CC BY
51
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК 378. 14
Р. М. МОНЬКО
ПОДГОТОВКА ВЧИТЕЛ1В ТЕХН1КИ ТА 1НФОРМАТИКИ НА ФАКУЛЬТЕТАХ 1НФОРМАЦШНО-ТЕХН1ЧНОГО НАВЧАННЯ В ПОЛЬЩ1
Розкрито особливостi тдготовки вчителiв техтки та тформатики в Республщ Польща. Окреслено специфк навчання у ВНЗ крати. Наведено заклади технiчно-iнформацiйноï oceimu в Республщ Польща. Визначено рiвнi загальнопедагогiчноï тдготовки учителiв техтки та тформатики: репродуктивний, евристичний, креативний. Описано процес тдвищення квалiфiкацiï вчителiв. Наведено схему теоретичног, методичноï i практичног тдготовки вчителiв.
Ключовi слова: техтчно-тформацтна освта, загальнопедагогiчна тдготовка, вчитель техтки та тформатики, методична тдготовка.
Р. М. МОНЬКО
ПОДГОТОВКА УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНИКИ И ИНФОРМАТИКИ НА ФАКУЛЬТЕТАХ ИНФОРМАЦИОННО-ТЕХНИЧЕСКОГО ОБУЧЕНИЯ В
ПОЛЬШЕ
Раскрыты особенности подготовки учителей техники и информатики в Республике Польша. Очерчено специфику обучения в высших учебных заведениях страны. Приведены заведения техническо-информационного образования в Польше. Определено уровни общепедагогической подготовки учителей техники и информатики: репродуктивный, эвристический, креативный. Описан процесс повышения квалификации учителей. Приведена схема теоретической, методической и практической подготовки учителей.
Ключевые слова: техническо-информационное образование, общепедагогическая подготовка, учитель техники и информатики, методическая подготовка.
R. M. MONKO
TRAINING OF ENGINEERING AND INFORMATION SCIENCE TEACHERS AT THE FACULTIES OF INFORMATION AND TECHNICAL EDUCATION IN
POLAND
The peculiarities of training of engineering and information science teachers in Poland are represented in this paper. The specifics of studying at higher educational institutions of the country have been outlined. The article presents examples of institutions of technical and informational education in Poland. The defined in the paper levels of general pedagogical training of engineering and information science teachers include: reproductive, heuristic, and creative. In the article the process of aftergraduate teacher training has been described. As well, an outline of the theoretical, methodological and practical teacher training has been presented.
Keywords: technical and information education, general pedagogical training, a teacher of engineering and information science, methodological training.
Активна трансформащя украшського суспшьства ставить перед вищою освиою hobî завдання, як зумовлеш необхвдшстю поглиблення i розширення науково! мотивацп
радикальних перетворень, що здшснюються в суспiльствi та освiтянськiй галузi на початку III тисячолiття.
У наш час проводяться iнтенсивнi пошуки найдоцiльнiшого 3MicTy i структури професшно-педагопчно1 пiдготовки майбyтнiх yчителiв у рiзних крашах Свропи. Змiни, як1 переживае сьогоднi освiта в Укршш, вимагають перегляду питань щодо ролi юторичних та психолого-педагогiчних дисциплiн у ВНЗ, де готують майбyтнiх yчителiв трудового навчання i технологiй, а також перегляду цшей навчання предмета, змюту професшно-педагопчно1 пiдготовки та li обсягу.
Гyманiзацiя i демократизацiя навчально-виховного процесу професшно-педагопчно1 пiдготовки вчителш Украши, впровадження нових педагогiчних технологiй, пошук найбшьш оптимальних концептуальних пiдходiв до розвитку нащонально! педагогiки детермiнyють зростання наукового i практичного iнтересy до вивчення европейського досвiдy загальноосвиньо1 та вищо! школи, зокрема Респyблiки Польщi.
