесятих i першiй половин1 дев'яностих роив ХХ ст. пiдготовка учителш працi-технiки вiдбувалася в таких формах:
1. 5-р!чне однопрофiльне магiстерське навчання;
2. 3-р!чне вище профе^йне навчання I ступеня, яке давало професшну п1дготовку, але не зак^ичувалося отриманням ступеня магiстра;
3. 2-рiчне мапстерське навчания II ступеия для випускниюв трир1чного профе^йного навчания;
4. 2-р!чш вчительськi школи, що давали тдготовку для навчания предмета праця-техшка у базових школах;
5. 3-р!чне маг^стерське иавчаиня для випускниюв двор!чиих учительських шк1л [7, с.79-80].
Однак основною формою п1дготовки учител!в працi-технiки було п'ятирiчне,
однопрофiльне мапстерське навчання. Натомють 1нш1 форми, зокрема дв1 останнi, тобто двор1чн1 вчительсью школи i трирiчне магiстерське навчания для випускниюв учительських шкш, були перехвдними формами й iснували тшьки кшька рок1в.
Новинкою у концепци тдготовки учителiв працi-техиiки к1нця в!амдесятих i першо1 половини дев'яностих ромв була можлив1сть викладати другий предмет. Кандидата мали на виб!р два або навиь три предмети. Це ршення начебто закончило диску^ю, що точилася багато рок1в i стосувалася одно- чи двопроф1льно! п1дготовки учител!в. Загалом було прийиято промiжие компромюне рiшення, яке створювало кандидатам кращ! можливост1. Доказом цього був факт, що мшстр нацiональноl осв1ти видав розпорядження, яке зобов'язувало в1д 1989-1990 навчального року вс1 вищ1 педагопчт школи, як1 готували вчителiв пращ-техтки, обов'язково готувати !х до викладання також другого предмета.
Започаткованi на злам вiсiмдесятих i дев'яностих роив XX ст. зм1ни сусп1льного ладу стали основою шдготовчих ро61т до реформи р1зних галузей суспiльно-економiчного життя, а серед них - i
реформи освпи. Ii' запровадження у верест 1999 року спричинило також втшення ново! концепци загальнотехтчно! освiти i, як наслщок, пристосування пiдготовки учителш технiки до нових передумов.
Крiм уведення до навчальних планiв i програм нових предмета та модершзаци навчального змюту, було акцентовано на необхвдносп опрацювання рiзних (довших i коротших) форм пiдготовки вчител^в технiчного виховання.
Кадровий недобiр в освiтi того перюду викликав вiдхiд вiд вимоги брати на роботу вчител^в тальки з повною магiстерською освiтою. Натомють було поставлено умову для вах учител^в мати вишу освiту. Для потреб базових шк1л це могло бути бакалаврське професшне навчання I ступеня. На зламi 2002-2003 роюв його проводила переважна 61льш1сть виших навчальних закладов та вчительськ колеги, але за умови забезпечення ошки над ними вищими школами типу университету, вищими педагогiчними школами або полггехшками, шо мали право проводити повне мапстерське навчання.
У системi тдготовки учител^в технiки п1сля реформи 1999 р. було прийнято калька ютотних рiшень:
1. Правильна система тдготовки учител!в загально-техтчно! осв1ти повинна враховувати осв1тш потреби. Збереження в1дпов1дност1 змюту, реалiзованого п1д час навчання з наявними потребами предметов, шо викладаються, повинно становити одну з основних умов тдготовки в педагогiчних университетах i академiях.
2. Добре тдготовлет випускники закладов 1з тдготовки вчигелш технiки на р1вн1 повного вищого навчання повинш мати: а) грунтовш предметт знання, пов'язанi з обраним напрямком навчання i предметами, шо викладаються в школах, б) ум!ння керувати процесом навчання учн1в, в) розумшня процес^в, шо вiдбуваються в сучаснш школ1 у взаемних зв'язках основних сусп1льних груп, таких як: учш, вчителi, с1м'я, г) розумшня суспшьно-полиичних явиш як контекст освитх процес^в [8; 1].
Вступ Польш! до Свропейського Союзу й обов'язков! в цих кра'нах стандарти тдготовки вчител!в технiки сприяли тому, шо в польш! тривае широка акщя запровадження двоступенево! тдготовки вчител^в ще! спецiальностi, тобто спочатку 3-р1чний бакалаврат, а пот1м 2-рiчне магiстерське доповнююче навчання. Модель тако! п1дготовки стае загальною в системi 3+2 i вже входить до практики тдготовки учителiв технiки як обов'язкова.
Новинкою у тдготовщ вчител^в технiки дев'яностих роюв ХХ i на початку ХХ1 стол1ття були спецiальностi в рамках техтчного виховання [9, с. 35-41]. 1х створювали самi виш^ заклади у межах наданих 1м прав. Потреба створення таких спещальностей була детермiнована трудношами 1з працевлаштуванням частини педагогов (не вистачало годин для виконання педагогiчного нав антаження).