Проблемi техшчно1 освiти в Респyблiцi Польща присвятили сво! дослiдження так1 польсью вченi Т. Новацький, 3. Дамбровский, В. Зажецька, А. Маршалек, С. Шаек, Р. Польни, X. Поханке, В. Фурманек та ш. Вплив техшчно1 освiти на рiзнобiчний розвиток особистосл вивчали Б. Петрyлевiч, 3. Француз, Й. Напюрковський, С. Стасилович, 3. Волк, М. Фрейман та ш.
Проте в час запровадження ступенево1 пiдготовки вчителш з'явилося багато проблем теоретичного, практичного й оргатзацшного характеру. Виникла потреба у створенш як1сно нового пiдходy до науково-техшчно1 пiдготовки вчителя, що пов'язано iз змiнами в освiтнiй галyзi «Технологи». Необх1дно також виявити спiльнi тдходи у розбyдовi нацюнально1 системи освии i реформування пiдготовки педагопв у вищих навчальних закладах Укра1ни та Польщ1.
Мета статп - розкрити особливоси пiдготовки вчителiв технiки та шформатики на факультетах iнформацiйно-технiчного навчання в Республщ Польща.
Професiйна кар'ера вчителя зароджуеться в навчальному заклада Тут майбyтнiй педагог пiзнае самого себе i виявляе сво! схильносп чи вмiння в обранiй професп, тобто визначае (часто за допомогою академiчноl методологи вчителя, психолога) власну «вiдправнy точку» через розробку програми власного професiйного вдосконалення [7, с. 115].
У Польщi пiдготовка вчителiв здiйснюеться переважно у вищих педагопчних школах i yнiверситетах. Учитель техшки здобувае освiтy як на денному, так i на заочному ввддшенш у рамках спецiальностi, яка називаеться «Технiчне виховання» [2, с. 235].
План навчання у ВНЗ охоплюе три групи предмелв: загальнi, основш щодо спецiальностi та спецiалiзованi.
У груш загальних предмепв виокремлюють кшька блоков [4, с. 87]:
- предмети допомiжнi: економiка, обраний предмет iз сyспiльних наук, iноземна мова, фiзкyльтyра;
- предмети педагогiчнi: психолопя, педагогiка, технiчнi засоби навчання;
- предмети загальноосвггш, що ввдносяться до спещальносп: математика, фiзика, технiчна хiмiя.
До групи предметiв, що ввдносяться до спецiальностi, належать: проблеми сучасно1
технiки i охорони середовища, техшчне креслення з нарисною геометрiею, матерiалознавство, технологiя, технiчна механiка, машинознавство, електротехшка, основи електронiки, основи автоматики, конструкторська лабораторiя, органiзацiя працi, дидактика техшки, обраш питання з гал^зi знань про професш.
До спецiалiзованих належать предмети, що поглиблюють знання з пе1 спецiальностi, у рамках яко! вiдбyваеться пiдготовка магiстерських робiт («Дидактика техшки»). Поглибленню знань з обраних предмелв слугують магiстерський семiнар i магiстерська лабораторiя, факультативне заняття, що включае монографiчнi лекцil i спецiалiзоване практичне заняття.
План навчання у ВНЗ передбачае також студентсьш практики: педагопчш (у початковiй школi i загальноосвiтньомy лiцеl), технiчнi (на промислових пiдприемствах i пiдприемствах побутового обслуговування).
Характерною рисою системи навчання вчителiв предметiв «Техшка» i «1нформатика» е переважання годин, призначених на практичнi заняття, над шльшстю годин, що вiдводяться на лекцп. Таке спiввiдношення характерне для загальнопедагопчно1 пiдготовки. Матерiалiстична дiалектика генетично первинною вважае практику, а теорш як форму ll вiдображення в
суспшьнш сввдомосл - вторинною. Зв'язки мiж теоретичною пiдготовкою i практичною дiяльнiстю вчителя, узят разом, е певним циклом, в якому iснуe тенденцiя до теоретичных узагальнень емтричних фактiв, з одного боку, i переклад теоретичних положень мовою практичних дiй, з iншого боку [3, с. 45].
Залежно ввд сформованосл умiнь «переводити теоретичнi положения на мову практичних дш» можна умовно видшити три рiвнi загальнопедагопчно! пiдготовки учителiв технiки та шформатики:
• репродуктивний, пов'язаний iз використанням готово! науково! шформаци;
• евристичний, пов'язаний iз самостiйною розробкою педагогом шструментальних схем з опорою на наявш знания i досвiд;
• креативний, творчий, пов'язаний iз самостшною розробкою самих принципiв вирiшения педагопчних завдань i проблем [3, с. 73].
Навчання вчителiв технiчного виховання, незалежно вiд iнституцiйних або оргашзацшних умов, мае за мету тдготовку !х до самостiйного навчання i виховання в загальноосвинш школi, а також формування !х як таких, що володiють професiйними компетенцiями, в яких мiстяться професiйнi вмiния, сформоваш в процесi навчання (вивчения техшки та iнформатики).
Вступ Польщi в Свропейський союз (GC) в 2004р. i щораз ширше входжения польських працiвникiв на захiднi ринки накладае на вищу освiту кра!ни обов'язки i ставить перед нею новi виклики. Роки в GC сприяють загальнiй освiтi i навчанню компетенцш, на основi яких молодi люди мають можливють швидко переквалiфiковуватися, знаходити актуальну iнформацiю для коригувания сво!х вмiнь та iнтересiв.
Для забезпечення можливосл працевлаштування европейських громадян, а також мiжнародноl конкурентоспроможностi европейсько! системи вищо! освiти поширено «Додаток до диплома», тобто документ, що додаеться до дипломiв, як видають i тдтверджують здобуття вищо! освiти. Завданням такого додатка е надания об'ективно! та повно! шформаци для кращого розумiния i справедливого визнания академiчних та професiйних квалiфiкацiй в кра!ш i за кордоном. Широке застосування «кредитних пунктiв» ECTS ^вропейсько! системи переводу кредипв) дае можливiсть розрахувати досягнения студеипв через бальну систему, а також сприяе мобiльностi студеипв, дае !м шанс на навчання за кордоном [1, с. 112].
Учитель техшки та шформатики повинен володии грунтовними знаниями i необхiдиими вмшиями не лише в галузi технiки, а також загальними та конкретними знаниями психологи та педагопки. У зв'язку з динамiчним розвитком науки i технiки самоосвпа стае для вчителш технiки й шформатики необхiднiстю. Тому в сучаснш дидактицi самоосвiта - це не тшьки самост1йне вчения, й процес, що полягае у робот1 над собою, задоволенш власних iнтелектуальних потреб, амбщш, зацiкавленостi, а також оптимальному використанш вiльного часу [1, с. 154].
Можна стверджувати, що в техшчно-шформацшнш освiтi важливу роль ввдграють як загальнi знания, так i професшш вмiния, а також вроджеш здiбностi, пов'язанi з орiентацiею на техшчш потреби. Не мае сумшву, що навiть найкращий ВНЗ не здатний тдготувати вчителя на весь перюд професiйноl активностi останнього. Шсля зак1ичения навчания кожен учитель повинен систематично доповнювати знания, вдосконалювати вмшия, щоб вiдповiдати вимогам сучасно! школи, як1 пост1йно зростають.
За напрямом технiчно-iнформацiйноl освiти (Т1О) здiйснюеться вивчения технiчно-iнформативних предметiв у початкових школах, гiмназiях, надгiмназiйних школах. Слухачi напряму iнформатики за додатком сво!х педагогiчних квалiфiкацiй також отримують схож1 повноважения. Випускиики напряму TIO, а також шформатики можуть, крiм того, працювати адмiнiстраторами, особами, як1 обслуговують шкiльнi iнформацiйнi системи, програми. Одночасна комплексна тдготовка в сферi педагопки, психологи, сощологи та управлiния людськими ресурсами дозволяе випускиикам розпочати також роботу в рiзних галузях промисловосп, господарсько!, а також науково! адмшстращ! [3, с. 49].