О4тже, здшснений нами 1сторичний аналiз становлення системи п1дготовки вчителiв техтки та шформатики в Республiцi Польша у ХХ - на початку ХХ1 ст. дае змогу констатувати, шо зм1ни у концепцй' тдготовки учител^в технiки були своерiдним вщгуком на тогочаснi сусп1льн1 потреби. Диференщащя форм п1дготовки педагогов давала можливють оперативно вирiшувати кадровi проблеми у си^м! осв1ти i загалом сприяла пiдвищенню р1вня викладання предметов у базовш школ1.
Представлена розввдка не охоплюе вс1х аспектов п1дготовки вчител^в технiки та iнформатики в Республщ Польша. Потребують подальших наукових студш форми i методи тдготовки майбуттх педагогов.
Л1ТЕРАТУРА
1. Informator dla kandydatow na studia wyzsze w roku akademickim 2002/2003, MENiS. - Warszawa,
2002. - 58 s.
2. Nowacki T. Tresc i proces ksztalcenia politechnicznego. - Warszawa PZWS, 1966. - 203 s.
3. Plany studio w i programy nauczania przedmiotow kierunkowych // Kierunek studio w Wychowanie
Techniczne. Studia magisterskie. Uniwersytety i wyzsze szkoly pedagogiczne, MNSzWiT, Warszawa,
1979.- S. 4-7.
4. Plan pracy Zespolu Dydaktyczno-Naukowego dla kierunku Wychowania technicznego, Departament
Studiow Pedagogicznych MNiSzW. - Warszawa, 1986. - 86 s.
5. Programy ramowe podstawowych przedmiotow kierunkowych // Kierunek studiow Wychowanie
Techniczne. Uniwersytety, Wyzsze szkoly pedagogiczne, - Warszawa, 1987. - 64 s.
_ЗА РУБЕЖЕМ__
6. Rudawski L. Zarys metodyki zaj^c r^kodzielniczych (robot r^cznych). - Poznan: Ksi^g. Sw. Wojciecha,
1938. - 363 s.
7. Uzdzicki K. Ksztalcenie i doskonalenie nauczycieli przedmiotu praca-technika. - Warszawa-Poznan,
1992. - 255 s.
8. Uzdzicki K. Further trends in technology teachers training in Poland // UNESCO Participation
Programme for Years 1994-1995. - Nev York: UNESCO, 1995. - S. 142-144.
9. Uzdzicki K., Rola i zadania instytucji ksztalc^cych nauczycieli techniki w przygotowaniu zawodowym
pracownikow // Rozwoj zawodowy pracownikow w warunkach przemian gospodarczych / red. M. Frejman,
B. Pietrulewicz. - Zielona Gora : Agencja Gospodarki, Nauki i Organizacji, 2002. - S. 35-41.
УДК 338.147
В I. ЖИГ1РЬ
АНАЛ1З ДОСВ1ДУ П1ДГОТОВКИ КОМПЕТЕНТНОГО МЕНЕДЖЕРА ОСВ1ТИ У ЗАРУБ1ЖНИХ ДОСЛ1ДЖЕННЯХ
Стаття Micmumb огляд лтератури з проблемы становлення й розвитку компетенттстно! освти за рубежем. Розглянуто виникнення термта «компетенттстний nidxid» i його базовых понять «ключовi компетенци», «професшт компеmенmноcmi». Проаналiзовано публжаци, присвячен особливостям тдготовки менеджера освти у зарубiжнuх до^дженнях.
Ключовi слова: компетенттстний пiдхiд, ключова компетен^я, професшна компетенттсть, менеджер освти.
В. И. ЖИГИРЬ
АНАЛИЗ ОПЫТА ПОДГОТОВКИ КОМПЕТЕНТНОГО МЕНЕДЖЕРА ОБРАЗОВАНИЯ В ЗАРУБЕЖНЫХ ИССЛЕДОВАНИЯХ
Статья содержит обзор литературы по проблеме становления и развития компетентностного образования за рубежом. Рассмотрено возникновение термина «компетентностный подход» и его базовых понятий «ключевые компетенции», «профессиональные компетентности». Проанализированы публикации, посвященные особенностям подготовки менеджера образования в зарубежных исследованиях.
Ключевые слова: компетентностный подход, ключевая компетенция, профессиональная компетентность, менеджер образования.
V. I. ZHIGIR
ANALYSIS OF THE EXPERIMENT OF TRAINING OF A SKILLEDMANAGER IN THE INTERNATIONAL ARTICLES
The article deals with the literature reviews of some problems of becoming and developing of a competent education abroad. The origin of the term - a competent way - is examined and its basic idea — basic competence, trade competence. The articles devoted to the peculiarities of the training a manager in the education in the international publications is analyzed.
Keywords: a competent approach, a basic competence, a trade competence, an educational manager.
Полтгачш та соцiально-економiчнi процеси в Укрш'ш, яка прагне бути европейською державою, вимагають певних зрушень у OTCTeMi професшно! освии, узгодженням И з сучасними потребами. Дшчи в умовах ринково! економiки, освиш установи вимагають високоефективного менеджменту, заснованого на сучасних концепщях, стратепях i моделях управлшня, орiентованих на досягнення конкретного освинього результату. Основною ф^рою цього процесу стае компетентний менеджер освии, здатний бачити майбутне i