Пiдвищения квалiфiкацi! вчителiв - це процес, який вiдбуваеться пiсля отримания диплома, а також шляхом тдвищения професiйних навичок пiд час стажувания пiд керiвництвом досвiдчених педагогiв.
Професшна ieрархiя вчителiв сприяе пiдвищенню ефективностi роботи вчительського персоналу. Ввд 2000 р. в шкшьнш системi Польщi функцiонують такi сходинки професшного пiдвищення вчителiв, як1 пов'язаш iз розмiром зароб^но1 плати:
- учитель-стажист;
- контрактний учитель;
- призначений учитель;
- дипломований учитель;
- професор освгги - почесне звання [4, с. 123-133].
Шдвищення на вишу сходинку залежить вiд постiйного вдосконалення сво1х квалiфiкацiй через iнституцiоналiзованi форми професшного вдосконалення, а також квалiфiкацiйноl поведшки комки щодо рiвнiв сходинок. Професшний розвиток учителiв повинен бути пов'язаний iз стратегiями розвитку шк1л, що може тдвищити ефективнiсть навчання учшв.
У Польшi учителi отримують багато нових навчальних матерiалiв, виданих мшстерством освiти, державними установами, методичними центрами. Матерiали також доступнi в 1нтернеп. Однак 1х дieвiсть, рiвень засвоення та адаптацiя до школьно! практики невелик!. Учитель збагачуе сво! знання, часто навчаючись на помилках, не завжди мае час на рефлексш, пояснення допущених помилок i !х виправлення.
У системi вищо! освии Польшi в результатi переходу до масового навчання спостер^аеться формування мережi приватних шк1л. Ця нова ситуащя спричиняе конкуренцiю державних та приватних шкш в агiтуваннi на навчання. Конкурують у цiй сферi також окремi кра!ни. Щоб перемогти конкуренцш та отримати вищий статус, необхщно провести дослiдження, спрямованi на конструювання та розповсюдження нових знань про ефективну та оптимальну з погляду витрат освiту.
Розглянемо на рисунку 1 профшь сучасного вчителя техшки i iнформатики, який, крiм визначеного запасу знань i технiчних вмшь, мае володiти необхiдними психолого-педагопчними знаннями, бути готовим до виконання функци вчителя [6].
Рис. 1. Теоретична, методична i практична тдготовка вчителя.
Випускник унiверситету повинен володии вмiннями i навичками професшно1 дiяльностi, що базуються на загальних i спецiалiзованих знаннях. Вiн мае волод^и вмiннями керувати учнiвськими колективами, навичками до самоосвии, пiддаватися навчанню, керованому через директора школи, вчителя-радника, методичними центрами, професшного шдвищення, шслядипломного навчання, або брати участь в докторських семшарах.
Професiйне вдосконалення можна визначити як доповнення знань, безпосередне або непряме, наприклад, за допомогою ввдповвдно1 шформацн щодо професшно1 дiяльностi вчителя. Поглиблення знань е прерогативою амбщшних вчителiв, творчих, новаторiв. Воно полягае передушм у вивченнi фахово1 лиератури, а також у виглядi участ в конференцiях, лекцiях та шших формах донавчання. Актуалiзацiя знань полягае в и оновленнi та може вiдбуватися через вивчення нов^ньо1 лтаратури, участь у дискуиях, консультацiях, вщвщування лекцiй i семiнарiв. Особливiстю цього процесу е те, що iнодi потрiбно змiнити сво! погляди на деяк поди, факти i правила [5, с. 212-220].
У цьому доволi складному процесi вдосконалення слад розглядати як взаемопроникнення трьох понять: доповнення, поглиблення та актуалiзацil. Наприклад, поглиблення знань на
визначену тему часто вимагае ввд зацiкавленоï особи доповнення поввдомлення, а актуалiзадiя ïï е якоюсь мiрою також ïï поглибленням чи доповненням.
Процес удосконалення полягае в отриманш допомоги у професiйнiй адаптади, безперервнiй актуалiзацiï через вправи, а також навчальш курси, семiнари, знання i педагогiчнi навички, педагогiчно-методичний консалтинг (директор, вчитель-консультант).
Загалом серед завдань у шдготовщ майбутнього вчителя техшки та шформатики в Республiцi Польща основними е так1:
1) володшня досконалими знаниями в обох сферах, що дозволяе сумiжне функдiонування в площиш технiки та iнформатики;
2) володшня базовими навичками практично!' дiяльностi в рамках обох предметiв;
3) вироблення критичного мислення, що дозволяе здшснювати об'ективний аналiз навколишньоï дшсностц
4) вироблення творчого мислення, що сприяе професiйнiй самореалiзадiï та удосконаленню передового досвiду, самовдосконаленню вчителя;
5) вироблення здатносп створення самостiйного судження i думки про дослiджуванi та спостережуваш явища;
6) оволодiния основами викладацькоï дiяльностi в школi [3. с. 43; 4, с. 76].
Здшснений нами аналiз пiдготовки вчителiв технiки та iнформатики на факультетах
шформадшно-техшчного навчання в Польщi дае змогу ввдзначити послiдовнiсть змiн у системi навчання за вищеназваним фахом. Окреслена спедифша навчання у ВНЗ дозволяе нам виокремити практичний досввд формування технiчно-iнформадiйноï освiти в Республщ Польща.
Л1ТЕРАТУРА
1. Brodzinski T. Edukacja ogolnotechniczna w szkolach ogölnoksztalc^cych / T. Brodzinski, G. Rua. -Zielona Gora: Praca zawod rynek pracy, 2002. - 210 s.
2. Gozlinska E. Podrçczny slownik nauczyciela ksztalcenia zawodowego / E. Gozlinska, F. Szlosek. -Warszawa: Random, 1997. - 267 s.
3. Duraj-Nowakowa K. Nauczyciel: kultura-osoba-zawod / K. Duraj-Nowakowa. - Kielce: Militaria,
2000. - 218 s.
4. Kwiatkowski S. Ksztalcenie zawodowe. Dylematy teorii i praktyki / S.Kwiatkowski. - Warszawa: IBE,
2001. - 153 s.
5. Pawlak M. Koniecznosc ksztalcenia zawodowych umiejçtnosci nauczyciela z zakresu niewerbalnego komunikowania siç z uczniem podczas lekcji w opinii studentow wychowania technicznego / M. Pawlak. - Warszawa: Dydaktyka techniki, 1985. - 337 s.
6. PoczçsnaJ. Nauczanie i uczenie siç w uczelni technicznej / J. Poczçsna. Gliwice: Helion, 1993. - 227 s.
7. Taraszkiewicz M. Jak uczyc lepiej / M. Taraszkiewicz. - Warszawa: CODN, 1996. - 225 s.
УДК 377 (438)
М. ФРЕЙМАН, Д. ФРЕЙМАН
ТЕХШЧНО-ШФОРМАЦ1ЙНА ОСВ1ТА ОЧИМА БАТЬК1В УЧН1В Г1МНАЗ1Й
У ПОЛЬЩ1
Представлено до^дження, метою якого було визначення та вивчення поглядiв i 04iKyeaHb батьюв щодо технiчноï та тформацтног освти у гiмназiях Польщi. Отримат результати розглянуто як спроба виявлення проблеми та звернення уваги на ïï важливкть.
Ключовi слова: освта, гiмназiя, батьки, учт, техтчне та тформацшне навчання, респондент.
